Suchergebnisse

The research of the phenomenon of political agenda has evolved in the second half of the 20th century on an integral part of political science of the countries of North America and Western Europe. Metatheoretical characteristics of approaches under which they were carried out have the essential meaning for assessing the scientific description, explanation, understanding and prediction of phenomena of political agenda.In the offered metatheoretical analysis the object of the study is a set of research approaches, on the basis of which the political agenda in the framework of such political science subdiscipline as Public policy was studying. On the basis of the analysis of metatheoretical characteristics of the database approaches (which are the subjects of study) the expressed by many scientists idea of the existence of the connection between ontological, epistemological and methodological matters, which carries out scientific research is depicted.The aim of this work is in figuring the metatheoretical characteristics of the approaches on the basis of which the research of the political agenda was supported. For their clarification a set of variables needed for metatheoretical analysis was formed; the ownership of the specific studies of political agenda to the existing research approaches within the respective subdiscipline was installed; the way of combining the metatheoretical positions in the selected approaches was cleared up.The conducted metatheoretical analysis allows us to make the following conclusions. From the ontological point of view in approaches on the basis of which the study of the phenomenon of political agenda was carried out it is not observed in pure form a combination of holism with intentionalìsm and individualism with structuralism. Desire to avoid in the analysis the objectivism («reification») or judgment («voluntarism») causes the use by the scientists the strategy of «additions» or «synthesis» as extreme ontological positions. However, in the first case disadvantages of both extreme positions can be divided. In the second case, the synthesis was performed only within the same ontological questions.In terms of epistemology all the approaches to the study of the political agenda are characterized by the constant extension of conceptual schemes by incorporating these new concepts. In most approaches not only a description of the phenomenon of the political agenda is put as the main aim, but also an explanation of the changes, which finds expression in the present theories or attempts that help to create them. Such form of knowledge as the model is manifested most clearly in the approach of «punctuated equilibrium». For the researches of policy agenda in the framework of «Public policy» subdiscipline, the reliance on inductive method of constructing a theory is more preferable. The combination of both ways takes place in the approach of «punctuated equilibrium» and social constructivism, and at least attempt to observe it in those approaches where a synthesis of extreme ontological positions is done. In the studies of the political agenda, despite a variety of ontological positions, the explanation through the law is predominating. But in the case of the use by researchers the strategies of «additions» and «synthesis» as extreme ontological positions the explanation through the analysis of propensities (the approach of «multiple streams») and the analysis of mechanisms (the approach of «punctuated equilibrium») is used as advanced. ; В статье выясняются метатеоретические характеристики подходов, на основании которых в рамках изучения публичной политики осуществлялись исследования политической повестки дня. Как свидетельствует проведенный анализ, в последнее время исследователи пытаются избежать упрощенных онтологических допущений о природе политической повестки дня и факторах ее развития. Соответственно, наблюдаются попытки сочетания способов построения теории, форм объяснения, количественной и качественной стратегии в сборе и анализе данных. ; У статті з'ясовуються метатеоретичні характеристики підходів, на основі яких у рамках вивчення державної політики здійснювалися дослідження політичного порядку денного. Як свідчить проведений аналіз, останнім часом дослідники намагаються уникнути спрощених онтологічних припущень про природу політичного порядку денного та чинники його розвитку. Відповідно, спостерігаються спроби поєднання способів побудови теорії, форм пояснення, кількісної та якісної стратегії збору й аналізу даних.

The purpose of the research is to find new ways and methods to substantiate ethic and moral standards as the basis of civil interference into the life of the state. The role and place of the state in social, political and spiritual transformations are not always considered due to the crisis of certain social theories and models of state development. Methodology of the research is based on comparative, historical and logical methods. The applied investigation methods enable to reveal and analyze specific models related to anthropological aspect in social relations used in definite types of state formations in order to find that dynamic outlook on future and personal fulfilment of a human.The scientific novelty is in concept to broaden the representation of freedom evolution of a human in different historic types of states. Comparative analysis of state development and the place of human freedom in them helps firstly, conceive anthropological determinant, the one that gradually places under control state institutions which are necessary for humanization of external conditions of human beings and secondly, find out possible directions of state development and freedom for human activity. Conclusions. Understanding and reasoning of paradigm systems development based on moral constituent of the state is an anchoring point for the reforming state towards human values. The state developing on moral human principles gravitates towards its self-destruction.ible directions of state development and freedom for human activity. Conclusions. Understanding and reasoning of paradigm systems development based on moral constituent of the state is an anchoring point for the reforming state towards human values. The state developing on moral human principles gravitates towards its self-destruction. ; Цель работы. Исследование посвящено поиску новых методов и способов этического обоснования гражданского участия в деятельность государства. Недостаточность признанных социальных концепций и основанных на них моделей общественного развития упускают роль антропологического фактора в этих процессах. Методология анализа включает в себя компаративный метод, историко-логический, структурный. Такие подходы к материалу позволяют раскрыть и проанализировать исторически преходящие модели взаимодействия институтов государства и гражданского общества с точки зрения антропологической составляющей в направлении создания новых форм человеческой самореализации. Научная новизна статьи заключается в расширении представлений об эволюции свободы человека в зависимости от исторических типов государств. Сравнительный анализ государственных функций и их влияние на сферу свободного развития личности дает возможность глубже осознать нтропологическую детерминанту, которая постепенно подчиняет и берет под контроль государственные институции с целью гуманизации внешних условий социального бытия , а также выявить основные пути построения государства как пространства не столько «свободы от…», но прежде всего «свободы для…», что задает морально-этические координаты социализации личности. Выводы. Осмысление развития парадигмальных систем, основанных на моральной составляющей государства, дает новую точку опоры для реформаторской деятельности в сторону сближения государственных и общечеловеческих ценностей, итогом чего будет существенное сужение силового поля институциализированной власти, вплоть до ее самоуничтожения. ; Мета роботи. Дослідження пов'язане з пошуком нових засобів та методів обґрунтування етичних моральних норм як основи для громадянського втручання в життя держави. Криза певних соціальних теорій та моделей розвитку суспільств не завжди враховує місце та роль держави в соціальних, політичних та духовних перетворень. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу певні моделі стосовно антропологічної компоненти в соціальних відносинах, що надаються певними типами державних утворень з метою знайти динамічний погляд на майбутнє людини, нові виміри її самореалізації. Наукова новизна роботи полягає в розширення уявлень про еволюцію свободи людини в різних історичних типах держав. Порівняльний аналіз розвитку держав та місця в них свободи людини надає можливість глибше усвідомити антропологічну детермінанту, яка поступово підпорядковує та бере під свій контроль державні інституції, що необхідні для гуманізації зовнішніх умов буття людини, а також виявити напрямки розбудови держави та простір для самодіяльності людини як "від чого" так і "для чого" необхідна свобода особистості. Висновки. Осмислення розвитку парадигмальних систем, що засновані на моральній складовій держави дає нову точку відліку для реформаторської діяльності, в напрямку зближення держави з загальнолюдськими цінностями. Держава, розбудовуючи себе на моральних загальнолюдських принципах просувається до свого самознищення, як силового поля влади.

