Теоретичні розвідки українського напряму за гальноєвропейського « модернізаційного порядку денного» вищої школи потребують інтелекту альних дороговказів. Певним академічним під ґрунтям можуть слугувати концепції «суспіль ства знання» як чинник суспільного розвитку і сталого та інклюзивного економічного зростання. Робиться спроба показати ґенезу терміну «суспільство знань», наголошуючи на важливості знання як фундаментального чинника не тільки для освіти, а й політики, економіки, навчання дорослих та культури сучасного суспільства. Подається коротка характеристика дотичних документів у царині освіт ньої державної політики , а саме: «Освітньої та тренінгової стратегії 2020» Європейської Комісії; «Модернізаційний порядок денний європейської системи вищої освіти» Європейського Союзу, а також «Інчхонська декларація» 2015 Світового освітнього форуму, які можуть також бути важливими дорогов казами для розбудови української освітньої політики, стратегії та навчальної практики у майбутньому ; Theoretical studies of Ukrainian direction in European «modernization agenda» of high school need intelligent guides. The concept of «knowledge society» as a factor of social development and sustainable and inclusive economic growth should be understood as the certain methodological foundation for such studies. The author analyzes the origins of the terms as "knowledge society" and "nowledge societies", emphasizing the importance of knowledge as a fundamental factor not only for education but also for politics, economics, adult education and culture of contemporary society. It is given the brief description of relevant documents in the field of educational public policy, namely: "Education and Training Strategy 2020" (European Commission); "Modernization Agenda for European Higher Education System" (European Union), as well as Incheon Declaration provided by 2015 World Education Forum. All these documents may be also mportant signs for the development of Ukrainian education public policy, strategies and practical training in the future.
The article deals with the managing process of the formation, development and reproduction of national intellectual resources of public administration (IRPA), which includes their use and reproduction; their structure and their function characteristics are revealed; the author's definition of the concept of "national intellectual resource of public administration" is proposed; the importance of managing national intellectual resources of public administration for modern public-management practice is characterized. It is argued that the peculiarity of national IRPAs lies in their flexibility, in that the process of their formation takes place in a separate national- cultural space, which is influenced by historical, political, educational, information and other factors. It is proved that the management of the national IRPA is a process of purposeful influence on the components of the national IRPA, their interaction in order to secure the state's advantages in the modern world or to achieve its development goals. The factors that determine the need for the formation, development, use and reproduction of national IRPA s are revealed. ; The article deals with the managing process of the formation, development and reproduction of national intellectual resources of public administration (IRPA), which includes their use and reproduction; their structure and their function characteristics are revealed; the author's definition of the concept of "national intellectual resource of public administration" is proposed; the importance of managing national intellectual resources of public administration for modern public-management practice is characterized. It is argued that the peculiarity of national IRPAs lies in their flexibility, in that the process of their formation takes place in a separate national- cultural space, which is influenced by historical, political, educational, information and other factors. It is proved that the management of the national IRPA is a process of purposeful influence on the components of the national IRPA, their interaction in order to secure the state's advantages in the modern world or to achieve its development goals. The factors that determine the need for the formation, development, use and reproduction of national IRPA s are revealed.
The problem of the relation of law and the system of legislation is relevant because very often there is a substitution of concepts. So, despite the fact that the system of law and a legal system are similar in meaning to the concept, they have significant differences. ; Проблема соотношения системы права и системы законодательства является актуальной, поскольку очень часто происходит подмена этих понятий. Так, несмотря на то, что система права и система законодательства являются близкими по смыслу понятиями, они имеют существенные различия. ; Проблема співвідношення системи права та системи законодавства є актуальною, оскільки дуже часто відбувається підміна цих понять. Так, незважаючи на те, що система права й система законодавства є близькими за змістом поняттями, вони мають суттєві відмінності.
