Suchergebnisse

The article deals with the issues of cultural peculiarities of English tourism terms in travel discourse texts. The starting point of the study is the fact that tourism terminology system is open, which is caused by the popularity of international tourism and the dynamic development of this branch itself. English tourism terminology now is being scientifically thought over and developing all the time, which underlines the topicality of the research. Due to the specific inhomogeneous nature of tourism terminology, lexical units have been divided into thematic groups on the basis of their sphere of usage. But scholars don't take into account cultural peculiarities of terms, which nominate cultural realias of a definite country being its cultural symbols, as they are components of the excursion sphere of their functioning. Besides, the possibility of appearance of new terms has been not taken into consideration either. The purpose of the article is to investigate English tourism terms through the prism of their cultural and functional nature. The article is focused on the stages of tourism development and some new its types have been pointed out, such as military, gastronomic, getto-tourism, cinema tourism, dark tourism). In the frame of English tourism terminology six basic microfields have been distinguished. They represent traditional branches in the tourism sphere. Such microfields consists of a definite number of lexico-semantic groups, which unite terms on the basis of common thematic features. The results of the study can be summarised as follows: English tourism terms in travel discourse texts are divided into such groups as: common objects (nominations of objects of everyday life), anthroponomic (names of districts, festivals, sports events), geographic (names of geographic places) and terms-realia. Among the functions of English tourism terms we distinguish: 1) the function of presenting the world through a special cultural prism, 2) the function of preserving and transmitting national mentality, culture, ...

The changes of mass readers' interests influenced the transformations of mass media's concepts. The analythical analysis is replaced with entertainment programmes, while informational genres dominate the publisictic ones. Thissituation resulted into the lack of urgency of travel essay's genre. In the con-temporary published media the travel essay was transformed into so-called «travel journalism» and relocated on television. Under such circumstances the traditional travel essay is one of few genres which support contemporary social and political journals. The travel essays, under study here, emphasize the problema tic point and stress the author's personality, which is entirely caused by the common edition's policy. Key words: travel journalism, travel essay, artistic-publicism genre, news-magazine. ; У статті розглянуто жанрову модифікацію традиційного подорож-нього нарису та трансформацію його в так звану «тревел-журналістику». Визначено роль подорожнього нарису в сучасних суспільно-політичних тиж-невиках, зокрема в журналах «Країна» та «Український тиждень». З'ясовано роль видань у популяризації цього жанру. Ключові слова: художньо-публіцистичний жанр, подорожній нарис, тревел-журналістика, суспільно-політичний тижневик.

Introduction. The teachings of a memory starts its movement from the works of Aristotle and Plato. It has made significant a development paved the way of the philosophy by the psychology and the cultural studies to the literature. Purpose. We should explore the relationship of the memory and literature, describe the signs on the memory of the genre and identify them in the story Mike Johansen "Journey the scientist Dr. Leonardo and his future mistress a beautiful Alchesty Slobozhanska in theSwitzerland." Results. Maurice Halbwachs argued that there are two memory internal and external or personal and social, and more - the historical memory. Jan Asman continued and transformed an opinion. The researcher marked two types of the collective memory: communicative and cultural. Lotman studied the memory of the culture. He saw the memory of the culture to a store, transfer and create a new messages, texts. Astrid and Earl Ansgar Nyunninh set out to determine the place of the memory in the literary science and studied the literature memory, the memory in literature and the literature as a means of a transmission of the cultural memory. The theoretical problem of the genres associated with the works by M. Bakhtin and A. Barkov. Scientists agree that a Menippean satire has a number of characteristics. In the story by M. Johansen "Journey scientist Dr. Leonardo ." Menippean satire can be called in many of these signs. The humorous element is the first reason to call it. In the story by M. Johansen the humorous element is represented mostly ironic intentions of the narrator, who is both the author and the character at a time. A significant sign a Menippean satire genre is a fantasy and an adventure; it is justified by the ideological and philosophical purpose. In the prologue Mike Johansen makes it clear to the reader that the story will focus on the adventure travel and the adventure/ However, some the ironically masked problems hidden behind the obvious story: the national identity, the provincialism, the love and sex, the political and literary situation. Conclusion. Therefore, we analyzed a number of characteristics of the novel "Journey ." and we can conclude that it is available in all the formal features of Menippean satire.

