У статті розкрито особливості взаємозв'язку та відмінності між фінансово-правовою відповідальністю та іншими видами юридичної відповідальності. Відзначено, що юридична відповідальність має ті ж властивості, що й нормативність, а нормативність юридичної відповідальності, як і нормативність права, включає можливість державного примусу. З'ясовано, що юридична відповідальність визначається чинним законодавством і настає за проступки або злочини, тобто за протиправні дії, які особа вчиняє умисно або з необережності і які заборонені законом та стоять під загрозою покарання. Встановлено, що усі види юридичної відповідальності здійснюються на основі нормативної структури, яка являє собою єдність матеріальних і процесуальних правових норм. Виявлено, що притягнення до фінансово-правової відповідальності не виключає одночасного притягнення до інших видів юридичної відповідальності. Наголошено, що конституційну відповідальність можна визначити як засновані на державному (або прирівняному до нього суспільному) примусі конституційні відносини, які виникають з моменту вчинення конституційного порушення і які винний (правопорушник) повинен нести. Констатовано, що взаємодія фінансово-правової та кримінальної відповідальності має функціональний характер, який полягає в тому, що норми режиму кримінальної та фінансово-правової відповідальності залучаються до регулювання та захисту валюти, податків, банківського забезпечення тощо. Акцентовано, що зв'язок фінансово-правової та цивільної відповідальності простежується в кількох напрямках, однак фінансово-правова відповідальність не сприяє захисту відносин приватної власності. Виявлено, що між фінансовою та адміністративною відповідальністю існує тісний зв'язок, спільні риси якого висвітлюють публічність, нерівність сторін, спрощений порядок накладення стягнення тощо. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є дослідження сутності, принципів, ознак та функцій і особливостей фінансово-правової відповідальності в Україні.
The article deals with certain problems arising out of implementation of criminal liability of legal entities in Ukraine. The author researches experience of criminal liability of legal entities in some foreign countries and analyzes existing problems of this institute. Foreign and national approaches to criminal liability of legal entities have been compared. The issue of incompliance between international standards in criminal law and traditional approaches to the main institutes of criminal law in Ukraine has been considered. The article deals with theoretical and practical application of criminal liability against legal entities. Grounds for criminal liability and types of punishment which can be applied to legal entities and their future implementation in Ukraine have been emphasized. It has been established that economic imfluence is the most effective against legal entities. That is why the most common type of sanctions for legal entities is fine. Implementation of criminal liability of legal entities in foreign legislation was a significant step towards counteraction to illegal activities of these entities. Foreign experience is useful and efficient for future implementation of European integration of Ukraine and attempts to solve existing problems related to bringing of legal entities to liability. At the same time, it would be possible to use experience of the state which implemented the most effective mechanisms of impact on legal entities for corruption and other crimes. For national legislation this step is really revolutionary. But if the legislator is interested that this institute operates effectively certain amendments and supplements to the Criminal Code of Ukraine are needed.
У статті розкрито ознаки та функції фінансово-правової відповідальності. Відзначено, що зміни у фінансово-правовій системі регулювання України та інтенсивний розвиток фінансового права сприяли формуванню важливого комплексу підстав відповідальності, санкцій за порушення фінансово-правових норм та процедур їх застосування. Встановлено, що механізми фінансово-правової відповідальності можуть сприяти забезпеченню фінансової безпеки шляхом захисту фінансових відносин, регулювання дотримання учасниками правових норм у сфері фінансової діяльності та покарання осіб, які їх порушують. З'ясовано, що функції фінансово-правової відповідальності – це основний напрямок правового впливу на фінансово-правові відносини, за допомогою якого розкриваються суспільні цілі та досягаються цілі фінансово-правової відповідальності. Виявлено, що до ознак фінансово-правової відповідальності, які встановлюються залежно від специфіки суб'єкта фінансового регулювання, належать характер публічної власності, спрямованість на захист фінансових правовідносин, а також ознаки нормативних, фактичних та процесуальних підстав їх застосування, тяжкість шкоди за порушення, характер активів, сукупність санкцій, поєднання власних галузевих санкцій із санкціями з інших галузей права тощо. Визначено, що у чинному законодавстві України питання фінансово-правової відповідальності врегульовані фрагментарно, що пояснюється диференціацією фінансового права та відсутністю єдиного кодифікованого закону в цій сфері. Встановлено, що функції фінансово-правової відповідальності за порушення законодавства у сфері виконання бюджету за доходами можна поділити на дві групи: перша група включає загальні функції, зокрема штрафну, правовідновлювальну, попереджувальну і виховну функції, а друга група – специфічні функції, зокрема сигналізаційну, регулятивну та контрольну. Висвітлено ознаки фінансово-правової відповідальності за порушення податкового, бюджетного, грошово-кредитного та митного законодавства. Запропоновано у перспективі наступних досліджень доцільно розглянути особливості покарань за фінансово-правові правопорушення.