The article considers legal guarantees as an important element of the legal status of employees elected to elected positions. for improper performance of duties, legal guarantees of realization of rights. The specificity of their legal status is that it is governed not only by general legislation but also special. Attention is drawn to the peculiarities of the legal status of the elected body of the primary trade union organization, which are related to the fact that the latter act not only as bodies of the public organization, but also as representatives of the labor collective. One of the main elements of the legal status of employees elected to elected positions is legal guarantees that contribute to the stability of labor relations, encourage employees to actively participate in socio-political and creative activities, to continuous training, participation in production management and represent that aspect of legal the state responsible for the fullest satisfaction of the legitimate interests of workers. It is noted that these guarantees are enshrined in the relevant documents at the legislative level, in particular in the Labor Code and special legislation governing the activities of elected officials, for example, in the Laws "On People's Deputies of Ukraine", "On the status of local council deputies", "On trade unions, their rights and guarantees of activity", etc. Their presence, on the one hand, contributes to the quality and effective performance of their job function by employees, and on the other hand, ensures the appropriate level of legality and compliance with the provisions of applicable regulations. They provide the employee with a real opportunity to enjoy a certain social good, which is enshrined in law, to exercise their rights without hindrance. ; У статті розглянуто юридичні гарантії як важливий елемент правового статусу працівників, обраних на виборні посади Зазначено, що працівники, обрані на виборні посади наділені особливим правовим статусом, який доцільно розглядати за такими основними елементами, як правосуб'єктність, права й обов'язки, відповідальність за неналежне виконання обов'язків, юридичні гарантії реалізації прав. Специфічність їх правового статусу полягає в тому, що він регулюється не тільки загальним законодавством, а й спеціальним. Звернено увагу, на особливості правового статусу виборного органу первинної профспілкової організації, які пов'язані з тим, що останні виступають не тільки як органи громадської організації, а й як представники трудового колективу. Одним із основних елементів правового статусу працівників, обраних на виборні посади названо юридичні гарантії, які сприяють встановленню стабільності трудових відносин, стимулюють працівників до активної участі в суспільно політичній і творчій діяльності, до постійного підвищення кваліфікації, участі в управлінні виробництвом та являють собою той аспект правової держави, що відповідає за найбільш повне задоволення законних інтересів працівників. Зазначено, що ці гарантії знайшли своє закріплення у відповідних документах на законодавчому рівні, зокрема у Кодексі законів про працю та в спеціальному законодавстві, яке регулює діяльність виборних працівників, наприклад, у Законах «Про народного депутата України», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ін. Їх наявність, з одного боку, сприяє якісному й ефективному виконанню працівниками своєї трудової функції, і з іншого, забезпечує належний рівень законності та дотримання положень чинних нормативно-правових актів. Вони забезпечують працівникові реальну можливість користуватися певним соціальним благом, яке закріплено законодавством, безперешкодно реалізувати свої права.
The article is devoted to the study of the place of the budget system in the structure of the financial system of the country. On the basis of systematic analysis of the current legislation, the conclusion is made on the need to improve the legal regulation of the budget system, increase the efficiency of spending budget funds, and financial control over such processes, as the budget system is the main link of reflection of economic relations in the process of state influence on the real sector of the economy. ; Статья посвящена изучению места бюджетной системы в структуре финансовой системы страны. На основе системного анализадействующего законодательства сделан вывод о необходимости совершенствования правового регулирования бюджетной системы, повышения эффективности расходования бюджетных средств, осуществления финансового контроля над такими процессами, ведь бюджетная система является главным звеном отражения экономических отношений в процессе воздействия государства на реальный сектор экономики. ; Стаття присвячена вивченню місця бюджетної системи у структурі фінансової системи країни. На основі системного аналізу чинногозаконодавства зроблено висновок щодо необхідності вдосконалення правового регулювання бюджетної системи, підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, здійснення фінансового контролю за такими процесами, адже бюджетна система є головною ланкою відображення економічних відносин у процесі впливу держави на реальний сектор економіки.
