Suchergebnisse

The article deals with defining the characteristics of the authority discourse development in modern society. The localization of the urban area has been chosen as the field of the authority discursive power strategies development. The author's scheme of authority discourse analysis in the urban area has been suggested basing on the methodological principles of a discourse-analytical strategy and involving the heuristic potential of a socio-cultural and semiotic analysis, as a result of the specific empirical study. The analysis of theoretical frames for the study of the concepts of «discourse» and «authority» has made it possible to determine a variety of communicative actions, which subject can only be the authority – an institutional discourse, namely, a political perspective. It is proposed to define a political discourse as a set of all speech acts in the appropriate institutional atmosphere, which is implemented in both oral and written forms within this study. The consideration of the background, expectations of the author and the audience, hidden motives, plot schemes etc. are provided in this article. It has been noted that it is appropriate to use the categorization approach to the «soft power» concept, which proposes to consider the power as the one which is implemented in the form of a certain communicative action. The behavior dictated by the authorities is perceived by a recipient as a voluntary choice during its relization. Such categories of the investigation as cultural mechanisms of nomination, classification, legitimation and naturalization are stressed analysing a political discourse in an urban area. The author's matrix of the analysis of the authority discourse in the urban area which includes its strategies, grammatology, idioms and the nature of their projection in discursive strategies of main subjects of discourse development has been described. ; Основное внимание в данной статье сосредоточено на определении характера производства дискурса политической власти в условиях развития современного общества. В качестве поля развертывания дискурсивных стратегий власти было избрано локализацию городского пространства. Опираясь на методологические принципы дискурс-аналитической стратегии и привлекая эвристический потенциал социокультурного и семиотического анализа, в результате конкретного эмпирического исследования было предложено авторскую схему анализа дискурса власти в городском пространстве. Осуществленный анализ теоретических фреймов изучения концептов «дискурс» и «власть» позволил определить разновидность коммуникативных действий, субъектом которого может быть лишь власть, – институциональный дискурс, в частности, политический ракурс. Предложено в рамках данного исследования воспринимать политический дискурс как совокупность всех речевых актов в соответствующей институциональной атмосфере, что реализуется в устной и письменной формах, предполагает учет фона, ожиданий автора и аудитории, скрытых мотивов, сюжетных схем и тому подобное. Отмечено, что целесообразно использовать подход к анализу власти в категориях концепции «мягкой власти», что предлагает рассматривать власть как реализованную в форме определенного коммуникативного воздействия, в процессе которого поведение диктуется властью, воспринимается реципиентом как добровольный выбор. Отдельное внимание в ходе анализа политического дискурса в городском пространстве уделено таким категориям анализа, как культурные механизмы номинации, классификации, легитимации и натурализации. Предложено авторскую матрицу анализа властного дискурса в городском пространстве, что предполагает обращение внимания на стратегии властного дискурса, грамматологию властного дискурса, интенциональность властного дискурса, идиомы властного дискурса и характер их проекции в дискурсивных стратегиях основных субъектов производства дискурса власти в городском пространстве. ; Основна увага в даній статті зосереджена на визначенні характеру виробництва дискурсу політичної влади в умовах розвитку сучасного суспільства. В якості поля розгортання дискурсивних стратегій влади було обрано локалізацію міського простору. Спираючись на методологічні принципи дискурс-аналітичної стратегії та залучаючи евристичний потенціал соціокультурного та семіотичного аналізу, у результаті конкретного емпіричного дослідження було запропоновано авторську схему аналізу дискурсу влади в міському просторі. Здійснений аналіз теоретичних фреймів вивчення концептів «дискурс» та «влада» дозволив визначити різновид комунікативних дій, суб'єктом якого може бути лише влада, – інституційний дискурс, зокрема, політичний ракурс. Запропоновано в межах даного дослідження сприймати політичний дискурс як сукупність усіх мовленнєвих актів у відповідній інституційній атмосфері, що реалізується в усній та писемній формах, передбачає врахування фону, очікувань автора та аудиторії, прихованих мотивів, сюжетних схем тощо. Відзначено, що доцільно використовувати підхід до аналізу влади в категоріях концепції «м'якої влади», що пропонує розглядати владу як реалізовану в формі певної комунікативної дії, у процесі якої поведінка, що диктується владою, сприймається реципієнтом як добровільний вибір. Окрема увага в ході аналізу політичного дискурсу в міському просторі приділена таким категоріям аналізу, як культурні механізми номінації, класифікації, легітимації та натуралізації. Запропоновано авторську матрицю аналізу владного дискурсу в міському просторі, що передбачає звернення уваги на стратегії владного дискурсу, граматологію владного дискурсу, інтеціональність владного дискурсу, ідіоми владного дискурсу та характер їх проекції в дискурсивних стратегіях основних суб'єктів виробництва дискурсу влади в міському просторі.

TEZ12960 ; Tez (Yüksek Lisans) -- Çukurova Üniversitesi, Adana, 2020. ; Kaynakça (s. 95-111) var. ; XV, 132 s. :_res. (bzs. rnk.), tablo ;_29 cm. ; Son yıllarda, İngilizce'nin ortak bir dil olarak (ODİ/ELF-English as a lingua franca) kullanımının yaygınlaşması ile birlikte, ODİ farkındalığı ve ilgili konuların İngiliz dili eğitimi pedagojisine entegrasyonu, ODİ araştırmacıları arasında gittikçe dikkat çekmektedir. Bu bağlamda, öğretmen eğitimi üzerine bugüne kadar çok sayıda ampirik ve teorik çalışma yapılmıştır. Ancak, bir programın temel dayanağı olan ve öğretmenler ile öğrenciler arasında köprü görevi gören İngilizce ders kitaplarına oldukça az yer verilmiştir. ODİ ile ilgili konuların İngilizce ders kitaplarına entegrasyonu ve bu ders kitaplarının ODİ pedagojisini nasıl ele aldığının daha iyi kavranabilmesi için daha fazla araştırmaya ihtiyaç duyulmaktadır. Bu nedenle, bu nitel çalışma esas olarak anlam müzakeresi stratejilerinin Türkiye'de bir üniversitenin İngilizce hazırlık sınıflarında kullanılan uluslarası yaygın İngilizce ders kitaplarında nasıl ele alındığını, güncel literatürdeki ampirik çalışmaların tanımladığı ODİ iletişimini referans alarak incelemeyi amaçlamaktadır. Çalışmanın birinci aşamasında, öğretim elemanlarının algı ve uygulamalarına ilişkin veriler açık uçlu bir anket aracılığıyla elde edilmiş ve tematik analiz ile incelenmiştir. İkinci aşamada ise, İngilizce ders kitapları kontrol listeleri ile değerlendirilmiş ve bulgular içerik analizi ile incelenmiştir. Çalışmanın bulguları, öğretim elemanlarının çoğunun anlam müzakeresi stratejilerinin öğretiminin öneminin farkında olduğunu ortaya koymuştur. Ancak, Anadil konuşmacısı'nın üstün görüldüğü kökleşmiş kurumsal bir politikanın benimsendiği bir ortamda, öğrencilerinin gerçek iletişimsel ihtiyaçlarına yönelik nasıl ders tasarlayacakları ve gerekli stratejileri nasıl öğretecekleri konusunda bazı endişelerinin olduğu görülmüştür. Aynı zamanda bulgular, Cambridge English Empower kitap serisinin bütün seviyelerinde monolitik bir dil kullanımının olduğunu ve İngiliz kültürüne dayanan stereotiplerin teşvik edildiğini ortaya çıkarmıştır. Bulgularda, ders kitaplarındaki işitsel ve görsel-işitsel materyallerde, dinamik, değişken ve çoğulcu tarzda bir İngilizce kullanımının görülmemesi, anadili İngilizce olmayan konuşmacı iletişiminin büyük ölçüde yoksayıldığını göstermiştir. Dahası, ders kitaplarındaki iletişim odaklı görev ve aktiviteler Anadil konuşmacısı ve Standart İngilizce (SE) modeline dayanan İkinci dil edinimi (SLA) bakış açısıyla tasarlanmıştır. Yetkili kişiler, İngilizce ders materyallerinin ODİ farkındalıklı pedagoji içeriğiyle yeniden düzenlenmesi adına cesur adımlar atmalıdır. Bu çalışmanın, ODİ çerçevesinde İngiliz dili eğitiminde materyal geliştirme ve değerlendirmeye, politika tasarımı ve planlanmasına katkı sağlaması beklenmektedir. ; In recent years, with the exponential growth of English as a lingua franca (ELF), the integration of ELF-related issues into English language teaching (ELT) pedagogy has been attracting an increasing amount of attention among ELF researchers. In this respect, a good number of empirical and theoretical studies have been conducted concerning teacher education and training so far. However, considered as a core of a particular program and the main medium between teachers and students, ELT materials are given little attention. More research is needed to gain a better understanding of the integration of ELF-related issues into ELT materials, and how ELT coursebooks deal with ELF-aware pedagogy. Thus, the present qualitative study aims to investigate how negotiation of meaning (NoM) strategies are dealt with in an international ELT course-book series used in the English preparatory classes of a university in Turkey with reference to ELF communication defined by existing empirical research in the field. In the first phase, the data about the perceptions and practices of the instructors obtained through an open-ended questionnaire were analyzed via thematic analysis. In the second phase, the course-book series were evaluated through checklists and analyzed via content analysis. The findings of the study revealed that the majority of the instructors are aware of the significance of teaching NoM strategies. However, they have some concerns about how to plan their lessons and to teach essential strategies based on their students' needs in the context of established native-speakerist institutional policies. Findings also revealed that the monolithic form of English and British-bound stereotypes are promoted in all levels of the Cambridge English Empower course-book series. A lack of pluricentric, dynamic, and variable use of English in audio and audio-visual materials indicates that authentic ELF interaction is to a great extent ignored. Moreover, communicative tasks and activities in the course-books are designed within Second Language Acquisition (SLA) framework which relies on native-speaker and Standard English (SE) norms. It is recommended that stakeholders should take brave actions to reconceptualize the content of ELT materials and appropriately design them by taking into account the implications of ELF-aware pedagogy. This study is expected to contribute specifically to materials development and evaluation, policy design, and planning in ELT within the framework of ELF.

