Suchergebnisse

The election of the people of a democratic way of Ukraine determines the importance of a well-functioning mechanism for implementing the human rights and freedoms. Civil society organizations in Ukraine are formed as part of the constitutional right of association (art. 36 of the Basic Law of Ukraine). Accordingly, built on democratic principles of constitutional and legal regulation of the formation and activities of NGOs contribute to the realization of this right. In addition, a number of other articles of the Constitution of Ukraine directly related to public organizations. Their study, including comparison with European human rights standards, gives reason to believe that the provisions of the Constitution of Ukraine, which are relevant to the creation and activity of public organizations, meet modern European standards and have a high degree of efficiency, as evidenced by a relatively small the number of European Court of human Rights on issues of Ukrainian public organizations. ; Избрание народом Украины демократического пути обуславливает важность наличия эффективно функционирующего механизма реализации прав и свобод человека. Общественные организации в Украине образуются в рамках конституционного права на объединение (ст. 36 Основного Закона Украины). Соответственно, построенное на демократических принципах конституционно-правовое регулирование образования и деятельности общественных организаций способствует реализации этого права. Кроме того, ряд других статей Конституции Украины непосредственно касаются общественных организаций. Их исследования, в том числе в сравнении с европейскими стандартами прав человека, дает основания утверждать, что нормы Конституции Украины, которые имеют отношение к созданию и деятельности общественных организаций, отвечают современным европейским требованиям, а также обладают высокой степенью эффективности, о чем свидетельствует относительно небольшое количество решений Европейского суда по правам человека относительно проблем украинских общественных организаций. ; Обрання народом України демократичного шляху зумовлює важливість наявності ефективно функціонуючого механізму реалізації прав і свобод людини. Громадські організації в Україні утворюються в межах конституційного права на об'єднання (ст. 36 Основного Закону України). Відповідно, побудоване на демократичних принципах конституційно-правове регулювання утворення й діяльності громадських організацій сприяє реалізації цього права. Крім того, низка інших статей Конституції України безпосередньо стосуються громадських організацій. Їх дослідження, у тому числі порівняно з європейськими стандартами прав людини, дає підстави стверджувати, що норми Конституції України, які мають відношення до створення та діяльності громадських організацій, відповідають сучасним європейським вимогам, а також мають високий ступінь ефективності, про що свідчить відносно невелика кількість рішень Європейського суду з прав людини щодо проблем українських громадських організацій.

The article is dedicated to characterization of certain provisions of the Constitution of Ukraine forming the basis for legal regulation of social order. The Constitution of Ukraine includes such provisions that are important in terms of social order as declaration of Ukraine as a social state and recognition of a human as the highest social value. These provisions are specified in the effective legislation, acts of which must comply not only with the Fundamental Law but also with international treaties signed by Ukraine. ; Статья посвящена характеристике отдельных норм Конституции Украины, которые являются основой для правового регулирования социального заказа. Так, Конституция Украины содержит такие важные для социального заказа положения, как провозглашение Украины социальным государством и признание человека высшей социальной ценностью. Эти нормы конкретизированы в действующем законодательстве, акты которого должны соответствовать не только Основному Закону, но и международным договорам Украины. ; Статтю присвячено характеристиці окремих норм Конституції України, що становлять базові засади для правового регулювання соціального замовлення. Так, Конституція України містить такі важливі для соціального замовлення положення, як проголошення України соціальною державою й визнання людини найвищою соціальною цінністю. Ці норми конкретизовано в чинному законодавстві, акти якого мають відповідати не тільки Основному Законові, а й міжнародним договорам України.

The article reveals the role and importance of the Constitution of Ukraine in the context of modern political and legal reforms. It is determined that the Constitution is the basis of stability in the state and society and it is a key to further progressive change according to tendencies of development of modern political and legal reality. This characteristic of the Constitution is mediated by its essence, legal and social content that is disclosed in the article. The basic tendencies of political and legal reforms are determined: the tendency of humanization and improvement of the human dimension of the constitutional and legal realities; the tendency of strengthening democracy and the rule of law; the tendency of European integration; the tendency of decentralization of public power. Taking into consideration these tendencies, the required organizational and legal measures were analyzed, that are determined with appropriate amendments to the Constitution of Ukraine. ; В статье раскрывается роль и значение Конституции Украины в контексте новейших политико-правовых преобразований. Определяется, что Конституция Украины является основой стабильности в государстве и обществе, а также залогом дальнейших прогрессивных преобразований в соответствии с тенденциями развития современной политико-правовой действительности. Эта характеристика Конституции опосредована ее сущностью, юридическим и социальным содержанием, которые раскрываются в статье. Выделены основные тенденции политико-правовых преобразований в Украине: тенденция гуманизации и повышения человеческого измерения конституционно-правовых реалий; тенденция утверждения демократии и верховенства права; тенденция евроинтеграции; тенденция децентрализации публичной власти. С учетом этих тенденций проанализированы необходимые организационно-правовые меры, детерминированные внесением соответствующих изменений в Конституцию Украины. ; У статті розкриваються роль і значення Конституції України в контексті новітніх політико-правових реформ. Визначається, що Конституція є підґрунтям стабільності в державі і суспільстві та запорукою подальших прогресивних перетворень відповідно до тенденцій розвитку сучасної політико-правової дійсності. Ця характеристика Конституції опосередковується її сутністю, юридичним і соціальним змістом,що розкриваються в статті. Визначено основні тенденції політико-правових реформ: тенденція гуманізації й підвищення людського виміру конституційно-правових реалій; тенденція утвердження демократії та верховенства права; тенденція євроінтеграції; тенденція децентралізації публічної влади. З урахуванням цих тенденцій проаналізовано необхідні організаційно-правові заходи, що детерміновані внесенням відповідних змін до Конституції України.

