Search results

На підставі вивчення вимог законодавчої та нормативної бази до виконання ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки розроблені рекомендації, що дозволяють прискорити дослідження по виявленню об'єктів підвищеної небезпеки. ; On the grounds of studies of the requirements legislative and normative base to performing the identifications object raised dangers designed to recommendations, which allow to accelerate the study on discovery object raised to dangers.

В статье рассмотрен процесс управления безопасностью военного объекта повышенной опасности (ВОПО) с позиции режимов функционирования объекта через анализ записей таблиц электронного паспорта ВОПО. Внедрение информационных технологий даст возможность строить информационно-аналитическую систему поддержки принятия решения по вопросам безопасности ВОПОIn the article discussed the control process of the safety for the military objects of rised hazard from the position of regimes its functioning through the table records of the electron passport is discussed. The information technologies implementation allows to build the inform-analytic system for support of making decisions on the questions of the military objects safety

Визначена небезпека кризового стану економіки України, необхідність швидких структурних перетворень суспільного господарства. Проаналізований зміст, підтверджене сучасне значення прийнятої в державі Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», встановлена потреба її ефективного організаційного забезпечення. Запропоновані напрямки і фактори виконання Стратегії, подолання економічної кризи і зміцнення економічної безпеки держави. ; Set the current economic situation of Ukraine. The loss of territory, military operations in the south-east, significant downward economic potential, increased inflation, negative impact factors of the international economy are a reduction in the level of economic security to the extreme limit. There is a need for rapid structural transformation of the social economy. The analyzed content demonstrated the value adopted in the state "Strategy for Sustainable Development "Ukraine - 2020".

Мета роботи: розробки нових методів аналізу та моделювання умовної ймовірності виникнення виробничої травми, прийнятних для практичних інженерних розрахунків на підставі потенціювання при комбінованому впливі професійних та непрофесійних факторів.
Метод: для реалізації мети дослідження проведено оцінку ймовірності виникнення нещасного випадку та розвитку різних варіантів небезпечних ситуацій. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи аналізу і синтезу, теорія ігор.
Результати дослідження: удосконалена математична модель для моделювання умовної ймовірності ураження працівника при виконанні технологічних операцій.
Теоретична цінність дослідження: полягає в можливості визначення, реальної оцінки ризику здоров'ю тих контингентів населення, які зазнають впливу факторів ризику за допомогою удосконаленої методики для проведення аналізу та моделювання умовної ймовірності виникнення виробничої травми.
Цінність дослідження: у ході дослідження визначено, що реальна оцінка ризику здоров'ю яка неможлива без достатньої інформаційної бази щодо кількісних та якісних характеристик факторів ризику, даних про стан здоров'я тих контингентів населення, які зазнають впливу цих факторів та інструменту для проведення аналізу та моделювання умовної ймовірності виникнення виробничої травми. Цінність дослідження полягає в удосконаленні теоретичних положень і методичних підходів до оцінювання ризику ймовірності виникнення виробничої травми.
Обмеження дослідження: обмеження дослідження полягає у використанні інформації, що перебуває у вільному доступі.
Тип статті: теоретична.

Мета роботи: є проведення експериментального дослідження параметрів пожежної небезпеки контактних з'єднань в електропроводках.
Метод: математичний метод.
Результати дослідження: На основі отриманих даних можна спостерігати, як досягається зниження показників пожежної небезпеки контактних з'єднань в електропроводках кожного виду в залежності від запропонованого сценарію та монтажу загалом.
Тип статті: дослідницька.