The article is devoted to the research of legal ethics and disciplinary liability of the lawyer for their violation, the necessity and expediency of such liability. It has been discovered that the legal community is a part of the modern Ukrainian society, which stands guard over the protection of its interests. The appropriate constitutional status and responsibilities imposed on the advocacy cause the society's acute attention to the moral and ethical component of the activity of the advocacy in general and each lawyer in particular. It concerns both daily activities in real life and legal activities in social networks, which have become a significant part of our reality due to their total dissemination in personal and professional life of the individual. Such increased public attention to advocacy determines the need to ensure appropriate quality control over the specified professional activity, which is carried out by specialized structural divisions of the advocacy as an autonomous and self-governing institute in Ukraine. The results of such control are the disciplinary liability of the lawyer. The definition of disciplinary liability of a lawyer is a special type of legal liability applicable to a lawyer based on the results of a disciplinary proceeding carried out by a qualification and disciplinary commission of the advocacy for committing a disciplinary offensce. The content of the Legal Ethics Rules has been researched and found to be rather extensive and contains only imperative obligations and prohibitions but does not contain specific guidance on the use of clearly defined sanctions for violation of a particular Rule. And the adherence of the lawyer to the Rules of Legal Ethics, the admissibility of their actions and statements in real life, as well as their activities in social networks are is determined on the basis of appraisal concepts and depends on the discretion of the authorities with the right of official interpretation of the Rules of Legal Ethics in the process of disciplinary proceedings and, as a result, disciplinarypenalties.
This article deals with the concept, essence of the institution of exemption from criminal liability and challenges of the functioning of this institution. The objective of the institution of exemption from criminal liability is to prevent the restriction of human rights by bringing the violator to criminal responsibility that is not proportional to its objectives. The Plenum of the Supreme Court of Ukraine defined the concept of exemption from criminal liability in 2005. This definition does not correspond to the modern realities of the development of criminal legal science and practice. In particular, while it is mentioned that, in fact, a State refuses to impose penal measures on a person, it is not specified why such a refusal exists. There is a need to establish in article 44 of the Criminal Code a definition that will reflect the imposition of the investigational institution more accurately, as its application is not only a clemency of the State against the perpetrator of the crime, but is based on the fact that the objectives of punishment are achieved without the actual prosecution of the perpetrator. Another problem is that the criminal legislation of Ukraine does not provide for the quantitative restriction of the application of exemption from criminal liability to a particular person. His absence calls into question the very existence of this institution, since in a situation of repeated commission of a crime by a person against whom such exemption has been applied, it can be said that neither the purpose of exemption from criminal responsibility nor the purpose of punishment in general has been achieved against him. Another challenge is the issue of the patterns for the application of exemption from criminal liability. The main reason is the commission of the crime for the first time. However, the Criminal Code of Ukraine does not specify what should be understood by the crime committed for the first time. The question of taking into account the identity of the perpetrator in the application of ...