In the last two decades territorial competitiveness has profoundly changed the objectives of government intervention in the field of culture. No longer seen as a tool of social integration, Culture is now considered a tool for the economic revitalization of the city, especially in relation to chronic deficit of public finances. This depends mainly on the fact that the cultural heritage, as a scarce and irreproducible resource, is now the only economic good capable of competing on the global market, conquering niches in the "new new economy" and, at the same time, ensuring new forms of development, sustainable and able to unleashing positive processes at the micro-scale. Scientific literature on protection, conservation, enhancement and management of Cultural and Environmental Heritage, gives reason for these large-scale dynamics, exhorting to a general renovation of the sector. Researches carried out in order to respond to this instance often aim to the identification of physical, economic and human resources already present in a given region in the attempt to create a 'local cultural chain' functional and working. In Italy, the reference model for networking is Third Italy's industrial district, whose success is due to the close correlation between production, territory and local knowledge. The application of industrial district's organizational principles to cultural and environmental heritage has given rise to the 'advanced cultural district', now also applied to the more technical aspects of conservation, as demonstrated by the Regional Technology Districts for Cultural Heritage and Activities of Lazio and Tuscany. The identification of physical, economic and human resources already present in a region and necessary for the cultural district operation is, as in the industrial field, based on the analysis of cultural and creative clusters, i.e. the measure of the geographic concentration of businesses, suppliers, and institutions networks which operate in the fields of culture and creativity. The analyses developed in Anglo-Saxon countries in relation to the theme of the creative city, have had a wide spread, especially thanks to the works of Charles Landry and Richard Florida where creativity and culture are read as the principal agents of the economic transformation processes and, in some cases, as the ideal solution to all the contradictions and issues of urban. This, however, leads to a reductive and distorted view of the two concepts which, in their original meaning, have instead strong implications from ethical and civic point of view, so much important as to suggest possible links with the theme of the common goods and the historic urban landscape (as palimpsest of human-nature interactions in a given geographical area). The PhD thesis, entitled "The creative city. Cultural policies and urban regeneration between conservation and development", focused on these relationships between creative city principles and landscape approach outlined by the European Landscape Convention in order to identify best practices for the development of innovative cultural policies and new urban regeneration tools. The research is characterized by a cross-cutting approach to cultural heritage which involves conservation technologies, cultural planning, urban studies and creative economy. In particular, the thesis faces and deepens many questions related to creative city and cultural districts in Italy leading to a theoretical model for the design of advanced cultural districts, consisting of: a benchmark methodology which explains, step by step, how to built an advanced cultural district, i.e. a district focused on cultural heritage, based on urban policies inspired to "creative city" theories and included in landscape planning framework; a "toolbox" of spatial, economic and social analysis and indicators that can be used to build the necessary knowledge on the future district's territory as to draw a feasibility study. Finally, having Sardinia region as reference, the thesis offers a picture of programs and plans to which the methodology and toolbox can be applied, outlining potential impacts of the proposed theoretical model within regional programming and landscape planning.

Die Deutsche Bundesregierung hat nach Jahrzehnten intensiver energiepolitischer Diskussionen und infolge der Ereignisse im japanischen Fukushima im Frühjahr 2011 die sogenannte Energiewende beschlossen. Diese läuft auf einen grundsätzlichen Umbau, eine Transformation der gegebenen Versorgungsstrukturen hinaus. Damit ist ein Kernproblem jedweder langfristigen Planung berührt: die Unmöglichkeit, längerfristig verlässliche Aussagen treffen zu können, und gleichzeitig anerkennen zu müssen, dass gerade infrastrukturelle Entscheidungen eine enorme zeitliche Reichweite besitzen. Dieses Zukunftsdilemma lässt sich letztlich nur durch Formen sozialen Lernens bewältigen, die sich über bestimmte Prinzipien der Planung ausdrücken, die man prozessual auch als das Ausloten von Korridoren nachhaltiger Entwicklung bezeichnen könnte. Ziel der vorliegenden Arbeit ist es, die Gestaltungschancen und -notwendigkeiten des Umbaus auf der Ebene der Kommunen genauer auszuloten. Zum einen geht es dabei um die Verknüpfung des neuen Forschungs- und Politikfeldes der Transformation beziehungsweise des Transformationsmanagements mit der aktuellen Debatte um das Management konzeptioneller Stadtentwicklungspolitik. Zum anderen geht es um die Verknüpfung der Transformationsforschung mit dem Forschungsfeld der öffentlichen Wirtschaft und damit verbunden mit der Frage, inwieweit gerade aus der anstehenden Aufgabe des energiewirtschaftlichen Umbaus auch neue Begründungen für die kommunale Energieversorgungswirtschaft erwachsen. Transformationsmanagement bedeutet einen Multiakteursprozess unter Einbindung von (kommunaler) Politik und Verwaltung, etablierten wie neuen Marktakteuren der Versorgungswirtschaft, Wohnungswirtschaft, Wissensträgern aus Forschung und Politikberatung, sozialen Organisationen oder auch intermediären Organisationen wie beispielsweise Energieagenturen. Die Zusammensetzung der Akteure innerhalb der Transformationsarena und damit verbunden auch der Governance- Form kann und wird dabei je nach Kommune unterschiedlich sein, da sie abhängig ist von politischen Allianzen, Verwaltungsaufbau, institutionellen Konfigurationen der Energieversorgung, Beteiligungskultur, Gemeindegröße und vielem anderen mehr. Wichtig ist gleichwohl, dass die Kommune eine koordinierende Rolle im Netzwerk der verschiedenen Akteure einnimmt und proaktiv als gestaltende Kraft das Transformationsmanagement angeht. Insbesondere die Stadtentwicklung als strategische städtische Ebene ist gefordert, einen entsprechenden Gestaltungsanspruch anzunehmen und ihre integrierenden und moderierenden Kompetenzen einzusetzen.:0. Einführung . 7 1. Transformation und Transformationsmanagement . 12 1.1 Transformationsmanagement sozio-technischer Systeme. 12 1.1.1 Phasen des Transformationsmanagements . 15 1.1.2 Charakterisierung des Transformationsmanagements. 18 1.2 Der gestaltende Staat – ein Leitbild für die Transformation und seine Voraussetzungen . 19 2. Transformation städtischer Infrastruktur . 25 2.1 Grundlagen der Infrastrukturpolitik und -planung . 25 2.1.1 Begriffsbestimmung . 25 2.1.2 Städtebaulich relevante Infrastruktur und räumlich differenzierte Infrastruktur . 27 2.1.3 Typische Charakteristika von Infrastruktur . 28 2.2 Transformation stadttechnischer Infrastruktur entwicklungsgeschichtlich und techniktheoretisch betrachtet. 31 2.2.1 Genese stadttechnischer Infrastrukturen . 31 2.2.2 Technisch-wirtschaftliche Entwicklungsphasen. 34 2.2.3 Phasen einschneidender Veränderungen . 35 2.2.4 Pfadabhängigkeit und Pfadprozesse. 36 2.2.5 Koevolution von Stadtentwicklung und Infrastruktur . 38 2.3 Handlungsrahmen der Transformation – wo steht die städtische Infrastruktur heute . 39 2.3.1 Übergeordnete Megatrends . 39 2.3.2 Technisch-wirtschaftliche Funktionsgrenzen. 45 2.3.3 Neue technische Optionen . 45 2.3.4 Die Energiewende als Impuls für die Transformation. 46 2.3.5 Implikationen der Transformation . 48 3. Wirtschaftliche Betätigung der Kommunen – ordnungspolitischer Rahmen. 50 3.1 Dienstleistungen von allgemeinem wirtschaftlichen Interesse in der Europäischen Union. 50 3.2 Öffentliche Unternehmen zwischen Wettbewerb und Gemeinwohl . 53 3.2.1 Funktionen und Abgrenzungsmerkmale öffentlicher Unternehmen . 54 3.2.2 Öffentliche Unternehmen im Spannungsfeld von öffentlichem Auftrag und Wettbewerb . 55 4. Grundsätzliche Optionen der Kommunen bei der Erbringung von Dienstleistungen von allgemeinem (wirtschaftlichen) Interesse . 58 4.1 Öffentliche Aufgabenerledigung aus Perspektive der Neuen Institutionenökonomik. 58 4.2 Koordinationsformen öffentlicher Leistungserbringung im Vergleich . 61 4.2.1 Kommunale Dienstleistungen in der Eigenerstellung . 63 4.2.2 Erbringung öffentlicher Dienstleistungen in einer Kooperationsgesellschaft als gemischt-wirtschaftliches Unternehmen . 65 4.2.3 Delegation der Dienstleistungserbringung an Private als vertragliche Public Private Partnership oder durch Fremderstellung . 66 4.2.4 Regionale interkommunale Kooperation zur Stärkung kommunaler Dienstleistungen. 68 5. Rekommunalisierung und Transformation . 71 5.1 Öffentliche versus private Leistungserbringung im historischen Rückblick . 71 5.2 Aktuelle Marktstruktur in der Energiewirtschaft. 73 5.3 Formen und Gründe der Rekommunalisierung . 74 5.4 Gestaltungspotenziale für die Transformation . 75 5.4.1 Gründung von Stadtwerken. 75 5.4.2 Konzessionsvergabe und Konzessionsübernahmen . 76 5.5 Rechtlicher Bezugsrahmen der Rekommunalisierung . 80 5.6 Ökonomischer Bezugsrahmen der Rekommunalisierung . 80 5.6.1 Wahl der Organisationsform und ökonomische Theorie. 81 5.6.2 Auswirkungen auf den kommunalen Haushalt . 82 5.6.3 Leistungsbemessung öffentlicher Unternehmen. 82 5.7 Gemeinwohlsicherung als Herausforderung . 83 5.7.1 Prozessstufen und Entscheidungskriterien der Organisationsformenwahl . 84 5.7.2 Gemeinwohlbestimmung in prozeduralen Verfahren . 86 6. Strategien lokaler Versorger in der Transformation . 88 6.1 Technische Optionen . 88 6.1.1 Flexibler Kraftwerkspark und Sicherung von Reservekapazitäten . 88 6.1.2 Steigerung der Energieeffizienz durch den Ausbau von Kraft-Wärme-Kopplung und Blockheizkraftwerken . 89 6.1.3 Ausbau dezentraler Erzeugung und Nutzung erneuerbarer Energien . 90 6.1.4 Ausbau intelligenter Netze und virtueller Kraftwerke . 93 6.1.5 Ausbau von Speicherkapazitäten. 94 6.1.6 Spartenübergreifende Vernetzung . 95 6.2 Geschäftsmodelle lokaler Energieversorger. 95 6.3 Unternehmerisches Handeln in der Transformation: Dezentralisierung, Integration und Dienstleistung . 97 7. Räumliche Implikationen der Transformation .100 7.1 Regionale und überregionale Ausprägungen.100 7.2 Dezentralisierung und Flächen für erneuerbare Energien in urbanen Räumen.101 7.3 Differenzierte Versorgungslösungen auf verschiedenen Maßstabsebenen .102 8. Stadtentwicklungs- und Infrastrukturkonzepte .105 8.1 Kommunale Planungskonzepte .105 8.1.1 Konzepte der Stadtentwicklung und Stadtplanung.105 8.1.2 "Sektorale Planungskonzepte" in den Bereichen Klima und Energie .107 8.2 Stadtentwicklungspolitische Bestandsaufnahme.108 8.3 Integrierte beziehungsweise integrale Konzepte auf der Ebene der Gesamtstadt oder des Quartiers und teilweise sektoraler Fokussierung .109 8.3.1 Integrierte Stadtentwicklungsplanung .110 8.3.2 Integrierte Stadtentwicklungskonzepte (INSEK oder SEKo) .111 8.3.3 Technische Infrastrukturen in integrierten Konzepten.112 4 9. Bausteine für das kommunale Transformationsmanagement.116 9.1 Prinzipien einer nachhaltigen Infrastrukturentwicklung.116 9.2 Organisation des Prozesses .118 9.2.1 Akteure der Transformation.118 9.2.2 Stadtentwicklungsplanung als koordinierender Akteur .120 9.3 Transformation im Realexperiment des "Urban Lab".121 9.4 Problemstrukturierung .122 9.5 Leitbilder, Leitlinien und Ziele als Orientierungsrahmen.126 9.6 Formulierung von (teil)integrierten, gesamtstädtischen oder teilräumlichen Handlungsprogrammen und deren Wirkungsabschätzung.127 9.7 Strategische Erfolgskontrolle und Fortschreibung .129 10. Energiewende als gesamtstädtische Strategie einer Vielzahl von gesellschaftlichen Akteuren – ein Fazit in Hinblick auf den Umgang mit Komplexität und Unsicherheit .133 Anhang .137 Literatur .140