In February 10 th 2007 President of Russia V. Putin held a speech at the 43th Munich Security Conference. The speech included both the matters of security and global policy. Researchers in Russia together as well as their western colleagues (political scientists, journalists, historians and other analysts) obviously came to the same opinion - that was the speech of the Russian president that attracted all the attention to this annual conference not being so traditionally popular as, for example, the "G-8" or the APEC summits. And though the estimations of the ideas advocated by Putin in his speech predictably differ depending on political creed and engagement of the analysts (sometimes that was also the matter of their erudition), the importance of the event was undisputable. Today one decade past the event we have the opportunity not just to analyze the crucial principles which Putin tried to clarify to his foreign partners, but also to verify them through the prism of approbation, as the scientists say. But before we start to study the speech itself, we should reveal the global political circumstances, in which the Conference took place. What was Russia as a global power in the beginning of the XXI century and was it a true global power in 2007? Was the political weight of the Russian president enough for bringing the influence into the world? Finally, what was the perceptions of Russia in the western community 15 years after the greatest transformation of the global political role of the country in Europe and in the world? After finding the answers on these questions we will reveal the main theses of the Russian presidents' speech and will try to give them possibly candid estimation. In the work the authors used a wide methodological list. The historical-analytical method made it possible to reveal the evolution of the problems outlined in the speech of V.V. Putin for the specified time period (10 years). The comparative method allowed us to compare the basic conditions in which Russia was at the time of the president's speech in Munich in 2007 and the conditions in which our country is today. The method of political forecasting underlies the construction of the main conclusions and forecasts, which determine the scientific and theoretical novelty of the study. ; 10 февраля 2007 г. в Мюнхене в рамках 43-й Конференции по безопасности Президент России В.В. Путин выступил с речью, посвященной не столько самой политике безопасности, сколько проблемам геополитического характера. Как отечественные, так и зарубежные исследователи - политологи, журналисты, историки и другие представители аналитических кругов - практически единодушны во мнении, что именно выступление российского Президента заставило обратить внимание на данное ежегодное мероприятие, ранее не пользовавшееся такой популярностью у СМИ, как встречи «Большой восьмерки» или саммиты АТЭС. И хотя оценки положений, высказанных В.В. Путиным в ходе его выступления, по понятным причинам отличаются в зависимости от политических взглядов, степени политической ангажированности, а в ряде случаев - элементарной эрудированности тех или иных аналитиков, тем не менее важность этих положений сомнению не подвергается. Сегодня, по прошествии 10 лет с момента выступления Президента РФ на мюнхенской конференции по безопасности, мы имеем возможность не только проанализировать основополагающие принципы, которые В.В. Путин попытался донести до своих зарубежных партнеров, но и, говоря научно-исследовательским языком, оценить их с точки зрения апробации. Но прежде чем приступать к изучению самого выступления, рассмотрим, при каких геополитических обстоятельствах оно имело место. Что представляла собой Россия как мировая держава (и являлась ли она в 2007 году таковой) в начале XXI века? Каков был авторитет руководителя российского государства на международной арене? Наконец, каково было восприятие России в западном сообществе спустя чуть более 15 лет с момента кардинальной трансформации геополитической роли страны в Европе и мире? Найдя ответы на эти вопросы, выявим основные тезисы выступления Президента и постараемся дать им по возможности максимально беспристрастную оценку. В ходе работы авторами применялся широкий методологический инструментарий. Историко-аналитический метод позволил выявить эволюцию проблематики, затронутой в речи В.В. Путина в течение указанного временного периода (10 лет). Метод компаративистики позволил сравнить базовые условия, в которых находилась Россия на момент выступления Президента в Мюнхене в 2007 году, и условия, в которых наша страна находится сегодня. Метод политического прогнозирования лежит в основе построения основных выводов и прогнозов, которые, в свою очередь, обусловливают научно-теоретическую новизну исследования.

The article is to outline the aspects of semantic essence of the concept of "citizenship professional future primary school teacher".Methods of research: theoretical – analysis of philosophical, pedagogical, psychological, legal literature, interpretive-analytical method, generalization.The necessity of civic education of specialists with a new vision of citizenship, with the potential of civic activity, with a clearly expressed civic position and an active expression of her professional activity was updated.An attempt is made to characterize the content aspect of the concept of "professional civil position of the future teacher of primary school" by emphasizing the disclosure of the initial definitions of "citizen", "civic education", "citizenship", "professional position", which deepens the definition of the essential foundations the investigated phenomenon.It is substantiated that citizenship is an integrative concept and rather complex in the structural sense, not only determines the spiritual and moral value of a citizen, but also relates to the ideological and psychological characteristics of a person, is not given to a person formally, but is brings up in it, which testifies to the formation in the individual a civic position and readiness for its expression in professional activity.The study of the terminology field of the concept "position" showed the variability of the perspectives of its consideration in the scientific literature.There was a certain ambiguousness in the definition of the concept of "civic position" as one of the most integrative categories that is the subject of active study of many sciences, the need to consider different approaches that will ensure the identification of the essential aspects of the concept of "professional civil attitude", will contribute to the successful formation of a future primary school teacher of such position in pedagogical practice.Priority of socio-psychological and pedagogical aspects in the understanding of the essence of the notion of "civil position" is noted. In a pedagogical sense, a civic position is defined as a consciously chosen person's life position, based on civil values orientation and aimed at the ideals of a democratic civil society, confirmed by the motivation of civic duty, which is realized in the forms of civic behavior on the basis of the formed personal qualities of a citizen.It is concluded that the importance of a teacher professional civic position a is conditioned by his/her role and place in the system of formation of a growing person, when the civic interest in the fate of children is the best way of professional education of the primary school future teacher, the formation of his/her professional civic position, which is a manifestation of his/her citizenship and humanism, is the hinge of the teaching profession. ; Метою статті є розкриття аспектів змістової сутності поняття "професійна громадянська позиція майбутнього вчителя початкової школи".Методи дослідження: теоретичний (аналіз філософської, педагогічної, психологічної, юридичної літератури, інтерпретаційно-аналітичний метод, узагальнення).Актуалізовано необхідність громадянського виховання фахівців із новим баченням громадянськості, з потенціалом громадянської активності, з чітко вираженою громадянською позицію й активним її виявом у професійній діяльності.Здійснено спробу шляхом теоретичного аналізу наукової літератури охарактеризувати змістовий аспект поняття "професійна громадянська позиція майбутнього вчителя початкової школи", акцентуючи увагу на розкритті вихідних дефініцій "громадянин", "громадянське виховання", "громадянськість", "професійна позиція", що поглиблює визначення сутнісних основ досліджуваного феномена.Обґрунтовано, що громадянськість є поняттям інтегративним і досить складним у структурному сенсі, яке не лише зумовлює духовно-моральну цінність громадянина, але й пов'язане зі світоглядною і психологічною характеристикою особистості, не надається людині формально, а виховується в ній, що засвідчує сформованість в особистості громадянської позиції й готовності до її вияву у професійній діяльності. Дослідження термінологічного поля поняття "позиція" різноплановість ракурсів його розгляду в науковій літературі.Виявлено певну неоднозначність щодо визначення поняття "громадянська позиція" як однієї з найбільш інтегративних категорій, яка є предметом активного вивчення багатьох наук. Необхідність розгляду різних підходів забезпечить виявлення сутнісних аспектів поняття "професійна громадянська позиція", сприятиме успішному формуванню в майбутнього вчителя початкової школи цієї позиції в педагогічній практиці.Відзначено пріоритетність соціально-психологічного і педагогічного аспектів у розумінні сутності поняття "громадянська позиція". У педагогічному сенсі громадянську позицію визначено як усвідомлено обрану людиною життєву позицію, що базується на громадянських ціннісних орієнтаціях та спрямовану на ідеали демократичного громадянського суспільства, підкріплену мотивацією громадянського обов'язку, що реалізується у формах громадянської поведінки на основі сформованих особистісних якостей громадянина.Зроблено висновок, що важливість професійної громадянської позиції вчителя зумовлена його роллю і місцем у системі формування зростаючої особистості, коли громадянська зацікавленість у долі дітей є найкращим способом професійного виховання майбутнього вчителя початкової школи, формування його професійної громадянської позиції, що є виявом його громадянськості і гуманізму, стрижнем вчительської професії.