Comprehensive detailed analysis of employee involvement in disciplinary responsibility was carried out. This work was carried out on the basis of the general procedure under the Labour Code, as well as special form of disciplinary responsibility of the Prosecutor as a special subject of the violation. The work was carried out on the basis of analysis of relevant legal sources, namely: the Constitution of Ukraine, the law of Ukraine "On Prosecutor's Office", on the basis of the Code of labour laws of Ukraine, thoughts of scientists and practice, personal understanding of the issue. The composition of the disciplinary offense is investigated, the term of disciplinary misconduct with criticism and understanding of the issue by the legislator and a number of scientists was disclosed, a personal understanding of the term was provided, taking into account all the above-mentioned sources and various scientific approaches. The historical development of the institute of disciplinary responsibility of prosecutors from the beginning of Ukraine's independence until today is traced. It takes into account the painful and problematic issues of bringing prosecutors to disciplinary responsibility, the high level of corruption and low legal understanding of the population's legal awareness. The ethical component of the prosecutor's status was taken into account, the Image and degree of public attitude to prosecutors-violators with appropriate personal critical assessment, different views of relevant specialists and providing the necessary recommendations. In the future it will be impossible to avoid the responsibility by prosecutor who violates the law.
The article considers the signs of responsibility of the participants of joint-stock legal relations. Based on the analysis, it is concluded that shareholder liability is characterized by certain features, which, in turn, can be divided into general and special. Shareholder liability has a direct connection with the joint-stock legal relationship and can be applied only to the participants of the relevant legal relationship, the basis for civil liability to the participants of the joint-stock legal relationship is non-performance or improper performance of duties by the latter, local acts, shareholder agreement, and violation of the rights, legitimate interests of other participants in the relationship. Another sign of liability of participants in joint-stock legal relations is the possibility of its application both in court and out of court, as joint-stock legal relations are inherently internal, and the liability that may apply to their participants and the procedure for its application should be provided not only legislative, but also at the local level. Several persons may violate the corporate rights of the parties to the respective legal relations, they are liable as joint and several debtors. That is, in case of inflicting losses on the company by actions (inaction) of its officials collegial-ly, the company may apply to all members of the company or to one of them. Liability of participants of joint-stock legal relations can be applied only at the initiative of the participant whose rights have been violated, shareholders may not go to court to protect the rights and interests of other shareholders and the company outside the relationship, as well as justify their claims by violating the rights of other shareholders. The peculiarity of the liability of participants in joint-stock legal relations is that the grounds for its application, type and amount may be provided not only by law but also by special local acts, such as charter, shareholder agreement, which may define its boundaries, sanctions, grounds for dismissal, distribution risks, etc. Thus the increased responsibility can be established both by the law, and the charter or the joint-stock contract, limited by the law, and the charter and the joint-stock contract - if it is not forbidden by the imperative norm. ; У статті розглянуто ознаки відповідальності учасників акціонерних правовідносин. На підставі проведеного аналізу зроблено висновки, що акціонерній відповідальності властиві певні ознаки, які у свою чергу можна поділити на загальні та спеціальні. Акціонерна відповідальність має безпосереднійзв'язок з акціонерними правовідносинами та може застосовуватися виключно до учасників відповідного правового зв'язку. Підставою застосування цивільно-правової відповідальності до учасників акціонерних правовідносин є невиконання або неналежне виконання обов'язків останніми, що можуть передбачатися законодавством, локальними актами, акціонерним договором, та порушення прав, законних інтересів інших учасників окреслених відносин. Ще однією ознакою відповідальності учасників акціонерних правовідносин є можливість її застосування як у судовому, так і в позасудовому порядку, оскільки акціонерні правовідносини за своєю суттю є внутрішніми, то і відповідальність, що може застосовуватися до їхніх учасників, і порядок її застосування повинні передбачатися не лише на законодавчому, а й на локальному рівні. Порушувати корпоративні права учасників відповідних правовідносин можуть декілька осіб, вони несуть відповідальність як солідарні боржники. Тобто у разі завдання збитків товариству діями (бездіяльністю) його посадових осіб колегіально товариство може звернутися з відповідною вимогою до всіх членів органів товариства або до окремого з них. Відповідальність учасників акціонерних правовідносин може застосовуватися лише за ініціативою учасника, чиї права порушено, акціонери не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів. Особливістю відповідальності учасників акціонерних правовідносин є те, що підстави її застосування, вид і розмір можуть передбачатися не лише нормами законодавства, а й спеціальними локальними актами, такими як статут, акціонерний договір, де можуть бути визначені її межі, види санкцій, підстави звільнення, розподіл ризиків тощо. При цьому підвищена відповідальність може бути встановлена як законом, так і статутом або акціонерним договором, обмежена законом, а статутом та акціонерним договором - якщо цього не забороняє імперативна норма.
