Suchergebnisse

Автор исследует развитие специализации в высшем женском образовании города Одессы 1910–1917 гг. Предметом исследования является процесс развития высшего женского образования в Одессе, модернизация обучения, деятельность научной общественности, правительственных органов и местного самоуправления по развитию этой системы. Автор подвергает всестороннему анализу развитие структуры высшего женского образования и процесс его совершенствования, освещая подходы к решению женского вопроса в области высшего образования, как в мире, так и в Российской империи, делая сравнения различий этого процесса. В исследовании использованы архивные документы. Проанализированы основные проблемы развития высшего женского образования и соотношение государственных и общественных органов в процессе развития этой системы. А также рассматривается модернизация учебного процесса на Одесских высших женских курсах и Одесских высших женских медицинских курсах по их вкладу в подготовку специалистов с естественным и медицинским образованием для системы среднего образования и здравоохранения города Одессы и Украины. В работе предоставлены выводы о влиянии высшего женского образования на дальнейшее развитие образовательных, научных процессов и специализации выпускниц, активная работа которых в системе образования, здравоохранения и науки фактически сравняла гендерное неравенство, характерное для бывших территорий Российской империи. Система ВЖК фактически становится основой для дальнейшей украинизации и развития педагогической системы, выпускницы которой занимают свое собственное место в системе образования, феминизируя ее в дальнейшем. ; The author examines the development of specialization in higher education for women in Odessa during 1910–1917 period. This research subject represents the progressive development of higher education for woman in Odessa, including upgrade of such training, as well as scientific community, government agencies and local authorities activity on building this system. The author exposes a comprehensive analysis of women higher education development patterns and improvement process, highlighting approaches to addressing women's issues in higher education, both worldwide and in the Russian Empire, with comparative study of the process differences. The study used archival documents. The basic problem of woman higher education development and the ratio of governmental and public bodies' contribution to the process of developing this system are analysed. Also considered is the upgrading of educational process at the Higher Educational Courses for Women in Odessa and the Higher Medical Courses for Woman by those establishments' contribution to the training of professional staff specialized in natural and medical sciences for the municipal secondary education and health care systems in the city of Odessa and Ukraine. In this research, the conclusions about the impact of higher education for women onto the further development of educational, scientific processes and those institutions' graduates specialization, with respect to that their active work in education, health and science fields actually equalized gender inequalities characteristic to the former territories of the Russian Empire. The Higher Woman Courses system actually became the basis for further development and Ukrainianization of educational system, whose graduates had their own place in the education system further promoting its feministic component increase thus rendering equal right and access to studies really actual principle.

Important factors that determine the physiology of pregnancy are psycho-emotional, micronutritive state of a pregnant woman and fetoplacental complex. Complicated socio-economic conditions, environmental problems, staying in conditions of persistent stress as a result of a military conflict in the east ofUkrainehave a negative impact on the health indicators of pregnant women and their children.The aim of this study was to determine the peculiarities of the psycho-emotional state and associated changes in the production of placental hormones and micronutrients in pregnant women-displaced persons for further improvement of the antenatal observation program.Materials and methods. To perform the tasks of the study, a dynamic prospective clinical and paraclinical examination of 96 pregnant women (the main group) – displaced persons and 39 pregnant women (the control group) living permanently in the territory controlled byUkraine, who were enrolled randomly in the period of gestation after 22 weeks. All pregnant women were examined (clinical-laboratory and special obstetrical examinations) according to the requirements of the quality standards as required by the Order of the Healthcare Ministry of Ukraine No 417 of 15.07.2011. The evaluation of psycho-emotional state of examined pregnant women was conducted with the help of screening by performing clinical interviews together with routine questioning. The questionnaires containing the questions of Spielberger's tests in the modification of Khanin were developed in advance. The concentration of calcium, magnesium in blood serum was determined by colorimetric method, placental (estradiol, progesterone, placental lactogen) hormones were determined by solid-phase enzyme immunoassay. Results. It was found an increase in the concentration of estradiol and a decrease in progesterone and placental lactogen, shift in estrogen-progesterone equilibrium towards a relative hyperestrogenia; micronutritive imbalance with a significant shift in calcium-magnesium equilibrium towards calcium along with significant changes in the concentration of serum magnesium as well as anxiodepressive states with high levels of state and trait anxiety which were 3.9 and 2.2 times, respectively, higher than average statistical indices in the control group. Conclusions. The hormonal and metabolic disorders revealed in pregnant internally displaced persons are biochemical markers of placental dysfunction indicating the feasibility of comprehensive pre-conception training with a psychologist involvement and preventive measures inclusion as a long-term progesterone and magnesium support during pregnancy in the programs of such women antenatal monitoring. ; Важные факторы, определяющими физиологическое течение беременности, – психоэмоциональное состояние, нутритивный статус беременной и фетоплацентарный комплекс. Сложные социально-экономические условия, экологические проблемы, пребывание в условиях персистирующего стресса в результате военного конфликта на востоке Украины негативно отражаются на показателях здоровья беременных и их детей. Цель работы определение особенностей психоэмоционального состояния и связанных с ним изменений в продукции гормонов плаценты и микронутриентов у беременных-перемещенных лиц для совершенствования программы антенатального наблюдения. Материалы и методы. Проведено динамическое проспективное клинико-параклиническое обследование 96 беременных (основная группа) – вынужденных переселенцев, а также 39 беременных (контрольная группа), постоянно проживающих на территории, находящейся под контролем Украины. Беременные включены в исследование в произвольном порядке в сроке гестации более 22 недель. Все женщины проходили обследование (клинико-лабораторное и специальное акушерское) по требованиям стандартов качества в соответствии с приказом Министерства здравоохранения Украины от 15.07.2011 г. № 417. Психоэмоциональное состояние обследованных беременных оценивали с помощью скрининга путем проведения клинических интервью параллельно с рутинным опросом. Анкеты, которые содержали вопросы теста Спилбергера в модификации Ханина, составлены заранее. Концентрацию кальция, магния в сыворотке крови определяли колориметрическим методом, плацентарные (эстрадиол, прогестерон, плацентарный лактоген) гормоны определяли методом твердофазного иммуноферментного анализа. Результаты. Установлено увеличение концентрации эстрадиола и снижение прогестерона и плацентарного лактогена, смещение эстроген-прогестеронового равновесия в сторону относительной гиперэстрогении; микроэлементный дисбаланс при значительном смещении кальциево-магниевого равновесия в сторону кальция на фоне значительных изменений концентрации магния в сыворотке крови и тревожно-депрессивных состояний с высоким уровнем реактивной и личностной тревожности выше средних статистических показателей в контрольной группе в 3,9 и 2,2 раза соответственно. Выводы. Гормональные и метаболические нарушения у беременных среди вынужденных переселенцев – биохимические маркеры плацентарной дисфункции, которые указывают на целесообразность комплексного предконцепционного наблюдения с привлечением психолога и включением профилактических мероприятий в виде длительной прогестероновой и магниевой поддержки во время беременности в программы антенатального мониторинга. ; Важливими чинниками, що визначають фізіологічність перебігу вагітності, є психоемоційний, нутритивний стан вагітної та фетоплацентарний комплекс. Складні соціально-економічні умови, екологічні негаразди, перебування в умовах персистентного стресу внаслідок військового конфлікту на сході України негативно відбиваються на показниках здоров'я вагітних і їхніх дітей.Мета роботи – визначення особливостей психоемоційного стану та пов'язаних з ним змін у продукції гормонів плаценти та мікронутрієнтів у вагітних-переміщених осіб для удосконалення програми антенатального спостереження. Матеріали та методи. Здійснили динамічне проспективне клініко-параклінічне обстеження 96 вагітних (основна група) – переміщених осіб і 39 вагітних (контрольна група), які мешкали постійно на підконтрольній Україні території. Вагітні обрані в довільному порядку в терміні гестації понад 22 тижні. Вагітних обстежували (клініко-лабораторне та спеціальне акушерське) відповідно до вимог стандартів якості згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України № 417 від 15.07.2011 р. Психоемоційний стан вагітних, яких обстежили, оцінювали за допомогою скринінгу шляхом клінічних інтерв'ю разом із рутинним опитуванням. Анкети, які містили питання тесту Спілбергера в модифікації Ханіна, складені заздалегідь. Концентрацію магнію та кальцію в сироватці крові визначали колориметричним методом, плацентарних (естрадіол, прогестерон, плацентарний лактоген) гормонів – методом твердофазного імуноферментного аналізу. Результати. Виявили підвищення концентрації естрадіолу та відносне зниження прогестерону та плацентарного лактогену, зсув естроген-прогестеронової рівноваги в бік відносної гіперестрогенії; мікронутритивний дисбаланс із суттєвим зсувом кальцієво-магнієвої рівноваги в бік кальцію на тлі вірогідного зниження концентрації сироваткового магнію. Визначили тривожно-депресивні стани з високими рівнями реактивної та особистісної тривожності, що перевищують середньостатистичні показники у групі контролю в 3,9 і 2,2 раза. Висновки. Гормонально-метаболічні порушення у вагітних серед внутрішньо переміщених осіб є біохімічними маркерами плацентарної дисфункції, свідчать про доцільність комплексної преконцепційної підготовки з залученням психолога та включенням у програму антенатального спостереження таких жінок профілактичних заходів, як-от тривалої прогестеронової та магнієвої підтримки під час вагітності у програмі антенатального моніторингу.

