Search results

Les femmes de la classe ouvrière : survie psychologique et sociale.
Dans ce texte, l'auteur se propose d'étudier certains aspects du discours produit autour des femmes de la classe ouvrière, dans un contexte, la période d'après-guerre, où la notion de classe ouvrière, à la fois surestimée, dénigrée et crainte, pose problème. Dans ces discours et ces pratiques, les femmes ont une place centrale en tant que mères ayant à leur charge la production de citoyens dans un ordre démocratique bourgeois en extension. En effet, le discours de la mobilité sociale, de l'égalité des chances transforme en pathologie tout échec d'entrer dans la classe moyenne définie comme normale. Il s'agit donc de "normaliser" les groupes potentiellement pathologiques et entre autres les mères de la classe ouvrière dont la capacité à exercer la maternité doit être mise sous surveillance. Inadéquates, ne sont-elles pas responsables d'un large éventail de maux sociaux (criminalité, délinquance...) ?
Ce modèle normatif et normalisant, ce nouveau mode de régulation sociale fait l'impasse sur les conséquences de l'oppression, et sur les réalités psychologiques qui découlent de la souffrance vécue, d'une subjectivité construite à travers des "vérités" projetées sur 1' ''autre".
L'auteur a mené une recherche auprès de femmes d'origine ouvrière ayant eu accès à l'Université pour comprendre la spécificité de ce groupe et les mécanismes de défense mis en place pour vivre et survivre l'oppression.

The problem of the social foundations of democracy in the context of globalization on the methodology of Aristotle: in the unity of its quantitative and qualitative measurements is studied. The author argues the lack of understanding of democracy primarily in the quantitative characteristics of the majority – minority. Democracy, which based on the majority of the poor, does not give them freedom. Demagogues turn people into a crowd. The state with the majority of the middle class - people whose wealth is based on the "average property, but adequate" is more perfect than such a democracy. In the competition between capitalism and socialism in the XX century, the doctrine of the middle class as a social support of democracy was proclaimed and implemented in the developed countries of the West. Based on Y. Dellinger's researches (2013) and the report of the ILO about wages in the countries of the world in 2014–2015 the authors analyze the tendency of the quantitative reduction of the middle class. As a result, the authors formulate social criteria of evaluation of democracy: the proportion of the middle class as a part of the people and the extent of its relative prosperity. They suggest the themes for further research: the socialization of ownership, in particular TNC to reduce inequality of the average class with the rich; people's defense mechanisms from the concentration of wealth and power in alliance of the oligarchy with the state bureaucracy, in particular, the revolutionary tradition in the system of law sources.Key words: democracy, qualitative and quantitative measurement of democracy, the middle class, absenteeism. ; Досліджується проблема соціальної основи демократії за методологією Арістотеля: в єдності кількісного (більшість – меншість) і якісного (свобода, заможність, освіченість, благородство) її вимірів. Обґрунтовуються соціальні критерії оцінки стану соціальної основи демократії: питома вага середнього класу в складі народу та достатній відносно класу багатих рівень його життя. Аналізуються загрози середньому класу і демократії, викликані тенденціями росту відносної соціальної нерівності та скорочення робочих місць середнього класу на ринку праці внаслідок глобалізації економіки. Ключові слова: демократія, кількісний і якісний виміри демократії, середній клас, абсентеїзм. Исследуется проблема социальной основы демократии по методологии Аристотеля: в единстве количественного (большинство – меньшинство) и качественного (свобода, достаток, образованность, благородство) ее измерений. Аргументируются социальные критерии оценки социальной основы демократии: удельный вес среднего класса в составе народа и достаточный относительно класса богатых уровень его жизни. Анализируются угрозы среднему классу и демократии, вызванные тенденциями роста относительного социального неравенства и сокращения рабочих мест среднего класса на рынке труда вследствие глобализации экономики. Ключевые слова: демократия, количественное и качественное измерения демократии, средний класс, абсентеизм. The problem of the social foundations of democracy in the context of globalization on the methodology of Aristotle: in the unity of its quantitative and qualitative measurements is studied. The author argues the lack of understanding of democracy primarily in the quantitative characteristics of the majority – minority. Democracy, which based on the majority of the poor, does not give them freedom. Demagogues turn people into a crowd. The state with the majority of the middle class - people whose wealth is based on the "average property, but adequate" is more perfect than such a democracy. In the competition between capitalism and socialism in the XX century, the doctrine of the middle class as a social support of democracy was proclaimed and implemented in the developed countries of the West. Based on Y. Dellinger's researches (2013) and the report of the ILO about wages in the countries of the world in 2014–2015 the authors analyze the tendency of the quantitative reduction of the middle class. As a result, the authors formulate social criteria of evaluation of democracy: the proportion of the middle class as a part of the people and the extent of its relative prosperity. They suggest the themes for further research: the socialization of ownership, in particular TNC to reduce inequality of the average class with the rich; people's defense mechanisms from the concentration of wealth and power in alliance of the oligarchy with the state bureaucracy, in particular, the revolutionary tradition in the system of law sources. Key words: democracy, qualitative and quantitative measurement of democracy, the middle class, absenteeism.

