Search results

Die sichere Energieversorgung in Europa hängt von mehreren Akteuren ab. Dies sind neben der EU und ihren Mitgliedstaaten die Energieunternehmen und deren Lieferanten aus Drittstaaten. Dabei stellen sich mehrere Probleme: Während für die Beschaffung von Energie völkerrechtlich geregelt ist, ist für die Verteilung Regulierungsrecht einschlägig. Zudem verfolgt das Energierecht neben der Energiesicherheit auch die Ziele der Marktintegration und des Umweltschutzes; diese Ziele beeinflussen einander und müssen zu einem Ausgleich gebracht werden. Die vorliegende Arbeit stellt zunächst die Faktenlage dar; danach werden die Handlungsformen der EU und das Solidaritätsprinzip untersucht, bevor das Regulierungsrecht, die Grundfreiheiten und das Wettbewerbsrecht auf ihre Relevanz für die Versorgungssicherheit analysiert werden. Ein besonderes Augenmerk wird auf die Artikel 122 und 194 AEUV gelegt. Abschließend werden die völkerrechtlichen Rahmenbedingungen für die Beschaffung von Energie dargelegt

Der auf Deutsch und Polnisch erscheinende Sammelband behandelt in zehn Beiträgen namhafter Staatsrechtler:innen und Verfassungsrichter:innen grundlegende Fragen des deutschen und polnischen Verfassungsrechts. Im Vordergrund stehen dabei die verfassungsrechtlichen Grundwerte, also Grundrechte, Rechtsstaat und Demokratie. Einen roten Faden, der viele der Beiträge durchzieht, bilden die aktuell zunehmenden Bedrohungslagen, denen sich der europäische Verfassungsstaat – sowohl in Deutschland als auch in Polen – ausgesetzt sieht. Insbesondere im Hinblick auf die derzeitigen Entwicklungen in Polen werden auch Fragen des Europarechts (Einhaltung der gemeinsamen europäischen Verfassungswerte) mit einbezogen.

Das aus zwei Hauptteilen bestehende verfassungsvergleichende Werk ist den Grundrechtsordnungen in Polen und Deutschland gewidmet. Der erste Teil enthält eine längere Studie zur Struktur der Grundrechtsordnung beider Staaten, ihrer Bedeutung für die jeweilige Verfassungsordnung und den historischen, kulturellen und politischen Grundlagen im Kontext eines Ius Publicum Europaeum.Der zweite Teil bietet eine Reihe von Einzeluntersuchungen aus Wissenschaft und Praxis, darunter zehn Beiträge von ehemaligen und amtierenden Richtern der Verfassungsgerichte beider Länder sowie des EuGH. Schwerpunktthemen sind aktuelle Herausforderungen für die Grundrechtsordnungen im Spannungsfeld von Freiheit und Sicherheit, die europäische Dimension des Grundrechtsschutzes und die Lage der Grundrechte in einer globalisierten Welt.Der zweisprachige Sammelband bietet seinen Lesern fundierte und facettenreiche Analysen der Grundrechtsordnungen in Polen und Deutschland sowie reichhaltige rechtsvergleichende Bezüge.

In der Bundestagsrede 2011 hat Benedikt XVI. das Schlagwort »Ökologie des Menschen« in Verbindung mit dem Naturrecht gebracht. Letzteres steht für die Integration des Menschlichen und wird aktuell, wo der Mensch über sich selbst verfügen will.Die Zeit des Naturrechts als System ist vorbei, unabweisbar aber bleibt die Frage nach Leben und Sein des Menschen »im Recht«. So wird z. B. bei biomedizinischen Eingriffen in das menschliche Genom die Frage nach der künftigen Identität der Menschennatur gestellt. Kein anderer Philosoph hat den konstitutiven Zielbezug des Naturrechts auf die Person des Menschen als allem Denken vorausliegendes Sein so deutlich herausgearbeitet wie Robert Spaemann. Die Erschließung der Entsprechung von Sein und Sollen, wie sie in jeder Person schon präsent ist, und die Umsetzung in eine grenzbewusste Ethik sind entscheidende Anstöße zur Erneuerung naturrechtlichen Denkens.