The relevance of the article is determined by the need to bring into action advanced progressive ideas of foreign military education, to introduce innovations that are skillfully combined with the educational traditions of the past. For systemic scientific analysis, the system of training of future border guard officers of post-Soviet states is of practical interest. Most typical for stetes of the post-Soviet space, members of the Eurasian Economic Union, is the educational standard of higher education of future specialists of border protection units of the Republic of Belarus. On this basis, it will be relevant to summarize, systematize and comprehend the experience of training of future border guard officers of the Republic of Belarus and to introduce positive benefits into the system of training of future bachelors of state border security. Purpose. Carrying out a comparative analysis of the educational standard of higher education of future specialists of management of border protection units of the Republic of Belarus with the standard of higher education in specialty 252 «State border security» for the first (bachelor) level of higher education of Ukraine. It also provides a generalized description of the specialized educational institutions of the border profile of post-Soviet states and specialties related to the specialty "State Border Security". Methods. Scientific analysis of research problem; generalization and systematization of theoretical data on border guards training; comparison, classification, induction and deduction. Results. The educational standards and curricula of most post-Soviet stetes are similar. The fundamental differences are the content of the curricula and methods of organizing the training. Typical specializations for training border guards of post-Soviet states are highlighted. The peculiarities of the higher education standard of future specialists of management of the border protection units of the Republic of Belarus, which are determined by the national higher education standards and the designation of the border authority, have been revealed. In particular, the differences are the number of cycles of training of future border guards, the amount of training time for professional training in the specialty, etc. Originality. The comparative analysis of the higher education standard of the future specialists of management of units of border protection of the Republic of Belarus with the standard of higher education in the specialty 252 "State border security" for the first (bachelor) level of higher education of Ukraine helps to improve the training of border guards. Conclusion. The system of training of border guards officers, first of all, of the tactical level, is conditioned by the specifics of the functioning of the border agencies and the need to use them to ensure national security at the state border. The content of the training of future border guards differs in practical direction, which makes it relevant and demanded by practice of border protection. We consider the prospects of further scientific researches - to study the peculiarities of the training of officers of the United States Customs and Border Protection and the introduction of best practices in the educational process of The National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after B.Khmelnitsky. ; У статті проведено порівняльний аналіз стандартів вищої освіти майбутніх спеціалістів управління підрозділами охорони кордону Республіки Білорусь та майбутніх бакалаврів за спеціальністю 252 «Безпека державного кордону» України. Також надано узагальнену характеристику спеціалізованих навчальних закладів прикордонного профілю країн пострадянського простору та спеціальностей, споріднених зі спеціальністю «Безпека державного кордону». Визначено, що освітні стандарти та навчальні плани підготовки офіцерів-прикордонників більшості країн пострадянського простору подібні між собою. Принципові відмінності полягають у змісті програм навчальних дисциплін і методах організації навчання. Виділено типові спеціалізації, по яким здійснюється підготовка офіцерів-прикордонників країн пострадянського простору. Здійснено порівняння спеціальностей, рівнів, термінів навчання у навчальних закладах прикордонного профілю Білорусі та України. Виявлено особливості освітнього стандарту вищої освіти майбутніх спеціалістів управління підрозділами охорони кордону Республіки Білорусь, які обумовлені національними стандартами вищої освіти та призначенням прикордонного відомства. Зокрема, відмінності полягають у кількості циклів підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, кількості навчального часу для фахової підготовки за спеціальністю та ін. Особливістю Білоруського стандарту вищої освіти майбутніх спеціалістів управління підрозділами охорони кордону є законодавчо визначений мінімальний перелік компетенцій, які мають бути сформовані у курсанта під час вивчення навчальних дисциплін. Такий підхід, та інші позитивні надбання, варто запровадити для підготовки майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону України. Порівняльний аналіз існуючих підходів до навчання майбутніх офіцерів-прикордонників свідчить, що система навчання офіцерів-прикордонників, передусім, тактичного рівня, зумовлена специфікою функціонування прикордонних відомств і потребою їх застосування для забезпечення національної безпеки на державному кордоні.

Estructurada en base al trinomio Arte-Tecnología-Sociedad, nuestra investigación afronta cuestiones sobre cómo el arte actual, o las prácticas artísticas digitales, como formas de conocimiento, pueden contribuir en la mejora de las problemáticas sociales de cualquier tipo (desigualdad, insostenibilidad, injusticia, diferencias culturales, religiosas, políticas o económicas, entre otras) de una manera eficaz. Para ello, planteamos una nueva aproximación desde el sistema artístico a través de la elaboración de una serie de claves integradoras con nuestro entorno cotidiano y a partir del contexto actual de la Cultura Digital. Entre los hallazgos más relevantes, y mediante su puesta en práctica a través de la experimentación de obra artística propia, concluimos destacando que la divulgación y aplicación de estas claves comporta el fenómeno de un arte más democrático en cuanto a la participación de las personas y, por ende, contribuyen positivamente de una forma más real y sostenible al cambio social de las comunidades donde han sido aplicadas. No obstante, una validación más amplia de nuestro estudio residiría en su aplicabilidad a gran escala. Aunque hemos partido de un método hipotético-deductivo en la confección de la hipótesis que motivó el nacimiento y desarrollo de esta investigación, hemos priorizado mayoritariamente y de forma general la utilización, entre otros, del método lógico-inductivo, basándonos en todo el material teórico y audiovisual recopilado. Éste, en su mayoría, ha partido de fuentes seleccionadas en bases de datos de especial relevancia a partir de libros y artículos científicos de interés para nuestro objeto de estudio: principalmente de autores como Barbancho, Bauman, Bourriaud, Castells, Martín Prada, Palomero Páramo, Thornton, Laddaga o Helguera, entre otros; declaraciones y entrevistas realizadas a expertos: como Ai, Delgado o Valcárcel, entre otros; o estancias de investigación en centros especializados del extranjero: en instituciones de Argelia, Australia, Brasil, Canadá, Estados Unidos y Palestina. Pero también, a partir de la ejecución de estudios de campo mediante la producción de obra propia en Argelia, Brasil y Canadá; de estudios de caso sobre Güell, Hirst y link.art; o a partir del análisis de obras de artistas y colectivos: como Burguener, Carrasco, Kalash, Martens, Sierra, Sollfrank, Takala o Boa Mistura, entre otros. ; Structured based on the trinomial Art-Technology-Society, our research addresses questions about how current art, or digital art practices, as forms of knowledge, can contribute to the improvement of social problematics of any kind (inequality, unsustainability, injustice, cultural; religious; political or economic differences, among others) in an effective way. To do this, we propose a new approach from the artistic system through the development of a series of integrated keys with our daily environment and from the current context of Digital Culture. Among the most relevant findings, and through their implementation by the experimentation of our own artistic work, we conclude highlighting that the dissemination and application of these keys involves the phenomenon of a more democratic art in terms of people's participation and, therefore, they contribute positively in a more real and sustainable way to the social change of the communities where they have been applied. However, a broader validation of our study would lie in its large-scale applicability. Although we have begun from a hypothetical-deductive method in the preparation of the hypothesis that motivated the birth and development of this research, we have mainly and generally prioritized the use, among others, of the logical-inductive method, based on all the theoretical and audio-visual material compiled. Most of this has been based on selected sources from databases of special relevance as of books and scientific articles of interest to our object of study: mainly from authors such as Barbancho, Bauman, Bourriaud, Castells, Martín Prada, Palomero Páramo, Thornton, Laddaga or Helguera, among others; statements and interviews with experts: such as Ai, Delgado or Valcárcel, among others; or research stays in specialized centres abroad: at institutions in Algeria, Australia, Brazil, Canada, the United States of America and Palestine. But also, from the execution of field studies through the production of own work in Algeria, Brazil and Canada; from case studies on Güell, Hirst and link.art; or from the analysis of artworks by artists and groups: such as Burguener, Carrasco, Kalash, Martens, Sierra, Sollfrank, Takala or Boa Mistura, among others.

