The article considers the sources of financing the development of urban lands in Ukraine. The authors allocated private investments and funds from the state and local budgets. This article considers only the sources of state funding for urban development. Local taxes, including property tax, and land tax, are discussed in more detail. In addition to the above sources, there was a share participation in Ukraine - the only type of direct payment to local budgets aimed at infrastructure development, which has been abolished since 2021. The role of all stakeholders (executive authorities, local governments and territorial communities, investors, land owners / users, business) in the development of urban lands is analysed. The list of stakeholders involved in the process of regulating land development proves that it is a complex process that can only be ensured through the implementation of a targeted strategy by public authorities and the participation of all stakeholders concerned.Today in Ukraine there are no models of direct financing for the development of facilities that ensure the livelihood of the urban population and the needs of the industry. Funds available to local governments come from local taxes and are distributed to various aspects of urban development. ; Розглядаються джерела фінансування розвитку міських земель в Україні. Авторами виділено приватні інвестиції та кошти з державного та місцевих бюджетів. В даній статті розглядаються лише джерела державного фінансування розвитку міських земель. Місцеві податки, серед яких податок на майно, який включає податок на нерухомість, відмінний від земельної ділянки, та земельний податок розглянуті більш детально. Проаналізовано роль усіх зацікавлених сторін (органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та територіальних громад, інвесторів, власників / користувачів землі, бізнесу) у розвитку міських земель.
The article considers the sources of financing the development of urban lands in Ukraine. The authors allocated private investments and funds from the state and local budgets. This article considers only the sources of state funding for urban development. Local taxes, including property tax, and land tax, are discussed in more detail. In addition to the above sources, there was a share participation in Ukraine - the only type of direct payment to local budgets aimed at infrastructure development, which has been abolished since 2021. The role of all stakeholders (executive authorities, local governments and territorial communities, investors, land owners / users, business) in the development of urban lands is analysed. The list of stakeholders involved in the process of regulating land development proves that it is a complex process that can only be ensured through the implementation of a targeted strategy by public authorities and the participation of all stakeholders concerned.Today in Ukraine there are no models of direct financing for the development of facilities that ensure the livelihood of the urban population and the needs of the industry. Funds available to local governments come from local taxes and are distributed to various aspects of urban development. ; Розглядаються джерела фінансування розвитку міських земель в Україні. Авторами виділено приватні інвестиції та кошти з державного та місцевих бюджетів. В даній статті розглядаються лише джерела державного фінансування розвитку міських земель. Місцеві податки, серед яких податок на майно, який включає податок на нерухомість, відмінний від земельної ділянки, та земельний податок розглянуті більш детально. Проаналізовано роль усіх зацікавлених сторін (органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та територіальних громад, інвесторів, власників / користувачів землі, бізнесу) у розвитку міських земель.
The article investigates the development of marketing of rural areas of the border region in which the main socio-economic and integration processes affecting the functioning of the rural economy are taking place. Priority attention is paid to actualization of marketing issues in the activities of local self-government bodies of rural communities of Ukraine in the context of the new challenges of European integration. The main components of the marketing system of the rural areas of the frontier region are outlined, which should be focused in the process of adaptation of the institutional environment of Ukraine to the institutional standards of the EU: social and economic potential of the rural territory, contractors (subjects of economic activity), markets (agrarian, financial, labor resources, etc.), intermediaries (public authorities and local self-government, educational institutions and scientific institutions, public organizations, etc.), competitors (rural areas of other regions gions, including neighboring border regions of the EU member states) and contact points (potential investors, media, political parties and movements, etc.). The specifics of the formation and development of the marketing system of the rural territories of the border region are investigated. In particular, based on the application of the cluster analysis method, four main types of rural areas in the Lviv Oblast (clusters) were identified, for each of them there is an own model of optimal development of the marketing system: a cluster of high investment attractiveness; satellite-transit cluster; agrarian cluster; conditional peripheral cluster. It was revealed that the main problems that restrict the development of marketing of rural areas in each of the four types of clusters mentioned above, as in the Lviv region, as well as in other border regions of the EU with the regions of Ukraine, are: low level of financial capacity of local self-government bodies of rural communities, The number is due to the small number of their population, small-scale agricultural production, which is carried out mainly in private peasant farms, as well as the presence of a number of socio-psychological problems caused by poverty of the rural population, its social apathy and pessimism. The key