Suchergebnisse

The article deals with the problem of determining the correlation of the international treaties with other sources of Ukrainian economic procedural law. The basic legal provisions governing the matter have been analysed. The scientists' research on the place of the international treaties in the system of sources of procedural law have been studied and highlighted. Due to the impossibility of insulating existence of the country in the present conditions, the activity of foreign economic businesses activity of Ukraine, the international treaties are the most important sources of the economic process. The vital is the question of the international treaties researching as one of the main and inalienable sources of economic procedural law of Ukraine. The result of today's integration process was that the international treaties were an essential regulator of modern international commercial relations. Ukraine has ratified a large number of international agreements and conventions that regulate foreign economic relations. The integration processes are one of the most important directions in the development of Ukraine as a European state. An active foreign economic activity is regulated in detail at both international agreements and national legislation. Considering the primacy of the international treaties fixed norms over the domestic law norms, it is hard to overestimate the importance of rules of such contracts. At the same time, the rules of the international treaties are a source of economic procedural law only in relation to the issues on which the international treaty establishes other rules than the Ukrainian procedural legislation. ; У статті розкрито проблему визначення співвідношення міжнародних договорів з іншими джерелами українського господарського процесуального права. Проаналізовано основні положення законодавства, які регулюють зазначене питання. Вивчено та висвітлено дослідження науковців щодо місця міжнародних договорів у системі джерел процесуального права.

У статті розглядаються питання місця міжнародних договорів у законодавстві України, яке актуалізується тим, що серед правників і досі не вироблено єдиної позиції щодо його розуміння, у результаті чого воно характеризується неоднозначністю, невизначеністю та стало одним з найскладніших об'єктів пізнання. Аналізуються теоретичні підходи та основні практичні проблеми включення норм міжнародних договорів до національного законодавства України, вноситься пропозиція вдосконалити ч. 1 ст. 9 Конституції у спрямуванні на поширення статусу складової національного законодавства на всі чинні міжнародні договори незалежно від форми надання згоди на їх обов'язковість для України. ; В статье рассматриваются вопросы места международных договоров в законодательстве Украины, которое актуализируется тем, что среди юристов до сих пор не выработано единой позиции по его пониманию, в результате чего оно начало характеризоваться неоднозначностью, неопределенностью и стало одним из самых сложных объектов познания. Анализируются теоретические подходы и основные практические проблемы включения норм международных договоров в национальное законодательство Украины, вносится предложение усовершенствовать ч. 1 ст. 9 Конституции в направлении на распространение статуса составляющей национального законодательства на все действующие международные договоры независимо от формы предоставления согласия на их обязательность для Украины. ; The article examines the issues of the place of international treaties in the Ukrainian legislation, which has an increased relevance now by the fact that among lawyers there is still no common position on role of international treaties. As a result of which the impact of international treaties began to be characterized by ambiguity, uncertainty and has become one of the most complex objects of knowledge. Theoretical approaches and main practical problems of incorporating the norms of international treaties into the Ukrainian national legislation of are analyzed. A proposal is also made to improve Part 1 of Art. 9 of the Constitution in the direction of extending the status of a component of national legislation to all existing international treaties, regardless of the form of consent for their obligation for Ukraine.