The curator of Aboriginal art traverses the boundaries of Euro-Australian and Aboriginal cultures. The curator must navigate the relationship between Euro-Australian art institutions and Aboriginal artists and artistic communities. Yet the contemporary effects of Australia 's colonial history permeate this relationship. The influence of Australian racial politics in the curatorial practice of exhibiting Aboriginal art is not explicit but remains invisible and transparent. Unlike historic and biological definitions of race, the term is now based in culture, which is claimed as a marker of difference. This report attempts to raise awareness of the influence of racial politics in the activity of curating Aboriginal art, particularly in Australian state and national art institutions. Currently, there is a tendency in Australia to avoid and repress issues regarding race. The tragic consequences of a history that includes scientifically defined racial hierarchies, European colonialism and Australian assimilation policies are only now beginning to be fully realised. However, the Australian public is not provided with examples of productive and progressive methods for understanding and dealing with racial difference. The refusal of Prime Minister, John Howard, to apologise to the Indigenous peoples as a symbolic gesture of reconciliation , coupled with policies of multiculturalism that expressly avoid race, set a precedent to the Australian public for ignoring and repressing race politics. The transparent and invisible presence of racial politics continues to negatively influence Australian society. Race must be acknowledged before Australia can transcend its invisibly subversive influences. The lens of race politics can simplify the complexities that exist between Euro-Australian and Aboriginal cultures; one must guard against the reduction of Australian race relations to binary oppositions. Relations between Abqriginal and Euro-Australian cultures exist within the influences of migration and the wider geographical region of Asia. Nonetheless, the presence of race politics in Australian society is undeniable and must be realised as a force within the complex landscape of relations between Aboriginal and Euro-Australian cultures. This report will utilise theories from the disciplines of ' whiteness' studies and critical race theory in order to highlight the influence of race in Australian society. The role of the Australian art institution is politicised by its implication within a constructed national identity. The presentation of artworks within Australian art institutions involves and reinforces a positioning of identities within a national consciousness. The presentation of Aboriginal artworks within the institutional gallery space can therefore carry significant messages about the position of Aboriginal cultures within Australia. The many influences that define the gallery space, including the role of curator, are thus complicated by Australian race politics. The curator of Aboriginal art must be aware of racial politics and power relations so as to prevent specific instances that may reinforce the marginalised position of Aboriginal cultures in Australia. Traditionally, the curator has great power over the content and presentation of an exhibition, including the way an artist or community identity is represented. To develop an exhibition, the curator must navigate the many invested interests within the gallery space,including those of the institutional director, the artist and the viewer. The goal of such mediation is to create an exhibition that has an overall purpose or message larger than the individual artworks. Individual artworks and the curator' s vision come together to represent an identity in the gallery space, whether it is of a community group or an individual artist. This report will examine and contrast the curatorial experiences of Nigel Lendon and Margo Neale in order to reveal the influence of Australian race politics upon specific instances of curating Aboriginal art. By revealing the influence of race politics, it is hoped that Euro-Australian and Aboriginal artists and curators may begin to realise and transcend this usually invisible presence within the exhibition of Aboriginal art in Australia. Such a realisation may enable opportunities for the education of a broader public in more progressive methods of regarding the relations between Euro-Australian and Aboriginal people.