Trust has always played an important role in world politics. At the same time, trust remains a largely undertheorized concept in the studying of international relations. Against the backdrop of renewed political and military tensions between Russia and the West, this doctoral thesis takes a closer look at the mechanisms, processes and conditions that lead to the formation of trust and distrust in international relations, more specifically within defence and security politics. Previous research on trust and distrust in international relations has predominantly focused on the structural level of state-to-state relations. It suggests that trust is either the result of interest-driven cost-benefit analyses of rational state actors or the by-product of an emerging collective identity among states. However, the role of different defence and security practices, interpersonal trust between practitioners on the ground, the impact of the diverse identities, interests, and actors at the national level have largely been absent from these approaches. To address this problem, this thesis combines previous rationalist, constructivist and practice-theoretical approaches to study trust in international relations with social contact theory, and conducts an in-depth qualitative analysis of the role of trust and distrust at the structural (state-to-state), interpersonal (practitioner-to-practitioner) and what I call the communicating level (structural vs. interpersonal) in the defence and security relations between Norway, Sweden, Canada and Russia. In order to contribute to a broadened understanding of how trust and distrust are being perceived, experienced and how they affect the different levels in national defence and security policy-making, the analysis in thesis draws on the main defence and security policy documents of Norway, Sweden, Canada and Russia as well as other central primary and secondary sources, compiles a network graph of their defence and security relations, and conducts a series of semi-structured interviews as well as a focus group discussion with various defence and security practitioners from Norway, Sweden and Canada. The analysis of this thesis shows that trust and distrust at the structural level in international relations are largely the outcome of a constant interplay between the moralistic (national identities), strategic (national interests) and practice layer (security practices) of trust in defence and security politics. It highlights how the most durable and comprehensive trust-relations between states form around all three of these layers, which are of fluent character, tend to overlap, and can substantially differ across policy areas, regional and political settings, helping us to explain some of the different dynamics in the formation, loss and restoring of trust in interstate relations. At the interpersonal level, the analysis of this thesis shows that most forms of military cooperation and military-to-military contacts contribute to increased levels of trust among practitioners. However, we have also seen that the forms of military cooperation and interaction, which are particularly suitable for building trust at the interpersonal level (e.g. joint trainings, exercises or operations) are primarily implemented between states which already enjoy high levels of mutual trust in their relations. The trust-building effect of those measures that states implement to reduce distrust and to deconflict their defence and security relations (e.g. arms control, military confidence-building, incident prevention mechanisms), on the other hand, hardly extends beyond a very small group of subject matter experts on the ground. Finally, at the communicating level, this thesis shows that trust and distrust are not fixed properties, but they are, in fact, the outcome of a complex and constant coordination and negotiation process at the national level. This process, which is strongly affected by political (e.g. national identities and interests), institutional (e.g. hierarchies, time constraints or rotation of personnel) and personal (e.g. experience, rank, personal contacts) facilitators or constraints, often results in either a mere top-down reproduction, or a bottom-up transformation of the identities, interests and practices in the defence and security relations between states. Thus, the findings of this thesis suggest that in order to develop not only deeper, but also more stable levels of trust in their defence and security relations, it is important that states ensure a more inclusive and transparent decision-making process, allowing for a credible two-way representation of their defence and security identities, interests and practices at the structural and interpersonal level of trust in international relations.

YÖK Tez No: 657395 ; Yüksek Lisans ; Bu çalışmanın amacı, Türkiye'nin Sivas şehrindeki Afgan sığınmacıların entegrasyon sürecine yönelik Sivas halkının algısını nitel ve nicel yöntemlere dayanarak analiz etmektir. 1979 yılından itibaren Afganistan'da yaşanan işgaller ve iç savaşın yol açtığı siyasi istikrarsızlık, ekonomik yetersizlik ve gelecek kaygısı gibi nedenlerden dolayı ülkelerini terkeden Afganlar, insan hareketliliğinin canlı örneğini oluşturmaktadır. Fakat literatürde Afganlara yönelik işgal, iç savaş, terör, uyuşturucu ticareti gibi güvenlik temalı araştırmalar yapılıyor olmasına rağmen, Afganların entegrasyon süreçlerine yönelik yerel halkın algısını ölçmeye yönelik yapılan çalışmalar ne yazık ki yeterli düzeyde değildir. Göç veren bir İl olmasına rağmen, Afgan sığınmacıların akınına uğrayan Sivas uydu kenti ise bu bağlamda daha önce hiç incelenmemiştir. Bu nedenle bu çalışma, Türkiye'de sayıca ikinci sırada bulunan Afgan sığınmacılar üzerine yoğunlaşmış ve onların kente entegrasyonu konusunu yerel halkın algısı üzerinden incelemeyi konu edinmiştir. Çalışmada, yerel halkın Afgan sığınmacıların entegrasyon sürecine yönelik algılarını belirleyen faktörlerin neler olduğu araştırılmıştır. Suriyeli mültecilerin kente gelişinin, Afganlara ve onların entegrasyon süreçlerine yönelik algıyı etkileyip etkilemediği araştırılmıştır. Çalışma, çoğunlukla nitel yöntemlere dayanan karma bir araştırma tasarımı kullanarak birçok kavram ve konuyu ele aldığından, konunun kapsamlı bir şekilde anlaşılması için çalışmanın teorik çerçevesi olarak Gömülü Teorinin kullanılması tercih edilmiştir. Çalışmanın yöntemini nitel ve nicel verilerin analizine dayanan karma araştırma yöntemi oluşturmaktadır. Bu bağlamda çalışma, konu ile alakalı akademik çalışmaların analitik değerlendirilmesi ile anket, derinlemesine mülakat ve gözleme dayanan saha çalışmasından elde edilen bulgulara dayanmaktadır. Bu doğrultuda, yerel halktan 400 kişiye anket yapılmış olup 50 kişiye ise derinlemesine mülakatlar yapılmıştır. Anketten elde edilen veriler nitel bir veri analizi yazılımı olan SPSS IBM Statistics 20 tarafından analiz edilirken, görüşmelerden elde edilen veriler kodlar ve temalar oluşturularak analiz edilmiştir. Nicel veriler, yüzdelik ve sıklık değerleri ile tablo ve grafikler ile çalışmada sunulmuştur. Nitel veriler ise okuyucuların araştırma gruplarının sesini duymasını sağlamak için yerel halkın ifadelerine atıfta bulunarak kodlara ve temalara uygun olarak sunulmuştur. Tüm bu veriler karşılaştırmalı olarak tartışılmıştır. Bu çalışma, elde ettiği bulgulara dayanarak bazı önerilerde bulunarak tartışmasını sona erdirmiştir. ; The ultimate goal of this study is to analyze the local people's perception of Afghan asylum seekers' integration processes within the framework of qualitative and quantitative research methodologies in the case of Sivas city of Turkey. Since 1979, Afghans, who have fled from their countries due to invasions and civil war which caused political instabilities, economic insufficiencies, and concerns for the future, have represented a visible example of human mobility. In the literature, although there are various studies on Afghans related to security-oriented themes such as war, terror, and drug trade, studies focusing on local people's perception regarding the integration processes of Afghan asylum seekers are unfortunately insufficient. Sivas satellite city, similarly, has not been examined in this context, although it has been transformed into a city of immigrants due to the Afghans' influx. Therefore, this study concentrates on Afghan asylum seekers who constitute the second largest immigrant group in Turkey, and aims to examine their integration processes in Sivas with a focus on the perceptions of local people. In particular, it investigates the factors that have determined the perceptions of local people on Afghan asylum seekers' integration processes. Also, it questions whether the arrival of Syrian refugees to Sivas affected the local people's perceptions of Afghan asylum seekers and their integration processes. As the study deals with many concepts and topics, it employs a mixed research design based mostly on qualitative methods, and uses Grounded Theory as the theoretical framework to have a comprehensive understanding of the issue. The mixed research methodology includes both qualitative and quantitative methods. This study depends not only on the data derived from the analytical review of the relevant academic studies on migration but also on the data derived from a fieldwork that includes surveys and in depth interviews. Particularly, a survey was conducted with 400 local people and interviews were conducted with 50 local people. The data derived from the survey was analyzed by a qualitative data analysis software, SPSS IBM Statistics 20, while the data obtained from the interviews was analyzed through creating codes and themes. The quantitative data was presented by tables and graphs with the percentages and frequencies. The qualitative data, on the other hand, was presented through codes and themes referring to the statements of local people to enable the readers to hear the voice of the research subjects. All this data was discussed in a comparative manner. The study completes its discussion by making some suggestions and recommendations based on its findings.