У статті розглядаються питання місця міжнародних договорів у законодавстві України, яке актуалізується тим, що серед правників і досі не вироблено єдиної позиції щодо його розуміння, у результаті чого воно характеризується неоднозначністю, невизначеністю та стало одним з найскладніших об'єктів пізнання. Аналізуються теоретичні підходи та основні практичні проблеми включення норм міжнародних договорів до національного законодавства України, вноситься пропозиція вдосконалити ч. 1 ст. 9 Конституції у спрямуванні на поширення статусу складової національного законодавства на всі чинні міжнародні договори незалежно від форми надання згоди на їх обов'язковість для України. ; В статье рассматриваются вопросы места международных договоров в законодательстве Украины, которое актуализируется тем, что среди юристов до сих пор не выработано единой позиции по его пониманию, в результате чего оно начало характеризоваться неоднозначностью, неопределенностью и стало одним из самых сложных объектов познания. Анализируются теоретические подходы и основные практические проблемы включения норм международных договоров в национальное законодательство Украины, вносится предложение усовершенствовать ч. 1 ст. 9 Конституции в направлении на распространение статуса составляющей национального законодательства на все действующие международные договоры независимо от формы предоставления согласия на их обязательность для Украины. ; The article examines the issues of the place of international treaties in the Ukrainian legislation, which has an increased relevance now by the fact that among lawyers there is still no common position on role of international treaties. As a result of which the impact of international treaties began to be characterized by ambiguity, uncertainty and has become one of the most complex objects of knowledge. Theoretical approaches and main practical problems of incorporating the norms of international treaties into the Ukrainian national legislation of are analyzed. A proposal is also made to improve Part 1 of Art. 9 of the Constitution in the direction of extending the status of a component of national legislation to all existing international treaties, regardless of the form of consent for their obligation for Ukraine.

У статті автор детально аналізує сучасну практику денонсації міжнародних договорів між Україною та Росією, звертаючись до міжнародно-правових положень та політичних чинників, що впливають на цю практику, на прикладі денонсації угод щодо розміщення Чорноморського флоту РФ та Договору про дружбу між Україною та РФ. Автор робить висновок про необхідність відповідної реакції на небезпечне політичне розуміння інституту денонсації, яке не повинно ототожнюватися з наявною політичною складовою цього інституту. ; В статье автор детально анализирует современную практику денонсации международных договоров между Украиной и Россией, обращаясь к положениям международного права и политическим факторам, которые влияют на эту практику. На примере денонсации Соглашений о размещении Черноморского флота РФ и Договора о дружбе между Украиной и РФ автор делает вывод о необходимости соответствующей реакции на опасное политическое понимание института денонсации, которое не должно отождествляться с присутствующей политической составляющей этого института. ; In the article the Author analyzes a modern practice of denunciation of international treaties between Ukraine and Russia through consideration of international law and political factors, which affect this practice; the examples of Treaties of disposal of Black Sea Navy Fleet and Treaty of Friendship between Ukraine and Russia are prominent. The Author concludes that the relevant reaction on political interpretation of the denunciation institute, which is dangerous, is necessary, and can not be understood as equal to existing political component of this institute.

У статті автор детально аналізує сучасну практику денонсації міжнародних договорів між Україною та Росією, звертаючись до міжнародно-правових положень та політичних чинників, що впливають на цю практику, на прикладі денонсації угод щодо розміщення Чорноморського флоту РФ та Договору про дружбу між Україною та РФ. Автор робить висновок про необхідність відповідної реакції на небезпечне політичне розуміння інституту денонсації, яке не повинно ототожнюватися з наявною політичною складовою цього інституту. ; В статье автор детально анализирует современную практику денонсации международных договоров между Украиной и Россией, обращаясь к положениям международного права и политическим факторам, которые влияют на эту практику. На примере денонсации Соглашений о размещении Черноморского флота РФ и Договора о дружбе между Украиной и РФ автор делает вывод о необходимости соответствующей реакции на опасное политическое понимание института денонсации, которое не должно отождествляться с присутствующей политической составляющей этого института. ; In the article the Author analyzes a modern practice of denunciation of international treaties between Ukraine and Russia through consideration of international law and political factors, which affect this practice; the examples of Treaties of disposal of Black Sea Navy Fleet and Treaty of Friendship between Ukraine and Russia are prominent. The Author concludes that the relevant reaction on political interpretation of the denunciation institute, which is dangerous, is necessary, and can not be understood as equal to existing political component of this institute.