The article is devoted to The uniqueness of the Constitution of P. Orlyk, above all, in its formal reflection of the historical and legal process in Ukraine beginning of the XVIII century the Ukrainian people under the combined effect of economic, social, cultural, geopolitical factors have come to the necessary transition from traditional Ukrainian society, which was based on the identification of power relations and property relations, corporatism and predefined status members of society, to a more progressive democratic system. ; Статья посвящена исследованию и характеристике уникальности Конституции Ф. Орлика, прежде всего ее формальному отражению историко-правового процесса в Украине начале ХVІІІ ст. Украинский народ в условиях комплексного воздействия экономических, социальных, культурных, геополитических факторов подошел к необходимости перехода от традиционного украинского общества, которое основывалось на отождествлении властных отношений и отношений собственности, корпоративности и заранее определенного статуса членов общества, к более прогрессивной демократической системы. ; Стаття присвячена дослідженню та характеристиці унікальності Конституції П. Орлика, насамперед її формальному відображенні історико-правового процесу в Україні початку ХVІІІ ст. Український народ в умовах комплексної дії економічних, соціальних, культурних, геополітичних чинників підійшов до потреби переходу від традиційного українського суспільства, яке ґрунтувалося на ототожненні владних відносин і відносин власності, корпоративності й заздалегідь визначеного статусу членів суспільства, до прогресивнішої демократичної системи.

The article clarifies the relationship between the constitution and the basic law. There is a constant debate in the literature about when the first constitutions appeared in the world. The question also arises as to who from the very beginning turned to the concept of constitution in the doctrinal sense, describing the corresponding already existing concept or proposing to introduce the constitution as a certain ideal model in practice. At the same time, disputes over the relationship between the constitution and the basic law, the modern content of the constitution as a state and legal phenomenon do not subside. It is concluded that the doctrine of the constitution was formed gradually, evolutionarily. The Constitution began to be perceived as a state system or a form of government, not immediately identifying it with a separate written formal source with the appropriate name. In parallel, the doctrine of the basic laws developed, which meant precisely the rules and regulations, although their form could be different. It is concluded that before the emergence of constitutions in the formal sense, it is especially important to emphasize its genesis – it grew out of material significance, being supplemented at a certain historical stage by the formal meaning. The term "constitution" has gradually supplanted the term "fundamental law", although in some countries it has remained in use for various historical reasons as a synonym for the constitution. German-speaking countries have a long tradition of using the term "fundamental law". Today in the Federal Republic of Germany, the constitution is called the "Fundamental Law". The corresponding motivation for the name was due, according to the authors, to the temporary nature of the act adopted after the Second World War in 1949 (which has remained in force to this day). The current Constitution of Hungary in 2011 is also called the "Fundamental Law". Spanish-speaking states also have their own analogue of the "fundamental law", which is used as a synonym for the constitution – "Carta Fundamental". ; У статті з'ясовано співвідношення конституції та основного закону. У літературі постійно точаться дискусії з приводу того, коли саме у світі з'явилися перші конституції. Так само постає питання: хто із самого початку звернувся до поняття конституції в доктринальному розумінні, описуючи відповідне вже існуюче поняття або ж пропонуючи запровадити конституцію як певну ідеальну модель на практиці? Паралельно не вщухають спори щодо співвідношення конституції та основного закону, сучасного змісту конституції як державно-правового явища. Зроблено висновок про те, що вчення про конституцію формувалося поступово, еволюційно. Конституцію почали сприймати як державний устрій або форму правління, не одразу ототожнюючи її з окремим писаним формальним джерелом з відповідною назвою. Паралельно розвивалося вчення про основні закони, під якими розумілися саме норми і правила, хоч їхня форма могла бути різною. З'ясовано, що до появи конституцій у формальному значенні особливо важливо підкреслити її ґенезу – вона виросла із матеріального значення, будучи доповненою на певному історичному етапі значенням формальним. Термін «конституція» поступово витіснив термін «основний закон», хоч і в деяких країнах дотепер залишився у вжитку через різні історичні причини як синонім конституції. Досить велику традицію вживання терміна «основний закон» мають німецькомовні країни. Сьогодні у Федеративній Республіці Німеччина конституція названа саме «Основний Закон». Відповідна мотивація щодо назви була зумовлена, за задумом авторів, тимчасовим характером дії ухваленого після Другої світової війни у 1949 році акта (який зберіг свою чинність дотепер). Чинна нині Конституція Угорщини 2011 року носить також назву «Основний Закон». Іспаномовні держави мають свій аналог «основного закону», що вживається як синонім конституції – «Carta Fundamental».