Забезпечення національної безпеки є невід'ємною функцією будь-якої держави, як суспільного утворення, і має гарантувати сприятливі умови для життя і продуктивної діяльності її громадян.
Рішення проблеми поліпшення параметрів процесів попередження надзвичайних ситуацій різного характеру в реальних умовах ґрунтується на аналізі стану та особливостей загроз небезпек техногенного, природного та соціального характеру в регіонах держави на основі статистичних даних моніторингу з метою їх недопущення або ліквідації можливих наслідків.
Серед факторів, що характеризують стан небезпеки для території та населення регіону держави, слід зазначити наступні: площа території; характер місцевості; можливі природні явища; чисельність населення; кількість і властивості потенційно небезпечних об'єктів; стан техногенної безпеки об'єктів життєзабезпечення населення, газопроводи, енергосистеми; рівень загроз техногенного, природного та соціального характеру.
У роботі проведено дослідження факторів небезпеки для території та населення Харківської області, ризиків надзвичайних ситуацій на територію регіону. Проведений аналіз стану техногенної, природної і соціальної небезпеки в Харківській області на основі даних моніторингу показав, що в силу багатьох взаємопов'язаних факторів він характеризується наростанням потенціалу небезпеки виникнення НС і наслідків в результаті них. Серед природних загроз слід виділити процеси підтоплення, зсувні та карстові процеси, просідання лесових ґрунтів і комплексні гідрометеорологічні явища, до техногенних загроз відносяться радіаційна, хімічна, пожежонебезпека і вибухонебезпечність.
Корисність і доцільність досліджень обумовлена тим, що такий аналіз є фундаментом для обгрунтування організаційно-технічних заходів щодо попередження та адекватного реагування на надзвичайні ситуації в регіоні з урахуванням потенційних небезпек на цій території.

The article is devoted to the study, analysis of problems that have arisen in connection with the epidemic and the establishment of quarantine, the definition of means to ensure compliance with sanitary and epidemiological requirements and the consequences of their violation. In particular, it is important to clarify the possibilities of civil law to prevent the threat of harm to participants in civil relations during COVID-19 (in quarantine, adapted quarantine, etc.) and compensation for damage caused by the creation or "non-liquidation" of such a threat. Given the fact that the success of countries that have used severe restrictions to overcome COVID-19 is both a major factor in exacerbating conflicts of interest, as well as the categories of "expediency" and "compliance", it is concluded that legal protection of human rights be formed in such a way as to avoid the cognitive dissonance that arises as a result of the conflict of basic provisions of private and public law: "everything is allowed except what is prohibited by law" and "only what is allowed by law is possible". It should be assumed that the usual way of legal existence of an individual is his participation in civil relations of a private type. The most effective form of protection of the rights of an individual in such cases is to compensate for the damage caused to his or her interests as a result of failure to eliminate the threat. In this case, the right of the interested person to demand compensation for the damage may be implemented in cases where, as a result of the creation of the threat and its non-elimination by those who created the threat caused damage. Analysis of insufficiently active application of Chapter 81 of the Civil Code of Ukraine shows that the reason for this is the apparent simplicity of public law means, the government's belief in achieving a positive result quickly, low level of legal culture, lack of special mechanism for filing lawsuits to eliminate the threat. These shortcomings can be remedied by introducing so-called "popularization" lawsuits, which could be addressed by anyone who creates or does not eliminate the threat, demanding the elimination of the danger that threatened not only him but also other citizens. ; Стаття присвячена вивченню, аналізу проблем, які виникли у зв'язку з епідемією та встановленням карантину, визначення засобів забезпечення дотримання санітарно-епідеміологічних вимог та наслідків їх порушення. Зокрема, важливим є з'ясування можливостей цивільного законодавства для попередження загрози завдання шкоди учасниками цивільних відносин під час COVID-19 (в умовах карантину, адаптованого карантину тощо) та відшкодування шкоди, завданої створенням або «неліквідацією» такої загрози. Із урахуванням тієї обставини, що успіхи країн, які використовували жорсткі обмеження для подолання CGVID-i9, водночас є головним чинником загострення конфлікту інтересів, а також категорій «доцільність» і «правовідповідність», робиться висновок, що юридичне забезпечення прав людини-приватної особи має формуватися таким чином, аби уникнути когнітивного дисонансу, який виникає внаслідок колізії базовихположень приватного та публічного права: «Дозволено все, крім того, що заборонено законом» і «Можна лише те, що дозволено законом». При цьому слід виходити з того, що звичайним способом правового буття людини-приватної особи є її участь у цивільних відносинах приватного типу. Найбільш дієвою формою захисту прав приватної особи у таких випадках є відшкодування шкоди, завданої її інтересам внаслідок неусунення загрози. При цьому право заінтересованої особи вимагати відшкодування завданої шкоди може бути реалізоване внаслідок створення загрози та її неусунення тим, хто створив небезпеку, життю, здоров'ю, завдано шкоду. Аналіз недостатньо активного застосування норм глави 81 ЦК України показує, що чинником цього є видима простота публічно-правових засобів, переконаність влади у швидкому досягненні за допомогою цих засобів позитивного результату, низький рівень правової культури, відсутність спеціального механізму подання позовів про усунення загрози. Ці вади можна усунути шляхом запровадження так званих «популяторних» позовів, з якими до того, хто створює або не усуває загрозу, міг би звертатися будь-хто, вимагаючи усунення небезпеки, яка загрожувала не тільки йому, але й іншим громадянам.

