The article dedicated to the liberalization of the visa regime between Ukraine and the EU. The article contains analysis of the main stages of the formation of Schengen zone main documents regulating relationships between Ukraine and the EU. Prospects of visa liberalization are outlined. ; Artykuł jest o liberalizacji reżimu wizowego między Ukrainą a Unią Europejską. Omówiono o głównych etapach tworzenia strefy Schengen oraz przeanalizowano podstawowe dokumenty, które regulują stosunki państwa Ukrainy z Unią Europejską. Określono perspektywy liberalizacji systemu wizowego dla Ukrainy. ; В статті мовиться про лібералізацію візового режиму України зЄС. Розглянуто основні етапи формування шенгенської зони та проаналізовані основні документи, які регулюють та регламентуютьстосунки держава Україна з Європейським Союзом. Окреслені перспективи візової лібералізації для України.
The article considers the problems of pedagogical support of the cultural component in the training of students of higher military educational institutions; the attention is focused on peculiarities of formation of professional culture of the military. ; В статье рассмотрены проблемы педагогического обеспечения культурологического компонента в подготовке слушателей высших военных учебных заведений; акцентировано внимание на особенностях формирования культуры военного профессионала. ; У статті розглянуто проблеми педагогічного забезпечення культурологічного складника в підготовці слухачів вищих військових навчальних закладів; акцентовано увагу на особливостях формування культури військового професіонала.
У статті розглянуто проблеми педагогічного забезпечення культурологічного складника в підготовці слухачів вищих військових навчальних закладів; акцентовано увагу на особливостях формування культури військового професіонала. ; The article considers the problems of pedagogical support of the cultural component in the training of students of higher military educational institutions; the attention is focused on peculiarities of formation of professional culture of the military. ; В статье рассмотрены проблемы педагогического обеспечения культурологического компонента в подготовке слушателей высших военных учебных заведений; акцентировано внимание на особенностях формирования культуры военного профессионала.
The article proposes a methodology for calculating the real effect of the visa-free regime coming into force in the context of outbound tourism. The index of the real effect of visa-free regime has been calculated. The main reasons for the low effect of visa-free regime coming into force have been given. These are: low incomes of the Ukrainians; devaluation of hryvnia; monopoly on the production of foreign biometric passports; symmetrical liberalization of the entry regime with Turkey. The aspects of visa-free regime functioning in Ukraine have been formulated: low efficiency of visa-free regime coming into force; planned travels of the Ukrainians regardless of the visa-free regime coming into force; low number of refusals to the Ukrainians on entering the EU countries; prevalence of automobile (bus) border crossings; disproportion of the geography of countries of entry; low attendance of touristy attractive European countries. The main consequences and challenges of a visa-free regime for the tourism industry of Ukraine have been defined: the low real effect of taking the advantaged of visa-free regime for traveling to the EU countries as tourists; an insignificant loss of incomes of the representatives of the national tourism industry; the reduction of incomes of companies that provided services for processing documents for obtaining a Schengen visa; the improvement of the services of the national hospitality industry, formation of a high-quality tourism product in connection with the opportunity to adopt the best experience of hospitality in the EU countries; the development of the border infrastructure which also affects the activization of the tourism flows from the EU countries; the reduction of Russian propaganda influence thanks to the activization of real contacts between the Ukrainians and the EU citizens. ; В статье предложена методика расчета реального эффекта от введения безвизового режима в контексте выездного туризма. Рассчитан показатель реального эффекта безвиза. Приведены основные причины низкого эффекта от введения безвизового режима, а именно: низкие доходы украинцев; девальвация гривны; монополия на рынке изготовления иностранных биометрических паспортов; симметричная либерализация въездного режима с Турцией. Сформулированы особенности функционирования безвизового режима в Украине: небольшой реальный эффект введения безвизового режима; спланированность поездок украинцев, независимо от введения безвизового режима; низкое количество отказов украинцам во въезде в страны ЕС; преобладание автомобильных (автобусных) пересечений границы; диспропорция географии стран въезда; низкая посещаемость туристически привлекательных европейских стран. Определены основные последствия и вызовы введения безвизового режима для туристической индустрии Украины: низкий реальный эффект использования преимуществ безвиза