Search results

The article deals with the analysis of the concept FRIEDEN and linguistic means of its verbalization in modern German. The material of lexicographic sources - explanatory, etymological and synonym dictionaries is systematized. Language means that characterize the concept and its features such as a main word that represents the concept in the language, derivatives of the concept's nominations, synonyms, stable phrases, which include the concept's name, dictionary definitions are established and the nominative field oh the concept FRIEDEN is modeled. The concept FRIEDEN belongs to universal concepts. Three its dimensions can be distinguished: it can denote the peaceful coexistence of various states (global, interstate dimension), harmonious coexistence with other people (social dimension) and inner peace and harmony of a person with himself (individual dimension). Based on the etymological analysis, the etymological feature of the concept FRIEDEN which underlies its formation is determined: "a state of protection, of caring, friendly attitude towards others", which has transformed in modern definitions into a state of harmony with oneself and others. As a content of concepts is close to the content of the concept main word's dictionary definition, lexicographic analysis and distributional analysis of the concept name are carried out, and the main features of the concept FRIEDEN which are related to its conceptual component are established. The basic conceptual features are considered to be: life / state of internal and interstate coexistence without war or other hostilities; a state of harmony; a state of serenity; peace treaty, agreement between the parties; a condition characterized by a certain duration and territory of distribution. A close connection between the concept FRIEDEN and the binary opposed concept KRIEG is revealed. The great importance of the concept FRIEDEN both for society and for individuals is established. The peace is a great value, which can be of a relative nature, as evidenced by individual lexical units that serve to verbalize the concept, and have a negative connotation, which may be related to the place of this concept in the value picture of the world and its interaction with other moral and ethical values of the people. ; Стаття присвячена дослідженню мовних засобів об'єктивації концепту FRIEDEN та встановленню його основних концептуальних ознак. У роботі систематизовано дані лексикографічних джерел – тлумачних, синонімічних і етимологічних словників та встановлено сукупність мовних засобів, що передають зміст концепту і утворюють його номінативне поле: ключове слово-репрезентант концепту, похідні номінації концепту, спільнокореневі слова, синоніми, словникові дефініції, сталі словосполучення, до складу яких входить ім'я концепту. Концепт FRIEDEN належить до універсальних концептів, у якому можна виокремити три виміри: він може стосуватися мирного співіснування різних держав, народів (глобальний, міждержавний вимір), гармонійного співіснування з оточенням (соціальний вимір) та внутрішнього спокою і гармонії людини (індивідуальний вимір). На основі етимологічного аналізу визначено етимологічну ознаку концепту FRIEDEN, яка лежить в основі його формування: «стан бережного, доброзичливого ставлення до інших», що трансформувався в сучасних дефініціях у стан гармонії та злагоди із самим собою та оточенням. На основі аналізу словникових дефініцій імені концепту та дистрибутивного аналізу встановлено основні ознаки концепту FRIEDEN, які відносимо до його понятійного компонента: життя / стан внутрішнього та міждержавного співіснування без насилля та війни; стан гармонії, згоди; стан незворушного, безтурботного спокою; мирний договір, домовленість між сторонами; стан, що характеризується певною тривалістю, територією поширення. Досліджуваний концепт FRIEDEN виявив тісний зв'язок із бінарно протиставленим концептом KRIEG. Встановлено важливе значення концепту FRIEDEN як для суспільства, так і для окремих особистостей. Мир є великою цінністю, яка, однак, може мати відносний характер, про що свідчать окремі лексичні одиниці, що слугують об'єктивації концепту та мають негативну конотацію, що може бути пов'язаним із місцем цього концепту в ціннісній картині світу та його взаємодією з іншими морально-етичними цінностями народу.