Climate policy is more than carbon pricing: successful decarbonization of a national economy creates new rents and affects existing ones, requires public investment, has distributional implications and changes preferences. This thesis argues that economic theory would be better equipped for analyzing the macroeconomic trade-offs of climate change mitigation if it put greater emphasis on three principles: first, a distinction between rents, derived from fixed factors of production, and capital, that can be accumulated, is needed to understand the impact of climate policy on the wealth distribution. Second, for both rent taxation and financing low-carbon public investment, there is no standard equity-efficiency trade-off. Instead, both rent appropriation and public investment can enhance efficiency and reduce inequality at the same time, when designed appropriately. These first two points are substantiated by incorporating fixed factors of production and household heterogeneity in preferences and income sources into otherwise standard models of economic growth, both of the infinitely-lived agent and the overlapping-generations type. Third, to evaluate consumption decisions, a distinction between welfare as subjective well-being and welfare as the satisfaction of preferences is vital. This follows from applying the behavioral account of decision-making to consumer choices in carbon-intensive sectors such as transportation. Specifically, the following results are shown: (1) It is proved that to reach socially optimal outcomes, if there are any rents from (quasi-)fixed factors such as land or the atmospheric sink, these should be taxed and the revenue should be invested into productive public capital or redistributed to poor, newborn generations. (2) Simulations indicate that the timing of public investment relative to the timing of an increase in the carbon price or in technology subsidies matters for avoiding a lock-in. (3) If there are two cohorts of wealth owners in the economy, those who save dynastically and those who save in a life-cycle manner, capital taxation has a special role for changing the wealth distribution provided the revenue is used for public investment. It is proved that capital taxation can be Pareto-improving and inequality-reducing. In contrast, consumption and labor taxation are more efficient, but do not reduce inequality. (4) Given that the transport infrastructure and other contextual factors largely influence actual mobility behavior, evaluating the welfare gain of low-carbon public investment needs to differentiate between subjective well-being and preference satisfaction as distinct welfare conceptions. These results can be seen as steps towards evaluating the extent of the validity of the two major societal narratives about capitalism, which is considered to be either liberation or exploitation, for the transition to a low-carbon economy. ; Klimapolitik geht über die Bepreisung von Kohlenstoff hinaus: Eine erfolgreiche Dekarbonisierung einer Volkswirtschaft schafft neue und beeinflusst bestehende Renten, erfordert öffentliche Investitionen und verändert Präferenzen. Die vorliegende Dissertation zeigt auf, dass volkswirtschaftliche Theorie die makroökonomischen Abwägungen, die bei der Bekämpfung des Klimawandels auftreten, besser untersuchen könnte, wenn die folgenden drei Gesichtspunkte größeres Gewicht bekämen: erstens bedarf es einer Unterscheidung zwischen akkumulierbarem Kapital und Renten, die auf fixe Produktionsfaktoren anfallen. Diese Unterscheidung erlaubt ein besseres Verständnis des Einflusses von Klimapolitik auf die Vermögensentwicklung. Zweitens gibt es für Rentenbesteuerung und die Finanzierung von kohlenstoffarmen Investitionen keine gewöhnliche Abwägung zwischen Gleichheit und Effizienz. Stattdessen können Rentenbesteuerung und öffentliche Investitionen gleichzeitig die Effizienz erhöhen und die Ungleichheit senken, sofern sie entsprechend ausgestaltet werden. Diese ersten beiden Aussagen werden dadurch belegt, dass fixe Produktionsfaktoren sowie Heterogenität in Präferenzen und Einkommensquellen der Haushalte in übliche Wachstumsmodelle integriert werden – sowohl in solche mit unendlich lange lebenden Agenten als auch in solche mit überlappenden Generationen. Drittens ist für die Bewertung von Konsumentscheidungen eine Unterscheidung zwischen den beiden Wohlfahrtskonzepten des subjektiven Wohlergehens und der Präferenzerfüllung unerlässlich. Dies folgt aus Ergebnissen der Verhaltensforschung über die Entscheidungsfindung von Konsumenten in karbonintensiven Wirtschaftssektoren wie dem Transportwesen. Insbesondere werden die folgenden Resultate erzielt: (1) Für den Fall, dass Renten auf (quasi-)fixe Faktoren wie Land oder die Atmosphärensenke auftreten, wird bewiesen, dass es zum Erreichen des sozialen Optimums nötig ist, jene Renten zu besteuern und die Einnahmen in produktives öffentliches Kapital zu investieren oder an neugeborene Generationen zu verteilen. (2) Simulationen belegen, dass der Zeitpunkt von öffentlichen Investitionen, bezogen auf den Zeitpunkt einer Erhöhung des Kohlenstoffpreises oder von Technologiesubventionen, bedeutsam für die Vermeidung eines Lock-In- Effekts ist. (3) Wenn es in der Wirtschaft zwei Gruppen von Vermögensbesitzern gibt, solche, die dynastisch sparen, und solche, die über den Lebenszyklus sparen, kommt der Kapitalbesteuerung eine besondere Rolle dafür zu, die Vermögensverteilung zu verändern, wenn durch die Einnahmen öffentliches Kapital bereitgestellt wird. Es wird gezeigt, dass Kapitalbesteuerung Paretoverbessernd wirken und gleichzeitig die Ungleichheit senken kann. Demgegenüber sind eine Konsum- oder Arbeitsbesteuerung zwar effizienter, senken aber die Ungleichheit nicht. (4) Da der Einfluss der Transportinfrastruktur und anderer kontextabhängiger Faktoren auf die Wahl von Verkehrsmitteln hoch ist, muss eine Bewertung der Wohlfahrtsgewinne durch öffentliche Verkehrsinvestitionen zwischen subjektivem Wohlergehen und Präferenzerfüllung als unterschiedlichen Wohlfahrtskonzepten differenzieren. Für den Übergang zur kohlenstoffarmen Wirtschaft können diese Ergebnisse als Schritte hin zu einer Abgrenzung der jeweiligen Gültigkeitsbereiche der beiden großen gesellschaftlichen Auffassungen über den Kapitalismus dienen.

The paper examines theoretical and methodological approaches to the study of state borders. Complexity of the concept of state border is analyzed as variable and depending on the historical, political and socio­cultural context. The author considers the possibility of studying the border as a social institution and as a cultural construct. The author notes that institutionally border forms quite clearly, and most sociological theories refer to this concept is the light of the functional approach. However, we should also pay attention to such important factors as the everyday practices of individuals, cultural and symbolic factors, without them understanding of the place and the role of the state border is almost impossible. The study of the state border only as a social institution is insufficient and it leads to the need for updating the socio­cultural approach. In particular, the applicability of functional and sociocultural approaches were analyzed as well as prospects of interdisciplinary study of the state border of Ukraine and borders in general. So, based on the principles of sociology, cultural studies, political science, history and considering the boundary in the light of various scientific disciplines can get the most complete and perfect answers to the key research questions. The geopolitical position of Europe has undergone significant changes over the last century. The collapse of the Soviet Union and the formation of new sovereign states on its territory gave impetus to a rethinking of the nature and structure of space. This creates the need for a detailed study of the global processes taking place around, in particular, the research on the construction of new identities in the post-Soviet space, the consequences and perceptions of the growing level of European integration, the need to adopt a unified model of nation building and the development of a strategy for the development of countries that have gained independence in the 1990s remain relevant. years The role of state borders varies both in European and in the post-Soviet space. External neighbors create the need for a new border policy. Another is the correlation of functions, the borders between the post-Soviet countries, which were previously conditional, were strengthened. All of this forces scientists to pay special attention to studying the boundaries. ; В статті аналізуються теоретико­методологічні підходи до вивчення державних кордонів. Аргументується складність та многогранність цього поняття як змінного в залежності від історичного, політичного та соціокультурного контексту. Автором розглянуто можливості вивчення кордону як соціального інституту та як соціокультурного конструкту. Автор зазначає, що інституціонально кордон формується досить чітко і більшість соціологічних теорій звертаються до цього поняття саме крізь призму функціонального підходу. Однак не беручи до уваги такі фактори, як повсякденні практики індивідів, культурні та символічні чинники, зрозуміти місце та роль державного кордону майже неможливо. Розуміння того, що вивчення державного кордону лише як соціального інституту є недостатнім, призводить до актуалізації необхідності використання соціокультурного підходу. Окрему увагу у статті приділено можливостям міждисциплінарного вивчення державного кордону України та кордонів загалом. Так на думку автора спираючись на засади соціології, культурології, політології, історії та розглядаючи кордон крізь призму різних наукових дисциплін можна отримати найбільш повні та досконалі відповіді на актуальні дослідницькі питання. ; В статті аналізуються теоретико­методологічні підходи до вивчення державних кордонів. Аргументується складність та многогранність цього поняття як змінного в залежності від історичного, політичного та соціокультурного контексту. Автором розглянуто можливості вивчення кордону як соціального інституту та як соціокультурного конструкту. Автор зазначає, що інституціонально кордон формується досить чітко і більшість соціологічних теорій звертаються до цього поняття саме крізь призму функціонального підходу. Однак не беручи до уваги такі фактори, як повсякденні практики індивідів, культурні та символічні чинники, зрозуміти місце та роль державного кордону майже неможливо. Розуміння того, що вивчення державного кордону лише як соціального інституту є недостатнім, призводить до актуалізації необхідності використання соціокультурного підходу. Окрему увагу у статті приділено можливостям міждисциплінарного вивчення державного кордону України та кордонів загалом. Так на думку автора спираючись на засади соціології, культурології, політології, історії та розглядаючи кордон крізь призму різних наукових дисциплін можна отримати найбільш повні та досконалі відповіді на актуальні дослідницькі питання.

