Search results

The purpose of the work. Research is devoted to the analysis of the place and role of UNESCO, the United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Policies and programs of UNESCO as a representant of the international cultural cooperation and the specifics of UNESCO strategies within its five sectors are analyzed. Research methodology consists of systematic, structural and functional comparative analysis methods, allowing understanding the role of UNESCO in organization, coordination, dissemination and strengthening the international dialogue of nations, cultures and civilizations based on a study of the legislative framework, key sectors and organization policy. Scientific novelty reveals in expanding notions of the role of UNESCO and in actualization of problems and challenges facing by the processes of international cooperation in culture. The analysis of Educational, Scientific and Cultural sectors made by UNESCO policy provides the opportunity to outline the potential of the United Nations and UNESCO in strengthening peace and sustainable human development, the inclusive legislation, standards and specific operational actions tools to safeguard and promote the development of culture, the augmentation of cultural institutions, professional networks and attract people around the world to the culture creation. Conclusion. UNESCO activity aims to create a new humanism that links human development with the planet preservation and ensures equal access to all the benefits of education, science, culture, communication and information, facilitates the inclusive society creation, development of which ensures social justice, diversity, tolerance and understanding. UNESCO strategies focus on developing the specific proposals for the formation of integral, innovative and efficient structures and expansion of interdisciplinary approaches in program implementation. These programs agreed on international, global, regional and state level, thematically focus and result- oriented, directly or indirectly take into account the priorities of the global UNESCO strategy. ; Цель работы - проанализировать стратегии и программы ЮНЕСКО как репрезентанта функционирования международного культурного сотрудничества, выяснить специфику стратегий ЮНЕСКО в рамках ее пяти секторов. Методология исследования заключается в применении системного, структурно-функционального, сравнительного методов анализа, что позволяет определить роль ЮНЕСКО в организации, координации, распространении и укреплении международного диалога народов, культур, цивилизаций во имя мира на основе исследования законодатель­ной базы, основных секторов и стратегий организации. Научная новизна работы заключается в расширении пред­ставлений о деятельности и роли ЮНЕСКО в актуализации проблем и вызовов, возникающих в процессе кооперации стран мира в сфере культуры. Анализ культурной политики ООН и ЮНЕСКО позволяет обозначить их культуротворческий потенциал в укреплении мира и устойчивого развития человечества, тех инклюзивных законо­дательных актов, стандартов, инструментов конкретных оперативных действий, обеспечивающих и стимулирующих развитие культуры, способствующих наращиванию культурных учреждений, сетей профессионалов, и привлечению населения по всему миру к культуротворчеству. Выводы. Деятельность ЮНЕСКО направлена на формирование но­вого гуманизма, который связывает развитие общества с сохранением планеты и обеспечивает равный доступ ко всем преимуществам образования, науки, культуры, коммуникации и информации, способствует созданию инклю­зивного общества, развитие которого обеспечивает социальную справедливость, разнообразие, терпимость, взаимо­понимание. Стратегии ЮНЕСКО отличает ориентация на разработку конкретных предложений по формированию целостных, инновационных и эффективных структур и расширение междисциплинарности в реализации программ. Эти программы согласовываются на международном глобальном, региональном уровнях и уровне стран, конкретно тематически направлены, ориентируются на достижение конкретного результата, прямо или косвенно учитывают глобальные приоритеты стратегии ЮНЕСКО. ; Мета роботи - проаналізувати стратегії та програми ЮНЕСКО як репрезентанти функціонування міжна­родного культурного співробітництва, з'ясувати специфіку стратегій ЮНЕСКО у межах її п'яти секторів. Методо­логія дослідження полягає в застосуванні таких методів культурологічного аналізу, як: системний, структурно- функціональний та порівняльний, що дає змогу усвідомити роль ЮНЕСКО в організації, координації, поширенні й зміцненні міжнародного діалогу народів, культур, цивілізацій в ім'я миру на основі дослідження законодавчої бази, основних секторів та стратегій організації. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про діяльність і роль ЮНЕСКО в актуалізації проблем та викликів, що постають у процесі кооперації країн світу в сфері культури. Аналіз політики, розробленої ООН з питань освіти, науки та культури, дає можливість окреслити культуротворчий і культуроохоронний потенціал ООН і ЮНЕСКО у зміцненні миру і стабільного розвитку людства, тих інклюзивних законодавчих актів, стандартів, інструментів конкретних оперативних дій, які забезпечують та стимулюють розвиток культури, сприяють нарощуванню культурних установ, мереж професіоналів та залученню населення по всьому сві­ту до культуротворення. Висновки. Діяльність ЮНЕСКО спрямована на формування нового гуманізму, який пов'язує людський розвиток зі збереженням планети і забезпечує рівний доступ до всіх переваг освіти, науки, куль­тури, комунікації та інформації, сприяє створенню інклюзивного суспільства, розвиток якого забезпечує соціальну справедливість, різноманітність, терпимість і взаєморозуміння. Стратегії діяльності ЮНЕСКО відрізняє орієнтація на розробку конкретних пропозицій формування цілісних, інноваційних і ефективних структур та розширення між- дисциплінарності в реалізації програм. Ці програми узгоджуються на міжнародному глобальному, регіональному рівнях і рівні країн, конкретно тематично спрямовані, орієнтуються на досягнення конкретного результату, прямо або опосередковано враховують глобальні пріоритети стратегії ЮНЕСКО.

