Search results

In the proposed study on the example of the cultural and spiritual situation in Germany in the end of 18th and 19th centuries, cultural and epistemological foundations for conversion to mythological imagination as strategies of social integration and national modernization were clarified, as well as – outlined political risks that follow from this. In the context of the growth of secular everyday life, focused on «exceptional humanism» of self-realization, people saw themselves as the highest value and went on the path of anthropocentric «disenchantment» of the world. At the same time, the prevailing philosophy of Cartesianism, with its opposition between the soul and the body, in the epistemological context of which was disseminated by rational discourse, exhausted its creative resource regarding the instruments of modernization and social integration of the fragmented German society. With the development of the German-speaking urban environment («bürgerliche Gesellschaft»), which slowly entered the struggle for civil rights, the need for modern national identity was formed. Dynastic political norms for centuries held the imagination and mind beyond the ideas of the rule of law on power: «The Germans, their political elite want to combine incompatible – to be a nation-state and empire at the same time» (Plesner). Under those conditions, the German communicative environment tends to contrast the organic German «culture» – the non-German artificial «civilization». Under the influence of the ideas of Romanticism, imagination and thinking turns to myth-creativity. From the point of view of romanticism, the relation between myth and mind has a different meaning than from the point of view of science. Here the true order of things accessible to reason relates not to the present, directed to the future, but to the past, since the truth that has already been realized in it is inaccessible to the present knowledge. From the point of view of romantics, the myth should not mock, but hear «the voice of the distant past» in it. «Myth becomes a bearer of one's own truth, inaccessible for rational explanation» (Gadamer). It was the return of the authority of non-discursive forms of reason, or the conversion to such a state of understanding, the inner meaning of which is its unity with the emotional experience of reality. Hegel's «Program» is becoming an illustrative one, which, in one way or another, was shared by almost all his contemporaries: «We must create a new mythology, but such a mythology should stand in the service of ideas, be the mythology of reason. Until we provide the ideas of aesthetic, that is, mythological character, people will not be interested in them. On the other hand, until mythology becomes intelligent, the philosopher will refrain from it». Artistic romanticism combined with the struggle for civil rights and the civilian modernization of social relations. However, the path of this development, unlike the Enlightenment, was perceived through the sublime importance of language, art and culture. Language is considered as a special mythological reality. Nietzsche expresses the belief that culture can develop only in myth delineated horizon of understanding. It is about the destruction of that horizon of understanding, which is defined by non-modern cultural traditions and decadent rational civilization advancement. For Nietzsche, «the world can be justified solely as an aesthetic artistic phenomenon,» which enriches our lives with Dionysian tragedy, deceit, joy and completeness? The new mind must also be emotionally enthusiastic and not devoid of instinct. F. Nietzsche concludes that «Without myth, each culture loses a healthy natural creative force, only the myths covered horizons embraces the entire movement of culture in unity». This means the «revaluation of all values» of the West and the creation of a new superman. Unlike all his contemporaries, the Marxists radically rejected myth-making, considering it to be the past state of mankind. They firmly advocated the scientific outlook and issued for him a Marxist theory as the only