The article is about travelogue «The impressions of travel across Europe» (1939) of the American journalist of Ukrainian origin Volodymyr Blondinenko (Walter P.Blondyn). The author of the article considers the travelogue as a special narrative. As citizen of USA journalist visited the Europe and West Ukrainian lands in 1938–1939. Volodymyr Blondinenko pays special attention to the description of Ukrainian emigration in France, Germany, Czechoslovakia and Poland. He tells in detail about the policy of the Polish government towards national minorities, aimed at strengthening Eastern Borderlands. The travelogue «The impressions of travel across Europe» by Volodymyr Blondinenko is a kind of document of the era, where a contemporary and direct participant of events fixed the political situation in Europe on the eve of World WarII. The author expressed his views on the events that led to the dismemberment of Czechoslovakia, to analyse the policy of Hungary and Poland regarding the Ukrainian lands, document the situation in the region under the rule of Poland, to talk about the selfless struggle of fellow countrymen for national freedom and the right to self-determination. The binary opposition «insider / stranger» great importance gets in the text. The travelogue is structured according to cinematographic technique. The installation technique helps to create the discreteness of the image. Sound images displace the visual and form the audio-dynamic structure of individual episodes. An important role is played by the details of the general and broad plan. The author of the article first introduced into scientific circulation certain facts of the biography of Volodymyr Blondinenko. ; Стаття присвячена дослідженню тревелогу «Вражіння з подорожі по Европі» (1939) американського журналіста українського походження Володимира Бльондиненка (Walter P.Blondyn). Автор статті розглядає тревелог як специфічну оповідь. Як громадянин США журналіст відвідав Європу і західноукраїнські землі в 1938–1939 роках. Володимир Бльондиненко ...

The demise of Leninist regimes was accompanied by the hegemonic rise of the free market ideology with neoliberalism being its most ideal-typical embodiment. Yet, the decades of the neoliberal hegemony on both global and regional sales have not removed the state and its role in promoting development from research and policy agendas. Moreover, neoliberalism has produced a string backlash in forms of nativist and populist reaction. Thus, the article sets out to trace the genealogy of the state within the framework of the late Leninist regimes and post-Leninist period, asking a question about the relevance of the East-Asian developmental state experience to post-Soviet conditions. The article discusses the experience of Japan and South Korea, while exploring theoretical underpinnings of the sociological discourse of the state and its role in the development. Thus, the article comes up with a condensed narrative of the history of the developmental state both as an institutional arrangement and sociological discourse. It discusses and evaluates the contribution to the sociology of the developmental state of such scholars as Alice Amsden, Peter Evans, Bruce Cumings. The article conceptualizes the relations between the developmental state and neoliberalism. It also identifies the causes of the developmental state crisis and evaluates the Easter-European experience with constructing such a state. The article defines the stumbling blocks on the way of building the developmental state in Ukraine. It is argued that given Ukraine's proximity to the EU as well as pluralistic nature of the Ukrainian society the authoritarian option is not viable for Ukraine. At the same time, Ukraine is unlikely to succeed in building the developmental state, being caught in a struggle with a kleptocratic polity which has been unable so far to produce a long-term developmental polices. ; Стаття простежує генеалогію держави у рамках режимів пізнього ленінізму та постленінського періоду, задаючись питанням про релевантність досвіду східноазійської держави, що сприяє розвитку, умовам пострадянських соціумів. Стаття пропонує конденсовану історію держави, що сприяє розвитку, як інституційного феномена, так і історію соціологічного теоретизування про неї. У статті концептуалізується взаємовідношення поміж державою, що сприяє розвитку, та неолібералізмом. Ідентифікуються чинники кризи держави, що сприяє розвитку, у Східній Азії та оцінюється європейський досвід конструювання держави такого типу. Визначаються перешкоди на шляху розбудови держави, що сприяє розвитку, в Україні.