В статті розглядаються рекомендації щодо забезпечення митної безпеки на основі адаптації до інтегрального рівня митної небезпеки. Сучасне і майбутнє безпекове середовище характеризується широким спектром небезпек і загроз, загостренням боротьби за доступ до новітніх високих технологій, ресурсів та ринків збуту, що деструктивно впливає на економічну та митну безпеку держави. Пропонується провести декомпозицію небезпек та загроз за сферами прояву, побудувати трирівневу модель оцінювання за технологією методу аналізу ієрархій і оцінити інтегральний рівень митної небезпеки на вибраний момент часу. Далі експертним шляхом визначаються відмітні рівні та пороги митної небезпеки, зокрема: рівень (поріг) взаємовигідної співпраці; рівень (поріг) підвищеної митної небезпеки; рівень (поріг) передкризової митної обстановки; рівень (поріг) кризової митної обстановки. Це дає змогу системі забезпечення митної безпеки адаптуватися до величини інтегрального рівня митної небезпеки шляхом вибору того чи іншого режиму функціонування системи: режиму взаємовигідної співпраці; режиму підвищеної готовності; режиму передкризової митної обстановки, антикризового режиму. При цьому підвищується обґрунтованість управлінських рішень в системах забезпечення митної та економічної безпеки, підвищується оперативність реагування на небезпеки і загрози митного та економічного характеру, забезпечуються умови для більш раціонального використання наявних в системі людських та інших ресурсів, і в цілому підвищується ефективність забезпечення митної і економічної безпеки держави.

Цель данной работы определение организационных, нормативно-правовых оснований возможности решения вопросов изменения нормативных размеров санитарно-защитных зон для предприятий І-ІІІ класса безопасности на уровне главных управлений Госсанэпидслужбы, для предприятий ІV-V класса безопасности на уровне территориальных управлений Госсанэпидслужбы Украины в современных условиях децентрализации исполнительной власти. Материалы и методы исследований. Объектом исследований были предложения Госпредпринимательства Украины о введении новых полномочий главных государственных санитарных врачей АР Крым, областей, г. Киева и г. Севастополя по решению вопросов изменения размеров санитарно-защитных зон для предприятий І-ІІІ класса безопасности на уровне главных управлений и для предприятий ІV-V класса безопасности на уровне территориальных управлений Госсанэпидслужбы Украины. В работе использованы такие методы исследования: экспертно-аналитический (при проведении санитарно-эпидемиологической экспертизы проектных материалов); аналитический (изучение нормативных и законодательных документов нового градостроительного и санитарного законодательства); гигиенического обоснования рекомендаций по обеспечению соблюдения требований санитарного законодательства при решении вопросов изменения размеров санитарно-защитных зон для предприятий І-V класса безопасности на уровне Главных и территориальных управлений Госсанэпидслужбы Украины. Результаты исследований. Были изучены организационные и нормативно-правовые условия возможности решения вопросов изменения нормативных размеров санитарно-защитных зон для предприятий І-ІІІ класса безопасности на уровне главных управлений Госсанэпидслужбы, для предприятий ІV-V класса безопасности на уровне территориальных управлений Госсанэпидслужбы Украины в современных условиях децентрализации исполнительной власти. Особое внимание уделено изучению вопросов состояния реформирования Госсанэпидслужбы Украины, нормативно-правового обеспечения рассмотрения проектов обоснований изменения размеров санитарно-защитных зон для предприятий І-ІІІ класса безопасности на уровне главных управлений Госсанэпидслужбы Украины, для предприятий IV-V класса безопасности на уровне территориальных управлений Госсанэпидслужбы Украины. По результатам изучения и анализа этих вопросов обоснованы и разработаны предложения законодательного регулирования по внесению изменений в действующее санитарное законодательство.The Objective: to determine the possible institutional, regulatory and legal framework of safety zones size changing for I-III hazard class enterprises in the level of Main Departments and for IV-V hazard class enterprises at the level of regional offices of the State Sanitary and Epidemiological Service of Ukraine under modern conditions of decentralization. Materials and Methods. The proposal of the State Enterprises of Ukraine concerning the authority of resolving the issue of resizing safety zones by Chief Sanitary Doctor of the Autonomous Republic of Crimea, Kyiv and Sevastopol for the above enterprises was the object of research. In this paper used research methods: expert and analytical (during Epidemiological Inspection of project materials); analytical (study of normative and legal documents of the new urban planning and health legislation); hygienic substantiation of recommendations to ensure compliance with sanitary requirements in the determination of dimensional changes of sanitary protection zones for objects of I-V hazard class in the level of Main Departments and regional offices of the State Sanitary and Epidemiological Service of Ukraine. Results. Organizational issues and legal framework to providing opportunities for solving the issues of safety zones resizing for objects of I-V hazard class in the level of Main Departments and regional offices of the State Sanitary and Epidemiological Service of Ukraine under decentralization were analyzed and studied. Special attention is paid to the study of reform of the State Sanitary and Epidemiological Service of Ukraine, legal framework of providing conditions review of resizing safety zones justification projects for I-III hazard class enterprises in the level of Main Departments and for IV-V hazard class enterprises at regional offices of the State Sanitary and Epidemiological Service of Ukraine. As a result of study and analysis legislative regulation proposals for changes to the current health legislation were justified and developed.