true revolutionary understanding of reality. However, this did not prevent Marxists from constructing an exclusively totalitarian state with a destroyed civil society and a man, just as in ancient mythological reality, deprived of freedom and security. Thus, myth-creation is determined by the function of understanding as comprehension, which is defined by the horizon of culture with all its symbolic, linguistic-poetic, artistic, subjects, economic, technological, sensory, emotional, narrative and other factors. Its main resource is bodily-emotional; its purpose is the sensory-emotional perception of reality through the simulation of affection by means of representative and epistemic-discursive guidance. The construction of a universal civil (civilizational) identity concerns its international ethical self-determination in the context of the semiosis and the philosophy of the embodied mind. Key words: mythology, comprehension (understanding), secularization, romanticism, social integration, culture, Nietzsche, national identity, civilization, Marxism, embodied mind, semiozis. ; У пропонованому дослідженні на прикладі культурно-духовної ситуації в Німеччині з кінця ХУІІІ до кінця ХІХ століть з'ясовуються соціальні й епістемологічні підстави для навернення до міфологічної уяви як стратегії соціальної інтеграції і національної модернізації, а також окреслені політичні ризики, які з цього випливають. За умов наростання секулярного повсякдення, орієнтованого на «виключальний гуманізм» («exclusive humanism») само-здійснення, людина вийшла на шлях антропоцентричного «розчаклування» світу. Водночас, панівна тогочасна філософія картезіанства з її протиставленням душі і тіла, в епістемологічному контексті якої поширювався раціональний дискурс, вичерпувала свій творчий ресурс щодо інструментів модернізації і соціальної інтеграції пофрагментованого суспільства. За тих умов у повсякденній і публічній сферах Німеччини складається тенденція протиставлення німецької «органічної культури» – ненімецькій «штучній цивілізації», а під впливом ідей Романтизму відбувається навернення мислення до міфотворчості. Міт, з погляду романтиків, треба не висміювати, але почути в ньому «голос далекого минулого». «Міт стає носієм своєї власної істини, недоступної для раціонального пояснення» (Гадамер). Йшлося про повернення авторитету недискурсивних форм розуму, або навернення до такого стану розуміння, внутрішнім змістом якого є його єдність з позасвідомими когнітивними чинниками й емоційним переживанням реальності. Показовою стала «Програма Геґеля», ідеї якої, так чи інакше, поділяли майже всі його сучасники: «ми повинні створити нову мітологію, але така мітологія повинна стояти на службі ідей, бути мітологією розуму. Доти, доки ми не надамо ідеям естетичного, тобто мітологічного характеру, народ не виявить до них зацікавлення. З іншого боку, доки мітологія не стане розумною, філософ буде її цуратися». Особливу роль у наверненні до проблем мітотворчості відіграли представники романтизму і філософія Ніцше. Він послідовно висловлює переконання, що культура може розвиватися тільки в окресленому мітом горизонті, а «життя можна виправдати винятково як естетичний мистецький феномен», що насичує його діонісійними трагізмом, оманою, радістю і повнотою. «Новий розум» має відійти від занепадницької нігілістичної традиції і навернутися до реального життя, яке є наснажене волею, емоціями, інстинктами, почуттям краси і потребою в мистецтві. Це засвідчує «переоцінку всіх цінностей» моралі, метафізики і світогляду Заходу і програмує на створення «надлюдини». На відміну від своїх сучасників, марксисти радикально відкидали мітотворчість, вважаючи її давно минулим станом людства. Вони твердо обстоювали потребу в науковому світогляді і видавали за нього свою теорію, як єдино істинне революційне розуміння історичного процесу і реальності. Проте, це не завадило марксистам, орієнтованим на «пролетарську солідарність», умоглядними засобами сконструювати винятково тоталітарну державу зі знищеним громадянським суспільством і людиною, подібно як у давній мітологічній дійсності, позбавленою свободи і безпеки. Обґрунтовано, що