Problem setting. New complex challenges of the present, including transformation and complication of heterogeneity and entropy of the Internet space, intensive development of robotics, technologies of artificial intelligence, can not but affect the state and development of the entire legal system of the state and legislation in various spheres of public relations. It is necessary to formulate criteria for a typology of legal problems that can be solved by digital formalization, and which require the use of the potential of "personal knowledge" to which intuition and practical experience are involved, etc.Recent research and publications analysis. The results of studies of these problems make it possible to point out that, as a whole, a systematic scientific understanding of the complex, voluminous and multidimensional problem of clarifying the perspectives and limits of the technological approach in professional legal practice, legal expert activity, influence on the transformation of legal norms, jurisprudence and legal education and the like need further careful study. The rapid development of new technologies, in particular artificial intelligence technologies, the Internet of Things, cloud technologies, etc., is contributing to changes in current legislation. Today, advanced economies are already pondering the question of regulating the status and use of AI technologies. While these are only the first bold steps, in the future, all of these can affect global changes in the legal system - perhaps full-fledged comprehensive institutions of law and institutions of law, even the branches and branches of law.Paper objectiv. The purpose of this article is to consideration of certain aspects of digitization of law and the limits of possible and admissible in the technological approach to legal knowledge on the basis of the results of understanding of this problem by different representatives of the humanities and interdisciplinary researchers.Paper main body. The article substantiates the importance and methodology of the technological approach in law, the limits of the use of this approach. It is shown that since the intensive development of innovative technologies, their widespread adoption in various spheres of public life is a significant factor in the development of modern society, this gradually leads to the formation of a new "digital" reality. It is disclosed that innovative technologies are not only potentially applicable, but have long been effectively used in the legal sphere, due to which, in particular, the correct and quick solution of various tasks is ensured, which contributes to more efficient provision of legal services, ensuring professional legal practice, etc. It is revealed that in the new reality, law becomes not only a means, a tool that provides digitalization of the economy, management and other segments of society, but also the object of digitalization, as a result of which it experiences changes in its form, content, system, structure, mechanism of action and demonstrates tendencies to strengthen these transformations.Conclusions of the research. In the face of new reality, law becomes not only a means, a tool that ensures the digitization of the economy, governance and other segments of social life, but also the object of digitalization, in which it changes its form, content, system, structure, mechanism of action and demonstrates a tendency to enhance these transformations. The following are legally and in fact possible and relevant directions and forms of the use of artificial intelligence technologies in legal practice, in particular in the judiciary: information and documentary support of legal practice, which includes automated intellectual classification of legal documents, formation and documentation of cases, elaboration through the use of artificial intelligence technologies of projects of solutions to various legal problems by means of using and analyzing databases; intellectual expert-analytical support of legal practice by comparison of technologies of artificial intelligence of norms of law, comparison of normative legal acts in order to determine their hierarchy, establishment of norms and acts of higher legal force from among those that are compared; generating and issuing expert assessments within the framework of forensic expertise or specialist opinion (use of knowledge bases (expert systems), automated systems for supporting legal decisions based on artificial intelligence); facilitating decision-making on large volumes of heterogeneous tasks in difficult uncertainty conditions, based on inaccurate, insufficient or poorly structured information. ; В статье обосновываются значение и методология технологического подхода в праве, пределы использования данного подхода. Показано, что поскольку интенсивное развитие инновационных технологий, их широкое внедрение в разные сферы общественной жизни является значимым фактором развития современного общества, то это постепенно приводит к формированию новой «цифровой» реальности. Раскрыто, что инновационные технологии являются не только потенциально применимыми, а уже давно эффективно используются в юридической сфере, благодаря чему, в частности, обеспечивается корректное и быстрое решение разнообразных заданий, которое способствует более эффективному предоставлению юридических услуг, обеспечению профессиональной юридической практики и т. п. Выявлено, что в условиях новой реальности право становится не только средством, инструментом, которое обеспечивает цифровизацию экономики, управления и других сегментов существования социума, но и объектом влияния цифровизации, в результате которого оно испытывает изменения своей формы, содержания, системы, структуры, механизма действия и демонстрирует тенденции к усилению данных трансформаций. ; В статті обґрунтовується значення й межі застосування технологічного підходу до правового знання, його вплив на трансформацію права. Показано, що оскільки інтенсивний розвиток інноваційних технологій, їх широке впровадження в різні сфери суспільного життя є значущим фактором розвинення сучасного суспільства, то це поступово призводить до формування нової, «цифрової» реальності. Розкрито, що інноваційні технології є не лише потенційно прийнятними, а вже давно ефективно використовуються в юридичній сфері, завдяки чому, зокрема, забезпечується коректне і швидке рішення різноманітних завдань, що сприяє більш ефективному наданню юридичних послуг, забезпеченню професійної юридичної практики тощо. Виявлено, що в умовах нової реальності право стає не тільки засобом, інструментом, який забезпечує цифровізацію економіки, управління та інших сегментів соціального буття, але і об'єктом впливу цифровізації, в результаті якого воно зазнає змін своєї форми, змісту, системи, структури, механізму дії і демонструє тенденцію до посилення даних трансформацій.