У статті проаналізовано матеріали дипломатичної місії данського дипломата Юста Юля (1709–1711 рр.), а саме подорожній щоденник, який, окрім опису мандрівки теренами Східної Європи, розповідає про особливості данської дипломатії в часи Великої Північної війни та специфіку міжнародних відносин на початку XVIII ст. Поява низки джерел, які написали дипломати-очевидці та співучасники знакових подій початку XVIII ст., була наслідком нових тактик у зовнішній політиці тогочасних правителів та їхніх таємних радників. Європейські дипломати, які перебували в закордонних місіях, дуже часто були в ролі шпигуна та етнографа-мемуариста водночас.В українських дослідженнях цей текст згадується нечасто, хоча містить цікаві «українські сюжети», які ще потребують ґрунтовного вивчення та контекстуалізації. Звернення до окремих сюжетів і тем, які ще не стали предметом наукових студій, є нагодою для застосування підходів історичної антропології, культурної історії загалом та культурної історії тревелогів зокрема. У цій статті зосереджено увагу на описі повсякденного життя данського посла як невідокремної частини дипломатичної місії до Росії: перебування при дворі Петра І та мандрівки теренами Російської держави, Гетьманщини і Речі Посполитої. ; At the beginning of the 18th century, Europe was a theater of war. Most of the European states were engaged in the long and large-scale military conflicts (i.e., the Spanish Heritage War and the Great Northern War). The confrontation of some European rulers and the desire to expand political influence in certain regions has led them to new ways to achieve ambitious goals. In addition to military force, they also referred to the art of diplomacy and the assistance of diplomats, who by their order often collected information about the neighboring states, which were treated both as potential allies and as opponents at the same time.The emergence of some sources written by eyewitness-diplomats and accomplices of the iconic events of the early 18th century was the result of new tactics in the foreign policy of the rulers and their secret advisers. That is why some European diplomats who were in international missions had to be in the role of a spy and an ethnographer-memoirist at the same time.In this article, we would like to focus on the materials of the diplomatic mission of the Danish diplomat Just Juel (1709–1711). Namely, we deal with the travel diary, which, in addition to the description of the journey through Eastern Europe, tells about the features of Danish diplomacy during the Great Northern War and the specifics of the international relations of the early 18th century. Particular attention is paid to Just Juel's daily life during his stay at the court of Peter the Great and trips around the PolishLithuanian Commonwealth and some Ukrainian territories.Our analysis of the diary casts a new light on the social aspects of the Danish diplomatic mission (1709–1711) and its micro-level. We show how vital was the abundance of food, convenient living conditions, life safety, transportation, leisure time for the early-modern diplomats and their diplomatic activities.