Important factors that determine the physiology of pregnancy are psycho-emotional, micronutritive state of a pregnant woman and fetoplacental complex. Complicated socio-economic conditions, environmental problems, staying in conditions of persistent stress as a result of a military conflict in the east ofUkrainehave a negative impact on the health indicators of pregnant women and their children.The aim of this study was to determine the peculiarities of the psycho-emotional state and associated changes in the production of placental hormones and micronutrients in pregnant women-displaced persons for further improvement of the antenatal observation program.Materials and methods. To perform the tasks of the study, a dynamic prospective clinical and paraclinical examination of 96 pregnant women (the main group) – displaced persons and 39 pregnant women (the control group) living permanently in the territory controlled byUkraine, who were enrolled randomly in the period of gestation after 22 weeks. All pregnant women were examined (clinical-laboratory and special obstetrical examinations) according to the requirements of the quality standards as required by the Order of the Healthcare Ministry of Ukraine No 417 of 15.07.2011. The evaluation of psycho-emotional state of examined pregnant women was conducted with the help of screening by performing clinical interviews together with routine questioning. The questionnaires containing the questions of Spielberger's tests in the modification of Khanin were developed in advance. The concentration of calcium, magnesium in blood serum was determined by colorimetric method, placental (estradiol, progesterone, placental lactogen) hormones were determined by solid-phase enzyme immunoassay. Results. It was found an increase in the concentration of estradiol and a decrease in progesterone and placental lactogen, shift in estrogen-progesterone equilibrium towards a relative hyperestrogenia; micronutritive imbalance with a significant shift in calcium-magnesium equilibrium towards calcium along with significant changes in the concentration of serum magnesium as well as anxiodepressive states with high levels of state and trait anxiety which were 3.9 and 2.2 times, respectively, higher than average statistical indices in the control group. Conclusions. The hormonal and metabolic disorders revealed in pregnant internally displaced persons are biochemical markers of placental dysfunction indicating the feasibility of comprehensive pre-conception training with a psychologist involvement and preventive measures inclusion as a long-term progesterone and magnesium support during pregnancy in the programs of such women antenatal monitoring. ; Важные факторы, определяющими физиологическое течение беременности, – психоэмоциональное состояние, нутритивный статус беременной и фетоплацентарный комплекс. Сложные социально-экономические условия, экологические проблемы, пребывание в условиях персистирующего стресса в результате военного конфликта на востоке Украины негативно отражаются на показателях здоровья беременных и их детей. Цель работы определение особенностей психоэмоционального состояния и связанных с ним изменений в продукции гормонов плаценты и микронутриентов у беременных-перемещенных лиц для совершенствования программы антенатального наблюдения. Материалы и методы. Проведено динамическое проспективное клинико-параклиническое обследование 96 беременных (основная группа) – вынужденных переселенцев, а также 39 беременных (контрольная группа), постоянно проживающих на территории, находящейся под контролем Украины. Беременные включены в исследование в произвольном порядке в сроке гестации более 22 недель. Все женщины проходили обследование (клинико-лабораторное и специальное акушерское) по требованиям стандартов качества в соответствии с приказом Министерства здравоохранения Украины от 15.07.2011 г. № 417. Психоэмоциональное состояние обследованных беременных оценивали с помощью скрининга путем проведения клинических интервью параллельно с рутинным опросом. Анкеты, которые содержали вопросы теста Спилбергера в модификации Ханина, составлены заранее. Концентрацию кальция, магния в сыворотке крови определяли колориметрическим методом, плацентарные (эстрадиол, прогестерон, плацентарный лактоген) гормоны определяли методом твердофазного иммуноферментного анализа. Результаты. Установлено увеличение концентрации эстрадиола и снижение прогестерона и плацентарного лактогена, смещение эстроген-прогестеронового равновесия в сторону относительной гиперэстрогении; микроэлементный дисбаланс при значительном смещении кальциево-магниевого равновесия в сторону кальция на фоне значительных изменений концентрации магния в сыворотке крови и тревожно-депрессивных состояний с высоким уровнем реактивной и личностной тревожности выше средних статистических показателей в контрольной группе в 3,9 и 2,2 раза соответственно. Выводы. Гормональные и метаболические нарушения у беременных среди вынужденных переселенцев – биохимические маркеры плацентарной дисфункции, которые указывают на целесообразность комплексного предконцепционного наблюдения с привлечением психолога и включением профилактических мероприятий в виде длительной прогестероновой и магниевой поддержки во время беременности в программы антенатального мониторинга. ; Важливими чинниками, що визначають фізіологічність перебігу вагітності, є психоемоційний, нутритивний стан вагітної та фетоплацентарний комплекс. Складні соціально-економічні умови, екологічні негаразди, перебування в умовах персистентного стресу внаслідок військового конфлікту на сході України негативно відбиваються на показниках здоров'я вагітних і їхніх дітей.Мета роботи – визначення особливостей психоемоційного стану та пов'язаних з ним змін у продукції гормонів плаценти та мікронутрієнтів у вагітних-переміщених осіб для удосконалення програми антенатального спостереження. Матеріали та методи. Здійснили динамічне проспективне клініко-параклінічне обстеження 96 вагітних (основна група) – переміщених осіб і 39 вагітних (контрольна група), які мешкали постійно на підконтрольній Україні території. Вагітні обрані в довільному порядку в терміні гестації понад 22 тижні. Вагітних обстежували (клініко-лабораторне та спеціальне акушерське) відповідно до вимог стандартів якості згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України № 417 від 15.07.2011 р. Психоемоційний стан вагітних, яких обстежили, оцінювали за допомогою скринінгу шляхом клінічних інтерв'ю разом із рутинним опитуванням. Анкети, які містили питання тесту Спілбергера в модифікації Ханіна, складені заздалегідь. Концентрацію магнію та кальцію в сироватці крові визначали колориметричним методом, плацентарних (естрадіол, прогестерон, плацентарний лактоген) гормонів – методом твердофазного імуноферментного аналізу. Результати. Виявили підвищення концентрації естрадіолу та відносне зниження прогестерону та плацентарного лактогену, зсув естроген-прогестеронової рівноваги в бік відносної гіперестрогенії; мікронутритивний дисбаланс із суттєвим зсувом кальцієво-магнієвої рівноваги в бік кальцію на тлі вірогідного зниження концентрації сироваткового магнію. Визначили тривожно-депресивні стани з високими рівнями реактивної та особистісної тривожності, що перевищують середньостатистичні показники у групі контролю в 3,9 і 2,2 раза. Висновки. Гормонально-метаболічні порушення у вагітних серед внутрішньо переміщених осіб є біохімічними маркерами плацентарної дисфункції, свідчать про доцільність комплексної преконцепційної підготовки з залученням психолога та включенням у програму антенатального спостереження таких жінок профілактичних заходів, як-от тривалої прогестеронової та магнієвої підтримки під час вагітності у програмі антенатального моніторингу.