Problem setting. Local self-government authorities have been given a wide range of functions and tasks under the decentralization in Ukraine. They are empowered to raise financial resources from various sources of income, to own and manage communal property, securities portfolios, and to raise loans for capital investment projects. But local self-government authorities can find themselves in a financial crisis for various reasons. There are limited resources of the territory (budgetary and extra-budgetary), inability to fulfil local budget revenue target indicators due to changes in regulations. Therefore, the international practice of financial security in public administration provides and clearly regulated default procedure of the local self-government authorities or municipal default (bankruptcy). In Ukraine the algorithm of behavior of local self-government authorities in the appearance of bankruptcy has remained neglected at the legislative level.Recent research and publications analysis. The issue of local self-government authorities' default is poorly researched both in economic theory and in public administration. Ukrainian scientists such as I. Babukh, A. Galchinsky, V. Kravchenko, N. Lubkay, I. Lunina, G. Monastyrsky, P. Nikiforov, S. Stetsenko emphasize the necessity to fulfill this niche in theoretical and practical terms. Mechanisms of implementation of procedures of local (municipal) bankruptcy are devoted to separate scientific works of S. Dyachenko, I. Sofinskaya, S. Yurii and others. However, a comprehensive solution to this problem and adaptation mechanisms for Ukraine has not been worked out yet.Highlighting previously unsolved parts of the general problem. Therefore, local self-government authorities' default procedures require thorough research and development of implementation the mechanisms in Ukraine.Paper main body. Unlike corporate bankruptcy, which can lead to the liquidation of a business entity, defaulting on a local self-government authority is a safeguard procedure. The purpose of the default procedure is to pay off the obligations to creditors and restore the financial self-sufficiency of the local self-government authority.The foreign experience of default mechanisms for local self-government authorities are examined in this work. The causes, consequences and ways of resolving the defaults of these cities are highlighted in this article.Local self-government authorities' defaults are classified into three main types. They are: a technical default arises from the non-performance of credit agreements that are not directly related to the payment of interest and principal; non-financial default implies the necessity to attract unplanned reserves for debt service or reserve loans; financial default, the most severe type, refers to the non-payment of interest or principal.Three basic elements of the mechanism of local self-government authorities' defaults are distinguished. There are: an identification of the entity initiating or deciding the default procedure; adjusting the local budget to ensure protected expenditures and ability to service a debt; negotiation procedures between the obligator and creditors to restructure the debt and potentially reducing it.The significance of development and regulatory consolidation of the algorithm behavior of local self-government authorities in case of bankruptcy signs is proved. The key functions of this legislation are identified.The peculiarities of the "extraordinary" budget, which is valid for the period of studying the legality of all decisions of the local self-government authorities, which probably led to the financial crisis, are considered.The list of management actions during the procedure of local self-government authorities' default aimed at overcoming the crisis is presented.Conclusions of the research and prospects for further studies. Local self-government authorities are becoming more susceptible to financial problems, which are more commonly experienced by private-sector organizations taken into account the significant empowerment of local self-government authorities under decentralization. The uniqueness of municipal default procedures is that the local self-government authorities are not private companies that can be sold and distributed if they cease to be successful. Therefore, the development of a clear mechanism for implementation the local self-government authorities' default procedure in Ukraine and the establishment of relevant criteria, conditions, and responsibilities in a separate legal act make actual further scientific studies of the local self-government authorities' features of the default procedure in Ukrainian realities. ; Розглянуто закордонний досвід механізмів дефолту органів місцевого самоврядування і проаналізовано стан наукової та практичної розробленості проблематики в Україні. Доведено актуальність розробки та нормативно-правового закріплення алгоритму поведінки органів місцевого самоврядування при появі ознак банкрутства. Визначено основі типи дефолтів органів місцевого самоврядування, базові елементи механізму їх врегулювання, функції профільного законодавства та наведено перелік управлінських дій, спрямованих на подолання фінансової кризової ситуації.

Se presenta en este estudio de caso, la caracterización de las relaciones de autoridad que se construyen al interior de la familia y la escuela, para determinar los puntos de encuentro y desencuentro. La población objeto de estudio está conformada por cuatro familias de quinto grado y cuatro maestros del IED Santa Bárbara Sede C jornada mañana, a los que se les aplicó una entrevista para recolectar información sobre el tema. Con los datos obtenidos, se procedió a realizar su análisis triangulando la información. Para analizar las relaciones de autoridad se plantearon tres categorías: heteronomía, autonomía y disyuntiva con las siguientes subcategorías: perspectivas valóricas, razones y perspectiva social, desde la propuesta teórica de Kohlberg. Entre los hallazgos más importantes puede mencionarse que se acentúa la autoridad patriarcal pese a la apertura a nuevas reconfiguraciones de las familias. Por otra parte, los maestros pretenden establecer relaciones democráticas, pero con una representación de autoridad asimétrica, donde las razones, rompen la lógica y la coherencia con la perspectiva social, con respecto a los significantes y ejercicios de la autoridad que ponen barreras de participación y decisión, siendo este el punto de desencuentro. La escuela y la familia son corresponsables como agentes socializadores de los niños y niñas, quienes se vinculan a las dos instituciones a través de una interacción con modelos de autoridad que no están configurados bajo las mismas lógicas y representaciones. El punto de encuentro, se constituye en el interés de la familia y la escuela por el bienestar del sujeto en formación y que éste alcance un nivel de autonomía con respecto a la norma. ; In this case study, the characterization of authority relationships built in the interior of the family and the school is presented with the goal of determining commonalities and dissimilarities. The population object of study is made up of four fifth graders' families and four teachers from the IED Santa Barbara headquarter C, morning shift, among which a survey was conducted to collect information on the topic. The data obtained were analyzed by triangulating the information. To assess the authority relationships three categories were defined: heteronomy, autonomy, and disjunctive with the following subcategories: valueladen perspectives, reasons, and social perspective, according to Kohlberg's theoretical proposal. Among the most important findings, it can be mentioned that the patriarchal authority is further accentuated despite the openness to new family reconfigurations. Moreover, the teachers seek to establish democratic relationships, but with an asymmetric representation of authority, where the reasons break the logic and coherence of the social perspective, with respect to the representations and exercises of authority that set barriers to participation and decision making. It is concluded that the school and the family are coresponsible as socializing agents of the boys and girls, who are connected to both institutions through the interaction with authority models that are not configured under the same logics and representations. The meeting point is the common interest of the family and the school for the wellbeing of the subject in training and that this one achieves a level of autonomy with respect to the norm. ; Maestría ; Esta tesis se funda en el interés de revelar las relaciones de autoridad y el punto de encuentro y desencuentro entre la familia y la escuela; para este cometido, la investigación cualitativa puede descubrir la correlación vislumbrada a partir de la experiencia que he tenido como educadora, (Álvarez & Jurgenson, 2003) expresa que en la "metodología cualitativa el investigador ve al escenario y a las personas en un perspectiva holística, las personas, los escenarios o los grupos no son reducidos a variables, sino considerados como un todo.[.] se investiga en el entorno del mundo real" (p.26). Además, la motivación recae en estudiar la especifidad de casos particulares para develar el significado y las percepciones de los participantes y, así captar de manera analítica y reflexiva la realidad social e intersubjetiva con la firme convicción de hallar una comprensión de la situación. Es por ello que para el estudio se decide este modelo de investigación. ; Bogotá - Ciencias Humanas - Maestría en Trabajo Social ; Familias y Redes Sociales