для выезда в страны ЕС с туристической целью; незначительная потеря доходов представителей национальной туристической индустрии; сокращение доходов компаний, которые предоставляли услуги по оформлению документов для получения Шенгенской визы; улучшение сервиса национальной индустрии гостеприимства, формирование качественного туристического продукта в связи с возможностью перенять лучший опыт гостеприимства в странах ЕС; развитие пограничной инфраструктуры, который также повлияет на активизацию обратного туристического потока из стран ЕС; уменьшение пропагандистского влияния России благодаря активизации реальных контактов между украинцами и гражданами ЕС. ; У статті запропоновано методику обрахунку реального ефекту від запровадження безвізового режиму у контексті виїзного туризму. Обраховано показник реального ефекту безвізу. Наведено основні причини низького ефекту від введення безвізового режиму, а саме: низькі статки широкого загалу українців, девальвація гривні; монополія на ринку виготовлення закордонних біометричних паспортів; симетрична лібералізація в'їзного режиму з Туреччиною. Сформульовано особливості функціонування безвізового режиму в Україні: незначний реальний ефект введення безвізового режиму; спланованість поїздок українців, незалежно від введення безвізового режиму; низька кількість відмов українцям у в'їзді до країн ЄС; переважання автомобільних (автобусних) перетинів кордону; диспропорція географії країн в'їзду; низька кількість відвідувань туристично привабливих європейських країн.Визначено основні наслідки та виклики запровадження безвізового режиму для туристичної індустрії України: низький реальний ефект використання переваг безвізу для виїзду до країн ЄС з туристичною метою; незначна втрата прибутків представників національної туристичної індустрії; скорочення прибутків компаній, які надавали послуги з оформлення документів для отримання Шенгенської візи; поліпшення сервісу національної індустрії гостинності, формування більш якісного туристичного продукту у зв'язку з можливістю запозичити кращий досвід гостинності у країнах ЄС; розвиток прикордонної інфраструктури, який також вплине на активізацію зворотного туристичного потоку з країн ЄС; зменшення пропагандистського впливу Росії завдяки активізації реальних контактів між українцями та громадянами ЄС.
The article is devoted to analysis of the Ukrainian state policy in the sphere of visa liberalization with European Union. The author identifies two periods in this process. The first period (2005 – 2009) is characterized by the active and effective cooperation between the European Union and Ukraine. During the period the visa regime for the EU citizens was abolished by Ukraine. The main documents for the process of visa liberalization such as the EU – Ukraine Action Plan, the EU – Ukraine Visa Facilitation Agreement, and the EU – Ukraine Association Agenda were adopted by the European Union and Ukraine.During the second period (since 2010) the cooperation between the European Union and Ukraine has continued: The Action Plan For Ukraine Toward the Establishment of a Visa-free Regime for Short-stay Travel and the updated version of the EU – Ukraine Association Agenda were adopted. According to the above mentioned Action Plan the Ukrainian government passed some important documents: the new Visa Procurement Regulation for the Foreign Nationals, the law "On Personal Data Base Protection" and the law "On the Unified State Demographic Register and the Documents that Confirm the Ukrainian Citizenship, Certify the Identity of Person or His/Her Special Status". However, in the author's opinion the activity of the Ukrainian state is characterized by the formalist approach to the European Union requirements: most of the actions are focused on analysis of the current Ukrainian legislation, development of projects, forming the list of international agreements that Ukraine must ratify, making requests for international financial support and so on.The Ukrainian law "On the Unified State Demographic Register and the Documents that Confirm the Ukrainian Citizenship, Certify the Identity of Person or His/Her Special Status" is analyzed in the article. The weakest points of the law are emphasized: the interests of the state prevail over interests and the rights of individuals and protection of their privacy, the non redundancy approach is violated and the balance of data collection is overturned, the danger of unauthorized access of unlimited number of people to personal data of millions of people in Ukraine does exist, etc.The author analyses the visa policy of EU Member States towards the Ukrainian citizens. The positive and negative tendencies are described. Some trends can be distinguished as positive changes: the amount of cases with a failure to grant a visa is decreasing permanently (2.03% in 2012; 3.3% in 2011); the amount of Schengen visas and the percentage of multiple visas are increasing (1.28 million and 38.5% in 2012 respectively; 1.1 million and 35.5% in 2011 respectively); the amount of cases with a refusal of entry into EU Member States is decreasing (0.5% in 2012); the number of the Ukrainian citizens who