Despite numerous in-depth scientific works, we believe that the issue of disciplinary and criminal prosecution of medical workers needs further study in the light of legislative changes and law-making activities of the European Court of Human Rights. The purpose of the article is to characterize the national legislation governing the disciplinary and criminal prosecution of medical workers. The article analyzes the national legislation governing criminal and disciplinary proceedings for medical offenses. It is established that the criminal legislation in the field of regulation of criminal liability for medical crimes needs to be improved, in particular Art. 140 of the Criminal Code of Ukraine. Based on the generalization of case law, it was concluded that there is no single approach to determining the objective side of this type of crime. This requirement is related to the need to avoid cases of unjustified criminal prosecution of medical workers, when criminal prosecution is carried out and only in court the truth in the case is established and an acquittal is passed. The study provided an opportunity to conclude that a disciplinary misdemeanor is an illegal culpable act or omission, which is expressed in non-performance or improper performance by the employee of duties and other requirements imposed on him under labor law, other special regulations, for which may be subject to disciplinary action. Like any offense, a disciplinary offense is characterized by a set of objective and subjective features, called the composition of the offense: the subject, the subjective side, the object, the objective side. Disciplinary liability of a medical worker is a separate type of legal liability that arises in the event of a disciplinary misconduct by a medical worker. Disciplinary liability of medical workers occurs not only for disciplinary misconduct, but also for violation of moral and ethical norms, as workers in this category must comply with the requirements of professional ethics, respect for honor and dignity of ...
The article is devoted to the research of the exercise of the property rights of limited liability companies and additional liability companies of one person.Attention is paid to the performance of the sole participant of the functions of the supreme and executive bodies of the company at the same time; fulfillment of the function of the director on the basis of an employment contract with the company and without its conclusion; the exercise of property rights without the subject's determination of such rights; lack of separation of powers of a single participant as a participant (founder), supreme body of the company and executive body of the company.The provisions of the national legislation on property, property rights and subjects of their realization, which are contained in the Law of Ukraine "On property valuation, property rights and professional valuation activity in Ukraine", Civil Code of Ukraine, Economic code of Ukraine, Law of Ukraine "On partnerships limited liability and additional liability" and certain other legal acts.The court practice of resolving disputes arising between public authorities and companies with limited liability companies and additional liability of one person in the case of performing a single participant functions of a director without concluding an employment contract with the company is analyzed. The existence of different approaches to understanding the essence of the relevant legal relationships is revealed. The own proposals for ways of solving the identified practical problems are substantiated.According to the results of the analysis, the proposals for exercising the property rights of limited liability companies and additional liability companies of one person are substantiated, namely: the proposed forms of confirmation of the authority of a single participant in the performance of the functions of the supreme body of the company and executive body of the company during the exercise of the property rights of limited liability companies and additional liability of one person; the proposed forms of exercising the property rights of limited liability companies and additional liability of one person are the sole participant in the performance of the functions of the supreme body of the company and executive body of the company. ; Статтю присвячено дослідженню питання здійснення майнових прав товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю однієї особи.Звертається увага на виконання єдиним учасником функцій вищого та виконавчого органів товариства одночасно; виконання єдиним учасником функцій директора на підставі трудового договору з товариством та без його укладення; здійснення майнових прав без визначеності суб'єкта таких прав; відсутності розмежування повноважень єдиного учасника як учасника вищого та виконавчого органів тощо.За результатами проведеного аналізу обґрунтовано пропозиції щодо здійснення майнових прав товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю однієї особи.