Problem setting. New complex challenges of the present, including transformation and complication of heterogeneity and entropy of the Internet space, intensive development of robotics, technologies of artificial intelligence, can not but affect the state and development of the entire legal system of the state and legislation in various spheres of public relations. It is necessary to formulate criteria for a typology of legal problems that can be solved by digital formalization, and which require the use of the potential of "personal knowledge" to which intuition and practical experience are involved, etc.Recent research and publications analysis. The results of studies of these problems make it possible to point out that, as a whole, a systematic scientific understanding of the complex, voluminous and multidimensional problem of clarifying the perspectives and limits of the technological approach in professional legal practice, legal expert activity, influence on the transformation of legal norms, jurisprudence and legal education and the like need further careful study. The rapid development of new technologies, in particular artificial intelligence technologies, the Internet of Things, cloud technologies, etc., is contributing to changes in current legislation. Today, advanced economies are already pondering the question of regulating the status and use of AI technologies. While these are only the first bold steps, in the future, all of these can affect global changes in the legal system - perhaps full-fledged comprehensive institutions of law and institutions of law, even the branches and branches of law.Paper objectiv. The purpose of this article is to consideration of certain aspects of digitization of law and the limits of possible and admissible in the technological approach to legal knowledge on the basis of the results of understanding of this problem by different representatives of the humanities and interdisciplinary researchers.Paper main body. The article substantiates the importance and methodology of the technological approach in law, the limits of the use of this approach. It is shown that since the intensive development of innovative technologies, their widespread adoption in various spheres of public life is a significant factor in the development of modern society, this gradually leads to the formation of a new "digital" reality. It is disclosed that innovative technologies are not only potentially applicable, but have long been effectively used in the legal sphere, due to which, in particular, the correct and quick solution of various tasks is ensured, which contributes to more efficient provision of legal services, ensuring professional legal practice, etc. It is revealed that in the new reality, law becomes not only a means, a tool that provides digitalization of the economy, management and other segments of society, but also the object of digitalization, as a result of which it experiences changes in its form, content, system, structure, mechanism of action and demonstrates tendencies to strengthen these transformations.Conclusions of the research. In the face of new reality, law becomes not only a means, a tool that ensures the digitization of the economy, governance and other segments of social life, but also the object of digitalization, in which it changes its form, content, system, structure, mechanism of action and demonstrates a tendency to enhance these transformations. The following are legally and in fact possible and relevant directions and forms of the use of artificial intelligence technologies in legal practice, in particular in the judiciary: information and documentary support of legal practice, which includes automated intellectual classification of legal documents, formation and documentation of cases, elaboration through the use of artificial intelligence technologies of projects of solutions to various legal problems by means of using and analyzing databases; intellectual expert-analytical support of legal practice by comparison of technologies of artificial intelligence of norms of law, comparison of normative legal acts in order to determine their hierarchy, establishment of norms and acts of higher legal force from among those that are compared; generating and issuing expert assessments within the framework of forensic expertise or specialist opinion (use of knowledge bases (expert systems), automated systems for supporting legal