We study in this thesis the problem of social attitude formation and dynamics using multi agent simulation. The concept of attitude could be defined as a global evaluation of a social object, based on cognitive or affective information. Our works belongs to the field of social simulation which aims to reproduce in a virtual environment complex social phenomenon at a macroscopic level based on microscopic representations of individuals and their interactions. While existing approaches in this field rarely consider the results of studies in human sciences on the topic of attitude, we propose to follow a psychomimtic approach by micro-founding the cognitive model of our agents on human and social sciences' theories on individual's perception, inter-personal and media communication, belief revision, affective responses and the sentiment of unexpectedness. This model aims to reproduce at a microscopic level attitude dynamics toward actors who perpetuate actions witnessed by the individuals. We have proceeded to a functional analysis of the model's various components based on abstracts scenarios in order to study the capabilities of our model, and more precisely the describable phenomenon such as information diffusion, resistance to disinformation or the conformity process. The model has been applied in the context of French military operations of stabilisation in Afghanistan. The goal of this experience consists in reproducing opinion polls results of the locals toward the present Forces, collected during the intervention, based on a military scenario which has been recreated in partnership with officers who were in charge of operations between 2011 and 2012. Simulation results that follow a model calibration process show an error below 3 points of disparity compared to the real data. Finally, we propose a microscopic analysis of the results by applying automatic classification techniques on the simulated individuals in order to explain the multiple attitudes tendencies in the population. ; Nous étudions dans cette thèse la formation et la dynamique des attitudes sociales à l'aide de la simulation multi agent. L'attitude peut se définir comme une évaluation globale d'un objet social sur la base d'informations cognitives ou affectives. Nos travaux s'inscrivent dans le cadre de la simulation sociale qui tente de reproduire informatiquement des phénomènes sociaux complexes à une échelle macroscopique, sur la base de la représentation des individus et de leurs interactions au niveau microscopique. Tandis que les approches existantes dans cette discipline font généralement abstraction des travaux en sciences humaines sur le sujet de l'attitude, nous proposons de suivre une approche psychomimétique en micro-fondant le modèle cognitif de nos agents sur des théories issues de psychologie sociale et des sciences cognitives. Ainsi, nous proposons un modèle de dynamique d'attitude combinant des théories issues de travaux en sciences humaines et sociales de la perception des individus, la communication inter-personnelle et médiatique, la révision de croyances, la réponse émotionnelle ainsi que le sentiment de surprise. Ce modèle a pour objectif de reproduire au niveau microscopique la dynamique des attitudes vis-à-vis d'acteurs qui effectuent des actions observées par la population. Nous avons procédé à une analyse fonctionnelle des différents composants du modèle sur des scénarii abstraits afin d'étudier les capacités de notre modèle, en particulier les phénomènes descriptibles tels que la diffusion de l'information, la résistance à la désinformation ou le processus de conformité. Le modèle a été appliqué dans le contexte des opérations militaires françaises de stabilisation en Afghanistan. L'objectif de cette expérience consiste à reproduire les sondages d'opinions vis-à-vis des Forces en présence, récoltés durant l'intervention, à partir d'un scénario militaire qui a été reconstitué en partenariat avec les officiers en charge des opérations de 2011 à 2012. Les résultats de simulations qui suivent un processus de calibration du modèle affichent une erreur inférieure à 3 points d'écart par rapport aux données réelles. Enfin, nous proposons une analyse microscopique des résultats en appliquant des techniques de classifications automatiques sur les individus afin d'expliquer les différentes tendances d'attitudes au sein de la population.

Статья посвящена проблематике инновационного постиндустриального развития. Цель исследования: на основе анализа форм взаимодействия субъектов экономики разработать универсальную методику управления инновационным развитием. В соответствии с поставленной целью определены задачи: провести анализ связей между элементами социально-экономической системы в зависимости от общественного и институционального развития; выявить наиболее адекватный подход к формированию комплексных отношений; разработать методику управления процессами инновационного развития; апробировать предлагаемую схему в подсистеме регионального отраслевого управления. В результате исследования разработана методика управления инновационным развитием, которая реализована в виде программного продукта и апробирована в системе управления региональной энергетикой. По мнению автора, для современного российского общества наиболее эффективной формой взаимодействия является «тройная спираль». При такой схеме три института: государство, наука и бизнес на основе равноправных отношений, определенных в контракте, частично реализуют управленческие функции друг друга. Сложности взаимоотношений возникают вследствие разных целей и критериев их достижения как у разных институтов, так и в зависимости от уровня управления. В качестве решения проблем сложных систем управления предложен объектно-ориентированный подход с попарным сопоставлением альтернатив. Такая схема, по мнению автора, позволяет с одной стороны четко формализовать процесс принятия решений, а с другой решается психологическая проблема: человек не может эффективно сопоставить большое количество альтернатив. Автор склонен считать, что лучше, чтобы на каждом шаге сопоставления человеку пришлось сравнивать не более двух альтернатив. Данный подход формализован в виде программного комплекса, апробирован в системе управления региональной энергетикой. В настоящее время внедряется в систему управления прикладными исследованиями. В работе обоснованы проблемы управления прикладной наукой, которые обусловлены разными этапами формирования научного знания, а также разными критериями оценки. Именно объектно-ориентированный подход позволит разрешить сложные, а подчас и антагонистические противоречия. ; The paper researches the issues of post-industrial innovative development. The objective of the research is to create a universal methodology of innovation development management based on the analysis of interaction forms between economy entities. According to the abovementioned objective, a few tasks have been set to analyze links between the elements of social and economic system conditional on social and institutional development; to explore the most relevant approach to development of complex relations; to create methodology of management of innovation development processes; to test the proposed scheme in subsystem of regional sectoral management. As a result of the research, a methodology of management of innovation development has been created and implemented in the form of software application, and tested in the system of regional power industry management. The analysis of modern theories has shown that a "triple spiral" interaction proves to be the most relevant to modern Russian conditions; with this approach the process of socio-economic development of society is determined by three elements: science, government and business. These institutions are acting on the principle of equitable relations outlined in a contract, and partially perform each other's functions. Difficulties arise from the consequences of different objectives and criteria of their achievement, not only between the institutions but also depending on the management level. As a solution to the problems of complex systems management, the author offers object-oriented approach with pairwise comparison of alternatives. Such a scheme, in author's opinion, allows on the one hand to clearly formalize the decision-making process, and on the other hand a psychological problem is solved a person cannot effectively compare a large number of alternatives. The author considers that a person should only compare not more than two alternatives. This approach is formalized in the form of software application, tested in the management system of regional energy sector. The approach is currently implemented in the management system of applied research. The paper justifies the management issues of applied science, which are subject to different stages of formation of scientific knowledge, as well as various evaluation criteria. It is the object-oriented approach that will resolve the complex and sometimes antagonistic contradictions.

