Search results

This article analyzes relations between Latin American countries and Israel over the past decades (2000-2019) and argues that Israel's strengthened image as a technological leader. The authors paid special attention to clarifying the technologies of Israel's foreign policy in the Latin American direction, determining the specifics of their implementation and the results of their application. Latin American countries to start viewing Israel as a new and intriguing source for technology. This trend is almost across the board and irrespective of the political situation in the Middle East and the ongoing Israeli-Palestinian conflict.In recent years, parallel to the political crises and regime changes in Latin America, there has been a significant improvement in countries on the continent towards Israel. The first diplomatic visits of Israeli Prime Minister Benjamin Netanyahu to Latin American countries contributed to the signing of a number of bilateral agreements in various fields.The potential of economic growth in emerging markets such as Latin America makes it an attractive destination for Israeli investors. The region is projected to expand in the next few years despite continued economic uncertainty. The Israeli government is currently endorsing long-term investment channels in Latin America to take advantage of these developments. ; Аналізуються відносини між Ізраїлем та країнами Латинської Америки за останні десятиліття (2000-2019 роки), і стверджується, що зміцнившийся імідж Ізраїлю як технологічного лідера, грає ключову роль у цьому. Автори приділили особливу увагу з'ясуванню технологій зовнішньої політики Ізраїлю на латиноамериканському напрямку, визначенню особливостей їх реалізації та результатів застосування. Країни Латинської Америки стали розглядати Ізраїль як джерело технологій. Тенденція спостерігається практично повсюдно і незалежно від політичної ситуації на Близькому Сході та триваючого ізраїльсько-палестинського конфлікту. В останні роки, паралельно з політичними кризами та зміною режиму у Латинській Америці, у країнах континенту відбулися значні поліпшення у напрямку Ізраїлю. Перші дипломатичні візити прем'єр-міністра Ізраїлю Бен'яміна Нетан'яху до латиноамериканських країн сприяли підписанню низки двосторонніх угод у різних сферах.

В статье на основании анализа современного уровня, характера и детерминант современной преступности в странах Латинской Америки предпринята попытка выделить основные направления ее предупреждения, определено место общественности в этой деятельности ; Contemporary science is short of the comparative criminologicalresearches, devoted to the study of progressive international experience in the sphere ofcrime prevention. That's why such researches are actual for both scientists and lawenforcement officials.Paper objective. The goal of this scientific paper is to identify the main tendenciesof crime prevention in Latin America.Paper main body. In the most Latin American countries contemporary criminality ischaracterized by violent, organized, armed forms and crimes in the sphere of drugtrafficking. The most high-crime countries of Latin America are Colombia, Honduras andGuatemala. The lowest crime rates are in Chile and Argentina.The governments of these countries give full attention to the sphere of crimeprevention, especially to improving the work of law enforcement bodies. The share ofbudget funds for implementation of social events increases year to year (elimination ofunemployment, industry development, betterment of social services, transportinfrastructure). Strategy of social impact on crime is in progress too. It involves engaging incrime prevention programs citizens and public organizations on voluntary and free basis.Conclusions of the research. Successful crime prevention in Latin America involvescombining of social and specially-criminological measures. Also there is a close interactionbetween state and non-state subjects of crime prevention. ; На підставі аналізу сучасного рівня, характеру та детермінант сучасної злочинності у країнах Латинської Америки здійснено спробу виділення основних напрямів її запобігання, визначено місце громадськості в цій діяльності

