The author compares the semantics of the Russian čest' and dostoinstvo with that of the Polish cześć, honor and godność. The Russian čest' is characterized by two aspects: external (respect for someone, e.g. čest' i slava geroyam 'honor and glory to the heroes') and internal (a high moral value, e.g. čelovek česti, čestnyy čelovek 'a person of honour'). This semantic differentiation is manifested in synonymous sets, derivatives and phraseological units. The semantic duality of this kind is characteristic of all Slavic languages: it is a continuation of the Proto-Slavic meaning of *čьstь (from the verb čisti/čьsti 'revere, respect'). The original "actional" meaning developed into the abstract 'respect, deference', and then into the more concrete 'medal, award'. The semantic structure of the concept is analyzed through the actants of the verb čtit': its subject (who respects?), object (who is respected?), the relation between th em, and the reason why a person is respected. Russian derivatives and phraseological units (okazat' čest' 'show respect', byt' v česti 'be respected' etc.), similarly to other Slavic languages, mainly refer to the external aspect (showing respect towards someone), whereas the internal aspect (the reason why someone is respected) is historically secondary. Prototypically, the subject of čestnyy (adj.) is a person, evaluated mainly through what they do not do: lie, steal, etc. (therefore, truth and justice are important values for the speakers). In Russian, the "external" aspect of čest' and čestnyy has weakened over the centuries (it is preserved in stereotyped usages) and the "internal", ethical aspect had gained strength – the latter is already found in the 19th c., in the writings of Pushkin, Lermontov (pogib poèt – nevol'nik česti 'a poet has died, a slave to čest''), Lev Tolstoy and in political slogans (čestnye vybory 'fair elections').The Polish counterpart of the Russian čest' is the Latin loan word honor, defined as 'personal dignity' (słowo honoru 'word, promise', lit. 'the word of honour', sprawa honoru 'a matter of honour'), but the plural honory (czynić honory 'do the honours') has an "external" meaning. Old-Polish cześć referred to acts of showing respect, which points to its external dimension.In both languages, there is now a tendency to express the "internal" aspects of the semantics of the Russian čest' and Polish honor, in accord with the growing interest in human inner life and people's personality. In both languages, too, there exist lexemes that express the features and behaviour of people in the context of moral values, independent of external judgement: Pol. godność and Russian dostoinstvo. ; Autorka analizuje semantykę ros. честь, достоинствo i pol. cześć, honor i godność, pokazując różnice i podobieństwa. Rosyjski koncept čest' ma dwie strony: zewnętrzną (szacunek okazywany komuś, np. čest' i slava gerojam) i wewnętrzną (wysoka wartość moralna, np. čelovek česti, čestnyj čelovek). To zróżnicowanie semantyczne znajduje potwierdzenie w różnych szeregach synonimicznych oraz w derywatach i frazeologizmach. Taka dwoistość znaczeniowa, obecna w ros. pojęciu честь, jest właściwa wszystkim językom słowiańskim, przedłuża bowiem pierwotne słowiańskie znaczenie słowa *čьstь (od czasownika čisti / čьsti o znaczeniu 'czcić, poważać'). Pierwotne znaczenie "akcjonalne" rozwijało się w znaczenie abstrakcyjne 'poważanie, szacunek', a dalej też w bardziej konkretne znaczenie 'odznaczenie'. Semantyczną strukturę konceptu autorka analizuje, wychodząc od aktantów czasownika czcić, pyta o podmiot (kto czci), o obiekt (kogo ten ktoś czci), o relacje łączące podmiot z obiektem czci i za co ktoś kogoś czci. Rosyjskie derywaty i frazeologizmy (okazat' čest', byt' v česti itp.), podobnie jak w innych językach słowiańskich odnoszą się przede wszystkim do strony zewnętrznej (okazywania czci komuś), podczas gdy strona wewnętrzna (to, za co się komuś okazuje cześć) jest historycznie wtórna. Prototypowo subiektem predykatu čestnyj jest człowiek, wartościowany zwykle przez negację, czego nie robi: nie kłamie, nie kradnie itd., co zakłada, że ważną wartością dla mówiących jest prawda, sprawiedliwość itd. W języku rosyjskim "zewnętrzne" znaczenie czci (okazywanie szacunku) i przymiotnika čestnyj w ciągu wieków słabnie, utrwala się w wyrażeniach kliszowanych, a narasta znaczenie "wewnętrzne", etyczne, które znajdujemy już w XIX wieku, u Puszkina, Lermontowa (pogib poèt -- nevol'nik česti), Lwa Tołstoja i we współczesnym hasłach politycznych (čestnye vybory).W języku polskim odpowiednikiem ros. konceptu česti jest zapożyczony z łaciny honor, definiowany jako 'godność osobista' (słowo honoru, sprawa honoru), ale lm. honory (czynić) ma znaczenie "zewnętrzne". Stpol. cześć odnosiła się do okazywania szacunku, ma więc wymiar zewnętrzny.W obu językach autorka stwierdza podobną tendencję do wyrażania "wewnętrznej" semantyki ros. честь i pol. honor. Tendencja ta odpowiada rosnącemu zainteresowaniu światem wewnętrznym człowieka i cechami jego osobowości. W obu językach funkcjonują też osobne leksemy dla wyrażenia cech i zachowań człowieka w perspektywie wartości moralnych, niezależnych od zewnętrznych ocen: pol. godność, ros. dostoinstvo. ; There is no abstract available for this language
The purpose of the article is to consider the theoretical foundations, applied aspects, concepts and goals of sustainable development, as well as the study of factors and threats to the sustainable development of Pridnestrovie. Main material. The authors conducted a brief analysis of the main stages of introducing the conceptual apparatus used to assess the degree of world stability as a whole, regions and countries. Various approaches to defining the essence of sustainable development are considered. The author gives an extended interpretation of the "sustainable development" concept, which assumes that it is determined not only by environmental and economic aspects, but also has political, military, informational and other components. Groups and particular examples of indicators that characterize the degree of sustainable development are given. A list of factors that directly or indirectly affect the sustainability of countries and regions has been compiled and analyzed. Hierarchical levels of research on sustainable development issues are highlighted. Emphasis is placed on the study of the features of ensuring sustainable development of regions. Didactic aspects of studying the problems and mechanisms of ensuring sustainable development in educational institutions of different hierarchical levels are also considered. The applied aspects reflected in the article include assessment and analysis of a number of indicators reflecting development sustainability of the Transnistrian region of post-Soviet Moldova. Retrospective, modern and long-term threats to the sustainable development of the Transnistrian region are identified. Conclusions and further research. Some tools (measures) to ensure long-term sustainable development in the context of globalization and high turbulence of the international environment are proposed. Tools aimed at increasing the sustainability of the territorial units' development of Pridnestrovie, the following are proposed: - diversification and growth of industrialization of economic systems; - preferential support for the development of high-tech material and energy-saving industries; - differentiation minimization of financial and property stratification of the population; - implementation of environmental standards and environmental management (ISO 14000) in industrial enterprises. ; Целью статьи является рассмотрение теоретических основ, прикладных аспектов, концепции и целей устойчивого развития, а также исследование факторов и угроз устойчивому развитию Приднестровья. Основной материал. Авторами был проведён краткий анализ основных этапов введения в научный оборот понятийного аппарата, применяемого для оценки степени устойчивости мира в целом, регионов и стран. Рассмотрены различные подходы к определению сущности устойчивого развития. Дана авторская расширенная трактовка содержания понятия «устойчивое развитие», которая предполагает, что оно определяется не только эколого-экономическими аспектами, но также имеет политическую, военную, информационную и иные составляющие. Приведены группы и частные примеры показателей (индексов и индикаторов), характеризующих степень устойчивого развития. Составлен перечень и проведён анализ факторов, прямо или косвенно влияющих на устойчивость развития стран и регионов. Выделены иерархические уровни исследования вопросов устойчивого развития. Упор сделан на исследовании особенностей обеспечения устойчивого развития регионов. Рассмотрены также дидактические аспекты изучения проблем и механизмов обеспечения устойчивого развития в образовательных учреждениях разного иерархического уровня. К прикладным аспектам, освещённым в статье, относится оценка и анализ ряда показателей, отражающих устойчивость развития Приднестровского региона постсоветской Молдавии. Выявлены ретроспективные, современные и перспективные угрозы устойчивому развитию Приднестровского региона. Выводы и дальнейшие изыскания. Предложены некоторые инструменты (мероприятия) обеспечения перспективного устойчивого развития в условиях глобализации и высокой турбулентности международной среды. В качестве инструментов, направленных на рост обеспечения устойчивости развития территориальных единиц Приднестровья, предложены: − диверсификация и рост степени индустриализации хозяйственных систем; - преимущественная поддержка развития высокотехнологических материало- и энергосберегающих производств; - минимизация дифференциации финансового и имущественного расслоения населения; - внедрение экологических стандартов и экологического менеджмента (ISO 14000) на промышленных предприятиях. ; Метою статті є розгляд теоретичних основ, прикладних аспектів, концепції та цілей сталого розвитку, а також дослідження факторів і загроз сталому розвитку Придністров'я. Основний матеріал. Авторами був проведений короткий аналіз основних етапів введення в науковий обіг понятійного апарату, що застосовується для оцінки ступеня стійкості світу в цілому, регіонів і країн. Розглянуто різні підходи до визначення сутності сталого розвитку. Дано авторське розширене трактування змісту поняття «сталий розвиток», яке передбачає, що він визначається не тільки еколого-економічними аспектами, але також має політичну, військову, інформаційну та інші складові. Наведено групи та окремі приклади показників (індексів та індикаторів), що характеризують ступінь сталого розвитку. Складено перелік та проведено аналіз факторів, що прямо або опосередковано впливають на стійкість розвитку країн і регіонів. Виділено ієрархічні рівні дослідження питань сталого розвитку. Наголос зроблено на дослідженні особливостей забезпечення сталого розвитку регіонів. Розглянуто також дидактичні аспекти вивчення проблем та механізмів забезпечення сталого розвитку в освітніх закладах різного ієрархічного рівня. До прикладних аспектів, відображених у статті, відноситься оцінка й аналіз ряду показників, що відображають стійкість розвитку Придністровського регіону пострадянської Молдавії. Виявлено ретроспективні, сучасні та перспективні загрози сталому розвитку Придністровського регіону. Висновки і подальші дослідження. Запропоновано деякі інструменти (заходи) забезпечення перспективного сталого розвитку в умовах глобалізації та високої турбулентності міжнародного середовища. В якості інструментів, спрямованих на зростання забезпечення стійкості розвитку територіальних одиниць Придністров'я, запропоновані: - диверсифікація та зростання ступеня індустріалізації господарських систем; - переважна підтримка розвитку високотехнологічних матеріало- та енергозберігаючих виробництв; - мінімізація диференціації фінансового та майнового розшарування населення; - упровадження екологічних стандартів та екологічного менеджменту (ISO 14000) на промислових підприємствах.