The author of the article considers «the Cossack problem» that existed during the peaceful processes, which proceeded the said match, issues in regard of the direct conclusion of a peaceful agreement as well as the consequences of the said military conflicts. ; В статье рассматривается «казацкий вопрос» в переговорных процессах, которые предшествовали объявлению военных походов и заключению мирных соглашений между Речью Посполитой и Османской империей в XVII – первой четверти XVII вв. В частности, указываются причины объявления Хотинского похода, ход событий, связанных с этим походом, непосредственно заключения соответствующего мирного договора и последствия указанных военных конфликтов. ; У статті розглядається «козацьке питання» в переговорних процесах, які передували оголошенню військових походів та укладанню мирних угод між Річчю Посполитою та Османською імперією в XVII – першій чверті XVIIІ ст. Зокрема, зазначаються причини оголошення Хотинського походу, перебіг подій, пов'язаних з цим походом, безпосередньо укладання відповідного мирного договору та наслідки зазначених воєнних конфліктів.

The author of the article considers «the Cossack problem» that existed during the peaceful processes, which proceeded the said match, issues in regard of the direct conclusion of a peaceful agreement as well as the consequences of the said military conflicts. ; В статье рассматривается «казацкий вопрос» в переговорных процессах, которые предшествовали объявлению военных походов и заключению мирных соглашений между Речью Посполитой и Османской империей в XVII – первой четверти XVII вв. В частности, указываются причины объявления Хотинского похода, ход событий, связанных с этим походом, непосредственно заключения соответствующего мирного договора и последствия указанных военных конфликтов. ; У статті розглядається «козацьке питання» в переговорних процесах, які передували оголошенню військових походів та укладанню мирних угод між Річчю Посполитою та Османською імперією в XVII – першій чверті XVIIІ ст. Зокрема, зазначаються причини оголошення Хотинського походу, перебіг подій, пов'язаних з цим походом, безпосередньо укладання відповідного мирного договору та наслідки зазначених воєнних конфліктів.

The author of the article considers «the Cossack problem» that existed during the peaceful processes, which proceeded the said match, issues in regard of the direct conclusion of a peaceful agreement as well as the consequences of the said military conflicts. ; В статье рассматривается «казацкий вопрос» в переговорных процессах, которые предшествовали объявлению военных походов и заключению мирных соглашений между Речью Посполитой и Османской империей в XVII – первой четверти XVII вв. В частности, указываются причины объявления Хотинского похода, ход событий, связанных с этим походом, непосредственно заключения соответствующего мирного договора и последствия указанных военных конфликтов. ; У статті розглядається «козацьке питання» в переговорних процесах, які передували оголошенню військових походів та укладанню мирних угод між Річчю Посполитою та Османською імперією в XVII – першій чверті XVIIІ ст. Зокрема, зазначаються причини оголошення Хотинського походу, перебіг подій, пов'язаних з цим походом, безпосередньо укладання відповідного мирного договору та наслідки зазначених воєнних конфліктів.

The purpose of this article is to clarify the system and a thorough analysis of the sources of international legal regulation of working time. Dur- ing the study a number of methods have been used, namely: the formal-logical method has been used for the classification of sources of interna- tional legal regulation of working time and relevant international agreements; the system-structural method and the synthesis method – for the analysis of the provisions of the EU Directive 2003/88/EC on certain aspects of the organization of working time, as well as the formal-dogmatic and modeling method – for providing recommendations on the harmonization of national legislation with to the relevant Directive.

This study analyzes the system of international legal regulation of working time, which is a complex orderly set of international treaties, EU leg- islation and ECHR practices that underpin fundamental principles and international labour standards in the field of working time. The scientific work presents the classification of sources of international legal regulation of working time for: 1) international agreements; 2) EU legislation; 3) ECHR practice. Since most of the sources of international legal regulation of working time are international treaties, it is proposed to classify them accord- ing to the entities within which the following treaties are concluded: 1) treaties within the UN; 2) treaties within the Council of Europe; 3) treaties within the ILO; 4) treaties within the EU. ILO treaties are proven to be crucial in the area of international legal regulation of working time, as the ILO is an international organization, a specialized UN agency, established to support international cooperation in peacekeeping around the world and to reduce social injustice at the expense of improving workingconditions.

