Search results

The article deals with general state of the national book publishing business of the 20s – 30s of the 20th century. The author reveals and analyses the publications of the university book collection valuable in terms of content, design, and time of printing. The history and destiny of some books of educational, scientific and fiction literature are researched. The author's attention is focused on the problems of book publishing process in Ukraine, in particular books of social, economic, agricultural and technical content. The activity of well-known Ukrainian publishing houses of this period is analysed and a bibliographic review of the repertoire of the publications is given. The author notes a significant percentage of academic literature among Ukrainian book production, in particular the works of scientists in various fields of knowledge.The role and place of publishing houses of the regional level are determined. The literature devoted to the World War I is an important contribution to the development of the Ukrainian publishing space. General picture of preparation and printing of works of Ukrainian fiction literature and popular science editions from various branches of knowledge is created. The attention of publishing houses was paid to the preparation of textbooks for rural schools. the creation of popular serial publications was a special feature. Lviv magazines, bulletins on the history and geography of Ukrainian lands are valuable in terms of content. Materials on censorship oppression and seizure of books on Ukrainian science, literature and art are provided. A number of local history publications related to the national book heritage are revealed and analysed, in particular by D.I. Yavornitsky, I.I. Ohienko, L.V. Pisarzhevsky and others. During the scientific research, the author tries to highlight the unknown and forgotten pages of book printing in Ukraine, which are related to development and inhibition of social, economic and political processes. ; В статье освещены общее состояние национальной книжной издательского дела 20-30-х гг. ХХ в. Выявлены и проанализированы ценные по содержанию, полиграфическим оформлением, и время печатания издания университетского книгозибрання. Исследована история и судьбу отдельных экземпляров учебной, научной и художественной литературы. Внимание сосредоточено на проблемах книгоиздательского процесса в Украине, в частности книг социально-экономического, сельскохозяйственного и технического содержания. По источникам проанализирована деятельность известных украинских издательств этого периода и представлены библиографический обзор репертуара изданий. Среди книжной продукции Украины значительный процент принадлежал академической литературе, в частности работам ученых различных областей знаний. Определена роль и место, которое занимали издательства областного уровня. Весомый вклад в развитие украинского издательского пространства является литература, посвященная Первой мировой войне. Создан общую картину подготовки и печати произведений украинской художественной литературы, научно-популярных изданий по различным отраслям знаний. Внимание издательств уделялось подготовке учебников для сельских школ. Отдельным направлением было создание популярных среди населения серийных изданий. Ценными по содержанию львовские журналы, вестники по истории и географии украинских земель. Предоставлены материалы о цензурные притеснения и изъятия произведений деятелей украинской науки, литературы, искусства. Обнаружено и обработано определенное количество краеведческих изданий, относящихся к национальной книжного наследия, в частности Д.И. Яворницкого, И.И. Огиенко, Л.В. Писаржевского и тому подобное. Во время научной разведки автор пыталась осветить неизвестные и забытые страницы книгопечатания Украины, связанные с развитием и торможением социально-экономических и политических процессов. ; У статті висвітлено загальний стан національної книжкової видавничої справи 20-30-х рр. ХХ ст. Виявлено та проаналізовано цінні за змістом, поліграфічним оформленням, та часом друкування видання університетського книгозібрання. Досліджено історію та долю окремих примірників навчальної, наукової та художньої літератури. Увагу зосереджено на проблемах книговидавничого процесу в Україні, зокрема книг соціально-економічного, сільськогосподарського та технічного змісту. За джерелами проаналізовано діяльність відомих українських видавництв цього періоду та подано бібліографічний огляд репертуару видань. Серед книжкової продукції України значний відсоток належав академічній літературі, зокрема працям вчених різних галузей знань. Визначено роль та місце, яке посідали видавництва обласного рівня. Вагомим внеском у розвиток українського видавничого простору є література, присвячена Першій світовій війні. Створено загальну картину підготовки та друкування творів української художньої літератури, науково-популярних видань з різних галузей знань. Увага видавництв приділялась підготовці підручників для сільських шкіл. Окремим напрямком було створення популярних серед населення серійних видань. Цінними за змістом є львівські часописи, вісники з історії та географії українських земель. Надано матеріали про цензурні утиски та вилучення творів діячів української науки, літератури, мистецтва. Виявлено та опрацьовано певну кількість краєзнавчих видань, що належать до національної книжкової спадщини, зокрема Д.І. Яворницького, І.І. Огієнка, Л.В. Писаржевського тощо. Під час наукової розвідки авторка намагалась висвітлити невідомі та забуті сторінки книгодрукування України, які пов'язані з розвитком та гальмуванням соціально- економічних і політичних процесів.

En el panorama europeu, Espanya representa un punt de referència positiu pel que fa a la regulació dels biobancs. De fet, a principis del segle XXI, la legislació espanyola ha respost ràpidament als reptes plantejats pels avanços de la biotecnologia i la genòmica en el camp de la recerca biomèdica mitjançant la promulgació en 2007 de la Llei de Recerca Biomèdica per a mantenir-se al dia amb el canvi de paradigma. Durant els últims 10 anys, aquest marc espanyol juntament amb el Reial decret 1716/2011 ha tingut el mèrit d'abordar les qüestions ètiques més controvertides relacionades amb els biobancs. No obstant això, avui la regulació de la recerca biomèdica i els biobancs ha de bregar amb la intel·ligència artificial i recerques amb gran quantitat de dades que han plantejat una sèrie de desafiaments i controvèrsies. L'objectiu d'aquest article és doble. En primer lloc, analitzaré des d'un punt de vista ètic els mèrits de la regulació espanyola sobre biobancs amb la finalitat d'extreure algunes lliçons de la situació encara no regulada en altres Estats membres.En segon lloc, tractaré el canvi de paradigma en la recerca biomèdica i em preguntaré si el marc ètic i legal que va introduir la llei espanyola a principis de segle encara és capaç de mantenir-se ferm davant els nous desafiaments contextuals i socials. En aquest sentit, identificaré algunes oportunitats d'implementació i suggeriré estratègies per a aconseguir-les en el context específic dels biobancs. ; In the European landscape, Spain represents a positive reference point when it comes to biobank regulation. Indeed, at the beginning of XXI century, the Spanish legislation has promptly responded to challenges posed by new biotechnologies and advances in genomics in the field of biomedical research by enacting in 2007 the Ley de Investigación Biomédica in order to keep up with the paradigm shift. Over the past 10 years, this Spanish framework along with the Real Decreto 1716/2011 has hold the merit to tackle the most controversial ethical issues related to use of human samples and personal data in biomedical research and biobanking (e.g. broad consent, secondary uses, governance, etc.). However, today the regulation of biomedical research and biobanks has to deal with big data, artificial intelligence and data-intensive research which have brought a number of challenges and controversies. The aim of this paper is two-fold. First, I will analyse from an ethical point of view the merits of Spanish regulation on biobanking in order to draw some lessons for the still unregulated situation in other Member States. Secondly, I will discuss the big data paradigm shift in biomedical research and question if the ethical and legal framework introduced the Spanish law at the beginning of the century is still able to hold the ground with the new contextual and societal challenges. In this respect, I will identify some opportunities for implementation and suggest strategies to achieve them in the specific context of biobanks. ; En el panorama europeo, España representa un punto de referencia positivo en lo que respecta a la regulación de los biobancos. De hecho, a principios del siglo XXI, la legislación española ha respondido rápidamente a los retos planteados por los avances de la biotecnología y la genómica en el campo de la investigación biomédica mediante la promulgación en 2007 de la Ley de Investigación Biomédica para mantenerse al día con el cambio de paradigma. Durante los últimos 10 años, este marco español junto con el Real Decreto 1716/2011 ha tenido el mérito de abordar las cuestiones éticas más controvertidas relacionadas con los biobancos. Sin embargo, hoy la regulación de la investigación biomédica y los biobancos tiene que lidiar con la inteligencia artificial e investigaciones con gran cantidad de datos que han planteado una serie de desafíos y controversias. El objetivo de este artículo es doble. En primer lugar, analizaré desde un punto de vista ético los méritos de la regulación española sobre biobancos con el fin de extraer algunas lecciones de la situación aún no regulada en otros Estados miembros. En segundo lugar, trataré el cambio de paradigma en la investigación biomédica y me preguntaré si el marco ético y legal que introdujo la ley española a principios de siglo todavía es capaz de mantenerse firmeante los nuevos desafíos contextuales y sociales. En este sentido, identificaré algunas oportunidades de implementación y sugeriré estrategias para lograrlas en el contexto específico de los biobancos.