[Verf.: Georg Graf von Cancrin] ; Volltext // Exemplar mit der Signatur: München, Bayerische Staatsbibliothek -- 4 Mil.g. 222 z-3

Die Darstellung in Form einer fiktiven "absoluten Einheit" – des neuen Wij – in Majakowskis Gedicht "Krieg und Frieden" zeigt die Infernalität eines neuen Typs im Vergleich zu Gogol. Majakowskis Gedanke ist das Gegenteil von Tolstois Pazifismus und der Idee des "ewigen Friedens" (der Roman "Krieg und Frieden"). Im Gegensatz zu Tolstoi, der sich weigert, die wahre Vielfalt der Manifestationen des Menschen und des menschlichen Prinzips zu bemerken und anzuerkennen, reduziert Majakowski alle Menschen, ihre Gedanken und Sorgen auf ihre persönlichen Ideen. ; Representing himself in his poem War and Peace in the form of a fictional "absolute unit" - the new Vij - Mayakovsky demonstrates the infernality of a new type, in comparison with Gogol's one. Mayakovsky's ideacontrasts with Tolstoy's pacifism and the idea of "eternal peace" (the novel War and Peace). Unlike Tolstoy, refusing to notice and recognize the real diversity in the manifestations of man and the human principle, Mayakovsky reduces all people, their thoughts and concerns to their personal ideas. ; Репрезентируя себя в своей поэме Война и мир в виде вымышленной «абсолютной единицы» – нового Вия – Маяковский демонстрирует инфернальность нового типа, по сравнению с гоголевской. Мысль Маяковского обратна толстовскому пацифизму и идее «вечного мира» (роман Война и мир). В отличие от Толстого отказываясь замечать и признавать реальное многообразие проявлений человека и человеческого начала, Маяковский редуцирует всех людей, их помыслы и заботы к своим личным представлениям.

Gleich nach der Oktoberrevolution wurde Trockij zum Volkskommissar für Auswärtige Angelegenheiten des revolutionären Rußlands ernannt. Die Hauptfrage nach der sozialistischen Revolution war die Frage des Friedens. Zusammen mit Lenin beteiligte sich Trockij an der Entwicklung eines Aktionsplans für Friedensverhandlungen. Hier äußerten sich die gegensätzlichen Auffassungen von Lenin und Trockij über die Einstellung des Krieges. Drängte Lenin auf einen sofortigen Frieden als Vorrausasetzung für das Überleben des Sowjetstaats, so ging Trockij davon aus, daß der demokratische Frieden nur dann möglich ist, wenn die Weltrevolution erfolgt. Der Friedensvertrag wurde in Brest-Litovsk unterzeichnet, die Auffassungen Trockijs von der "permanenten Revolution" hatten zur Folge, daß er auf dem 7. Parteitag von Lenin scharf kritisiert wurde und anschließend als Volkskommissar für Auswärtige Angelegenheiten zurücktrat. (BIOst-Ldg)

der Autor schildert seine Vorstellungen über Erhalt und Sicherung des Friedens in Europa. Er würdigt insbesondere die Reformpolitik von Gorbacev und erörtert aus seiner Sicht einige Auffassungen zu seiner Idee des gesamtdeutschen Hauses. In einem freien friedllichen Europa können allen Bürgern unabhängig von ihrer Nationalität und Glaubenbekenntnis alle Rechte und Freiheiten garantiert werden. Wenn die Idee einer "Weltregierung" noch utopisch sei, so ist die "europäische Föderation" realisierbar. Die Rolle der Organisation der Vereinten Nationen soll gestärkt werden. Der Notwendigkeit zur Erfüllung von Beschlüssen der Vollversammlung und vor allem des Sicherheitsrates der UNO wird Nachdruck verliehen. Die Probleme des Friedens, der Abrüstung, der Wahrung der Menschenrechte und des Umweltschutzes können nur mit vereinten Kräften der europäischen Nationen bewältigt werden. (BIOst-Ldg)

Der Autor befaßt sich mit theoretischen Problemen des Kriegs und Friedens. Insbesondere mit einigen umstrittenen Ansätzen in der sowjetischen Diskussion über die Folgen des Nuklearkriegs und über die Verbindung von Krieg und Politik. Mit Verweis auf zerstörerische Auswirkungen des Nuklearkriegs spricht er sich für eine Politik aus, in der auf Krieg verzichtet und friedliche Mittel praktiziert werden. (BIOst-Ldg)

Darstellung der wichtigsten Aspekte des sowjetischen Sicherheitsprogramms als Alternative zur Stabilisierung des Friedens durch Abrüstung. Diskutiert werden umfassende Vorschläge der UdSSR zur Realisierung der Prinzipien dieses Programms sowie Rahmenbedingungen für die internationale Abrüstungspolitik. (BIOst-Ldg)