On the basis of the analysis of training classifications, content and mechanisms of training influence, techniques and forms of its implementation, the author emphasizes precisely on professional-psychological training, which is aimed at the formation, development, correction of the subject of the required professional qualities, on mastering in future young people Specialists - women servicemen of the State Border Service of Ukraine of specific professional knowledge, skills, skills, on the correction of installations, development of personal qualities through the internalization of features professional environment, objects and features of interaction with him professional. It is proved that professional-psychological training, as educational-developmental technology, aims to form in the subject of activity professional knowledge and skills, in creative, aimed at solving innovative problems of the process, with no ready-made solutions. At the same time from participants such training requires initiative, activity, resourcefulness, ability to carry out productive joint activity. The author's training program, consisting of the introductory part, 4 blocks, the final part, the main tasks of which the development of future junior specialists – women servicemen of the State Border Service of Ukraine is outlined: 1) the substantive aspects of thinking processes: the ability to cover the various manifestations of the object activity, expanding the thinking range, the ability to see the problem, expanding and deepening views on its essence, the ability to analyze, summarize, highlight the main things, etc; to correlate the vector of thinking activity with the level of operationalization of the acquired professional knowledge (depth, efficiency, adequacy, flexibility, completeness, structure) for a particular situation or problem; development of originality, spontaneous activity, speed, etc; 2) motivational foundations for achieving professional success, military-professional orientation and interest in border activities, etc; 3) skills of psychological self-regulation, neutralization of affective experiences, development of stress resistance and adaptive potential, organizational skills and communication skills; formulating professional goals, designing meaningful conditions for their achievement, etc. 4) initiative, sense of personal causality; stimulating the need for personal and professional self-development, professional self-realization; skills to reflect your own capabilities and more. ; На основі проведеного аналізу класифікацій тренінгів, змісту та механізмів тренінгового впливу, технік і форм його проведення, автором зроблено акцент саме на професійно-психологічному тренінгу, який спрямований на формування, розвиток, корекцію у суб'єкта необхідних професійних якостей, на засвоєння у майбутніх молодших спеціалістів – жінок-військовослужбовців Державної прикордонної служби України специфічних професійних знань, умінь, навичок, на корекцію установок, розвиток особистісних якостей через інтеріоризацію особливостей професійного середовища, об'єктів і особливостей взаємодії з ним професіонала. Доведено, що професійно-психологічний тренінг, як навчально-розвивальна технологія, має на меті сформувати у суб'єкта діяльності професійні знання та вміння, в творчому, спрямованому на вирішення інноваційних проблем процесі, з відсутніми готовими рішеннями. При цьому від учасників такий тренінг вимагає ініціативи, активності, винахідливості, умінь здійснювати продуктивну спільну діяльність. Викладено авторську прoгрaму тренінгу, що складається зі вступної частини, 4-х блоків, заключної частини, основними завданнями якої визначено розвиток у майбутніх молодших спеціалістів – жінок-військовослужбовців Державної прикордонної служби України: 1) змістових аспектів мисленнєвих процесів: здатності охоплювати різні прояви предмету діяльності, розширення мисленнєвого діапазону, уміння бачити проблему, розширення та поглиблення поглядів на її сутність, здатності аналізувати, узагальнювати, виділяти головне тощо; співвідносити вектор мисленнєвої діяльності з рівнем операціоналізації набутих професійних знань (глибина, дієвість, адекватність, гнучкість, повнота, структурованість) для конкретної ситуації або проблеми; розвиток оригінальності, спонтанної активності, швидкості тощо; 2) мотиваційних основ досягнення професійної успішності, військово-професійної спрямованості та інтересу до прикордонної діяльності тощо; 3) навичок психологічної саморегуляції, нейтралізації афективних переживань, розвиток стресостійкості та адаптивного потенціалу, організаторських умінь та комунікативних навичок; формулювання професійних цілей, проектування значущих умов їх досягнення тощо; 4) ініціативності, почуття особистісної причинності; стимулювання потреби особистісно-професійного саморозвитку, професійної самореалізації; навичок відрефлексування власних можливостей тощо.

The article analyzes the letters of request of the widows of the Soviet military to the authorities of the city of Lviv on permission to move / return, to design women biographical narratives and the image of women in the war (second half of 1944‒1945). In post-war correspondence the main topic was about war trials and various fate of women with a common life experience in Lviv in 1939‒1941. They are representing a similar strategies of survival and communication with a totalitarian state, controversial outline of their own mage of a woman in war time. The personal drama of her husband's death, the sharp fall of the social hierarchy, and, in particular, the deprivation of "pre-war" housing in Lviv and the rest of the livelihood opportunities in a big city, prompted a woman, in the already partly assumed role of the head of the family, to look for ways to regain lost positions. Probably, they were prepared special letters among many other of quite similar appeals to the government to attract attention to themselves. The narrative analysis of the letters made it possible to isolate the images of Lviv in the representations of people (in) wartime, to disclose the "Soviet language" and (not) the typical gender aspects of female texts. ; У статті проаналізовано листи-прохання вдів радянських військовослужбовців другої половини 1944–1945 років до влади міста Львова про дозвіл на переїзд / повернення, конструювання жінками біографічних наративів і образу жінок у війні. Жіночі історії війни – це виклик метанаративу студій Другої світової війни з властивими йому узагальненнями й універсалізацією, усталеним баченням жінки в трикутнику "жертва ‒ героїня ‒ зрадниця". У повоєнній кореспонденції йшлося про випробування війною і різні долі жінок зі спільним досвідом життя у Львові в 1939‒1941 роках, схожі стратегії виживання і комунікації з тоталітарною державою, суперечливе окреслення образу жінки у війні. Особиста драма загибелі чоловіка, різке падіння соціальною ієрархією і, зокрема, позбавлення "довоєнного" житла у Львові й решту можливостей проживання у великому місті спонукали жінку, в уже почасти опанованій ролі голови родини, шукати способи повернути собі втрачені позиції, привернути увагу до себе серед маси доволі схожих звернень до влади. Наративний аналіз листів дозволив виокремити образи Львова в уявленнях людей (по)воєнного часу, розкрити "радянську мову" і (не)типові ґендерні аспекти жіночих текстів.