were detained for illegal stay within the territory of the European Union is decreasing too.The main difficulties that Ukrainian citizens face during the process of receiving a visa of the EU Member States are highlighted. The list of necessary documents in the Visa Code of Conduct of the European Union is indefinite. That creates possibilities for a refusal to grant a visa on the ground of an incomplete set of submitted documents. The deliberate decrease of the number of multiple visas makes up for a breach of article 24 of the EU Visa Code of Conduct. The necessity to determine the main country of stay for a long trip that involves visiting of several countries can lead to a failure in granting a visa. The author underlines that Ukrainian citizens sometimes don't obey the rules of the Visa Code of Conduct of the European Union: the rule of the first entrance is being broken, the aim of the trip can be fake, and legality of multiple entry visas raises doubts in many cases. ; Статья посвящена анализу политики украинского государства в сфере визовой либерализации с Европейским Союзом. Автор исследует развитие законодательной базы между Украиной и ЕС на пути к упрощению визового режима, вмещающей как межгосударственные соглашения, так и законы Украины. В статье кратко изложены основные тенденции визовой политики государств-членов Европейского Союза в отношении граждан Украины: приводятся достигнутые позитивные результаты, а также существующие проблемы, с которыми сталкиваются украинские граждане в процессе получения виз в государства-члены ЕС. ; Стаття присвячена аналізу політики української держави у сфері візової лібералізації з Європейським Союзом. Автор досліджує розвиток законодавчої бази між Україною та ЄС на шляху до спрощення візового режиму, яка містить як міждержавні угоди, так і закони України. У статті стисло викладено основні тенденції візової політики держав-членів Європейського Союзу стосовно громадян України: наводяться досягнуті позитивні зрушення, а також існуючі проблеми, з якими стикаються українські громадяни у процесі отримання віз до держав-членів ЄС.
The problems of Polish support of eurointegration aspirations of Ukraine, economic collaboration of both countries, decision of general issues at the level of the European regions, improvement of possibilities for the journeys of Ukrainians to Poland and other states-members of European Union are shown. ; The problems of Polish support of eurointegration aspirations of Ukraine, economic collaboration of both countries, decision of general issues at the level of the European regions, improvement of possibilities for the journeys of Ukrainians to Poland and other states-members of European Union are shown.
The problems of Polish support of eurointegration aspirations of Ukraine, economic collaboration of both countries, decision of general issues at the level of the European regions, improvement of possibilities for the journeys of Ukrainians to Poland and other states-members of European Union are shown. ; The problems of Polish support of eurointegration aspirations of Ukraine, economic collaboration of both countries, decision of general issues at the level of the European regions, improvement of possibilities for the journeys of Ukrainians to Poland and other states-members of European Union are shown.
The aim of the article is to consider the priorities in euro integration economic policy of Ukraine during 2013–2020 in the context of new challenges development. The task of the article is the analysis of restructuring the Ukrainian economy according to the main priorities of adjusted and innovation-oriented Agreement about cooperation and the mark of perspectives from the introduction "industrial visa-free" for Ukraine. Research methodology relies on the methods of scientific abstraction, observation, synthesis, as well as system-structural analysis to study the international and national dimensions of economic policy. Scientific novelty lies in the attempt to reconstruct on the ground of analysis the eurointegration economic policy of Ukraine during 2013–2020 the main problems and perspectives in the context of current cooperation of two sides. As a result of the conducted research, it has been proved that including a considerable totality of unfavorable extra and inner challenges (Russian hybrid aggression, the negative impact of COVID-19, the threat to the unity and effectiveness of the EU, technological innovation, the difficult domestic political situation, etc.) which have appeared before the Ukrainian economy in pointed time, the situation stays difficult and needs the significant adjustment in the level of legislative and regulatory principles of the Agreement of cooperation. Activation and making a qualitative new mechanism of economical interaction between Ukraine and EU becomes the insistent task of the nearest future when instead of declarations and situation agreement will create the platform of sustainable and effective interaction which extend the possibility of changes in high technology branches and in the sphere of specialists' preparing for the new profession of the economy of the future.