Социально-экологические проблемы современности ; Равенство между мужчинами и женщинами в сфере экономики, доступа к образованию, услугам здравоохранения, сфере обеспечения политических прав и свобод является одним из важнейших в мире индикаторов уровня демократизации общества. Содействие гендерному равенству способствует устойчивому развитию экономических и социальных систем. Тем не менее, ни у одной страны мира не получилось добиться полного равноправия между мужчинам и женщинами = Equality between men and women in the field of economy, education, health and politics is the most important indicator of the level of democratization of society. Promotion of gender equality contributes to the sustainable development of economic and social system. But not country in the world, could not achieve this

The article presents features of social formation and development of youth in Ukraine, namely in the context of youth policy. The concepts of «youth policy», «youth, young citizens», «youth social formation», «socialization», «the basic components of the process of youth social formation and development» are defined. The definitions of « youth social formation» and «socialization of personality» are compared.The scientists' works who paid attention to youth policy in general and some aspects of social formation and development of youth are analysed. There are scientists who analysed the problems of modern youth socialization in their works. The article highlights the scientists who study the basic principles, directions and mechanisms of implementation of state youth policy, the evolution of state youth policy and prospects for its further development, organizational and legal mechanisms of implementation of state youth policy in Ukraine at the regional level, features of formation and implementation of state youth policy, etc. The legal principles of youth policy have been characterized and, under the current legislation of Ukraine, the basic conditions for social formation and development of youth in Ukraine have been outlined. The analysed literature identified the components of the process of youth social formation and development in Ukraine. The article identifies the main purpose and objectives of youth policy in Ukraine. The periods in the human life, the main social tasks facing the person and the priority directions of the state policy for the given period are distinguished. The directions of the state policy in the youth social formation and development according to certain periods of life of a young person are made. The main tasks, principles and directions of the state policy of promoting the youth integration into society are outlined. The main directions of state policy in the field of youth social formation and development in Ukraine are outlined. ; У статті представлено особливості соціального становлення та розвитку молоді в Україні, зокрема в контексті молодіжної політики. Визначено поняття «молодіжна політика», «молодь, молоді громадяни», «соціальне становлення молоді», «соціалізація»; розкрито основні складові процесу соціального становлення та розвитку молоді. Здійснено порівняння визначень «соціальне становлення молоді» та «соціалізація особистості».Охарактеризовано правові засади молодіжної політики та основні умови для соціального становлення та розвитку молоді за чинним законодавством в Україні.