barriers to be addressed include: under-financing of the rural marketing sector as a whole and the lack of attention given to its development by the heads of local government bodies of rural communities; low quality of human and social capital of the village, generated by the outflow of skilled personnel in the city and abroad; the lack of modern marketing, transport and logistics and engineering infrastructure, which complicates the formation of a positive image of rural areas and the attraction of foreign capital and investment resources in their development; demotivation of business entities for the introduction of innovations and establishing mutually beneficial cooperation with territorial communities, which makes it impossible to effectively implement public-private partnership projects at the local level. ; Досліджується розвиток маркетингу сільських територій прикордонного регіону в якому відбуваються основні соціально-економічні та інтеграційні процеси, що впливають на функціонування сільської економіки. Першочергову увагу приділено актуалізації маркетингової проблематики в діяльності органів місцевого самоврядування сільських територіальних громад України в умовах нових викликів європейської інтеграції. Окреслено основні складові системи маркетингу сільських територій прикордонного регіону, на які має фокусуватися увага у процесі адаптації інституційного середовища України до інституційних стандартів ЄС а саме: соціально-економічний потенціал сільської території, контрагенти (суб'єкти господарської діяльності), ринки (аграрний, фінансовий, трудових ресурсів тощо), посередники (органи державної влади та місцевого самоврядування, навчальні заклади та наукові установи, громадські організації та ін.), конкуренти (сільські території інших регіонів, включаючи сусідні прикордонні регіони країн-членів ЄС) та контактні аудиторії (потенційні інвестори, засоби масової інформації, політичні партії та рухи тощо). Досліджено специфіку формування та розвиток системи маркетингу сільських територій прикордонного регіону. Зокрема, на основі застосування методу кластерного аналізу було виявлено чотири основні типи сільських територій Львівської області (кластери), для кожного з яких існує власна модель оптимального розвитку системи маркетингу: кластер високої інвестиційної привабливості; сателітно-транзитний кластер; аграрний кластер; умовно-периферійний кластер. Виявлено, щоосновними проблемами, які обмежують розвиток маркетингу сільських територій в кожному із чотирьох зазначених типів кластерів як у Львівській області, так і в інших прикордонних з ЄС регіонах України, є: низький рівень фінансової спроможності органів місцевого самоврядування сільських територіальних громад, у тому числі зумовлена малочисельністю їх населення, дрібнотоварність виробництва сільськогосподарської продукції, яке здійснюється переважно в особистих селянських господарствах, а також наявність низки суспільно-психологічних проблем, породжених бідністю сільського населення, його соціальною апатією та песимізмом. Окреслено ключові бар'єри, серед яких: недофінансування сфери маркетингу сільських територій загалом та недостатня увагу, що приділяється його розвитку керівниками органів місцевого самоврядування сільських територіальних громад; низька якість людського та соціального капіталу села, породжена відтоком кваліфікованих кадрів у міста і за кордон; відсутність сучасної маркетингової, транспортно-логістичної та інженерної інфраструктури, що ускладнює формування позитивного іміджу сільських територій і залучення іноземного капіталу та інвестиційних ресурсів у їх розвиток; демотивація господарюючих суб'єктів до впровадження інновацій та налагодження взаємовигідного співробітництва з територіальними громадами, що унеможливлює ефективну реалізацію проектів державно-приватного партнерства на локальному рівні.
The article is devoted to the development of modern urban space. The processes influencing the representation of the modern city are determined. Thus, globalization processes "modernize" the city under pressure from domestic and foreign investors, new business structures, short-sighted selfish politicians and thechaotic nature of market relations of transformational development, and the existing picture of settlement is changing. The attractiveness of the largest cities from the standpoint of increasing urbanization, the concentration of investment resources and the accumulation of industrial, financial and business centers in them today causes debate and is not unambiguously reflected in the well-being and comfort of human living. Most cities are in need of updating methodological approaches to their development with a focus on improving the quality of the urban environment and improving the living conditions of the population. The article examines the definitions of the quality of the urban environment, and also examines the existing approaches to the transformation and use of urban areas. The expediency of considering the city not only within their administrative boundaries, but together with the adjacent territories, defining the zone of influence from the city has been substantiated. Proposals are formulated for the spatial development of the urban environment and the creation of a comfortable environment for human life. The proposed proposals make it possible to comprehensively solve the issues of spatial development of territories, which will make it possible to rationally and effectively use them. This will make it possible to objectively assess the state of settlements within the framework of the regional settlement system and provide proposals for effective development and management. ; Розглядаються питання присвячені розвитку сучасного міського простору. Досліджено існуючі підходи перетворення та використання міських територій. Обґрунтовано доцільність розглядання міста не лише в їх адміністративних межах, а й разом з прилеглими до них територіями визначаючи зону впливу від міста. Сформульовано пропозиції щодо просторового розвитку міського середовища та створення комфортного середовища для життєдіяльності людини.