Introduction. The paper deals with the phenomenon of language as a marker of people's identity, which is formed by building boundaries and describing relationships, primarily between neighbors. The aim of the research work is to analyze the forms of expression of journalists in the media.Methodology and sources. The report examines materials from the main release of the News of the first Polish television channel, concerning the two neighbors of the Poles, that is, the Germans and Russians. The collected material covers the period of November 16, 2015, that is, from the day of the inauguration of the new Polish government (which has a completely different approach to Poland's foreign affairs than its predecessors) until December 31, 2016. Created and described on the basis of the collected material stereotypes of German and Russian in modern Poland will be compared with the stereotypes of these two peoples, familiar to Poles by proverbs, which were found in the explanatory dictionaries of the Polish language, as well as in other dictionaries of proverbs and sayings. The linguistic analysis of the text, the socio-psychological-linguistic foundations of the formation of auto-and heterostereotypes, mass-media discourse and its impact on recipients were used as the theoretical basis for the arguments presented in the paper.Results and discussion. In Polish dictionaries, and dictionaries of Proverbs and sayings it was found 38 Proverbs Russian Proverbs and 107 of the Germans. It was analyzed how many of them are positive and how many negative traits of Russians and Germans. As for the Russian, positive traits can be found in only 6 of 38 Proverbs (15.7 percent). There are 18 positive of 107 sayings about Germans in Polish sources (16.8 percent). Specified number of Proverbs shows that the poles hand down from generation to generation a negative image of their neighbors. On the basis of material collected from "News" channel images of Russians and Germans were made up as well. During the period under review, any positive information about Russia and Russian has not appeared. As for the Germans, it is also dominated by a negative image, and, if to speak about positive things, they are never left without comment, which contains a warning.Conclusion. Heterostereotypes play an active role in fostering the way of thinking of contemporaries and, one can assume, representatives of the next generations, since popular wisdom and historical experience are passed on from generation to generation in each country. Heterostereotypes often become reality themselves, are inherited and acquire new symbolic meanings, and are updated depending on the political situation. A comparison of the heterostereotypes of Russian and German in Polish proverbs, the oldest of which were found in a dictionary published in 1830, with modern heterostereotypes from the main release of "News" proves that the description of the phenomenon of stereotypes in each new historical era is an important scientific problem. ; Введение. Рассматривается феномен языка как маркера идентичности народа, который формируется посредством построения границ и описания отношений, прежде всего между соседями. Целью работы является анализ форм высказывания журналистов в СМИ.Методология и источники. Исследованы материалы из главного выпуска «Новостей» первого канала польского телевидения, касающиеся двух соседей поляков, т. е. немцев и русских. Собранный материал охватывает собой период с 16 ноября 2015 г. (со дня инаугурации нового польского правительства, у которого совсем другой подход к иностранным делам Польши, чем у его предшественников) по 31 декабря 2016 г. Описанные на базе собранного материала стереотипы немца и русского в современной Польше сравниваются со стереотипами этих двух народов, хорошо знакомыми полякам по пословицам (использованы толковые словари польского языка, а также словари пословиц и поговорок). Теоретической основой для представленных в статье рассуждений послужил лингвистический анализ текста, социально-психолого-лингвистические основы образования авто- и гетеростереотипов, массмедийный дискурс и его воздействие на адресатов.Результаты и обсуждение. В польских толковых словарях, а также словарях пословиц и поговорок было найдено 38 пословиц о русских и 107 – о немцах. Проанализировано, сколько из них называют положительные, а сколько отрицательные черты характера русских и немцев. Что касается русских, положительные черты характера можно найти лишь в 6 из 38 пословиц (15,7 %). Положительных пословиц о немцах в польских источниках 18 из 107 (16,8 %). Указанные количества пословиц показывают, что поляки от поколения к поколению передают негативный образ своих соседей. На основе собранного материала из «Новостей» первого канала также составлены образы русских и немцев. За рассматриваемый период не появилось ни одной положительной информации о России и русских. Что касается немцев, то здесь также преобладает негативный образ, и, если говорить о положительных явлениях, они никогда не остаются без комментария, который содержит предостережение.Заключение. Гетеростереотипы играют активную роль в формировании образа мышления современников и, можно полагать, представителей следующих поколений, так как народная мудрость и исторический опыт передаются от поколения к поколению в каждой стране. Гетеростереотипы часто сами становятся реальностью, наследуются и приобретают новые символические значения и актуализируются в зависимости от политической ситуации. Сравнение гетеростереотипов русского и немца в польских пословицах, наистарейшие из которых были найдены в словаре, изданном в 1830 г., с современными гетеростереотипами из главного выпуска «Новостей» доказывает, что описание феномена стереотипов в каждую новую историческую эпоху является важной научной проблемой.
The article focuses on the success of the works of the Italian children's writer Gianni Rodari in the Soviet Union. One of the reasons for Gianni Rodari's success in his native Italy lies in his previous popularity in the Soviet Union, thanks to early translations of his works by Samuil Marshak and his numerous visits to the USSR beginning in the 1950s. Acommitted communist, Rodari wanted to get a better understanding of the country that he admired so much. However, his political attitude was not narrow-minded; he investigated the Soviet education system and style of upbringing and communicated with his readers – Soviet children. In Cipollino, the author created a universally acknowledged ideal of a good and honorable hero who fights for freedom, plays in earnest, laughs at difficulties and strives to grow up into a responsible citizen. There are two main factors that contributed to the success of Rodari's works with Soviet readers: first, their material contains an in-depth interpretation of the concept of utopia. Rodari understood utopia not as an abstraction but as a real responsibility of humanity for its better future. Second, in his creative work, the author pays great attention to folk art, which is a theme running through his rhymes, fairy tales, and stories. Folk tradition was a fundamental element both in Italian children's literature and the Soviet children's literature promoted by Marshak and other prominent writers for children in the first half of 20th century. These two vectors are perfectly combined in Cipollino, a favourite character with Soviet children, whose adventures are still being translated and staged in theatres outside Italy. The interaction of these vectors explains why the Italian writer is still widely read and loved, his poems are included in school syllabi, and his words are acquiring a new meaning in the 21st century. The article also reveals the reasons for the lasting popularity of Gianni Rodari's translated works in intersemiotic cultural space of film and cartoons, ballet etc in Russia, Ukraine and other post-Soviet states. ; Статья посвящена анализу успеха произведений итальянского детского писателя Джанни Родари вСоветском Союзе. Популярности Родари на своей родине, в Италии, способствовал его успех вСоветском Союзе, где его переводом занимался Самуил Маршак, и куда ончасто ездил сам, начиная с 50-х годов.Дж.Родари пытался понять ту страну, которую он, будучи убеждённым коммунистом, любил и уважал. Несмотря на это, его позиция не была сугубо политическая; наоборот, он изучал советскую педагогику и систему образования, общался напрямую сo своими читателями – советскими детьми. ВЧиполлино автор создал общепризнанный идеал благородного героя, который борется за свободу, ведет честную игру, смеется над трудностями и стремится вырасти ответственным гражданином. Успех работ Джанни Родари в Советском Союзе обусловлен двумя главными факторами: во-первых, их материал содержит глубокую интерпретацию понятияутопия. По мнению автора, утопия не просто абстракция, она представляет собой реальную ответственность всего человечества за создание лучшего будущего. Во-вторых, в своем творчестве автор уделяет большое внимание фольклорной составляющей, которую можно найти как в его стихах, так и в сказках и рассказах. Народный элемент играл важнейшую роль в итальянской, как и в советской детской литературе, которую Маршак вместе с другими выдающимися детскими писателями создавали в течение первой половиныXXвека. Эти две линии переплетаются в образеЧиполлино, который стал одним из самых любимых персонажей советских детей, и чьи приключения до сих пор активно переводятся иставятся в театрах за пределами Италии. Взаимодействие этих векторов объясняет, почему итальянского писателя по-прежнему повсеместно читают и любят, его стихи включены в школьные программы, а его слова приобретают новый смысл в ХХІ веке. В статье также раскрываются причины непреходящей популярности переведенных произведений Джанни Родари винтерсемиотическом культурном пространстве кино и мультфильмов, балета и т.д. вРоссии, Украине и других постсоветских странах. ; Стаття присвячена аналізу успіху творів італійського дитячого письменника Джанні Родарі в Радянському Союзі. Популярності Родарі на своїй батьківщині, в Італії, сприяв його успіх в Радянському Союзі, де його перекладом займався Самуїл Маршак, і куди він часто їздив сам, починаючи з 50-х років. Дж. Родарі намагався зрозуміти ту країну, яку він, будучи переконаним комуністом, любив і поважав. Незважаючи на це, його позиція не була суто політична; навпаки, він вивчав радянську педагогіку і систему освіти, спілкувався безпосередньо зі своїми читачами – радянськими дітьми. У Чіполліно автор створив загальновизнаний ідеал доброчесного героя, який бореться за свободу, веде чесну гру, сміється над труднощами і прагне вирости відповідальним громадянином. Успіх робіт Джанні Родарі вРадянському Союзі зумовлений двома головними чинниками: по-перше, їх матеріал містить глибоку інтерпретацію поняття утопія. На думку автора, утопія не просто абстракція, вона являє собою реальну відповідальність усього людства за створення кращого майбутнього. По-друге, в своїй творчості автор приділяє велику увагу фольклорному складнику, який можна знайти як в його віршах, так і в казках і оповіданнях. Народний елемент відігравав найважливішу роль як віталійській, так і в радянській дитячій літературі, яку Маршак разом з іншими видатними дитячими письменниками створювали протягом першої половини XX століття. Ці дві лінії переплітаються вобразі Чиполліно, який став одним з найулюбленіших персонажів радянських дітей, і чиї пригоди досі активно перекладаються і ставляться в театрах за межами Італії. Взаємодія цих векторів пояснює, чому італійського письменника продовжують повсюдно читати й любити, його вірші включені в шкільні програми, а його слова набувають нового значення в ХХІ столітті. Стаття також розкриває причини тривалої популярності перекладених творів Джанні Родарі вміжсеміотичному культурному просторі кіно і мультфільмів, балету тощо в Росії, Україні та інших пострадянських країнах.