Abstract. The purpose of the research is to reveal the specifics of women's organizations formation in the form of "women departments", "women delegate meetings", "women councils" in Volyn region during the first postwar years; to elucidate the content of their activities through the prism of political and propaganda work and participation in the process of the collective farm system formation in the region. The methodological basis of the research is the principles of historicism, scientificity, a combination of systemic and regional approaches, an authorial objectivity, a moderate narrative constructivism, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical genetic, historical typological, historical systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact for the first time in the historiography of the Ukrainian women movement on the basis of previously unknown archival documents there has been elucidated the topic of women's participation in the Sovietization of the western regions of Ukraine during the first postwar decade, in particular, in Volyn; there has been highlighted the policy of the Bolshevik government's use of women as an effective tool for forming the collective farm system in the region; the dynamics of the quantitative growth of members of women's organizations has been elucidated. The construction of the image of a woman activist by Stalinist propaganda has been illustrated; controllability of the process of women activation by the party structures; the scale of work of "women departments" and "women councils" through the organization of women forums, meetings; rhetoric of speeches of women delegates. The Conclusions. After the liberation of Volyn region from the German occupiers, the campaign was launched there to restore the institutions of the Soviet power. In 1945, women department was established in the structure of the CP(b)Ukr regional committee, and women organizers were appointed in the district committees. These bodies coordinated and supervised the work of women's organizations, which were necessarily created en masse in institutions, organizations, villages, and later – in the collective farms of the region. Their main task was to mobilize women's resources for the process of economic life reconstruction and development in the region. In addition, they partially took care of the social problems of the region – the elimination of illiteracy and poor literacy of women, guardianship of orphans, the disabled, mothers with many children, the improvement and landscaping of villages and towns, and etc. Key words: women, women departments, women councils, Volyn, Sovietization. ; Анотація. Мета дослідження – розкрити специфіку формування жіночих організацій у формі "жінвідділів", "жіночих делегатських зборів", "жінрад" у Волинській області в перші повоєнні роки, показати зміст їх діяльності крізь призму політико-пропагандистської роботи та участі в процесі становлення в регіоні колгоспної системи. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, науковості, поєднання системного та регіонального підходів, авторської об'єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії українського жіночого руху на основі невідомих раніше архівних документів з'ясовано тему участі жінок в процесах радянізації західних областей України у перше повоєнне десятиліття, зокрема на Волині, розкрито політику використання більшовицькою владою жінок як дієвого інструменту насадження в регіоні колгоспної системи, динаміку кількісного росту учасників жіночих організацій. Показано конструювання сталінською пропагандою образу жінки-активістки; керованість процесу активізації жінок з боку партійних структур; масштаб роботи "жінвідділів" та "жінрад" через організацію жіночих форумів, зборів; риторику виступів жінделегаток. Висновки. Після звільнення Волинської області від німецьких окупантів тут було розгорнуто кампанію з відновлення інститутів радянської влади. У 1945 р. в структурі обкому КП(б)У було створено жінвідділ, а в райкомах – призначені жіночі організатори. Ці органи координували та курували роботу жіночих організацій, які в обов'язковому порядку масово створювалися в установах, організаціях, селах, а згодом – і в колгоспах області. Основне їх завдання полягало в мобілізації жіночого ресурсу на процес відбудови та розбудови господарського життя області. Крім того, вони частково опікувалися соціальними проблемами регіону – ліквідація без- та малограмотності жінок, шефство над сиротами, інвалідами, багатодітними матерями, благоустрій сіл і містечок тощо. Ключові слова: жінки, жіночі відділи, жіночі ради, Волинь, радянізація.

Abstract. The purpose of the research is to reveal the specifics of women's organizations formation in the form of "women departments", "women delegate meetings", "women councils" in Volyn region during the first postwar years; to elucidate the content of their activities through the prism of political and propaganda work and participation in the process of the collective farm system formation in the region. The methodological basis of the research is the principles of historicism, scientificity, a combination of systemic and regional approaches, an authorial objectivity, a moderate narrative constructivism, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical genetic, historical typological, historical systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact for the first time in the historiography of the Ukrainian women movement on the basis of previously unknown archival documents there has been elucidated the topic of women's participation in the Sovietization of the western regions of Ukraine during the first postwar decade, in particular, in Volyn; there has been highlighted the policy of the Bolshevik government's use of women as an effective tool for forming the collective farm system in the region; the dynamics of the quantitative growth of members of women's organizations has been elucidated. The construction of the image of a woman activist by Stalinist propaganda has been illustrated; controllability of the process of women activation by the party structures; the scale of work of "women departments" and "women councils" through the organization of women forums, meetings; rhetoric of speeches of women delegates. The Conclusions. After the liberation of Volyn region from the German occupiers, the campaign was launched there to restore the institutions of the Soviet power. In 1945, women department was established in the structure of the CP(b)Ukr regional committee, and women organizers were appointed in the district committees. These bodies coordinated and supervised the work of women's organizations, which were necessarily created en masse in institutions, organizations, villages, and later – in the collective farms of the region. Their main task was to mobilize women's resources for the process of economic life reconstruction and development in the region. In addition, they partially took care of the social problems of the region – the elimination of illiteracy and poor literacy of women, guardianship of orphans, the disabled, mothers with many children, the improvement and landscaping of villages and towns, and etc. Key words: women, women departments, women councils, Volyn, Sovietization. ; Анотація. Мета дослідження – розкрити специфіку формування жіночих організацій у формі "жінвідділів", "жіночих делегатських зборів", "жінрад" у Волинській області в перші повоєнні роки, показати зміст їх діяльності крізь призму політико-пропагандистської роботи та участі в процесі становлення в регіоні колгоспної системи. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, науковості, поєднання системного та регіонального підходів, авторської об'єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії українського жіночого руху на основі невідомих раніше архівних документів з'ясовано тему участі жінок в процесах радянізації західних областей України у перше повоєнне десятиліття, зокрема на Волині, розкрито політику використання більшовицькою владою жінок як дієвого інструменту насадження в регіоні колгоспної системи, динаміку кількісного росту учасників жіночих організацій. Показано конструювання сталінською пропагандою образу жінки-активістки; керованість процесу активізації жінок з боку партійних структур; масштаб роботи "жінвідділів" та "жінрад" через організацію жіночих форумів, зборів; риторику виступів жінделегаток. Висновки. Після звільнення Волинської області від німецьких окупантів тут було розгорнуто кампанію з відновлення інститутів радянської влади. У 1945 р. в структурі обкому КП(б)У було створено жінвідділ, а в райкомах – призначені жіночі організатори. Ці органи координували та курували роботу жіночих організацій, які в обов'язковому порядку масово створювалися в установах, організаціях, селах, а згодом – і в колгоспах області. Основне їх завдання полягало в мобілізації жіночого ресурсу на процес відбудови та розбудови господарського життя області. Крім того, вони частково опікувалися соціальними проблемами регіону – ліквідація без- та малограмотності жінок, шефство над сиротами, інвалідами, багатодітними матерями, благоустрій сіл і містечок тощо. Ключові слова: жінки, жіночі відділи, жіночі ради, Волинь, радянізація.