the article is devoted to the study of the reasons for the emergence of joint liability. The author has analyzed the situation of the current national legislation and theoretical surveys on this issue. ; статья посвящена исследованию оснований возникновения солидарных обязательств. Автором проанализированы положения действующего отечественного законодательства и теоретические разработки по данному вопросу. ; статтю присвячено дослідженню підстав виникнення солідарних зобов'язань. Автором проаналізовано положення чинного вітчизняного законодавства та теоретичні розробки з цього питання.
The aim to characterize civil liability as a component of legal liability in pharmacy. Materials and methods. During the research, the methods of analysis, synthesis, and legal comparison were used. National civil legislation, as well as general theoretical approaches and points of view to the issues of civil liability in the pharmaceutical healthcare sector were used as research material. Results. The sphere of circulation of medicines is a multifaceted complex of legal relations regulated by the norms of various branches of law. At the same time, their generalizing feature is the focus on providing the population with affordable, safe and high-quality medicines. Establishing the rights of citizens at the legislative level, the legislator always necessarily provides for mechanisms of protection against violation of these rights. One of the most effective mechanisms is legal liability. Since the above citizens' rights are civil rights, it seems relevant to investigate the essence and content of civil liability in the pharmaceutical healthcare sector. Pacta sunt servanda is a principle of international law, according to which treaties are binding and must be executed in good faith. Unlike contractual liability, delict liability occurs in cases where the violator does not have a contractual relationship with the offended party. Conclusions. Civil liability is one of the most effective measures to ensure the constitutional right of citizens to accessible. safe and quality medicines. Determination of the legal status of a pharmaceutical worker as one of the central figures in healthcare is necessary for the correct determination of the type of civil liability ; Цель работы – характеристика гражданско-правовой ответственности как составляющей юридической ответственности в фармацевтической сфере. Материалы и методы. В ходе исследования использовали методы анализа, синтеза, сравнительно-правовой. В качестве материала исследования использовали национальное гражданское законодательство, а также общетеоретические подходы и позиции ученых по вопросам гражданско-правовой ответственности в фармацевтическом секторе здравоохранения. Результаты. Сфера обращения лекарственных средств представляет собой многогранный сложный комплекс правоотношений, регулируемых нормами различных отраслей права. Их обобщающий их признак – направленность на обеспечение населения доступными, безопасными и качественными лекарственными средствами. Устанавливая на законодательном уровне права граждан, законодатель обязательно предусматривает механизмы защиты от нарушения указанных прав. Одно из наиболее действенных таких средств – юридическая ответственность. Поскольку указанные права граждан относятся к гражданским, актуальны исследования сущности и содержания гражданско-правовой ответственности в фармацевтическом секторе здравоохранения. По такому критерию, как источник возникновения гражданских прав и обязанностей, различают договорную и внедоговорную ответственность. Договорная ответственность – следствие неисполнения или ненадлежащего исполнения своих обязанностей одной из сторон договора. Pacta sunt servanda – принцип международного права, согласно которому договоры обязательны и должны выполняться добросовестно. В отличие от договорной, ответственность деликтная наступает в случаях, когда нарушитель не находится в договорных отношениях с потерпевшей стороной. Выводы. Гражданско-правовая ответственность – одна из действенных мер обеспечения конституционного права граждан на доступные, безопасные и качественные лекарственные средства. Установление правового статуса фармацевтического работника как одной из центральных фигур в сфере охраны необходимо для правильного определения вида гражданско-правовой ответственности. ; Мета роботи – характеристика цивільно-правової відповідальності як складової юридичної відповідальності у фармацевтичній сфері. Матеріали та методи. Під час дослідження використали методи аналізу, синтезу, порівняльно-правовий. Матеріал дослідження – національне цивільне законодавство, а також загальнотеоретичні підходи та