Relations between Iraqi Kurdistan and Iraq in the second decade of the ХХІ: in search of the most optimal model of coexistence. ; Відносини між Іракським Курдистаном та Іраком у другому десятилітті ХХІ століття: пошук оптимальної моделі співіснування
The article analyses the dynamics of relations between the Iraqi Kurdistan and Iraq in the second decade of the XXI century. The causes of exacerbation of the contradictions between Erbil and Baghdad are revealed in terms of distribution of revenues from exploitation of oil fields in the north of the country and partnerships with foreign companies, financing from the federal Iraqi budget and control over disputed territories, which concerns, particularly, Kirkuk. Strengthening the controversy between Baghdad and Erbil on these issues coincided in time with the advancement of the terrorist organization "Islamic State in Iraq and the Levant" to the border with Iraq. The onslaught of Peshmerga's efforts on Islamic terrorist groups, during which the Kurds managed to capture the territory that was the subject of disputes between Baghdad and Erbil, brought about significant changes in the balance of power between the central and regional governments in favor of the latter, which caused even more tensions between the Iraqi Kurds and the federal forces and actualized the discussion of independence. The paper analyses the approaches of the leading Kurdish parties in Iraq to the referendum on the independence of the Iraqi Kurdistan, examines the motives of the Kurdish regional government regarding the nation-wide voting, as well as the reaction of both Baghdad and Iraq's immediate neighbours to the results of the voting in the Kurdish Autonomous Region. The author defines the most effective mechanism for protecting the interests of Iraqi Kurds with the preservation of the territorial integrity of Iraq and preventing the separation of Iraqi Kurdistan, which envisages both the reinforcing of its special status and the clear determination of the conflict resolution mechanisms alongside with the involvement of the international community and the provision of strong international guarantees. ; У статті проаналізована динаміка відносин між органами Курдського автономного району та федеральним урядом Іраку у другому десятилітті ХХІ століття. Виявлено причини загострення протиріч між Ербілем та Багдадом через такі питання як розподіл доходів від експлуатації нафтових родовищ на півночі країни та партнерства з іноземними компаніями, фінансування з федерального іракського бюджету та контроль над спірними територіями, де мова йде, передусім, про Кіркук. Посилення протиріч між Багдадом і Ербілем з цих питань співпало за часом з просуванням терористичної організації «Ісламська держава Іраку і Леванту» до кордону з Іраком. Наступ сил пешмерга на ісламські терористичні угрупування, в ході якого курдам вдалося зайняти території, що є об'єктом суперечок між Багдадом і Ербілем, вніс суттєві зміни в баланс сил між центральним та регіональним урядами на користь останніх, що спричинило ще більше напруги між іракськими курдами та федеральними силами та актуалізувало дискусію про незалежність. В роботі проаналізовано підходи провідних курдських партій Іраку до проведення референдуму про незалежність Іракського Курдистану, розкрито мотиви Курдського регіонального уряду щодо самого всенародного волевиявлення, а також досліджено реакцію як Багдаду, так й безпосередніх сусідів Іраку на результати голосування в Курдському автономному районі. Визначено найбільш ефективний механізм захисту інтересів іракських курдів зі збереженням територіальної цілісності Іраку та недопущенням відокремлення Іракського Курдистану, що передбачає як закріплення його особливого статусу та чітке визначення механізмів вирішення конфліктів, так й залучення міжнародного співтовариства та надання сильних міжнародних гарантій.