The article reviews the contents of published special course "History of Crusader Age" by V.K.Nadler, Professor of Kharkov University. It is emphasized that this special course reflected the most advanced trends on this question in European medievistics. V.K.Nadler rejected obsolete concepts by F.Wilcken and J.Michaux who treated Crusades as purely religious enterprises and specified a whole set of Crusade-generating causes, including political and social-economic changes inside West European society. Among researchers of Crusades history V.K.Nadler deservedly marked out H.Sybel, his new treatments based on critical study of medieval annals. Some of these advanced treatments were adopted by V.K.Nadler. The main initiator of Crusades, according to V.K.Nadler, was not Peter of Amiens, but papacy, namely, Urbanus II. The researcher from Kharkov refuted the widespread opinion that the idea of Crusades in the form in which it was implemented was originated still by Gregory VII. V.K.Nadler marked out that already the crusade of 1101-1102 lacked the mystical ardor and godliness that distinguished First Crusade. The later, the more mundane trends dominated. Though Fourth (Sixth by V.K.Nadler) was arranged, as V.K.Nadler correctly specified, by efforts of famous Pope Innocent III, he treated this event as a reflection of secular trends. The researcher fairly explained devastation of Byzantium in 1204 not only by military power of Crusaders. He connected this to internal reasons as well: weakening of Byzantine supreme power, growing separatism of aristocracy, mass destruction of peasantry, impoverishment of people. The subsequent Crusades, as V.K.Nadler supposed, were doomed mostly due top politics of Papacy which turned them into an instrument against its enemies both in the East and in Europe. Presentation by V. K. Nadler of causes, progress and consequences of Crusades strongly loosened Europe-centered approach inherent in numerous foreign and Russian historians. ; В статье рассматривается содержание неопубликованного спецкурса «История Крестовой эпохи» профессора Харьковского университета В. К. Надлера. Подчёркивается, что этот спецкурс отражал наиболее передовые тенденции в европейской медиевистике по этому вопросу. В. К. Надлер отбросил устаревшие концепции Ф. Вилькена и Ж. Мишо, которые изображали эти походы как чисто религиозные мероприятия, и выделил целый комплекс вызвавших их причин, в том числе политические и социально-экономические изменения внутри самого западноевропейского общества. Среди исследователей истории крестовых походов В. К. Надлер заслужено выделял Г. Зибеля, его новые трактовки, основанные на критическом изучении средневековых летописей. Некоторые из этих передовых трактовок были заимствованы и В. К. Надлером. Главным инициатором крестовых походов В. К. Надлер считал не Петра Амьенского, а папство, конкретно – Урбана II. При этом харьковский учёный опровергал распространённое мнение о том, что идея крестовых походов в том виде, в каком она воплотилась, зародилась ещё у Григория VII. В. К. Надлер отмечал: уже в походе 1101-1102 гг. не было того мистического воодушевления и той набожности, как в Первом походе. Чем дальше, тем больше мирские тенденции брали верх. Хотя Четвёртый (у В. К. Надлера - Шестой) крестовый поход был, по его верному мнению, создан усилиями знаменитого папы Иннокентия III, этот поход В. К. Надлер считал отражением светских тенденций. Однако разгром Византии в 1204 г. В. К. Надлер верно объяснял не только военной мощью крестоносцев. Он указывал на «ненормальное положение дел в Византийском государстве», массовое разорение крестьян, обнищание население, падение авторитета верховной власти. Последующие крестовые походы, как считал В. К. Надлер, были обречены на провал главным образом из-за политики папства, которое превратило их в «орудие против своих врагов» на Востоке и в Европе. Изложение В. К. Надлером причин, хода и последствий крестовых походов наносило сильный удар по европоцентризму, присущему многим зарубежным и отечественным историкам. ; У статті розглядається зміст неопублікованого спецкурсу «Історія Хрестової епохи» професора Харківського університету В. К. Надлера. Підкреслюється, що цей спецкурс відбивав найбільш передові тенденції в європейській медієвістиці з цього питання. В. К. Надлер відкинув застаріли концепції Ф. Вількена й Ж. Мішо, які зображували ці походи як суто релігійні заходи, і виділив цілий комплекс їх причин, зокрема політичні та соціально-економічні зміни всередині самого західноєвропейського суспільства. Серед дослідників історії хрестових походів В. К. Надлер заслужено виділяв Г. Зібеля, його нові трактування, засновані на критичному вивченні середньовічних літописів. Деякі з цих передових трактувань були запозичені й В. К. Надлером. Головним ініціатором хрестових походів В. К. Надлер вважав не Петра Ам'єнського, а папство, конкретно – Урбана II. При цьому харківський учений спростовував поширену думку про те, що ідея хрестових походів в тому вигляді, в якому вона втілилася, зародилася ще у Григорія VII. В. К. Надлер відзначав: вже в поході 1101-1102 рр. не було тієї містичної наснаги і тієї побожності, як в Першому поході. Чим далі, тим більше мирські тенденції брали верх. Хоча Четвертий (у В. К. Надлера – Шостий) хрестовий похід був, на його слушну думку, створений зусиллями знаменитого папи Інокентія III, цей похід В. К. Надлер вважав відображенням світських тенденцій. Однак розгром Візантії в 1204 р. В. К. Надлер правильно пояснював не тільки військовою міццю хрестоносців. Він вказував на «ненормальне становище справ у Візантійській державі», масове розорення селян, зубожіння населення, падіння авторитету верховної влади. Наступні хрестові походи, як вважав В. К. Надлер, були приречені на провал головним чином через політику папства, яке перетворило їх на «знаряддя проти своїх ворогів» на Сході та в Європі. Виклад В. К. Надлером причин, ходу і наслідків хрестових походів завдавав удару по європоцентризму, властивому багатьом зарубіжним та вітчизняним історикам.
The article examines the role of the cynical worldview in contemporary culture, which the author called globalist (a concept derived from "globalism" in A. A. Zinoviev's interpretation). Special features of this culture are manifested as the absence of a national core; mass character; "viral" mode of distribution; and the striving to destroy the system of traditional values. Cynical worldview becomes the core of this culture, penetrating all spheres of modern life and acting not only as a worldview, but also as a way of existence of mankind.According to P. Sloterdijk, the historical path of cynicism can be represented as a form of expansion of false attitudes and stereotypes, both in the individual and in the public consciousness: Lies → Misconception → Ideology → Cynicism. The latter appears as the next stage of social and cultural evolution following ideology, as the postmodern worldview. Life in large cities and the informatisation of consciousness contribute to the fact that the nature of cynicism becomes viral, and cynicism itself becomes diffuse because of this nature. The work shows that in the spiritual sphere cynicism becomes a substitute for spiritual development in all branches of culture.The cynicism of the current economic situation lies, at the social level, in the fact that the state power no longer has sovereignty, and decisions are made, in fact, by the global superpower; at the level of individual, money, having become a self-sufficient entity, has made everyone a means of one's being. The cynicism of the global social situation is that modern superpower is not a stratum of soldiers who have received their regalia for courage and valor, not a stratum of aristocrats possessing a "genetic" status on the basis of genealogy, not a bourgeois stratum that created mass production, and not even a community of statesmen who care about the future of their people, but a handful of fortunate global financial speculators who are not squeamish by any means.The cynicism of the technological world lies in the promise of ever greater freedom, but in reality a person remains a slave, although not to another person, but to technology. The cynicism of the global political situation is in the creation of a system of global neocolonialism and the use of double standards: a state that assumes the role of a democratic mentor of mankind is a ruthless aggressor clearing its living space at the expense of other countries, while state terrorism and terrorism against the state are motivated by each other. The information sphere, managed by the media, creates a "circulatory" system of globalist culture, into which not ideological but cynical informational "fluid" is now being injected. The ultimate cynicism of the global humankind — "doing the worst, knowing the best" — is especially evident in the environmental sphere: on the one hand, the limited resources of the earth are acknowledged, but on the other hand, the impact of human activity on nature is increasing sharply, which escalates the struggle for resources and, at the same time, intensifies the negative environmental consequences of such an impact. ; В статье рассматривается роль цинического мировоззрения в современной культуре, которая названа автором глобалистской (понятие, производное от «глобализм» в интерпретации А. А. Зиновьева). Особые черты этой культуры проявляются как отсутствие национального ядра; массовидный характер; «вирусный» способ распространения; стремление к разрушению системы традиционных ценностей. Ядром данной культуры становится циническое мировоззрение, которое, проникая во все сферы современной жизни, действует не только как мировоззрение, но и как способ существования человечества.По П. Слотердайку, исторический путь цинизма можно представить в виде расширения ложных установок и стереотипов как в индивидуальном, так и в общественном сознании: Ложь → Заблуждение → Идеология → Цинизм. Последний предстает как следующая после идеологии стадия социокультурной эволюции, как мировоззрение постмодерна. Жизнь в больших городах и информатизация сознания способствуют тому, что природа цинизма становится вирусной, а сам он в силу такой природы — диффузным. В работе показано, что в духовной сфере цинизм становится подменой духовного развития во всех отраслях культуры.Цинизм современной экономической ситуации заключается на общественном уровне в том, что государственная власть больше не обладает суверенитетом, а решения на самом деле принимаются глобальной сверхвластью; на уровне отдельного человека деньги, превратившись в самодовлеющую сущность, сделали каждого средством для своего бытия. Цинизм глобальной социальной ситуации в том, что современная сверхвласть — это не класс воинов, получивших свои регалии за мужество и доблесть, не класс аристократов, обладающих «генетическим» статусом на основе родословной, не класс буржуа, создавших массовое производство, и даже не сообщество государственных мужей, радеющих о будущности своего народа, а горстка удачливых и не брезгующих никакими средствами глобальных финансовых спекулянтов.Цинизм технологического мира заключается в обещании все большей свободы, но на самом деле человек остается рабом, но не другого человека, а техники. Цинизм глобальной политической ситуации заключается в создании системы глобального неоколониализма и использовании двойных стандартов: государство, присваивающее себе роль демократического наставника человечества, является безжалостным агрессором, расчищающим себе жизненное пространство за счет других стран, при этом государственный терроризм и терроризм против государства мотивируются друг другом. Информационная сфера, управляемая СМИ, создает «кровеносную» систему глобалистской культуры, в которую ныне закачивается уже не идеологическая, а циническая информационная «жидкость». Предельный цинизм глобального человечества — «делать худшее, зная лучшее» — особенно ярко проявляется в экологической сфере: с одной стороны, осознана ограниченность земных ресурсов, но с другой — резко возрастает воздействие человеческой деятельности на природу, что обостряет борьбу за ресурсы и одновременно усиливает отрицательные экологические последствия такого воздействия.