The article pertains to the tax issues arising from the COVID-19 pandemic in respect of cross- border workers. The main issue is the impact of the restriction in cross-border movements during the pandemic on the determination of the place of work. The authors refer to two situations. The first is when a Polish worker employed by a Polish employer and working abroad cannot return to Poland. The second is when he or she performs work at home in Poland instead of at the normal place of work abroad. The authors consider the legal fiction of carrying out work in the place where it would have been done before the pandemic as a rational solution. However, they are strongly critical of the introduction of such solution via the Mutual Agreement. ; The article is, inter alia, the result of research carried out by Wojciech Morawski under the grant funded by the National Science Centre (Poland) No. 2019/35/B/HS5/00554 "Interpretation of tax law in the context of passing time" ; Wojciech Morawski: wmoraw@umk.pl ; Błażej Kuźniacki: blazej.kuzniacki@gmail.com ; Wojciech Morawski is Associate Professor at the Nicolaus Copernicus University in Toruń and the Head of the Department of Public Finance, at the Faculty of Law and Administration, Nicolaus Copernicus University, in Toruń, Poland. ; Błażej Kuźniacki is Assistant Professor in the Department of Administrative, Constitutional and Labour Law, Lazarski University, Poland, and Assistant Professor in the Amsterdam Centre for Tax Law, at the University of Amsterdam, Netherlands. ; Wojciech Morawski - Nicolaus Copernicus University in Toruń, Poland ; Błażej Kuźniacki - Lazarski University, Poland; University of Amsterdam, Netherlands ; Ault H., Improving the Resolution of International Tax Disputes, "Florida Tax Review" 2005–2005, no. 7. ; Barrett G., Protecting Legitimate Expectations in European Community Law and in Domestic Irish Law, (in:) Yearbook of European Law 2020. ; Bingham T., The Rule of Law, Penguin 2010. ; Cai Q., Zhang P., A Theoretical Reflection on the OECD's New Statistics Reporting Framework for the Mutual Agreement Procedure: Isolating, Measuring, and Monitoring, "Journal of International Economic Law" 2018, no. 21. ; Casady C.B., Baxter D., Pandemics, public-private partnerships (PPPs), and force majeure | COVID-19 expectations and implications, "Construction Management and Economics" 2020, no. 38. ; Chorążka J., Rzeżnicka K., Nowe Polsko-Niemieckie Porozumienie Wpływa na Opodatkowanie Pracy Zdalnej Pracowników Transgranicznych, https://studio.pwc.pl/aktualnosci/alerty/ polsko-niemieckie-porozumienie-wplywa-na-opodatkowanie-pracy-zdalnej-pracownikowtransgranicznych. ; Frowein J.Abr., Hahn M.J., The Participation of Parliament in the Treaty Process in the Federal Republic of Germany-Europe, "Chicago-Kent Law Review" 1991, vol. 67, Issue 2, https://core.ac.uk/download/pdf/217423164.pdf. ; Gardiner R., Treaty Interpretation, Oxford 2008. ; Hattingh J., The Multilateral Instrument from a Legal Perspective: What May Be the Challenges?, "Bulletin International Taxation" 2017, no. 71. ; Kaczor K., (in:) M. Jamroży, A. Cloer (eds.), Umowa o unikaniu podwójnego opodatkowania z Niemcami, Warsaw 2007. ; Kiraz Ş.E., Üstün E.Y., COVID-19 and force majeure clauses: an examination of arbitral tribunal's awards, "Uniform Law Review" 2020, no. 25. ; Kostić S.V., In Search of the Digital Nomad: Rethinking the Taxation of Employment Income under Tax Treaties, "World Tax Journal" 2019, no. 5. ; Morawski W., Opodatkowanie Dochodów z Pracy Najemnej w Świetle Umów o Unikaniu Podwójnego Opodatkowania (Cz. 1), "Przegląd Podatkowy" 2006, no. 9. ; Makimoto T., Manners D., Digital Nomad, Wiley 1997. ; Oats L., Miller A., Mulligan E., Principles of International Taxation, Bloomsbury 2017. ; OECD, Model Tax Convention on Income and on Capital (Full Version), https://www.oecd-ilibrary.org/taxation/model-tax-convention-on-income-and-on-capital-full-version_9a5b369e-en. ; OECD, The Updated Guidance on Tax Treaties and Impact of the COVID-19 Pandemic, 15 (21 January 2020), https://www.oecd.org/tax/treaties/guidance-tax-treaties-and-the-impact-of-the-covid19-crisis.htm. ; Parliament's Role in International Treaties, Bundestag, https://www.bundestag.de/resource/blob/509982/1316a1c42f1a8ee8a04cc65640d8af40/WD-2–038-17-pdf-data.pdf. ; Pötgens F., Income from International Private Employment, IBFD 2007. ; Pötgens F., Stand-By Fee Taxable in Residence State Under Art. 15 of the OECD Model, "European Taxation" 2008, no. 2. ; Rust A., Germany: Taxing Right for a Golden Handshake and the Effect of a Mutual Agreement between the Competent Authorities, (in:) E.C.C.M. Kemmeren et al. (eds.), Tax Case Law Around the Globe 2016. ; Schønberg S., Legitimate expectation in administrative law, Oxford 2000. ; 26 ; 4 ; 95 ; 110