позиції науковців щодо питань цивільно-правової відповідальності у фармацевтичному секторі галузі охорони здоров'я. Результати. Сфера обігу лікарських засобів – багатогранний складний комплекс правовідносин, що регулюються нормами різних галузей права. Але їхня спільна ознака – спрямованість на забезпечення населення доступними, безпечними та якісними лікарськими засобами. Встановлюючи на законодавчому рівні права громадян, законодавець обов'язково передбачає механізми захисту від порушення цих прав. Один із найбільш дієвих засобів – юридична відповідальність. Оскільки названі права громадян належать до цивільних, актуальним є дослідження сутності та змісту цивільно-правової відповідальності у фармацевтичному секторі сфери охорони здоров'я. За таким критерієм, як джерело виникнення цивільних прав та обов'язків, розрізняють договірну та недоговірну відповідальність. Договірна відповідальність – наслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків однією зі сторін договору. Pacta sunt servanda – принцип міжнародного права, згідно з ним договори є обов'язковими та мають виконуватися добросовісно. На відміну від договірної, відповідальність деліктна настає у випадках, коли порушник не перебуває в договірних відносинах із потерпілою стороною. Висновки. Цивільно-правова відповідальність – один із дієвих заходів забезпечення конституційного права громадян на доступні, безпечні та якісні лікарські засоби. Встановлення правового статусу фармацевтичного працівника як однієї з центральних фігур у сфері охорони необхідне для правильного визначення виду цивільно-правової відповідальності.
The aim to characterize civil liability as a component of legal liability in pharmacy. Materials and methods. During the research, the methods of analysis, synthesis, and legal comparison were used. National civil legislation, as well as general theoretical approaches and points of view to the issues of civil liability in the pharmaceutical healthcare sector were used as research material. Results. The sphere of circulation of medicines is a multifaceted complex of legal relations regulated by the norms of various branches of law. At the same time, their generalizing feature is the focus on providing the population with affordable, safe and high-quality medicines. Establishing the rights of citizens at the legislative level, the legislator always necessarily provides for mechanisms of protection against violation of these rights. One of the most effective mechanisms is legal liability. Since the above citizens' rights are civil rights, it seems relevant to investigate the essence and content of civil liability in the pharmaceutical healthcare sector. Pacta sunt servanda is a principle of international law, according to which treaties are binding and must be executed in good faith. Unlike contractual liability, delict liability occurs in cases where the violator does not have a contractual relationship with the offended party. Conclusions. Civil liability is one of the most effective measures to ensure the constitutional right of citizens to accessible. safe and quality medicines. Determination of the legal status of a pharmaceutical worker as one of the central figures in healthcare is necessary for the correct determination of the type of civil liability ; Цель работы – характеристика гражданско-правовой ответственности как составляющей юридической ответственности в фармацевтической сфере. Материалы и методы. В ходе исследования использовали методы анализа, синтеза, сравнительно-правовой. В качестве материала исследования использовали национальное гражданское законодательство, а также общетеоретические подходы и позиции ученых по вопросам гражданско-правовой ответственности в фармацевтическом секторе здравоохранения. Результаты. Сфера обращения лекарственных средств представляет собой многогранный сложный комплекс правоотношений, регулируемых нормами различных отраслей права. Их обобщающий их признак – направленность на обеспечение населения доступными, безопасными и качественными лекарственными средствами. Устанавливая на законодательном уровне права граждан, законодатель обязательно предусматривает механизмы защиты от нарушения указанных прав. Одно из наиболее действенных таких средств – юридическая ответственность. Поскольку указанные права граждан относятся к гражданским, актуальны исследования сущности и содержания гражданско-правовой ответственности в фармацевтическом секторе здравоохранения. По такому критерию, как источник возникновения гражданских прав и обязанностей, различают договорную и внедоговорную ответственность. Договорная ответственность – следствие неисполнения или ненадлежащего исполнения