для мітотворчості ключовою є функція розуміння як осягнення реальності; її головний ресурс – тілесно-емоційний, її призначення – чуттєво-емоційне сприймання дійсності і моделювання афектації засобами репрезентативних та епістемно-дискурсивних настанов. Конструювання універсальної громадянської (цивілізаційної) ідентичності стосується її міжнародного етичного і правового самовизначення у контексті семіозу і філософії втіленого розуму. Ключові слова: мітологія, розуміння, секуляризація, романтизм, соціальна інтеграція, культура, Ніцше, національна ідентичність, цивілізація, марксизм, втілений розум, семіоз.

The article deals with the analysis of the researches of some stages in the history of the formation of the tax system of modern Ukraine: the antique period of the Greek policies on the Northern Black Sea coast (VII-I centuries BC), the period of the early Middle Ages – the times of kingdoms in Central and Eastern Europe (III-IV centuries), proto-states of the White Croats (VI-IX centuries) and the times of the Khazar Khaganate (VII-X centuries). As a result of the analysis, it has been determined that the researchers of the history of tax law of Ukraine in the majority avoid the study of tax law institutions that were present in the fiscal relations of these periods. This causes gaps in the historical and legal science regarding the study of this issue, makes it impossible to assess the effectiveness of ancient tax systems, as well as to form a complete reliable picture of the genesis of tax law in modern Ukraine. The purpose of this article is to identify unexplored issues related to the history of the formation and development of the tax system in Ukraine, to identify perspective areas of scientific research in this part of historical and legal science. ; Sergey Kuznichenko - Одесский государственный университет внутренних дел (Odessa State University of Internal Affairs, Ukraine) ; Anastasiya Boksgorn - Одесский государственный университет внутренних дел (Odessa State University of Internal Affairs, Ukraine) ; Sergey Kuznichenko: kuznichenko_s@ukr.net ; Anastasiya Boksgorn: boksgorn1996@gmail.com ; 199 ; 2 ; 216 ; «Деяния венгров» Магистра П., которого называют анонимом / перевод В.И. Матузовой, вступительная статья и комментарии М.К. Юрасова, Санкт-Петербург 2007. // «Deâniâ vengrov» Magistra P., kotorogo nazyvaût anonimom/perevod V.I. Matuzovoj, vstupitel᾽naâ Stat᾽â I kommentarii M.K. Ûrasova, Sankt-Peterburg 2007. ; Агбунов М.В., Античная лоция Черного моря, Москва 1987. // Agbunov M.B., Antičnaâ lociâ Černogo morâ, Moskva 1987. ; Артамонов М.И., История хазар. Ленинград 1962. // Artamonov M.I., Istoriâ hazar, Leningrad 1962. ; Багрянородный К., Об управлении империей [Греч.] текст, пер., коммент. / Под. ред. Г.Г. Литаврина, А.П. Новосельцева; – 2-е изд., испр, Москва 1991. // Bagrânorodnyj K., Ob upravlenii imperiej [Greč.] tekst, per., komment. / Pod. red. G.G. Litavrina, A.P. Novosel᾽ceva; – 2-e izd., ispr, Moskva 1991. ; Бибихин В.В., Введение в философию права, Москва 2005. // Bibihin V.V., Vvedenie v filosofiû prava, Moskva 2005. ; Боднар А.В. Историко-правовые основы формирования и развития государственности в Хазарском каганате в VII–X вв.: историко-правовой аспект, Санкт-Петербугр 2008. // Bodnar A.V. Istoriko-pravovye osnovy formirovaniâ i razvitiâ gosudarstvennosti v Hazarskom kaganate v VII–X vv.: istoriko-pravovoj aspekt, Sankt-Peterburg 2008. ; Брайчевський М.Ю., Вибране: у 2 т. Т. 2, Київ 2009. // Brajčevs᾽kij M.Û., Vibrane: u 2 t. T. 2, Kiïv 2009. ; Буданова В.П., Готы в эпоху Великого переселения народов, Москва 1990. // Budanova V.P., Goty v èpohu Velikogo pereseleniâ narodov, Moskva 1990. ; Гавриленко О.А., Античні держави північного Причорномор'я: біля витоків вітчизняного права (кінець VІІ ст. до н.е. перша половина VІ ст. н.е.). Харків 2006. // Gavrilenko O.A., Antičnì deržavi pìvnìčnogo Pričornomor`â: bìlâ vitokìv vìtčiznânogo prava (kìnec᾽ VII st. do n.e. perša polovina VI st. n.e.). Harkìv 2006. ; Голб Н., Прицак О., Хазарско-еврейские документы X века / Пер. с англ., Москва, Иерусалим 1997. // Golb N., Pricak O., Hazarsko-evrejskie dokumenty X veka / Per. s angl., Moskva, Ierusalim 1997. ; Готье Ю.