First of all, for the qualitative perception of the provisions relating to international legal regulation of working time, it is necessary to define the con- cept of "international labour standards", which is applied in the framework of the ILO activities. International labour standards are legal instruments developed by the ILO (taking into account the principle of tripartite representation – governments, workers and employers) that set out the fundamental principles and rights in the field of labour. The main forms of consolidation of such standards are ILO conventions and recommendations.

The provisions of sources of international legal regulation of working time are studied, attention is paid to their peculiarities and specificity. A number of recommendations have been made to further implement the provisions of Directive 2003/88/EC on certain aspects of the organization of working time in national labour law. In particular, it is established that this Directive establishes minimum safety and health requirements for the organization of working time and applies to: minimum periods of daily rest, weekly rest and annual leave, as well as breaks and maximum weekly working hours; some aspects of night work, shift work and workarrangements.

У сучасних комерційних відносинах часто постають питання, пов'язані з тлумаченням змісту договорів, коли необхідно встановити відповідність між волею контрагентів та їх волевиявленням, зокрема, при недостатньому або не-чіткому формулюванні окремих умов договору, при виникненні суперечностей між контрагентами стосовно сутності договору, порядку та способу виконання договірних зобов'язань, при використанні в договорі незрозумілих термінів тощо. Тобто тоді, коли сторони при викладенні умов договору або не звернули уваги на редакцію договору в цілому чи окремих його частин, або, встановлюю-чи певні умови, розуміли їх неоднаково ; У сучасних комерційних відносинах часто постають питання, пов'язані з тлумаченням змісту договорів, коли необхідно встановити відповідність між волею контрагентів та їх волевиявленням, зокрема, при недостатньому або не-чіткому формулюванні окремих умов договору, при виникненні суперечностей між контрагентами стосовно сутності договору, порядку та способу виконання договірних зобов'язань, при використанні в договорі незрозумілих термінів тощо. Тобто тоді, коли сторони при викладенні умов договору або не звернули уваги на редакцію договору в цілому чи окремих його частин, або, встановлюю-чи певні умови, розуміли їх неоднаково ; У сучасних комерційних відносинах часто постають питання, пов'язані з тлумаченням змісту договорів, коли необхідно встановити відповідність між волею контрагентів та їх волевиявленням, зокрема, при недостатньому або не-чіткому формулюванні окремих умов договору, при виникненні суперечностей між контрагентами стосовно сутності договору, порядку та способу виконання договірних зобов'язань, при використанні в договорі незрозумілих термінів тощо. Тобто тоді, коли сторони при викладенні умов договору або не звернули уваги на редакцію договору в цілому чи окремих його частин, або, встановлюю-чи певні умови, розуміли їх неоднаково