Penularan pandemik COVID-19 di Malaysia yang mula dikesan pada akhir bulan Januari 2020 lalu telah memaksa kerajaan melaksanakan Perintah Kawalan Pergerakan (PKP) yang seterusnya dilanjutkan kepada Perintah Kawalan Pergerakan Bersyarat (PKPB) dan disusuli dengan Perintah Kawalan Pergerakan Pemulihan (PKPP) mulai 18 Mac 2020. Bukan itu sahaja, Perintah Kawalan Pergerakan Diperketatkan (PKPD) di beberapa kawasan juga dilaksanakan. Memandangkan pengalaman PKP ini adalah pertama kali bagi kebanyakan penduduk dan tempohnya yang panjang sehingga memberikan impak terhadap pelbagai sektor ekonomi negara. Salah satu sektor berkenaan ialah industri media, seni dan hiburan. Penularan pandemik COVID-19 dan pelaksanaan PKP didapati memberikan kesan yang mendalam terutamanya terhadap penggiat seni (profesional dan tidak formal) di negeri Sabah. Asas permasalahan kajian ini didasarkan pada dua isu, iaitu (i) bagaimanakah tahap dan ciri-ciri resilien penggiat seni (profesional dan tidak formal) sepanjang PKP (termasuk PKPB, PKPP dan PKPD) yang berlangsung? dan (ii) bagaimanakah mereka mengadaptasi pendekatan persembahan (seni tari, seni teater dan seni muzik) dari normal biasa bersifat fizikal ke normal baharu, iaitu 'pentas' digital dan cabaran yang terpaksa dihadapi dalam tempoh PKP, PKPB, PKPP, PKPD dan pasca COVID-19 nanti? Oleh itu, objektif kajian ini adalah (i) mengenal pasti tahap dan ciri-ciri resilien (daya tahan) penggiat seni sepanjang tempoh PKP termasuk PKPB, PKPP dan PKPD yang dikaji di negeri Sabah (ii) meneliti kepelbagaian strategi adaptasi yang dilakukan oleh pengiat seni persembahan dalam tempoh PKP (termasuk PKPB, PKPD dan PKPP) dalam konteks perubahan daripada amalan normal biasa kepada amalan normal baharu yang dilakukan oleh penggiat seni persembahan di negeri ini (iii) mencadangkan strategi semerta, jangka pendek, jangka sederhana dan jangka panjang yang boleh dilaksanakan dalam memperkasa penggiat seni persembahan dengan mengambil kira perubahan kepada amalan normal baharu dan budaya aplikasi digital pasca COVID-19. Kajian ini menggunakan pendekatan kuantitatif yang disokong oleh kaedah kualitatif. Kaedah kuantitatif melibatkan temu bual penggiat seni tari menggunakan borang soal selidik. Kajian fundamental ini dijangka dapat menyumbang dalam penyediaan pelan pengurusan risiko dan krisis penularan pandemik dan pembuatan polisis berkaitan dengan bidang seni tari. The COVID-19 pandemic in Malaysia which was first detected at the end of January 2020 has forced the government to implement the Movement Control Order (MCO) which was subsequently extended to conditional Movement Control Order (CMCO) and followed by the Recovery Movement Control Order (RMCO) starting 18 March 2020. Not only that, but the Enhanced Movement Control Order (EMCO) in some areas was also implemented. Considering that the experience of MCO is the first time for most residents and its long duration until it is found to have an impact on various sectors of the country's economy. One of these sectors is the media, arts and entertainment industries. The COVID-19 pandemic and the implementation of the MCO have had a profound effectespecially on arts players (professional and informal) in Sabah. The basis of the problem is based on two issues, namely (i) how is the level and characteristics of resilience of art players (professional and informal) during the MCO (including CMCO, RMCO and EMCO) held? and (ii) how do they adapt their performance approach (dance, theatrical arts and musical arts) from normal physical to new normal, namely the digital 'stage' and the challenges faced during the MCO, CMCO, RMCO, EMCO and post-COVID-19 period? Therefore, the objectives of this study are (i) identify the level and characteristicsof resilience (resilience) of art players during the MCO including CMCO, and EMCO studied in Sabah (ii) examine the various adaptation strategies performed by performing arts players during the MCO period (including CMCO, RMCO and EMCO) in the context of changes from normal practices to new normal practices performed by performing arts players in the state (iii) propose a strategy as bright, short-term, medium and long term as feasible in empowering performing arts players taking into account changes to new normal practices and post-COVID-19 digital application culture. The study used a quantitative approach supported by qualitative methods. Quantitative methods involve interviewing dance artists using questionnaires. This fundamental study is expected to contribute to the preparation of risk management plans and pandemic contagion crises and policy making related to the field of dance arts.

Online platforms play an important role in many European industries, from media and advertising to travel and retail. They allow buyers and sellers of goods and services to find each other, trust each other, and trade with each other. They are likely to be significant gateways for many European small- and medium-sized enterprises (SMEs) to global markets. Due to their pivotal position, there is a risk that they may in some cases also misuse their gatekeeper position. As in any market, public policies could help maximize the benefits and minimize the harms of the online platform economy. The European Union and its Member States are already engaged in such policy making, in domains ranging from consumer protection and fair trading practices to competition and media law. However, a challenge to policy makers and researchers is that there is a lack of data on many aspects of platform companies' economic role and behaviour. Traditional economic statistics, national accounts, and market data are not geared towards observing intermediaries that may produce no goods and hold no stocks themselves, yet still play a central role determining in how they are allocated. The objective of this report is to identify indicators that could be used to monitor the online platform economy for the purposes of policy making and, where considered necessary, further regulation, and to recommend corrective actions in areas where no indicators are available to ensure such data becomes available in the future. We break down the problem of observation into three broad areas that cut across policy domains. The first area is the economic significance of platforms in the context of the broader economy. Within this area, three topics for measurement are considered: the volume of trade mediated by platforms; platform size and importance; and data on data. We recommend that statistical agencies should be empowered to collect data on trade mediated by platforms, for instance in travel and e-commerce. Platform size and "data on data" are active areas of research, where not just new data sources but also more conceptual development is needed; we offer some suggestions in this regard. The second area of observation is the economic power that platforms have over their users. Within this area, three topics for measurement are considered: business dependence on platforms; platform's share of consumer attention; and acquisitions as competitive strategy. We find that, from a business strategy perspective, business dependence of platforms is conceptually quite well understood, but good data sources and data are lacking. We recommend that both industry associations and statistical agencies invest into collecting suitable data. Platforms' share of consumer attention is still an area for further research. Beside the standard approaches, we are suggesting more alternative ways, such as measurement via "big data" web traffic. Regarding acquisitions as competitive strategy, including "killer acquisitions" designed to pre-empt future competition, we suggest automated market intelligence data feeds such as an additional way to add puzzle to a jigsaw. However, such data is likely incomplete, and we recommend that the EU considers new obligations on major platforms to report M&A activity to the European Commission, for ex-post research and monitoring purposes, in particular when these M&A are not captured by thresholds in the applicable EU and national merger rules and may therefore never be assessed against their compliance with applicable competition rules. We also propose a number of research questions for furthering the understanding of acquisitions in platform competition and policy. The final area of observation covered in this report relates to the considered consequences of platforms' economic power: how to measure platform volatility; platform transparency; and other potentially problematic and thus policy-relevant practices. The topic of platform transparency would benefit from further conceptual research to understand for instance the tradeoffs between a public's need for transparency of powerful actors vs. legitimate private business interests of a platform company. As for other potentially problematic practices, the new EU P2B Regulation that applies as of 12 July 2020 will create new transparency obligations on platforms to disclose data on their internal complaint-handling systems; we recommend that this data be analysed with a view to identifying and assessing any need for further public policy intervention. These initial findings and recommendations were tested in a stakeholder consultation process that helped us to verify the indicators and the overall framework for monitoring the online platform economy for policy and regulation in the future.

The development of social network sites (SNS) has been one of the most influential phenomena of digital technology in recent years. According to a survey by the Pew Research Center on the use of SNS in the United States (Smith, 2013), two-thirds of adults use tools such as Facebook, Twitter, Myspac and Linkedin and 60% of mobile applications used by smartphone owners are linked to the social network. The growing interest of Internet users for SNS is also confirmed by one of the latest Nielsen studies (2011). According to this study, Internet users in Europe spend more and more time on social networks and blogs: for example, Italian users spend 31% of their total time on the Internet by visiting these categories of services. Among the various SNS, Facebook is now the most popular, with over 900 million users, of which over 500 million access via mobile products (Facebook, 2012). " Social Media" refers to a wide range of applications that allow users to create, share, comment and discuss a multitude of digital content. Social media is considered "dynamic", "interactive", "democratic", "people-centred", "volatile", "social" and "adaptive" (Manca & Ranieri, 2016b). Another aspect of SM that is often overlooked is its ability to transform teaching/learning into a more social, open and collaborative activity. Researchers have used many theories/models to determine the feasibility of using social media for educational purposes. With the exponential growth of social media and the ease of information flow, new horizons are opening up, as the technological progress that allows the teacher to create a student/group on a social media platform and motivating learners to ask questions at any time to clarify their doubts. In addition, teachers can regularly provide parents has been with immediate feedback about the students' progress. The use of social media, especially Facebook and Youtube, has boomed in the field of education. Thanks to Youtube videos, students can learn through sight and hearing by fixing and memorizing the key concepts of what has been acquired. Multisensory learning, as the name suggests, is the process of learning a new topic through the use of two or more senses. Sensory integration occurs in the central nervous system where complex interactions such as coordination, attention, emotions and memory are processed to give a meaningful response. This can include the visual and auditory combination. By activating brain regions associated with hearing and vision, they indicate a direct relationship between knowledge and sensory mechanisms in the brain. In this study I have examined with particular attention the relationship between technologies, digital media and the learning process. In the first part of the work the theoretical frame of reference is outlined for reconstructing the transition from a monosensory society to a multisensory society increasingly dominated by digital artifacts. The second part focuses on the results obtained by answering the question: "How do social media affect the visual and auditory learning of anatomy?" A multisensory integration model has been developed and there is a clear evidence that this model, based on social media Facebook and Youtube, has improved students' performance in anatomy. Perceptual learning is a good testing ground for the multisensory as it is typically very slow, it requires many days of training and has been shown to be mediated by early visual areas of the brain traditionally considered to be highly unimodal. An auditory-visual study has been chosen because visual motion stimuli are typically accompanied by sounds and because there is anatomical evidence in animals and human neurophysiology studies indicating that hearing-sight interactions affect visual processing in the primary visual cortex as well. This study aims at the following: - investigating the role of the visual element in the study of anatomy thanks to the use of Youtube; - exploring how Youtube and Facebook technology have played a role in enhancing students' learning skills - shedding new light on the importance of Youtube and Facebook as fundamental teaching tools and as a resource for both teachers and students. This empirical research shows the positive results achieved using SNS and multisensory models in both higher and university education. note