В., Железный век в Восточной Европе, Москва, Ленинград 1930. // Got᾽e Û.V., Železnyj vek v Vostočnoj Evrope, Moskva, Leningrad 1930. ; Гумилев Л.Н., Древние тюрки, Москва, Киев 1993. // Gumilev L.N., Drevnie tûrki, Moskva, Kiev 1993. ; Гумилев Л.Н., От Руси до России, Москва 2003. // Gumilev L.N., Ot Rusi do Rossii, Moskva 2003. ; Евнампий. Продолжение истории Дексиппа // Известия древних писателей греческих о Скифии и Кавказе // собр. и изд. с рус. пер. В.В. Латышев, Т. 1, Санкт-Петербург 1890. // Evnampij, Prodolženie istorii Deksippa // Izvestiâ drevnih pisatelej grečeskih o Skifii i Kavkaze // sobr. i izd. s rus. per. V.V. Latyšev, T. 1, Sankt-Peterburg 1890. ; Економічна історія України. Історико-економічне дослідження в двох томах / Баран В.Д., Баран В.К., Бунятян К.П. та ін., Т. 1. Київ 2011. // Ekonomìčna ìstorìâ Ukraïni. Ìstoriko-ekonomìčne doslìdžennâ v dvoh tomah / Baran V.D., Baran V.K., Bunâtân K.P. ta ìn., T. 1, Kiïv 2011. ; Заходер Б.Н., Каспийский свод сведений о Восточной Европе, в 2 т., Т. 1, Москва 1962. // Zahoder B.N., Kaspijskij svod svedenij o Vostočnoj Evrope, v 2 t., T. 1, Moskva 1962. ; Заходер Б.Н., Каспийский свод сведений о Восточной Европе, в 2 т., Т. 2, Москва 1967. // Zahoder B.N., Kaspijskij svod svedenij o Vostočnojevrope, v 2 t., T. 2, Moskva 1967. ; Зінковская И.В., Королевство Эрманариха в истории Восточной Европы VI века, Воронеж 2010. // Zìnkovskaâ I.V., Korolevstvo Èrmanariha v istorii Vostočnoj Evropy VI veka, Voronež 2010. ; Ибн Хордадбех, Книга путей и стран / Пер. с арабского, коммент., исслед., указатели и карты Наили Мамедали кызы Велихановой (Велиханлы) 1986. // Ibn Hordadbeh, Kniga putej i stran / Per. s arabskogo, komment., issled., ukazateli i Kartynaili Mamedali kyzy Velihanovoj (Velihanly) 1986. ; Історія податків та оподаткування в Україні / Ф.О. Ярошенко, В.В. Павленко, В.П. Павленко; за заг. ред. А.М. Подоляки, Київ 2012. // Ìstorìâ podatkìv ta opodatkuvannâ v Ukraïnì / F.O. Ârošenko, V.V. Pavlenko, V.P. Pavlenko; za zag. red. A.M. Podolâki, Kiïv 2012. ; Кведлинбургские анналы // Немецкие анналы и хроники X–XI столетий / Перев. И.М. Дьяконова и В.В. Рыбакова, Москва 2012. // Kvedlinburgskie annaly // Nemeckie annaly i hroniki X–XI stoletij / Perev. I.M. D᾽âkonova i V.V. Rybakova, Moskva 2012. ; Ковалевский А.П., Книга Ахмеда ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу в 921–922 гг., Харьков 1956. // Kovalevskij A.P., Kniga Ahmeda ibn-Fadlana o ego putešestvii na Volgu v 921–922 gg., Har᾽kov 1956. ; Коковцов П.К., Еврейско-хазарская переписка в Х в., Ленинград 1932. // Kokovcov P.K., Evrejsko-hazarskaâ perepiska v X v., Leningrad 1932. ; Коровкин В.В., Очерки истории государственного хозяйства, государственных финансов и налогообложения в Древнем мире, Москва 2009. // Korovkin V.V., Očerki istorii gosudarstvennogo hozâjstva, gosudarstvennyh finansov i nalogoobloženiâ v Drevnem mire, Moskva 2009. ; Кудимов А.В., Исторические этапы формирования и развития финансовых отношений в России с IX по начало XX вв. (историко-правовой аспект): автореферат 2006. // Kudimov A.V., Istoričeskie ètapy formirovaniâ i razvitiâ finansovyh otnošenij v Rossii s IX po načalo XX vv. (istoriko-pravovoj aspekt): avtoreferat 2006. ; Літопис руський (За Іпатським списком) / Переклад Леонід Махновець, Київ 1989. // Lìtopis rus᾽kij (Za Ìpats᾽kim spiskom) / Pereklad Leonìd Mahnovec᾽, Kiïv 1989. ; Магомедов М.Г., Образование Хазарского каганата, Москва 1983. // Magomedov M.G., Obrazovanie Hazarskogo kaganata, Moskva 1983. ; Мызгин К.В., Некоторые аспекты политической и экономической истории на-селения днепро-донецкой лесостепи во второй четверти I тыс. н.э. по нумизматическим данным // Germania-Sarmatia. Древности Цен-тральной и Восточной Европы эпохи римских влияний и переселения народов / Калининград 2008. // Myzgin K.V., Nekotorye aspekty političeskoj i èkonomičeskoj istorii naseleniâ dnepro-doneckoj lesostepi vo vtoroj četverti I tys. n.