Проблеми інтерпретації норм права існують рівно стільки ж, скільки існує саме право. В силу об'єктивних обставин жоден законодавчий акт не може претендувати на досконалість, тому в процесі його виконання та застосування постають питання про правильне розуміння змісту його положень, виходячи із загальних принципів права та обставин конкретного спору ; Проблеми інтерпретації норм права існують рівно стільки ж, скільки існує саме право. В силу об'єктивних обставин жоден законодавчий акт не може претендувати на досконалість, тому в процесі його виконання та застосування постають питання про правильне розуміння змісту його положень, виходячи із загальних принципів права та обставин конкретного спору ; Проблеми інтерпретації норм права існують рівно стільки ж, скільки існує саме право. В силу об'єктивних обставин жоден законодавчий акт не може претендувати на досконалість, тому в процесі його виконання та застосування постають питання про правильне розуміння змісту його положень, виходячи із загальних принципів права та обставин конкретного спору
В статье рассмотрены изданные в период «хрущевского десятилетия» (1954 – 1964 гг.) законодательные акты по насаждению в УССР новых лесов. Исследованы причины принятия таких документов и их содержание, отмечен низкий уровень исполнительской дисциплины по их реализации и фиксации в них малореальных для выполнения на практике задач и положений. ; Legislation on creating of new forests in the USSR, issued during the «Khrushchev decade» (1954-1964) analyzed in the article. The reasons for the adoption and content of the acts are investigated; the low level of executive discipline to implement it, and fixing of unrealistic tasks and regulationsare regarded.
В статье рассмотрены изданные в период «хрущевского десятилетия» (1954 – 1964 гг.) законодательные акты по насаждению в УССР новых лесов. Исследованы причины принятия таких документов и их содержание, отмечены низкий уровень исполнительской дисциплины по их реализации и фиксации в них малореальных для выполнения на практике задач и положений. ; Legislation on creating of new forests in the USSR, issued during the «Khrushchev decade» (1954-1964) analyzed in the article. The reasons for the adoption and content of the acts are investigated; the low level of executive discipline to implement it, and fixing of unrealistic tasks and regulationsare regarded.
В статье рассмотрены особенности правового регулирования реформирования и дальнейшего функционирования Главного управления лесного хозяйства и лесозаготовок и регионального управления лесной отраслью Карпатского региона Станиславского Совнархоза. Исследованы основные этапы его реформирования, структура, в Частности, рассмотрены законодательные акты, регламентирующие вопросы управления лесным хозяйством Станиславского экономико-административного района УССР и важная роль региональной лесной инспекции, которая осуществляла контроль за рациональным использованием лесов. Анализируется правовой статус, полномочия и деятельность государственной инспекции лесов Главного Управления лесного хозяйства и лесозаготовок СМ УССР по Станиславской, Черновицкой и Закарпатской областях. С целью поиска оптимальной модели управления лесной отраслью Украины проводится сравнительный анализ деятельности и функций данной структуры и украинской Государственной инспекции по контролю за охраной, защитой, использованием и воспроизведением лесов, которая выполняла инспекторские функции. ; The article describes the legislative acts regulating the issues of forest management Stanislavsky and the importance of the regional forest inspection, which oversaw the management of forests. The article describes the features of the legal regulation reform and the continued functioning of the Main Department of Forestry and logging and management of regional forest industry Carpathian region Stanislavsky economic councils. The basic steps to reform the structure, in particular, considered legislation regulating the issue of forest management Stanislavsky economic-administrative regions of the of the Ukrainian SSR and the importance of the regional forest inspection, which oversaw the management of forests. Analyzes the legal status, powers and activities of the State Inspectorate for Forest General Directorate of Forestry and logging RM Ukrainian SSR by Stanislavsky, Chernivtsi and Transcarpathian regions. In order to find the optimal model forest management branch of Ukraine conducted a comparative analysis of the structure and function of this and the Ukrainian State Inspection for Control over security, protection, use and reproduction of forests, which perform inspection functions