Цель. Разработка информационно-когнитивной методологии оценки и регулирования индивидуального, группового, регионального и популяционного здоровья населения.Задачи: 1) сформировать представления о мотивационной матрице современных россиян; 2) разработать индикаторную систему для фиксации объема и качества социально-значимой информации; 3) определить уровень «накопленной заболеваемости» (НЗ) в группах с различной мотивационной матрицей.Методы. Предлагаемая нами методология включает самооценку физического здоровья (по критерию (НЗ)) 1657 взрослых жителей Южного и Северо-Кавказского федеральных округов (возраст: 16–80 лет) на фоне измерения информационно-когнитивных параметров их личностной мотивационной матрицы (ММ). В ходе количественной оценки параметров ММ была обоснована её дискретность, особенности заполнения ячеек и их влияние на НЗ, показана целесообразность использования параметров ММ в качестве самосохранительного потенциала (СП), медицинская эффективность которого по критерию НЗ превышала соответствующие показатели традиционных факторов риска в 2–20 раз.Информационная часть СП включала социологическую регистрацию наличия (отсутствия) афферентного потока (градиента афферентации (ГА)) от социально значимых объектов (СЗО), а когнитивная – распознавание и осмысление приобретения или потери указанных СЗО. Использованные методы измерения актуальных суммарных опредмеченных потребностей (находящихся в фазе «приобретение» или «потеря») позволили вычислить среднее, оптимальное и максимально возможное количество ячеек ММ, удерживаемое человеком одновременно, рассчитать самосохранительный потенциал индивида, группы, или населения в целом посредством регистрации фактов поступления информации от приобретенных или не поступления от потерянных в последнее время СЗО.Результаты. В среднем по выборке позитивный градиент афферентации (ГА) отмечался у 46,3±1,2%, а негативный – у 9,8±0,7% респондентов. 43,9±1,2% – комбинированная группа, в которой были сконцентрированы участники опроса, у которых потери уравновешивались приобретениями и те, кто имели истинно нулевое значение ГА от социально значимого объекта – таких респондентов было около половины группы (21,1±1,0% от выборки). С информационно-когнитивной точки зрения отсутствие приобретений и потерь соответствует нейрофизиологической норме популяции, которая обеспечивает накопленную заболеваемость 854,3±53,0‰. Однако большая часть выборки (78,9±1,0%) активно изменяет суммарный ГА. При этом в соответствии с линейным трендом (R² = 73,2%) потеря (приобретение) каждого СЗО изменяет НЗ на 10,9% (что соответствует 274,7‰) в сторону увеличения (уменьшения).Выводы. При равных прочих условиях здоровье – это реагирование на потоковые характеристики информации (на ее объем и качество). Экономическая, политическая и социальная нестабильность действуют на популяцию опосредованно – через информационно-когнитивные параметры ММ.Разработанные методы дают возможность оценить и спрогнозировать изменения индивидуального и общественного здоровья с использованием визуализации информационно-когнитивных потоков от имеющихся или утраченных СЗО.Программы активной коррекции уровня заболеваемости целесообразно разрабатывать на основе формирования новых медицинских (парамедицинских) СЗО – так называемых «когнитивно-информационных протезов» (КИП), способных восполнить ММ. ; Purpose. To develop an information-cognitive methodology for assessing and regulating individual, group and population health.Tasks: 1) to form an idea of the motivational matrix of modern Russians; 2) to develop an indicator system for fixing the volume and quality of socially significant information; 3) to determine the level of "accumulated morbidity" (AM) in groups with different motivational matrix.Materials and methods. Self-assessment of physical health by the criterion: AM (1,657 adults in the Southern and North Caucasus federal districts (age: 16–80 years)). Measurement of information-cognitive parameters of the personal motivational matrix (MM): discreteness, content of cells and their effect on AM. The expediency of using MM parameters as a self-preservation potential (SP) was shown. The medical efficacy of MM changes by AM criteria exceeded the corresponding indicators of traditional risk factors by 2–20 times. Information part of the joint venture included the sociological registration of the presence (absence) of the afferent flow (gradient of afferentation (GA)) from socially significant objects (SSO), and cognitive part – recognition and comprehension of the acquisition or loss of these SSO. The methods used to measure current aggregate identified needs (in the phase of "acquisition" or "loss") allowed to calculate the average, optimal and maximum possible number of MM cells held by a person simultaneously. The authors calculated the self-preservation potential of the individual, group and the population as a whole by registering the facts of the receipt of information from acquired or not received from the recently lost SSO.Results. Positive gradient of afferentation (GA) was observed in 46.3 ± 1.2%, negative – in 9.8 ± 0.7% of respondents on average in the sample. The remaining participants in the survey had a truly zero GA value from a socially significant object. Absence of acquisitions and losses corresponds to the neurophysiological norm of the population, which provides the accumulated morbidity of 854.3 ± 53.0‰. In accordance with the linear trend (R² = 73.2%), the loss (acquisition) of each SSO changes the AM by 10.9% (corresponding to 274.7‰) in the direction of increase (decrease).Conclusions. Health is a response to the flow characteristics of information (its volume and quality) under equals other conditions. Economic, political and social instability affect the population indirectly through the information-cognitive parameters of MM. The developed methods make it possible to evaluate and predict changes in individual and public health using visualization of information-cognitive flows from existing or lost SSO. Programs of active correction of the incidence rate should be developed on the basis of the formation of new medical (paramedical) SSO - the so-called "cognitive-informational prostheses".
The article is devoted to the problem of creation and development of the energy statistics of the Russian Empire of the initial stage of electrification and the formation of the energy economy, which is related to: 1) the economic upsurge of the 1890s; 2) the new economic recovery of 1907–1913 and 3) the militarization of industry in 1914–1916. The real technical and economic indicators and complex statistical data of the pre-revolutionary electric power industry were either hushed up or deliberately distorted during the Soviet era. Even in the encyclopaedic literature it was considered that pre-revolutionaryRussia"was on one of the last places in the world" for the production of electricity. The author analyzes statistical surveys (censuses) of the manufacturing industry for 1900 and 1908 (the "varzar censuses"), which gave the first material on the state of its energy sector, namely: the composition, quantity and power of primary engines and electric motors. For the first time in historiography, the data of the "energy censuses" of the Ministry of Finance for 1905 and 1913 on the number and capacity of central public power stations and private power stations (block stations) of industrial enterprises, organizations and institutions are cited. The data of the census were conducted with the participation of the apparatus of factory and factory inspections in 1906 and in1916 inall provinces of the Russian Empire, with the exception of six provinces of the frontline zone. A lot of work was done to record electricity production / consumption, which was conducted by the Russian electrotechnical community. According to incomplete data published in 1917 by the Secretariat of the Standing Committee of the VII All-Russia Electrotechnical Congress, from 1905 to 1913 (that is, for 8 years) the total number of power stations in the Russian Empire increased by 1.7 times, and the amount of electricity produced by them Has grown in 3,8 times. The last objective study of the state of the pre-revolutionary electric power industry in 1920 was carried out by the developers of the GOELRO plan from the 6th (Petrograd) group (engineers T.F. Makariev, A.I. Firsov, Y.A. Samoilovich and professor N.N. Georgievsky). With the help of expert assessments, they established that in 1916 all public power stations and block stations of the census industry produced approximately 4,730 million kWh of electric power-twice as much as in 1913. Based on the revealed range of historical statistical sources, it is proved that in 1913–1916, The Russian Empire in terms of electricity production was one of the top five industrialized countries. The dynamic development of the electric power industry in the Russian Empire was interrupted by the succession of social and political cataclysms that shook the very foundations of Russian statehood. This period, which lasted until the end of 1921, was characterized by a complete degradation of the electric power industry. The fuel hunger, separation from the RSFSR of Baku and the Donbass, paralyzed the work of many power plants, both factory and general use. ; Статья посвящена проблеме создания и развития энергетической статистики Российской Империи начального этапа электрификации и становления энергетического хозяйства, связанного: 1) с хозяйственным подъемом 1890-х годов, 2) с новым экономическим подъемом 1907–1913 гг. и 3) милитаризацией промышленности 1914–1916 гг. Реальные технико-экономические показатели и комплексные статистические данные дореволюционной электроэнергетики в советское время либо замалчивались, либо сознательно искажались. Даже в энциклопедической литературе было принято считать, что по производству электроэнергии дореволюционная Россия «находилась на одном из последних мест в мире». Автором анализируются статистические обследования (переписи) обрабатывающей промышленности за 1900 г. и 1908 г. («варзаровские переписи»), давшие первый материал о состоянии ее энергетического хозяйства, а именно: о составе, количестве и мощности первичных двигателей и электромоторов. Впервые в историографии приводятся данные «энергетических переписей» Министерства финансов за 1905 г. и 1913 г. о количестве и мощности центральных электростанций общего пользования и частных электростанций (блок-станций) промышленных предприятий, организаций и учреждений. Данные переписи проводились с участием аппарата фабрично-заводских инспекций в 1906 г. и в 1916 г. по всем губерниям Российской Империи, за исключением 6 губерний прифронтовой полосы. Отмечена большая работа по учету производства/потребления электроэнергии, которую провела российская электротехническая общественность. По неполным данным, опубликованным в 1917 г. Секретариатом Постоянного Комитета VII Всероссийского электротехнического съезда, с 1905 г. по 1913 г. (то есть за 8 лет) общее количество электростанций в Российской Империи увеличилось в 1,7 раза, а количество произведенной ими электроэнергии выросло в 3,8 раза. Последнее объективное исследование состояния дореволюционной электроэнергетики в 1920 г. провели разработчики плана ГОЭЛРО из 6-й (петроградской) группы (инженеры Т.Ф. Макарьев, А.И. Фирсов, Я.А. Самойлович и профессор Н.Н. Георгиевский). Методом экспертных оценок они установили, что за 1916 г. всеми электростанциями общего пользования и блок-станциями цензовой промышленности было выработано примерно 4730 млн. кВт*час электроэнергии – в 2 раза больше, чем в 1913 г. На основании выявленного круга исторических статистических источников доказывается, что в 1913–1916 гг. Российская Империя по показателю производства электроэнергии входила в первую пятерку индустриально развитых стран. Динамичное развитие электроэнергетики в Российской Империи было прервано последовательностью социально-политических катаклизмов, потрясших сами устои российской государственности. Этот период, продолжавшийся примерно до конца 1921 года, характеризовался полной деградацией электроэнергетической отрасли. Топливный голод, отрыв от РСФСР Баку и Донбасса парализовали работу многих электростанций, как фабричнозаводских, так и общего пользования.