The Article explores theoretical aspects of the relationship between democracy and modern liberal constitutionalism; it theoritises collisions between them, highlights their origins and patterns. The Article provides insight into the origin and etymology of the term "democracy", traces the evolution of the global consensus on the meaning of "democracy", and explores the invention of the modern constitutional safeguards against democracy's majoritarian peril. The Article examines the formation of a global consensus on the understanding of democracy, forged after World War II around Schumpeter's definition of democracy as an institutional arrangement for arriving at political decisions in which individuals acquire the power to decide by means of a competitive struggle for the people's vote. Initially after WWII, democracy was understood as an antithesis of dictatorship and totalitarianism, but over the last seventy years this understanding has evolved around an anti-majoritarian paradigm: the majority's will must be limited by the fundamental values of personal freedom, political freedom and the rule of law. This paradigm brought about a new trajectory of the post-war constitutionalism, posited on three fundamental concepts: (1) transformation of constitutional rights into claim rights that are judicially enforced and protected; (2) restriction of the secondary constituent power; and (3) militant democracy doctrine. The Article argues that this development has brought about three fundamental paradoxes: (1) the paradox of constitutional judicature elevated above the classical triangle of separation of power; (2) "eternal constitution" paradox, that marginalises the primary constituent power to the fictitious "act of creation"; and (3) paradox of juridicalisation of representative democracy wherein the national public policy choices are made not in the parliamentary debates but in the judicial proceedings. These paradoxes, in turn, generate a profound conflict between democracy as institutionalized will of the majority and constitutionalism, which limits, channels, and separates power in the state. ; Стаття присвячена висвітленню теоретичних аспектів співвідношення демократії і сучасного ліберального конституціоналізму, аналізу суперечностей між ними, виявленню їхніх витоків і закономірностей. У зв'язку із цим у статті розкривається питання етимології терміна «демократія», проаналізовано причини становлення глобального консенсусу щодо розуміння демократії, розглянуто становлення сучасних конституційних запобіжників проти мажоритарного фатуму демократії. У статті досліджується становлення глобального консенсусу щодо розуміння демократії, що склався після Другої світової війни навколо шумпетерівського визначення демократії як інститу-ційного устрою для ухвалення політичних рішень, у якому індивіди набувають влади ухвалювати рішення шляхом конкурентної боротьби за голоси виборців. У перші повоєнні роки демократія розумілася як антитеза диктатурі й тоталітаризму, але за останні сімдесят років це розуміння еволюціонувало навколо антимажоритарної парадигми: воля більшості має бути обмежена засадничими цінностями особистої свободи, політичної свободи та верховенства права. Ця парадигма заклала нову траєкторію повоєнного конституціоналізму, в основі якого лежали три основні концепції: (1) перетворення конституційних прав на юридичні права, що підлягають судовому захисту; (2) обмеження вторинної установчої влади; (3) доктрина «озброєної демократії». У статті обстоюється теза, що цей розвиток призвів до виникнення трьох фундаментальних парадоксів: (1) парадокс органу конституційної юрисдикції, що стоїть на щабель вище за класичну тріаду поділу влади; (2) парадокс «вічної конституції», який перетворює первинну установчу владу на фікцію первинного «акту творіння»; (3) парадокс юридикалізації представницької демократії, коли визначення національної політики відбувається не у стінах парламенту, а в судах. Ці парадокси, у свою чергу, закладають глибинну суперечність між демократією як інституціоналізованою волею більшості і конституціоналізмом, що обмежує, упорядковує і розподіляє владу в державі.