The article is devoted to the analysis of the formation of the legal framework that enabled the existence and functioning of the State Department of the United States of America as the main body in conducting the country's foreign policy. The author emphasizes that certain historical conditions in which America found itself in different periods of its existence became a challenge for the continued existence of the State Department and the entire diplomatic service, and therefore the question of modernizing the US diplomatic service and transferring it to another was constantly on the agenda, a qualitatively new level. That is why, since the gradual departure from the idea of isolationism, American ruling circles have tried to "build" a diplomatic service that has all the hallmarks of flexibility, professionalism, and democracy. The author notes that the direct basis for the existence of foreign service is the US Constitution, although it does not fully answer the question of foreign policy by the US State Department, although it outlines the role of the US President in foreign policy. In general, the author emphasizes the changes in the status of the State Department and the diplomatic service, which were introduced by relevant legislation (Rogers Act of 1924, the Foreign Service Act of 1946 and 1980, etc.), the need for which was caused by certain historical conditions of existence of the American state and its place on the world stage. ; Статья посвящена анализу формирования нормативно-правовой базы, которая обеспечила существование и функционирование Государственного департамента Соединенных Штатов Америки как главного органа в проведении внешнего курса страны. Автор статьи отмечает, что определенные исторические условия, в которых оказывалась Америка в разные периоды своего развития, становились определенным вызовом для дальнейшего существования Государственного департамента и всей дипломатической службы, а поэтому на повестке дня постоянно поднимался вопрос о модернизации дипломатической службы США и перевода ее на другой, качественно новый уровень. Именно поэтому с момента постепенного отхода от идеи изоляционизма, американские правящие круги пытались «построить» такую дипломатическую службу, которая бы имела все признаки гибкости, профессионализма и демократичности. Автор отмечает, что непосредственным основанием существования внешней службы является Конституция США, хотя она в полной мере не дает ответа на вопрос о проведении внешней политики именно Государственным департаментом США и в ней в общих чертах отмечается роль Президента США в осуществлении внешней политики. Всего в статье автор отмечает изменения относительно статуса Государственного департамента и дипломатической службы, которые были внесены соответствующими законодательными актами (Закон Роджерса от 1924, Закон о внешней службе с 1946 г. и 1980 и т.д.), необходимость принятия которых была вызвана определенными историческими условиями существования американского государства и его места на мировой арене. ; Стаття присвячена аналізу формування нормативно-правової бази, яка уможливила існування та функціонування Державного департаменту Сполучених Штатів Америки як головного органу в проведенні зовнішнього курсу країни. Автор наголошує, що певні історичні умови, в яких опинялася Америка в різні періоди свого існування, ставали певним викликом для подальшого існування Державного департаменту та й усієї дипломатичної служби, а тому на порядку денному постійно поставало питання про модернізацію дипломатичної служби США та переведення її на інший, якісно новий рівень. Саме тому з моменту поступового відходу від ідеї ізоляціонізму, американські правлячі кола намагалися «побудувати» таку дипломатичну службу, яка б мала всі ознаки гнучкості, професійності та демократичності. Авторка зазначає, що безпосереднім підґрунтям існування зовнішньої служби є Конституція США, хоча вона в повній мірі не дає відповіді на питання про проведення зовнішньої політики саме Державним департаментом США і в ній в загальних рисах зазначається роль Президента США у здійсненні зовнішньої політики. Загалом у статті автор наголошує на змінах щодо статусу Державного департаменту та дипломатичної служби, які були внесені відповідними законодавчими актами (Закон Роджерса від 1924 р., Закон про зовнішню службу від 1946 року та 1980 року тощо), необхідність прийняття яких була викликана певними історичними умовами існування американської держави та її місця на світовій арені.