decisions based on artificial intelligence); facilitating decision-making on large volumes of heterogeneous tasks in difficult uncertainty conditions, based on inaccurate, insufficient or poorly structured information. ; В статье обосновываются значение и методология технологического подхода в праве, пределы использования данного подхода. Показано, что поскольку интенсивное развитие инновационных технологий, их широкое внедрение в разные сферы общественной жизни является значимым фактором развития современного общества, то это постепенно приводит к формированию новой «цифровой» реальности. Раскрыто, что инновационные технологии являются не только потенциально применимыми, а уже давно эффективно используются в юридической сфере, благодаря чему, в частности, обеспечивается корректное и быстрое решение разнообразных заданий, которое способствует более эффективному предоставлению юридических услуг, обеспечению профессиональной юридической практики и т. п. Выявлено, что в условиях новой реальности право становится не только средством, инструментом, которое обеспечивает цифровизацию экономики, управления и других сегментов существования социума, но и объектом влияния цифровизации, в результате которого оно испытывает изменения своей формы, содержания, системы, структуры, механизма действия и демонстрирует тенденции к усилению данных трансформаций. ; В статті обґрунтовується значення й межі застосування технологічного підходу до правового знання, його вплив на трансформацію права. Показано, що оскільки інтенсивний розвиток інноваційних технологій, їх широке впровадження в різні сфери суспільного життя є значущим фактором розвинення сучасного суспільства, то це поступово призводить до формування нової, «цифрової» реальності. Розкрито, що інноваційні технології є не лише потенційно прийнятними, а вже давно ефективно використовуються в юридичній сфері, завдяки чому, зокрема, забезпечується коректне і швидке рішення різноманітних завдань, що сприяє більш ефективному наданню юридичних послуг, забезпеченню професійної юридичної практики тощо. Виявлено, що в умовах нової реальності право стає не тільки засобом, інструментом, який забезпечує цифровізацію економіки, управління та інших сегментів соціального буття, але і об'єктом впливу цифровізації, в результаті якого воно зазнає змін своєї форми, змісту, системи, структури, механізму дії і демонструє тенденцію до посилення даних трансформацій.
Theoretical studies of Ukrainian direction in European «modernization agenda» of high school need intelligent guides. The concept of «knowledge society» as a factor of social development and sustainable and inclusive economic growth should be understood as the certain methodological foundation for such studies. The author analyzes the origins of the terms as "knowledge society" and "nowledge societies", emphasizing the importance of knowledge as a fundamental factor not only for education but also for politics, economics, adult education and culture of contemporary society. It is given the brief description of relevant documents in the field of educational public policy, namely: "Education and Training Strategy 2020" (European Commission); "Modernization Agenda for European Higher Education System" (European Union), as well as Incheon Declaration provided by 2015 World Education Forum. All these documents may be also mportant signs for the development of Ukrainian education public policy, strategies and practical training in the future. ; Теоретичні розвідки українського напряму загальноєвропейського «модернізаційного порядку денного» вищої школи потребують інтелектуальних дороговказів. Певним академічним підґрунтям можуть слугувати концепції «суспільства знання» як чинник суспільного розвитку і сталого та інклюзивного економічного зростання. Робиться спроба показати ґенезу терміну «суспільство знань», наголошуючи на важливості знання як фундаментального чинника не тільки для освіти, а й політики, економіки, навчання дорослих та культури сучасного суспільства. Подається коротка характеристика дотичних документів у царині освітньої державної політики , а саме: «Освітньої та тренінгової стратегії 2020» Європейської Комісії; «Модернізаційний порядок денний європейської системи вищої освіти» Європейського Союзу, а також «Інчхонська декларація» 2015 Світового освітнього форуму, які можуть також бути важливими дороговказами для розбудови української освітньої політики, стратегії та навчальної практики у майбутньому.