Some issues of implementation in the national legal order of Ukraine of international norms of the Vienna Convention on the Law of Treaties of May 23, 1969 on consent to be bound by an international treaties are examined by the author in the article. The Constitution of Ukraine of June 28, 1996, the Law of Ukraine "On International Treaties of Ukraine" of June 29, 2004, the Law of Ukraine "On the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine" of February 10, 2010 are the main legal acts of current Ukrainian legislation rancerning the consent to be bound by an international treaties. The laws of the Verkhovna Rada of Ukraine concerning consent to be bound by an international treaties of Ukraine are approved by the author in the article. Means of expressing consent of the Verkhovna Rada of Ukraine to be bound by an international treaty are defined, the full powers of the Verkhovna Rada of Ukraine ranceming the consent to be bound by an international treaty are disclosed by the author in the article. The consent of the Verkhovna Rada of Ukraine to be bound by an international treaty of Ukraine may be expressed by ratification, accession or acceptance of an international treaty. The most common mean of consent to be bound by an international treaty in the practice of the Verkhovna Rada of Ukraine is the ratification. The consent of the Verkhovna Rada of Ukraine to be bound by an international treaty is expressed by acceptance or accession under conditions similar to those which apply to ratification of an international treaty. The conflicting rules of current Ukrainian legislation are identified and ways to eliminate contradictions between them are suggested by the author in the article. It is an important stage of the development and improvement of current legislation of Ukraine. This research is grounded on analysis of the legislation of Ukraine and specific examples of practice of the Verkhovna Rada of Ukraine concerning consent to be bound by an international treaties of Ukraine. ; У статті автором досліджені деякі питання імплементації в національний правопорядок України міжнародних норм про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів, що містяться у Віденській конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року. Проаналізований зміст положень чинного законодавства України, що регулює питання надання Верховною Радою України згоди на обов'язковість міжнародного договору, зокрема: Конституції України від 28 червня 1996 року, Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року, Закону України «Про Реґламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року, а також наведені закони України, якими Верховна Рада України надала згоду на обов'язковість міжнародних договорів України. Автором визначено форми надання згоди Верховною Радою України на обов'язковість міжнародного договору, розкриті повноваження Верховної Ради України в питаннях надання згоди на обов'язковість міжнародного договору. Автором зроблено висновок, що Верховна Рада України може надавати згоду на обов'язковість міжнародного договору України у формі законів України про ратифікацію, приєднання або ухвалення міжнародного договору. Найбільш поширеною формою надання згоди на обов'язковість міжнародного договору у практиці Верховної Ради України є ратифікація. Пропозиції щодо приєднання України до міжнародних договорів або щодо ухвалення нею міжнародних договорів подаються та розглядаються в порядку, передбаченому для ратифікації міжнародних договорів України. Автором виявлені колізійні норми в чинних нормативно-правових актах України та запропоновані шляхи усунення суперечностей між ними, що є важливим етапом розвитку й удосконалення вітчизняного законодавства. Дане дослідження ґрунтується на підставі аналізу норм чинного законодавства України та конкретних прикладах практики Верховної Ради України щодо надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України.

The article proposed for the consideration of the concept of the use of international law in domestic legal order ofUkrainein the context of the primacy of international law. It also covers forms of interaction between national and international law.The problem of application of international law in domestic legal order inUkraine, their relationship has always been the center of attention of representatives of the humanities. However, it takes on special civil "sound" in the modern world.The author of the article suggests to consider the following questions:1) the concept of the relationship between international and domestic (national) law in the context of the primacy of international law;2) forms of interaction between national and international law.Special consideration of the vector are questions of the transformation of (direct and indirect) of international law into domestic law. Convincingly shows the influence of international law on the national law in several ways. It is very significantly appears, for example, through the reflection in the constitutions of a number of states and other legislation, generally recognized principles and norms of international law, as well as due to the proclamation of the international treaties concluded by the state, an integral part of its national legal system.Nowadays, this practice is quite common in developed countries, the traditional (old) democracy, and in the newly formed on the territory of former Soviet states - the "new democracies". For example, as in the article showed, the current Spanish constitution establishes that "officially published inSpain, international treaties can be canceled, modified or terminated only in the manner specified in the treaties themselves or in accordance with the general rules of international law." The Constitution fixed that existing international agreements, consent to be bound by the Verkhovna Rada ofUkraine, are part of the national legislation ofUkraine. A similar provision states that recognized the state treaties and other international instruments are part of its national law contained in the constitutions of other countries. Moreover, some of them especially indicated that in case of conflict of international and national law, priority is given to international law.Analyzed of the direct effect of international law in the domestic, that is carried out by transforming the rules contained in certain international treaties and, as a rule in international law. The world's leading power in the process of defining their attitude to international law are firmly on the positions of monism, and some are not global state traditionally hold the idea of dualism. ; В статье предложены для рассмотрения концепции использования международного права во внутреннем правопорядке Украины в контексте примата международного права. В ней также рассматриваются формы взаимодействия внутригосударственного и международного права.Анализируется прямое влияние международного права на внутригосударственное, что осуществляется путем трансформации норм, содержащихся в конкретных международных договорах и, как правило, в международном праве. Ведущие мировые державы в процессе определения своего отношения к международному праву твердо стоят на позициях монизма, а некоторые государства традиционно придерживаются идеи дуализма. ; У статті запропоновано для розгляду концепції використання міжнародного права у внутрішньому правопорядку України в контексті примату міжнародного права. В ній також розглядаються форми взаємодії внутрішньодержавного і міжнародного права.