The article presents the results of the experiment conducted within a series of lectures focused on the issues of "social danger" and "gravity" of offence in September – December, 2018. Approximately 200 lawyers of different status (students and instructors of law schools, higher education institutions, local prosecutor offices' officials, as well as parliamentary employees) participated in it. The major idea of the experiment was focused on conducting the first anonymous poll of the participants in real time, which has contributed to ascertainment of lawyers' common understanding regarding the essence and functionality of the "social danger" issue; presenting concentrated information regarding the issues in practical application of this issue and on the consequences resulting from its application; a subsequent poll; and the evaluation of the change dynamics in audience attitude to the issue of "social danger". The outcome has proven i.e. the following: lawyers' understanding regarding the essence and functionality of the "social danger" issue is on the one hand based on traditional approaches present in national textbooks, while on the other hand those do not reflect the reality of the contemporary criminal law application practice; these ideas undergo sharp changes following the familiarization with the history of the appearance of this issue in the national legislation, as well as with the contemporary practice of its application. Contrary to the initial poll, the subsequent poll's participants' answers have reflected the negation of a set of claims traditionally present in major Ukrainian Criminal Law textbooks, namely that the characteristic of social danger is being effectively applied as an instrument of criminal liability differentiation and individualization; the characteristic of social danger provides a possibility to distinctly distinguish different types of offences, namely crimes and administrative delicts. Almost all participants also acknowledged the absence of the test (algorithm) allowing unequivocal establishment of the character and degree of a certain deed social danger.Article received 29.03.2019 ; У статті подано результати експерименту, проведеного у вересні – грудні 2018 р., у якому взяли участь близько 200 правників різних категорій. Основний зміст експерименту зводився до такого: проведення першого анонімного опитування учасників у реальному часі, завдяки якому було з'ясовано загальні уявлення правників про сутність та функціональність категорії «суспільна небезпека злочину»; подання концентрованої інформації про проблеми практичного застосування цієї категорії та наслідки, до яких призводить її використання; повторне опитування та оцінка динаміки зміни ставлення аудиторії до поняття «суспільна небезпека». Результати засвідчили, що в процесі експерименту більшість учасників різко змінила свої погляди і визнала, що ознака суспільної небезпеки не може ефективно використовуватись як інструмент диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності, ця ознака не дозволяє чітко розмежувати різні види правопорушень – злочини та адміністративні делікти, не існує тесту (алгоритму), що дозволяє однозначно встановити характер і ступінь суспільної небезпеки певного діяння.Матеріал надійшов 29.03.2019