The purpose of the article is to analyse the agrarianist by their content approaches and practices of solving the agrarian issue as a realization in practice of peasants' hopes and ideas about their just future; to establish criteria for clarifying the agrarianist essence of practices for solving the agrarian issue, to determine the types of these practices; show the dynamics of changes in peasant agrarian approaches and practices under different forms of government during the Ukrainian Revolution of 1917 – 1921. The research methodology is a socio-cultural approach, which allows to explain how Ukrainian peasantry's mental guidelines, ways of seeing the solution of the agrarian issue affected the practices of solving the land issue and influenced the emergence of domestic agrarianism in 1917 – 1921. The scientific novelty consists in the following: it has been substantiated that during the revolutionary period of 1917 – 1921 there was a dynamic change in peasant agrarianist approaches and practices to solve the agrarian issue: from socialization policy based on the rejection of private ownership of land, free requisition of land from the owners and its transfer to the peasants for cultivation, to the inclination of the peasant community to receive land in private ownership for redemption to the state. The Conclusions. The following criteria for the agrarianist essence of approaches and practices for solving the agrarian issue during the revolution of 1917 – 1921 have been defined: if we consider the Bolshevik-Communist model, it is a denial of the nationalization of land and collective management on it; if we consider the bourgeois and capitalist model, it is a denial of large private ownership of land. Since in the grain growers' mentality the fundamental principle of land ownership or use was personal work on it, the main peasant agrarian approaches and practices to solve the agrarian question during the revolution of 1917 – 1921 were: 1. preservation of small peasant private ownership of land; 2. transfer of land for life with the right of inheritance (which in the understanding of the peasantry was close to the right of private property in addition to the possibility of selling land). At the same time, a large part of the peasantry saw socialization as a certain transition period to private property, which had to go through the following stages: confiscation of land from landlords – its transfer to peasants for life – legitimization of peasant private ownership of this land. ; Мета статті – проаналізувати аграристські за змістом підходи та практики розв'язання аграрного питання як реалізацію на практиці селянських сподівань і уявлень про їхнє справедливе майбутнє; встановити критерії для з'ясування аграристської сутності практик із розв'язання аграрного питання, визначити різновиди цих практик; показати динаміку зміни селянських аграристських підходів та практик за різних форм влади у період Української революції 1917 – 1921 рр. Методологією дослідження є соціокультурний підхід, що дає можливість пояснити, як ментальні настанови, способи бачення розв'язання аграрного питання українського селянства, позначилися на практиках розв'язання земельної проблеми та вплинули на появу вітчизняного аграризму в 1917 – 1921 рр. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні того, що протягом революційного періоду 1917–1921рр. спостерігається динаміка зміни селянських аграристських підходів та практик розв'язання аграрної проблеми: від політики соціалізації, базованої на відмові від приватної власності на землю, безоплатної реквізиції землі у власників та передачі її селянам у користування, до схиляння селянського загалу отримати землю у приватну власність за викуп державі. Висновки. Визначено такі критерії аграристської сутності підходів та практик із розв'язання аграрної проблеми в період революції 1917 – 1921 рр.: якщо брати більшовицько-комуністичну модель – це заперечення одержавлення землі та колективного господарювання на ній; якщо брати буржуазно-капіталістичну – це заперечення великої приватної власності на землю. Оскільки у хліборобській ментальності фундаментальною засадою володіння чи користування землею була особиста праця на ній, основними селянськими аграристськими підходами та практиками із розв'язання аграрного питання у період революції 1917 – 1921рр. були: 1) збереження дрібної селянської приватної власності на землю; 2) передача землі у пожиттєве користування з правом успадкування (що у розумінні селянства було близьке до права приватної власності крім можливості землю продавати). Водночас значною частиною селянства соціалізація вбачалася як певний перехідний період до приватної власності, яка мала пройти такі етапи: конфіскація землі у поміщиків – передача її селянам у довічне користування – легітимізація селянської приватної власності на цю землю.

We determined the prevalence of metabolic syndrome (MetS) among military police officers (MPOs) from the radio patrol program of the Military Police of Sao Paulo State (PMESP). Towards this goal, we analyzed the following characteristics: shift duty (daytime or nighttime patrol), service length in the PMESP, education level attained, weekly alcohol consumption, smoking, and physical activity of 93 MPOs. The MPO groups were created based on work shift [daytime (n=48) or nighttime (n=45)], and years of MPO experience [≤3 years (n=48) or ≥10 years (n=45)]. The overall prevalence of MetS among the 93 MPOs was 43%. There was a higher prevalence of MetS in the group with ≥ten years (53.3%) than that with ≤three years (33.3%); so, 1,6 times higher. The more prevalent MetS indicators (n=93) included waist circumference (76.3%), hypertension (55.9%), reduced plasma HDL-cholesterol levels (44%), hypertriglyceridemia (32.2%), and hyperglycemia (20.4%). Greater waist circumference, hypertension, hypertriglyceridemia, higher glycated hemoglobin A1c (HbA1c) levels, and MetS itself were associated with the service length (i.e., ≥ten years). The work shift was not associated with any MetS indicator. Those who were overweight or obese were 2.2. times more likely to develop MetS. Hypertriglyceridemia, the best indicator of the MetS, increased the chance of developing MetS by 16 times. Conclusion: MPOs exhibit a high prevalence of MetS, associated with the years of service and age. ; Determinamos la prevalencia del síndrome metabólico (MetS) entre policías militares (MPO) del programa de radiopatrullas de la Policía Militar del Estado de Sao Paulo (PMESP). Para ello, se analizaron las siguientes características: turno de turno (patrulla diurna o nocturna), duración del servicio en el PMESP, nivel educativo alcanzado, consumo semanal de alcohol, tabaquismo y actividad física de 93 MPO. Los grupos de MPO se crearon en función del turno de trabajo [diurno (n = 48) o nocturno (n = 45)] y años de experiencia de MPO [≤3 años (n = 48) o ≥10 años (n = 45)]. La prevalencia general de MetS entre las 93 MPO fue del 43%. Hubo una mayor prevalencia de MetS en el grupo con ≥ diez años (53,3%) que en el grupo con ≤ tres años (33,3%); entonces, 1,6 veces mayor. Los indicadores de MetS más prevalentes (n = 93) incluyeron circunferencia de la cintura (76,3%), hipertensión (55,9%), niveles reducidos de colesterol HDL en plasma (44%), hipertrigliceridemia (32,2%) e hiperglucemia (20,4%). Una mayor circunferencia de la cintura, hipertensión, hipertrigliceridemia, niveles más altos de hemoglobina glucosilada A1c (HbA1c) y el propio MetS se asociaron con la duración del servicio (es decir, ≥ diez años). El turno de trabajo no se asoció con ningún indicador MetS. Los que tenían sobrepeso u obesidad eran 2,2. veces más probabilidades de desarrollar MetS. La hipertrigliceridemia, el mejor indicador del MetS, aumentó 16 veces la posibilidad de desarrollar MetS. Conclusión: las MPO exhiben una alta prevalencia de MetS, asociada con los años de servicio y la edad. ; Determinamos a prevalência de síndrome metabólica (SM) em policiais militares (PMs) do programa de radiopatrulhamento da Polícia Militar do Estado de São Paulo (PMESP). Para tanto, foram analisadas as seguintes características: Período de serviço (patrulha diurna ou noturna), tempo de serviço na PMESP, escolaridade, consumo semanal de álcool, tabagismo e atividade física de 93 PMs. Os grupos de PMs foram criados com base no turno de trabalho [diurno (n = 48) ou noturno (n = 45)] e anos de experiência na PM [≤3 anos (n = 48) ou ≥10 anos (n = 45)]. A prevalência geral de SM entre os 93 PMs foi de 43%. Houve uma prevalência maior de SM no grupo com ≥10 anos (53,3%) do que naquele com ≤3 anos (33,3%); então, 1,6 vezes maior. Os indicadores de SM mais prevalentes (n = 93) incluíram circunferência da cintura (76,3%), hipertensão (55,9%), níveis plasmáticos de HDL-colesterol reduzidos (44%), hipertrigliceridemia (32,2%) e hiperglicemia (20,4%). Maior circunferência da cintura, hipertensão, hipertrigliceridemia, níveis mais elevados de hemoglobina glicada A1c (HbA1c) e a própria SM foram associados ao tempo de serviço (ou seja, ≥10 anos). O turno de trabalho não foi associado a nenhum indicador de SM. Aqueles que estavam com sobrepeso ou obesos tinham 2,2 vezes mais probabilidade de desenvolver SM. A hipertrigliceridemia, o melhor indicador da SM, aumentou a chance de desenvolver SM em 16 vezes. Conclusão: PMs exibem uma alta prevalência de SM, que está associada com o tempo de serviço e idade.