Globalized challenges of the world economy have created an objective need for Ukraine to develop in the face of the country's lack of preparedness for global competition and integration. The development of the economy of Ukraine in the context of globalization is taking place in a context of incomplete systemic socioeconomic and political transformation and poses problems related to the optimal integration of the economy of the country into the global economy. At the same time, the impact of globalization processes calls for new theoretical approaches to justify the structural transformation of a country's economic development model. The directions of globalization for national economies are quite complex and contradictory. Globalization is deepening specialization and cooperation globally and the international division of labor. International competition stimulates the development of innovative processes and state-of-the-art technologies through technology transfer among countries of the world. The current model of development in Ukraine is characterized by significant deformations of the economy: fragmentation of technological space, excessive social differentiation, increased poverty, unemployment and a reduction in the population, The Russian Federation is a country with many countries, which have been affected by human-made environmental degradation and overload, the shrinking of the domestic market and the national economy, the rise of the shadow economy, the rise of corruption, etc. All this points to a structural imbalance in the Ukrainian economy. The further intensification of globalization processes will exacerbate the problem of national identity, The solution of which many countries see the strengthening of State influence on international economic cooperation through the introduction of protectionist measures in the areas of trade, migration and investment, that in turn will contribute to the strengthening of geo-economic and geopolitical tensions in the world. In this context, there is a need to establish new principles for world economic stabilization and development. ; Глобализационные вызовы мировой экономики поставили перед Украиной объективную необходимость развития в условиях неготовности страны к глобальной конкуренции и глобальной интеграции. Развитие экономики Украины в условиях глобализации происходит в условиях незавершенной системной социально-экономической и политической трансформации, порождает проблемы, связанные с оптимальным включением экономики страны в глобальную экономику. В то же время влияние глобализационных процессов создает необходимость новых теоретических подходов для обоснования структурной трансформации модели развития экономики страны. Направления действия глобализационных процессов на экономики стран являются достаточно сложными и противоречивыми. Глобализация углубляет специализацию и кооперирование в мировом масштабе и международное разделение труда. Международная конкуренция стимулирует развитие инновационных процессов и новейших технологий с помощью трансфера технологий среди стран мира. Современная модель развития Украины характеризуется значительными деформациями экономики: фрагментацией технологического пространства, избыточной социальной дифференциацией, ростом бедности, безработицы, уменьшением численности населения, техногеннрй перегрузкой и деградацией окружающей среды, уменьшением объемов внутреннего национального рынка и национальной экономики, ростом уровня теневой экономики, ростом коррупции и тому подобное. Все это свидетельствует о структурной диспропорции в экономике Украины. Дальнейшее усиление глобализационных процессов будет способствовать обострению проблемы национальной идентичности, решение которой многими странами видится в усилении государственного влияния на международное экономическое сотрудничество через внедрение протекционистских мер в торговой, миграционной, инвестиционной сферах, что, в свою очередь, будет способствовать усилению геоэкономической и геополитической напряженности в мире. В этих условиях возникает необходимость формирования новых принципов мировой экономической стабилизации и развития ; Глобалізаційні виклики світової економіки поставили перед Україною об'єктивну необхідність розвитку за умов неготовності країни до глобальної конкуренції і глобальної інтеграції. Розвиток економіки України в умовах глобалізації відбувається в умовах незавершеної системної соціально-економічної і політичної трансформації, що породжує проблеми, пов'язані з оптимальним включенням економіки країни в глобальну економіку. Водночас вплив глобалізаційних процесів створює необхідність нових теоретичних підходів для обґрунтування структурної трансформації моделі розвитку економіки країни. Напрями дії глобалізаційних процесів на економіки країн є досить складними і суперечливими. Глобалізація поглиблює спеціалізацію і кооперування у світовому масштабі та міжнародний поділ праці. Міжнародна конкуренція стимулює розвиток інноваційних процесів та новітніх технологій за допомогою трансферу технологій серед країн світу. Сучасна модель розвитку України характеризується значними деформаціями економіки: фрагментацією технологічного простору, надлишковою соціальною диференціацією, зростанням бідності, безробіття, зменшенням чисельності населення, техногенним перевантаженням і деградацією довкілля, зменшенням обсягів внутрішнього національного ринку та національної економіки, зростанням рівня тіньової економіки, зростанням корупції тощо. Все це свідчить про структурні диспропорції в економіці України. Подальше посилення глобалізаційних процесів сприятиме загостренню проблеми національної ідентичності, вирішення якої багатьма країнами вбачається у посиленні державного впливу на міжнародне економічне співробітництво через впровадження протекціоністських заходів в торговельній, міграційній, інвестиційній сферах, що, в свою чергу, сприятиме посиленню геоекономічної та геополітичної напруги в світі. В цих умовах виникає необхідність формування нових засад світової економічної стабілізації та розвитку.