การวิจัยนี้มีวัตถุประสงค์ 4 ประการ 1. เพื่อ ศึกษาสภาพทั่วไปของการบริหารจัดการทรัพยากร น้ำลุ่มน้ำป่าสัก 2. เพื่อศึกษาแนวคิดทฤษฎีและหลัก พุทธธรรมเกี่ยวกับบริหารจัดการทรัพยากรน้ำ 3. เพื่อ ศึกษาปัจจัยที่ส่งผลให้ประชาชนเข้ามีส่วนร่วมในการ บริหารจัดการทรัพยากรน้ำลุ่มน้ำ 4. เพื่อนำเสนอรูป แบบการมีส่วนร่วมของประชาชนในการบริหารจัดการ ทรัพยากรน้ำลุ่มน้ำป่าสัก ระเบียบวิธีวิจัยในการศึกษา ครั้งนี้เป็นแบบผสม (Mixed Research Method) เครื่องมือการวิจัย คือ แบบสอบถาม สัมภาษณ์เชิงลึก และการสนทนากลุ่มผลการวิจัยพบว่า1) สภาพทั่วไปของระดับผู้มีส่วนร่วมในการ บริหารจัดการทรัพยากรน้ำลุ่มน้ำป่าสักส่วนใหญ่เป็น เพศหญิงจำนวน 215 คน ร้อยละ 53.75 เป็นเพศชาย จำนวน 185 คน ร้อยละ 46.25 มีอายุ18-30 ปีมีจำนวน 158 คน ร้อยละ 39.50 การศึกษาประถมศึกษา 123 คน ร้อยละ 30.75 มีรายได้ตั้งแต่ 3,000-5,000 บาท มีจำนวน 127 คนและอาชีพอื่น ๆ ยังไม่มีอาชีพเป็น นักเรียนและนิสิตมีจำนวน 107 คน ร้อยละ 26.752) แนวคิด ทฤษฎี และหลักธรรมอปริ- หานิยธรรมเกี่ยวกับการบริหารจัดการทรัพยากรน้ำ พบ ว่า พระพุทธเจ้าตรัสแสดงแก่เจ้าชาววัชชีผู้ปกครองรัฐ โดยระบอบสามัคคีธรรม สังคมจะไม่แตกแยกสามารถ ใช้เกลี้ยกล่อมมิให้เกิดความแตกแยกขัดแย้งยุติ ความรุนแรงเมื่อนำมาปรับใช้กับการบริหารทรัพยากรน้ำ ป้องกันปัญหาการทุจริตคอรัปชั่นรัฐบาลควรส่งเสริม บรรจุไว้ในนโยบายการบริหารจัดประเทศควบคู่กับหลัก ธรรมาภิบาลซึ่งจะทำให้เกิดความร่มเย็นเป็นสุขต่อไป3) ปัจจัยที่ส่งผลให้ประชาชนเข้ามีส่วนร่วมใน การบริหารจัดการทรัพยากรน้ำลุ่มน้ำ ให้เกิดประโยชน์ สูงสุดทำให้การบริหารจัดการทรัพยากรน้ำลุ่มน้ำมี ประสิทธิภาพและมีประสิทธิผล พบว่า โดยภาพรวม ทั้งหมด 10 ด้าน อยู่ในระดับปานกลาง (X = 3.20) สรุปได้คือ 1. ด้านคุณลักษณะคุณธรรมของผู้นำ 2. ด้านการให้คุณค่าทางสังคมของสมาชิก 3. ด้านความตระหนักของสมาชิก 4. ด้านความใส่ใจในกิจกรรม ของชุมชน 5. ด้านความเข้มแข็งของชุมชน 6. ด้านการ ได้รับการสนับสนุนและการยอมรับ 7. ด้านกระบวนการ ตัดสินใจ 8. ด้านการรับรู้ข่าวสาร 9. ด้านการกำหนด แผนงานเกี่ยวกับการบริหารจัดการทรัยพากรน้ำำ และ 10. ด้านการบริหารจัดทรัพยากรลุ่มน้ำที่ประชาชนมี ส่วนได้ส่วนเสียควรมีส่วนร่วม4) ผลองค์ความรู้นำเสนอรูปแบบการมีส่วน ร่วมของประชาชนในการบริหารจัดการทรัพยากรน้ำ ลุ่มน้ำป่าสัก พบว่าได้ 4 รูปแบบคือ 1) การส่งเสริมการ มีส่วนร่วมของประชาชนในการบริหารจัดการทรัพยากร น้ำลุ่มน้ำป่าสัก 2) การส่งเสริมการมีส่วนร่วมของชุมชน ในการบริหารจัดการทรัพยากรนน้ำชุมชนควรดำเนินการ 3) องค์กรภายนอกชุมชนเช่น องค์การบริหารส่วนตำบล เทศบาลองค์การบริหารส่วนจังหวัด กรมชลประทาน กรมทรัพยากรนน้ำ สำนักงานสิ่งแวดล้อมภาค สถาบัน การศึกษา องค์กรเอกชน ควรดำเนินการและให้การ สนับสนุน 4) บูรณาการหลักพุทธธรรมในการบริหาร จัดการทรัพยากรน้ำPeople's Participation in the Water Resource Management in the Pasak River Basin The objectives of this research were to 1) study general condition of Pasak River basin water resource management, 2) study concept, theories and Dhamma principles about water resource management, 3) study factors affecting people's participation in water resource of Pasak river basin management, and 4) present an approach to people's participation in water resource management of Pasak river basin.The research methodologies were mixed method of quantitative and qualitative methods. Quantitative research method applied survey research, collecting data with questionnaires from 402 samples of populations who lived in provinces and who involved with water resource management. Data were analyzed by frequency, percentiles, mean, standard deviation and t-test Qualitative research collected data from 21 key informants who were purposefully selected with In-Depth-Interview, and from focus group discussion with 12 specialists, purposefully selected. Data from In-Depth-Interview and focus group discussion were analyzed by Content Analysis Techniques.Findings were as follows:1) In general, the participants in the water resource management of Pasak river Basin were 215 females (53.75%), 185 males (46.25 %) 39.50 per cent with ages of 18-30 years old. As for education, 123 persons (30.75 %) with primary education level. 127 persons had income of 3,000-5,000 baht per month and the rest of 107 persons (26.75) were without occupations and incomes and students.2) The doctrine of water resource management was the seven aparihaniyadhamma. This principle was found the Load Buddha had addressed to the king of Vajji who governed the state with the samaggi-dhamma system, "the society will not encounter with disharmony because the principle prevented the society from disunion and violence." When it was applied with water resource management, it prevented corruption; therefore, the government should promote and entitled into the policy of good governance-based country administration in order to establish peaceful and happily society.3) Factors affecting people to participate in water resource management of Pasak river basin for higher benefits, efficiency and effectiveness were that all ten aspects were at moderate level with the average of 3.20 These findings could be concluded as follows; 1.The aspect of virtual characteristics of leaders. 2.The aspect of social value of social members 3.The aspect of community members' senses of belonging 4.The aspect of community social activities attention 5.The aspect of community strength 6.The aspect of acceptation and support 7.The aspect of decision making process 8.The aspect of data and information receiving 9.The aspect of plan setting for water resource management. And 10. The aspect of stake-holders' participation in water resource management.4) The approaches to the peoples' participation in water resource management of Pasak river basin were of 4, they (1) the promotion of peoples' participation in water resource management of Pasak river basin, (2) the promotion of the water resource management by the communities, (3) community external organizations such as Tombon administrative organizations, municipalities, provincial administrative organizations, Irrigation Department, Water Resource Department, Environment Offices, Educational institutes, Private organizations should support the operation, and (4) Buddha Dhamma integration.