The article presents the results of the experiment conducted within a series of lectures focused on the issues of "social danger" and "gravity" of offence in September – December, 2018. Approximately 200 lawyers of different status (students and instructors of law schools, higher education institutions, local prosecutor offices' officials, as well as parliamentary employees) participated in it. The major idea of the experiment was focused on conducting the first anonymous poll of the participants in real time, which has contributed to ascertainment of lawyers' common understanding regarding the essence and functionality of the "social danger" issue; presenting concentrated information regarding the issues in practical application of this issue and on the consequences resulting from its application; a subsequent poll; and the evaluation of the change dynamics in audience attitude to the issue of "social danger". The outcome has proven i.e. the following: lawyers' understanding regarding the essence and functionality of the "social danger" issue is on the one hand based on traditional approaches present in national textbooks, while on the other hand those do not reflect the reality of the contemporary criminal law application practice; these ideas undergo sharp changes following the familiarization with the history of the appearance of this issue in the national legislation, as well as with the contemporary practice of its application. Contrary to the initial poll, the subsequent poll's participants' answers have reflected the negation of a set of claims traditionally present in major Ukrainian Criminal Law textbooks, namely that the characteristic of social danger is being effectively applied as an instrument of criminal liability differentiation and individualization; the characteristic of social danger provides a possibility to distinctly distinguish different types of offences, namely crimes and administrative delicts. Almost all participants also acknowledged the absence of the test (algorithm) allowing unequivocal establishment of the character and degree of a certain deed social danger.Article received 29.03.2019 ; У статті подано результати експерименту, проведеного у вересні – грудні 2018 р., у якому взяли участь близько 200 правників різних категорій. Основний зміст експерименту зводився до такого: проведення першого анонімного опитування учасників у реальному часі, завдяки якому було з'ясовано загальні уявлення правників про сутність та функціональність категорії «суспільна небезпека злочину»; подання концентрованої інформації про проблеми практичного застосування цієї категорії та наслідки, до яких призводить її використання; повторне опитування та оцінка динаміки зміни ставлення аудиторії до поняття «суспільна небезпека». Результати засвідчили, що в процесі експерименту більшість учасників різко змінила свої погляди і визнала, що ознака суспільної небезпеки не може ефективно використовуватись як інструмент диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності, ця ознака не дозволяє чітко розмежувати різні види правопорушень – злочини та адміністративні делікти, не існує тесту (алгоритму), що дозволяє однозначно встановити характер і ступінь суспільної небезпеки певного діяння.Матеріал надійшов 29.03.2019

The article presents the results of the experiment conducted within a series of lectures focused on the issues of "social danger" and "gravity" of offence in September – December, 2018. Approximately 200 lawyers of different status (students and instructors of law schools, higher education institutions, local prosecutor offices' officials, as well as parliamentary employees) participated in it. The major idea of the experiment was focused on conducting the first anonymous poll of the participants in real time, which has contributed to ascertainment of lawyers' common understanding regarding the essence and functionality of the "social danger" issue; presenting concentrated information regarding the issues in practical application of this issue and on the consequences resulting from its application; a subsequent poll; and the evaluation of the change dynamics in audience attitude to the issue of "social danger". The outcome has proven i.e. the following: lawyers' understanding regarding the essence and functionality of the "social danger" issue is on the one hand based on traditional approaches present in national textbooks, while on the other hand those do not reflect the reality of the contemporary criminal law application practice; these ideas undergo sharp changes following the familiarization with the history of the appearance of this issue in the national legislation, as well as with the contemporary practice of its application. Contrary to the initial poll, the subsequent poll's participants' answers have reflected the negation of a set of claims traditionally present in major Ukrainian Criminal Law textbooks, namely that the characteristic of social danger is being effectively applied as an instrument of criminal liability differentiation and individualization; the characteristic of social danger provides a possibility to distinctly distinguish different types of offences, namely crimes and administrative delicts. Almost all participants also acknowledged the absence of the test (algorithm) allowing unequivocal establishment of the character and degree of a certain deed social danger.Article received 29.03.2019 ; У статті подано результати експерименту, проведеного у вересні – грудні 2018 р., у якому взяли участь близько 200 правників різних категорій. Основний зміст експерименту зводився до такого: проведення першого анонімного опитування учасників у реальному часі, завдяки якому було з'ясовано загальні уявлення правників про сутність та функціональність категорії «суспільна небезпека злочину»; подання концентрованої інформації про проблеми практичного застосування цієї категорії та наслідки, до яких призводить її використання; повторне опитування та оцінка динаміки зміни ставлення аудиторії до поняття «суспільна небезпека». Результати засвідчили, що в процесі експерименту більшість учасників різко змінила свої погляди і визнала, що ознака суспільної небезпеки не може ефективно використовуватись як інструмент диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності, ця ознака не дозволяє чітко розмежувати різні види правопорушень – злочини та адміністративні делікти, не існує тесту (алгоритму), що дозволяє однозначно встановити характер і ступінь суспільної небезпеки певного діяння.Матеріал надійшов 29.03.2019