Introduction. Legal regulation of the process of attracting investment in the agricultural sector of Ukraine's economy is the basis for the formation of an attractive investment climate in the country. The level of investment in agriculture is insufficient to increase the export potential of our country. Topicality. Investment activity in the field of agriculture was studied according to the criteria of economic indicators, and the legislation establishing the procedure for attracting investment in the agricultural sector of the national economy was ignored. Purpose. Analysis of the current legislation on the process of investing in the agricultural sector of the national economy, study of the international legal framework on this issue, as well as identifying ways to optimize the legislative regulation of the investment process to increase the attractiveness of the investment climate. Methods. Theoretical and general scientific (analysis, synthesis, systematization), empirical method (method of comparison). Results.Based on the results of the study of regulatory and legal regulation of investment activities in the agricultural sector of Ukraine, international acts are analyzed, which regulate the basics of investment activities, including the Seoul Convention and the Convention on the Settlement of Investment Disputes between States and Foreign Persons. The main legal acts on the investment process in Ukraine were also studied, namely: Law "On Investment Activity", Law "On State Support of Agriculture", Resolution of the Cabinet of Ministers "On Approval of the Program for Development of Investment and Innovation Activity in Ukraine". It has been found that the Ukrainian legislator is working to optimize the regulation of investment activities, but problems related to inconsistencies in regulations, corruption, inefficiency of the judiciary and legislative support of the investment process are still obstacles to improving the investment climate. Conclusions.Improving the effectiveness of legal regulation should be aimed at: eliminating shortcomings in the regulation of investment activities, increasing the level of state support for agriculture, a clear delineation of the competence of public authorities implementing investment policy. ; Введение.Нормативно-правовое регулирование процесса привлечения инвестиций в аграрный сектор Украины является основой для формирования привлекательного инвестиционного климата государства. Актуальность.Инвестиционная деятельность в сфере сельского хозяйства исследовалась по критериям экономических показателей, а законодательство, которое устанавливает порядок, по которому происходит привлечение инвестиций в аграрный сектор национальной экономики осталось без внимания. Цель.Анализ проблематики действующего законодательства относительно процесса инвестирования в аграрный сектор национальной экономики. Результаты.Исследованы основные нормативно-правовые акты относительно процесса инвестирования в Украину, а именно: ЗУ «Об инвестиционной деятельности», Закона Украины «О государственной поддержке сельского хозяйства», Постановление КМУ «Об утверждении Программы развития инвестиционной и инновационной деятельности в Украине». Выявлено, что украинский законодатель работает над оптимизацией регулирования инвестиционной деятельности, однако проблемы, связанные с противоречивостью нормативно-правовых актов, коррупцией, неэффективностью судебной системы и законодательного обеспечения инвестиционного процесса, все еще являются препятствиями для улучшения инвестиционного климата. Выводы.Повышение эффективности нормативно-правового регулирования должна направляться на: устранение недостатков в регулировании инвестиционной деятельности, повышение уровня государственной поддержки сельского хозяйства, четкое разграничение компетенции органов государственной власти, реализующих инвестиционную политику. ; Вступ.Нормативно-правове регулювання процесу залучення інвестицій в аграрний сектор економікиУкраїни є основою для формування привабливого інвестиційного клімату держави. Рівень інвестицій у сільське господарство є недостатнім для підвищення експортного потенціалу нашої країни. Актуальність. Інвестиційна діяльність у сфері сільського господарства досліджувалась за критеріями економічних показників, а законодавство, яке встановлює порядок, за яким відбувається залучення інвестицій в аграрний сектор національної економіки залишилось поза увагою. Мета.Аналіз проблематики чинного законодавства щодо процесу інвестування в аграрний сектор національної економіки, дослідження міжнародно-правової бази з цього питання, а також визначення шляхів оптимізації законодавчого регулювання інвестиційного процесу задля підвищення привабливості інвестиційного клімату держави. Методи. Теоретичні та загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація), емпіричний метод (метод порівняння). Результати.На основі результатів дослідження нормативно-правового регулювання інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки України проаналізовано міжнародні акти, якими врегульовано основи інвестиційної діяльності, зокрема положення Сеульської конвенції та Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами. Також досліджено основні нормативно-правові акти щодо процесу інвестування в Україні, а саме: ЗУ «Про інвестиційну діяльність», ЗУ «Про державну підтримку сільського господарства», Постанова КМУ «Про затвердження Програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні». Виявлено, що український законодавець працює над оптимізацією регулювання інвестиційної діяльності, проте проблеми, пов'язані з суперечливістю нормативно-правових актів, корупцією, неефективністю судової системи та законодавчого забезпечення інвестиційного процесу, все ще являються перешкодами для поліпшення інвестиційного клімату. Висновки.Підвищення ефективності нормативно-правового регулювання має спрямовуватись на: усунення недоліків у регулюванні інвестиційної діяльності, підвищення рівня державної підтримки сільського господарства, чітке розмежування компетенції органів державної влади, що реалізовують інвестиційну політику.

The purpose of the research is to study the recourse of awards in the system light based on the analysis of different subject-related sources for effective use an award when developing the provisions of new award law of Ukraine. The object of the research is social relations associated with award resource. The subject of the research is theoretical and methodological fundamentals of system analysis of state awards as required by the legislation of Ukraine. Research methods are a complex of general scientific and special methods of scientific knowledge, as follows: dialectical, system-structure, logical-legal, comparative-legal,forecasting, modeling. To clarify the real resource of an award, its unique nature and diversity, it is essential to pay attention to the analysis of its types. At the same time, one should consider the system of awards as a combination of its elements, their relations, as well as the availability of unique features which cumulatively form the system. The vision of state awards stipulated by the current legislation of Ukraine as a combination of several sub-systems (orders, medals, honorary titles etc.), which cooperate within these sub-systems thereby forming the system-based award unity of Ukraine, is expedient. The system of awards prescribed by the legislation of Ukraine involves a) the elements which are state awards combined in the sub-systems, b) relations between elements with their division into the internal (within the very sub-systems) and external (between sub-systems) which permit keeping a certain subsystem unity and the unity of the system of awards as a whole; c) features of systematicity (historical conditioning, dynamism, mobility, structuring etc.). The very ("broad") doctrinal concept of the system of awards stipulated by the law makes it possible to refer to the unique nature of award phenomenon which covers, depending on direct reasons, different types of merits of a person (teams) to the state, the Ukrainian people. The system view of an award permits clarifying the historical conditioning of its external forms of existence, names, division into types as well as its adaptation to "external" factors of influence that confirms mobility, dynamism, certain stability, structuring etc. and thus, perspectives for further existence in the context of reforming award practice in Ukraine. Such an approach should be fundamental for the creation of a scientific basis for the drafting of updated domestic award legislation. ; Мета роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу різноманітних тематичних джерел розглянути ресурс нагород у системному аспекті для ефективного використання нагороди під час розроблення положень нового нагородного законодавства України. Об'єкт дослідження формують суспільні відносини, пов'язані з використанням ресурсу нагород. Предмет дослідження - теорети-ко-методологічні засади системного аналізу державних нагород, передбачених у законодавстві України. Методи дослідження - сукупність загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, зокрема діалектичного, системно-структурного, логіко-юридичного, порівняльно-правового, прогнозування, моделювання. Для з'ясування реального ресурсу нагороди, її унікальності й багатоманіття важливим є системний аналіз її різновидів. При цьому систему нагород варто розглядати в розумінні поєднання її елементів, зв'язків між ними, а також наявності тих унікальних ознак, які в сукупності й формують систему. Доцільним є погляд на передбачені в чинному законодавстві України державні нагороди як певне поєднання кількох підсистем (ордени, медалі, почесні звання тощо), які не тільки об'єднуються в межах саме цих підсистем, а й перебувають у зовнішніх зв'язках з іншими підсистемами, формуючи тим саме системну нагородну єдність України. У системі нагород, передбачених у законодавстві України, варто виокремлювати: а) елементи, якими є безпосередньо самі державні нагороди, що, у свою чергу, об'єднуються в підсистеми, б) зв'язки між елементами при цьому з розподілом їх на внутрішні (у межах самих підсистем) і зовнішні (між підсистемами), які й дають змогу зберігати певну єдність під-системну та єдність системи нагород загалом; в) ознаки системності (історичну зумовленість, динамізм, мобільність, структурованість тощо). Саме такий («широкий») доктринальний погляд на систему нагород, передбачених у законодавстві України, дає змогу вести мову про унікальність нагородного феномена, який охоплює, залежно від безпосередніх підстав, різні види заслуг осіб (колективів) осіб перед державою, українським народом. Системний погляд на нагороду дає змогу з'ясувати історичну зумовленість її зовнішніх форм існування, її назви, її розподіл на види, а також її адап-тивність до «зовнішніх» факторів впливу, що й свідчить про мобільність, динамізм, певну стабільність, структурованість тощо, а отже, і перспективність подальшого існування в умовах реформування нагородної справи загалом в Україні. Саме такий підхід варто покласти в основу формування наукового базису для підготовки новітнього вітчизняного нагородного законодавства.