Modern reality needs to be put into practice, asserted as a program of practical activity by newly developed theoretically approaches, among which the archetypal approach seems to be one of the most promising, since it takes into account the real motives of the actors as subjects. The features of the archetypal approach to activities in certain spheres of social practice from the point of view of realization in everyday life, and not only in theory, are highlighted in the article. Thus, examples of the application of the archetypal approach in marketing practice, in particular branding, in pedagogical practice and in the practice of political diplomacy, are considered. The importance of taking into account the archetypal tendency of the objects of influence in these spheres and the construction of an adequate scheme of activity, including on these principles, is emphasized. An extensive list of individual archetypal classifications is given, archetypes and roles differentiated. The model of the twelve archetypes of M. Mark and KS Pearson was used as a methodological base, among which the types "Simple", "Glorious Small", "Careful", "Creator", "Sage", "Seeker", "Rebel", "Clown", "Hero", "Mage", "Ruler". The difference between the content of the outlook of these archetypes is exemplified by their actual or potential legitimation in the practice of branding, pedagogy and diplomacy. The author uses Ukrainian realities, in particular, conducts an archetypal analysis of diplomatic negotiations between the leadership of Russia and the heads of European states over the end of the war in eastern Ukraine. We propose our own assessment of the reasons for the ineffectiveness of such negotiations in terms of archetypal approach. An overview of the achievements of modern Ukrainian scientists in the direction of legitimizing the archetypal approach in different spheres of practice is given. ; Современная реальность требует имплементации в практику, утверждения как программы практической деятельности новых теоретических подходов, среди которых архетипический подход представляется одним из наиболее перспективных, поскольку учитывает реальные мотивы деятелей как субъектов. В статье освещены особенности архетипического подхода к деятельности в отдельных сферах общественной жизни с точки зрения реализации в повседневной практике, а не только в теории. Рассматриваются примеры применения архетипического подхода в практике маркетинга, в частности, брендинга, в педагогической практике и практике политической дипломатии. Отмечается важность учтения архетипической склонности объектов воздействия в данных сферах и построения адекватной им схемы деятельности в том числе на этих принципах. Приводится развернутый перечень отдельных архетипических классификаций, дифференцируются архетипы и роли. В качестве методологической базы использована модель двенадцати архетипов М. Марк и К. С. Пирсон, среди которых акцентированы типы «Простодушный», «Славный малый», «Заботливый», «Создатель», «Мудрец», «Искатель», «Бунтарь», «Шут», «Герой», «Маг», «Правитель». Определена разница между содержанием мировоззрения этих архетипов на примере их актуальной или потенциальной легитимации в практике брендинга, педагогики и дипломатии. Автор обращается к украинским реалиям, в частности, проводит архетипический анализ дипломатических переговоров между руководством России и глав европейских государств по поводу прекращения войны на востоке Украины. Предложена собственная оценка причин неэффективности таких переговоров с точки зрения архетипического подхода. Приведен обзор исследований современных украинских ученых в плане легитимации архетипического подхода в различных сферах практики. ; Сучасна реальність потребує імплементації у практику, ствердження як програми практичної діяльності нових розроблених теоретично підходів, серед яких архетиповий підхід видається одним із найбільш перспективних, оскільки враховує реальні мотиви діячів як суб'єктів. У статті висвітлено особливості архетипового підходу до діяльності в окремих сферах суспільної практики з точки зору реалізації в повсякденному житті, а не лише в теорії. Розглядаються приклади застосування архетипового підходу в практиці маркетингу, зокрема, брендингу, у педагогічній практиці та практиці політичної дипломатії. Наголошується на важливості врахування архетипової схильності об'єктів впливу в цих сферах та побудови адекватної їм схеми діяльності в тому числі на цих засадах. Наводиться розгорнутий перелік окремих архетипових класифікацій, диференціюються архетипи та ролі. В якості методологічної бази використано модель дванадцяти архетипів М. Марк и К. С. Пірсон, серед яких акцентовано типи «Простодушний», «Славний малий», «Дбайливий», «Творець», «Мудрець», «Шукач», «Бунтар», «Блазень», «Герой», «Маг», «Правитель». Окреслено різницю між змістом світогляду цих архетипів на прикладі їх актуальної або потенційної легітимації у практиці брендингу, педагогіки та дипломатії. Автор звертається до українських реалій, зокрема, проводить архетиповий аналіз дипломатичних переговорів між керівництвом Росії та глав європейських держав з приводу припинення війни на сході України. Запропоновано власну оцінку причин неефективності таких переговорів з точки зору архетипового підходу. Наведено огляд доробків сучасних українських учених у напрямку легітимації архетипового підходу в різних сферах практики.