Abstract. The purpose of the research is to reveal the specifics of women's organizations formation in the form of "women departments", "women delegate meetings", "women councils" in Volyn region during the first postwar years; to elucidate the content of their activities through the prism of political and propaganda work and participation in the process of the collective farm system formation in the region. The methodological basis of the research is the principles of historicism, scientificity, a combination of systemic and regional approaches, an authorial objectivity, a moderate narrative constructivism, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical genetic, historical typological, historical systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact for the first time in the historiography of the Ukrainian women movement on the basis of previously unknown archival documents there has been elucidated the topic of women's participation in the Sovietization of the western regions of Ukraine during the first postwar decade, in particular, in Volyn; there has been highlighted the policy of the Bolshevik government's use of women as an effective tool for forming the collective farm system in the region; the dynamics of the quantitative growth of members of women's organizations has been elucidated. The construction of the image of a woman activist by Stalinist propaganda has been illustrated; controllability of the process of women activation by the party structures; the scale of work of "women departments" and "women councils" through the organization of women forums, meetings; rhetoric of speeches of women delegates. The Conclusions. After the liberation of Volyn region from the German occupiers, the campaign was launched there to restore the institutions of the Soviet power. In 1945, women department was established in the structure of the CP(b)Ukr regional committee, and women organizers were appointed in the district committees. These bodies coordinated and supervised the work of women's organizations, which were necessarily created en masse in institutions, organizations, villages, and later – in the collective farms of the region. Their main task was to mobilize women's resources for the process of economic life reconstruction and development in the region. In addition, they partially took care of the social problems of the region – the elimination of illiteracy and poor literacy of women, guardianship of orphans, the disabled, mothers with many children, the improvement and landscaping of villages and towns, and etc. Key words: women, women departments, women councils, Volyn, Sovietization. ; Анотація. Мета дослідження – розкрити специфіку формування жіночих організацій у формі "жінвідділів", "жіночих делегатських зборів", "жінрад" у Волинській області в перші повоєнні роки, показати зміст їх діяльності крізь призму політико-пропагандистської роботи та участі в процесі становлення в регіоні колгоспної системи. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, науковості, поєднання системного та регіонального підходів, авторської об'єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії українського жіночого руху на основі невідомих раніше архівних документів з'ясовано тему участі жінок в процесах радянізації західних областей України у перше повоєнне десятиліття, зокрема на Волині, розкрито політику використання більшовицькою владою жінок як дієвого інструменту насадження в регіоні колгоспної системи, динаміку кількісного росту учасників жіночих організацій. Показано конструювання сталінською пропагандою образу жінки-активістки; керованість процесу активізації жінок з боку партійних структур; масштаб роботи "жінвідділів" та "жінрад" через організацію жіночих форумів, зборів; риторику виступів жінделегаток. Висновки. Після звільнення Волинської області від німецьких окупантів тут було розгорнуто кампанію з відновлення інститутів радянської влади. У 1945 р. в структурі обкому КП(б)У було створено жінвідділ, а в райкомах – призначені жіночі організатори. Ці органи координували та курували роботу жіночих організацій, які в обов'язковому порядку масово створювалися в установах, організаціях, селах, а згодом – і в колгоспах області. Основне їх завдання полягало в мобілізації жіночого ресурсу на процес відбудови та розбудови господарського життя області. Крім того, вони частково опікувалися соціальними проблемами регіону – ліквідація без- та малограмотності жінок, шефство над сиротами, інвалідами, багатодітними матерями, благоустрій сіл і містечок тощо. Ключові слова: жінки, жіночі відділи, жіночі ради, Волинь, радянізація.

Актуальность. Тромбоз глубоких вен и тромбоэмболия легочной артерии являются важной проблемой здравоохранения с потенциально тяжелыми последствиями. Так, среди причин материнской смертности в Украине тромбоэмболия легочной артерии занимает 4–5-е ранговое место, а в странах Евросоюза, США, Канаде, Японии она входит в первую тройку.Цель — изучить влияние препарата Латрен на агрегационную способность тромбоцитов на этапе преконцепционной подготовки женщин, относящихся к группе риска развития венозной тромбоэмболии.Пациенты и методы. Исследование агрегационной способности тромбоцитов проведено у 24 женщин с хронической венозной недостаточностью II–III степени, обусловленной варикозной болезнью нижних конечностей.Результаты и выводы. Достоверные показатели снижения адреналін- и колаген-индуцированной агрегации тромбоцитов более чем в 1,5 раза у исследуемых женщин после лечения пентоксифиллином, что доказывает комплексное действие препарата на агрегацию тромбоцитов под. действием различных индукторов, что в дальнейшем позволяет предотвратить полипрагмазию. Использование в комплексной прегравидарной профилактике у женщин с хронической венозной недостаточностью препарата Латрен (Юрия-Фарм) позволяет улучшить реологические свойства крови и минимизировать риск возникновения внутрисосудистого тромбообразования за счет компенсации состояния тромбоцитарного звена гемостаза во время будущей беременности. ; Rationale. Deep vein thrombosis and pulmonary artery thromboembolia are important health problems with potentially severe consequences. Thus, pulmonary embolism ranks 4–5th for the causes of maternal mortality in Ukraine, and in the European Union, the USA, Canada, Japan, it makes the top three.Purpose — to study the effect of Latrenum on the platelet aggregation at the stage of preconceptional preparation of women, who belong to the risk group of venous thromboembolism.Materials and methods. Investigation of platelet aggregation was performed in 24 women with chronic venous insufficiency II–III grade, which is caused by varicose veins of the lower extremities.Results and conclusions. The statistically significant decrease of adrenaline- and collagen-induced platelet aggregation rates by more than 1.5 times was observed in the examined women after pentoxifylline treatment that proves the comprehensive effect of the drug on platelet aggregation under the influence of various inductors and prevents polypragmasy in future. An administration of Latrenum (manufactured by Yuria-Farm LLC) in the integrated preconceptional prevention in women with chronic venous insufficiency improves the blood rheological properties and minimizes the risk of intravascular thrombosis by means of compensation of thrombolytic component hemostasis during the future pregnancy. ; Актуальнiсть. Тромбоз глибоких вен і тромбоемболія легеневої артерії є важливими проблемами охорони здоров'я з потенційно тяжкими наслідками. Так, серед причин материнської смертності в Україні тромбоемболія легеневої артерії посідає 4–5-те рангове місце, а в країнах Євросоюзу, США, Канаді, Японії вона входить у першу трійку.Мета — вивчити вплив препарату Латрен на агрегаційну здатність тромбоцитів на етапі преконцепційної підготовки жінок, що належать до групи ризику розвитку венозних тромбоемболій.Пацієнти та методи. Дослідження агрегаційної здатності тромбоцитів проведено у 24 жінок із хронічною венозною недостатністю ІІ–ІІІ ступеня, яка обумовлена варикозною хворобою нижніх кінцівок.Результати та висновки. Достовірними є показники зниження адреналін- і колаген-індукованої агрегації тромбоцитів більше ніж у 1,5 разу в досліджуваних жінок після лікування пентоксифіліном, що доводить комплексну дію препарату на агрегацію тромбоцитів під дією різних індукторів, що в подальшому дає змогу запобігти поліпрагмазії. Використання в комплексній прегравідарній профілактиці жінок із хронічною венозною недостатністю препарату Латрен (виробництво «Юрія-Фарм») дозволяє поліпшити реологічні властивості крові та мінімізувати ризики виникнення внутрішньосудинного тромбоутворення за рахунок компенсації стану тромбоцитарної ланки гемостазу під час майбутньої вагітності.