The article summarizes the current experience of training police agencies personnel in EU countries conducted with the assistance of key international organizations (Organization for Security and Cooperation in Europe, European Police College and International Law-enforcement Academy). The exchange program created by the CEPOL Agency has been considered, which allows to organize training and exchange of experience of cadets from different countries, including Ukraine. The analysis of joint police training programs developed by the mentioned international organizations revealed common features that need to be considered for the introduction to the national training programs of law enforcers of Ukraine: implementation of lifelong learning principles; recognition of previous learning and consideration of already acquired professional competencies for training of personnel of different categories; compliance with the principles of andragogy to facilitate the learning process; application of formative and summative assessment.According to modern training strategy of policemen in EU countries, cadets have to be encouraged to participate in the educational process through the use of active, professionally-oriented teaching methods, such as problem solving, group discussions, case studies. The recommended methods reflect the principles of adult learning and the concept of lifelong learning in order to use the experience already gained by cadets. Teachers are invited to adjust and expand methods in accordance with the principles of andragogy, the specifics of the target audience, using the opportunity to choose the most effective teaching methods. It is important that different pedagogical methods are used to ensure the learning process. They should contribute to the achievement of measurable learning outcomes based on certain minimum requirements to achieve necessary professional competencies to perform operational and service tasks of law enforcement agencies in the EU.Responsibility for the observance of fundamental human rights is one of the main elements of the professional competence of police officers in EU countries. Therefore, fundamental human rights must be implemented in all training programs. The training strategy of modern training programs is aimed at encouraging professional development as much as possible. This approach emphasizes respect for the cadet's autonomy, experience and skills. In addition, it reflects the basic principles of the Bologna process. It is highlighted the importance of combining the content of learning with practice to develop the necessary professional competencies.The author analyzed the possibility of using this experience in order to implement it in the system of professional training of police personnel in Ukraine. ; У статті узагальнено сучасний досвід професійної підготовки співробітників поліції в країнах Європейського Союзу за сприяння ключових міжнародних організацій (Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Європейський поліцейський коледж та Міжнародна правоохоронна академія). Розглянуто створену Агенцією CEPOL програму обміну, яка дозволяє організовувати підготовку та обмін досвідом курсантів з різних країн, у тому числі й України. Проведений аналіз спільних програм підготовки персоналу поліції, розроблених зазначеними міжнародними організаціями, виявив спільні риси, які потребують розгляду щодо впровадження у вітчизняні програми професійної підготовки персоналу правоохоронних органів України: імплементація принципів навчання впродовж усього життя; визнання попереднього навчання та врахування вже набутих професійних компетентностей для підготовки персоналу різних категорій; відповідність принципам андрагогіки для максимального полегшення процесу навчання; застосування формативного та сумативного оцінювання. Автором було проведено аналіз можливості використання цього досвіду з метою його впровадження в систему професійної підготовки персоналу поліції України.