In the article the author shows how literary works of the utopian and dystopian genre can serve as a source of scientific, in particular, socio-philosophical analysis of social phenomena. Interested in the phenomenon of manipulation of the mass consciousness, the author searches among writers for those who depict it with vivid artistic imagery. Aldous Huxley, Arkady and Boris Strugatsky and their corresponding works: "Brave New World", "The Inhabited Island", "Noon: 22nd Century" etc. are considered. These authors carefully and comprehensively build a dynamic picture of public relations and the state of public institutions, both during public calm and in the situation of the invasive war. Through the use of a number of scientific methods, it was discovered that the writers showed manipulation of the mass consciousness quite mature in terms of sociology, social philosophy, religious studies and social psychology. Their fundamental vision of instrumental influence on the masses of people is identical with the scientific one. The same applies to the approach to demonstrating modifications of the institute of public morality, religion, pedagogy and education for influencing the population. The author concludes particularly about the similarity of the modern manipulative political influence on the citizens of Ukraine to the influence existing in the Aldous Huxley's world of total consumption, the degradation of the Christian morality. In turn, the militaristic treatment of the population, shown by the Strugatsky brothers, is identical to the propaganda that is taking place today within the Russian Federation. It is emphasized that the particular usefulness of analyzing literary works of this type is in addition to a purely rational picture, which is given by the scientific knowledge, and acquaintance with these works may initiate relevant scientific intelligence to trace parallels and analogies. ; В статье автор показывает, как литературные произведения утопического и антиутопического жанра могут выступать источником научного, в частности, социально-философского анализа общественных феноменов. Интересуясь явлением манипуляции массовым сознанием, автор отыскивает среди писателей тех, кто освещает ее с яркой художественной образностью. Рассматриваются Хаксли, Аркадий и Борис Стругацкие и их соответствующие произведения: «О дивный новый мир» ( «Brave New World»), «Обитаемый остров», «Полдень, ХХІІ века» и другие. Указанные авторы тщательно и комплексно выстраивают динамичную картину общественных отношений и состояния общественных институтов как во время общественного спокойствия, так и в ситуации захватнической войны. Путем применения ряда научных методов выявлено, что литераторы показали манипуляцию массовым сознанием вполне зрело с точки зрения социологии, социальной философии, религиоведения и социальной психологии. Их принципиальное видение инструментального воздействия на массы людей тождественно научному. Это же касается и подхода к демонстрации модификаций института общественной морали, религии, педагогики и образования для воздействия на население. Автор делает выводы относительно сходства современного манипулятивного политического влияния на граждан Украины и влияния, которое существует в мире тотального потребления, деградации христианской морали Олдоса Хаксли. В свою очередь, показанная Стругацкими милитаристическая обработка населения тождественна пропаганде, которая сегодня проводится внутри Российской Федерации. Делается акцент на том, что особая полезность анализа литературных произведений подобного типа заключается в дополнении чисто рациональной картины, которую дает знание научное, а ознакомление с данными произведениями вполне может инициировать соответствующие научные исследования для отслеживания параллелей и аналогий. ; У статті автор показує, як літературні твори утопійного та антиутопійного жанру можуть виступати джерелом наукового, зокрема, соціально-філософського аналізу суспільних феноменів. Цікавлячись явищем маніпуляції масовою свідомістю, автор відшуковує серед письменників тих, хто висвітлює її з яскравою художньою образністю. Наразі розглядається Олдос Гакслі, Аркадій та Борис Стругацькі й їх відповідні твори: «Цей новий світ» («Brave New World»), «Населений острів», «Полудень, ХХІІ сторіччя» та інші. Вказані автори ретельно і комплексно вибудовують динамічну картину суспільних відносин й стану суспільних інститутів як під час громадського спокою, так і в ситуації загарбницької війни. Шляхом застосування ряду наукових методів виявилося, що літератори показали маніпуляцію масовою свідомістю цілком зріло з точки зору соціології, соціальної філософії, релігієзнавства та соціальної психології. Їх принципове бачення інструментального впливу на маси людей тотожне з науковим. Це ж стосується і підходу до демонстрації модифікацій інституту суспільної моралі, релігії, педагогіки та освіти для впливу на населення. Автор робить висновки зокрема щодо подібності сучасного маніпулятивного політичного впливу на громадян України до того, який існує у світі тотального споживання, деградації християнської моралі Олдоса Гакслі. У свою чергу показана Стругацькими мілітаристична обробка населення тотожна пропаганді, яка сьогодні проводиться всередині Російської Федерації. Робиться наголос на тому, що особлива корисність аналізу літературних творів подібного типу полягає у доповненні суто раціональної картини, яку дає знання наукове, а ознайомлення з даними творами цілком може ініціювати відповідні наукові розвідки для відстеження паралелей та аналогій.

The article presents the results of the study of the dynamics, state and structure of Ukraine's foreign trade with the countries of the European Union. The foreign economic activity of Ukraine under the terms of the Association Agreement and free trade zones, the application of the trade part of which began in January 2016, is considered. It was found that a characteristic feature of recent years is the deindustrialization of exports and the consolidation of its agricultural specialization. It is demonstrated that the domestic economy continues to establish itself in international markets as a key agricultural player. The relations between Ukraine and the EU are studied. It is highlighted that Ukraine is considered an important political and trade partner of the European Union. It has been proven that the EU is striving for ever closer relations with Ukraine, going beyond just cooperation, to gradual economic integration and deepening political cooperation. The analysis of the commodity structure of Ukraine's foreign trade in 2020 and showed that the main goods focused on the international market were vegetable products, base metals and articles thereof, machinery and equipment, mineral products, fats and oils of vegetable and animal origin, chemical products, land vehicles, aircraft, floating vehicles. It is determined that the largest share in the structure of exports and imports of services was occupied by services for processing material resources, transport services, telecommunications services, computer and information services, business services, royalties and other services related to the use of intellectual property, services related to financial activities. The study singles out such European countries as Germany, Poland, Italy and the Netherlands as Ukraine's main foreign trade partners. It is proved that the situation with trade between Ukraine and the EU does not seem very clear, that the structure of exports remains mainly raw materials and low-tech. It has been proven that the reduction of EU import duties has not led to significant changes in the structure of foreign trade, that there is a negative foreign trade balance for most groups of goods and services, which negatively affects the balance of payments and economic growth. It is proved that multilateral cooperation with the European Union today fully corresponds to the natural geopolitical direction of Ukraine's integration strategy and is one of the main practical means of forming an effective open economy. ; У статті представлено результати дослідження динаміки, стану та структури зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу. Розглянуто зовнішньоекономічну діяльність України на умовах Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі, застосування торговельної частини якої розпочалося в січні 2016 року. Виявлено, що характерною рисою останніх років є деіндустріалізація експорту та закріплення його сільськогосподарської спеціалізації. Продемонстровано, що вітчизняна економіка продовжує утверджуватися на міжнародних ринках як ключовий аграрний гравець. Досліджено відносини між Україною та ЄС. Висвітлено, що Україну вважають важливим політичним та торгівельним партнером Європейського Союзу. Доведено, що ЄС прагне до все більш тісних відносин з Україною, виходячи за рамки просто співпраці, до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичної співпраці. Проведено аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України в 2020 році та показано, що основними товарами, орієнтованими на міжнародний ринок, були продукти рослинного походження, неблагородні метали та вироби з них, машини та механізми, мінеральні продукти, жири та олії рослинного та тваринного походження, хімічна продукція, наземні транспортні засоби, літаки, плавучі транспортні засоби. Визначено, що найбільшу частку в структурі експорту та імпорту послуг займали послуги з переробки матеріальних ресурсів, транспортні послуги, послуги в галузі телекомунікацій, комп'ютерні та інформаційні послуги, ділові послуги, роялті та інші послуги, пов'язані з використання інтелектуальної власності, послуг, пов'язаних з фінансовою діяльністю. У дослідженні виділено серед основних партнерів України у зовнішній торгівлі такі європейські країни, як Німеччина, Польща, Італія та Нідерланди. Доведено, що ситуація з торгівлею між Україною та ЄС виглядає не зовсім чіткою, що структура експорту залишається в основному сировинною та низькотехнологічною. Доведено, що зменшення імпортних мит ЄС не призвело до значних змін у структурі зовнішньої торгівлі, що існує негативне сальдо зовнішньої торгівлі для більшості груп товарів і послуг, що негативно позначається на платіжному балансі та економічному зростанні. Доведено, що різностороннє співробітництво з Євросоюзом на сьогоднішній день в повній мірі відповідає природному геополітичному напряму інтеграційної стратегії України і є одним з основних практичних засобів формування ефективної відкритої економіки.