The article assesses the current state of and obstacles to the effective functioning of the urban complex in Ukraine, systematized current problems in the regulation of urban development, analysis of a regulatory provision. The recommendations for economic and legal support urban development complex in the modern business environment, identified regional priorities of urban development in Ukraine ; У статті оцінено сучасний стан та перешкоди для ефективного функціонування містобудівного комплексу в Україні, систематизовано сучасні проблеми у сфері регулювання містобудівної діяльності, проаналізовано відповідне нормативно-правове забезпечення. Розроблено рекомендації щодо економіко-правового забезпечення розвитку містобудівного комплексу в сучасних умовах господарювання, визначено регіональні пріоритети містобудівної діяльності в Україні
The analysis of urban bioethics in the article is carried out through urban practices. In turn, through such life practices there is an awareness of bioethics in general. Three main characteristics of urban bioethics are being revealed – Inclusion, Integration and Transdisciplinarity. Inclusion is a restless screenwriter of "inclusion" of citizens, where urban bioethics explores the experience of using the principles of bioethics in everyday life. Integration reveals integrative mechanisms for uniting communities to develop a strategy for the development of a city and society as a whole. Transdisciplinarity explains the mechanism of the transcendent space, combining the diversity of languages, specialties, cultures and the like. The urban bioethics plan aims at discussing civic thought in solving problems including both a bioethical nature and an urban context. Which forum is better for such discussions? We offer InplatBio - an integrative bioethics platform that has online and offline life in the city. The most promising theories for debates on bioethics are the ones that call upon citizens or officials to justify any requirements for collective action, giving reasons that may be acceptable to those who are connected by action. This concept has become known as deliberative democracy. InplatBio is an involvement of conscious citizens to work together in the community, for an ongoing, general, thoughtful and competent discussion of problems and their joint solution. ; Аналіз урбаністичної біоетики в статті здійснюється через міські практики. У свою чергу, через такі життєві практики відбувається усвідомлення біоетики в цілому. Розкриваються три основні характеристики урбаністичної біоетики – інтегративність, інклюзивність та трансдисциплінарність. Інклюзивність – невгамовний сценарист включення, де урбаністична біоетика досліджує досвід використання принципів біоетики в повсякденності. Інтегративність розкриває інтегративні механізми для об'єднання спільнот з метою розроблення стратегії розвитку міста та суспільства у цілому. Трансдисциплінарність пояснює механізм трансцендентального простору, об'єднуючи різноманітність мов, спеціальностей, культур тощо. Урбаністичний задум біоетики полягає в обговоренні громадянської думки під час вирішення проблем як біоетичного характеру, так і в міському контексті. Який форум найкраще підходить для таких дискусій? Ми пропонуємо InplatBio – Інтегративну платформу біоетики, що має онлайн- та офлайн-життя в місті. Найбільш багатообіцяючими для дебатів із біоетики є теорії, що закликають громадян чи посадових осіб обґрунтовувати будь-які вимоги до колективних дій, наводячи причини, які можуть бути прийнятними для тих, хто пов'язаний дією. Ця концепція стала відомою як деліберативна демократія. InplatBio – залучення свідомих громадян до спільної роботи в громадах/громадськості, для повсякчасного спільного вдумливого і компетентного обговорення проблем та їх спільного вирішення.
Архітектурна логіка міської забудови завжди провокує появу кордонів у міському просторі. Ці кордони можуть бути як об'єктивними (географічними, адміністративними тощо), так і суб'єктивними (уявними, такими, що базуються на традиціях, соціальних нормах та повсякденних практиках). Утім для кожного містянина найважливіший кордон стосується межі між приватним і публічним простором, власним домом і зовнішнім світом. Ця межа не завжди є очевидною, адже існують численні способи взаємопроникнення цих двох територій. Однією зі стратегій, яка вправно долає усталені урбаністичні кордони, є паразитна архітектура. Так називають перехідні форми архітектури, пов'язані з розміщенням певних конструкцій на вже існуючих будівлях. У сучасному архітектурному дизайні паразитну архітектуру не таврують як негативне явище, навпаки, її розглядають у контексті посередництва між змінами в суспільстві та міською системою, адже формальне міське будування завжди провокує появу подальших адаптацій. У пострадянських країнах яскравим прикладом паразитної архітектури є розширені/перебудовані/засклені балкони. Ці архітектурні елементи стають способом перетворення публічного простору на приватний, експансії квартири назовні, на територію фасаду будинку. Перебудовані балкони давно перестали бути проявами маргінальності окремих жителів міст, перетворившись на потужну щоденну практику, яка стала традиційною і унормованою. Балкон – це передусім декларація приватності, яка є наслідком конкретних історичних передумов, а також віддзеркаленням економічного та політичного контекстів. Перебудований балкон – це претензія на більш гнучку архітектуру (тобто архітектуру з більш гнучкими кордонами), яка відповідатиме низовим потребам мешканців міст, а не задумам державних або приватних забудовників. У такий спосіб аналіз українських балконів в контексті актуальних трендів паразитної архітектури дасть змогу глибше зануритися в сучасне міське повсякдення, механізм творення суспільних норм та долання урбаністичних кордонів. ; The architectural logic of urban development always provokes the appearance of boundaries. These boundaries can be both objective (geographical, administrative, etc.) and subjective (imaginary, based on traditions, social norms, and everyday practices). However, for citizens, the