Article is devoted to the views of the content of the legal regulation of military aspects of international information security. Analysis of conceptual approaches to international legal regulation of information and communication technologies for military purposes. ; Статья посвящена рассмотрению взглядов на содержание правового регулирования военного аспекта международной информационной безопасности. Проанализировано концептуальные подходы к международно-правовому регулированию применения информационно-коммуникационных технологий в военных целях. ; Стаття присвячена висвітленню поглядів на зміст правового регулювання військового аспекту міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізовано концептуальні підходи до міжнародно-правового регулювання застосування інформаційно-комунікаційних технологій у військових цілях

Article is devoted to the views of the content of the legal regulation of military aspects of international information security. Analysis of conceptual approaches to international legal regulation of information and communication technologies for military purposes. ; Статья посвящена рассмотрению взглядов на содержание правового регулирования военного аспекта международной информационной безопасности. Проанализировано концептуальные подходы к международно-правовому регулированию применения информационно-коммуникационных технологий в военных целях. ; Стаття присвячена висвітленню поглядів на зміст правового регулювання військового аспекту міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізовано концептуальні підходи до міжнародно-правового регулювання застосування інформаційно-комунікаційних технологій у військових цілях

Article is devoted to the views of the content of the legal regulation of military aspects of international information security. Analysis of conceptual approaches to international legal regulation of information and communication technologies for military purposes. ; Статья посвящена рассмотрению взглядов на содержание правового регулирования военного аспекта международной информационной безопасности. Проанализировано концептуальные подходы к международно-правовому регулированию применения информационно-коммуникационных технологий в военных целях. ; Стаття присвячена висвітленню поглядів на зміст правового регулювання військового аспекту міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізовано концептуальні підходи до міжнародно-правового регулювання застосування інформаційно-комунікаційних технологій у військових цілях

This article examines international experience regarding the activities of migration control authorities. The institutional dependence of migration services abroad have been analyzed. The tasks and functions performed by foreign migration services are considered. Proposed to take into account the successful experience of the countries of the European Union in order to create an effective institutional support for migration policy in Ukraine. ; Рассмотрен международный опыт деятельности органов миграционного контроля. Исследована институциональная принадлежность миграционных служб за рубежом. Проанализированы задачи и функции, выполняемые службами внешней миграции. Предлагается принять во внимание успешный опыт стран Европейского Союза в целях создания эффективной институциональной поддержки миграционной политики в Украине. ; Розглянуто міжнародний досвід щодо діяльності органів міграційного контролю. Досліджено інституційну належність міграційних служб за кордоном. Проаналізовано завдання та функції, що виконуються іноземними службами міграції. Запропоновано враховувати успішний досвід країн Європейського Союзу для створення ефективної інституційної підтримки міграційної політики в Україні.

The article focuses on tendency of deepening global political and economic integration. Mexico's participation in regional and global integration processes is described. The foreign policy and foreign economic relations of the country within the North American Free Trade Agreement (NAFTA) and other continental (transcontinental) trade and economic association are analized. Mexico has entered into regional and bilateral free-trade agreements involving more than 40 countries. Mexico and the United States are among the most open economies in the world. ; Рассмотрено тенденции углубления мировой политической и экономической интеграции, участие Мексики в региональных и глобальних интеграционных процессах.Проанализовано внешнеполитические и внешнеэкономические отношения страны у рамках Североамериканской зоны свободной торговки (НАФТА), других континентальных и трансконтинентальных торгово-экономических обьединениях. Мексика вошла в региональные и двухсторонние соглашения о свободной торговле с болеe чем сорока государствами мира. ; Розглянуто тенденції поглиблення світової політичної та економічної інтеграції через участь Мексики у регіональних та глобальних інтеграційних процесах.Проаналізовано зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні відносини країни у межах Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА), інших континентальних та трансконтинентальних торгово-економічних об'єднаннях. Ця латиноамериканська держава уклала регіональні та двосторонні угоди про вільну торгівлю з понад сорока державами світу