Актуальность. Тромбоз глубоких вен и тромбоэмболия легочной артерии являются важной проблемой здравоохранения с потенциально тяжелыми последствиями. Так, среди причин материнской смертности в Украине тромбоэмболия легочной артерии занимает 4–5-е ранговое место, а в странах Евросоюза, США, Канаде, Японии она входит в первую тройку.Цель — изучить влияние препарата Латрен на агрегационную способность тромбоцитов на этапе преконцепционной подготовки женщин, относящихся к группе риска развития венозной тромбоэмболии.Пациенты и методы. Исследование агрегационной способности тромбоцитов проведено у 24 женщин с хронической венозной недостаточностью II–III степени, обусловленной варикозной болезнью нижних конечностей.Результаты и выводы. Достоверные показатели снижения адреналін- и колаген-индуцированной агрегации тромбоцитов более чем в 1,5 раза у исследуемых женщин после лечения пентоксифиллином, что доказывает комплексное действие препарата на агрегацию тромбоцитов под. действием различных индукторов, что в дальнейшем позволяет предотвратить полипрагмазию. Использование в комплексной прегравидарной профилактике у женщин с хронической венозной недостаточностью препарата Латрен (Юрия-Фарм) позволяет улучшить реологические свойства крови и минимизировать риск возникновения внутрисосудистого тромбообразования за счет компенсации состояния тромбоцитарного звена гемостаза во время будущей беременности. ; Rationale. Deep vein thrombosis and pulmonary artery thromboembolia are important health problems with potentially severe consequences. Thus, pulmonary embolism ranks 4–5th for the causes of maternal mortality in Ukraine, and in the European Union, the USA, Canada, Japan, it makes the top three.Purpose — to study the effect of Latrenum on the platelet aggregation at the stage of preconceptional preparation of women, who belong to the risk group of venous thromboembolism.Materials and methods. Investigation of platelet aggregation was performed in 24 women with chronic venous insufficiency II–III grade, which is caused by varicose veins of the lower extremities.Results and conclusions. The statistically significant decrease of adrenaline- and collagen-induced platelet aggregation rates by more than 1.5 times was observed in the examined women after pentoxifylline treatment that proves the comprehensive effect of the drug on platelet aggregation under the influence of various inductors and prevents polypragmasy in future. An administration of Latrenum (manufactured by Yuria-Farm LLC) in the integrated preconceptional prevention in women with chronic venous insufficiency improves the blood rheological properties and minimizes the risk of intravascular thrombosis by means of compensation of thrombolytic component hemostasis during the future pregnancy. ; Актуальнiсть. Тромбоз глибоких вен і тромбоемболія легеневої артерії є важливими проблемами охорони здоров'я з потенційно тяжкими наслідками. Так, серед причин материнської смертності в Україні тромбоемболія легеневої артерії посідає 4–5-те рангове місце, а в країнах Євросоюзу, США, Канаді, Японії вона входить у першу трійку.Мета — вивчити вплив препарату Латрен на агрегаційну здатність тромбоцитів на етапі преконцепційної підготовки жінок, що належать до групи ризику розвитку венозних тромбоемболій.Пацієнти та методи. Дослідження агрегаційної здатності тромбоцитів проведено у 24 жінок із хронічною венозною недостатністю ІІ–ІІІ ступеня, яка обумовлена варикозною хворобою нижніх кінцівок.Результати та висновки. Достовірними є показники зниження адреналін- і колаген-індукованої агрегації тромбоцитів більше ніж у 1,5 разу в досліджуваних жінок після лікування пентоксифіліном, що доводить комплексну дію препарату на агрегацію тромбоцитів під дією різних індукторів, що в подальшому дає змогу запобігти поліпрагмазії. Використання в комплексній прегравідарній профілактиці жінок із хронічною венозною недостатністю препарату Латрен (виробництво «Юрія-Фарм») дозволяє поліпшити реологічні властивості крові та мінімізувати ризики виникнення внутрішньосудинного тромбоутворення за рахунок компенсації стану тромбоцитарної ланки гемостазу під час майбутньої вагітності.

The article is devoted to the critical review of representation of visual women's images in Ukrainian printed posters of the period of the 1940–1980s, when a woman's social role in the Soviet society was conditioned by specific ideological requirements. Ukrainian printed posters distinctively and immediately created a legitimate example of a perfect "socially beneficial" Soviet woman. Although in different social political moments of the country's history meaningful accents shifted toward current events. Thus, during the World War II in the compositional space center there were placed three women's figures representing the wide-scale heroism of female workers, female combats and female peasants. On Ukrainian posters of the 1970s women were depicted joyful and happy, which had an ideological implicative denoting a visual demonstration of Soviet people life improvement. Still women always had secondary positions in the compositions also depicting men, which secured a non-priority role for women in the Soviet social hierarchy.

У статті проаналізовано правову природу конституційно-правових засад забезпечення рівності прав і свобод жінок та чоловіків в Україні. Деталізовано зміст і значення конституційно-правових засад забезпечення гендерної рівності. Розкрито зміст основних конституційних положень у даній сфері. Визначено перелік особливостей забезпечення рівності прав і свобод жінок та чоловіків за національним основним законодавством. ; In the article the legal nature of the constitutional and legal framework for ensuring equal rights and freedoms of women and men in Ukraine is analyzed. The content and significance of the constitutional and legal bases for ensuring gender equality are detailed. The content of the main constitutional provisions in this area is revealed. The list of features of ensuring equality of rights and freedoms of women and men according to the national basic legislation is defined.