Taranenko M. G, Taranenko M. M. The Constitution of Pylyp Orlyk of 1710 as the primary source of the development of constitutionalism in Ukraine. - Article. The article analyzes the main reasons for the develop­ment of the first domestic constitutional act - the Consti­tution of Pylyp Orlyk in 1710 (Treaties and Resolutions of the Rights and Freedoms of the Zaporozhian Army) and shows the essence of this outstanding political and legal document and its importance in the Ukrainian peo­ple's struggle for national statehood. It is worth noting the detailed coverage of the real conditions in which the Ukrainian Cossack emigration found itself after the de­feat of King Charles XII in the Battle of Poltava in 1709. After the death of Hetman I. Mazepa, the Cossack officer was concerned about the solution of a wide range of press­ing issues, which became the main reason for the devel­opment of a social agreement between her and the newly elected hetman. That is why the study proved that the Constitution of 1710 was not a personal creation of the hetman in the exile of P. Orlyk, but the collective opin­ion of the first Ukrainian political emigrants: Cossack officers, Cossacks and ordinary Cossacks who opposed the anti-democratic autocratic rule in Ukraine. Hetman Particular attention was paid to eliminating the economic and corruption abuses of the hetman and the Cossack elite, as one of the most acute problems that need­ed to be addressed immediately. The article analyzes in detail the preamble and all 16 articles of the Constitution, which in their content can be combined into 4 separate sections: all-Ukrainian tasks, the problems of the Zapor- ozhian Cossacks, the organization of the Hetmanate and measures against socio-economic abuse in the Hetmanate. The study assesses and emphasizes the importance of the Constitution of 1710 in the development of political and legal thought of Ukraine in the 18'th century and the sub­sequent construction of the Ukrainian Cossack Republic. Importantly, the basic provisions of the first Ukrainian constitutional act, in contrast to other European states of the time, where absolutism prevailed, laid a solid founda­tion for representative government and parliamentarism 1 and created ample opportunities for the introduction of a republican form of government in Ukraine. ; Тараненко М. Г., Тараненко М. М. Конституція Пилипа Орлика 1710 року як першоджерело розвитку конституціоналізму в Україні. - Стаття. У статті проаналізовано основні причини розробки першого вітчизняного конституційного акта - Кон­ституції Пилипа Орлика 1710 року (Договори і Поста- новлення прав і вольностей Війська Запорозького), показано сутність цього видатного політико-правового документа, його значення в боротьбі українського на­роду за власну національну державність. Заслуговує на увагу детальне висвітлення реальних умов, у яких опинилася українська козацька еміграція після пораз­ки короля Карла ХІІ в Полтавській битві 1709 року. Після смерті гетьмана І. Мазепи козацьку старшину турбувало вирішення значного кола наболілих пи­тань, що й стало основною причиною розроблення сус­пільного договору між нею та новобраним гетьманом. У проведеному дослідженні доведено, що Конституція 1710 року не була персональним витвором гетьмана в екзилі П. Орлика, а колективною думкою представни­ків першої української політичної еміграції: козацької старшини, запорожців і представників рядового коза­цтва, які виступали проти антидемократичної самодер­жавної форми правління в Україні гетьмана І. Мазепи. Особлива увага приділялася усуненню економічних та корупційних зловживань гетьмана та козацької еліти як одній із найбільш гострих проблем, що потребувала негайного вирішення. У статті детально аналізують­ся преамбула й усі 16 статей Конституції, які за своїм змістом можна об'єднати в 4 окремі розділи: загаль­ноукраїнські завдання, проблеми запорозького коза­цтва, організація державного правління Гетьманщини та заходи проти соціально-економічних зловживань у Гетьманщині. У дослідженні дається оцінка, під­креслюється значення Конституції 1710 року в розвит­ку політико-правової думки України XVIII століття і подальшому будівництві Української козацької респу­бліки. Важливо, що основні положення першого укра­їнського конституційного акта, на відміну від інших тогочасних європейських держав, де панував абсолю­тизм, заклали міцні основи представницького вряду- вання та парламентаризму, створювали широкі мож­ливості для запровадження в Україні республіканської форми правління.

Purpose. The scientific publication is devoted to highlighting the peculiarities of the legal nature of the constitution. The authors consider the structure and content of the constitution of the state in the context of its functions. The specificity of the content of the newest constitutions in the history of world constitutionalism is considered. Methods. The methodological basis of the work is a post-positivist methodology for the study of the problems of the paradigm of contemporary Ukrainian constitutionalism, which is an orderly system of mutually agreed ideological principles and methods that allow to thoroughly and comprehensively investigate the legal properties of the paradigm of constitutionalism and to determine the essence and content of its legal relations. Results and Conclusions. Consequently, the main and still unresolved issue is the ambiguity of what is proposed to adopt: a new Constitution, a new version of the current Constitution, amendments and additions to the current Constitution. Although paradoxical, but in Presidential speeches, these terms are used repeatedly as synonyms. However, legally they are completely different concepts. This terminological confusion carries a great danger of loss of landmarks and prevents a clear statement of the problem in a purely legal area. Thus, we believe that the constitutional process is too politicized today. In our opinion, the acutest political struggle is underway for adopting a form of constitution that is convenient for one of the parties. But in fact – for power – everyone wants a maximum of power. Including through their Constitution enforced in some way. However, the Basic Law should be adopted not from the conjuncture considerations of political expediency, but be a complete legal document, taking into account the achievements of the world jurisprudence, with the strict observance of all the prescribed legal procedures. After all, the constitution should be the main document of the state, at least for a decade. ; Мета. Наукова публікація присвячена висвітленню особливостей правової природи конституції. Автори розглядають структуру та зміст конституції держави в контексті її функцій. Розглянуто специфіку змісту новітніх конституцій в історії світового конституціоналізму. Методи. Методологічною основою роботи є постпозитивістська методологія дослідження проблем парадигми сучасного українського конституціоналізму, що є впорядкованою системою взаємоузгоджених ідеологічних принципів і методів, що дозволяють ґрунтовно і всебічно дослідити юридичні властивості парадигми конституціоналізму та визначити сутність та зміст її правовідносин. Результати та висновки. Отже, головним і досі невирішеним питанням є двозначність того, що пропонується прийняти: нову Конституцію, нову редакцію чинної Конституції, зміни та доповнення до чинної Конституції. Хоча парадоксально, але в президентських промовах ці терміни неодноразово використовуються як синоніми. Однак юридично це абсолютно різні поняття. Ця термінологічна плутанина несе велику небезпеку втрати орієнтирів і заважає чіткому формулюванню проблеми в суто юридичній сфері. Таким чином, ми вважаємо, що конституційний процес сьогодні надто політизований. На наш погляд, триває гостра політична боротьба за прийняття форми конституції, зручної для однієї із партій. Але насправді – для влади – кожен хоче максимум потужності. У тому числі через свою Конституцію, яка якось виконується. Однак Основний закон повинен бути прийнятий не з урахування кон'юнктури політичної доцільності, а повинен бути повним юридичним документом, що враховує досягнення світової юриспруденції, із суворим дотриманням усіх встановлених правових процедур. Адже конституція повинна бути головним документом держави, принаймні на десять років.