Analysis of wars and armed conflicts in recent years and the implementation of tasks by military units (units) in the Joint Forces operation (anti-terrorist operation) confirms that the success of tasks of mechanized, tank, assault and other military units (units) will depend on the effectiveness of troops (forces) support systems.The location of military units (units) conducting combat operations in a constant state of combat will depend on the efficiency of the support system, ie how the logistics units will deliver materials, fuel and lubricants, restore damaged samples of weapons and military equipment, etc. At the same time, the effectiveness of their operation will fully depend on the timely and high-quality restoration of rear equipment, which received combat or operational damage, repair and recovery units (units).Therefore, the article proposes a methodological approach to substantiate the composition of repair units for the restoration of rear equipment of the operational group of troops, which is based on solving the optimization problem of integer nonlinear programming to minimize costs for repair and maintenance of backup samples of rear equipment. ; Анализ войн и вооруженных конфликтов последних лет и выполнения задач воинскими частями (подразделениями) в операции Объединенных сил (антитеррористической операции) подтверждает, что успех выполнения задач механизированными, танковыми, десантно-штурмовыми и другими воинскими частями (подразделениями) будет зависеть от эффективности функционирования системы обеспечения войск (сил).Нахождение военных частей (подразделений), которые ведут боевые действия, в постоянном боеспособном состоянии будет зависеть от эффективности функционирования системы обеспечения, то есть, как будут подразделения логистики осуществлять подвоз материальных средств, горюче-смазочные материалы, восстанавливать поврежденные образцы вооружения и военной техники и тому подобное. При этом, эффективность их функционирования в полной мере будет зависеть от своевременного и качественного восстановления техники тыла, которая получила боевые или эксплуатационные повреждения, ремонтно-восстановительными войсковыми частями (подразделениями).Поэтому в статье предложен методический подход к обоснованию состава ремонтных подразделений для восстановления техники тыла оперативной группировки войск, основанный на решении оптимизационной задачи целочисленного нелинейного программирования по минимизации затрат, предназначенных для ремонта и содержания резервных образцов техники тыла. ; Аналіз війн та збройних конфліктів останніх років та виконання завдань військовими частинами (підрозділами) в операції Об'єднаних сил (антитерористичній операції) підтверджує, що успіх виконання завдань механізованими, танковими, десантно-штурмовими та іншими військовими частинами (підрозділами) буде залежати від ефективності функціонування системи забезпечення військ (сил). Знаходження військових частин (підрозділів), які ведуть бойові дії, у постійному боєздатному стані буде залежати від ефективності функціонування системи забезпечення, тобто, як будуть підрозділи логістики здійснювати підвезення матеріальних засобів, паливно-мастильних матеріалів, відновлювати пошкоджені зразки озброєнні та військової техніки, тощо. При цьому, ефективність їх функціонування повною мірою буде залежати від своєчасного і якісного відновлення техніки тилу, яка отримала бойові або експлуатаційні пошкодження, ремонтно-відновлювальними військовими частинами ( підрозділами). Тому у статті запропоновано методичний підхід щодо обґрунтування складу ремонтних підрозділів для відновлення техніки тилу оперативного угруповання військ, який ґрунтується на вирішенні оптимізаційної задачі цілочисельного нелінійного програмування з мінімізації затрат, призначених для ремонту та утримання резервних зразків техніки тилу.