В статье на основании анализа современного уровня, характера и детерминант современной преступности в странах Латинской Америки предпринята попытка выделить основные направления ее предупреждения, определено место общественности в этой деятельности ; Contemporary science is short of the comparative criminologicalresearches, devoted to the study of progressive international experience in the sphere ofcrime prevention. That's why such researches are actual for both scientists and lawenforcement officials.Paper objective. The goal of this scientific paper is to identify the main tendenciesof crime prevention in Latin America.Paper main body. In the most Latin American countries contemporary criminality ischaracterized by violent, organized, armed forms and crimes in the sphere of drugtrafficking. The most high-crime countries of Latin America are Colombia, Honduras andGuatemala. The lowest crime rates are in Chile and Argentina.The governments of these countries give full attention to the sphere of crimeprevention, especially to improving the work of law enforcement bodies. The share ofbudget funds for implementation of social events increases year to year (elimination ofunemployment, industry development, betterment of social services, transportinfrastructure). Strategy of social impact on crime is in progress too. It involves engaging incrime prevention programs citizens and public organizations on voluntary and free basis.Conclusions of the research. Successful crime prevention in Latin America involvescombining of social and specially-criminological measures. Also there is a close interactionbetween state and non-state subjects of crime prevention. ; На підставі аналізу сучасного рівня, характеру та детермінант сучасної злочинності у країнах Латинської Америки здійснено спробу виділення основних напрямів її запобігання, визначено місце громадськості в цій діяльності

В статье на основании анализа современного уровня, характера и детерминант современной преступности в странах Латинской Америки предпринята попытка выделить основные направления ее предупреждения, определено место общественности в этой деятельности ; Contemporary science is short of the comparative criminologicalresearches, devoted to the study of progressive international experience in the sphere ofcrime prevention. That's why such researches are actual for both scientists and lawenforcement officials.Paper objective. The goal of this scientific paper is to identify the main tendenciesof crime prevention in Latin America.Paper main body. In the most Latin American countries contemporary criminality ischaracterized by violent, organized, armed forms and crimes in the sphere of drugtrafficking. The most high-crime countries of Latin America are Colombia, Honduras andGuatemala. The lowest crime rates are in Chile and Argentina.The governments of these countries give full attention to the sphere of crimeprevention, especially to improving the work of law enforcement bodies. The share ofbudget funds for implementation of social events increases year to year (elimination ofunemployment, industry development, betterment of social services, transportinfrastructure). Strategy of social impact on crime is in progress too. It involves engaging incrime prevention programs citizens and public organizations on voluntary and free basis.Conclusions of the research. Successful crime prevention in Latin America involvescombining of social and specially-criminological measures. Also there is a close interactionbetween state and non-state subjects of crime prevention. ; На підставі аналізу сучасного рівня, характеру та детермінант сучасної злочинності у країнах Латинської Америки здійснено спробу виділення основних напрямів її запобігання, визначено місце громадськості в цій діяльності

The article examines the political aspects of the formation of international specialized nongovernmental organizations in the field of mass media in the Latin American region. In particular, the example of the Inter American Press Association, the International Association of Broadcasting, and the Ibero-American Telecommunications Organization shows how the imbalance of global and regional information flows, the processes that determined the foreign policy of the countries of the region and the international relations of that time in general, as well as the situation with the assurance of freedom of speech and media activities have determined and determine now the key tasks of the Latin American regional media system development. In particular, it has been shown that one of the most important reasons for creating that associations was to counteract the restrictive policies of some countries in the region, and the willingness of governments to use the mass media to address domestic and foreign policy objectives. It was found that the initiators of the establishment of regional institutions in all cases were Latin American media organizations themselves, which suggests that the need for such associations was and remains urgent and that their creation was an attempt to answer the challenges to Latin American regional media system, and to join efforts to strengthen Latin America's "voice" outside the region. The consultative status of these institutions at the United Nations Economic and Social Council points to their credibility and weight. The core of all associations is cultural unity based on the Spanish language, which allows to speak about these institutions as Ibero-American or even Hispano-American. Proactive reaction to the processes of convergence of mass media on the basis of the Internet platform indicates the dynamism of these associations and their willingness to transform in accordance with the realities of the development of mass communications and regional and global information space. ; У статті розглядаються політичні аспекти утворення міжнародних спеціалізованих неурядових організацій у сфері мас-медіа в Латиноамериканську регіоні. Зокрема, на прикладі Міжамериканської асоціації преси, Міжнародної асоціації мовлення та Телекомунікаційної організації Іберо-Америки показано, як вплив проблеми дисбалансу глобальних та регіональних інформаційних потоків, процесів, що детермінували зовнішною політики країн регіону та тогочасні міжнародні відносини в цілому, а також ситуація із забезпеченням свободи слова та діяльності ЗМІ визначали й визначають ключові задачі розвитку латиноамериканської регіональної медійної системи. Зокрема, показано, що однією з вагомих причин створення асоціацій була протидія обмежувальній політиці окремих країн регіону, бажанню урядів використовувати потенціал масмедій для вирішення внутрішньо- та зовнішньополітичних задач. З'ясовано, що ініціаторами створення регіональних інституцій в усіх випадках були самі медійні організації країн Латинської Америки, що дозоляє говорити, що потреба в таких асоціаціях була й лишається нагальною, і що їх створення було спробою дати відповідь на виклики латиноамериканській регіональній медійній системі, та об'єднати зусилля задля посилення «голосу» Латинської Америки за межами регіону. Наявність консультативного статусу розглянутих інституцій при Економічній та соціальній раді Організації Об'єднаних Націй свідчить про їхній авторитет та вагу. Осердям всіх асоціацій є культурна єдність на основі іспанської мови, що дозволяє говорити про ці інституції радше як про Іберо-американські або навіть Іспано-американські. Проактивне реагування на процеси конвергенції мас-медій на основі інтернет-платформи свідчить про динамізм розглянутих асоціацій та готовність трансформуватися у відповідності з реаліями розвитку масових комунікацій та регіонального й глобального інформаційного простору.

