Suchergebnisse

The European Union's development has resulted in modifications of its institutional model. In the context of external activities, this refers to the distribution of formal competences on the one hand, and the functioning of European institutions in practice on the other, especially with regard to informal mechanisms. The aim of this article is to analyze the European Council's role in the formation of the European Union's external activities. The research questions address the sources and manifestations of the European Council's institutional dynamics in the field of external activities. The answers are based on an analysis of the European Council's behavior with regard to how the borders of the European project are established in relations with external partners. In terms of methodology, the text employs an analysis of the European Council Conclusions in the years 2011-2017. ; Развитие Европейского Союза привело к изменениям его институциональной модели. В контексте внешней деятельности это относится к распределению формальных полномочий и функционированию европейских институтов, особенно в отношении неформальных его механизмов. Целью статьи является анализ роли Европейского Совета в формировании внешней деятельности Европейского Союза. Вопросы исследования касаются источников и проявлений институциональной динамики Европейского Совета в области внешней деятельности. Ответы основаны на анализе деятельности Европейского Совета в отношении того, как устанавливаются границы европейского проекта в отношениях с внешними партнерами. С точки зрения методологии в тексте используется анализ выводов Европейского совета за 2011-2017 годы. В статье указывается, что в процессе институциональных реформ и споров между наднациональными и межправительственными интеграционными видениями, Европейский Совет при решении вопроса установления границ Европейского Союза придерживается определенных принципов. С одной стороны, применяет имперскую модель, сильно подчеркивая связи между интеграционным проектом и соседними странами, что иллюстрирует логика концентрических кругов при решении проблем. С другой стороны, южный и восточный кризисы смещают видение Европейского Совета в направлении Вестфальской модели. Растущая тенденция изменения расположения на одной стороне внешней границы ЕС или на другой становится все более очевидной. Следовательно, сама граница становится более четкой и менее проницаемой. Окружающая среда ЕС воспринимается как все более опасная (как на Юге, через миграцию из арабского мира, так и на Востоке, в результате политики России), и поэтому требует повышения уровня безопасности путем перехода от мягкой до жесткой силы её обеспечения. Необходимым становится усиление защиты внешних границ и политики по развитию системы убежища. Это вновь отвечает логике Вестфальской модели и противостоит логике неосредневековой модели. Представленные выводы вызывают дальнейшие вопросы, связанные с внутренней динамикой процессов принятия решений в Европейском совете, силой воздействия стран-членов на выбор вопросов, к которым обращается Европейский совет, и решения Европейского Совета. С другой стороны, внешняя деятельность, в частности строительство границ, интересна эмпирической областью со значительным потенциалом развития. ; Розвиток Європейського Союзу призвело до змін його інституційної моделі. В контексті зовнішньої діяльності це відноситься до розподілу формальних повноважень, з одного боку, і функціонуванню європейських інститутів на практиці, з іншого, особливо щодо неформальних механізмів. Метою даної статті є аналіз ролі Європейської Ради у формуванні зовнішньої діяльності Європейського Союзу. Питання дослідження стосуються джерел і проявів інституційної динаміки Європейської Ради в області зовнішньої діяльності. Відповіді засновані на аналізі поведінки Європейської Ради щодо того, як встановлюються межі європейського проекту в стосунках з зовнішніми партнерами. З точки зору методології в тексті використовується аналіз висновків Європейської ради за 2011-2017 роки.В статті вказується, що у процесі інституційних реформ та суперечки між наднаціональними та міжурядовими інтеграційними баченнями, Європейська Рада при вирішенні питання встановлення кордонів Європейського Союзу дотримується певних принципів. З одного боку, застосовує імперську модель, сильно підкреслюючи зв'язки між інтеграційним проектом та сусідніми країнами, що ілюструє логіку концентричних кіл при вирішенні проблем. З іншого боку, південна і східна кризи зміщують бачення Європейської Ради у напрямку Вестфальської моделі. Зростаюча тенденція зміни розташування на одній стороні зовнішнього кордону ЄС чи на іншій стає все більш очевидною. Відтак, сам кордон стає більш чітким і менш проникним. Навколишнє середовище ЄС сприймається як все більш небезпечне (як на Півдні, через міграцію з арабського світу, так і на Сході, внаслідок політики Росії), і тому вимагає підвищення рівня безпеки шляхом переходу від м'якої до жорсткої сили. Для підтримання інтеграції в ЄС необхідним стає посилення захисту зовнішніх кордонів та політики щодо розбудови системи притулку. Це знову відповідає логіці Вестфальської моделі і протистоїть логіці неосередньовічної моделі. Висновки, представлені вище, викликають подальші дослідницькі питання, пов'язані з внутрішньою динамікою процесів прийняття рішень в Європейській раді, силою впливу країн-членів на вибір питань, до яких звертається Європейська рада, та рішень Європейської Ради. З іншого боку, зовнішня діяльність, зокрема будівництво кордонів, є цікавою емпіричною областю зі значним потенціалом розвитку.