The article is devoted to the analysis of the formation of the legal framework that enabled the existence and functioning of the State Department of the United States of America as the main body in conducting the country's foreign policy. The author emphasizes that certain historical conditions in which America found itself in different periods of its existence became a challenge for the continued existence of the State Department and the entire diplomatic service, and therefore the question of modernizing the US diplomatic service and transferring it to another was constantly on the agenda, a qualitatively new level. That is why, since the gradual departure from the idea of isolationism, American ruling circles have tried to "build" a diplomatic service that has all the hallmarks of flexibility, professionalism, and democracy. The author notes that the direct basis for the existence of foreign service is the US Constitution, although it does not fully answer the question of foreign policy by the US State Department, although it outlines the role of the US President in foreign policy. In general, the author emphasizes the changes in the status of the State Department and the diplomatic service, which were introduced by relevant legislation (Rogers Act of 1924, the Foreign Service Act of 1946 and 1980, etc.), the need for which was caused by certain historical conditions of existence of the American state and its place on the world stage. ; Статья посвящена анализу формирования нормативно-правовой базы, которая обеспечила существование и функционирование Государственного департамента Соединенных Штатов Америки как главного органа в проведении внешнего курса страны. Автор статьи отмечает, что определенные исторические условия, в которых оказывалась Америка в разные периоды своего развития, становились определенным вызовом для дальнейшего существования Государственного департамента и всей дипломатической службы, а поэтому на повестке дня постоянно поднимался вопрос о модернизации дипломатической службы США и перевода ее на другой, качественно новый уровень. Именно поэтому с момента постепенного отхода от идеи изоляционизма, американские правящие круги пытались «построить» такую дипломатическую службу, которая бы имела все признаки гибкости, профессионализма и демократичности. Автор отмечает, что непосредственным основанием существования внешней службы является Конституция США, хотя она в полной мере не дает ответа на вопрос о проведении внешней политики именно Государственным департаментом США и в ней в общих чертах отмечается роль Президента США в осуществлении внешней политики. Всего в статье автор отмечает изменения относительно статуса Государственного департамента и дипломатической службы, которые были внесены соответствующими законодательными актами (Закон Роджерса от 1924, Закон о внешней службе с 1946 г. и 1980 и т.д.), необходимость принятия которых была вызвана определенными историческими условиями существования американского государства и его места на мировой арене. ; Стаття присвячена аналізу формування нормативно-правової бази, яка уможливила існування та функціонування Державного департаменту Сполучених Штатів Америки як головного органу в проведенні зовнішнього курсу країни. Автор наголошує, що певні історичні умови, в яких опинялася Америка в різні періоди свого існування, ставали певним викликом для подальшого існування Державного департаменту та й усієї дипломатичної служби, а тому на порядку денному постійно поставало питання про модернізацію дипломатичної служби США та переведення її на інший, якісно новий рівень. Саме тому з моменту поступового відходу від ідеї ізоляціонізму, американські правлячі кола намагалися «побудувати» таку дипломатичну службу, яка б мала всі ознаки гнучкості, професійності та демократичності. Авторка зазначає, що безпосереднім підґрунтям існування зовнішньої служби є Конституція США, хоча вона в повній мірі не дає відповіді на питання про проведення зовнішньої політики саме Державним департаментом США і в ній в загальних рисах зазначається роль Президента США у здійсненні зовнішньої політики. Загалом у статті автор наголошує на змінах щодо статусу Державного департаменту та дипломатичної служби, які були внесені відповідними законодавчими актами (Закон Роджерса від 1924 р., Закон про зовнішню службу від 1946 року та 1980 року тощо), необхідність прийняття яких була викликана певними історичними умовами існування американської держави та її місця на світовій арені.
У статті проаналізовано розвиток системи підготовки вчителя «Дизайну і технології» на основі нормативних актів, виданих Міністерством освіти Великої Британії. Розкрито ефективність основних циркулярів і положень британської освіти протягом усього періоду становлення вчителя цієї професії. ; The article investigates the development of the system of preparation «Design and technology» teachers based on main documents of the British government. It explains the effectiveness of the main circulars of the British educational system during the whole period of development of education for the design and technology teachers.
Проаналізовано наукові підходи та юридичне закріплення сфери дії законодавства про адміністративну процедуру у зарубіжних державах та в Україні. З'ясовано, що це законодавство базоване на істотно відмінних підходах з приводу адміністративної процедури, причому як у розвинутих державах, так і державах, що розвиваються. Тому Україна, приймаючи законодавчий акт про адміністративну процедуру (Адміністративно-процедурний кодекс), повинна врахувати досвід зарубіжних держав та ефективність відповідного законодавства. Висвітлено переваги та недоліки регулювання різних видів адміністративної процедури в єдиному законодавчому акті.Ключові слова: адміністративна процедура, адміністративний акт, адміністративно-процедурне законодавство. Scientific approaches and legal consolidation scope of the law on administrative procedure in foreign countries andUkraineare analyzed in the article. The legislation on administrative procedure is based on completely different approaches in developed countries as well in developing ones. Three times draft of the law on general administrative procedure (Administrative Procedural Code) was in Verkhovna Rada ofUkrainebut was not adapted. In any caseUkrainehas to choose one or another approach, taking into consideration experience of foreign countries and effectiveness of this legislation after adapting. The advantages and disadvantages of different types of regulation of administrative procedures in a single piece of legislation are highlighted.Key words: administrative procedure, administrative act, administrative and procedural law.