Analysis of wars and armed conflicts in recent years and the implementation of tasks by military units (units) in the Joint Forces operation (anti-terrorist operation) confirms that the success of tasks of mechanized, tank, assault and other military units (units) will depend on the effectiveness of troops (forces) support systems.The location of military units (units) conducting combat operations in a constant state of combat will depend on the efficiency of the support system, ie how the logistics units will deliver materials, fuel and lubricants, restore damaged samples of weapons and military equipment, etc. At the same time, the effectiveness of their operation will fully depend on the timely and high-quality restoration of rear equipment, which received combat or operational damage, repair and recovery units (units).Therefore, the article proposes a methodological approach to substantiate the composition of repair units for the restoration of rear equipment of the operational group of troops, which is based on solving the optimization problem of integer nonlinear programming to minimize costs for repair and maintenance of backup samples of rear equipment. ; Анализ войн и вооруженных конфликтов последних лет и выполнения задач воинскими частями (подразделениями) в операции Объединенных сил (антитеррористической операции) подтверждает, что успех выполнения задач механизированными, танковыми, десантно-штурмовыми и другими воинскими частями (подразделениями) будет зависеть от эффективности функционирования системы обеспечения войск (сил).Нахождение военных частей (подразделений), которые ведут боевые действия, в постоянном боеспособном состоянии будет зависеть от эффективности функционирования системы обеспечения, то есть, как будут подразделения логистики осуществлять подвоз материальных средств, горюче-смазочные материалы, восстанавливать поврежденные образцы вооружения и военной техники и тому подобное. При этом, эффективность их функционирования в полной мере будет зависеть от своевременного и качественного восстановления техники тыла, которая получила боевые или эксплуатационные повреждения, ремонтно-восстановительными войсковыми частями (подразделениями).Поэтому в статье предложен методический подход к обоснованию состава ремонтных подразделений для восстановления техники тыла оперативной группировки войск, основанный на решении оптимизационной задачи целочисленного нелинейного программирования по минимизации затрат, предназначенных для ремонта и содержания резервных образцов техники тыла. ; Аналіз війн та збройних конфліктів останніх років та виконання завдань військовими частинами (підрозділами) в операції Об'єднаних сил (антитерористичній операції) підтверджує, що успіх виконання завдань механізованими, танковими, десантно-штурмовими та іншими військовими частинами (підрозділами) буде залежати від ефективності функціонування системи забезпечення військ (сил). Знаходження військових частин (підрозділів), які ведуть бойові дії, у постійному боєздатному стані буде залежати від ефективності функціонування системи забезпечення, тобто, як будуть підрозділи логістики здійснювати підвезення матеріальних засобів, паливно-мастильних матеріалів, відновлювати пошкоджені зразки озброєнні та військової техніки, тощо. При цьому, ефективність їх функціонування повною мірою буде залежати від своєчасного і якісного відновлення техніки тилу, яка отримала бойові або експлуатаційні пошкодження, ремонтно-відновлювальними військовими частинами ( підрозділами). Тому у статті запропоновано методичний підхід щодо обґрунтування складу ремонтних підрозділів для відновлення техніки тилу оперативного угруповання військ, який ґрунтується на вирішенні оптимізаційної задачі цілочисельного нелінійного програмування з мінімізації затрат, призначених для ремонту та утримання резервних зразків техніки тилу.
Further development of the strategic dialogue in the context of the Ukraine – EU Summit's final decisions has been investigated in the article. It should be mentioned that this summit showed poor interest from the European politicians on the constructive solution of "Ukrainian issues": the liberalization of visa regime, the end of the process of Association Agreement with the EU's ratification, the continuation of anti-Russian sanctions, and others. Moreover, any practical step, event, action plan that could facilitate the integration of Ukraine into the EU has been announced. The significant fact was that the Ukrainian diplomatic service hasn't made any efforts, which were required in order not only to defend, but also to implement national interests on a practical level.As for the further development of the strategic dialogue regarding visa liberalization, it is necessary to emphasize that this process should be based on an objective awareness of the necessity to introduce visa-free regime: if it is useful and meets needs of the population. In case, if it doesn't meet the interests of Ukrainian fully, we need to give more attention to other, more important issues, such as an increase of the Ukrainian quota for exporting its products to the EU without paying duty, an expansion of spheres of practical cooperation, an assistance in carrying out the necessary reforms, strengthening cooperation in spheres of security and defense.Another issue that was discussed quite actively during the summit was the continuation of sanctions against Russia. Regarding the development of strategic dialogue in this context, it should be emphasized that Ukrainian diplomats must operate in organs and structures of the European Union more efficiently and persistently: they should show themselves in more determined actions, such as the suggestion of specific