Dudnyk R. M. Duality of the legal system: problems of theory and practice. – Article. The article is devoted to the study of the problems of theory and practice of duality of the legal system of Ukraine. And although the duality of the legal system as a legal phenomenon originated in the days of Roman statehood, modern legal reality creates a need for its new understanding, as the development of known and isolated new branches of law, including complex, has tended to combine within one branch of public and private law. Thus, the state of the legal system in modern conditions is characterized by the presence of complex and contradictory processes. This is due, in particular, to the constant political, social, cultural and other transformations that are actively taking place in society.The dynamics of transformations of social relations is not only not decreasing, but also rapidly increasing, due to which the dual construction of the legal system in its traditional sense is no longer able to cover the array of legal phenomena arising within various legal relations. The author states the lack of a clear gradation of the right to public and private, supported the view of the need to distinguish branches of law on the subject of legal regulation.The article develops the idea of dividing the branches of law into purely private, public and mixed (public-private) branches. The opinion is expressed that the duality of the legal system in the current legal reality generates considerable discussions among theorists and complicates the possibility of forming a clear structural structure of the legal system.Thus, without studying the features of the legal system in terms of updating the legal reality to form a real and true scientific idea of such a system, which will be reflected in practice, and, consequently, to ensure the effectiveness of legal regulation of relations is impossible. A practical analysis of the impact of the duality of the legal system on the example of registration of residence. Thus, the author demonstrates that excessive abuse of the duality of the legal system leads to significant shortcomings in the legal regulation of such everyday things as fixing a person by applying to the registration authority of the address of his residence (stay). ; Дудник Р. М. Дуальність системи права: проблеми теорії і практики. – Стаття. Стаття присвячена дослідженню проблем теорії та практики дуальності системи права України. І хоча дуальність системи права як правове явище зародилась ще за часів римської державності, сучасна правова реальність формує потребу в її новому осмисленні, оскільки розвиток відомих та виокремлення нових галузей права, зокрема комплексних, встановив тенденцію до поєднання в межах однієї галузі ознак публічного та приватного права. Так, стан системи права в сучасних умовах характеризується наявністю складних та суперечливих процесів. Вказане пов'язується, зокрема, з постійними політичними, соціальними, культурними та іншими перетвореннями, що активно відбуваються в суспільстві. Динаміка трансформацій суспільних відносин наразі не тільки не знижується, а й стрімко підвищується, у зв'язку із чим дуальна побудова системи права в її традиційному розумінні вже не в змозі охоплювати той масив правових явищ, що породжуються в межах різноманітних правовідносин. Автором констатовано відсутність чіткої градації права на публічне та приватне, підтримано точку зору необхідності виокремлення галузей права за предметом правового регулювання. У статті розвинено ідею розділення галузей права на суто приватні, публічні та змішані (публічно-приватні) галузі. Висловлено думку, що дуальність системи права в нинішній правовій дійсності породжує чималі дискусії серед теоретиків та ускладнює можливість формування чіткої структурної побудови системи права. Так, без дослідження особливостей системи права в умовах оновлення правової реальності сформувати дійсне та істинне наукове уявлення про таку систему, що відображатиметься на практиці, та, як наслідок, забезпечити ефективність правового регулювання відносин неможливо. Здійснено практичний аналіз впливу дуальності системи права на прикладі здійснення реєстрації місця проживання. Таким чином, автором продемонстровано, що надмірне зловживання дуальністю системи права призводить до виникнення значних недоліків правового регулювання таких буденних речей, як закріплення особою шляхом звернення до органу реєстрації адреси свого місця проживання (перебування).
The article discusses the concept and essence of principles of the tax system; attention is given on the specifics of implementation of certain principles in tax legislation ; В статье раскрыто понятие и сущность принципов налоговой системы, обращается внимание на особенности реализации некоторых принципов в налоговом законодательстве. ; У статті розглянуто поняття і сутність принципів податкової системи, звертається увага на особливості реалізації деяких принципів у податковому законодавстві.
Research grounds of origin, change and stopping of collective labour legal relationships, that assisted the decision of important practical task, that consists in providing of balance of interests of workers and employers as basic labour legal subjects, are done in the article, the legal analysis of current labour legislation that regulates different types of collective labour legal relationships is conducted, specified on their feature. ; В статье проведено исследование оснований возникновения, изменения и прекращения коллективных трудовых правоотношений, которое способствовало решению важного практического задания, заключавшегося в обеспечении баланса интересов работников и работодателей как основных субъектов трудового права, проводится правовой анализ действующего трудового законодательства, которое регулирует различные виды коллективных трудовых правоотношений, указываются их особенности. ; В статті здійснено дослідження підстав виникнення, зміни та припинення колективних трудових правовідносин, що сприяло вирішенню важливого практичного завдання, яке полягає у забезпеченні балансу інтересів працівників і роботодавців як основних суб'єктів трудового права, проводиться правовий аналіз діючого трудового законодавства, що регулює різні види колективних трудових правовідносин, вказується на їх особливості.