Purpose. The scientific publication is devoted to highlighting the peculiarities of the legal nature of the constitution. The authors consider the structure and content of the constitution of the state in the context of its functions. The specificity of the content of the newest constitutions in the history of world constitutionalism is considered. Methods. The methodological basis of the work is a post-positivist methodology for the study of the problems of the paradigm of contemporary Ukrainian constitutionalism, which is an orderly system of mutually agreed ideological principles and methods that allow to thoroughly and comprehensively investigate the legal properties of the paradigm of constitutionalism and to determine the essence and content of its legal relations. Results and Conclusions. Consequently, the main and still unresolved issue is the ambiguity of what is proposed to adopt: a new Constitution, a new version of the current Constitution, amendments and additions to the current Constitution. Although paradoxical, but in Presidential speeches, these terms are used repeatedly as synonyms. However, legally they are completely different concepts. This terminological confusion carries a great danger of loss of landmarks and prevents a clear statement of the problem in a purely legal area. Thus, we believe that the constitutional process is too politicized today. In our opinion, the acutest political struggle is underway for adopting a form of constitution that is convenient for one of the parties. But in fact – for power – everyone wants a maximum of power. Including through their Constitution enforced in some way. However, the Basic Law should be adopted not from the conjuncture considerations of political expediency, but be a complete legal document, taking into account the achievements of the world jurisprudence, with the strict observance of all the prescribed legal procedures. After all, the constitution should be the main document of the state, at least for a decade. ; Мета. Наукова публікація присвячена висвітленню особливостей правової природи конституції. Автори розглядають структуру та зміст конституції держави в контексті її функцій. Розглянуто специфіку змісту новітніх конституцій в історії світового конституціоналізму. Методи. Методологічною основою роботи є постпозитивістська методологія дослідження проблем парадигми сучасного українського конституціоналізму, що є впорядкованою системою взаємоузгоджених ідеологічних принципів і методів, що дозволяють ґрунтовно і всебічно дослідити юридичні властивості парадигми конституціоналізму та визначити сутність та зміст її правовідносин. Результати та висновки. Отже, головним і досі невирішеним питанням є двозначність того, що пропонується прийняти: нову Конституцію, нову редакцію чинної Конституції, зміни та доповнення до чинної Конституції. Хоча парадоксально, але в президентських промовах ці терміни неодноразово використовуються як синоніми. Однак юридично це абсолютно різні поняття. Ця термінологічна плутанина несе велику небезпеку втрати орієнтирів і заважає чіткому формулюванню проблеми в суто юридичній сфері. Таким чином, ми вважаємо, що конституційний процес сьогодні надто політизований. На наш погляд, триває гостра політична боротьба за прийняття форми конституції, зручної для однієї із партій. Але насправді – для влади – кожен хоче максимум потужності. У тому числі через свою Конституцію, яка якось виконується. Однак Основний закон повинен бути прийнятий не з урахування кон'юнктури політичної доцільності, а повинен бути повним юридичним документом, що враховує досягнення світової юриспруденції, із суворим дотриманням усіх встановлених правових процедур. Адже конституція повинна бути головним документом держави, принаймні на десять років.

In September 2017, 230 years have passed since the entry into force of the Constitution of the United States of America – the Basic Law of the recently created independent state, which liberated itself from the colonial dependence on England by armed action. To the adoption of the Constitution preceded the adoption by the country's parliament – the Convention of two more constitutional laws – the Declaration of Independence (1776) and the Articles of Confederation (1781).The USA Constitution 1787 legalized the creation of a single union state – a federation, which was created by 13 former British colonies in North America, and since the beginning of the war with England (1775) – the states.The Constitution, which in the history of becoming not only American, but also world constitutionalism, became its forerunner, the first active constitution in the world, is rather small in scope: it has seven articles, which, however, are divided into sections. The basis of the construction of the federal state apparatus is the principle of the distribution of power – on the legislative, executive and judicial branches. Legislative power is conferred on the Congress, which consists of two chambers and elected by the citizens; executive power – the president, who is also elected by the citizens, but by the two-stage elections procedure; judicial – the Supreme Court, which is appointed by the president, but in agreement with the upper house of Congress – the Senate. All three branches of power mutually complement and control each other, which became a guarantee against possible dictates of one of them or the establishment of authoritarian, dictatorial power.It is also important that, unlike Europe, where at that time there were mostly absolute or semi-absolute monarchies, in the United States the Constitution introduced a republican form of government – both for the federation and for the states.The Constitution of 1787, with all its positivity and democracy, was not deprived of some of the shortcomings mentioned in the article.In particular, we mean silent preservation on the territory of the country of slavery, for which the delegates of all the southern states stood firmly, and eventually some politicians from the central and northern states. Becides that there was a complete disregard for the rights of the indigenous population – the Indians, who were not considered to be valuable people, but a «wild beasts», which must be destroyed.Perhaps the most important disadvantage of the Constitution was that there was a complete lack of a section on democratic rights and freedoms of citizens in its text, which soon became the pretext for several states to refuse ratification of the Constitution. Congressmans-legislators were forced to assure the citizens and the power of these states that in the near future they would supplement the text of the Constitution with the relevant section, and this was done.One can not but mention that the text of the Constitution can sometimes be interpreted differently, that is ambiguous, which in the future really led to misunderstandings between the US authorities, authorities and citizens, and so on.However, these disadvantages do not reduce the historic significance of the US Constitution. ; У вересні 2017 року виповнюється 230 років від часу, коли вступила у дію Конституція Сполучених Штатів Америки – Основний закон тоді недавно створеної незалежної держави.Конституція, яка в історії становлення не тільки американського, а й світового конституціоналізму стала його провісником, першою діючою конституцією у світі, невелика за обсягом: вона налічує сім статей. В основу побудови федерального державного апарату покладено принцип розподілу влади – на законодавчу, виконавчу та судову гілки. Усі три гілки влади взаємно себе доповнюють і контролюють, що стало запорукою від можливого диктату однієї з них чи встановленню авторитарної, диктаторської влади.Важливо і те, що на відміну від Європи, де в той час існували переважно абсолютні чи напівабсолютні монархії, у США Конституція увела республіканську форму правління – як для федерації, так і для штатів.При усій позитивності і демократизмі, Конституція 1787 року не була позбавлена й деяких недоліків. Серед таких: мовчазне збереження на території країни рабства; повне ігнорування прав тубільного населення – індіанців; у її тексті був повністю відсутній розділ про демократичні права та свободи громадян, що невдовзі стало приводом для кількох штатів для відмови у ратифікації Конституції; текст Конституції іноді можна тлумачити по-різному, тобто неоднозначно.Однак вказані недоліки не применшують історичної значущості Конституції США.