most important border concerns the boundary between private and public space, between their 'home' and the outside world. This boundary is not always obvious because these two options interpenetrate in many ways. Parasitic architecture is one of the strategies that successfully overcome the established urban boundaries. It means transitional forms of architecture, which are associated with the placement of certain structures on existing buildings. Parasitic architecture is no more regarded as a negative phenomenon in the contemporary architectural design. Moreover, it is considered in the context of mediating between the changes in the society and the urban system, since formal urban construction always provokes the emergence of further adaptations. In the post-Soviet countries, the most impressive example of parasitic architecture is presented by the expanded/remodeled/glazed balconies. These architectural elements become a way of transforming public space into a private one. They make expansion of the apartment outwards, into the territory of the facade of the house. Remodeled balconies are not a manifestation of city outcasts anymore. They became a powerful daily practice, traditional and standardized. Balconies are primarily a declaration of privacy, but also, they are the result of a specific historical background, as well as a reflection of economic and political contexts. Remodeled balconies are a claim for a more flexible architecture (that is, a type of architecture with more flexible borders), which will meet the grassroots needs of city dwellers instead of the intentions of public or private developers. Thus, the analysis of Ukrainian balconies in line with the current trends in parasitic architecture will allow a deeper immersion in the modern urban everyday life and comprehension of the mechanism for creating social norms and overcoming urban boundaries.
Архітектурна логіка міської забудови завжди провокує появу кордонів у міському просторі. Ці кордони можуть бути як об'єктивними (географічними, адміністративними тощо), так і суб'єктивними (уявними, такими, що базуються на традиціях, соціальних нормах та повсякденних практиках). Утім для кожного містянина найважливіший кордон стосується межі між приватним і публічним простором, власним домом і зовнішнім світом. Ця межа не завжди є очевидною, адже існують численні способи взаємопроникнення цих двох територій. Однією зі стратегій, яка вправно долає усталені урбаністичні кордони, є паразитна архітектура. Так називають перехідні форми архітектури, пов'язані з розміщенням певних конструкцій на вже існуючих будівлях. У сучасному архітектурному дизайні паразитну архітектуру не таврують як негативне явище, навпаки, її розглядають у контексті посередництва між змінами в суспільстві та міською системою, адже формальне міське будування завжди провокує появу подальших адаптацій. У пострадянських країнах яскравим прикладом паразитної архітектури є розширені/перебудовані/засклені балкони. Ці архітектурні елементи стають способом перетворення публічного простору на приватний, експансії квартири назовні, на територію фасаду будинку. Перебудовані балкони давно перестали бути проявами маргінальності окремих жителів міст, перетворившись на потужну щоденну практику, яка стала традиційною і унормованою. Балкон – це передусім декларація приватності, яка є наслідком конкретних історичних передумов, а також віддзеркаленням економічного та політичного контекстів. Перебудований балкон – це претензія на більш гнучку архітектуру (тобто архітектуру з більш гнучкими кордонами), яка відповідатиме низовим потребам мешканців міст, а не задумам державних або приватних забудовників. У такий спосіб аналіз українських балконів в контексті актуальних трендів паразитної архітектури дасть змогу глибше зануритися в сучасне міське повсякдення, механізм творення суспільних норм та долання урбаністичних кордонів. ; The architectural logic of urban development always provokes the appearance of boundaries. These boundaries can be both objective (geographical, administrative, etc.) and subjective (imaginary, based on traditions, social norms, and everyday practices). However, for citizens, the most important border concerns the boundary between private and public space, between their 'home' and the outside world. This boundary is not always obvious because these two options interpenetrate in many ways. Parasitic architecture is one of the strategies that successfully overcome the established urban boundaries. It means transitional forms of architecture, which are associated with the placement of certain structures on existing buildings. Parasitic architecture is no more regarded as a negative phenomenon in the contemporary architectural design. Moreover, it is considered in the context of mediating between the changes in the society and the urban system, since formal urban construction always provokes the emergence of further adaptations. In the post-Soviet countries, the most impressive example of parasitic architecture is presented by the expanded/remodeled/glazed balconies. These architectural elements become a way of transforming public space into a private one. They make expansion of the apartment outwards, into the territory of the facade of the house. Remodeled balconies are not a manifestation of city outcasts anymore. They became a powerful daily practice, traditional and standardized. Balconies are primarily a declaration of privacy, but also, they are the result of a specific historical background, as well as a reflection of economic and political contexts. Remodeled balconies are a claim for a more flexible architecture (that is, a type of architecture with more flexible borders), which will meet the grassroots needs of city dwellers instead of the intentions of public or private developers. Thus, the analysis of Ukrainian balconies in line with the current trends in parasitic architecture will allow a deeper immersion in the modern urban everyday life and comprehension of the mechanism for creating social norms and overcoming urban boundaries.