У статті досліджуються особливості порядку звернення юридичних осіб зі скаргами до Європейського Суду з прав людини на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р. Проаналізована судова практика Європейського суду з прав людини в контексті розгляду справ юридичних осіб у зв'язку із порушенням їх прав, свобод і інтересів відповідно до Конвенції.
У статті проведено узагальнений аналіз функціонування організаційно-правового механізму системи охорони здоров'я Німеччини за національним законодавством Федеральної Республіки Німеччини, за результатами якого визначено умовно три рівня системи організації охорони здоров'я Німеччини. Перший рівень включає Федеральні землі, які мають власні законодавчі повноваження та відповідають за виконання федерального законодавства, а також за планування та фінансування стаціонарного лікування, здійснюють технічний та адміністративний нагляд за муніципальною службою охорони здоров'я; муніципальні органи охорони здоров'я, які близькі до місцевих жителів у виконанні своїх повноваджень; комуни, які діють до людей і відповідають за місцеву охорону здоров'я. Другий рівень – самоврядування: (Федеральний об'єднаний комітет (G-BA), Медичні страхові компанії та Центральна асоціація медичних страхових компаній, Центральна асоціація кас медичного страхування (GKV-Spitzenverband), Німецьке товариство лікарень, Національні асоціації лікарів і стоматологів з обов'язкового медичного страхування та інші окремі лікарні, які представляють свої інтереси не окремо, а через свої асоціації. На державному рівні лікарні організовані в асоціації державних лікарень. Регіональні асоціації, у свою чергу, об'єднані в Німецьке товариство лікарень (DKG), який бере на себе юридичні завдання в рамках самоврядування в системі охорони здоров'я. Третій рівень – окремі актори та їхні представницькі органи, зокрема федеральні та земельні палати різних професій охорони здоров'я, організації пацієнтів, професійні групи та групи інтересів асоціації медичної професії, асоціації немедичних професій охорони здоров'я, асоціація приватного медичного страхування та асоціації виробників фармацевтичних препаратів. Також зазначено основні принципи системи охорони здоров'я Федеральної Республіки Німеччини: 1) принцип обов'язковості; 2) фінансування внесків; 3) принцип солідарності; 4) принцип самоврядування.
У статті аналізуються юридичні наслідки, які виникають через реєстрацію космічних об'єктів (далі – КО) як для самої держави реєстрації, так і для інших суб'єктів міжнародного права. Аналіз відповідних норм міжнародного космічного права дозволив зробити наступні висновки: обов'язки виконання й дотримання процедур зі здійснення реєстрації КО покладаються саме на державу реєстрації (це може створювати для неї певне фінансове та організаційне навантаження); саме держава реєстрації може здійснювати юрисдикцію та контроль над космічним об'єктом і будь-яким його екіпажем (у т. ч. у контексті порятунку і повернення космонавтів); за державою реєстрації визнається право власності на космічні об'єкти, запущені в космічний простір.
На відміну від попередньо зазначених юридичних наслідків, пов'язаних із державою реєстрації, юридичні наслідки щодо відповідальності (майнова відповідальність за шкоду, нанесену космічним об'єктом, та інші види відповідальності по запуску і використанню КО) відповідно до міжнародного космічного права пов'язуються саме із запускаючою державою (або державами).
Зазначається, що у випадках, коли в запуску космічного об'єкта беруть участь дві або більше держав, то з метою захисту своїх прав та інтересів таким запускаючим державам доречно досягнути домовленостей щодо конкретних аспектів юридичних наслідків реєстрації космічного об'єкта та відповідальності у зв'язку з діяльністю, пов'язаною із запуском і використанням цього КО. У висновках такі домовленості рекомендується закріплювати укладенням письмового міжнародного договору. Результати дослідження базуються на застосуванні логічного, аналітичного та синтетичного методів.