At the beginning of the 18th century, Europe was a theater of war. Most of the European states were engaged in the long and large-scale military conflicts (i.e., the Spanish Heritage War and the Great Northern War). The confrontation of some European rulers and the desire to expand political influence in certain regions has led them to new ways to achieve ambitious goals. In addition to military force, they also referred to the art of diplomacy and the assistance of diplomats, who by their order often collected information about the neighboring states, which were treated both as potential allies and as opponents at the same time.The emergence of some sources written by eyewitness-diplomats and accomplices of the iconic events of the early 18th century was the result of new tactics in the foreign policy of the rulers and their secret advisers. That is why some European diplomats who were in international missions had to be in the role of a spy and an ethnographer-memoirist at the same time.In this article, we would like to focus on the materials of the diplomatic mission of the Danish diplomat Just Juel (1709–1711). Namely, we deal with the travel diary, which, in addition to the description of the journey through Eastern Europe, tells about the features of Danish diplomacy during the Great Northern War and the specifics of the international relations of the early 18th century. Particular attention is paid to Just Juel's daily life during his stay at the court of Peter the Great and trips around the PolishLithuanian Commonwealth and some Ukrainian territories.Our analysis of the diary casts a new light on the social aspects of the Danish diplomatic mission (1709–1711) and its micro-level. We show how vital was the abundance of food, convenient living conditions, life safety, transportation, leisure time for the early-modern diplomats and their diplomatic activities. ; У статті проаналізовано матеріали дипломатичної місії данського дипломата Юста Юля (1709–1711 рр.), а саме подорожній щоденник, який, окрім опису мандрівки теренами Східної Європи, розповідає про особливості данської дипломатії в часи Великої Північної війни та специфіку міжнародних відносин на початку XVIII ст. Поява низки джерел, які написали дипломати-очевидці та співучасники знакових подій початку XVIII ст., була наслідком нових тактик у зовнішній політиці тогочасних правителів та їхніх таємних радників. Європейські дипломати, які перебували в закордонних місіях, дуже часто були в ролі шпигуна та етнографа-мемуариста водночас.В українських дослідженнях цей текст згадується нечасто, хоча містить цікаві «українські сюжети», які ще потребують ґрунтовного вивчення та контекстуалізації. Звернення до окремих сюжетів і тем, які ще не стали предметом наукових студій, є нагодою для застосування підходів історичної антропології, культурної історії загалом та культурної історії тревелогів зокрема. У цій статті зосереджено увагу на описі повсякденного життя данського посла як невідокремної частини дипломатичної місії до Росії: перебування при дворі Петра І та мандрівки теренами Російської держави, Гетьманщини і Речі Посполитої.

У статті проаналізовано матеріали дипломатичної місії данського дипломата Юста Юля (1709–1711 рр.), а саме подорожній щоденник, який, окрім опису мандрівки теренами Східної Європи, розповідає про особливості данської дипломатії в часи Великої Північної війни та специфіку міжнародних відносин на початку XVIII ст. Поява низки джерел, які написали дипломати-очевидці та співучасники знакових подій початку XVIII ст., була наслідком нових тактик у зовнішній політиці тогочасних правителів та їхніх таємних радників. Європейські дипломати, які перебували в закордонних місіях, дуже часто були в ролі шпигуна та етнографа-мемуариста водночас.В українських дослідженнях цей текст згадується нечасто, хоча містить цікаві «українські сюжети», які ще потребують ґрунтовного вивчення та контекстуалізації. Звернення до окремих сюжетів і тем, які ще не стали предметом наукових студій, є нагодою для застосування підходів історичної антропології, культурної історії загалом та культурної історії тревелогів зокрема. У цій статті зосереджено увагу на описі повсякденного життя данського посла як невідокремної частини дипломатичної місії до Росії: перебування при дворі Петра І та мандрівки теренами Російської держави, Гетьманщини і Речі Посполитої. ; At the beginning of the 18th century, Europe was a theater of war. Most of the European states were engaged in the long and large-scale military conflicts (i.e., the Spanish Heritage War and the Great Northern War). The confrontation of some European rulers and the desire to expand political influence in certain regions has led them to new ways to achieve ambitious goals. In addition to military force, they also referred to the art of diplomacy and the assistance of diplomats, who by their order often collected information about the neighboring states, which were treated both as potential allies and as opponents at the same time.The emergence of some sources written by eyewitness-diplomats and accomplices of the iconic events of the early 18th century was the result of new tactics in the foreign policy of the rulers and their secret advisers. That is why some European diplomats who were in international missions had to be in the role of a spy and an ethnographer-memoirist at the same time.In this article, we would like to focus on the materials of the diplomatic mission of the Danish diplomat Just Juel (1709–1711). Namely, we deal with the travel diary, which, in addition to the description of the journey through Eastern Europe, tells about the features of Danish diplomacy during the Great Northern War and the specifics of the international relations of the early 18th century. Particular attention is paid to Just Juel's daily life during his stay at the court of Peter the Great and trips around the PolishLithuanian Commonwealth and some Ukrainian territories.Our analysis of the diary casts a new light on the social aspects of the Danish diplomatic mission (1709–1711) and its micro-level. We show how vital was the abundance of food, convenient living conditions, life safety, transportation, leisure time for the early-modern diplomats and their diplomatic activities.