The article examines the political aspects of the formation of international specialized nongovernmental organizations in the field of mass media in the Latin American region. In particular, the example of the Inter American Press Association, the International Association of Broadcasting, and the Ibero-American Telecommunications Organization shows how the imbalance of global and regional information flows, the processes that determined the foreign policy of the countries of the region and the international relations of that time in general, as well as the situation with the assurance of freedom of speech and media activities have determined and determine now the key tasks of the Latin American regional media system development. In particular, it has been shown that one of the most important reasons for creating that associations was to counteract the restrictive policies of some countries in the region, and the willingness of governments to use the mass media to address domestic and foreign policy objectives. It was found that the initiators of the establishment of regional institutions in all cases were Latin American media organizations themselves, which suggests that the need for such associations was and remains urgent and that their creation was an attempt to answer the challenges to Latin American regional media system, and to join efforts to strengthen Latin America's "voice" outside the region. The consultative status of these institutions at the United Nations Economic and Social Council points to their credibility and weight. The core of all associations is cultural unity based on the Spanish language, which allows to speak about these institutions as Ibero-American or even Hispano-American. Proactive reaction to the processes of convergence of mass media on the basis of the Internet platform indicates the dynamism of these associations and their willingness to transform in accordance with the realities of the development of mass communications and regional and global information space. ; У статті розглядаються політичні аспекти утворення міжнародних спеціалізованих неурядових організацій у сфері мас-медіа в Латиноамериканську регіоні. Зокрема, на прикладі Міжамериканської асоціації преси, Міжнародної асоціації мовлення та Телекомунікаційної організації Іберо-Америки показано, як вплив проблеми дисбалансу глобальних та регіональних інформаційних потоків, процесів, що детермінували зовнішною політики країн регіону та тогочасні міжнародні відносини в цілому, а також ситуація із забезпеченням свободи слова та діяльності ЗМІ визначали й визначають ключові задачі розвитку латиноамериканської регіональної медійної системи. Зокрема, показано, що однією з вагомих причин створення асоціацій була протидія обмежувальній політиці окремих країн регіону, бажанню урядів використовувати потенціал масмедій для вирішення внутрішньо- та зовнішньополітичних задач. З'ясовано, що ініціаторами створення регіональних інституцій в усіх випадках були самі медійні організації країн Латинської Америки, що дозоляє говорити, що потреба в таких асоціаціях була й лишається нагальною, і що їх створення було спробою дати відповідь на виклики латиноамериканській регіональній медійній системі, та об'єднати зусилля задля посилення «голосу» Латинської Америки за межами регіону. Наявність консультативного статусу розглянутих інституцій при Економічній та соціальній раді Організації Об'єднаних Націй свідчить про їхній авторитет та вагу. Осердям всіх асоціацій є культурна єдність на основі іспанської мови, що дозволяє говорити про ці інституції радше як про Іберо-американські або навіть Іспано-американські. Проактивне реагування на процеси конвергенції мас-медій на основі інтернет-платформи свідчить про динамізм розглянутих асоціацій та готовність трансформуватися у відповідності з реаліями розвитку масових комунікацій та регіонального й глобального інформаційного простору.