Dieser Band dokumentiert die Arbeitsergebnisse einer von der Alexander von Humboldt-Stiftung geförderten Institutspartnerschaft zwischen dem Institut für Öffentliches Recht, Abteilung Verwaltungsrecht, der Universität Göttingen und seinem Pendant an der Taras Tschewtschenko- Universität Kiew. Sachlicher Gegenstand dieser Institutspartnerschaft war die Frage, ob und auf welche Weise die rechtsprechende Gewalt in der Ukraine, die noch immer unter einem großen Vertrauensdefizit in der Bevölkerung leidet, durch eine stärkere Orientierung an westeuropäischen Standards an Rechtsstaatlichkeit gewinnen kann. Zu diesem Zweck haben fünf vorwiegend aus NachwuchswissenschaftlerInnen zusammengesetzte gemischtnationale Arbeitsgruppen untersucht, welche rechtsstaatlichen Funktionsbedingungen der Dritten Gewalt zugrunde liegen sollten. Konkret ging es in den Arbeitsgruppen um die rechtstaatlichen Anforderungen und Grenzen der richterlichen Unabhängigkeit, die demokratische Kontrolle der rechtsprechenden Gewalt, die Relevanz der Rechtswissenschaft für die Urteilsfindung, die Bedeutung der richterlichen Auslegungskompetenz für die Qualität der Urteilsfindung und Urteilsbegründung sowie um die Notwendigkeit einer stärker auf den Richterberuf zugeschnittenen universitären Juristenausbildung.

This book explores the issue of environmentally-induced migrations from the point of view of international human rights law, international humanitarian law, international refugee law and international law of statelessness. Last few years have become a period of unprecedented growth in the number of studies devoted to the forced migration caused by climate change. The book by professor Jane McAdam, published by Oxford University Press, differs significantly from previous studies in this area. The focus of the author became a state responsibility for the situation of climate-change induced displaced people with a particular focus on legal aspects of this problem. The basis of the author`s considerations are four particular areas of public international law: international human rights law, international humanitarian law, international refugee law and international law of statelessness. The issue of climate change-induced displacement is now becoming a growing challenge for public international law. The growing number of climate change migrants becomes a challenge for the international istitutions dealing with humanitarian assistance. Sea level rise become a factor of specific legal problems, such as climatic deterritorialization of the state, state succession on the new territory, the status of people forced to leave their country submerged under the waters of ocean (forced migrants?, refugees?, stateless people?, citizens of the former country continuing its status within a new territory?).

There are about 2.2 million prisoners in the USA. It is generally viewed that this number is a result of a too severe penal system connected with the introduction of the absolute intolerance for drug crimes policy. But not only gang members and drug dealers are doing time in prison, this system also applies to war veterans. In 2012, there were 181,500 veterans behind bars, especially participants of the recent wars. Most of them face problems with addiction or struggle with permanent unemployment, homelessness or psychological disorders. This phenomenon is alarming because veterans as a privileged group have a social, medical, education cover and all capabilities not to break the law. Veterans as former soldiers, disciplined and well familiar with criminal law, who received ethics and international humanitarian law training courses, from practical point of view should not break the rules stated by the legal system. The image of former veterans who served their country, totally disagree with penitentiary statistics. Recent years have shown that military service, especially in the area of conflict, may become a double-edged sword, and in fact veterans may pose a threat to society.

This article is a comparative analysis of the legal nature and the rights and obligations of parties concluding property insurance contracts under the provisions of the Maritime Code and the Civil Code. When navigating a ship, the shipowner conducts a business commonly referred to as the operation of a ship, which includes, inter alia, its use for business purposes. The shipowner business is therefore an economic activity and the owner is the entrepreneur who runs his business which s/he is liable for. It is his/her broad interest to insure permanent assets of his/her company against damage as well as his/her civil liability. As the text indicates, s/he is treated by the legislature more severely than a person conducting a standard property insurance. In addition, the legal nature of the policy, due to the requirements of maritime traffic, differs from that from the Civil Code. The purpose of this study is to identify the key differences between the two regulations.

The article discusses the problem of the reform of the system of the protection of personal data in the context of changes, new tasks and challenges faced by the European data protection authorities, in particular the European Data Protection Supervisor, Article 29 Working Group or the national supervisory authorities. The proposals of regulations and directives submitted in recent years by the European Commission related to data protection in general, as well as the specific rules governing the functioning of the EU agencies involved in the fight against crime clearly show that the proposed changes are intended to increase the role of these bodies at both the E. U. and the national level by ensuring a more effective implementation of the new rules. The planned strengthening of the relationship between the national authorities as well as the coordination of their activities also aims to meet this objective.