Purpose. Successful activity of the large-scale industrial enterprises is carefully thought out strategy of management by innovative activity. Object of the article – to designate the existent problems of management by strategic potential at the large-scale industrial enterprises, their functioning and forming during adaptation in a world market and to work out the mechanism of strategy of management of innovative activity that can be applied at large-scale industrial enterprises; as well as to carry out a systematic analysis of the problem activity at the large-scale industrial enterprises mainly in the carriage-building branch. Methodology. The main factor of economic growth of any country is the innovations that are implemented at the enterprise to improve economic growth. Theoretical and methodological basis of research is systematic analysis of the strategy problem of innovative activity at the large-scale industrial enterprises, especially of the carriage-building branch, which is at the present moment on the decline and in need of reform. Rightly developed strategy of management of innovative activity will allow to balance the internal and external environment of the enterprise, as well as to compare the existing capacities at the enterprise, and the most importantly, will ensure survival in a changed political situation. Findings. The authors improved mechanism of the strategy of innovative activity at the large-scale industrial enterprises. Effective implementation of the strategic innovative activity of the industrial enterprises can enhance the competitiveness of not only some industrial enterprises but also the economy of Ukraine in general. Originality. The authors gave theoretical generalization and improved scheme of a mechanism of strategy of innovative activity at the large-scale industrial enterprises on improvement of indicators of intellectual activity and competitiveness in the market, as well as the resumption of communication between higher education institutions and research Institutes. Practical value. Rationally applied measures on the proposed by the author's diagram of a strategy mechanism of innovative activity at the industrial enterprises will significantly improve the measures of innovation at the large-scale industrial enterprises, including the carriage-building branch, and to increase the competitiveness in the market. ; Цель. Успешной деятельностью крупных промышленных предприятий является хорошо продуманная стратегия управления инновационной деятельностью. Цель статьи – обозначить существующие проблемы управления стратегическим потенциалом на крупных промышленных предприятиях, его функционирование и формирование при адаптации к мировому рынку, и разработать механизм стратегии управления инновационной деятельностью, который можно применять на крупных промышленных предприятиях. Предполагается также провести системный анализ проблемы стратегии инновационной деятельности на крупных промышленных предприятиях (в основном в вагоностроительной отрасли). Методика. Главным фактором экономического роста любой страны являются инновации, которые внедряются на предприятии для повышения экономического роста. Теоретическую и методическую основу исследования составляет системный анализ проблемы стратегии инновационной деятельности на крупных промышленных предприятиях, особенно вагоностроительной отрасли, которая находится на данный момент в упадке и нуждается в реформировании. Правильно разработанная стратегия управления инновационной деятельностью позволит привести в равновесие внутреннюю и внешнюю среду предприятия, сравнить имеющейся потенциал на предприятии и, самое главное, обеспечит выживание в изменившихся условиях политической ситуации. Результаты. Авторами усовершенствован механизм стратегии инновационной деятельности на крупных промышленных предприятиях. Эффективная реализация стратегической инновационной деятельности промышленных предприятий может способствовать повышению конкурентоспособности не только некоторых промышленных предприятий, но и экономики Украины в целом. Научная новизна. Авторами приведено теоретическое обобщение и усовершенствование схемы механизма стратегии инновационной деятельности на крупных промышленных предприятиях по улучшению показателей интеллектуальной деятельности и повышению конкурентоспособности на рынке, а также возобновлению связей между ВУЗом, предприятием и научно-исследовательскими институтами. Практическая значимость. Рационально примененные меры по предложенной авторами схеме механизма стратегии инновационной деятельности на промышленных предприятиях позволят существенно улучшить показатели инновационной деятельности на крупных промышленных предприятиях, в том числе в вагоностроительной отрасли, и повысить конкурентоспособность на рынке. ; Мета. Успішною діяльністю великих промислових підприємств є добре продумана стратегія управління інноваційною діяльністю. Мета статті – позначити існуючі проблеми управління стратегічним потенціалом на великих промислових підприємствах, його функціонування та формування при адаптації до світового ринку, і розробити механізм стратегії управління інноваційною діяльністю, який можна застосовувати на великих промислових підприємствах. Передбачається також провести системний аналіз проблеми стратегії інноваційної діяльності на великих промислових підприємствах (в основному в вагонобудівній галузі). Методика. Головним фактором економічного зростання будь-якої країни є інновації, які впроваджуються на підприємстві для підвищення економічного зростання. Теоретичну і методичну основу дослідження становить системний аналіз проблеми стратегії інноваційної діяльності на великих промислових підприємствах, особливо у вагонобудівній галузі, яка знаходиться на даний момент у занепаді і потребує реформування. Правильно розроблена стратегія управління інноваційною діяльністю дозволить привести в рівновагу внутрішню та зовнішню середу підприємства. також порівняти потенціал підприємства і, найголовніше, забезпечити виживання в умовах зміни політичної ситуації. Результати. Авторами удосконалено механізм стратегії інноваційної діяльності на великих промислових підприємствах. Ефективна реалізація стратегічної інноваційної діяльності промислових підприємств може сприяти підвищенню конкурентоспроможності не тільки деяких промислових підприємств, а й економіки України в цілому. Наукова новизна. Авторами наведено теоретичне узагальнення та вдосконалення схеми механізму стратегії інноваційної діяльності на великих промислових підприємствах із поліпшення показників інтелектуальної діяльності та підвищення конкурентоспроможності на ринку, а також відновлення зв'язків між ВУЗом, підприємством і науководослідними інститутами. Практична значимість. Раціонально застосовані заходи по запропонованій авторами схемі механізму стратегії інноваційної діяльності на промислових підприємствах дозволять істотно поліпшити показники інноваційної діяльності на великих промислових підприємствах, у тому числі у вагонобудівній галузі, та підвищити конкурентоспроможність на ринку.
В статье дается обзор археологических памятников античной эпохи близ Евпатории: городища «Чайка» и синхронные ему некрополь и каменоломня.Городище «Чайка», основанное Херсонесом, существовало в IV-II вв. до н.э. Первый период – крепостной, с середины IV до начала III в. до н.э., когда функция поселения заключалась в сборе продуктов с сельскохозяйственной округи и отправке их в Херсонес. Крепость гибнет в результате политической борьбы в Херсонесе, когда потерпевшая поражение группа противников демократического устройства захватывает часть дальней хоры полиса.Второй период – усадебный, начало и 60-е гг. III в. до н.э. Поселение делится на частновладельческие усадьбы, имевшие производственную специализацию: винодельческая, производство сырцовых кирпичей и каменотесное дело. Усадьбы гибнут от набегов скифов.Третий период – середина III- третья четверть II в. до н.э. Основой хозяйства греков было земледелие, виноградарство и виноделие. История греческого поселения связана с такими центрами, как Херсонес и Керкинитида.После окончания существования чайкинского поселения на его территории строится небольшая крепость новым населением – поздними скифами. Время жизни поселения – последняя четверть II в. до н.э. – I в.н.э. Материальная культура населения демонстрирует его значительную эллинизацию, но с элементами варварского компонента, о чем говорит значительное отличие от эллинского в технике строительства. Постройки возводятся из необработанного камня. Основа хозяйства чайкинских поздних скифов – земледелие.В 1,5 км от городища находятся некрополь, возникший на месте античной каменоломни. Некрополь – курганный, синхронный городищу «Чайка». Сначала устраивались склепы в бортах каменоломни, затем стали насыпаться курганы. Погребальные сооружения – уступчатые склепы, каменные ящики, могильные ямы. Некрополь подвергался ограблению, поэтому почти нет нетронутых захоронений. Новое население, поздние скифы, используют греческие погребальные сооружения для захоронения своих сородичей. Кости прежних покойников сдвигаются к стенкам сооружения и кладутся новые усопшие. Инвентари и греков, и поздних скифов весьма скромны. В основном это керамика – амфоры, чернолаковая и другая столовая посуда. Изредка встречаются скромные украшения, иногда оружие. В позднескифских погребениях встречается большое количество разнообразных бус, бисера. Редко встречаются металлические предметы – железные ножи. От греческого периода иногда остаются монеты.Каменоломня греческого периода. Она демонстрирует приемы выборки и обработки камня, традиционные для античной эпохи. Большие квадры выбираются при помощи клиньев и обрабатываются на месте. Часто на недовыбранных квадрах видны следы подтески инструментом. Каменная крошка – отходы обработки камня – включалась в насыпи курганов.История чайкинского городища тесно связана с историей Северо-Западного Крыма, Херсонеса и Керкинитиды. ; The article suggests the survey of archaeological monuments of ancient age in the vicinity of Evpatoria: the Chaika site and the synchronous necropolis and quarry.The site of Chaika being founded by Chersoneses continued living from 4th to 2nd centuries B.C. The first period – the fortress, when the site served for cropping production and forwarding it to Chersoneses. The fortress went under as a result of political rivalry in Chersoneses when a group of democratic policy antagonists suffered a reverse and occupied a far part of polis chora.The second period – the stage of villas lasted from the early 3d century to the 60-es of the 3d century B.C. The site was divided into several private villas with production profile: winery, unfired bricks production and stone working. The villas were destroyed because of Scythian invasions.The third period lasted from the mid 3d century to the 70-es of the 3d century B.C. Farming and wine trade were the pivot of economy. The history of Greek site connected with the centers of Chersoneses and Kerkinitis.After the Greek site of Chaika ceased to exist, the new inhabitants of late Scythians built a new small fortress on this place. The lifetime of this site is from the 2nd century B.C. to the 1st century A.D. The material culture of the inhabitants of the site demonstrates Hellenization features but with barbaric components which is realty apparent in building techniques. The houses were constructed of rough stone. The pivot of economy of the late Scythians of the Chaika site was farming.In1,5 kmfrom the Chaika site on the place of ancient quarry the necropolis is situated. The necropolis consists of burial mound synchronous with the Chaika site. Initially the vaults were built on the edge of the quarry, later the mound were erected. The burial constructions were corbelled vaulted, cists and burial graves. Since the necropolis was robbed there are almost no completely preserved burials. New late Scythian population used Greek burial constructions for burring their people. They moved aside the bones of late decedent and interred their departed. The funeral gifts were scarce for both the Greeks and the late Scythian graves. They are the pottery mostly – amphorae, black glazed ceramics and other table ware. The simple adornments and weapons occur. In the late Scythian burials plenty of beads and bugles occur. There are rare fins are metal items, for example, knifes. Very rare artifacts found in the Greek burials are coins.The quarry dates to the Greek period. It demonstrates the techniques and practice of stone extraction and stone working that are traditional for classic epoch. Large quadrae were extracted with the help of chocks and worked onsite. The quadrae which stayed in situ have traces of adzing with instruments. Stone chippings, processing wastes, were used while building of mounds.The history of Chaika site is closely intertwined with the history of North-Western Crimea, Chersoneses and Kerkinitis.