The article is devoted to the study of impact of the standards of the International Labour Organization on the labour law of Ukraine. It is noted that the conventions and recommendations of the International Labour Organization play a significant role in the implementation and development of national labour law. This is due to the recognition at the constitutional level of international treaties as a part of the national legislation, as well as, the membership of our state since 1954 in the International Labour Organization.The central legislative act in the field of labour – the Labour Code of Ukraine is the actual reflection of the ratified conventions of the International Labour Organization. As of 2020, Ukraine has ratified 71 conventions, including 8 fundamental and 4 priority conventions. Thereby, the Code, despite its almost 50-year history, still continues to be relevant in the regulation of employment relationships in Ukraine. In addition, the phenomenon of the acts of the International Labour Organization is the precise fulfillment by the ILO member state of its obligations, combined with the actual absence of responsibility for non-compliance. At the same time, the consequences of violations of international labour law indirectly depend on the existing control mechanisms used by the ILO. In fact, there are two such mechanisms: general and special. It should also be noted that the implementation of ILO conventions can be provided for by the provisions of various international treaties to which the Ukraine is a party. Among these international treaties are Canada-Ukraine Free Trade Agreement and Association Agreement between the European Union and Ukraine.It is concluded that the impact of the standards of the International Labour Organization on the labour law of Ukraine is characterized by both internal and external manifestations. Thus, the ILO conventions ratified by Ukraine, being already tested in practice and unified norms, serve as a reliable foundation for the formation and development of ...

The origins of Ukrainian law reach the pre-state period. Our ancestors have created a a kind of system of legal customs, general mandatory procedures, prohibitions-taboo, which were guided in public and private life. Under the conditions of the state processes, customary rules of the hromada are found to be sufficiently viable. The subjects of state regulation in the early stages of ancient Ukrainian state-making are real or potential Grand Duke of Kiev, as well as princely congresses (snemy), boyar council, and city residents meeting (vechе). Each of these institutions was a manifestation of respectively monarchical, aristocratic and democratic tendencies in the state-legal development of Kievan Rus. Written sources of law, statutes of the princely era, (princely statutes, letters and lessons) were largely based on the rules of customary law. The primary form of state regulation of the most important social, political and international relations of the princely era were treaties, which confirmed the rules of customary law and established new rules of law. At princely congresses adopted inter-princely treaties, which resolved issues of war and peace, changes in the state system, the order of occupying tables, adopted the most important legislative acts. The origins of Ukrainian constitutionalism, in the form of a social treaty, are clearly manifested in the treaties of the princes with the people, which were concluded at national assemblies - a veche. In this way, the legitimation of the princely power (inviting the prince to rule, his oath to the people at the veche in the form of a baptismal kiss) took place, determined the scope of powers of the head of state and the principal princely servants, and sometimes - deprived them of power. ; У статті здійснено спробу дослідити владно-суб'єктний аспект перетворення звичаєвих інститутів праукраїнського суспільства на первісні форми українського права. Доводиться, що у якості суб'єктів державно-правового регулювання на ранніх етапах державотворення реально чи потенційно виступають Великий князь київський, а також князівські з'їзди (снеми), боярська рада, та віче. Кожна з цих інституцій була виявом відповідно монархічної, аристократичної та демократичної тенденцій у державно-правовому розвитку Київської Русі.