Інтегрована звітність є новаторською звітністю для суб'єктів господарювання, а тому питання організації формування відповідної звітності є актуальним. На цю проблему значно впливає відсутність законодавчого врегулювання положень інтегрованої звітності нанаціональному рівні нормативно-правових документів, оскільки єдиним документом, що встановлює вимоги до інтегрованої звітності є міжнародний стандарт «Інтегрована звітність». Розглядаються організаційні засади підготовки інтегрованої звітності. Враховуючивимоги міжнародного стандарту з інтегрованої звітності зроблено спробу визначити основні організаційні етапи формування такої звітності, що дозволяють структуровано та логічно представити інтегровану звітність. Запропоновано на підприємствах, що складаютьінтегровану звітність вести графік формування такої звітності. Крім того, важливим є розробка внутрішньої політики з питань визначення суттєвості, що здійснюється шляхом застосування професійного судження. Відповідна внутрішня політика призначена розкриватипроцес суттєвості в інтегрованому звіті для того, щоб процес прийняття рішень про включення або виключення питань був зрозумілим користувачам звіту. ; Integrated Reporting is an innovative reporting for business entities, therefore the issue of the organization the preparation of this reporting is an actual. The absence of legislative regulation of integrated reporting at national level of legal documents has greatly affected the issue, because the only document, that specifies the requirements for integrated reporting is the international standard «integrated reporting». The article considers the organizational principles of integrated reporting preparation. Taking into account the requirements of the international standard «integrated reporting», the authors make the attempts to define the basic organizational stages of such reporting, that allows to introduce the integrated reporting in a structured way and logically. It is proposed on the enterprises preparing the integrated reporting to constitute the schedule of the formation of the integrated reporting. In addition, the important thing is to develop the internal policy for determining materiality by the use of the professional judgment. The appropriate internal policy is assigned to disclose the materiality process in an integrated reporting for decision-making on the inclusion or exclusion issues to be understandable for users.

У статті обґрунтовано необхідність і актуальність впровадження на промислових підприємствах прогресивних систем енергоефективності. Показано, що в Україні в 2020 році тільки 43,1% енергоресурсів використовується ефективно, свідчать дані рейтингу енергоефективності. У 2019 цей показник був вищий - 54%. Проведено аналіз використання енергоресурсів у промисловості, сфері послуг, сільському господарстві та житловому секторі в Україні, а також в країнах Євросоюзу. Розглянуто питання організації бенчмаркінгу енергоефективності для промислових підприємств України. Основна увага приділяється комплексному підходу, який полягає в створенні нормативної бази та організації інформаційної підтримки при проведенні бенчмаркінгу. Розглядається досвід країн Євросоюзу у вирішенні завдання технічного регулювання бенчмаркінгу енергоефективності та можливості його використання в міжнародному підприємництві. Детально розглянуті тільки основні етапи проведення бенчмаркінгу енергозбереження, до яких віднесено: вибір еталона, порівняння і оцінка, позиціонування об'єкта дослідження і визначення лідерів і аутсайдерів, угруповання партнерів бенчмаркінгу за рівнем енергоефективності, ідентифікація розриву, виявлення причин неефективного енергоспоживання, визначення масштабу і природи проблеми. Впровадження системи бенчмаркінгу енергоефективності на регулярній основі як підсистеми контролю та планування в складі системи енергетичного менеджменту дозволить відстежувати зміни показників енергоефективності виробничої системи та її структурних об'єктів, рівня ефективності енергоспоживання в часі, негативні тенденції і причини їх виникнення, оцінювати ефективність адаптації кращих приктики ефективного енергоспоживання в власних умов і результативність впровадження енергозберігаючих заходів, що сприятиме постійному удосконаленню виробничої системи і її об'єктів. ; The article substantiates the necessity and relevance of the introduction of progressive energy efficiency systems at industrial enterprises. It is shown that in Ukraine in 2020 only 43.1% of energy resources are used efficiently, according to the data of the energy efficiency rating. In 2019, this figure was higher - 54%. The analysis of the use of energy resources in industry, services, agriculture and the housing sector in Ukraine, as well as in the countries of the European Union. The issues of organizing energy efficiency benchmarking for industrial enterprises of Ukraine are considered. The main attention is paid to an integrated approach, which consists in creating a regulatory framework and organizing information support during benchmarking. The experience of the EU countries in solving the problem of technical regulation of energy efficiency benchmarking and the possibility of its use in international entrepreneurship is considered. Only the main stages of energy saving benchmarking are considered in detail, which include: selection of a benchmark, comparison and assessment, positioning of the research object and determination of leaders and outsiders, grouping benchmarking partners by energy efficiency level, identification of the gap, identification of the causes of inefficient energy consumption, determination of the scale and nature of the problem. The introduction of an energy efficiency benchmarking system on a regular basis as a control and planning subsystem as part of an energy management system will make it possible to track changes in the energy efficiency indicators of the production system and its structural objects, the level of energy efficiency over time, negative trends and causes of their occurrence, to assess the effectiveness of adaptation of the best principles of efficient energy consumption in own conditions and the effectiveness of the implementation of energysaving measures, which will contribute to the continuous improvement of the production system and its facilities.