Abstract. Purpose. The purpose of this article is to give coverage to the rigid system of knowledge continuity. The article is dedicated to the priority tasks of foreign language teaching at school /college and non-philological higher educational institutions. A foreign language, according to E. I. Passov, has become a kind of productive power, and foreign language literacy – an economic category. The main purpose of foreign language teaching at school/college is to provide students with a basic sound language training in order to teach students later at a technical university to use relevant foreign literature in their specialty. It mean s that students must be taught to read, analyze and translate technical texts with different objectives (with /without a dictionary), it corresponds to the curriculum requirements in foreign languages for non-linguistic specialties. Methodology. The main objective of the methodology of the foreign language teaching is communication training. The methodological mechanism of foreign language mastering is based on reading, analysis, technical texts translation, ability to speak on the issues of future specialt y and social topics. The major methodological task of foreign language teaching at school and non-linguistic technical university is to help students in the shortest possible time to master comprehensive skills of reading, understanding and translating authentic texts in a foreign language. The urgency of foreign speech training requires the improvement of foreign language methodology taking into account the ongoing changes in the social, political, economic life of our country and abroad. Findings It is established that the ability to read a relevant literature, professional literature in order to get the necessary information, be able to translate, prepare an abstract and annotation, to conduct a simple business conversation, to make a speech and understand a foreign speech within the topics of university curricula remain extremely important aspects of the language mastering. At a technical University training, development, and improvemen t of different types of reading such as skimming, scanning, reading for full understanding is determined by the task set up while working at authentic sources. These sources include monographs, patents, scientific articles, transportation documents, different technical, business, popular science materials. Originality. Specific differences in the volume of meanings of the two languages being compared are determined. It is found out that in most cases the lack of understanding of scientific foreign texts is caused n ot only by difficult grammar rules but mainly by the lack of combinatory and polysemantic knowledge of the language being studied. Practical value. The implementation of the set purposes and tasks allows to develop and improve the language /speech knowledge of students and to acquire practical skills of translation from a foreign language into a native one; gives an opportunity to master the most typical grammatical structures and genres of technical and scientific styles of speech, frequently used types of vocabulary: basic, scientific, special, terms; to eliminate some lexical problems of translation as well as to master some strategies of reading and translation: a)reading for full and accurate understanding of the material, b) quick reading for finding specific information, c) scanning, d)reading for finding the most significant information in order to convey the meaning of the text in the form of a synopsis or an abstract (semantic cutting down of the text in the form of a synopsis translation and an abstract). ; Аннотация. Цель. Целью настоящей статьи является освещение строгой системы преемственности знаний. Статья посвящена приоритетным задачам обучения иностранному языку в средней школе / колледже и в учреждениях высшего образования нефилологического профиля. Иностранный язык, по мнению Е. И. Пассова, стал своеобразной производительной силой, а иноязычная грамотность – экономической категорией [15,с.12]. Основной целеустановкой при изучении иностранного языка в школе/колледже является обеспечение учащихся хорошей базовой языковой подготовкой для того, чтобы в техническом университете научить студентов пользоваться иноязычной литературой по профилю специальности. А это значит, что их следует учить читать, анализировать и переводить технические тексты с варьируемой целью (с/без использования словаря), что, в принципе, соответствует требованиям учебной программы по иностранным языкам для неязыковых специальностей [6, с.12]. Методика. Обучение общению является главной целью методики при изучении иностранного языка. Методический механизм усвоения иностранного языка базируется на чтении, анализе, переводе технических текстов, умении высказываться по вопросам своей будущей специальности и социально-бытовой тематике. Центральной методической задачей преподавания иностранного языка как в средней школе, так и в неязыковом вузе является помощь обучаемым в овладении ими в кратчайший срок всесторонними умениями сознательного чтения, понимания и перевода оригинальных текстов на изучаемом иностранном языке. Актуальность обучения иноязычной речи диктует необходимость совершенствования методики преподавания иностранных языков с учетом происходящих изменений в современной общественно политической и экономической жизни в стране и за рубежом. Результаты. Установлено, что чрезвычайно важным аспектом владения языком остается умение читать профильную литературу, литературу по специальности с целью получения необходимой информации, заниматься вопросами перевода, реферирования и аннотирования, вести несложную деловую беседу, делать сообщения и понимать иностранную речь на слух в пределах изученных тем программы. Обучение, развитие и совершенствование таких видов чтения в техническом университете, как ознакомительное, поисковое, просмотровое и изучающее определяется задачей, поставленной при работе с оригинальными аутентичными источниками такими как монографии, патенты, научные статьи, транспортная документация, материалы технического, делового, а также научно-популярного характера. Научная новизна. Определены специфические различия в объеме значений двух сравниваемых языков. Выявлено, что в большинстве случаев затруднения в понимании научно-технических текстов на иностранном языке вызваны не столько трудностями грамматического характера, сколько непониманием особенностей словарного состава изучаемого языка; отсутствием понимания важности проблемы многозначности слова и зависимости его значения от языкового контекста и ситуации; неумением учесть различные возможности сочетаемости слов в двух языках. Практическая значимость. Реализация намеченных целей и задач позволит развить и совершенствовать языковые/речевые знания обучаемых и приобрести практические переводческие навыки с иностранного на родной язык, обеспечит усвоение наиболее типичных грамматических явлений и структуры жанров научно-технического стиля речи, частотный слой лексики: общеупотребительной, общенаучной, специальной, терминологической, устранить некоторые лексические проблемы перевода и коммуникации, а также овладеть несколькими стратегиями чтения и перевода: а) чтение с полным и точным пониманием прочитанного текста; б) беглое чтение и нахождение конкретной информации; в) чтение текста с целью ознакомления с его содержанием; г) чтение текста, выделение в нем наиболее существенной информации и передача ее в форме реферата, аннотации (смысловое свертывание текста в форме реферативного перевода и аннотации). ; Анотація. Мета. Метою цієї статті є висвітлення суворої системи наступності знання. Стаття присвячена пріоритетним завданням навчання іноземної мови в середній школі / коледжі і в закладах вищої освіти нефілологічного профілю. Іноземна мова, на думку Е.І. Пассова, стала своєрідною продуктивною силою, а іншомовна грамотність - економічною категорією [15, с.12]. Основною целеустановкою при вивченні іноземної мови в школі / коледжі є забезпечення учнів хорошою базовою мовною підготовкою для того, щоб в технічному університеті навчити студентів користуватися іншомовної літературою за профілем спеціальності. А це означає, що їх слід вчити читати, аналізувати і переводити технічні тексти з варьируемой метою (с / без використання словника), а також вміти висловитися з питань своєї майбутньої спеціальності та соціально-побутової тематики, що, в принципі, відповідає вимогам навчальної програми з іноземних мов для немовних спеціальностей [6, с.12]. Методика. Навчання спілкуванню є головною метою методики навчання іноземним мовам. Методичний механізм засвоєння іноземної мови базується на читанні, аналізі, перекладі технічних текстів, умінні висловлюватися з питань своєї майбутньої спеціальності та соціально-побутової тематики. Центральної методичної завданням викладання іноземної мови як в середній школі, так і в немовних ВНЗ є допомога учнем в оволодінні ними в найкоротший термін всебічними вміннями свідомого читання, розуміння і перекладу оригінальних текстів на досліджуваному іноземною мовою. Актуальність навчання іноземної мови диктує необхідність вдосконалення методики викладання іноземних мов з урахуванням змін, що відбуваються в сучасній суспільно-політичного та економічнім житті в країні і за кордоном. Результати. Встановлено, що надзвичайно важливим аспектом володіння мовою залишається вміння читати профільну літературу, літературу за фахом з метою отримання необхідної інформації, займатися питаннями перекладу, реферування та анотування, вести нескладну ділову бесіду, робити повідомлення і розуміти іноземну мову на слух в межах вивчених тем програми. Навчання, розвиток і вдосконалення таких видів читання в технічному університеті, як ознайомлювальне, пошукове, переглядові та вивчає визначається завданням, поставленим при роботі з оригінальними автентичними джерелами. Це монографії, патенти, наукові статті, транспортна документація, матеріали технічного, ділового, а також науково-популярного характеру. Наукова новизна. Визначено специфічні відмінності в обсязі значень двох порівнюваних мов. Виявлено, що в більшості випадків труднощі в розумінні науково-технічних текстів на іноземній мові викликані не стільки труднощами граматичного характеру, скільки нерозумінням особливостей словникового складу мови, що вивчається; нерозумінням важливості проблеми многозначності слова і залежності його значення від мовного контексту і ситуації; невмінням врахувати різніможливості слів у двох мовах. Практична значимість. Реалізація намічених цілей і завдань дозволить розвинути і удосконалювати мовні / мовні знань учнів і набути практичних перекладацькі навички з іноземною на рідну мову, забезпечить засвоєння найбільш типових граматичних явищ і структури жанрів науково-технічного стилю мовлення, частотний шар лексики: загальновживаної, загальнонаукової, спеціальної, термінологічної, виправити деякі лексичних проблем і перекладу та комунікації, а також оволодіти кілька стратегій читання і перекладу: а) читання з повним і точним розумінням прочитаного тексту; б) побіжного прочитання і знаходження конкретній інформації; в) читання тексту з метою ознайомлення з його змістом; г) читання тексту, виділення в ньому найбільш суттєву інформації і передача ії в формі реферату, анотації (смислове згортання тексту в формі реферативного перекладу і анотації).