The article is dedicated to the analysis of the scientific conceptions of the famous constitutional lawyer M.Orzikh, that are dealing with the problems of the constitutional reform in accordance with the modern political and legal innovations in Ukraine. The author defines that the legal basis of the constitutional transformation is the Ukrainian Constitution, which requires amendments. The concepts of the constitutional amendments, regarding both the legal and the political reality, should be directed to the protection of the unitary Ukraine as a state, to the protection of its territory, to the formation of the people's trust to the bodies of public power, to the strengthening of the people's participation in the decision-making (democracy). The author has provided the analysis of the main ideas of the Draft Amendments to the Ukrainian Constitution (Law of Ukraine 'On the Ukrainian Constitutional Amendments (about the power decentralization)' № 2217, July, 1, 2015. The author has resumed, that the main results of this reform at its' current stage are supposed to be as following: the transformation of the public power in the direction of it's' decentralization, to strengthen the democracy component in the state government and to make the local self-government more efficient. ; Статья посвящена анализу научных концепций известного ученого-конституционалиста М. П. Орзиха относительно вопросов конституционной реформы с учетом современных политико-правовых событий в Украине. Определено, что нормативным основанием конституционных преобразований является Конституция Украины, которая нуждается в обновлении. Концепты внесения изменений в Конституцию Украины, исходя из политико-правовых реалий современного конституционного процесса, должны быть направлены на сохранение единства Украины, защиту ее территориальной целостности, восстановление народного доверия к органам публичной власти, укрепление народовластия. Осуществлен анализ основных положений проекта Закона Украины «О внесении изменений в Конституцию Украины (относительно децентрализации власти)» № 2217 от 01.07.2015. Резюмировано, что основными ожидаемыми результатами конституционных преобразований на современном этапе конституционной реформы в Украине является трансформация публичной власти в направлении ее децентрализации с целью демократизации государственного управления и повышения эффективности местного самоуправления. ; Стаття присвячена аналізу наукових концепцій відомого ученого-конституціоналіста М. П. Орзіха щодо питань конституційної реформи з урахуванням сучасних політико-правових подій в Україні. Відзначено, що нормативним підґрунтям конституційних перетворень є Конституція України, яка потребує оновлення. Концепти внесення змін до Конституції України, виходячи з політико-правових реалій сучасного конституційного процесу, мають бути спрямовані на збереження єдності України, захист її територіальної цілісності, відновлення народної довіри до органів публічної влади, зміцнення народовладдя. Здійснено аналіз основних положень проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» № 2217а від 01.07. 2015. Резюмовано, що основними очікуваними результатами конституційних перетворень на сучасному етапі конституційної реформи в Україні є трансформація публічної влади у напрямі її децентралізації з метою демократизації державного управління та підвищення ефективності місцевого самоврядування.