The problem of creating of governmental clusters as a method of spatial organization of representative architecture is studied. The problem is considered in the context of formation a new interdisciplinary research area – political urban science. Urban science is studied as neo-ideology (modern Post-classical ideological currents), and as political urban science. Unique philosophy of creation of everyday life – outside of private homes and of new (higher) quality is defined. Functional differences of elements of urban landscape in different historical periods are determined. It is emphasized that modern representative architecture should be directed to the widest social inclusion, provision of new opportunities for interaction of population as well as interaction between «government – society». It is underlined that there is a tendency of uniting within a single building (block) of the highest possible number of state or local governmental authorities for optimization of the management process in view on the inclusion of architecture (so-called governmental clusters). The foreign experience of the cluster approach usage is analysed. The main formats of its application are: 1) separation of governmental cluster in structure of «old» capital, usually by having government buildings outside the historic centre or on the outskirts; 2) transposing the capital to the newly built administrative-territorial units. European experience of governmental clusters organization on the example of successful West-European projects – the government blocks in Oslo and Berlin, as well as the complex of governmental buildings Lombardy in Milan is researched. Practices of Asian cities,including Sejong in South Korea, Putrajaya in Malaysia, Chandigarh in India are studied. Attention is also paid to several projects in the former Soviet Union, including: Astana in Kazakhstan and plans to construct a new Parliamentary Centre in North West Administrative District (Mnevnikovskay plain) in Moscow. It is emphasized that intention of ...
The co-authors analyze the change of the urban toponymic space in Kherson in the process of decommunization as a reflection of the specific multilayered local historical memory of Kherson. The authors emphasize the formation of local historical memory of the residents of the city through the prism of its historical specificity.The authors claim that in its first 20 years of existence Kherson was not only the centre of naval shipbuilding in the south of the Russian Empire but also served as a showcase for Novorossiya, which the empire sought to create on the conquered lands of southern Ukraine after the liquidation of Zaporizka Sich. It was during this period that the imperial layer of the historical memory of a large part of the Khersonians formed. In Soviet times it was supplemented by Soviet-Russian trends. The process of decommunization should create the conditions for the approval of national Ukrainian historical memory, which should involve local state bodies, public structures, specialist historians, local historians, social psychologists and all those who are indifferent to the fate of Ukraine. It is about the development and skilled implementation of patriotic historical policy, the main directions of which include the introduction of a cycle of historical holidays for significant dates and heroes, refusal to glorify historical defeats and ambiguous political figures, increase the material security of museums and libraries, establish the protection of museums and libraries, such as preparation of popular science publications, educational projects, etc. Besides, the main lever in the hands of the state is educational policy, training and retraining of history teachers, as well as a fundamental increase in the professional level of provincial scholars. The authors emphasize that the formation of national historical memory is perhaps not the essential component of revolutionary change in Ukraine since the Ukrainian nation remains vulnerable to the information war of the northern neighbour (and not only) without adequate historical memory requirements. Moreover, without national historical memory, it is difficult or impossible to modernize Ukraine and provide it with a glorious future. ; У статті аналізується зміна міського топонімічного простору Херсона в процесі декомунізації як відображення специфічної багатошарової локальної історичної пам'яті херсонців. Чільне місце приділено формуванню локальної історичної пам'яті мешканців міста через призму його історичної специфіки. Автори стверджують, що в своє перше 20-річчя Херсон не лише був центром військового кораблебудування на півдні Російської імперії, а й виконував функцію вітрини Новоросії, яку прагнула створити імперія на завойованих землях Південної України після ліквідації Запорозької Січі. Саме цей період сформував імперський шар історичної пам'яті значної частини херсонців. В радянські часи він був доповнений радянсько-російськими трендами. Так склався і досі панує у свідомості пересічного жителя українофобський шар історичної пам'яті. Процес декомунізації має створити умови для утвердження національної української історичної пам'яті, до чого слід залучити місцеві державні органи, громадські структури, фахівців-істориків, краєзнавців, соціальних психологів і всіх небайдужих до долі України. Йдеться про вироблення та кваліфіковану реалізацію патріотичної історичної політики, до основних напрямів якої можна віднести запровадження циклу історичних свят щодо знаменних дат та героїв, відмову від глорифікації історичних поразок і неоднозначних політичних постатей, збільшення матеріального забезпечення музеїв і бібліотек, налагодження охорони історико-культурних пам'яток, підготовку науково-популярних видань, просвітницьких проектів тощо. Крім того, головним важелем в руках держави виступає освітня політика, підготовка і перепідготовка викладачів історії, а також фундаментальне підвищення фахового рівня провінційних науковців. Автори підкреслюють, що формування національної історичної пам'яті – це чи не найважливіша складова революційних змін в Україні, оскільки українська нація без адекватної вимогам часу історичної пам'яті залишається вразливою перед інформаційною війною північного сусіда (та й не лише його). До того ж, без національної історичної пам'яті складно або й взагалі неможливо модернізувати Україну і забезпечити їй гідне майбутнє.