Особливістю українського сьогодення є наявність абсолютно нового прошарку населення – внутрішньо переміщених осіб з Донбасу та Криму, загальна кількість яких у квітні 2019 року становила 1 369 787 осіб. Для переважної більшості внутрішньо переміщених осіб притаманний посттравматичний синдром з усіма його патологічними проявами, які негативно впливають на перебіг гестації, збільшуючи кількість ускладнень. За даними сучасних авторів у таких вагітних значно зростає частота прееклампсії, плацентарної дисфункції, невиношування і недоношування вагітності. Складні соціально-економічні умови, екологічні негаразди, перебування в умовах персистуючого стресу внаслідок військового конфлікту на сході України потребують особливого медикаментозного супроводження під час вагітності.Метою дослідження є оцінка ефективності удосконаленої програми антенатального спостереження, спрямованої на пролонгування вагітності, зменшення акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних – переміщених осіб.Матеріали та методи. Для виконання завдання дослідження усі вагітні – переміщені особи залежно від схеми терапії були розподілені на дві групи. Основну групу становила 31 вагітна, які отримували запропонований для впровадження лікувально-профілактичний комплекс; групу порівняння склали 65 вагітних, що спостерігалися за загальноприйнятими рекомендаціями. Контрольну групу сформували 39 вагітних, які постійно мешкали на підконтрольній Україні території, узяті в довільному порядку в терміні гестації 22 - 32 тижнів.Результати. Для вагітних основної групи притаманне підвищення концентрації естрадіолу, відносне зниження прогестерону і плацентарного лактогену, мікронутрієнтний дисбаланс та високі рівні реактивної та особистісної тривожності. На тлі запропонованої удосконаленої програми у вагітних основної групи в плазмі крові на 22,2% зросла концентрація прогестерону, що сприяло нормалізації естроген-прогестеронової рівноваги, на 23,6% - плацентарного лактогену, на 16,25 % - магнію; на 23,5% - феритину; на 20,0% знизилася продукція кортизолу та на 3,03% кальцію.Висновки. Сприятливий вплив удосконаленої програми антенатального спостереження в основній групі підтверджується зменшенням питомої ваги маніфестних форм загрозливих передчасних пологів (32,3 проти 89,2%; р < 0,05), плацентарної дисфункції (12,9 проти 30,8%; р < 0,05) та прееклампсії (6,5 проти 18,5%; р < 0,05). ; The peculiarity of the present-day Ukraine is the presence of an entirely new layer of the population - internally displaced persons from the Donbas and the Crimea, the total number of which in April 2019 amounted to 1 369 787 people. For the vast majority of internally displaced persons, there is a post-traumatic syndrome with all its pathological manifestations, which negatively affects the course of gestation, increasing the number of complications. According to modern authors, in such pregnant women the frequency of preeclampsia, placental dysfunction, miscarriage and premature labor is significantly increased. Complex social and economic conditions, environmental problems, staying in conditions of persistent stress as a result of the military conflict in eastern Ukraine, require special medical support during pregnancy.The aim of the study is to evaluate the effectiveness of the advanced antenatal observation program, which is aimed at the prolonging pregnancy, reducing of the obstetric and perinatal complications in pregnant women displaced persons.Materials and methods To perform the research task, all pregnant women - displaced persons, depending on the treatment scheme, were divided into two groups. The main group consisted of 31 pregnant women, who received the proposed treatment and prevention complex for implementation. The comparison group comprised 65 pregnant women, who were followed by generally accepted recommendations. The control group formed 39 pregnant women, who were permanently resident in the territory under the control of Ukraine, which was taken arbitrarily during the gestation period of 22 - 32 weeks.Results For pregnant women of the main group, an increase in the concentration of estradiol, a relative decrease in progesterone and placental lactogen, a micronutrient imbalance and high levels of reactive and personal anxiety are inherent. Against the background of the proposed improved program in pregnant women of the main group in the blood plasma by 22.2% increased the concentration of progesterone, which contributed to the normalization of estrogen-progesterone equilibrium, 23.6% - placental lactogen, 16.25 % - magnesium; 23.5% - ferritin; 20.0% decreased production of cortisol and 3.03% calcium.Conclusions The beneficial effect of the improved antenatal monitoring program in the main group is confirmed by a decrease in the proportion of manifests for threatening premature births (32.3 vs. 89.2%; p <0.05), placental dysfunction (12.9 vs. 30.8%, p <0 , 05) and preeclampsia (6.5 versus 18.5%; p <0.05). ; Особенностью Украины в настоящее время является наличие совершенно новой прослойки населения - вынужденных переселенцев из Донбасса и Крыма, общая численность которых в апреле 2019 года составила 1 369 787 человек. Для подавляющего большинства вынужденных переселенцев характерным является посттравматический синдром со всеми его патологическими проявлениями, что негативно сказывается на течении беременности, увеличивая количество осложнений. По данным современных авторов, у таких беременных значительно увеличивается частота преэклампсии, плацентарной дисфункции, невынашивания беременности и преждевременных родов. Сложные социально-экономические условия, экологические проблемы, пребывание в условиях постоянного стресса в результате военного конфликта на востоке Украины, требуют специального медицинского сопровождения во время беременности.Целью исследования является оценка эффективности усовершенствованной программы антенатального наблюдения, направленной на пролонгацию беременности, снижение акушерских и перинатальных осложнений у беременных - переселенцев.Материалы и методы. Для выполнения поставленой задачи все беременные женщины - переселенцы в зависимости от схемы лечения были разделены на две группы. Основную группу составили 31 беременная, получавшая предлагаемый лечебно-профилактический комплекс; группу сравнения составили 65 беременных, которые велись по общепринятым рекомендациям. Контрольную группу составили 39 беременных женщин, которые постоянно проживали на территории, подконтрольной Украине, взятые произвольно в сроке беременности 22 - 32 недели.Результаты Для беременных основной группы характерны повышение концентрации эстрадиола, относительное снижение уровня прогестерона и плацентарного лактогена, микронутриентный дисбаланс и высокий уровень реактивной и личностной тревожности. На фоне предложенной усовершенствованной программы у беременных в плазме крови на 22,2% повысилась концентрация прогестерона, что способствовало нормализации эстроген-прогестеронового баланса, на 23,6% - плацентарного лактогена, на 16,25% - магния, на 23,5% - ферритина; продукция кортизола снизилась на 20,0% и кальция на 3,03%.Выводы Положительный эффект улучшенной программы антенатального ведения в основной группе подтверждается снижением доли манифестных угрожающих преждевременных родов (32,3 против 89,2%; р <0,05), дисфункции плаценты (12,9 против 30,8%; р <0,05) и преэклампсии (6,5 против 18,5%; р <0,05).