The article clarifies the relationship between the constitution and the basic law. There is a constant debate in the literature about when the first constitutions appeared in the world. The question also arises as to who from the very beginning turned to the concept of constitution in the doctrinal sense, describing the corresponding already existing concept or proposing to introduce the constitution as a certain ideal model in practice. At the same time, disputes over the relationship between the constitution and the basic law, the modern content of the constitution as a state and legal phenomenon do not subside. It is concluded that the doctrine of the constitution was formed gradually, evolutionarily. The Constitution began to be perceived as a state system or a form of government, not immediately identifying it with a separate written formal source with the appropriate name. In parallel, the doctrine of the basic laws developed, which meant precisely the rules and regulations, although their form could be different. It is concluded that before the emergence of constitutions in the formal sense, it is especially important to emphasize its genesis - it grew out of material significance, being supplemented at a certain historical stage by the formal meaning. The term "constitution" has gradually supplanted the term "fundamental law", although in some countries it has remained in use for various historical reasons as a synonym for the constitution. German-speaking countries have a long tradition of using the term "fundamental law". Today in the Federal Republic of Germany, the constitution is called the "Fundamental Law". The corresponding motivation for the name was due, according to the authors, to the temporary nature of the act adopted after the Second World War in 1949 (which has remained in force to this day). The current Constitution of Hungary in 2011 is also called the "Fundamental Law". Spanish-speaking states also have their own analogue of the "fundamental law", which is used as a synonym for the constitution - "Carta Fundamental". ; У статті з'ясовано сутність конституції як основного закону. В літературі постійно точаться дискусії щодо того, коли саме у світі з'явилися перші конституції. Так само постає питання про те, хто від самого початку звернувся до поняття конституції в док-тринальному розумінні, описуючи відповідне вже наявне поняття або пропонуючи запровадити конституцію як певну ідеальну модель на практиці. Паралельно не вщухають спори щодо співвідношення конституції та основного закону, сучасного змісту конституції як державно-правового явища. Робиться висновок про те, що вчення про конституцію формувалося поступово, еволюційно. Конституцію почали сприймати як державний устрій або форму правління, не одразу ототожнюючи її з окремим писаним формальним джерелом з відповідною назвою. Паралельно розвивалося вчення про основні закони, під якими розумілися саме норми й правила, хоча їх форма могла бути різною. Робиться висновок про те, що до появи конституцій у формальному значенні особливо важливо підкреслити її ґенезу: вона виросла з матеріального значення, будучи доповненою на певному історичному етапі значенням формальним. Термін «конституція» поступово витіснив термін «основний закон», хоча у деяких країнах досі залишився у вжитку з різних історичних причин як синонім конституції. Досить великутрадицію вживання терміна «основний закон» мають німецько-мовні країни. Сьогодні у Федеративній Республіці Німеччина конституція названа саме «Основний Закон». Відповідна мотивація щодо назви була обумовлена, за задумом авторів, тимчасовим характером дії ухваленого після Другої світової війни у 1949 році акта (який зберіг свою чинність досі). Сьогоднішня Конституція Угорщини 2011 року має також назву «Основний Закон». Іспаномовні держави також мають свій аналог «основного закону», що вживається як синонім конституції, а саме "Carta Fundamental".

In this presentation essential criteria that delineate issues of politics and the political process and constitution as a means of restriction of power are revealed. These issues are resolved in constitutional law in the sphere of restriction of power, it is political in nature, and its freedom is the freedom of development of the individual as a integrate personality. The interaction between political institutions and public authorities is carried out in terms of human dignity, in particular the identity of the individual. This determines the constitutional construction of relations between parliament and constitutional justice, between individuals, the community and the government.Based on the evolution of the constitution as a social phenomenon, within the scope of the political lawyers are restraint is always based on legal continuity. The formation, reproduction and multiplication of legal inheritance in the form of certain legal documents is the product of politics as a certain process of communication between interested political actors, who are bound by law in the future, in particular acts of interpretation of law and legal doctrine.Democracy is based on the balance of interests of the majority and the minority. Differentiation in society is the basis for the principle of the majority, because it expresses its essence. The balance of interests in a democratic society must satisfy the criteria of public consensus: the majority cannot dictate its will to the minority, and the minority cannot impose its will on the majority. Interaction between political institutions and public authorities is carried out in terms of human dignity, in particular the identity of the individual.Implementation of the constitution's provisions in the course of socio-political debate, which is implemented through the formulation of legislation and the formation of a political agenda, which defines both the program of government activity and the implementation of various national and regional development programs. An important role here is to ensure a balance of interests and fundamental rights.Constitutional courts' self-restraint in dealing with issues of correlation of law and policy is a cautious approach to resolving issues of a political nature and political process. The issue of having the constitutional courts the power to review the constitutionality of constitutional laws becomes more acute. From the point of view of the entry into force of constitutional laws, their review by the constitutional courts is carried out in order to comply with the fundamental values and principles of law and the requirements of due constituent procedure. ; Раскрыто сущностные критерии, которые отделяют вопросы политики, политического процесса и конституции как средства ограничения власти. Эти вопросы решаются в конституционном праве в плоскости ограничения власти, политической по своей природе, а пределами ее осуществления есть свобода развития индивида как целостной личности. Взаимодействие между политическими институтами и публичной властью осуществляется с точки зрения человеческого достоинства, в том числе идентичности индивида. Это приводит конституционное построение отношений между парламентом и конституционной юстицией, между индивидами, сообществами и государством. ; Розкрито сутнісні критерії, які відмежовують питання політики і політичного процесу та конституції як засобу обмеження влади. Ці питання вирішуються у конституційному праві у площині обмеження влади, політичної за природою своєю, межею її здійснення виступає свобода розвитку індивіда як цілісної особистості. Взаємодія між політичними інститутами та публічною владою здійснюється із точки зору людської гідності, зокрема ідентичності індивіда. Це зумовлює конституційну побудову відносин між парламентом та конституційною юстицію, між індивідами, спільнотами та державою.