Slovenia has had a rich and varied musical histoiy, despite the fact that it was part of the Habsburg Empire and then a constituent part of Yugoslavia. Its recent smooth transition to independence and its realignment with Central Europe have been noteworthy. In the past, Slovene or part-Slovene composers such as Gallus, Tartini and Wolf worked abroad, while in the 20th century composers normally returned to Slovenia after studying abroad. For example, Marij Kogoj and Slavko Osterc studied in Central Europe and maintained a strong musical connection with Central European modernism in the 1920s and 1930s. Kogoj's strong links with Viennese expressionism were well expressed in the opera Črne maskeof 1927, while Osterc's connections with Hindemith, Honegger and others is evident in the opera Krog s kredo and orchestral works such as Mouvement symphonique. On the other hand, Kozina, Arnič and Škerjanc developed a less advanced style and kept less contact with the rest of Europe. The political situation in the 1940s and 1950s made outside travel difficult, changing the situation dramatically. Composers such as Ramovš and Uroš Krek had different experiences: Ramovš managed to study with Frazzi and Casella in Italy, while Krek did not study abroad. Both, however, produced works in a distinctive neo-classical style that typified the immediate post-war period. Ivo Petrić's music follows the styles of Prokofiev and Shostakovich. From the late 1950s onwards the situation changed with strong contacts with Croatia, Poland and countries of the West: France, Germany, the United Kingdom and the United States in particular. This contact encouraged the emergence of a new avant-garde in Slovenia in the 1960s with such composers as Petrić, Ramovš, Lebič, Jež, Božič, Matičič, Globokar, Stibilj and Štuhec coming into prominence. Later they were joined by Pavel Mihelčič and Maks Strmčnik. Matičič and Globokar mostly stayed abroad, while Stibilj returned permanently later. In the decades before and after independence in 1991, a new generation of composers became established, with the most advanced composition by Aldo Kumar, Uroš Rojko, Tomaž Svete, Brina Jež-Brezavšček and Nenad Firšt. Postmodern tendencies are found in the music of Jani Golob and Marko Mihevc. Ali these composers are providing the Slovene musical scene with a wide variety of distinctive music that is both challenging and interesting. ; Slovenija ima bogato in raznoliko zgodovino glasbe, kljub dejstvu, da je bila del habsburškega cesarstva in nato Jugoslavije. Nedavna osamosvojitev in preusmeritev k Srednji Evropi so vredni pozornosti. V preteklosti so slovenski ali delno slovenski skladatelji, kot so bili Gallus, Tartini ali Wolf, delali v tujini, medtem ko so se v 20. stoletju skladatelji po študiju v tujini ponavadi vrnili v Slovenijo. Na primer, Marij Kogoj in Slavko Osterc sta študirala v Srednji Evropi in ohranjala močne glasbene stike s srednjeevropskim modernizmom v 1920 in 1930. Kogojeve močne vezi z dunajskim ekspresionizmom so jasno razvidne iz opere Črne maske(l927), medtem ko so Osterčevi stiki s Hindemithom, Honeggerjem in drugimi vidni v operi Krog s kredo in delih za orkester, kot je Mouvement symphonique. Na drugi stani so Kozina, Arnič in Škrjanc razvili manj napredne sloge in gojili manj stikov z drugimi deli Evrope. Politični položaj v 1940. in 1950. je oteževal pot v tujino in dodobra spremenil situacijo. Skladatelji, kot sta Ramovš in Krek, imajo drugačne izkušnje: Ramovšu je uspelo študirati s Frazzijem in Casello v Italiji, medtem ko Krek ni študiral v tujini. Vendar sta oba ustvarila prepoznavna dela v neoklasicističnem slogu, ki je zaznamoval povojno obdobje. Glasba Iva Petrića sledi slogom Prokofjeva in Šostakoviča. Od poznih 1950. naprej se je položaj močno spremenil s trdnimi stiki s Hrvaško, Poljsko in deželami Zahoda: zlasti Francijo, Nemčijo, Anglijo in Združenimi državami Amerike. Ti stiki so v 1960. spodbudili novo avantgardo v Sloveniji, h kateri sodijo Petrić, Ramovš, Lebič, Jež, Božič, Matičič, Globokar, Stibilj in Štuhec. Kasneje se jima pridružita Pavel Mihelčič in Maks Strmčnik. Matičič in Globokar sta ostala večidel v tujini, medtem ko se je Stibilj kasneje za stalno vrnil v domovino. V desetletjih pred in po osamosvojitvi leta 1991 seje izoblikovala nova generacija skladateljev, z najnaprednejšimi deli izpod peresa Alda Kumarja, Uroša Rojka, Tomaža Sveteta, Brine Jež-Brezavšček in Nenada Firšta. Postmoderne tendence je mogoče najti v delih Janija Goloba in Marka Mihevca. Ti skladatelji prinašajo na slovensko glasbeno sceno bogato vrsto prepoznavnih glasbenih del, ki je izzivalna in zanimiva.

Modern reality needs to be put into practice, asserted as a program of practical activity by newly developed theoretically approaches, among which the archetypal approach seems to be one of the most promising, since it takes into account the real motives of the actors as subjects. The features of the archetypal approach to activities in certain spheres of social practice from the point of view of realization in everyday life, and not only in theory, are highlighted in the article. Thus, examples of the application of the archetypal approach in marketing practice, in particular branding, in pedagogical practice and in the practice of political diplomacy, are considered. The importance of taking into account the archetypal tendency of the objects of influence in these spheres and the construction of an adequate scheme of activity, including on these principles, is emphasized. An extensive list of individual archetypal classifications is given, archetypes and roles differentiated. The model of the twelve archetypes of M. Mark and KS Pearson was used as a methodological base, among which the types "Simple", "Glorious Small", "Careful", "Creator", "Sage", "Seeker", "Rebel", "Clown", "Hero", "Mage", "Ruler". The difference between the content of the outlook of these archetypes is exemplified by their actual or potential legitimation in the practice of branding, pedagogy and diplomacy. The author uses Ukrainian realities, in particular, conducts an archetypal analysis of diplomatic negotiations between the leadership of Russia and the heads of European states over the end of the war in eastern Ukraine. We propose our own assessment of the reasons for the ineffectiveness of such negotiations in terms of archetypal approach. An overview of the achievements of modern Ukrainian scientists in the direction of legitimizing the archetypal approach in different spheres of practice is given. ; Современная реальность требует имплементации в практику, утверждения как программы практической деятельности новых теоретических подходов, среди которых архетипический подход представляется одним из наиболее перспективных, поскольку учитывает реальные мотивы деятелей как субъектов. В статье освещены особенности архетипического подхода к деятельности в отдельных сферах общественной жизни с точки зрения реализации в повседневной практике, а не только в теории. Рассматриваются примеры применения архетипического подхода в практике маркетинга, в частности, брендинга, в педагогической практике и практике политической дипломатии. Отмечается важность учтения архетипической склонности объектов воздействия в данных сферах и построения адекватной им схемы деятельности в том числе на этих принципах. Приводится развернутый перечень отдельных архетипических классификаций, дифференцируются архетипы и роли. В качестве методологической базы использована модель двенадцати архетипов М. Марк и К. С. Пирсон, среди которых акцентированы типы «Простодушный», «Славный малый», «Заботливый», «Создатель», «Мудрец», «Искатель», «Бунтарь», «Шут», «Герой», «Маг», «Правитель». Определена разница между содержанием мировоззрения этих архетипов на примере их актуальной или потенциальной легитимации в практике брендинга, педагогики и дипломатии. Автор обращается к украинским реалиям, в частности, проводит архетипический анализ дипломатических переговоров между руководством России и глав европейских государств по поводу прекращения войны на востоке Украины. Предложена собственная оценка причин неэффективности таких переговоров с точки зрения архетипического подхода. Приведен обзор исследований современных украинских ученых в плане легитимации архетипического подхода в различных сферах практики. ; Сучасна реальність потребує імплементації у практику, ствердження як програми практичної діяльності нових розроблених теоретично підходів, серед яких архетиповий підхід видається одним із найбільш перспективних, оскільки враховує реальні мотиви діячів як суб'єктів. У статті висвітлено особливості архетипового підходу до діяльності в окремих сферах суспільної практики з точки зору реалізації в повсякденному житті, а не лише в теорії. Розглядаються приклади застосування архетипового підходу в практиці маркетингу, зокрема, брендингу, у педагогічній практиці та практиці політичної дипломатії. Наголошується на важливості врахування архетипової схильності об'єктів впливу в цих сферах та побудови адекватної їм схеми діяльності в тому числі на цих засадах. Наводиться розгорнутий перелік окремих архетипових класифікацій, диференціюються архетипи та ролі. В якості методологічної бази використано модель дванадцяти архетипів М. Марк и К. С. Пірсон, серед яких акцентовано типи «Простодушний», «Славний малий», «Дбайливий», «Творець», «Мудрець», «Шукач», «Бунтар», «Блазень», «Герой», «Маг», «Правитель». Окреслено різницю між змістом світогляду цих архетипів на прикладі їх актуальної або потенційної легітимації у практиці брендингу, педагогіки та дипломатії. Автор звертається до українських реалій, зокрема, проводить архетиповий аналіз дипломатичних переговорів між керівництвом Росії та глав європейських держав з приводу припинення війни на сході України. Запропоновано власну оцінку причин неефективності таких переговорів з точки зору архетипового підходу. Наведено огляд доробків сучасних українських учених у напрямку легітимації архетипового підходу в різних сферах практики.