The article is devoted to the definition of the notion of the language genre of legislative legal discourse and the creation of a typology of legal genres. The typology of speech genres of legal discourse is proposed, according to which the main genres are the law, the constitution, the decree, the code, the by-law. Law - the main genre of DR, whose communicative intention - to form certain models of lawful behavior in an unspecified circle of recipients; the constitution is the main law of the state, which contains the principles under which the government is exercised, expressing the will and interestsof its people; Decree - a legislative act that is pronounced and issued on behalf of the head of state; the code is a kind of legislative act regulating a specific sphere of social relations, that is, a set of rules of law in a particular field of human rights .; secondary legislation is secondary to the laws and covers sectoral and local legislative texts that, according to genre characteristics, belong to resolutions, orders, instructions, orders, etc. ; Статтю присвячено визначенню поняття мовленнєвого жанру законодавчого юридичного дискурсу та створенню типології юридичних жанрів. Запропоновано типологію мовленнєвих жанрів юридичного дискурсу, згідно з якою основними жанрами є закон, конституція, указ, кодекс, подзаконний акт. Закон – основний жанр ЗД, комунікативна інтенція якого – сформувати певні моделі правомірної поведінки в невизначеного кола адресатів; конституція є основнимзаконом держави, що містить принципи, відповідно до яких здійснюється керування державою, що виражає волю та інтереси її народу; указ – законодавчий акт, що виголошується та видається від імені голови держави; кодекс є різновидом законодавчого акту, що регулює конкретну сферу суспільних відносин, тобто це комплекс норм права в конкретній галузі діяльності людини.; підзаконні акти є вторинними щодо законів та охоплюють галузеві та локальні законодавчі тексти, що за жанровими характеристиками належать до постанов, розпоряджень, інструкцій, наказів тощо.
The article is devoted to the definition of the notion of the language genre of legislative legal discourse and the creation of a typology of legal genres. The typology of speech genres of legal discourse is proposed, according to which the main genres are the law, the constitution, the decree, the code, the by-law. Law - the main genre of DR, whose communicative intention - to form certain models of lawful behavior in an unspecified circle of recipients; the constitution is the main law of the state, which contains the principles under which the government is exercised, expressing the will and interestsof its people; Decree - a legislative act that is pronounced and issued on behalf of the head of state; the code is a kind of legislative act regulating a specific sphere of social relations, that is, a set of rules of law in a particular field of human rights .; secondary legislation is secondary to the laws and covers sectoral and local legislative texts that, according to genre characteristics, belong to resolutions, orders, instructions, orders, etc. ; Статтю присвячено визначенню поняття мовленнєвого жанру законодавчого юридичного дискурсу та створенню типології юридичних жанрів. Запропоновано типологію мовленнєвих жанрів юридичного дискурсу, згідно з якою основними жанрами є закон, конституція, указ, кодекс, подзаконний акт. Закон – основний жанр ЗД, комунікативна інтенція якого – сформувати певні моделі правомірної поведінки в невизначеного кола адресатів; конституція є основнимзаконом держави, що містить принципи, відповідно до яких здійснюється керування державою, що виражає волю та інтереси її народу; указ – законодавчий акт, що виголошується та видається від імені голови держави; кодекс є різновидом законодавчого акту, що регулює конкретну сферу суспільних відносин, тобто це комплекс норм права в конкретній галузі діяльності людини.; підзаконні акти є вторинними щодо законів та охоплюють галузеві та локальні законодавчі тексти, що за жанровими характеристиками належать до постанов, розпоряджень, інструкцій, наказів тощо.
Метою статті є аналіз практики застосування принципу юридичної визначеності та з'ясування його співвідношення з верховенством права.
Новизна статті полягає в характеристиці юридичної визначеності як однієї з найважливіших, очевидно недостатньо досліджених і дискусійних правових категорій з точки зору загальнонаукових, філософських, теоретико-правових і практичних позицій.
З'ясовано, що юридична визначеність (legal certainty) – одна зі складових широко визнаного та закладеного в основу практики Європейського суду з прав людини принципу верховенства права (the rule of law), яка є базовою у розумінні верховенства права. Аргументовано, що юридична визначеність є ключовою у створенні правових методів, за допомогою яких приймається, тлумачиться та застосовується законодавчий акт.