У статті аналізується "Щоденник подорожі в Московію" іспанського дипломата герцога де Лірія-і-Херіка. Дана загальна характеристика праці та стан її вивчення в історичній науці. Розкриті причини направлення посольства до Росії та особливості його діяльності в цій країні. Відображено бачення герцогом де Лірія політичної ситуації та суспільних настроїв у Московській державі. ; The article considers with analysis of "Travel Jornals to Moscovia" by Spanish diplomat duke de Liria y Jérica. General characteristics of the work and the stage of its studies in historic science is given. The precondition of sending of embassy and the peculiarities of his activity in Russia has been developed. Duke de Liria's vision of the political situation and social attitude in the Moscow state is depicted.

This paper is devoted to the image of the romantic poet-traveler which became the inalienable constituent of the original creation of European symbolists of the end XIX to beginning XX of the century on the background of the European tendencies. Oleksandr Oles and European symbolists brought the idea of the "inner individual". They revolted against the world and the public and government norms. The originality of the system of the artistic images, motives, spirits, rhythm and melodic absorbed the powerful lyricism of the poets' sensitive soul. ; Celem niniejszego artykułu jest próba analizy motywu romantycznego poety-wędrowcy, pojawiającego się w twórczości ukraińskiego pisarza Oleksandra Ołesia oraz symbolistów europejskich, w tym także polskich. Badania ujawniły, że analizowanych utworach poetyckich nastroje człowieka, jego uczucia eksponowane są głównie przy pomocy symboli ornitomorficznych, przedstawiających postawę konfliktu ze światem zewnętrznym, otoczeniem. Autor podjął próbę zdefiniowania sposobu funkcjonowania obrazów pustyni i drogi, będących formantami ogólnych stanów psychologicznych epoki icharakteryzujących przeżycia osobiste podmiotu lirycznego. ; У статті розглядається образ романтичного поета-мандрівника у творчості Олександра Олеся та європейських символістів. Репрезентовано настрої людини, її почуття за допомогою орнітоморфних символів, що розкривають відчуття незгоди зі світом, оточенням. Окреслено функціонування образів пустелі та дороги, що можуть виступати формантами загальних психологічних станів епохи і характеризувати особисті переживання та настрої поетів.