У статті розкрито ознаки та функції фінансово-правової відповідальності. Відзначено, що зміни у фінансово-правовій системі регулювання України та інтенсивний розвиток фінансового права сприяли формуванню важливого комплексу підстав відповідальності, санкцій за порушення фінансово-правових норм та процедур їх застосування. Встановлено, що механізми фінансово-правової відповідальності можуть сприяти забезпеченню фінансової безпеки шляхом захисту фінансових відносин, регулювання дотримання учасниками правових норм у сфері фінансової діяльності та покарання осіб, які їх порушують. З'ясовано, що функції фінансово-правової відповідальності – це основний напрямок правового впливу на фінансово-правові відносини, за допомогою якого розкриваються суспільні цілі та досягаються цілі фінансово-правової відповідальності. Виявлено, що до ознак фінансово-правової відповідальності, які встановлюються залежно від специфіки суб'єкта фінансового регулювання, належать характер публічної власності, спрямованість на захист фінансових правовідносин, а також ознаки нормативних, фактичних та процесуальних підстав їх застосування, тяжкість шкоди за порушення, характер активів, сукупність санкцій, поєднання власних галузевих санкцій із санкціями з інших галузей права тощо. Визначено, що у чинному законодавстві України питання фінансово-правової відповідальності врегульовані фрагментарно, що пояснюється диференціацією фінансового права та відсутністю єдиного кодифікованого закону в цій сфері. Встановлено, що функції фінансово-правової відповідальності за порушення законодавства у сфері виконання бюджету за доходами можна поділити на дві групи: перша група включає загальні функції, зокрема штрафну, правовідновлювальну, попереджувальну і виховну функції, а друга група – специфічні функції, зокрема сигналізаційну, регулятивну та контрольну. Висвітлено ознаки фінансово-правової відповідальності за порушення податкового, бюджетного, грошово-кредитного та митного законодавства. Запропоновано у перспективі наступних досліджень доцільно розглянути особливості покарань за фінансово-правові правопорушення.

У даній статті здійснено спробу окреслити етимологічні витоки принципу субсидіарності. Проаналізовано перші згадки поняття «субсидіарність» у римській військовій справі, піддано аналізу значення даного поняття в римській військовій справі та здійснено огляд історичної кристалізації принципу субсидіарності у політичній думці.Виявлено, що після тривалого забуття поняття субсидіарність повертається в політичну думку на межі ХІХ століття німецьким єпископом Еммануелем фон Кеттелером, який пропонував «subsidiäres Recht», як закон для встановлення меж та повноважень у взаємовідносинах між державою та суспільством. Пізніше поняття субсидіарність запозичить у Кеттелера папа Пій ХІ та проголосить даний принцип в енцикліці «Quadragesimo anno». В подальшому принцип субсидіарності стане одним з фундаментів у католицькому соціальному вченні для побудови відносин між державою та суспільством. Розкрито, що саме в лоні Соціальної доктрини Церкви були і розроблені та визначені етичні, політичні і соціальні основи принципу субсидіарності.Здійснюється аналіз сучасного визначення принципу субсидіарності та проаналізовано основні характеристики принципу субсидіарність, що окреслює відносини між державою, спільнотою та громадянином у сучасній політичній думці. ; The etymological origins of the subsidiarity principle have been outlined in the article. The first mention of the notion of «subsidiarity» in the Roman military affair has been explored and analyzed, the analysis of the meaning of the «subsidiarity» concept in the Roman military affairs has been made and an overview of the historical crystallization of the subsidiarity principle in political thought has been given. It has been noted that from its initial use, the term «subsidiarity» was understood as a principle of weighted help in the situation of necessity, which is the basic etymological meaning of the subsidiarity principle.It has been found that after a long neglect of the subsidiarity concept, at the nineteenth century it was returned to the political thought by the German bishop Emmanuel von Ketteler, who suggested «subsidiäres Recht», a law which established limits and powers in the relationship between the state and society. Later, the concept of subsidiarity was borrowed from Ketteler by Pope Pius XI and was proclaimed in the Encyclical «Quadragesimo anno» as a principle of relations between the state and society. Subsequently, the principle of subsidiarity is one of the basic ones in the Catholic social doctrine on building a relationship in the state and society. It has been discovered that the ethical, political and social foundations of the subsidiarity principle were developed and defined exactly in the bosom of the Social Doctrine of Church.Analysis of the current definition of the subsidiarity principle has been performed in the article and main characteristics of the subsidiarity principle, which outlines the relations between the state, the community and the citizen in modern political thought, have been described. The fundamental political components have been clarified as a criterion for proper relations between the authorities of various hierarchical levels and the civil society.Today, the subsidiarity principle is fully affirmed and recognized in political thought, both at the national level of individual states and at the international level. For example, the subsidiarity principle is declared to be a basic principle of the European Constitution, the qualitative normative criterion of relations between the European Union and the member states, and on the other hand, the subsidiarity principle serves as the cornerstone of a pluralistic legal system in terms of identities and interests. ; В данной статье предпринята попытка очертить этимологические истоки принципа субсидиарности. Проанализированы первые упоминания понятия «субсидиарности» в римском военном деле, подвергнуть анализу значение данного понятия в римском военном деле и сделан обзор исторической кристаллизации принципа субсидиарности в политической мысли.Выявлено, что после длительного забвения понятие субсидиарности возвращается в политическую мысль немецким епископом Эммануэлем фон Кеттелером, который предлагал «subsidiäres Recht», как закон для установления границ и полномочий во взаимоотношениях между государством и обществом. Позже понятие субсидиарности позаимствует у Кеттелера папа Пий XI и провозгласит данный принцип в энциклике «Quadragesimo anno». В дальнейшем принцип субсидиарности станет одним из фундаментов в построении отношений в государстве и обществе ради достижения общего блага в католическом социальном учении, которое разработает и определит этические, политические и социальные основы принципа субсидиарности.Осуществляется анализ современного определения принципа субсидиарности и проанализированы основные характеристики принципа субсидиарности, что определяет отношения между государством, обществом и гражданином в современной политической мысли.