Дослідження міста є актуальним напрямком наукової рефлексії, оскільки дають можливість охарактеризувати більш загальні соціальні процеси сучасного соціуму; дозволяють випробувати нові методи дослідження; розглянути міське гетерогенне середовище як проекцію суспільства в цілому. При цьому міські дослідження мають і суто практичне значення, сприяючи розвитку міста і створенню комфортного середовища для городян. Мета статті – виокремити напрямки, за якими можливі емпіричні соціологічні дослідження сучасного міста і проілюструвати певні з них на прикладі м. Дніпропетровська. Під міськими дослідженнями розуміються такі, предмет яких пов'язаний безпосередньо з тим чи іншим містом, тобто дослідника в цьому випадку цікавлять ті культурні тексти та практики, в яких самі міські реалії відіграють головну роль. Такими можливими напрямками є: - вивчення територіального ракурсу міста. Специфіка території мотивує вибір місця проживання, ставлення до даної території, може обумовлювати тип поведінки городян, слугувати підставою для прийняття управлінських рішень щодо забудови певної території. - Дослідження символічного простору міста, а саме: архітектури та її впливу на внутрішній стан городян, їх поведінку, самопочуття в місті.- Вивчення соціокультурного простору міста включає спектр різноманітних питань, серед яких: міський спосіб життя, сприйняття міста і ставлення до нього, образ міста в свідомості городян в цілому чи окремих значущих для міста груп, міські субкультури, ідентифікаційні практики городян тощо. - Аналіз соціальних проблем міста та думка городян відносно них повинні бути інформацією для подальших дій з боку міської влади. В ході соціологічних досліджень вивчається й ступінь задоволення життям у місті в цілому.- Конструювання соціального портрета типового городянина, аналіз кількісно-якісних параметрів міської територіальної громади, соціокультурні властивості міської спільноти, характер та способи самопрезентації як жителів певного міста, стратегії протиставлення іншим тощо.- Планування, проектування розвитку міста, конструювання його іміджу та створення бренду.- Діяльність міської влади, причому як формальна, так і неформальна.Виокремлені напрямки міських емпіричних досліджень важливі з декількох причин. По-перше, отримана в ході їх проведення інформація є підґрунтям для прийняття розумних та адекватних управлінських рішень; по-друге, такі дослідження сприяють розвитку міської свідомості, патріотизму, міської ідентифікації жителів, надають орієнтири та параметри прочитання того тексту, який оточує городян; по-третє, соціологічна інтерпретація отриманих в результаті досліджень даних є цікавою інтелектуальною справою для соціолога одночасно і як для фахівця, і як для жителя певного міста. ; Research of the city is important direction of scientific reflection, as make it possible to describe more general social processes of modern society; to test new methods of research; to consider heterogeneous urban environment as a projection of society. Thus, urban studies have a purely practical value, contributing development of the city and creating a comfortable environment for citizens. Goal of the article is to highlight ways in which empirical sociological studies of the modern city are possible and illustrate some of them by the example of Dnipropetrovsk. In urban researches we consider the research where the subject is connected directly with a particular city, that is, the researcher, in this case, is interested in cultural texts and practices in which most urban realities play a major role. These directions are possible:1) The study of territorial perspective of the city. Specificity of the territory motivates the choice of residence, attitude to this area, also it can cause the type of behavior of citizens, serve as the basis for making decisions about the buildings of new houses on a territory.2) The study of symbolic space of the city, such as architecture and its impact on the internal state of the townspeople, their behavior, being in the city.3) The study of socio-cultural problems of the city includes a range of variety of topics, including: urban lifestyle, the perception of the city and attitude to it, the image of the city in the citizens' minds in general or specific important groups for the city, urban subcultures and identification practices of the residents and others.4) Analysis of social problems of the city and opinions of citizens regarding these problems should be the information for further action by the city government. During the sociological researches the degree of satisfaction with the life in the city is studied.5) Constructing of social portrait of the typical citizen, analysis of quantitative and qualitative parameters of urban local community, socio-cultural properties of the urban community, the nature and means of self-presentation as inhabitants of a city, a strategy opposed to other and so on.6) Planning, designing of urban development, designing its image and brand building.7) Activities of local authorities, both formal and informal. Isolated directions of urban empirical studies are important in several reasons. Firstly, acquired information as a result of researches is a basis for making reasonable and adequate management decisions; secondly, these studies have an impact at the development of urban consciousness, patriotism, urban identification of population, provide guidelines and parameters for reading of the text that surrounds citizens; thirdly, sociological interpretation derived from research of the data is an interesting intellectual case for the sociologist as both for a professional and for a citizen of a certain city.