In this presentation essential criteria that delineate issues of politics and the political process and constitution as a means of restriction of power are revealed. These issues are resolved in constitutional law in the sphere of restriction of power, it is political in nature, and its freedom is the freedom of development of the individual as a integrate personality. The interaction between political institutions and public authorities is carried out in terms of human dignity, in particular the identity of the individual. This determines the constitutional construction of relations between parliament and constitutional justice, between individuals, the community and the government.Based on the evolution of the constitution as a social phenomenon, within the scope of the political lawyers are restraint is always based on legal continuity. The formation, reproduction and multiplication of legal inheritance in the form of certain legal documents is the product of politics as a certain process of communication between interested political actors, who are bound by law in the future, in particular acts of interpretation of law and legal doctrine.Democracy is based on the balance of interests of the majority and the minority. Differentiation in society is the basis for the principle of the majority, because it expresses its essence. The balance of interests in a democratic society must satisfy the criteria of public consensus: the majority cannot dictate its will to the minority, and the minority cannot impose its will on the majority. Interaction between political institutions and public authorities is carried out in terms of human dignity, in particular the identity of the individual.Implementation of the constitution's provisions in the course of socio-political debate, which is implemented through the formulation of legislation and the formation of a political agenda, which defines both the program of government activity and the implementation of various national and regional development programs. An important role here is to ensure a balance of interests and fundamental rights.Constitutional courts' self-restraint in dealing with issues of correlation of law and policy is a cautious approach to resolving issues of a political nature and political process. The issue of having the constitutional courts the power to review the constitutionality of constitutional laws becomes more acute. From the point of view of the entry into force of constitutional laws, their review by the constitutional courts is carried out in order to comply with the fundamental values and principles of law and the requirements of due constituent procedure. ; Раскрыто сущностные критерии, которые отделяют вопросы политики, политического процесса и конституции как средства ограничения власти. Эти вопросы решаются в конституционном праве в плоскости ограничения власти, политической по своей природе, а пределами ее осуществления есть свобода развития индивида как целостной личности. Взаимодействие между политическими институтами и публичной властью осуществляется с точки зрения человеческого достоинства, в том числе идентичности индивида. Это приводит конституционное построение отношений между парламентом и конституционной юстицией, между индивидами, сообществами и государством. ; Розкрито сутнісні критерії, які відмежовують питання політики і політичного процесу та конституції як засобу обмеження влади. Ці питання вирішуються у конституційному праві у площині обмеження влади, політичної за природою своєю, межею її здійснення виступає свобода розвитку індивіда як цілісної особистості. Взаємодія між політичними інститутами та публічною владою здійснюється із точки зору людської гідності, зокрема ідентичності індивіда. Це зумовлює конституційну побудову відносин між парламентом та конституційною юстицію, між індивідами, спільнотами та державою.

In this presentation essential criteria that delineate issues of politics and the political process and constitution as a means of restriction of power are revealed. These issues are resolved in constitutional law in the sphere of restriction of power, it is political in nature, and its freedom is the freedom of development of the individual as a integrate personality. The interaction between political institutions and public authorities is carried out in terms of human dignity, in particular the identity of the individual. This determines the constitutional construction of relations between parliament and constitutional justice, between individuals, the community and the government.Based on the evolution of the constitution as a social phenomenon, within the scope of the political lawyers are restraint is always based on legal continuity. The formation, reproduction and multiplication of legal inheritance in the form of certain legal documents is the product of politics as a certain process of communication between interested political actors, who are bound by law in the future, in particular acts of interpretation of law and legal doctrine.Democracy is based on the balance of interests of the majority and the minority. Differentiation in society is the basis for the principle of the majority, because it expresses its essence. The balance of interests in a democratic society must satisfy the criteria of public consensus: the majority cannot dictate its will to the minority, and the minority cannot impose its will on the majority. Interaction between political institutions and public authorities is carried out in terms of human dignity, in particular the identity of the individual.Implementation of the constitution's provisions in the course of socio-political debate, which is implemented through the formulation of legislation and the formation of a political agenda, which defines both the program of government activity and the implementation of various national and regional development programs. An important role here is to ensure a balance of interests and fundamental rights.Constitutional courts' self-restraint in dealing with issues of correlation of law and policy is a cautious approach to resolving issues of a political nature and political process. The issue of having the constitutional courts the power to review the constitutionality of constitutional laws becomes more acute. From the point of view of the entry into force of constitutional laws, their review by the constitutional courts is carried out in order to comply with the fundamental values and principles of law and the requirements of due constituent procedure. ; Раскрыто сущностные критерии, которые отделяют вопросы политики, политического процесса и конституции как средства ограничения власти. Эти вопросы решаются в конституционном праве в плоскости ограничения власти, политической по своей природе, а пределами ее осуществления есть свобода развития индивида как целостной личности. Взаимодействие между политическими институтами и публичной властью осуществляется с точки зрения человеческого достоинства, в том числе идентичности индивида. Это приводит конституционное построение отношений между парламентом и конституционной юстицией, между индивидами, сообществами и государством. ; Розкрито сутнісні критерії, які відмежовують питання політики і політичного процесу та конституції як засобу обмеження влади. Ці питання вирішуються у конституційному праві у площині обмеження влади, політичної за природою своєю, межею її здійснення виступає свобода розвитку індивіда як цілісної особистості. Взаємодія між політичними інститутами та публічною владою здійснюється із точки зору людської гідності, зокрема ідентичності індивіда. Це зумовлює конституційну побудову відносин між парламентом та конституційною юстицію, між індивідами, спільнотами та державою.