Am 10. Dezember dieses Jahres sind es 50 Jahre her, dass die Generalversammlungder Vereinten Nationen die Allgemeine Erklärung der Menschenrechte verkundet hat (Anm. 1). In der Präambel der Erklärung ist – ganz realistisch - festgehalten, dass die volle Erfüllung dieser Rechte und Freihei-ten "als das von allen Völkern und Nationen zu erreichende gemeinsame Ideal" angesehen wird. 1948 - kurz nach Ende des 2. Weltkrieges - waren grosse Teile der Menschheit weit davon entfernt, sich in ihren Lebensbereichen des Schutzes der Menschenrechte erfreuen zu können. ; 10 грудня 1998 р. виповнюється 50 років з дня прийняття Загальної декларації прав людини. Перелік закріплених в ній прав людини є ідеалом, здійснення якого є обов'язком держав -- членів ООН. За останні 50 років ми значно наблизились до цього ідеалу, зокрема після падіння комуністичних диктатур. Права людини реалізуються з допомогою їх трансформації в національне законодавство та судового захисту. Новим суттєвим елементом реалізації прав людини стає виявлення суспільного правовідчуття, що справляє все більший вплив на уряди і парламенти (справа Піночета; резолюція Палати представників Конгрессу США від 13 жовтня 1998 р., що закликала пострадянські країни повернути власникам майно, отримане шляхом експропріацій. Тому в рік п'ятдесятиріччя Загальної декларації прав людини можна з упевненістю сказати, що ідеал, якого вона прагне, все більше втілюється в конституційну дійсність.

Am 10. Dezember dieses Jahres sind es 50 Jahre her, dass die Generalversammlungder Vereinten Nationen die Allgemeine Erklärung der Menschenrechte verkundet hat (Anm. 1). In der Präambel der Erklärung ist – ganz realistisch - festgehalten, dass die volle Erfüllung dieser Rechte und Freihei-ten "als das von allen Völkern und Nationen zu erreichende gemeinsame Ideal" angesehen wird. 1948 - kurz nach Ende des 2. Weltkrieges - waren grosse Teile der Menschheit weit davon entfernt, sich in ihren Lebensbereichen des Schutzes der Menschenrechte erfreuen zu können. ; 10 грудня 1998 р. виповнюється 50 років з дня прийняття Загальної декларації прав людини. Перелік закріплених в ній прав людини є ідеалом, здійснення якого є обов'язком держав -- членів ООН. За останні 50 років ми значно наблизились до цього ідеалу, зокрема після падіння комуністичних диктатур. Права людини реалізуються з допомогою їх трансформації в національне законодавство та судового захисту. Новим суттєвим елементом реалізації прав людини стає виявлення суспільного правовідчуття, що справляє все більший вплив на уряди і парламенти (справа Піночета; резолюція Палати представників Конгрессу США від 13 жовтня 1998 р., що закликала пострадянські країни повернути власникам майно, отримане шляхом експропріацій. Тому в рік п'ятдесятиріччя Загальної декларації прав людини можна з упевненістю сказати, що ідеал, якого вона прагне, все більше втілюється в конституційну дійсність.

Traditionally, the quality of law is associated with observing certain principles of law making, the so-called principles of good legislation. Such a way of thinking, however, seems to be an over-simplification. Thus, the author indicates that the high-quality of legislation and the principles of good legislation are not the same. Law passed on the basis of good legislation procedures does not automatically result in the high-quality law, in particular, if one makes an assumption that the quality of law depends, above all, on legal certainty being ensured. The reflections presented here express an opinion on the immediate connection between the quality of law and the theory of law. In this perspective, thoughts on the quality of law resulted in an opinion how firmly the process of improvement in law quality is associated with the development of the theory of law. As regards the studies on the quality of law as a measure of legal certainty, three issues are pointed out in the material: 1. the quality of law from the point of view of its formation in reference to certain general social phenomena, 2. the quality of law relating to a person, 3. the quality of law in judicial activities.