The present article is devoted to the problem of the Nagorno-Karabakh conflict. It investigates the place of identity politics in the processes of its conflict management. It is concluded that identity politics is one of the main factors in the conflict, which hinders its resolution and is not taken into account by the states parties of the negotiation process. This factor is expressed in nationalist rhetoric, which, in general, appeals to the people's emotions of both conflicting parties and disputed territories. The rhetoric is based on the interpretation of historical events and phenomena, as well as cultural features. This situation makes the conflict «irrational», minimizing the possibility of using the tools of diplomacy, eliminating the possibility of compromise and increasing the possibility of military confrontation. Awareness of the unambiguous positions of the parties to the conflict, their reluctance to seek compromise solutions acts as a «key» to solving this problem. It requires a change in approach to the settlement process. The author proposes an approach within which the existing problems and the status quo are rethought in the categories of «past-future» as opposed to the existing logic of «friend-enemy». In practice, this approach can be implemented by gradually rethinking the imperatives of thinking of political elites, which contain a conflict component and, in the long run, changing the way of thinking of political elites. This process should be provided by representatives of civil society and business because of their direct effect on the public opinion and general rhetoric about the problem. This approach can help to integrate a «rational component» in resolving this conflict. Increasing the influence of external players on the development of these areas (primarily by financing joint Armenian-Azerbaijani scientific, cultural, business, infrastructure, etc. projects) in the long run may change those components of national identities of conflicting parties that generate aggressive rhetoric. ...