Дипломна робота розміщена на 79 сторінках, складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Метою роботи є з'ясування характеру зовнішньої політики та особливостей діяльності дипломатії США, щодо країн Латинської Америки. Об'єктом виступає політика США в Латинській Америці у ХІХ на початку ХХ ст. Предметом дослідження являються взаємовідносини між урядами США та державами Латиноамериканського регіону, формування політики панамериканізму. У першому розділі висвітлено експансія США в країни Латинської Америки на початку ХІХ століття. У другому розділі описано становлення міжамериканської системи відносин у середині ХІХ ст. У третьому розділі проаналізовано позицію США щодо Латинської Америки на початку ХХ ст. ; Thesis is placed on 79 pages, consists of an introduction, three chapters, conclusions and a list of sources used. The aim of the work is to clarify the nature of foreign policy and the peculiarities of US diplomacy in Latin America. The object is US policy in Latin America in the nineteenth and early twentieth centuries. The subject of the study is the relationship between US governments and countries in the Latin American region, the formation of pan-Americanism. The first chapter covers the expansion of the United States into Latin America in the early nineteenth century. The second section describes the formation of the inter-American system of relations in the mid-nineteenth century. The third section analyzes the US position on Latin America in the early twentieth century.

This article makes the analis of the features of the political process in Latin America. The preconditions and reasons for the revival of the "left-wing forces"and the transformation of Latin American countries with new democracies are explored. This article analyzes the changes in the political vector of the Latin American continent due to the gaining economic independence of Latin American countries from the United States and their orientation towards the European Union.Key words: NAFTA, Latin America, FTAA, MERCOSUR, political processes, integration, economic growth, "left-wing forces." ; Проаналізовано особливості політичних процесів країн Латинської Америки. Досліджено передумови й причини відродження нових "лівих сил" і трансформацію політичних режимів латиноамериканських держав. Визначено зміни політичного вектору Латиноамериканського континенту під впливом економічного унезалежнення латиноамериканських держав від США та їхньої орієнтації на Європейський Союз. Ключові слова: НАФТА, Латинська Америка, ФТАА, МЕРКОСУР, політичні процеси, інтеграція, економічне зростання, "ліві сили".

The article covers the role of some presidents in shaping the foreign policies of Latin American states. A concise characteristic of their influence upon the home and foreign policy of Argentina, Chile and Costa-Rica has been provided. The activities of past and contemporary women-politicians are analyzed (Eva Peron, Maria Estella Martines de Peron, Cristina Elisabet Fernández de Kirchner, Laura Chinchilla Miranda, Verónica Michelle Bachelet Jeria). The article contains concise descriptions of their biographies which, undoubtedly, had influenced their activities as leaders of the states and defined the general tendency of foreign policies of the states in the region. Key words: President, foreign politics, personality influence politics, Latin America. ; Статтю присвячено ролі окремих президентів в розвитку зовнішньої політики держав Латинської Америки. Особливу увагу зосереджено на особистісному впливі у формуванні внутрішньої та зовнішньої політики Аргентини, Чилі та Коста-Ріки, їх ролі в утвердженні цих держав у сучасному світі. Аналізується діяльність жінок-політиків як минулого, так і сучасності (Ева Перон, Марія Естела Мартінес де Перон, Крістіна Фернандес де Кіршнер, Лаура Чинчілья Міранда, Вероніка Мішель Бачелет Херіа). У статті стисло подано їхні життєписи, які значною мірою впливали на їхню діяльність як керівників держави та відображали загальну тенденцію зовнішньої політики держав цього регіону.Ключові слова: президент, зовнішня політика, особистісний вимір політики, Латинська Америка.