학위논문 (석사) -- 서울대학교 대학원 : 공과대학 협동과정 도시설계학전공, 2020. 8. 권영상. ; The global urban population is rapidly increasing. As such, cities face the challenge of balancing resource consumption with safeguarding our environment. One such resource is food. Agricultural products travel far from the harvesting site to the final consumer. This distance is cause for several issues such as high-energy consumption, increased food prices, vulnerable distribution chains, and loss of the collective memory of farming practices. Recently, urban farming has become an important means to tackle these issues and achieve sustainability in cities. Urban farming has environmental, economic, and social benefits. It is highly supported by the Korean Government as a strategy for urban regeneration and smart city development. This research evaluated the potential for urban farming in low-rise neighborhoods in Seoul. Because land in Seoul is scarce and urban agriculture is a valuable tool for the resilience of residential communities, this research evaluated the possibility of implementing building-based agriculture in low-rise neighborhoods. To measure urban farming potential, this study built a model to determine the available area for farming, the sunlight intensity, and the water collection potential of a low-rise neighborhood. This study chose the neighborhood of Samseong-dong in Gwanak-gu as the site to base the model on. The study measured building form variables (footprint area and building perimeter) and environment variables (rainfall and sunlight intensity) to model the urban farming capacity of the neighborhood. The research also calculated the impact of urban farming in the area in terms of the reduction of CO2 emissions from transportation and crop yield to satisfy dietary requirements. The results indicate that low-rise neighborhoods have great potential for the introduction of urban farming. They have sufficient available space on buildings (rooftops, walls, and railings) for farming. They also have sufficient rainwater harvesting capacity and sunlight intensity to grow a variety of crops. The results show that this kind of building-based urban agriculture can be useful to provide food for local residents, but has a limited impact on the reduction of CO2 emissions. ; 도시 인구가 급격히 증가하고 있다. 이와 같이 도시는 자원 소비와 환경을 보호하는 균형을 맞추는 도전에 직면해 있다. 그러한 자원 중 하나는 음식이다. 농산물은 수확지에서 최종 소비자로 멀리 이동한다. 이 거리는 고에너지 소비, 식량 가격 상승, 취약한 유통망, 농업 관행에 대한 집단 기억력 상실과 같은 몇 가지 문제에 원인이 있다. 최근, 도시 농업은 이러한 문제들을 해결하고, 도시의 지속가능성을 달성하기 위한 중요한 수단이 되었다. 도시 농업은 환경적, 경제적, 사회적 이익이 있다. 도시재생과 스마트시티 개발 전략으로 한국 정부의 높은 지지를 받고 있다. 이 연구는 서울의 저층지역의 도시농업 가능성을 평가했다. 서울 토지는 희소하고 도시농업은 주거공동체의 복원력을 높이는 소중한 도구인 만큼 이번 연구는 저층 주거지역에 건축기반농업을 시행할 가능성을 평가했다. 본 연구는 도시농업 가능성을 측정하기 위해 저층 지역의 농경 가능 면적, 일조 강도, 빗물 수확능력을 파악하기 위한 모형을 구축하였다. 이번 연구는 관악구 삼성동을 대상지로 선정됐다. 이 연구는 건축 형태 변수(건축면적과 건축둘레)와 환경 변수(강수량과 일조 강도)를 측정하여 인근 지역의 도시 농업 능력을 모형화했다. 이 연구는 또한 CO2 배출량 감소와 연간 채소 필요량 측면에서 도시 농업이 지역에 미치는 영향을 계산했다. 이 결과는 저층지역이 도시농업 도입 가능성이 크다는 것을 보여준다. 저층지역은 농사에 필요한 공간이 건물(옥상, 벽, 난간)에 충분하다. 그들은 또한 다양한 농작물을 재배하기에 충분한 빗물 수확능력과 일조 강도를 가지고 있다. 이 같은 건축 기반 도시농업은 지역 주민들에게 식량을 공급하기에 유용할 수 있지만 CO2 배출량 감소에는 한계가 있다는 결과가 나왔다. ; Chapter 1. Introduction 1 1.1 Statement of problem 1 1.2 Research purpose 4 1.3 Scope and limitations 5 1.4 Research question 6 1.5 Terms and definitions 7 Chapter 2. Theoretical Formulation 8 2.1 Literature review 8 2.1.1 Urban farming 8 2.1.2 Urban farming and resilience 14 2.1.3 Urban farming in Seoul 16 2.1.4 Durability as sustainability 19 2.2 Research justification 23 Chapter 3. Methodology 24 3.1 Methods 24 3.2 Data sources 26 Chapter 4. Results 27 4.1 Seoul building stock analysis 27 4.2 Determining the site 32 4.2.2 Site analysis 37 4.3 Urban farming model 48 4.4 Calculating available area for Urban Farming 50 4.4.1 Calculating available rooftop area 53 4.3.2 Calculating available railing area 55 4.4.3 Calculating available wall area 56 4.5 Calculating solar radiation for farming 59 4.6 Calculating water harvesting potential 66 4.7 Benefits of Urban Farming 70 Chapter 5. Conclusions 72 References 75 Bibliography 82 Abstract in Korean 83 ; Master

학위논문 (석사) -- 서울대학교 대학원 : 국제대학원 국제학과, 2020. 8. Oh, Yoon Ah. ; 국가가 국제 투자자들에게 부여하는 법적 보호는 점점 더 해외직접투자의 수준을 높이기 위한 전략적 도구로 간주되고 있다. 외국인투자는 각국의 국내 규제에 의해 가장 직접적으로 규제되고 있지만, 국제법의 기구인 양자투자조약의 수는 최근 수십 년간 증가해왔다. 투자자들에게 국가와의 분쟁을 국제 재판소에 의해 판결받을 가능성을 열어줌으로써, 해당 투자는 국제법 원칙에 의해 보호되어왔다. 양자투자조약의 내용 내에서, 포괄적 국가계약의무 준수조항은 이러한 중재 가능성을 높이고 조약의 적용 범위를 넓힌다. 이 조항들은 다양한 법학적 해석이 난무하는 가운데 국제사회의 관심을 끌었다. 비록 그 의미를 해명하기 위해 무수한 연구가 행해졌지만, 어떤 연구도 이러한 연구 결과를 특정 사례에 적용하지 않았다. 본 논문은 필리핀의 우산 조항과 양자투자조약 정책을 분석해 국제 투자자들에게 부여하는 보호 수준을 평가하는 것을 목적으로 한다. 이 연구에서는 포괄적 국가계약의무 준수조항이 신성불가침 보호장치는 아니지만, 투자 보호에 미치는 영향에 대한 불확실성을 안고 있다는 것을 발견했다. 이러한 법적 예측 불가능성은 필리핀 투자에 해로우며 이에 대한 해결이 필요하다. 필리핀은 그들의 양자투자조약 프로그램과 포괄적 조항을 검토하기 위해 다른 정책을 채택할 수 있다. 이 연구는 정부가 조항을 해석해야 하는 중재자의 이해를 돕기 위해 기존 조항을 수정하여 더 많은 세부사항을 추가할 것을 권고. 이 조치는 전체적으로 규제 체제의 증가로 이어질 것이다. ; The legal protection conferred by the states to the international investors is increasingly regarded as a strategic tool to augment the level of FDIs. While the international investments are regulated most directly by the domestic regulations of each state, the number of instruments of international law - the Bilateral Investment Treaties (BITs) - have inflated in recent decades. By opening the possibility to the investors to have their disputes with the state adjudicated by an international tribunal, the investments have increasingly been protected by the international law principles. Within the BITs' content, the umbrella clauses enhance this possibility of arbitration and widen the scope of application of the treaty. These clauses have held the international community's attention after a plethora of different jurisprudential interpretation. Although a myriad of studies has been conducted to elucidate their meaning, no studies have applied these findings to a particular case. This thesis aims to analyze the Philippines' umbrella clauses and BIT policy to evaluate the level of protection that it confers to international investors. This research finds that, although the umbrella clauses are not sacrosanct protective instruments, they carry uncertainties as to their effects on the protection of the investments. This legal unpredictability is harmful to investments in the Philippines and needs to be addressed. The Philippines can adopt a different policy to review its BIT program and its umbrella clauses. The study recommends that the governments engage in a revision of the existing clauses to add further precisions, to better guide the arbitrators who interpret them. This action would lead to an increase in the regulatory framework as a whole ; Chapter I - Introduction 9 1-1. The importance of international investors' protection 9 1-2. Bilateral Investment Treaties: primary sources of protection 12 1-3. Umbrella Clauses in the Philippines: an opportunity for a study 15 1-4. Scope of the study 16 Chapter II - Background 17 2-1. Factual background 17 2-1-1. On the BITs 17 2-1-2. On ISDS 20 2-1-3. On the umbrella clauses 24 2-2. Theoretical framework 30 Chapter III - Literature review 31 3-1. On the Philippines' domestic regulation 31 3-2. On the Philippines' investments treaties 32 3-3. On the umbrella clauses 36 3-4. The debate on the broad and the narrow interpretation 39 3-5. Consequences of a wide or a narrow interpretation 43 3-6. On the Philippines' umbrella clauses 47 Chapter IV - Analysis 51 4-1. The wording and the meaning of the Philippines' umbrella clauses 51 4-2. The subsequent level of international investors' protection in the Philippines 54 4-3. Possible paths of amelioration 57 4-3-1. Umbrella clauses and its consequence: ISDS 57 4-3-1-1. Limiting international investment arbitration 58 4-3-1-2. Modifying international investment arbitration 63 4-3-2 Considering the subsequent tradeoffs 66 4-3-2-1 The political tradeoffs 66 4-3-2-2 Legal tradeoffs 67 Chapter V - Conclusion 69 5-1. Contributions and gaps 69 5-2. Ending remarks 71 References 72 h ; Master