The purpose of the article is a comprehensive legal analysis of the existing system of means of state regulation of economic activity at high risk, to determine the extent of the impact of institutional levers on the protection of economic activity. Research methods: in the course of work the basic scientific methods of the system analysis, formal logic and a method of classifications are used. The method of systematic analysis is used accordingly to determine the current state of legislation in the field of ensuring the activities of high-risk entities. The method of formal logic allowed to determine scientific views on the categories of legal regimes in the field of law. The method of classifications allowed to identify ways to further improve the institutional methods of influencing legal regimes. Results: the study of legal regimes allows to identify ways and methods to minimize the impact of negative factors and risks of the economic environment on the state. The results of the study presented in this scientific article allow us to identify further steps in the study of the problems of legal regimes of economic activity. Discussion: the problems of legal regimes are applied from the standpoint of the development of the law of the modern state. The problem of economic activity at high risk is part of the economic sphere of public safety. The economic sphere of ensuring the public security of Ukraine as a system of fundamental, typical properties of any country embodies all spheres of life and development of man, society, state and nation. In general, in this aspect, security can be defined as a qualitative characteristic of the object (system), the ability of the object to exist, develop and protect it from internal and external threats. The place, role and priority of each element of the economic security sphere is determined by the circumstances that actually develop over a period of time inside and outside the facility. As the situation changes, its various properties may become vital. From the point of ...

Останнім часом внаслідок бойових дій на Сході України значно загострилась проблема мінної небезпе-ки, яка вимагає отримання певної оцінки з метою формулювання та реалізації своєчасних та дієвих органі-заційно-технічних заходів з боку як органів військового управління так і органів державної влади України в галузі протимінної діяльності. В роботі запропоновано науково-методичний апарат, що дозволяє оцінюва-ти рівень мінної небезпеки в районах забруднених вибухонебезпечними предметами. На відміну від існуючих, наведений апарат додатково враховує сукупності ймовірностей всіх подій, що є складовими процесу ура-ження цілі міною або вибухонебезпечними предметами іншого типу, ступінь забруднення місцевості вибу-хонебезпечними предметами. Також обрано критерій оцінювання рівня мінної небезпеки на основі концепції прийняття рішення за придатністю та обґрунтовано його гранично допустиме чисельне значення. ; В последнее время в результате боевых действий на Востоке Украины значительно обострившаяся проблема мин-ной опасности, требует получения определенной оценки с целью формулирования и реализации своевременных и действен-ных организационно-технических мероприятий со стороны как органов военного управления, так и органов государствен-ной власти Украины в области противоминной деятельности. В работе предложен научно-методический аппарат, по-зволяющий оценивать уровень минной опасности в районах загрязненных взрывоопасными предметами. В отличие от существующих, приведенный аппарат дополнительно учитывает совокупности вероятностей всех событий, которые являются составными процесса поражения цели миной или взрывоопасными предметами другого типа, степень загрязне-ния местности взрывоопасными предметами. Также выбран критерий оценки уровня минной опасности на основе кон-цепции принятия решения по пригодности и обоснованно его предельно допустимое численное значение. ; Recently, as a result of hostilities in the East of Ukraine, the problem of mine danger has become much more acute, requiring some evaluation in order to formulate and implement timely and effective organizational and technical measures by both the military administration and state authorities in the field of mine action. An analysis of the situation where, as a result of hostilities, a large area of Donetsk and Luhansk regions is contaminated with explosive objects (GNP) showed that only by estimated estimates the area of the liberated area, which is considered to be mine-dangerous, is about 7000 km2, which is home to about 1.5 million. citizens of Ukraine. In addition, the area that is temporarily out of control of our state is about 15,000 km2 The paper proposes a scientific and methodological apparatus that allows to estimate the level of mine danger in areas containated with explosive objects. Unlike the existing ones, this apparatus additionally takes into account the totality of probabilities of all events that are part of the process of hitting a target with a mine or explosive objects of another type, the degree of contamination of the area with explosive objects. The criterion for assessing the level of mine risk based on the concept of suitability decision making was selected and its maximum permissible numerical value was substantiated. As a direction for further research, calculations may be carried out using the pro-posed scientific and methodological apparatus and justification based on the results of its application of ways of solving the mine danger problem.