The purpose of the work is to study the foundations of a general risk theory. To form a single formal concept of risk, a number of definitions of the term "risk" found in the literature have been analyzed. There is a certain redundancy in the number of entities involved in the definition of this term. The necessary attributes of the genesis of this concept have been identified. Based on the analysis, using the instrumentation of modern algebra, a new formal, mathematically strict definition of risk is built. In fact, the paper proposes a new relational theory of risk, attracting only two entities to define the concept of "risk": set and order of preference, inducing on this set the minimum structure of a semilattice or family of semilattices. The paper also describes an approach for studying in theoretical-risk setting problems in which there is no risk, in the traditional sense, in which the preference relation does not induce a semilattice and/or is a preorder. It is shown that in this case, when identifying a suitable equivalence relation on a set of outcomes, the problem can be reduced to a classical theoretical-risk setting. The second part of the paper contains an example of the direct use of a new relational risk theory in the study of nonnumerical economies. The problem of analysis of the situation of confrontation between two technologically unequal countries in game-theoretical staging is considered. We are talking about a grandiose space program - the organization of manned flights to Mars. The scales of the object of confrontation, the impossibility of quantitative assessments of the consequences of the implementation of scenarios of this project, make any quantitative assessments impossible at the stage of preliminary analysis. Therefore, only expert estimates of preferences at multiple outcomes can be used as initial data for confrontation analysis. Under these conditions, the emergence of certain risks of the project implementation for both players was demonstrated. During the analysis of the example illustrating the application of the new relational risk theory, a number of optimality principles considered in game theory were extended to the case when only partial orders are given on a set of game outcomes. As the methodological basis of the research we used the achievements of modern algebra, in particular the theory of relational systems, as well as the concepts and methods of game theory, such as representing the game in normal form, selecting dominant and eliminating dominant strategies, choosing solutions from many cautious strategies, as well as from the set of Nash Equilibria. The main result of the paper is the substantiation of relational risk theory, the formation of its conceptual base, the demonstration of the constructive nature of the theory on the example of solving a specific problem of risk analysis in an economic system described in terms of non-numerical characteristics. The material presented in the article is of interest to researchers in the field of risk theory and game theory, as well as to practitioners engaged in socio-economic and political forecasting in conditions of lack of information. ; Целью работы является исследование оснований общей теории риска. Для формирования единой формальной концепции риска проанализирован ряд встречающихся в литературе определений термина «риск». Отмечена определенная избыточность количества сущностей, привлекаемых к определению этого термина. Выявлены необходимые атрибуты генезиса этого понятия. На основе проведенного анализа, используя инструментарий современной алгебры, построено новое формальное, математически строгое определение риска. Фактически в работе предложена новая реляционная теория риска, привлекающая для определения понятия «риск» лишь две сущности: множество и порядок предпочтения, индуцирующий на этом множестве минимально структуру полурешетки или семейства полурешеток. Работа, также, содержит описание подхода для изучения в теоретико-рисковой постановке задач, в которых риск, в традиционном понимании отсутствует, в которых отношение предпочтения не индуцирует полурешетку и/или является предпорядком. Показано, что в этом случае при выявлении подходящего отношения эквивалентности на множестве исходов, задача может быть сведена к классической (в терминах предлагаемой концепции риска) теоретико-рисковой постановке. Вторая часть работы содержит пример прямого использования новой реляционной теории риска при исследовании нечисловых экономик. Рассмотрена задача анализа ситуации противостояния двух технологически неравнозначных стран в теоретико-игровой постановке. Речь идет о грандиозной космической программе – организации пилотируемых полетов на Марс. Масштабность предмета противостояния, невозможность количественных оценок последствий реализации сценариев этого проекта, делают невозможными на этапе предварительного анализа какие-либо количественные оценки. Поэтому в качестве исходных данных для анализа противостояния возможно использование лишь экспертных оценок предпочтений на множестве исходов. В этих условиях продемонстрировано возникновение тех или иных рисков реализации проекта для обоих игроков. В ходе анализа примера, иллюстрирующего применение новой реляционной теории риска, ряд принципов оптимальности, рассматриваемых в теории игр, был распространен на случай, когда заданы лишь частичные порядки на множестве исходов игры. В качестве методологической базы исследования были использованы достижения современной алгебры, в частности теории реляционных систем, а также концепции и методы теории игр, такие, как представление игры в нормальной форме, отбор доминирующих и исключение доминируемых стратегий, выбор решений из множества осторожных стратегий, а также из множества равновесий по Нэшу. Основным результатом работы является обоснование реляционной теории риска, формирование ее понятийной базы, демонстрация конструктивного характера теории на примере решения конкретной задачи анализа риска в экономической системе, описанной в терминах нечисловых характеристик. Представленный в статье материал представляет интерес для исследователей в области теории риска и теории игр, а также для специалистов-практиков, занимающихся социально-экономическим и политическим прогнозированием в условиях дефицита информации.
Цель исследования – анализ тенденций развития мирового фармацевтического рынка и перспектив его развития.Материалы и методы исследования. Методы исследования – обзор литературных данных и обобщение материала, методы анализа и синтеза, маркетингового, системного, логико-структурного и сравнительного ана-лиза, прогнозирования и программирования.Результаты и их обсуждение. Определено, что в современных условиях на мировом фармацевтическом рынке огромное значение приобретает усиление взаимодействия между производственным, оптовым и розничным звеньями. Их нынешние взаимоотношения характеризуются постоянным поиском новых форм сотрудничества, что в сложившихся условиях вполне закономерно, так как оно должно быть взаимовыгодным и высокоэффективным, приносящим максимальную прибыль всем участникам товаропроводящей сети, с одной стороны, и максимально обеспечивать все потребности населения, с другой стороны. По результатам анализа статистических данных определено, что максимальный ежегодный прирост объемов фармацевтического рынка (107,0 %) достигнут в 2016 году, но в последние годы наблюдается его замедление. Изменение объемов рынка в среднем составляет 5-6 %. Анализ динамики мирового экспорта и импорта лекарственных средств характеризует динамичность фармацевтического рынка (темп прироста экспорта – 7,7 %, импорта – 10,1 %). Наблюдается мировая тенденция к увеличению объемов производства фармацевтической продукции (на 29 %), расходов на научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы (на 58 %), рыночной стоимости лекарственных средств по розничным ценам (на 24,1 %) и их оплаты по государственному медицинскому страхованию (на 298,48 %). Мировой тенденцией здравоохранения является увеличение расходов на генерические лекарственные средства (до 36 % от общего объема фармацевтического рынка). Темпы прироста объемов продаж лекарственных средств в стоимостном выражении в целом на мировом фармацевтическом рынке по терапевтическим группам не равномерны. К проблемам мировой фармации отнесено недостаточное количество научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, появление новых юридических и регуляторных ограничений, политическая напряженность и экономический кризис в мире.Выводы. По результатам исследования установлены основные тенденции развития и недостатки мирового фармацевтического рынка. На основании анализа сформулированы ключевые задачи его развития. ; Aim. To analyze trends of the global pharmaceutical market development and its prospects.Materials and methods. The following methods of research were used: the review of literature data and generalization of the material, methods of analysis and synthesis, marketing, system, logical-structural and comparative analysis, forecasting and programming.Results and discussion. It has been determined that in the present-day conditions the intensification of the interaction between production, wholesale and retail links is of great importance at the global pharmaceutical market. Their current relationships are characterized by a constant search for new forms of cooperation; it is quite logical today since they should be mutually beneficial and highly effective, bringing the maximum profit to all members of the commodity network, on the one hand, and maximally providing all the needs of the population, on the other hand. According to the results of the statistical data analysis, it has been determined that the maximum annual increase of the volume of the pharmaceutical market (107.0 %) was achieved in 2016, but in recent years it has been slowed down. The average market volume changes by 5-6 %. The analysis of the dynamics of the world exports and imports of medicines characterizes the dynamics of the pharmaceutical market (the growth rate of exports is 7.7 %, and imports – 10.1 %). There is a worldwide tendency to increase the volume of production of pharmaceutical products (by 29 %), research and development costs (by 58 %), the market value of medicines in retail prices (by 24.1 %), and their payment by the state medical insurance (by 298.48 %). The global trend of healthcare is to increase the cost of generic drugs (up to 36 % of the total pharmaceutical market). The growth rates of sales of medicines in terms of value in general at the world pharmaceutical market by therapeutic groups are uneven. The problems of world pharmacy include insufficient number of research and development work, the emergence of new legal and regulatory constraints, political tension and the economic crisis in the world.Conclusions. According to the results of the study the main trends of development and disadvantages of the world pharmaceutical market have been identified. Based on the analysis the key tasks of its development have been formulated. ; Мета дослідження – аналіз тенденцій розвитку світового фармацевтичного ринку і перспектив його розвитку.Матеріали та методи. Методи дослідження – огляд літературних даних і узагальнення матеріалу, методи аналізу і синтезу, маркетингового, системного, логіко-структурного і порівняльного аналізу, прогнозування і програмування.Результати та їх обговорення. Визначено, що в сучасних умовах на світовому фармацевтичному ринку величезного значення набуває посилення взаємодії між виробничою, оптовою і роздрібною ланками. Їх нинішні взаємини характеризуються постійним пошуком нових форм співпраці, що на сьогоднішній день є цілком закономірним, так як вони повинні бути взаємовигідними і високоефективними, що принесе максимальний прибуток усім учасникам товаропровідної мережі, з одного боку, і максимально забезпечить усі потреби населення, з іншого боку. За результатами аналізу статистичних даних визначено, що максимальний щорічний приріст обсягів фармацевтичного ринку (107,0 %) досягнуто в 2016 році, але в останні роки спостерігається його уповільнення. Зміна обсягів ринку в середньому становить 5-6 %. Аналіз динаміки світового експорту й імпорту лікарських засобів характеризує динамічність фармацевтичного ринку (темп приросту експорту – 7,7 %, імпорту – 10,1 %). Спостерігається світова тенденція до збільшення обсягів виробництва фармацевтичної продукції (на 29 %), витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (на 58 %), ринкової вартості лікарських засобів за роздрібними цінами (на 24,1 %) і їх оплати за державним медичним страхуванням (на 298,48 %). Світовою тенденцією охорони здоров'я є збільшення витрат на генеричні лікарські засоби (до 36 % від загального обсягу фармацевтичного ринку). Темпи приросту обсягів продажів лікарських засобів у вартісному виразі в цілому на світовому фармацевтичному ринку за терапевтичними групами є нерівномірними. До проблем світової фармацією віднесено недостатню кількість науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, появу нових юридичних і регуляторних обмежень, політичну напруженість і економічну кризу в світі.Висновки. За результатами дослідження встановлені основні тенденції розвитку та недоліки світового фармацевтичного ринку. На підставі аналізу сформульовані ключові завдання його розвитку.