Висновки. З метою подолання недоліків правового регулювання, Конституційний Суд України, викладаючи юридичні позиції, в своїх рішеннях звертається до суб'єктів законотворчої і правозастосовної діяльності для забезпечення однозначного розуміння і тлумачення норм права, однакового їх практичного застосування. Зміст поняття юридичної визначеності з позиції Конституційного Суду України розкривається через такі техніко-юридичні показники якості нормативно-правових актів, як чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну стабільність чинного законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування). Поняття «юридична визначеність» співвідноситься з поняттям «верховенство права» як частина його обсягу, однак не вичерпує його.
The article deals with the analysis of the current state of rule-making activity in Ukraine; on this basis the key role of the institutes of civil society in the establishment of perfect legislation, that should be in line with the requirements of a legal state is substantiated. Basic principles of correlation between the institutes of civil society and the bodies of state power in rule-making activity are defined. The content of these principles is revealed. Issues, that should be resolved with regard to the improvement of domestic legislation are singled out. ; Проаналізовано сучасний стан нормотворчої діяльності в Україні, на підставі чого обґрунтовано ключову роль інститутів громадянського суспільства у створенні якісного законодавства, що відповідає вимогам правової держави. Сформульовано базові принципи взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами державної влади при здійсненні нормотворчої діяльності. Розкрито зміст цих принципів. Виокремлено наявні проблемні питання, вирішення яких сприятиме підвищенню якості вітчизняного законодавства.
The article deals with the legal technique of legislative acts adopted in Ukraine in the period from 1992–2006 years, related to the protection of the nature reserve fund, land, air, flora and fauna. The features of legal technique are investigated by analyzing the compliance of environmental laws with the requirements of legal technology, such as legality, systemic, logical consistency, clarity, accessibility, clarity and certainty. It is established that the legal technique of the considered legislative acts in general corresponds to the general requirements of this sphere. At the same time, some normative legal acts have shortcomings in legal technique, for example, there is no preamble in the Law of Ukraine «On flora», there is no terminological apparatus in the Law of Ukraine «On fauna» and «On the nature reserve fund», presented in the form of a separate specific article. It has been found out that some of the considered laws do not fully respond the requirement of systemic, because they do not contain provisions on monitoring, state accounting and cadaster and there is no requirement for certification and standardization.On the basis of the methodology of quantitative assessment of normative - legal shows that in environmental laws there is a wide range of fluctuations in the number of sections, articles and the number of signs in the articles. It is proved that the common feature of all the considered legislative acts is the uneven distribution of material, which is the largest in the Law of Ukraine «On protection of atmospheric air». It has been established that the largest number of signs belongs to the Law «On the nature reserve fund» - 89358, the smallest on the Law of Ukraine «On fauna»- 33166. ; Рассматривается юридическая техника законодательных актов, принятых в Украине в 1992-2006 гг., связанных с охраной природно-заповедного фонда, земли, атмосферного воздуха, животного и растительного мира. Исследованы ее особенности путем анализа соответствия природоохранных законов таким требованиям юридической техники, как законность, системность, логическая последовательность, ясность, доступность, четкость и определенность. Доказано наличие в отдельных законодательных актах недостатков юридической техники, среди которых отсутствие преамбулы, терминологии и системности изложения материала. ; Розглянуто юридичну техніку законодавчих актів, прийнятих в України у 1992-2006 рр., пов'язаних з охороною природно-заповідного фонду, землі, атмосферного повітря, тваринного та рослинного світу. Досліджено її особливості шляхом аналізу відповідності природоохоронних законів таким вимогам юридичної техніки, як законність, системність, логічна послідовність, ясність, доступність, чіткість і визначеність. Доведено наявність в окремих законодавчих актах недоліків юридичної техніки, серед яких відсутність преамбули, термінології та системності викладення матеріалу.