The present article is devoted to the problem of the Nagorno-Karabakh conflict. It investigates the place of identity politics in the processes of its conflict management. It is concluded that identity politics is one of the main factors in the conflict, which hinders its resolution and is not taken into account by the states parties of the negotiation process. This factor is expressed in nationalist rhetoric, which, in general, appeals to the people's emotions of both conflicting parties and disputed territories. The rhetoric is based on the interpretation of historical events and phenomena, as well as cultural features. This situation makes the conflict «irrational», minimizing the possibility of using the tools of diplomacy, eliminating the possibility of compromise and increasing the possibility of military confrontation. Awareness of the unambiguous positions of the parties to the conflict, their reluctance to seek compromise solutions acts as a «key» to solving this problem. It requires a change in approach to the settlement process. The author proposes an approach within which the existing problems and the status quo are rethought in the categories of «past-future» as opposed to the existing logic of «friend-enemy». In practice, this approach can be implemented by gradually rethinking the imperatives of thinking of political elites, which contain a conflict component and, in the long run, changing the way of thinking of political elites. This process should be provided by representatives of civil society and business because of their direct effect on the public opinion and general rhetoric about the problem. This approach can help to integrate a «rational component» in resolving this conflict. Increasing the influence of external players on the development of these areas (primarily by financing joint Armenian-Azerbaijani scientific, cultural, business, infrastructure, etc. projects) in the long run may change those components of national identities of conflicting parties that generate aggressive rhetoric. It is important to note that the concerted actions of the OSCE Minsk Group should be the driving force behind these changes. ; Стаття присвячена аналізу кейсу конфлікту в Нагірному Карабаху і досліджує місце політики ідентичності в процесах його конфліктного менеджменту. В результаті дослідження було зроблено висновок про те, що саме політика ідентичності виступає у якості одного з базових чинників конфлікту, що досліджується, який заважає його врегулюванню і який не враховується державами-учасницями переговорного процесу. Даний чинник виражається у націоналістичній риториці, яка, в цілому, апелює до емоційного стану населення як конфліктуючих держав так і спірних територій, розбудовуючи власну риторику спираючись на трактування історичний подій та явищ, а також культурних особливостей. Ця ситуація робить конфлікт «ірраціональним», мінімізуючи можливості застосування інструментів дипломатії, виключаючи можливість компромісів та підсилюючи вірогідність військового протистояння. Усвідомлення однозначності позицій сторін конфлікту, їх несхильність до пошуку компромісних рішень виступає у якості «ключа» до вирішення даної проблеми, оскільки потребує зміни підходу до процесу врегулювання. Автором пропонується підхід в межах якого існуючі проблеми та статус-кво переосмислюються в категоріях «минуле-майбутнє» на противагу існуючій логіці «друг-ворог». На практиці даний підхід може бути реалізований шляхом поетапного переосмислення імперативів мислення політичних еліт, які містять конфліктогенну складову і, в довгостроковій перспективі, зміни образу мислення політичних еліт. Даний процес повинен бути забезпечений представниками громадянського суспільства та представниками бізнесу, оскільки перші безпосередньо впливають на формування громадської думки та загальної риторики стосовно проблеми, а другі можуть інтегрувати «раціональну складову» у вирішення даного конфлікту. Підсилення впливу зовнішніх гравців на розвиток даних напрямків (в першу чергу шляхом фінансування спільних вірмено-азербайджанських наукових, культурних, бізнесових, інфраструктурних тощо проєктів) у довгостроковій перспективі може призвести до зміни тих складових національних ідентичностей конфліктуючих сторін, які породжують агресивну риторику. Важливо зазначити, що саме злагоджені дії представників Мінської групи ОБСЄ повинні виступати у якості рушійного механізму цих змін.

У статті обговорено та проаналізовано стан здоров'я сучасного населення, виявлені упущення нинішньої політики у формуванні здорового способу життя (ФЗСЖ). Визначено, що в Україні практично відсутня стратегія, план дій щодо поширення основних елементів здорового способу життя (збалансоване раціональне харчування, регулярна фізична активність, відмова від шкідливих звичок, позитивне мислення, уміння керувати власним здоров'ям тощо). У статті вивчений досвід щодо впровадження політики формування здорового способу життя в інших європейських країнах. Запропоновано розробити й реалізувати комплексну державну програму і перспективи розвитку формування здорового способу життя в Україні. ; The article discusses and analyzes the state of health of the modern population, which requires a long-term program of measures and an appropriate state policy in the formation of a healthy lifestyle (PFHL). According to the sociological research, it was found out that the attitude of young people to a healthy lifestyle depends largely on: - the state of the environment, - psychological stress, bad habits, - malnutrition, - lack of physical activity, etc. It is considered that way of life of a person is determined by three categories: - standard of living, - quality of life and lifestyle. It is revealed that in Ukraine there is practically no strategy, action plan on the distribution of the basic elements of a healthy lifestyle (balanced rational nutrition, regular physical activity, giving up bad habits, positive thinking, ability to manage one's own health, etc.), inactivity for promoting a healthy lifestyle and creating conditions for its implementation, according to a WHO presentation published. It is noted that in Ukraine there is a number of structures engaged in informational and educational work, but they lack proper monitoring and evaluation questions of the effectiveness of this activity. It is somewhat outdated and needs to be updated, in particular, it is important to develop high-quality social advertising. It is offered to take advantage of already existing successful experience of foreign countries in the field of healthy lifestyle, which shows that a more promising and economically beneficial way for the society to save health is connected with wide introduction of preventive technologies. The article examines implementation of policies for the formation of a healthy lifestyle in different European countries. It is proposed to develop and implement a comprehensive state program and prospects for the development of a healthy lifestyle in Ukraine.

