Integrated assessment of atmospheric air pollution by the example of the city of Uzhhorod (Ukraine) ; Комплексная оценка загрязнения атмосферного воздуха на примере города Ужгород (Украина) ; Комплексна оцінка забруднення атмосферного повітря на прикладі міста Ужгород (Україна)
The object of research is the processes of transformation of the ecological equilibrity of the structural and functional state of atmospheric air by the example of the city of Uzhhorod (Ukraine), as the border area, and the impact on the health of the population. One of the most problematic issues is the imperfection of methods for assessing the quality of air and its impact on the health of the population. During the study, data from the Transcarpathian Regional Center of Hydrometeorology were used, the materials of statistical reporting of enterprises, the urban sanitary and epidemiological station, etc. Data is obtained relating to the influence of automobile transport in Uzhhorod, Transcarpathian region, on the quality of atmospheric air, as well as the negative consequences of the impact of excessive concentrations of pollutants in the air on the health of inhabitants of urbanized territories. The authors analyze the data on the concentrations of certain air quality parameters in 2019 and 2020. The ways to improve the ecological situation in Uzhhorod have been suggested, and the necessity of developing public control of air quality to preserve the health of Uzhhorod residents has been substantiated. Due to the introduction of the proposed ways to improve the environmental situation in Uzhhorod, an increase in the living conditions of the population of border areas, in particular, Uzhhorod, improving the quality of atmospheric air of the investigated territories will be achieved. It is indicated to develop proposals for improving the methods of quality control of atmospheric air of border areas that will correspond to the standards of the European Union. This study is global due to the shapes of modern anthropogenic pressure, spontaneity, impulsivity and comprehensive validity of numerous factors implemented against the background of climate change. And it is requires new approaches in the scientific principles of organization of nature management, which will be based on an ecosystem approach in identifying and establishing biosafety of existing and latest pollutants ; Объектом исследования являются процессы трансформации экологического равновесия структурно-функционального состояния атмосферного воздуха на примере города Ужгород (Украина), как приграничной территории, и влияние на здоровье населения. Одним из самых проблемных вопросов является несовершенство методов оценки качества воздуха и его влияния на состояние здоровья населения. В ходе исследования использовались данные Закарпатского областного центра по гидрометеорологии, материалы статистической отчетности предприятий, городской санитарно-эпидемиологической станции и прочее. Получены данные об особенностях влияния автотранспорта и других объектов в г.Ужгороде Закарпатской области на состояние качества атмосферного воздуха, а также негативные последствия воздействия чрезмерной концентрации загрязняющих веществ в воздухе на здоровье жителей приграничных территорий. Проанализированы данные по концентрации некоторых показателей качества воздуха в 2019 и 2020 годы. Предложены пути улучшения экологической ситуации города Ужгорода, а также обоснована необходимость развития общественного контроля качества воздуха для сохранения здоровья жителей г.Ужгорода. Благодаря внедрению предложенных путей улучшения экологической ситуации будет достигнуто повышение уровня условий проживания населения приграничных территорий, в частности г.Ужгорода, улучшение качества атмосферного воздуха исследуемых территорий. Указанное позволит разработать предложения по совершенствованию методов контроля качества атмосферного воздуха приграничных территорий, отвечающих стандартам Европейского Союза. Данное исследование носит глобальный характер из-за особенностей современного антропогенного давления, спонтанность, импульсивность и комплексное воздействие многочисленных факторов, реализуется на фоне изменений климата. А также требует новых подходов в научных основах организации природопользования, которые будут базироваться на основе экосистемного подхода в выявлении и установлении биобезопасности существующих и новых загрязнителей. ; Об'єктом дослідження є процеси трансформації екологічної рівноваги структурно-функціонального стану атмосферного повітря на прикладі міста Ужгород (Україна), як прикордонної території, та вплив на здоров'я населення. Одним з найбільш проблемних питань є недосконалість методів оцінки якості повітря та його впливу на стан здоров'я населення. В ході дослідження використовувалися дані Закарпатського обласного центру з гідрометеорології, матеріали статистичної звітності підприємств, міської санітарно-епідеміологічної станції та інше. Отримано дані щодо особливостей впливу автотранспорту та інших об'єктів у м. Ужгороді Закарпатської області на стан якості атмосферного повітря, а також негативні наслідки впливу надмірної концентрації забруднювальних речовин у повітрі на здоров'я жителів прикордонних територій. Проаналізовано дані щодо концентрації деяких показників якості повітря за 2019 та 2020 роки. Запропоновано шляхи покращення екологічної ситуації міста Ужгорода, а також обґрунтовано необхідність розвитку громадського контролю якості повітря для збереження здоров'я жителів м. Ужгорода. Завдяки впровадженню запропонованих шляхів покращення екологічної ситуації м. Ужгорода буде досягнуто підвищення рівня умов проживання населення прикордонних територій, зокрема м. Ужгорода, покращення якості атмосферного повітря досліджуваних територій. Зазначене дозволить розробити пропозиції, щодо вдосконалення методів контролю якості атмосферного повітря прикордонних територій що відповідатимуть стандартам Європейського Союзу. Дане дослідження має глобальний характер через особливості сучасного антропогенного тиску, спонтанність, імпульсивність та комплексну дію численних чинників, що реалізується на тлі змін клімату. А також вимагає нових підходів у наукових засадах організації природокористування, які базуватимуться на основі екосистемного підходу у виявленні та встановленні біобезпеки існуючих та новітніх забруднювачів.