this paper is about EU "soft policies" on immigrant integration. It analyzes the "Common Basic Principles" (CBPs) and the "European Integration Fund" (EIF), two devices that have been recently established within this framework. It adopts the theoretical perspective of the "anthropology of policy" and "governmentality studies". It shows the context of birth of the aforementioned devices, as well as their functioning and the assessment done by the actors implied in the elaboration/implementation/evaluation of the related policies. It is based both on documentary research as well as direct observation and interviews done to the actors implied. It concludes that the PBC and the EIF should be considered as a "technology of government", that strives to align the conduct of the actors with the governmental aims, as well as it produces specific practices and knowledge. It also underlines an intrinsic feature of many policies: their "congenital failure", since they are (often) disputed and resignified by situated actors, who are embedded in asymmetrical power relations. ; Este trabajo se sitúa en el contexto de las políticas "blandas" de integración de inmigrantes de la Unión Europea. Desde la perspectiva de la "antropología de las políticas públicas" y los "estudios sobre gubernamentalidad", analiza dos instrumentos recién constituidos en este marco: los "Principios Básicos Comunes" (PBC) y el "Fondo Europeo para la Integración" (EIF). Ilustra el contexto de nacimiento y la lógica de funcionamiento de estos instrumentos, así como su valoración por parte de los actores implicados en la elaboración/implementación/evaluación de las relativas políticas públicas. Se vale tanto de la búsqueda documental como de la observación directa y las entrevistas a las partes implicadas. Llega a la conclusión de que el conjunto constituido por los PBC y el EIF puede ser considerado una "tecnología de gobierno", orientada a la alineación de la conducta de los actores con los objetivos gubernamentales y vertebradora de prácticas y saberes determinados. También pone de relieve una característica intrínseca de muchas políticas públicas: su "fracaso congénito", al ser éstas (a menudo) cuestionadas y resignificadas por actores situados e insertos en relaciones de poder asimétricas.

This paper provides a conceptual analysis of the EU's legitimation status through the lens of a realist account of legitimacy. We propose a modification of Bernard Williams' theory of liberal legitimacy, and use it to make sense of the widely perceived legitimation crisis of the EU. In Williams' well-known formula, "Basic Legitimation Demand + Modernity = Liberalism". Drawing on that model, we put forward three main claims. (i) The right side of the equation is insufficiently sensitive to the importance of popular sovereignty in Western constitutional traditions; (ii) The left side of the equation is best thought of as a 'legitimation story': an account of what plausibly sustains belief in legitimacy. This is, however, not a purely descriptive notion: attending to the meaning of politics in the relevant context rules out both violent domination and ideologically distorted legitimation stories, thus providing a non-moralised normative component for the position. (iii) While most EU member states ostensibly support the Union, the legitimation story offered by the member states to its citizens draws upon a tradition of popular sovereignty that sit badly with the supranational pooling and delegation of sovereign powers that characterises the EU rule. That, we maintain, explains the current legitimation crisis of the EU. Further, we argue that the realist framework requires a solution to the legitimation problem before any advances can be made on the front of social justice. This discussion paper is part of a series of contributions to the conference "Towards a Grammar of Justice in EU Law", which took place on 6-7 November 2014 at VU University Amsterdam, sponsored by ACCESS EUROPE Amsterdam, VU Centre for European Legal Studies and the Dutch Research Council VENI grant.