The author explores the issue of forming the "pantheon" of the most prominent figures in the history of Kharkiv. To this end, Soviet city guides were analyzed. The names found on the guide pages have been recorded in the appropriate database. The author stated the principles of construction of this database and possible interpretations of the obtained results. It contains two fields - "faces" and "mentions". In the first box, those names found on the guide pages were recorded, and in the second box, those ratings that accompany a specific name were recorded. Along with fixing a person's name, a social or professional characteristic (scientist, military, architect, statesman, etc.) was also mentioned. In the "mention" field, depending on the nature of the mention of a person, a coefficient was stated: if the name was mentioned without a rating, it is a factor # 1 (1 point), a combination with such epithets as "known", "prominent" and the like – a factor # 2 (2 points), more or less a detailed characteristic of the activity, first of all from the point of view of impact on the development of the city – factor # 3 (3 points). As a result, it allowed to create a certain hierarchical name system and to separate "TOP-10" of them. In the long run, it will allow you to see a system of names in the dynamics, when some persons will fall out of the list of leaders at certain periods and others will be included in this list. It will also be important to capture changes in terms of increasing or decreasing attention to a particular category of people (social and professional characteristics). In total, more than 650 people were included in the database. The author concluded that in the early 20th century the guides less mentioned statesmen and local administrators, and more of artists, architects, and scientists. Also, the article states that in the late 19th and early 20th centuries the list of "local heroes" in Kharkiv has just begun to form. This can be explained by the absence of some known persons in the TOP-10 list. This is partly due to the fact that the guide genre itself has not yet been completed, and the first guides rather resembled information directories and were thematically imbalanced. Nevertheless, this material can be used in studying the initial stage of assembly of the "Kharkiv Pantheon". ; У центрі уваги автора перебуває проблема формування «пантеону» найвидатніших постатей в історії Харкова. З цією метою були проаналізовані дорадянські путівники по місту. Імена, які трапляються на сторінках путівників, заносилися у відповідну базу даних. У статті зазначені принципи побудови цієї бази даних та можливі інтерпретації одержаних результатів. Вона містить два поля – «особи» і «згадки». Упершому полі фіксувалися ті імена, які трапляються на сторінках путівників, у другому – ті оцінки, які супроводжують певне ім'я. Разом із фіксацією імені особи зазначалася й соціальна чи професійна характеристика (вчений, військовий, архітектор, державний діяч тощо). У полі «згадки» залежно від характеру згадування тієї чи іншої особи зазначався коефіцієнт: якщо ім'я згадувалося без оцінок – це коефіцієнт 1(1бал), поєднання з такими епітетами, як «відомий», «визначний» та подібні – коефіцієнт 2(2бали), більш-менш докладна характеристика діяльності, передусім з погляду впливу на розвиток міста – коефіцієнт 3(3бали). У підсумку це дозволило створити певну ієрархічну систему імен і виокремити «ТОП-10». Уперспективі це дозволить побачити систему імен у динаміці, коли деякі особи в певні періоди будуть «випадати» з кола лідерів, а інші потрапляти до цього списку. Також важливо буде зафіксувати зсуви в плані збільшення чи зменшення уваги до певної категорії осіб (мається на увазі соціальна та професійна характеристики). Загалом до бази даних потрапила інформація про більше ніж 650осіб. Зроблено висновки про те, що на початку ХХст. у путівниках все менше згадували державних діячів та місцевих адміністраторів, а більше– художників, архітекторів, науковців. Також зазначено, що наприкінці ХІХ– на початку ХХст. список «місцевих героїв» у Харкові лише почав формуватися. Саме цим можна пояснити відсутність деяких відомих осіб у ТОП-10. Почасти це пов'язано також із тим, що й сам жанр путівника ще не оформився остаточно, а перші путівники радше нагадували інформаційні довідники, були тематично незбалансовані. Між тим цей матеріал може бути корисним для вивчення початкового етапу складання «харківського пантеону».

На початку XVIII століття Східною Європою подорожували численні європейські мандрівники, серед якихбули й данські дипломати. Їхні мандрівки були зумовлені участю Данії у Великій Північній війні. Зокрема, дляданського короля Фредерика IV і його радників було важливо мати більше детальної інформації про свогоросійського союзника – Петра І і його державу.Данський дипломат Юст Юль, якому випало очолювати дипломатичну місію до царського двору в 1709–1711 рр., у своєму подорожньому журналі дотримувався отриманої королівської інструкції, яка передбачалаопис «всього, що з ним трапиться» під час перебування в Росії. Окрім опису військових кампаній, численнихпридворних розваг, екстраординарної поведінки Петра І та його придворних, Юст Юль мав також змогубагато подорожувати. Таким чином, опис окремих міст російської держави займає вагоме місце в цьомуджерелі. Імовірно, що Юст Юль та його подорожній наратив разом з іншими ранньомодерними тревелогами спричинилися до появи в данському мовленні сталого виразу «місто в Росії», який функціонує й досі.Ця стаття має на меті проаналізувати подорожні нотатки данського дипломата про відвідані ним російські міста; обґрунтувати гіпотезу про вплив індивідуальних спостережень на формування стереотипнихуявлень про Російську державу ; This article deals with the concept of the periphery and its definition in the early 18th century. According to Peter Burke and his reflections in «History and Social theory», the known dichotomy «centre-periphery» (I. Wallerstein)can be employed in historical studies, not only in political or economic research. Therefore we aim to analyze thetravel diary written by the Danish ambassador Just Juel within his diplomatic mission to Muscovy (1709–1711)and outline his main impressions and conclusions on the early-modern Russian cities and other «issues» (e.g. roadinfrastructure, economy, communication systems, architecture, food market) which later contribute to the image ofRussia in the early modern epoch. This ego-narrative contains some prevailing views of Russia as the European periphery:distant, uncivilized, poorly connected with the rest of the continent, economically and politically underdevelopedcountry. Also, this travel account shapes peculiar Danish perception of the early-modern Petrine Russia and itslocation on the mental map.