The article presents features of social formation and development of youth in Ukraine, namely in the context of youth policy. The concepts of «youth policy», «youth, young citizens», «youth social formation», «socialization», «the basic components of the process of youth social formation and development» are defined. The definitions of « youth social formation» and «socialization of personality» are compared.The scientists' works who paid attention to youth policy in general and some aspects of social formation and development of youth are analysed. There are scientists who analysed the problems of modern youth socialization in their works. The article highlights the scientists who study the basic principles, directions and mechanisms of implementation of state youth policy, the evolution of state youth policy and prospects for its further development, organizational and legal mechanisms of implementation of state youth policy in Ukraine at the regional level, features of formation and implementation of state youth policy, etc. The legal principles of youth policy have been characterized and, under the current legislation of Ukraine, the basic conditions for social formation and development of youth in Ukraine have been outlined. The analysed literature identified the components of the process of youth social formation and development in Ukraine. The article identifies the main purpose and objectives of youth policy in Ukraine. The periods in the human life, the main social tasks facing the person and the priority directions of the state policy for the given period are distinguished. The directions of the state policy in the youth social formation and development according to certain periods of life of a young person are made. The main tasks, principles and directions of the state policy of promoting the youth integration into society are outlined. The main directions of state policy in the field of youth social formation and development in Ukraine are outlined. ; У статті представлено особливості соціального становлення та розвитку молоді в Україні, зокрема в контексті молодіжної політики. Визначено поняття «молодіжна політика», «молодь, молоді громадяни», «соціальне становлення молоді», «соціалізація»; розкрито основні складові процесу соціального становлення та розвитку молоді. Здійснено порівняння визначень «соціальне становлення молоді» та «соціалізація особистості».Охарактеризовано правові засади молодіжної політики та основні умови для соціального становлення та розвитку молоді за чинним законодавством в Україні.

The study of populism is actualized by the presence of a social order from interested political actors who use populism to implement their programs and in the struggle for power, focusing on the possibilities of change and reform. The relevance of the study is obvious given the lack of comprehensive study of populism in Ukraine, proper political evaluation of previous studies, rethinking some theses of individual researchers, and especially in connection with its actualization as one of the popular principles in action, behavior in modern political practice and our state. Today in Ukraine, the intensification and emergence of new manifestations of populism have become a sign of a general long-term failure on the path of technological modernization, in efforts to achieve rapid economic growth and in the fight against corruption. The tendency to the increasingly negative attitude of many citizens to complex and compromise procedures of democratic institutions, the desire for quick and simple solutions, intolerance of different views contain a double threat - to roll into anarchy or establish an authoritarian regime. In Ukrainian literature interest in populism appeared in the late 1990s. The initial study was the basis of his reception of analytical findings Western scholars. Today domestic historiography populism presented a number of papers in the form of articles. Amid the general characteristics of the phenomenon of populism, based primarily on the legacy of Western political scientists, highlights particular issues such as manifestations of populism in the Ukrainian national movement, modern Ukrainian politics populist methods of political struggle, philosophical discourse of the concept. Thus, populism can be considered an inevitable companion of political freedom and democracy. In some places, it is a force that promotes political participation and reform in the interests of many low-status social groups. By inclining to oppose the rights of the majority to the interests and rights of certain minorities, populism can be a threat to the rule of law and basic political and civil liberties. Wherever populist leaders gained power, it became authoritarian, accompanied by abuses and oppression (but not destruction) of the opposition. ; У статті акцентовано увагу на популізмі як наявність соціального замовлення зацікавлених політичних акторів, які використовують популізм для реалізації своїх програм та у боротьбі за владу, зосереджуючись на можливостях змін та реформ. Актуальність дослідження очевидна з огляду на відсутність всебічного вивчення популізму в Україні, належної політичної оцінки попередніх досліджень, переосмислення деяких тез окремих дослідників, і особливо у зв'язку з його актуалізацією як одного з популярних принципів дії, поведінки в сучасна політична практика та наша держава. Сьогодні в Україні активізація та поява нових проявів популізму стали ознакою загального довгострокового провалу на шляху технологічної модернізації, в зусиллях для швидкого економічного зростання та в боротьбі з корупцією. Тенденція до дедалі негативнішого ставлення багатьох громадян до складних і компромісних процедур демократичних інституцій, прагнення до швидких і простих рішень, нетерпимість до різних поглядів містять подвійну загрозу - впасти в анархію або встановити авторитарний режим. В українській літературі інтерес до популізму з'явився наприкінці 90-х. Сьогодні вітчизняний історіографічний популізм представив низку статей у формі статей. Серед загальних характеристик явища популізму, що базується насамперед на спадщині західних політологів, висвітлюються такі проблеми, як прояви популізму в українському національному русі, сучасна українська політика, популістські методи політичної боротьби, філософський дискурс концепції. Таким чином популізм можна вважати неминучим супутником політичної свободи та демократії. Подекуди це сила, яка сприяє політичній участі та реформам в інтересах багатьох соціальних груп із низьким статусом. Схиляючись протистояти правам більшості інтересам та правам певних меншин, популізм може становити загрозу верховенству права та основним політичним та громадянським свободам. Скрізь, де популістські лідери здобували владу, вона ставала авторитарною, що супроводжувалось зловживаннями та утиском (але не знищенням) опозиції.