Особливістю українського сьогодення є наявність абсолютно нового прошарку населення – внутрішньо переміщених осіб з Донбасу та Криму, загальна кількість яких у квітні 2019 року становила 1 369 787 осіб. Для переважної більшості внутрішньо переміщених осіб притаманний посттравматичний синдром з усіма його патологічними проявами, які негативно впливають на перебіг гестації, збільшуючи кількість ускладнень. За даними сучасних авторів у таких вагітних значно зростає частота прееклампсії, плацентарної дисфункції, невиношування і недоношування вагітності. Складні соціально-економічні умови, екологічні негаразди, перебування в умовах персистуючого стресу внаслідок військового конфлікту на сході України потребують особливого медикаментозного супроводження під час вагітності.Метою дослідження є оцінка ефективності удосконаленої програми антенатального спостереження, спрямованої на пролонгування вагітності, зменшення акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних – переміщених осіб.Матеріали та методи. Для виконання завдання дослідження усі вагітні – переміщені особи залежно від схеми терапії були розподілені на дві групи. Основну групу становила 31 вагітна, які отримували запропонований для впровадження лікувально-профілактичний комплекс; групу порівняння склали 65 вагітних, що спостерігалися за загальноприйнятими рекомендаціями. Контрольну групу сформували 39 вагітних, які постійно мешкали на підконтрольній Україні території, узяті в довільному порядку в терміні гестації 22 - 32 тижнів.Результати. Для вагітних основної групи притаманне підвищення концентрації естрадіолу, відносне зниження прогестерону і плацентарного лактогену, мікронутрієнтний дисбаланс та високі рівні реактивної та особистісної тривожності. На тлі запропонованої удосконаленої програми у вагітних основної групи в плазмі крові на 22,2% зросла концентрація прогестерону, що сприяло нормалізації естроген-прогестеронової рівноваги, на 23,6% - плацентарного лактогену, на 16,25 % - магнію; на 23,5% - феритину; на 20,0% знизилася продукція кортизолу та на 3,03% кальцію.Висновки. Сприятливий вплив удосконаленої програми антенатального спостереження в основній групі підтверджується зменшенням питомої ваги маніфестних форм загрозливих передчасних пологів (32,3 проти 89,2%; р < 0,05), плацентарної дисфункції (12,9 проти 30,8%; р < 0,05) та прееклампсії (6,5 проти 18,5%; р < 0,05). ; The peculiarity of the present-day Ukraine is the presence of an entirely new layer of the population - internally displaced persons from the Donbas and the Crimea, the total number of which in April 2019 amounted to 1 369 787 people. For the vast majority of internally displaced persons, there is a post-traumatic syndrome with all its pathological manifestations, which negatively affects the course of gestation, increasing the number of complications. According to modern authors, in such pregnant women the frequency of preeclampsia, placental dysfunction, miscarriage and premature labor is significantly increased. Complex social and economic conditions, environmental problems, staying in conditions of persistent stress as a result of the military conflict in eastern Ukraine, require special medical support during pregnancy.The aim of the study is to evaluate the effectiveness of the advanced antenatal observation program, which is aimed at the prolonging pregnancy, reducing of the obstetric and perinatal complications in pregnant women displaced persons.Materials and methods To perform the research task, all pregnant women - displaced persons, depending on the treatment scheme, were divided into two groups. The main group consisted of 31 pregnant women, who received the proposed treatment and prevention complex for implementation. The comparison group comprised 65 pregnant women, who were followed by generally accepted recommendations. The control group formed 39 pregnant women, who were permanently resident in the territory under the control of Ukraine, which was taken arbitrarily during the gestation period of 22 - 32 weeks.Results For pregnant women of the main group, an increase in the concentration of estradiol, a relative decrease in progesterone and placental lactogen, a micronutrient imbalance and high levels of reactive and personal anxiety are inherent. Against the background of the proposed improved program in pregnant women of the main group in the blood plasma by 22.2% increased the concentration of progesterone, which contributed to the normalization of estrogen-progesterone equilibrium, 23.6% - placental lactogen, 16.25 % - magnesium; 23.5% - ferritin; 20.0% decreased production of cortisol and 3.03% calcium.Conclusions The beneficial effect of the improved antenatal monitoring program in the main group is confirmed by a decrease in the proportion of manifests for threatening premature births (32.3 vs. 89.2%; p <0.05), placental dysfunction (12.9 vs. 30.8%, p <0 , 05) and preeclampsia (6.5 versus 18.5%; p <0.05). ; Особенностью Украины в настоящее время является наличие совершенно новой прослойки населения - вынужденных переселенцев из Донбасса и Крыма, общая численность которых в апреле 2019 года составила 1 369 787 человек. Для подавляющего большинства вынужденных переселенцев характерным является посттравматический синдром со всеми его патологическими проявлениями, что негативно сказывается на течении беременности, увеличивая количество осложнений. По данным современных авторов, у таких беременных значительно увеличивается частота преэклампсии, плацентарной дисфункции, невынашивания беременности и преждевременных родов. Сложные социально-экономические условия, экологические проблемы, пребывание в условиях постоянного стресса в результате военного конфликта на востоке Украины, требуют специального медицинского сопровождения во время беременности.Целью исследования является оценка эффективности усовершенствованной программы антенатального наблюдения, направленной на пролонгацию беременности, снижение акушерских и перинатальных осложнений у беременных - переселенцев.Материалы и методы. Для выполнения поставленой задачи все беременные женщины - переселенцы в зависимости от схемы лечения были разделены на две группы. Основную группу составили 31 беременная, получавшая предлагаемый лечебно-профилактический комплекс; группу сравнения составили 65 беременных, которые велись по общепринятым рекомендациям. Контрольную группу составили 39 беременных женщин, которые постоянно проживали на территории, подконтрольной Украине, взятые произвольно в сроке беременности 22 - 32 недели.Результаты Для беременных основной группы характерны повышение концентрации эстрадиола, относительное снижение уровня прогестерона и плацентарного лактогена, микронутриентный дисбаланс и высокий уровень реактивной и личностной тревожности. На фоне предложенной усовершенствованной программы у беременных в плазме крови на 22,2% повысилась концентрация прогестерона, что способствовало нормализации эстроген-прогестеронового баланса, на 23,6% - плацентарного лактогена, на 16,25% - магния, на 23,5% - ферритина; продукция кортизола снизилась на 20,0% и кальция на 3,03%.Выводы Положительный эффект улучшенной программы антенатального ведения в основной группе подтверждается снижением доли манифестных угрожающих преждевременных родов (32,3 против 89,2%; р <0,05), дисфункции плаценты (12,9 против 30,8%; р <0,05) и преэклампсии (6,5 против 18,5%; р <0,05).

Introduction. Taking into account the peculiarities of the professional activity of junior specialists of the State Border Service of Ukraine, and relying on the research of the professional activity of border guards, we note the important role of forming the professional thinking of junior specialists of women servicemen in its implementation, since it has certain differences and peculiarities compared to the professions.Purpose: To clarify and specify the essence of the concept of «professional thinking of junior specialists of women servicemen of the State Border Service of Ukraine».Methods. The essence of the term «professional thinking of junior specialists of women servicemen of the State Border Guard Service of Ukraine» is considered based on the application of systematic methodology to professional activity, as a system object, which made it possible to view it in the form of a holistic, complex, multimodal, multilevel multilevel structures that encompass the subject and object of work, which are subsystems of professional activity, are normatively interrelated with socio-technical tasks.Originalit. The essence and features of the concept of "professional thinking of junior specialists of women servicemen of the State Border Service of Ukraine" are specified and specified.Conclusion. The author specifies the essence of the concept of «professional thinking of junior specialists of women servicemen of the State Border Guard Service of Ukraine», which is a specific type of professional thinking of women servicemen in military and professional activity, the main characteristic of which is the professionalization of thinking, development of professional competence, autonomy, stability, service and integration of lifestyles, social significance and importance for self-improvement toning and the realization of creative opportunities. They respond to direct stressors of the service environment more consistently and delayed in time, use the strategy of finding support for their immediate surroundings, seeking to avoid a stressful situation rather than thinking about its approach. They are more expressive: emotional color of interaction, mood changes, attentiveness to opponents, compassion, empathy, ability to support, tact and caution in expressions, easier to establish social contacts. At the same time, the features of professional thinking of junior specialists of women servicemen are: developed verbal and heuristic components of thinking, developed persistence, aesthetic sensitivity, cheerfulness, desire to reach the limits of possible, more even distribution of different styles of learning, diverging ; Higher levels of perception correlation with shift time metrics and short-term memory performance higher levels of stereotypical thinking and verbal creativity.At the same time, less developed are: criticality, spatial representations, imaginative thinking and inclination to abstract thinking, efficiency of mathematical operations, general creativity. ; В публикации автором конкретизировано сущность понятия «профессиональное мышление младших специалистов женщин-военнослужащих Государственной пограничной службы Украины», которая представляет собой специфический вид профессионального мышления женщин-военнослужащих в военно-профессиональной деятельности, главной характеристикой какого является профессионализация мыслительных процессов, а основным показателем – ориентация на развитие профессиональной компетентности. ; У публікації автором конкретизовано сутність поняття «професійне мислення молодших спеціалістів жінок-військовослужбовців Державної прикордонної служби України». Воно являє собою специфічний вид професійного мислення жінок-військовослужбовців у військово-професійній діяльності, головною характеристикою якого є професіоналізація мисленевих процесів, а основним показником – орієнтація на розвиток професійної компетентності тощо.