El objetivo de la exposición es presentar un aporte metodológico para el conocimiento del desarrollo sostenible rural y su vinculación con los procesos de ordenamiento territorial, a través de un estudio de caso realizado para los distritos de Mundo Nuevo y Rodríguez Peña, del departamento Junín en la provincia de Mendoza. El concepto de desarrollo sostenible crea un marco de acción pertinente para el diseño de estrategias de intervención territorial, tal es el caso de los procesos de desarrollo rural y la construcción de procesos de ordenamiento territorial. En tal sentido, el trabajo realizado se apoya en las teorías del desarrollo rural, del desarrollo sostenible y del ordenamiento territorial con el objetivo de aplicar localmente una metodología que permita conocer el estado de desarrollo sostenible rural de dos unidades territoriales. Se utilizó la metodología del Biograma propuesta por el IICA (Instituto Interamericano de Cooperación para la Agricultura) la cual está concebida para generar un indicador "proxy" de desarrollo, es decir un instrumento mediante el cual se puede determinar, en una primera aproximación, el nivel de desarrollo relativo y, por ende, su estabilidad y sostenibilidad. Para ello es necesario integrar características referentes a los subsistemas o dimensiones ambientales, sociales, económicas y político-institucionales; que confluyen en la determinación del estado o situación de desarrollo sostenible de los territorios.Los resultados obtenidos permiten poner en evidencia las debilidades que existen en cada uno de los distritos analizados, señalando cuáles dimensiones son las que se presentan en estado más débil, y dentro de ellas aquellos indicadores que están denotando la presencia de algún conflicto. De esta manera, es posible generar una línea de base para la identificación de propuestas de ordenamiento territorial rural acordes con los conceptos de sostenibilidad ambiental, equidad social, competitividad económica, gobernabilidad institucional y equidad territorial. ; The aim of the exhibition is to present a methodological contribution to the knowledge of the sustainable rural development and its relationship to land use planning processes, through a study of case made to the districts of Nuevo Mundo and Rodriguez Peña, in the Junin Department in the province of Mendoza. The concept of sustainable development sets out a framework of action relevant for the design of strategies of intervention; such is the case of rural advancement processes and the construction of processes of and use planning. In this sense, the work relies on the theories of rural development, of the sustainable progression and land use in order to locally apply a methodology that allows us to know the status of rural sustainable improvement in two territorial units. We used the Biogram methodology proposed by IICA (Inter-American Institute for Cooperation on Agriculture) which is designed to generate a "proxy" indicator of development, i.e. an instrument by which one can determine, as a first approximation, the level of relative development and, therefore, their stability and sustainability. This requires integrating characteristics relating to subsystems or environmental, social, economic and political-institutional dimensions; that shaped the determination of status or sustainable advancement of the territories. The results obtained highlight the weaknesses in each of the districts surveyed, indicating which dimensions are presented in weaker state, and within those indicators that are denoting the presence of a conflict. Thus, it is possible to generate a baseline for identifying rural zoning proposals consistent with the concepts of environmental sustainability, social equity, economic competitiveness, corporate governance and territorial equity. ; EEA Mendoza ; Fil: Perez, Martin Alberto. Instituto Nacional de Tecnología Agropecuaria (INTA). Estación Experimental Agropecuaria Mendoza; Argentina. Universidad Nacional de Cuyo. Facultad de Filosofía y Letras; Argentina ; Fil: Silva Colomer, Jorge. Instituto Nacional de Tecnología Agropecuaria (INTA). Estación Experimental Agropecuaria Mendoza; Argentina ; Fil: Del Barrio, Lucia. Instituto Nacional de Tecnología Agropecuaria (INTA). Estación Experimental Agropecuaria Mendoza; Argentina

The purpose of the research is to find new ways and methods to substantiate ethic and moral standards as the basis of civil interference into the life of the state. The role and place of the state in social, political and spiritual transformations are not always considered due to the crisis of certain social theories and models of state development. Methodology of the research is based on comparative, historical and logical methods. The applied investigation methods enable to reveal and analyze specific models related to anthropological aspect in social relations used in definite types of state formations in order to find that dynamic outlook on future and personal fulfilment of a human.The scientific novelty is in concept to broaden the representation of freedom evolution of a human in different historic types of states. Comparative analysis of state development and the place of human freedom in them helps firstly, conceive anthropological determinant, the one that gradually places under control state institutions which are necessary for humanization of external conditions of human beings and secondly, find out possible directions of state development and freedom for human activity. Conclusions. Understanding and reasoning of paradigm systems development based on moral constituent of the state is an anchoring point for the reforming state towards human values. The state developing on moral human principles gravitates towards its self-destruction.ible directions of state development and freedom for human activity. Conclusions. Understanding and reasoning of paradigm systems development based on moral constituent of the state is an anchoring point for the reforming state towards human values. The state developing on moral human principles gravitates towards its self-destruction. ; Цель работы. Исследование посвящено поиску новых методов и способов этического обоснования гражданского участия в деятельность государства. Недостаточность признанных социальных концепций и основанных на них моделей общественного развития упускают роль антропологического фактора в этих процессах. Методология анализа включает в себя компаративный метод, историко-логический, структурный. Такие подходы к материалу позволяют раскрыть и проанализировать исторически преходящие модели взаимодействия институтов государства и гражданского общества с точки зрения антропологической составляющей в направлении создания новых форм человеческой самореализации. Научная новизна статьи заключается в расширении представлений об эволюции свободы человека в зависимости от исторических типов государств. Сравнительный анализ государственных функций и их влияние на сферу свободного развития личности дает возможность глубже осознать нтропологическую детерминанту, которая постепенно подчиняет и берет под контроль государственные институции с целью гуманизации внешних условий социального бытия , а также выявить основные пути построения государства как пространства не столько «свободы от…», но прежде всего «свободы для…», что задает морально-этические координаты социализации личности. Выводы. Осмысление развития парадигмальных систем, основанных на моральной составляющей государства, дает новую точку опоры для реформаторской деятельности в сторону сближения государственных и общечеловеческих ценностей, итогом чего будет существенное сужение силового поля институциализированной власти, вплоть до ее самоуничтожения. ; Мета роботи. Дослідження пов'язане з пошуком нових засобів та методів обґрунтування етичних моральних норм як основи для громадянського втручання в життя держави. Криза певних соціальних теорій та моделей розвитку суспільств не завжди враховує місце та роль держави в соціальних, політичних та духовних перетворень. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу певні моделі стосовно антропологічної компоненти в соціальних відносинах, що надаються певними типами державних утворень з метою знайти динамічний погляд на майбутнє людини, нові виміри її самореалізації. Наукова новизна роботи полягає в розширення уявлень про еволюцію свободи людини в різних історичних типах держав. Порівняльний аналіз розвитку держав та місця в них свободи людини надає можливість глибше усвідомити антропологічну детермінанту, яка поступово підпорядковує та бере під свій контроль державні інституції, що необхідні для гуманізації зовнішніх умов буття людини, а також виявити напрямки розбудови держави та простір для самодіяльності людини як "від чого" так і "для чого" необхідна свобода особистості. Висновки. Осмислення розвитку парадигмальних систем, що засновані на моральній складовій держави дає нову точку відліку для реформаторської діяльності, в напрямку зближення держави з загальнолюдськими цінностями. Держава, розбудовуючи себе на моральних загальнолюдських принципах просувається до свого самознищення, як силового поля влади.

Vi lever i ett samhälle där elektronisk information och kommunikation får en allt större betydelse både i vardags- och arbetslivet. I föreliggande avhandling studeras den utveckling som innebär att offentliga organisationer digitaliseras, det som kan kallas för e-förvaltning. Utgångspunkten för dessa studier är en vilja att undersöka vilka betydelser värden har i digitaliseringsprocesser i offentliga organisationer. Tre kvalitativa, tolkande, studier har genomförts. En av dessa var en studie av svenska e-förvaltningspolicyer. De två andra delstudierna var fallstudier av digitalisering som företogs i dels Landstinget i Östergötland, dels på Försäkringskassan. Fallstudierna har baserats på intervjuer, dokumentstudier och observationer. Teoretiskt bygger avhandlingens analyser på teorier om offentliga värden, legitimitet samt samspelet mellan teknik och organisation. Analyserna visar på vilka värden som ges betydelse i digitaliseringsprocesser i det offentliga och hur digitaliseringen kan påverka grundläggande demokratiska värden i offentliga organisationer. Avhandlingens resultat kan sammanfattas i tre övergripande slutsatser: 1) Digitaliseringen av den offentliga förvaltningen är kontextberoende och sker i ett samspel mellan teknik, policy och förvaltning samt de värden som är knutna till dessa. 2) Utvecklingen mot e-förvaltning ger uttryck för en mångfald av värden, och inspireras och formas av tankegods från olika värdegrunder. 3) Digitaliseringen kan påverka de demokratiska värdenas ställning i offentliga organisationer, och därmed ha betydelse för förvaltningens legitimitet. Avhandlingens centrala kunskapsbidrag är en större förståelse för vilka implikationer e-förvaltningsreformer kan ha för förvaltningens demokratiska och byråkratiska värden och dess legitimitet. Digitaliseringsprocesser är inte värdeneutrala, utan både formas av och formar värden i samspelet mellan teknik, politiska målsättningar och förvaltningens unika organisatoriska och verksamhetsmässiga förutsättningar. En medvetenhet kring digitaliseringens värden är därför betydelsefull när e-förvaltningsreformer initieras och genomförs. Ytterligare forskning om hur de processer ser ut där värden hos teknik och offentliga organisationer formar och präglar varandra kan bidra till att upprätthålla den offentliga förvaltningens legitimitet i en digitaliserad värld. ; We live in a society where the importance of digitalisation grows in every day life as well as in the workplace. In this dissertation the development of the digitalisation of public administration is studied – this development is usually referred to as egovernment. The main focus of the analysis in this dissertation is to gain a better understanding of the meanings of values in these digitalisation processes in public organisations. Three qualitative, interpretative case studies make up the foundation for this analysis. The first case is an analysis of Swedish e-government policies. The two other cases focus on organisational practices in public administration; the County Council of Östergötland and the Swedish Social Insurance Agency. These case studies have been based on interviews, document studies and observations. Theoretically the analyses of the dissertation build on theories of public values, legitimacy and the interplay between organisation and technology. The analyses show which values are given importance in digitalisation processes and how digitalisation can affect basic democratic values in public organisations. The results of the dissertation can be summarised in three comprehensive conclusions: 1) The digitalisation of the public administration is context dependent and takes place in an interplay between technology, policy and administration and the specific values which constitute these different domains. 2) The development towards e-government comprises a multitude of values, and is inspired and shaped by different sets of values. 3) The digitalisation can influence the role of the democratic values in public organisations, and therefore affect the legitimacy of the public administration. The main contribution of this dissertation is a deeper understanding of what implications e-government reforms can have for the administrations democratic values and its legitimacy. Processes of digitalisation are not value neutral, but are booth shaped by and shape values in the interplay between technology, political goals and the administrations particular organisational forms. Hereby, awareness of the values of digitalisation becomes crucial when e-government reforms are initiated and carried out. Further research on how technology and public organisations shape each other can contribute to uphold the legitimacy of public administration in a digitalised world.