practical proposals and variants, full defend of national interests, representation of action plans, strategies and initiatives. In this case, we can expect the transformation of the dialogue to more practical level, which can bring us more useful results than the level of rhetoric.According to the further completion of the ratification of the Association Agreement with the EU, it should be noted that there are a number of obstacles along the way. One of the most dangerous obstacles is the position of the Netherlands towards this issue. In particular, it is due to the fact that they agree to ratify the document, which doesn't provide any grounds for Ukraine's membership in the EU, it doesn't give Ukrainians the right to work in the EU and doesn't provide our country any security guarantees. This goes in contrast to Ukraine's European integration plans, and therefore the strategic dialogue should be aimed at constructive compromise talks, which should not contain rhetoric, and should be aimed at the clearly defined practical result. ; Статья посвящена исследованию дальнейшего развития стратегического диалога в контексте итоговых решений саммита Украина – ЕС. Определено, что этот саммит засвидетельствовал низкий уровень заинтересованности со стороны европейских политиков касательно конструктивного решения «украинских вопросов»: либерализация визового режима, завершение ратификации Соглашения про ассоциацию с ЕС, продолжение антироссийских санкций и других. Доказано, что вопрос либерализации визового режима не был решен на практическом уровне: Европейский Союз представил достаточно размытую картину своих дальнейших намерений, в то время как конкретные сроки не были определены. Аргументирован тезис о том, что дальнейший стратегический диалог Украины с Европейским Союзом в контексте этого вопроса должен базироваться на объективном понимании необходимости внедрения безвизового режима: насколько это выгодно и определено потребностями населения. Выяснено, что стратегический диалог касательно продолжения санкций против России должен осуществляться на основе более решительных действий, выражения конкретных практических пропозиций и вариантов, полноценного отстаивания национальных интересов, представления планов действий, стратегий, инициатив. Определено, что, учитывая достаточно жесткую позицию Нидерландов относительно завершения ратификации Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом, отношения с этой страной должны быть нацелены на компромиссные конструктивные переговоры, которые не должны содержать риторику, а должны быть направлены на четко определенный практический результат. ; Стаття присвячена дослідженню подальшого розвитку стратегічного діалогу в контексті підсумкових рішень саміту Україна – ЄС. Визначено, що цей саміт засвідчив низький рівень зацікавленості з боку європейських політиків щодо конструктивного вирішення «українських питань»: лібералізація візового режиму, завершення ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС, продовження антиросійських санкцій та інші. Доведено, що питання лібералізації візового режиму не було вирішено на практичному рівні: Європейський Союз представив достатньо розмиту картину своїх подальших намірів, в той час як конкретні терміни не були визначені. Обґрунтовано тезу про те, що подальший стратегічний діалог України з Європейським Союзом у контексті цього питання повинен базуватись на об'єктивному усвідомленні необхідності запровадження безвізового режиму: наскільки це вигідно і обумовлено потребами населення. З'ясовано, що стратегічний діалог щодо продовження санкцій проти Росії повинен здійснюватись на основі більш рішучих дій, висловленні конкретних практичних пропозицій і варіантів, повноцінному обстоюванні національних інтересів, представленні планів дій, стратегій, ініціатив. Визначено, що, враховуючи досить жорстку позицію Нідерландів відносно завершення ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, відносини із цією країною повинні бути націлені на компромісні конструктивні переговори, які не повинні містити риторики, а мають спрямовуватись на чітко визначений практичний результат.
In the article the preconditions for the development of cross-border tourism between Ukraine and Poland considered, cross-border tourist cooperation analyzed, its forms and directions outlined, visa policy monitored and tourist exchanges between the two countries described. The study of cross-border tourism as priority direction of economic and investment activities in the border regions of Ukraine and Poland revealed a number of problems and obstacles to overcome which are important to consolidate the efforts of state and local governments and initiative and activity of local communities within the Ukrainian-Polish cross-border region.Key words: cross-border tourism; cross-border cooperation; visa policy; local border traffic; tourists; cross-border programs and projects. ; Pозглянуто передумови розвитку транскордонного туризму між Україною та Польщею, проаналізовано транскордонне туристичне співробітництво, окреслені його форми та напрями, здійснено моніторинг візової політики та охарактеризовано туристичні обміни між країнами. Дослідження розвитку транскордонного туризму як пріоритетного напряму економічної та інвестиційної діяльності у прикордонних регіонах України та Польщі дало змогу виявити низку проблем та перешкод, для подолання яких важливими є консолідація зусиль державних та місцевих органів управління та ініціативність і активність місцевих громад у межах українсько-польського транскордонного регіону.Ключові слова: транскордонний туризм; транскордонне співробітництво; візова політика; малий прикордонний рух; турист; транскордонні програми та проекти.