своих обязанностей одной из сторон договора. Pacta sunt servanda – принцип международного права, согласно которому договоры обязательны и должны выполняться добросовестно. В отличие от договорной, ответственность деликтная наступает в случаях, когда нарушитель не находится в договорных отношениях с потерпевшей стороной. Выводы. Гражданско-правовая ответственность – одна из действенных мер обеспечения конституционного права граждан на доступные, безопасные и качественные лекарственные средства. Установление правового статуса фармацевтического работника как одной из центральных фигур в сфере охраны необходимо для правильного определения вида гражданско-правовой ответственности. ; Мета роботи – характеристика цивільно-правової відповідальності як складової юридичної відповідальності у фармацевтичній сфері. Матеріали та методи. Під час дослідження використали методи аналізу, синтезу, порівняльно-правовий. Матеріал дослідження – національне цивільне законодавство, а також загальнотеоретичні підходи та позиції науковців щодо питань цивільно-правової відповідальності у фармацевтичному секторі галузі охорони здоров'я. Результати. Сфера обігу лікарських засобів – багатогранний складний комплекс правовідносин, що регулюються нормами різних галузей права. Але їхня спільна ознака – спрямованість на забезпечення населення доступними, безпечними та якісними лікарськими засобами. Встановлюючи на законодавчому рівні права громадян, законодавець обов'язково передбачає механізми захисту від порушення цих прав. Один із найбільш дієвих засобів – юридична відповідальність. Оскільки названі права громадян належать до цивільних, актуальним є дослідження сутності та змісту цивільно-правової відповідальності у фармацевтичному секторі сфери охорони здоров'я. За таким критерієм, як джерело виникнення цивільних прав та обов'язків, розрізняють договірну та недоговірну відповідальність. Договірна відповідальність – наслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків однією зі сторін договору. Pacta sunt servanda – принцип міжнародного права, згідно з ним договори є обов'язковими та мають виконуватися добросовісно. На відміну від договірної, відповідальність деліктна настає у випадках, коли порушник не перебуває в договірних відносинах із потерпілою стороною. Висновки. Цивільно-правова відповідальність – один із дієвих заходів забезпечення конституційного права громадян на доступні, безпечні та якісні лікарські засоби. Встановлення правового статусу фармацевтичного працівника як однієї з центральних фігур у сфері охорони необхідне для правильного визначення виду цивільно-правової відповідальності.
The purpose of creating and operating any business entity is profit making. Corporate rights subjects have the right to receive income from participation in the company – dividends; the strategic company development and its investment attractiveness for potential investors depend on the dividends' payment level. The purpose of the study is substantiation of the dividends' payment key points, depending on the company's type, accrual procedure, taxation and dividends' payment with taking into account the joint stock company and limited liability company characteristics. The conducted research allows stating that the features of accrual and payment of dividends depend, first of all, on the entity's organizational form. The dividends' concept essence and the key points of their payment are researched depending on the company's type. Restrictions, periodicity and forms of dividends' payment are presented depending on the company's type. The algorithm which takes into account the order of accrual, taxation and payment of dividends on the base of the joint stock company and limited liability company characteristics are developed. The features of accrual and payment of dividends for joint stock companies and limited liability companies are systematically organized. The differences and features of dividend accounting and taxation were identified. The analysis of the scientific literature and the Ukrainian legislation allow generalizing the procedure for calculating and paying dividends in the form of the actions algorithm and establishing differences between LLC and JSC in terms of accrual and payment of dividends, in particular: in the LLC dividends may be paid for any period which is multiple of the quarter, unless otherwise provided by the charter that is, without certain requirements and restrictions and it is opposed to the joint stock company, in which the law establishes the frequency of payments (once a year); JSC can only pay dividends in cash. In LLC it is possible to pay dividends in other forms (natural form) ...