[spa] Esta tesis trata la cuestión de la posibilidad de que el incierto e incipiente proceso de transición hacia un modelo energético renovable se articule, a diferencia de lo que sucede en el actual escenario fósil y nuclear, en torno a formas sociales de apropiación de la energía –esto es, de poder de control y disposición– que estén orientadas a la participación activa de la ciudadanía y a garantizar su sustento en coherencia con los límites ecológicos del planeta. El punto central de análisis que atiende este trabajo es el del camino que está abriendo en el contexto español una nueva práctica socioeconómica ciudadana, que interviene en el sector energético a partir de una forma de apropiación de la energía democratizadora, que prioriza la satisfacción de las necesidades humanas y el cultivo de una ciudadanía responsable a la búsqueda del interés crematístico. El caso estudiado es Som Energia: una cooperativa innovadora creada en Cataluña en 2010 para el uso y la generación de energía eléctrica de origen renovable. El marco referencial –analítico y normativo– de la sociología económica de Karl Polanyi y el enfoque democrático de la innovación social son tomados como punto de partida e hilo conductor para estudiar tanto de qué manera esta cooperativa se configura a sí misma como una nueva herramienta para hacer posible la participación de las personas en la provisión energética, como sus límites y potencialidades para incidir en el conjunto del sector energético español y avanzar hacia su transformación democrática y renovable. La información obtenida de este análisis tiene así mismo por objetivo problematizar teóricamente las condiciones de posibilidad para que en el actual contexto español dicho tránsito pueda tener lugar. Mediante la movilización de conceptos y teorías, por un lado, y mediante el análisis de un caso práctico puesto en relación con su entorno institucional, por el otro, se ponen las bases para un marco conceptual que permita comprender el momento incierto de transformación social que caracteriza la coyuntura actual y en especial el ineludible cambio de modelo energético. ; [eng] This thesis deals with the issue of the possibility to articulate the uncertain and incipient transition to a renewable energy model by means of social forms of energy appropriation -power of control and disposal- that are geared to activate citizens participation and to ensure their livelihood in according to the ecological limits of the planet. The focus of analysis is the way of transformation that is opening a new citizen socioeconomic practice within the Spanish context. This initiative is involved in the energy sector implementing a democratizing logic of energy appropriation, which prioritizes the satisfaction of human needs and the cultivation of responsible citizenship instead of the pursuit of profit interest. The case study is Som Energia: an innovative cooperative created in Catalonia in 2010 for the use and generation of electricity from renewable sources. The economic sociology of Karl Polanyi and the democratic approach of social innovation are taken as the analytical and normative framework to study: how the cooperative is configured itself as a new tool for to enable the participation of people in the energy field, and which are its limits and potentialities to be influence into the democratic and renewable transformation of the entire Spanish energy sector. The information obtained from this analysis has the aim of theoretically problematize the conditions of possibility for such transition in the current Spanish context. By mobilizing concepts and theories on the one hand, and by analysing a case study in conjunction with its institutional environment, on the other, this research lay the foundation for a conceptual framework to understand the social transformations that characterize our time, but especially the inevitable energy transition.

Ecuador's Foreign Policy was traditionally focused on resolving the border dispute with Peru, the relationship with the United States and, subsequently, on the security issues of the border with Colombia. This situation constrained the possibility to explore the benefits of a deeper relationship with other world regions. The current Foreign Policy of Ecuador seeks to promote relations with all countries of the world. This research outlines a proposal of strategic objectives and guidelines of Foreign Policy of Ecuador and Morocco, based on the strategic importance of Morocco for the world. The main objective is to identify the opportunities that this relationship could offer for the fulfillment of the development objectives of Ecuador. The analysis and method used are nourished by the principles of the main theories of international relations, particularly the contributions of Constructivism. Consequently, speeches, ideas and perceptions are key elements of the study. Morocco is considered a country with a dynamic economy that enjoys a strategic geographical location. It has showed a significant growth in recent years, although certain social problems remain. The Moroccan government has launched initiatives to promote the country's development in various areas (industry, agriculture, fisheries, energy). Moroccan Foreign Policy covers neorealist elements ("sovereignty" and territorial "integrity" associated with the problem in Western Sahara), neoliberal (human development, cooperation and participation in multilateral forums) and constructivist (importance of "culture" and "values" and promoting its "image" internationally). Ecuador and Morocco share similar visions in various fields such as UN reform, migration and refugees, Food Sovereignty, South-South Cooperation, Climate Change and the improvement of the energy matrix. Both countries should take advantage of the cultural similarities as a mechanism to promote closer ties between them. Meanwhile, the conflict in the Sahara and the fight against terrorism are sensitive areas of the bilateral relationship. ; La Política Exterior del Ecuador tradicionalmente se concentró en la solución del conflicto limítrofe con el Perú, el relacionamiento con los Estados Unidos y, posteriormente, en los problemas de seguridad de la frontera con Colombia. Esto no permitió explorar las ventajas de un relacionamiento más profundo con otras regiones del mundo. La Política Exterior actual del Ecuador busca promover las relaciones con todos los países del mundo. La presente investigación esboza una propuesta de objetivos y lineamientos estratégicos de Política Exterior del Ecuador con Marruecos, sobre la base de la importancia estratégica de Marruecos para el mundo. El objetivo fundamental es identificar las oportunidades que ofrece este relacionamiento para el cumplimiento de los objetivos de desarrollo del Ecuador. El análisis realizado y método utilizado se nutren de los postulados de las principales teorías de las Relaciones Internacionales, particularmente los aportes del Constructivismo. Así, los discursos, las ideas y percepciones constituyen elementos fundamentales del estudio. Marruecos es considerado un país con una economía dinámica que goza de una ubicación geográfica estratégica. Ha registrado un importante crecimiento en los últimos años, aunque persisten ciertos problemas sociales. El Gobierno marroquí ha emprendido iniciativas para promover el desarrollo del país en varias áreas (industrial; agrícola; pesca; energía). La Política Exterior marroquí abarca elementos neorrealistas ("soberanía" e "integridad" territorial asociadas al problema en el Sahara Occidental), neoliberales (desarrollo humano, cooperación y participación en foros multilaterales) y constructivistas (importancia de la "cultura" y los "valores", así como la promoción de su "imagen" a nivel internacional). Ecuador y Marruecos comparten visiones similares en varios ámbitos como la reforma a la ONU, migración y refugiados, Soberanía Alimentaria, Cooperación Sur-Sur, Cambio Climático y el cambio de la matriz energética. Las similitudes culturales deben ser aprovechadas como mecanismo para promover un acercamiento mayor entre ambos países. Por su parte, el conflicto en el Sahara y el combate al terrorismo constituyen espacios sensibles de la relación bilateral.