Запропоновано деякі інституціональні дії та зміни, які є необхідними для стимулювання впровадження та успішного функціонування ринку сільськогосподарської нерухомості.Ключові слова: земельний кадастр, нерухоме майно, агропродовольча сфера, земельна ділянка, ринок сільськогосподарської нерухомості. ; Since independence the great land reform had been held that brought private property in land relations in Ukraine. But at the same time the agricultural land market through the introduction of a moratorium on the sale of agricultural land had stopped functioning.The lack of a common classification of property for agricultural purposes, a number of legal and legislative aspects are currently the main obstacles to the creation of a transparent market for agricultural real estate, which includes not only the land but also buildings and structures that are directly or not used in agriculture .The main aim of the article is to highlight the constructive action to improve the functioning of the market for agricultural real estate, namely the possibility of creating an integrated classifier to agricultural real estate and amend the information files of the State Land Cadastre and State Register of rights to real estate. The successful operation of agricultural property market in Ukraine would be ruling out in the absence of a common classification of real estate for agricultural purposes, so this classification should be offered. At this stage, the existing categories of land use purpose designed classifier property for agricultural purposes is integrated with links to existing Classification and aims to unify all objects of agricultural purpose in a single classification.Creation classification of objects of agricultural purpose, of course, accelerate the successful start functioning agricultural estate market, but it in no time, not provide it completely. And one of the main obstacles to implementing it is valid to do at this time in Ukraine a moratorium on the sale of agricultural land.According to the authors, the lack of legitimate opportunities to operate in the market for agricultural real estate leads to illegal activities to the ground and holding back the development of the State Land Cadastre and slows conduct any research and development in the field of land evaluation.The necessary preconditions for the introduction of the land market should be:- Completion of the establishment of the land cadastre, which will set clear boundaries of land and their legal owners all over Ukraine;- Develop a reasonable methodology for determining the minimum price of land because of its fertility, location and other characteristics of each region of Ukraine.The article also proposed a few changes to the information file about the registered property rights to land and on registered land. In addition, these changes are based on the capabilities of monitoring land market and summarize data on the prices of land by Design State Committee for Land Resources of Ukraine on the land market monitoring and summarizing data on land prices.Keywords: land cadastre, real estate, agri-food sphere, land parcel, agricultural real estate market.

The article includes analysis of empirical sociological study on student opinions about the causes of international educational migration of the Ukrainian youth and the consequences of its transformation into a work migration. The study was conducted by the Center for Black Sea Studies in Sociology National University Petro Mohyla in February 2017. The object is students of higher educational institutions of 3–4 accreditation, Mykolaiv (396 pers.). Type of research: a representative survey. Sample — multistage: the first stage — the general group; the second stage — the target group (graduating students and students of the first courses); the third stage — the quota group (50 % of male and 50 % female). The survey was conducted by online questionnaires, processing — using integrated application package SPSS.Students respondents consider that the main reasons for the increasing number of educational migrants among the Ukrainian youth are: the insufficient state of training in institutions of higher education of Ukraine (the problem of employment with Ukrainian university education, corruption) and lack of stability in the country and prospects for improvement. Respondents have an interest in international educational migration intentions to Europe, USA, Canada, Australia by themselves. This intentions can be explained, other than mentioned above, by the specialty of the Mykolaiv region's settlement, multi-ethnic composition of its population.Respondents were asked to evaluate such effects of transformation educational migration on work migration as worsening of the demographic situation in Ukraine, decrease in the number of working-age population, loss of intellectual capacity, economic losses due to transfer of people's own savings outside the country, decrease in demand for national products and services and as a consequence — reducing employment in the country. For each of the above factors was high enough percentage of answers «difficult to answer» and «not important». That may be associated both with a positive perception of students' work migration, and with the features of this sociodemographic group.In the opinion of the survey compiler, solving the problem of slowdowns in the international educational migration of the Ukrainian youth is to reform higher education system of Ukraine in order to bring it to the level of European quality standards and overcoming such a negative phenomena as a corruption and academic plagiarism. This can be achieved only through joint efforts of the educational process actors and authorities in the context of progressive changes in economic, political and social spheres. ; Стаття містить аналіз результатів емпіричного соціологічного дослідження з вивчення суджень студентів щодо причин міжнародної освітньої міграції української молоді та наслідків її перетворення на трудову. Дослідження, об'єктом якого є студенти внз 3–4 рівнів акредитації м. Миколаєва, проводилося Центром соціологічних досліджень Чорноморського національного університету ім. П. Могили у лютому 2017 р. Основними причинами міжнародної освітньої міграції студенти вважають: незадовільний стан підготовки фахівців у внз (складність працевлаштування з вітчизняним дипломом, корупція), відсутність стабільності в країні та перспектив зміни на краще. Стримано оцінено наслідки її перетворення на трудову. ; В статье отражены результаты эмпирического социологического исследования по вопросу изучения суждений студентов в отношении причин международной образовательной миграции украинской молодежи и последствий ее перехода в трудовую. Исследование, объектом которого являются студенты вузов г. Николаева 3–4 уровней аккредитации, проводилось Центром социологических исследований Черноморского национального университета им. П. Могилы в феврале 2017 г. Основными причинами студенты считают: неудовлетворительное состояние подготовки специалистов в вузах (сложность трудоустройства с украинским дипломом, коррупция), отсутствие стабильности в стране и перспектив изменений к лучшему. Сдержанно оценены последствия перехода образовательной миграции в трудовую.