City self-government is associated with German law, the most common of which was Magdeburg law. It was implemented in the cities of the Left Bank at the end of the 16th century, becoming widespread in Ukrainian cities and towns from the 14th century. The purpose of the article is to generalize and analyze the locational privileges of Polish kings to the cities of the Left Bank Ukraine, which testified the development of the institution of city self-government in the form of Magdeburg law. At the end of the 16th and the first half of the 17th centuries, Pereyaslav (Pereyaslav-Khmelnytsky), Lubny, Starodub, Chernihiv, Nizhyn, Gogoliv, Mglyn, Myrhorod, and the town of Lypove Horodyshche (Lypove village) received similar privileges. King of Poland Jan II Casimir Waza granted Magdeburg privileges to Oster and Kozelets during the military winter campaign of 1663. The methodological basis of the study is the principle of historicism. The methods are based on the principles of objectivism and scientificity. The article uses the method of analysis and synthesis, historical-typological, comparative-historical methods. The scientific novelty of the article is that for the first time the locational privileges of Polish kings to the cities of the Left Bank Ukraine, which start the European self-governing tradition, are systematized and analyzed. Conclusions: the spread of Magdeburg law in the cities of the Left Bank Ukraine took the form of several waves, but a characteristic feature of most cities is their special border status. Granting the Magdeburg law was to ensure economic development, and at the same time defence power. Royal privileges were given to cities that were in private ownership, newly established, for more active colonization of lands, as well as existing settlements. The practice of giving confirmations to Magdeburg law was widespread.
Urgency of the research. The provisions of the land and urban planning legislation determine the need for separate monitoring systems. The development of modern technologies enables the integration of diverse information flows in a single environment to promote the quality of management decisions.Target setting. The ontological model of knowledge representation of the subject area is important in the development of information systems.Actual scientific researches and issues analysis. Separate publications have considered thematic and specific ontologies, as well as a generalized ontology of monitoring systems that focus on the use of geoinformation technologies.Uninvestigated parts of general matters defining. The ontological component of urban land monitoring system of settlements integrating information resources of land monitoring and town planning monitoring has not been investigated.The research objective. Determine the composition of objects and subjects of integrated monitoring, identify individual thematic types of observation, consistent monitoring processes and build an ontological model of urban land monitoring of settlements.The statement of basic materials. The ontology of town-planning monitoring of the settlements' lands is represented by a set of many objects, processes, types of thematic areas of monitoring as part of the general system of observations and a set of the essence of objects, definitions of concepts, relations.Conclusions. The ontological model of monitoring covers the essence of observation over the lands of settlements and indicates the directions of finding new methods of making observations and evaluating the structural and planning elements of the settlement. The ontological model is the basis for further modeling and description of the system. ; Актуальність теми дослідження. Положення земельного та містобудівного законодавства визначають необхідність створення окремих галузевих моніторингових систем. Розвиток сучасних технологій забезпечує можливість об'єднання різнопрофільних інформаційних потоків в єдиному середовищі для сприяння якості управлінських рішень.Постановка проблеми. Онтологічна модель подання знань предметної галузі відіграє важливе значення в розробленні інформаційних систем.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі публікації розглядали тематичні та специфічні онтології, а також узагальнену онтологію моніторингових систем, які спрямовані на застосування геоінформаційних технологій.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Онтологічна складова системи містобудівного моніторингу земель населених пунктів, що інтегрує інформаційні ресурси моніторингу земель та містобудівного моніторингу не досліджувалась.Постановка завдання. Визначити склад об'єктів та суб'єктів комплексного моніторингу, виділити окремі тематичні види спостереження, послідовні процеси моніторингу та побудувати онтологічну модель містобудівного моніторингу земель населених пунктів.Виклад основного матеріалу. Онтологія містобудівного моніторингу земель населених пунктів представлена сукупністю множин об'єктів, процесів, видів тематичних направлень моніторингу в складі загальної системи спостережень та множини сутностей об'єктів, визначень понять, відношень.Висновки відповідно до статті. Онтологічна модель моніторингу охоплює сутність спостереження за землями населених пунктів та вказує напрями пошуку нових методів здійснення спостережень та оцінювання структурнопланувальних елементів населеного пункту. Онтологічна модель є базисом для подальшого моделювання та опису системи.