è. po numizmatičeskim dannym // Germania-Sarmatia. Drevnosti Central ̓noj i Vostočnoj Evropy èpohi rimskih vliânij i pereseleniâ narodov / Kaliningrad 2008. ; Нагірний М., Внесок білих хорватів у процес етногенезу Українців // Емінак: науковий щоквартальник, Т. 1 (січень-березень), №1(13), Миколаїв 2016. // Nagìrnij M., Vnesok bìlih horvatìv u proces etnogenezu Ukraïncìv // Emìnak: naukovij ŝokvartal᾽nik, T. 1 (sìčen᾽-berezen᾽), №1(13), Mikolaïv 2016. ; Новосельцев А.П., Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы Кавказа, Москва 1990. // Novosel᾽cev A.P., Hazarskoe gosudarstvo i ego rol᾽ v Istorii Vostočnoj Evropy i Kavkaza, Moskva 1990. ; Опря Є.А., Історичні аспекти формування та розвитку податкової системи в Україні // Університетські наукові записки, №3, Хмельницький 2005. // Oprâ Ê.A., Ìstoričnì aspekti formuvannâ ta rozvitku podatkovoï sistemi v Ukraïnì // Unìversitets᾽kì naukovì zapiski, №3, Hmel᾽nic᾽kij 2005. ; Плетнёва С.А., Хазары, Москва 1976. // Pletnëva S.A., Hazary, Moskva 1976. ; Седов В.В., Славяне. Историко-археологическое исследование, Москва 2002. // Sedov V.V., Slavâne. Istoriko-arheologičeskoe issledovanie, Moskva 2002. ; Ставерська Т.О., Іванюта О.М., Історія фінансів: навчальний посібник, Харків 2013. // Stavers᾽ka T.O., Ìvanûta O.M., Ìstorìâ fìnansìv: navčal᾽nij posìbnik, Harkìv 2013. ; Тихацова М.А., К вопросу об обмене и торговле в эпоху черняховской культуры // Краткие сообщения института археологии, Москва 1974, Вып. 38. // Tihacova M.A., K voprosu ob obmene i torgovle v èpohu černâhovskoj kul᾽tury // Kratkie soobŝeniâ institutaarheologii, Moskva 1974, Vyp. 38. ; Толкушкин А.В., История налогов в России, Москва 2001. // Tolkuškin A.V., Istoriâ nalogov v Rossii, Moskva 2001. ; Толочко П.П., Кочевые народы степей и Киевская Русь, Киев 1999. // Toločko P.P., Kočevye narody stepej i Kievskaâ Rus᾽, Kiev 1999. ; Тортика А.А., Северо-Западная Хазария в контексте истории Восточной Европы (вторая половина VII – третья четверть X вв., Xарьков 2006. // Tortika A.A., Severo-Zapadnaâ Hazariâ v kontekste istorii Vostočnoj Evropy (vtoraâ polovina VII – tret᾽â četvert᾽ X vv., Xar᾽kov 2006. ; Три еврейских путешественника XI и XII ст. / Пер. и примеч. П.В. Марголина, СПб 1881. // Tri evrejskih putešestvennika XI i XII st. / Per. i primeč. P.V. Margolina, SPb 1881. ; Уколова В.И., Поздний Рим. Пять портретов, Москва 1992. // Ukolova V.I., Pozdnij Rim. Pât᾽ portretov, Moskva 1992. ; Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. / проф. Є. Онацький. Буенос-Айрес 1963. // Ukraïns᾽ka mala enciklopedìâ: 16 kn.: u 8 t. / prof. Ê. Onac᾽kij. Buenos-Ajres 1963. ; Фрадинський О., Машко А., Еволюція надзвичайного оподаткування: від давньогрецької ейсфори до вітчизняного військового збору // Світ фінансів. Вип. 3, Тернопіль 2016. // Fradins᾽kij O., Maško A., Evolûcìâ nadzvičajnogo opodatkuvannâ: vìd davn᾽ogrec᾽koï ejsfori do vìtčiznânogo vìjs᾽kovogo zboru // Svìt fìnansìv. Vip. 3, Ternopìl᾽ 2016. ; Хозарський каганат // Енциклопедія історії України: у 10 т., Т. 10, Київ 2013. // Hozars᾽kij kaganat // Enciklopedìâ ìstorìï Ukraïni: u 10 t., T. 10, Kiïv 2013. ; Цимбал П.В., Податки, податкова система України, податкова злочинність: історія, теорія, практика, Ірпінь 2007. // Cimbal P.V., Podatki, podatkova sistema Ukraïni, podatkova zločinnìst᾽: ìstorìâ, teorìâ, praktika, Ìrpìn ᾽2007. ; Czegledy K., Khazar Raids in Transcaucasia in A D 762–764, "Acta Onentaha Acad Scient Hungaricae" 1960. ; Dunlop D. M., The History of the Jewish Khazars, Princeton 1954. ; Gluhak A., Porijeklo imena Hrvat, Zagreb 1990. ; Golb N., Pritsak O., Khazarian Hebrew documents of the tenth century, Ithaca 1982. ; Hansen T., Die gotische Bibel, ed. W. Streitberg, Hejdelberg 1965. ; Hudud al-Alam, The regions of the world a Persian geography, 372 A.H.-982 A.D., trans. V. Minorsky, Cambridge 1982. ; Ludwig D., Struktur und Gesellschaft des Chasaren-Reiches im Licht der schriftlichen Quellen. Masch. Diss, Münster 1982. ; Mesudî. Murûc ez-Zeheb (Altın Bozkırlar), ed. D.A. Batur, İstanbul 2004. ; Saxo Grammaticus, Dänischen Geschichte, Bd.VIII, B. 1990. ; Szymański W., Dąbrowska E., Awarzy, Węgrzy, Wrocław 1979. ; Zosimus, New history, ed. R, Ridley, Canberra 1984. ; 19