The aim of the article is to consider the priorities in euro integration economic policy of Ukraine during 2013–2020 in the context of new challenges development. The task of the article is the analysis of restructuring the Ukrainian economy according to the main priorities of adjusted and innovation-oriented Agreement about cooperation and the mark of perspectives from the introduction "industrial visa-free" for Ukraine. Research methodology relies on the methods of scientific abstraction, observation, synthesis, as well as system-structural analysis to study the international and national dimensions of economic policy. Scientific novelty lies in the attempt to reconstruct on the ground of analysis the eurointegration economic policy of Ukraine during 2013–2020 the main problems and perspectives in the context of current cooperation of two sides. As a result of the conducted research, it has been proved that including a considerable totality of unfavorable extra and inner challenges (Russian hybrid aggression, the negative impact of COVID-19, the threat to the unity and effectiveness of the EU, technological innovation, the difficult domestic political situation, etc.) which have appeared before the Ukrainian economy in pointed time, the situation stays difficult and needs the significant adjustment in the level of legislative and regulatory principles of the Agreement of cooperation. Activation and making a qualitative new mechanism of economical interaction between Ukraine and EU becomes the insistent task of the nearest future when instead of declarations and situation agreement will create the platform of sustainable and effective interaction which extend the possibility of changes in high technology branches and in the sphere of specialists' preparing for the new profession of the economy of the future. ; Цель статьи состоит в рассмотрении приоритетов развития евроинтеграционной экономической политики Украины на протяжении 2013–2020 гг. в контексте новых вызовов. Задачей статьи является анализ реструктуризации украинской экономики в соответствии с главными приоритетами скорректированного и инновационно направленного Соглашения о сотрудничестве, а также оценка перспектив внедрения «промышленного безвиза» для Украины. Исследовательская методология опирается на методы научного абстрагирования, наблюдения, синтеза, а также системно-структурный анализ для исследования международного и национального измерений экономической политики. Научная новизна статьи состоит в попытке реконструировать на основе анализа евроинтеграционной экономической политики Украины в период 2013–2020 гг. основные проблемы и перспективы в контексте текущего сотрудничества сторон. В итоге проведенного исследования было доказано, что, учитывая немалую совокупность неблагоприятных внешних и внутренних вызовов (российская гибридная агрессия, негативное влияние COVID-19, угроза единства и эффективности ЕС, технологические инновации, сложная внутриполитическая ситуация и т. п.) для украинской экономики в указанный период, ситуация остается непростой и требует существенной корректировки на уровне законодательно-нормативных основ Соглашения о сотрудничестве. Активизация и создание качественно нового механизма экономического взаимодействия между Украиной и ЕС является насущной задачей ближайшего будущего, когда вместо деклараций и ситуативных договоренностей будет создана платформа устойчивого и эффективного взаимодействия, что расширит возможности обмена в высокоразвитых технологических отраслях и в сфере подготовки специалистов для новых профессий будущего экономики. ; Мета статті полягає у розгляді пріоритетів розвитку євроінтеграційної економічної політики України впродовж 2013–2020 рр. у контексті нових викликів. Завданнями статті є аналіз реструктуризації української економіки відповідно до головних пріоритетів скорегованої та інноваційно спрямованої Угоди про співпрацю, а також оцінка перспектив від запровадження «промислового безвізу» для України. Дослідницька методологія спирається на методи наукового абстрагування, спостереження, синтезу, а також на системно-структурний аналіз для дослідження міжнародного та національного вимірів економічної політики. Наукова новизна статті полягає у спробі реконструювати на підставі аналізу євроінтеграційної економічної політики України в період 2013–2020 рр. основні проблеми та перспективи в контексті поточної співпраці сторін. У підсумку проведеного дослідження було доведено, що враховуючи чималу сукупність несприятливих зовнішніх і внутрішніх викликів (російська гібридна агресія, негативний вплив COVID-19, загроза єдності та ефективності ЄС, технологічні інновації, складна внутрішньополітична ситуація тощо), які стоять перед українською економікою в зазначений період, ситуація залишається непростою і потребує істотного коригування на рівні Ревенко, А. Д. (2021). Євроінтеграційна економічна політика України впродовж 2013–2020 рр. у контексті нових викликів. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, (8), 119–135. законодавчо-нормативних засад Угоди про співпрацю. Активізація і створення якісно нового механізму економічної взаємодії між Україною та ЄС постає нагальним завданням найближчого майбутнього, коли замість декларацій та ситуативних домовленостей буде створена платформа сталої та ефективної взаємодії, що розширить можливості обміну у високорозвинених технологічних галузях та у сфері підготовки фахівців для нових професій економіки майбутнього.