The article is devoted to the analysis of the substance of the element of public danger in the structures of economic offenses under the criminal law of Ukraine (Section VII of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine). It is stated that the public danger of the act is an essential, immanent feature of the aggregate concept of "criminal offense", it has a fundamental character, and therefore significant theoretical and applied significance. Alternative views of scientists on the content and law enforcement significance of the element of public danger have been studied. The author's assumption is expressed that the public danger of related crimes under Art. 209 and 209-1, 212 and 212-1, 223-1 and 223-2, 232 and 232-1 of the Criminal Code of Ukraine are qualitatively similar, as evidenced, inter alia, by the location of these prohibitions in the Criminal Code text. In general, the legislator has the same understanding of the actions enshrined in these articles in terms of the nature of their danger to Ukrainian society. As an example, the conditional parallel of crimes under Articles 222 and 190 of the Criminal Code of Ukraine has been considered in order to determine the characteristics of public danger embodied in them. An analytical distinction was made between the two types of crimes on the grounds that are important for establishing the degree of their public danger. In particular, attention was paid to such qualifiers, as well as sanctions for aggravating forms of both types of fraud. Emphasis has been placed on the prematurity and obvious unfoundedness of the decriminalization of fictitious entrepreneurship (Article 205 of the Criminal Code of Ukraine). It was determined that this ban was directly related to the conversion of funds as a topical manifestation of the shadow economy, and therefore retained an element of public danger and was an actively sought-after practice of combating crimes in the economic sphere. From the standpoint of the doctrine of public danger of criminal offenses, attention is drawn to the problem of qualitative separation of economic crimes from administrative torts in the economic sphere, which becomes more relevant due to large-scale decriminalization of relevant encroachments in 2011. ; Стаття присвячена аналізу змістових складників ознаки суспільної небезпеки в складах економічних правопо­рушень за кримінальним законодавством України (розділ VII Особливої частини КК України). Констатовано, що суспільна небезпека діяння є сутнісною, іманентною ознакою сукупного поняття «кримінальне правопорушен­ня», має фундаментальний характер, а отже, вагоме теоретичне й прикладне значення. Досліджено альтернатив­ні погляди науковців на зміст та правозастосовне значення ознаки суспільної небезпеки. Висловлено авторське припущення про те, що суспільна небезпека суміжних злочинів, передбачених ст.ст. 209 і 209-1, 212 і 212-1, 223-1 і 223-2, 232 і 232-1 КК України, є якісно схожою, про що свідчить, серед іншого, місце розташування цих заборон. Констатовано загалом однакове розуміння законодавцем закріплених у цих статтях діянь з точки зору характеру їхньої небезпеки для українського суспільства. Як приклад розглянуто умовну паралель злочинів, передбачених статтями 222 та 190 КК України з метою визначення втілених у них характеристик суспільної небезпеки. Здійснено аналітичне розмежування двох скла­дів злочинів за ознаками, що мають значення для встановлення ступеня їх суспільної небезпеки. Зокрема, зверну­то увагу на подібні кваліфікуючі ознаки, а також санкції за обтяжувальні форми обох видів шахрайств. Наголошено на передчасності та очевидній необґрунтованості декриміналізації фіктивного підприємництва (ст. 205 КК України). Визначено, що зазначена заборона безпосередньо стосувалась конвертації фінансових коштів як злободенного прояву тіньової економіки, а отже, зберігала елемент суспільної небезпеки і була активно затребуваною практикою протидії злочинам у сфері економіки. Із позицій вчення про суспільну небезпеку кримінального правопорушення звернуто увагу на проблему якіс­ного відмежування економічних злочинів від адміністративних деліктів в економічній сфері, що набуває додатко­вої актуальності через масштабну декриміналізацію відповідних посягань у 2011 році.