Стаття присвячена дослідженню української публіцистики, зверненої до чорнобильської проблематики, зокрема поетики подорожнього нарису Маркіяна Камиша «Оформляндія, або Прогулянка в Зону». У ній зосереджено увагу на нетрадиційний у контексті проблематики та тенденцій сучасної масової літератури жанровий аспект тексту, який можна окреслити як синтез подорожнього, проблемного нарисів з ознаками тревел-журналістики. Масово-комунікаційна модель нарису побудована на перетині публіцистичної та художньої комунікацій, екологічного, національного, політичного, культурологічного та інформаційного вимірів. Жанрові ознаки визначають специфіку комунікації на рівні сюжету, хронотопу, документалізму та образності. Незважаючи на трагізм сприйняття наслідків Чорнобиля, автор реалізує комунікативні настанови: руйнує стереотипність сприйняття українським читачем Зони Відчуження як мертвої, що, безперечно, є призмою катастрофічної людської діяльності в природі, створюючи позитивний образ Чорнобильщини — зони спокою, душевного комфорту та джерела натхнення.Сюжет нарису побудовано з порушенням жанрового канону: на окремих маршрутах, відрізках шляху автор-оповідач, гід, сталкер знайомить читача не з традиціями, пам'ятками та культурою Полісся, а швидше з маркерами катастрофи, безкультур'ям, периферією, «оформляндією» і вписує її в український простір; це рух почуттів та інстинктів самотньої людини в дикій природі. ; Статья посвящена исследованию украинской публицистики о проблемах Чернобыля, в частности путевому очерку Маркияна Камыша «Оформляндия, или Прогулка в Зону». В ней обращено внимание на нетрадиционный в контексте проблематики и тенденций современной массовой литературы жанровый аспект текста, который можно определить как синтез путевого, проблемного очерков с признаками тревел-журналистики. Массово-коммуникационная модель очерка реализуется на пересечении публицистической и художественной коммуникаций, экологического, национального, политического, культурологического и информационного уровней. Жанровые признаки определяют специфику коммуникации на уровне сюжета, хронотопа, документализма и образности. Несмотря на трагизм восприятия последствий Чернобыля, автор реализует собственно коммуникативные установки: разрушает стереотипность восприятия Зоны Отчуждения украинским читателем как мертвой, что, естественно, является следствием катастрофической человеческой деятельности в природе, формируя позитивный образ Чернобыля — зоны покоя, душевного комфорта и источника вдохновения.Сюжет очерка выстроен с нарушением жанрового канона: на отдельных маршрутах, промежутках пути автор-повествователь, гид, сталкер знакомит читателя не с традициями, архитектурными памятниками и культурой Полесья, а скорее с маркерами катастрофы — безкультурьем, периферией, «оформляндией» и вписывает ее в украинский хронотоп; это движение чувств и инстинктов одинокого человека в дикой природе. ; The article is devoted to the research of the Ukrainian journalism of the Chernobyl problem on example of the travel essay by Markiyan Kamysh «A Stroll to the Zone». It focuses on the non-traditional context of the problems and trends of modern mass literature, the genre aspect of the text, which can be described as a synthesis of traveler, problem sketches with attributes of travel journalism. The mass communication model of the essay is based on the intersection of journalistic and artistic communications, environmental, national, political, cultural and informational dimensions. Genre features determine the specifics of communication at the plot, chronotope, documentary and imagery. Despite the tragedy of perception of the consequences of Chernobyl, the author implements the communicative guidelines: destroys the stereotypical perception of the Ukrainian reader of the Exclusion Zone as dead, which undoubtedly is the prism of catastrophic human activity in nature, creating a positive image of the Chornobyl Region — a zone of tranquility, spiritual comfort and a source of inspiration.The plot of the essay is constructed in violation of the genre canon: on individual routes, sections of the way, the author-narrator, guide, and stater introduce the reader not to the traditions, monuments and culture of Polissya, but rather to the markers of disaster, culture, periphery, «make-up» and fits it into Ukrainian space; it is a movement of feelings and instincts of a lonely man in the wild nature.