'Der Beitrag analysiert die Entwicklung, den gegenwärtigen Stand und die Zukunft der Visegrad-Gruppe, eines der erfolgreichsten Foren für subregionale Kooperation in Ostmitteleuropa. Das Fehlen formalisierter institutioneller Strukturen hat ein flexibles, für Änderungen offenes Arrangement hervorgebracht. Gleichzeitig war es damit anfällig für Störungen, die mit einer stärker institutionalisierten Struktur vermieden werden hätten können. Während das vorrangige Ziel in den 1990er Jahren darin bestanden hatte, das Erbe der Vergangenheit zu beseitigen, einen Beitrag zur Auflösung des Warschauer Paktes und zum Rückzug der sowjetischen Truppen aus der Region zu leisten sowie die 'Rückkehr' der Länder nach Europa zu koordinieren, stehen heute die Integration in die EU, Hilfe bei der demokratischen Konsolidierung der Post-Meciar-Slowakei und pragmatische Zusammenarbeit in verschiedenen Bereichen im Vordergrund. Offen bleibt, ob die Gruppe nach einem EU-Beitritt noch Zukunft hat. Der Autor ist der Ansicht, dass sich das Zentraleuropäische Freihandelsabkommen nach der EU-Erweiterung erübrigen wird, während die Visegrad-Gruppe auch danach noch Restaufgaben zu erfüllen haben wird.' (Autorenreferat)

Political Science; European Union - De serie 'Werkdocumenten' omvat stukken die in het kader van de werkzaamheden van de WRR tot stand zijn gekomen en die op aanvraag door de raad beschikbaar worden gesteld. De verantwoordelijkheid voor de inhoud en de ingenomen standpunten berust bij de auteurs.

Public opinion on the European Union (EU) is significant and therefore a worthwhile topic of consideration. Analyses have identified and ordered the factors that impact public opinion on the EU, as well analyzed the efficacy of EU funds. Yet the confluence of these two lines of inquiry is understudied. Some Member States have surpluses and others deficits relative to the EU budget, which could impact citizens' perceptions of the EU. To gauge this potential relationship, this article notes deficit and surplus Member States and responses to one Eurobarometer question about trust in the European Commission from 2000-2013. These variables are used to evaluate the EU budget's impact on public opinion towards the EU. The data suggest that there is a limited correlation between the two. EU funds are overshadowed as a cause of public opinion formation on the EU by other forces, but can still influence it at the margins.

Monitoring the rule of law performance of EU member states presupposes that the EU has a clear idea of what is meant by the rule of law. Theoretically, however, the conceptualization of this notion has proven difficult, leading to a wide range of differing approaches. Moreover, the application of a common rule of law concept in a multilevel legal context creates its own difficulties. As the starting point for this contribution, we identify a core meaning of the rule of law based on the work of Philip Selznick and Martin Krygier. They see the reduction of the arbitrary use of power as the central value and point to the importance of a contextual approach to realizing that value: reducing arbitrariness may require very different concrete measures from one society to another. We examine what common idea of the rule of law is projected by the European Union in its rule of law agenda, looking specifically at two important instruments, the Justice Scoreboard and the Better Regulation programme. Using the contextual approach to rule of law, we then examine whether the core meaning of this concept is recognizable here, and whether efforts are already made to allow for the inclusion of contextual elements. Our analysis clarifies that the two instruments support the core notion of the rule of law by enhancing the quality of political debates in the EU. However, underlying economic assumptions and approaches as well as political forces form a constant threat to the realization of elements of participation and s