The relevance of the scientific article is due to the changes made to copyright legislation, which established a multiple size of civil liability for violation of copyright and related rights. Such responsibility is atypical for civil law, since it provides for the dependence of its size on the form of guilt of the offender. In the doctrine of civil law and jurisprudence, the presumption of guilt in committing a civil offense is traditionally applied. At the same time, the measures of responsibility are aimed at full compensation for the harm caused, regardless of the form of guilt. Therefore, in civil law there is no normative definition of the forms of guilt. At the same time, in cases on the protection of copyright and related rights, the issue of proving the form of the offender's guilt acquires special significance. This is necessary to establish the basis for civil liability and its size. For this purpose, based on the study of scientific approaches to understanding the category of guilt, the author of the article formulated criteria for establishing a careless form of guilt in violation of copyright and related rights; the signs indicating the absence of guilt in the actions of the offender have been identified; the characterization of intent when committing a violation of these rights is given. The behavior of the violator, which is deliberately aimed at violating the rights of the copyright holder or deliberately ignoring his rights in order to achieve goals useful for himself, should be defined as guilt in the form of intent. The attitude of the subject to the harm caused to the copyright holder is legally unimportant. Intent should be established with respect to the behavior of the subject at the time of the violation, and not after its completion. The application of the criteria for the form of guilt proposed in the article is aimed at solving practical problems in law enforcement
The article focuses on study of legal basis for the transfer of a participant's share in the authorized capital of limited liability and additional liability companies to another person. It has been confirmed that the "transfer of equity interest of an economic partnership" essence as a legal category of the Commercial Law science has not been carefully investigated. Additionally it is stated that clarification of the issue what is posed as a subject of the contracts – share or equity rights – has a significant meaning in definition of the subject of the purchase agreements, gift agreements and other agreements, aimed at the property transfer. It has been proven that a share in the authorized capital constitutes as such a subject, but not equity rights that are testified by it. It is proposed to understand the legal concept of the "transfer of a share" as a superordinate term which includes alienation, interest sale, levy of execution on partnership share, inheritance, legal succession and other grounds for such a transition. The legal basis for the organization and implementation of the transfer of a share in the authorized capital of limited liability and additional liability companies has been analyzed. The shortcomings of the legal basis of this process are identified, which may include irregularities in certain issues, in particular, regarding the definition of the subject matter of the agreement on the alienation of a share in the authorized capital and the introduction of the institution of a corporate agreement on the non-application possibility of the provisions of the legislation regarding the preferential right of other participants to acquire a share in the authorized capital. The advantages of the new Law of Ukraine "On Limited Liability and Additional Liability Companies" have been analyzed in relation to the regulation of the participant's priority right to acquire a share (part of a share) of another shareholder of a company that is sold to a third party. First of all, the problems of the legislative development that are connected with the fact that there are certain norms in the Law of Ukraine "On Limited Liability and Additional Liability Companies" have been revealed which create potential threats for subjects in a corporate legal relationship, namely, this refers to the existence of a threat of non-compliance with the rules concerning the priority right of other participants to acquire a share by means of the conclusion by the alienator of any other contracts, save as purchase agreement, in particular, free-of-charge exchange or gift contracts in this area and secondly, the possibility of leveling up legislative provisions regarding the priority right to acquire a share (part of a share) by concluding the corporate agreement with other shareholders of the company, which will include a provision on the non-application of priority right.As a result of the study, the proposals aimed at improving the legal basis for the transfer of a participant's share in the authorized capital of specified economic organizations have been formulated. ; Стаття присвячена дослідженню правової основи переходу частки учасника у статутному капіталі товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю до іншої особи. Виявлено проблеми розвитку законодавства у цій сфері.За результатами дослідження сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення правової основи переходу частки учасника у статутному капіталі зазначених господарських організацій.