Purpose of the study. The oil and gas industry occupies an important place in the Russian economy. The financial position of any organization is determined by its financial results, where profit is a key indicator in a market economy and an indicator of the success of the company. The aim of this work is to study the state and development of the oil and gas industry, analysis of the main financial indicators, characterizing the activities of a number of oil producing companies selected in the SPARK database using economic and statistical methods.Materials and methods. The research information base is statistical data and analytical information reflecting the financial component of the oil and gas industry. The research methodological base is represented by economic and statistical methods of information analysis.Results. The analysis of the main trends in the development of trade in the international oil trade is carried out, the key determinants of the modern world oil market are highlighted, the economic situation in the Russian oil industry is analyzed, which showed that there is a decrease in oil production associated with the OPEC + agreements; the share of exports of crude oil increases; the share of exports of refined oil decreases; the government is developing measures to reduce the dependence of budget revenues on the oil and gas industry.The main types of profit, such as gross profit, sales profit, before-tax profit, net profit are considered. It is worth noting that these categories of profit are interconnected, since one category follows from another, depending on the items of income and expense inherent in a particular type of profit. The analysis of a number of indicators, characterizing the financial activities of organizations of the oil and gas complex was carried out, the totality of oil producing organizations based on the SPARK database was selected, and a comparative analysis of the financial activities of two organizations of the oil and gas complex was carried out.Conclusion. The oil and gas industry is a key sector of the economy, making a significant contribution to the social and economic development of our country. Revenues from the activities of the oil and gas complex make a significant contribution to the country's GDP and are a significant component of the budget.In this paper, an analysis of a number of financial and economic indicators, characterizing the activities of organizations of the oil and gas complex was carried out. The financial condition of the organization is largely determined by its financial results – profit or loss. The main indicators of the financial results of the organization are profit and profitability, which depend on many internal and external factors. Including, industry features have a great influence. A set of oil-producing organizations based on the SPARK database was selected in the work. By the example of organizations JSC "IDELOIL" and Ltd "NEDRA-K", a comparative analysis of financial and economic indicators was carried out, directions for increasing gross profit and gross margin indicators were proposed and justified in order to reduce costs and increase revenues.As a result, it was concluded that the oil industry in Russia depends on political and economic factors, in this regard, it is necessary to regularly analyze the activities of organizations in this industry to identify miscalculations, low-active functioning systems, etc., with the purpose of more efficient functioning of the industry. ; Цель исследования. Нефтегазовая отрасль занимает важное место в российской экономике. Финансовое положение любой организации определяется её финансовыми результатами, где прибыль является ключевым показателем в условиях рыночной экономики и индикатором успешности деятельности компании. Целью данной работы является изучение состояния и развития нефтегазовой отрасли, анализ основных финансовых показателей, характеризующих деятельность ряда нефтедобывающих компаний, отобранных в БД СПАРК, с использованием экономико-статистических методов.Материалы и методы. Информационной базой исследования являются статистические данные и аналитическая информация, отражающие финансовую составляющую деятельности компаний нефтегазовой отрасли. Методологическую базу исследования представляют экономико-статистические методы анализа информации.Результаты. Проведен анализ основных тенденций развития торговли в международной торговле нефтью, выделены ключевые детерминанты современного мирового нефтяного рынка, проанализирована экономическая ситуация в российской нефтедобывающей отрасли, показавшая, что происходит снижение добычи нефти, связанное с договорённостями ОПЕК+; увеличивается доля экспорта сырой нефти, снижается доля экспорта переработанной нефти; правительством разрабатываются меры по снижению зависимости поступлений в бюджет от нефтегазовой отрасли.Рассмотрены основные виды прибыли, такие как валовая прибыль, прибыль от продаж, прибыль до налогообложения, чистая прибыль. Стоит отметить, что данные категории прибыли взаимосвязаны между собой, поскольку одна категория вытекает из другой в зависимости от статей дохода и расхода, присущих тому или иному виду прибыли. Проведен анализ ряда показателей, характеризующих финансовую деятельность организаций нефтегазового комплекса, отобрана совокупность нефтедобывающих организаций на основе БД СПАРК, проведен сравнительный анализ финансовой деятельности двух организаций нефтегазового комплекса.Заключение. Нефтегазовая промышленность является ключевой отраслью экономики, внося существенный вклад в социально-экономическое развитие нашей страны. Доходы от деятельности нефтегазового комплекса вносят существенный вклад в ВВП страны и являются весомой составляющей бюджета.В данной работе был проведен анализ ряда финансово-экономических показателей, характеризующих деятельность организаций нефтегазового комплекса. Финансовое состояние организации во многом определяется её финансовыми результатами – прибылью или убытком. Основными показателями финансовых результатов организации является прибыль и рентабельность, которые зависят от множества внутренних и внешних факторов. В том числе большое влияние оказывают особенности отрасли. В работе была отобрана совокупность нефтедобывающих организаций на основе БД СПАРК. На примере организаций АО «ИДЕЛОЙЛ» и ООО «НЕДРА-К» проведен сравнительный анализ финансово-экономических показателей, предложены и обоснованы направления повышения показателей валовой прибыли и валовой рентабельности, с целью снижения расходов и увеличения доходов.В результате выполненной работы сделан вывод о том, что нефтедобывающая отрасль в России зависит от политических и экономических факторов, в связи с этим необходимо регулярно проводить анализ деятельности организаций данной отрасли, для выявления просчетов, низко-активных функционирующих систем и т.п., с целью более эффективного функционирования отрасли.
Aim. To analyze trends of the global pharmaceutical market development and its prospects.Materials and methods. The following methods of research were used: the review of literature data and generalization of the material, methods of analysis and synthesis, marketing, system, logical-structural and comparative analysis, forecasting and programming.Results and discussion. It has been determined that in the present-day conditions the intensification of the interaction between production, wholesale and retail links is of great importance at the global pharmaceutical market. Their current relationships are characterized by a constant search for new forms of cooperation; it is quite logical today since they should be mutually beneficial and highly effective, bringing the maximum profit to all members of the commodity network, on the one hand, and maximally providing all the needs of the population, on the other hand. According to the results of the statistical data analysis, it has been determined that the maximum annual increase of the volume of the pharmaceutical market (107.0 %) was achieved in 2016, but in recent years it has been slowed down. The average market volume changes by 5-6 %. The analysis of the dynamics of the world exports and imports of medicines characterizes the dynamics of the pharmaceutical market (the growth rate of exports is 7.7 %, and imports – 10.1 %). There is a worldwide tendency to increase the volume of production of pharmaceutical products (by 29 %), research and development costs (by 58 %), the market value of medicines in retail prices (by 24.1 %), and their payment by the state medical insurance (by 298.48 %). The global trend of healthcare is to increase the cost of generic drugs (up to 36 % of the total pharmaceutical market). The growth rates of sales of medicines in terms of value in general at the world pharmaceutical market by therapeutic groups are uneven. The problems of world pharmacy include insufficient number of research and development work, the emergence of new legal and regulatory constraints, political tension and the economic crisis in the world.Conclusions. According to the results of the study the main trends of development and disadvantages of the world pharmaceutical market have been identified. Based on the analysis the key tasks of its development have been formulated. ; Цель исследования – анализ тенденций развития мирового фармацевтического рынка и перспектив его развития.Материалы и методы исследования. Методы исследования – обзор литературных данных и обобщение материала, методы анализа и синтеза, маркетингового, системного, логико-структурного и сравнительного ана-лиза, прогнозирования и программирования.Результаты и их обсуждение. Определено, что в современных условиях на мировом фармацевтическом рынке огромное значение приобретает усиление взаимодействия между производственным, оптовым и розничным звеньями. Их нынешние взаимоотношения характеризуются постоянным поиском новых форм сотрудничества, что в сложившихся условиях вполне закономерно, так как оно должно быть взаимовыгодным и высокоэффективным, приносящим максимальную прибыль всем участникам товаропроводящей сети, с одной стороны, и максимально обеспечивать все потребности населения, с другой стороны. По результатам анализа статистических данных определено, что максимальный ежегодный прирост объемов фармацевтического рынка (107,0 %) достигнут в 2016 году, но в последние годы наблюдается его замедление. Изменение объемов рынка в среднем составляет 5-6 %. Анализ динамики мирового экспорта и импорта лекарственных средств характеризует динамичность фармацевтического рынка (темп прироста экспорта – 7,7 %, импорта – 10,1 %). Наблюдается мировая тенденция к увеличению объемов производства фармацевтической продукции (на 29 %), расходов на научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы (на 58 %), рыночной стоимости лекарственных средств по розничным ценам (на 24,1 %) и их оплаты по государственному медицинскому страхованию (на 298,48 %). Мировой тенденцией здравоохранения является увеличение расходов на генерические лекарственные средства (до 36 % от общего объема фармацевтического рынка). Темпы прироста объемов продаж лекарственных средств в стоимостном выражении в целом на мировом фармацевтическом рынке по терапевтическим группам не равномерны. К проблемам мировой фармации отнесено недостаточное количество научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, появление новых юридических и регуляторных ограничений, политическая напряженность и экономический кризис в мире.Выводы. По результатам исследования установлены основные тенденции развития и недостатки мирового фармацевтического рынка. На основании анализа сформулированы ключевые задачи его развития. ; Мета дослідження – аналіз тенденцій розвитку світового фармацевтичного ринку і перспектив його розвитку.Матеріали та методи. Методи дослідження – огляд літературних даних і узагальнення матеріалу, методи аналізу і синтезу, маркетингового, системного, логіко-структурного і порівняльного аналізу, прогнозування і програмування.Результати та їх обговорення. Визначено, що в сучасних умовах на світовому фармацевтичному ринку величезного значення набуває посилення взаємодії між виробничою, оптовою і роздрібною ланками. Їх нинішні взаємини характеризуються постійним пошуком нових форм співпраці, що на сьогоднішній день є цілком закономірним, так як вони повинні бути взаємовигідними і високоефективними, що принесе максимальний прибуток усім учасникам товаропровідної мережі, з одного боку, і максимально забезпечить усі потреби населення, з іншого боку. За результатами аналізу статистичних даних визначено, що максимальний щорічний приріст обсягів фармацевтичного ринку (107,0 %) досягнуто в 2016 році, але в останні роки спостерігається його уповільнення. Зміна обсягів ринку в середньому становить 5-6 %. Аналіз динаміки світового експорту й імпорту лікарських засобів характеризує динамічність фармацевтичного ринку (темп приросту експорту – 7,7 %, імпорту – 10,1 %). Спостерігається світова тенденція до збільшення обсягів виробництва фармацевтичної продукції (на 29 %), витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (на 58 %), ринкової вартості лікарських засобів за роздрібними цінами (на 24,1 %) і їх оплати за державним медичним страхуванням (на 298,48 %). Світовою тенденцією охорони здоров'я є збільшення витрат на генеричні лікарські засоби (до 36 % від загального обсягу фармацевтичного ринку). Темпи приросту обсягів продажів лікарських засобів у вартісному виразі в цілому на світовому фармацевтичному ринку за терапевтичними групами є нерівномірними. До проблем світової фармацією віднесено недостатню кількість науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, появу нових юридичних і регуляторних обмежень, політичну напруженість і економічну кризу в світі.Висновки. За результатами дослідження встановлені основні тенденції розвитку та недоліки світового фармацевтичного ринку. На підставі аналізу сформульовані ключові завдання його розвитку.