The present paper is dedicated to COVID-19 pandemic impact that manifested itself around the world since the end of 2019 and significantly affected the tourism and hospitality industry. In Russia and in the world, tourism is among industries the most affected by the consequences of restrictions and anti-epidemiological measures against COVID-19. The article divides the examples of mechanisms for overcoming the epidemic consequences in tourism, developed by different states and in Russia, in 9 groups (categories), and considers them in a comparative aspect. COVID-19 exacerbated relationship problems between two main subjects of the tourism market - tour operators and travel agents. Numerous mechanisms of government supporting Russian tourism industry do not work to the full and are not effective enough. The article discusses these problems, highlights the main trends and prospects of the tourism industry in Russia and in the world, and tries to outline the contours of the "post-Сovid" future of the tourism sector. The industry is in deep crisis, but at the same time, it expects new breakthrough ideas and technologies, creative solutions and non-standard proposals. Probably, the tourism projects, formed on these foundations and mechanisms, will become new drivers of industry growth after the end of the pandemic. Key words: Tourism industry; COVID-19 pandemic impact on tourism; Tourism industry in Russia; Global tourism crisis; Trends and measures to supporting subjects of the tourism market. ; El presente artículo está dedicado al impacto de la pandemia de COVID-19 que se manifestó en todo el mundo desde finales de 2019 y afectó significativamente a la industria del turismo y la hostelería. En Rusia y en el mundo, el turismo se encuentra entre las industrias más afectadas por las consecuencias de las restricciones y las medidas antiepidemiológicas contra el COVID-19. El artículo divide los ejemplos de mecanismos para superar las consecuencias de la epidemia en el turismo, desarrollados por diferentes estados y en Rusia, en 9 grupos (categorías), y los considera en un aspecto comparativo. COVID-19 exacerbó los problemas de relación entre dos sujetos principales del mercado turístico: los operadores turísticos y las agencias de viajes. Numerosos mecanismos de apoyo del gobierno a la industria turística rusa no funcionan plenamente y no son lo suficientemente eficaces. El artículo analiza estos problemas, destaca las principales tendencias y perspectivas de la industria turística en Rusia y en el mundo, e intenta esbozar los contornos del futuro "post-Сovid" del sector turístico. La industria se encuentra en una profunda crisis, pero al mismo tiempo, espera nuevas ideas y tecnologías de vanguardia, soluciones creativas y propuestas atípicas. Probablemente, los proyectos turísticos, formados sobre estas bases y mecanismos, se convertirán en nuevos motores del crecimiento de la industria tras el fin de la pandemia. Palabras clave: Industria turística; Impacto de la pandemia COVID-19 en el turismo; Industria turística en Rusia; Crisis turística mundial; Tendencias y medidas de apoyo a los sujetos del mercado turístico. ; O presente documento é dedicado ao impacto pandêmico da COVID-19 que se manifestou em todo o mundo desde o final de 2019 e afetou significativamente a indústria do turismo e da hospitalidade. Na Rússia e no mundo, o turismo está entre as indústrias mais afetadas pelas conseqüências das restrições e medidas antiepidemiológicas contra a COVID-19. O artigo divide os exemplos de mecanismos para superar as conseqüências da epidemia no turismo, desenvolvidos por diferentes estados e na Rússia, em 9 grupos (categorias), e os considera em um aspecto comparativo. COVID-19 exacerbou os problemas de relacionamento entre dois temas principais do mercado turístico - operadores turísticos e agentes de viagens. Numerosos mecanismos de apoio governamental à indústria turística russa não funcionam plenamente e não são suficientemente eficazes. O artigo discute esses problemas, destaca as principais tendências e perspectivas da indústria do turismo na Rússia e no mundo, e tenta delinear os contornos do futuro "pósСovid" do setor de turismo. A indústria está em profunda crise, mas ao mesmo tempo, espera novas idéias e tecnologias inovadoras, soluções criativas e propostas não-padronizadas. Provavelmente, os projetos turísticos, formados sobre estas bases e mecanismos, se tornarão novos motores de crescimento da indústria após o fim da pandemia. Palavras-chave: Indústria turística; impacto da pandemia COVID-19 no turismo; indústria turística na Rússia; crise global do turismo; tendências e medidas de apoio aos temas do mercado turístico.

The paper is devoted to the study of the Kazan school district administration activities during one of the key periods in the Russian state history: the period of its socio-economic and political transformation. Liberal reforms of Alexander I, conservative course of Alexander III, revolutionary events of the early 20th century: all the peripetias of these epochs are reflected in the autocracy's policy on Tatar-Muslim schooling. The authors of the paper revealed the historical circumstances concerning establishment of the Kazan educational district, demonstrate its structure and place in the hierarchy of public education system structures available in the Russian Empire, trace the evolution of its functions, goals and objectives in a close relationship with the socio-economic and political processes in the country. The multi-confessional and multi-ethnic character of the population of the educational district considered in the paper is underlined. The authors focus on the activities of the tutors of the Kazan school district, who not only implemented the policy of the autocracy regarding the school education of Tatars-Muslims, but also submitted proposals to the higher authorities to improve the above mentioned policy. The place and role of Tatar, Bashkir and Kirghiz school inspectors, directors of public schools, and other officials in the implementation of the school policy regarding Muslim peoples are thoroughly analysed. The authors' conclusions are based on extensive archival sources. ; El documento está dedicado al estudio de las actividades de la administración del distrito escolar de Kazán durante uno de los períodos clave en la historia del estado ruso: el período de su transformación socio-económica y política. Reformas liberales de Alejandro I, curso conservador de Alejandro III, acontecimientos revolucionarios de principios del siglo XX: todas las peripecias de estas épocas se reflejan en la política de la autocracia sobre la escolarización tártaro-musulmana. Los autores del artículo revelaron las circunstancias históricas relativas al establecimiento del distrito educativo de Kazán, demuestran su estructura y lugar en la jerarquía de las estructuras del sistema de educación pública disponibles en el Imperio ruso, trazan la evolución de sus funciones, metas y objetivos en una relación cercana. con los procesos socio-económicos y políticos del país. Se subraya el carácter multiconfesional y multiétnico de la población del distrito educativo considerado en el artículo. Los autores se centran en las actividades de los tutores del distrito escolar de Kazán, quienes no solo implementaron la política de la autocracia con respecto a la educación escolar de los tártaros-musulmanes, sino que también presentaron propuestas a las autoridades superiores para mejorar dicha política. Se analiza a fondo el lugar y el papel de los inspectores escolares tártaros, bashkir y kirguís, directores de escuelas públicas y otros funcionarios en la implementación de la política escolar con respecto a los pueblos musulmanes. Las conclusiones de los autores se basan en amplias fuentes de archivo. ; O artigo é dedicado ao estudo das atividades da administração do distrito escolar de Kazan durante um dos períodos-chave na história do estado russo: o período de sua transformação socioeconômica e política. Reformas liberais de Alexandre I, curso conservador de Alexandre III, acontecimentos revolucionários do início do século 20: todas as peripetias dessas épocas se refletem na política autocrática sobre a escolarização tártaro-muçulmana. Os autores do artigo revelam as circunstâncias históricas relativas ao estabelecimento do distrito educacional de Kazan, demonstram sua estrutura e lugar na hierarquia das estruturas do sistema de ensino público disponível no Império Russo, traçam a evolução de suas funções, metas e objetivos em uma relação próxima com os processos socioeconômicos e políticos do país. O caráter multi-confessional e multiétnico da população do distrito educacional considerado no artigo é sublinhado. Os autores se concentram nas atividades dos tutores do distrito escolar de Kazan, que não só implementaram a política da autocracia em relação à educação escolar dos tártaros-muçulmanos, mas também apresentaram propostas às autoridades superiores para melhorar a política acima mencionada. O lugar e o papel dos inspetores escolares tártaros, bashkir e quirguizes, diretores de escolas públicas e outros funcionários na implementação da política escolar em relação aos povos muçulmanos são analisados minuciosamente. As conclusões dos autores são baseadas em extensas fontes de arquivo.