The article is dedicated to the functional specifics of the Ukrainian-Polish border since Ukraine has declared its independence until the ratification of the European Union Association Agreement for Ukraine. In the context of the European Union – Ukraine relations and cooperation there were dynamic periods with different functional correlation of the Ukrainian-Polish border, which is emphasized in the article. After Ukraine declared independence its border with Poland became more transparent with the filtration function as dominant. The Ukrainian-Polish border was opened for bilateral movement of people and goods. After Poland obtained the European Union membership its border with Ukraine became the eastern security border of the European Union. Its barrier function with necessary visa for Ukrainian citizens to cross the border brought more complicacy into Ukrainian-Polish cooperation. After the European Union Association Agreement for Ukraine was signed and the visa regime was cancelled the contact function of the Ukrainian-Polish border has become apparent.Key words: Ukrainian-Polish border; state border functions; European integration. ; Розглянуто особливості функціонування українсько-польського кордону від проголошення незалежності України до ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Визначено періоди, упродовж яких спостерігалася різна динаміка та співвідношення функцій українсько-польського кордону в контексті розвитку відносин, партнерства і співробітництва України з ЄС. У період спрощеного перетину державного кордону (1991–2003) домінуючою була його фільтраційна функція. Після вступу Польщі до ЄС розпочався період східного кордону Європейського Союзу (2004–2017). Посилилась бар'єрна функція кордону. Після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, запровадження між ними безвізового режиму 11 червня 2017 р. розпочався сучасний період функціонування українсько-польського кордону, зросла роль його контактної функції.Ключові слова: українсько-польський кордон; функції державного кордону; європейська інтеграція.
In the case of introduction of visa-free regime between Ukraine and the European Union (EU) there will arise a problem of matching throughput capacity of the Ukrainian checkpoints to the quantity of people who would want to cross the border. The absence of need for obtaining a visa does not eliminate compulsory customs and border control, but it potentially increases the number of people who intend to cross the border. A growing number of border crossings in case of their mismatch with the criteria for checkpoints are a potential non-tariff restricting barrier in international trade. A threat to the image of the country from the occurrence of such a tool of non-tariff regulation indicates relevance of present study. The aim of the work was to study the dynamics of actual and potentially possible border crossings and to define directions for the optimization of procedures of such a crossing to eliminate negative impact of this non-tariff instrument of regulating international trade on the overall image of the country. We analyzed the peculiarities of crossing the border between Ukraine and the EU through automobile crossing points based on quantitative data regarding crossing the Ukrainian–Polish border. The goals and structure of movement across the border by frequency are clarified. We defined criteria for increase in the discrepancy between actual and nominal throughput capacities of the Ukrainian checkpoints. The scientific novelty of present research is establishing the nature of quantitative effect from restricting the crossing of border on the image of the country with the help of world rankings. A practical significance of the study is to identify ways to improve a procedure for crossing the border: 1) by combining Polish and Ukrainian infrastructure of control at checkpoints; 2) by creating separate lined for crossing the border by persons without transportation vehicles; 3) by simplifying a procedure of control at the border both by checking only by border staff and by increasing the value of goods that ...