The article deals with the legal technique of legislative acts adopted in Ukraine in the period from 1992–2006 years, related to the protection of the nature reserve fund, land, air, flora and fauna. The features of legal technique are investigated by analyzing the compliance of environmental laws with the requirements of legal technology, such as legality, systemic, logical consistency, clarity, accessibility, clarity and certainty. It is established that the legal technique of the considered legislative acts in general corresponds to the general requirements of this sphere. At the same time, some normative legal acts have shortcomings in legal technique, for example, there is no preamble in the Law of Ukraine «On flora», there is no terminological apparatus in the Law of Ukraine «On fauna» and «On the nature reserve fund», presented in the form of a separate specific article. It has been found out that some of the considered laws do not fully respond the requirement of systemic, because they do not contain provisions on monitoring, state accounting and cadaster and there is no requirement for certification and standardization.On the basis of the methodology of quantitative assessment of normative - legal shows that in environmental laws there is a wide range of fluctuations in the number of sections, articles and the number of signs in the articles. It is proved that the common feature of all the considered legislative acts is the uneven distribution of material, which is the largest in the Law of Ukraine «On protection of atmospheric air». It has been established that the largest number of signs belongs to the Law «On the nature reserve fund» - 89358, the smallest on the Law of Ukraine «On fauna»- 33166. ; Рассматривается юридическая техника законодательных актов, принятых в Украине в 1992-2006 гг., связанных с охраной природно-заповедного фонда, земли, атмосферного воздуха, животного и растительного мира. Исследованы ее особенности путем анализа соответствия природоохранных законов таким требованиям юридической техники, как законность, системность, логическая последовательность, ясность, доступность, четкость и определенность. Доказано наличие в отдельных законодательных актах недостатков юридической техники, среди которых отсутствие преамбулы, терминологии и системности изложения материала. ; Розглянуто юридичну техніку законодавчих актів, прийнятих в України у 1992-2006 рр., пов'язаних з охороною природно-заповідного фонду, землі, атмосферного повітря, тваринного та рослинного світу. Досліджено її особливості шляхом аналізу відповідності природоохоронних законів таким вимогам юридичної техніки, як законність, системність, логічна послідовність, ясність, доступність, чіткість і визначеність. Доведено наявність в окремих законодавчих актах недоліків юридичної техніки, серед яких відсутність преамбули, термінології та системності викладення матеріалу.
The article deals with the legal technique of legislative acts adopted in Ukraine in the period from 1992–2006 years, related to the protection of the nature reserve fund, land, air, flora and fauna. The features of legal technique are investigated by analyzing the compliance of environmental laws with the requirements of legal technology, such as legality, systemic, logical consistency, clarity, accessibility, clarity and certainty. It is established that the legal technique of the considered legislative acts in general corresponds to the general requirements of this sphere. At the same time, some normative legal acts have shortcomings in legal technique, for example, there is no preamble in the Law of Ukraine «On flora», there is no terminological apparatus in the Law of Ukraine «On fauna» and «On the nature reserve fund», presented in the form of a separate specific article. It has been found out that some of the considered laws do not fully respond the requirement of systemic, because they do not contain provisions on monitoring, state accounting and cadaster and there is no requirement for certification and standardization.On the basis of the methodology of quantitative assessment of normative - legal shows that in environmental laws there is a wide range of fluctuations in the number of sections, articles and the number of signs in the articles. It is proved that the common feature of all the considered legislative acts is the uneven distribution of material, which is the largest in the Law of Ukraine «On protection of atmospheric air». It has been established that the largest number of signs belongs to the Law «On the nature reserve fund» - 89358, the smallest on the Law of Ukraine «On fauna»- 33166. ; Рассматривается юридическая техника законодательных актов, принятых в Украине в 1992-2006 гг., связанных с охраной природно-заповедного фонда, земли, атмосферного воздуха, животного и растительного мира. Исследованы ее особенности путем анализа соответствия природоохранных законов таким требованиям юридической техники, как законность, системность, логическая последовательность, ясность, доступность, четкость и определенность. Доказано наличие в отдельных законодательных актах недостатков юридической техники, среди которых отсутствие преамбулы, терминологии и системности изложения материала. ; Розглянуто юридичну техніку законодавчих актів, прийнятих в України у 1992-2006 рр., пов'язаних з охороною природно-заповідного фонду, землі, атмосферного повітря, тваринного та рослинного світу. Досліджено її особливості шляхом аналізу відповідності природоохоронних законів таким вимогам юридичної техніки, як законність, системність, логічна послідовність, ясність, доступність, чіткість і визначеність. Доведено наявність в окремих законодавчих актах недоліків юридичної техніки, серед яких відсутність преамбули, термінології та системності викладення матеріалу.