The modern world standards of passenger cars of enhanceable ability to travel the cross-country of type of «Buggy», their setting, features of application and implementation of key tasks which depend upon such cars in a military sphere, are in-process considered, basic attention is accented on their advantages and failings. It is suggested to create the domestic passenger car of the enhanceable communicating of type of «Buggy» for the armament of reconnaissance and special subdivisions of Military Powers of Ukraine on the basis of base undercarriage of car-conveyer of LUAZ-967М with leading to of his tactic technical descriptions and operatively tactical requirements to the level of modern world standards. ; В работе рассмотрены современные мировые образцы легковых автомобилей повышенной проходимости типа «Багги», их назначение, особенности применения и выполнения ключевых заданий, которые полагаются на такие автомобили в военной сфере, акцентировано основное внимание на их преимуществах и недостатках. Предложено создать отечественный легковой автомобиль повышенной проходимости типа «Багги» для вооружения разведывательных и специальных подразделений Вооруженных Сил Украины на основе базового шасси автомобиля-транспортера ЛуАЗ-967М с доведением его тактико-технических характеристик и оперативно-тактических требований к уровню современных мировых образцов. ; У роботі розглянуто сучасні світові зразки легкових автомобілів підвищеної прохідності типу «Баггі», їхнє призначення, особливості застосування і виконання ключових завдань, які покладаються на такі автомобілі у військовій сфері, акцентована основна увага на їхніх перевагах і недоліках. Запропоновано створити вітчизняний легковий автомобіль підвищеної прохідності типу «Баггі» для озброєння розвідувальних і спеціальних підрозділів Збройних Сил України на основі базового шасі автомобіля-транспортера ЛуАЗ-967М з доведенням його тактико-технічних характеристик і оперативно-тактичних вимог до рівня сучасних світових зразків.

in the article the problem of tourism for people with disabilities. It is established that the basis for structural reforms in tourism is the formation of a special legislative framework, which ensures the protection of the interests of the state and society, human and civil rights, and defines the forms and methods of state intervention in tourism activities. The ways of improving this trend by attracting financial support from the state, implementation of projects to improve infrastructure conditions for persons with disabilities. ; в статье рассмотрена проблема развития туризма для лиц с ограниченными физическими возможностями. Установлено, что основой для проведения структурных реформ в сфере туризма является формирование специальной законодательно-правовой базы, обеспечивающей защиту интересов государства и общества, прав человека и гражданина, а также определяющей формы и методы вмешательства государства в туристическую деятельность. Предложены пути совершенствования этого направления путем привлечения финансовой поддержки государства, реализации проектов по улучшению условий инфраструктуры для лиц с ограниченными физическими возможностями. ; у статті розглянуто проблема розвитку туризму для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Встановлено, що основою для проведення структурних реформ у галузі туризму є формування спеціальної законодавчо-правової бази, яка забезпечує захист інтересів держави та суспільства, прав людини та громадянина, а також визначає форми та методи втручання держави у туристичну діяльність. Запропоновано шляхи вдосконалення цього напряму шляхом залучення фінансової підтримки держави, впровадження проектів з поліпшення умов інфраструктури для осіб з обмеженими фізичними можливостями.