In this general article peculiarity of the activity of the international socialist movement on the eve of the beginning of World War Iis discussed. It was established that, despite the growing role of the socialists in the socio-political life of European countries, they represented only an organized labor movement. The most influential socialist organizations were in Germany, Great Britain, Belgium, as well as in France and Italy. At the same time, in the pre-war period, the socialists of Eastern Europe, in particular the Russian Empire had a negligible impact on the activities of the Second International. An association with the left ideology managed to achieve significant success in propaganda of socialist slogans and the organization of the working class after the suppression of anarchists. Despite the declarative ideas of unity in the Second International, socialists from different countries did not have a common vision of the prospects for the development of the socialist movement, its goals and priorities, as well as the relation to cooperation with the official governments of the states. This led to the ideological division in the socialist movement of the reformists and radicals. The ideological and political divisions testified to the weakness of the Second International. Most Left unions and movements were convinced that the Austro-Serbian conflict could be localized and it would not be the beginning of large-scale hostilities. Conclusions are drawn that the ideological differences in the II International ended with the split of the international socialist movement with the onset of large-scale hostilities in Europe. ; В статье рассмотрены особенности деятельности международного социалистического движения накануне Первой мировой войны. Установлено, что, несмотря на рост роли социалистов в общественно-политической жизни европейских государств, они представляли только организованное рабочее движение. Левым удалось достичь значительного успеха в пропаганде социалистических лозунгов и организации рабочего класса после вытеснения анархистов. Несмотря на декларируемые идеи единства во II Интернационале, социалисты из разных стран не имели общего видения перспектив развития социалистического движения, его целей и приоритетов, а также отношения к сотрудничеству с официальными правительствами государств. Это привело к идейному делению в социалистическом движении на реформистов и радикалов. Большинство левых объединений и движений были убеждены, что австрийско-сербский конфликт удастся локализовать и он не станет началом масштабных военных действий. Доказано, что идеологические разногласия во II Интернационале в итоге стали причиной раскола международного социалистического движения с началом масштабных боевых действий в Европе. ; У статті розглянуто особливості діяльності міжнародного соціалістичного руху напередодні Першої світової війни. З'ясовано, що, попри зростання ролі соціалістів у суспільно-політичному житті європейських держав, вони репрезентували лише організований робітничий рух. Лівим удалось досягнути значного успіху в пропаганді соціалістичних гасел та організації робітничого класу після витіснення анархістів. Попри задекларовану єдність у ІІ Інтернаціоналі, соціалісти з різних країн не мали спільного бачення перспектив розвитку соціалістичного руху, його цілей та пріоритетів, а також ставлення до співпраці з офіційними урядами держав. Це спричинило ідейний поділ на реформістів та радикалів у соціалістичному русі. Більшість лівих об'єднань та рухів були переконані, що австрійсько-сербський конфлікт удасться локалізувати і він не стане початком масштабних військових дій. Доведено, що ідеологічно-політичні поділи у ІІ Інтернаціоналі зрештою стали причиною розколу міжнародного соціалістичного руху з початком масштабних бойових дій у Європі.