Urgency of the research. The provisions of the land and urban planning legislation determine the need for separate monitoring systems. The development of modern technologies enables the integration of diverse information flows in a single environment to promote the quality of management decisions.Target setting. The ontological model of knowledge representation of the subject area is important in the development of information systems.Actual scientific researches and issues analysis. Separate publications have considered thematic and specific ontologies, as well as a generalized ontology of monitoring systems that focus on the use of geoinformation technologies.Uninvestigated parts of general matters defining. The ontological component of urban land monitoring system of settlements integrating information resources of land monitoring and town planning monitoring has not been investigated.The research objective. Determine the composition of objects and subjects of integrated monitoring, identify individual thematic types of observation, consistent monitoring processes and build an ontological model of urban land monitoring of settlements.The statement of basic materials. The ontology of town-planning monitoring of the settlements' lands is represented by a set of many objects, processes, types of thematic areas of monitoring as part of the general system of observations and a set of the essence of objects, definitions of concepts, relations.Conclusions. The ontological model of monitoring covers the essence of observation over the lands of settlements and indicates the directions of finding new methods of making observations and evaluating the structural and planning elements of the settlement. The ontological model is the basis for further modeling and description of the system. ; Актуальність теми дослідження. Положення земельного та містобудівного законодавства визначають необхідність створення окремих галузевих моніторингових систем. Розвиток сучасних технологій забезпечує можливість об'єднання різнопрофільних інформаційних потоків в єдиному середовищі для сприяння якості управлінських рішень.Постановка проблеми. Онтологічна модель подання знань предметної галузі відіграє важливе значення в розробленні інформаційних систем.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі публікації розглядали тематичні та специфічні онтології, а також узагальнену онтологію моніторингових систем, які спрямовані на застосування геоінформаційних технологій.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Онтологічна складова системи містобудівного моніторингу земель населених пунктів, що інтегрує інформаційні ресурси моніторингу земель та містобудівного моніторингу не досліджувалась.Постановка завдання. Визначити склад об'єктів та суб'єктів комплексного моніторингу, виділити окремі тематичні види спостереження, послідовні процеси моніторингу та побудувати онтологічну модель містобудівного моніторингу земель населених пунктів.Виклад основного матеріалу. Онтологія містобудівного моніторингу земель населених пунктів представлена сукупністю множин об'єктів, процесів, видів тематичних направлень моніторингу в складі загальної системи спостережень та множини сутностей об'єктів, визначень понять, відношень.Висновки відповідно до статті. Онтологічна модель моніторингу охоплює сутність спостереження за землями населених пунктів та вказує напрями пошуку нових методів здійснення спостережень та оцінювання структурнопланувальних елементів населеного пункту. Онтологічна модель є базисом для подальшого моделювання та опису системи.
The study deals with the idea of linking journalism to urbanism within the practice of cultural content production and seeing how this can work in shaping urban space. The place of regional media in the communication system (vertical and horizontal) between different groups of citizens is analyzed at the present stage. In the study a descriptive method was used, as well as traditional general scientific methods of analysis and synthesis, when considering specific aspects of the functioning of journalism within an urbanized environment and analyzing specific materials on cultural topics. A content analysis method was used to validate the sample, which was able to track the array of materials on the Book Space theme in Dnipro. The study showed that national and local media produce cultural content in different forms and genres and are generally interested in events that contribute to the positive development of urban space, especially when considering urbanism not only as a method of territorial organization but also as an element of working with people. Publications on cultural events, such as Book Space, add to the formation of the inner and outer image of the city, help to shape the cultural self-identification of the townspeople. It was also found out that local media content is more informative than the one from the national media, and publications on the information web-sites can often be characterized by poor quality of content, which in the long run may impede the harmonious development of the urban environment. The novelty of the article can be explained by the fact that the study of urban science through the lens of journalism is represented very little, which is of scientific interest to this topic. The results of the study can be used while taking into consideration the image formation of the city and brand strategy building as well as shaping successful urban space and its cultural area.