The article examines in detail the problems associated with the development of Buddhism, which introduced a personal aspect to religion and embodied the idea of the need for compassion for all living beings. A special place is occupied by the analysis of the moral and social component of this religion. Buddhism is seen as a protest movement that originated in India and is directed against the frozen hierarchy, mechanical ritualism and greed of the Brahmins. This religion challenged the Brahmin hierarchy, appealing primarily to warriors, kings, and the mass of the free population. The Buddhist community was a brotherhood of mendicant monks who did not perform any rituals, but only showed people the way to salvation by the example of their lives. Buddhism is also one of the radical reformist teachings, not only intellectually, but also socially. He called people, first of all, to inner perfection, the last stage of which can be achieved only through kindness and benevolence to all living beings. The central point of this article is devoted to the debate about the reality of the Buddha's existence, his teaching and the transformations of this teaching. A significant place is given to the description of the way of life of Buddhist monks, the relationship within the Buddhist community and with the laity. The reasons for the attractiveness of Buddhism and its easy adaptability to other religious doctrines are substantiated. The possibilities of transformation of Buddhism, including within the framework of syncretic creeds, as well as in the activities of totalitarian and pseudo-religious sects, are shown. Examples of the politicization of this religion and its inclusion in the activities of fundamentalist organizations are given. ; В статье детально рассматриваются проблемы, связанные с развитием буддизма, который привнес в религию личностный аспект и воплотил идею о необходимости сострадания ко всем живым существам. Особое место занимает анализ нравственной и социальной составляющей данной религии. Буддизм рассматривается как протестное движение, зародившееся в Индии, и направленное против застывшего иерархизма, механической обрядовости и корыстолюбия брахманов. Эта религия поставила под сомнение брахманскую иерархию, апеллировал в первую очередь к воинам, царям и массе свободного населения. Буддистская община представляла собой братство нищенствующих монахов, которые не совершали никаких обрядов, а лишь примером своей жизни указывали людям путь к спасению. Буддизм — это также одно из радикальных реформистских учений не только в интеллектуальном, но и в социальном аспектах. Он призывал людей, прежде всего, к внутреннему совершенствованию, последней ступени которого можно достичь лишь благодаря доброте и доброжелательности ко всем живым существам. Центральное место в данной статье посвящено спору о реальности существования Будды, его учению и трансформациям этого учения. Значительное место отводится описанию образа жизни буддийских монахов, взаимоотношениям внутри буддийской общины и с мирянами. Обоснованы причины привлекательности буддизма и его легкой адаптивности к другим религиозным доктринам. Показаны возможности трансформации буддизма, в том числе и в рамках синкретических вероучений, а также в деятельности тоталитарных и псевдорелигиозных сект. Приведены примеры политизации этой религии и ее включения в активность фундаменталистских организаций.

The article analyzes the social sphere. A number of problems that are systemic and can influence on identifying the strategic guidelines of social policy are revealed. Certain legislative acts of strategic nature are estimated in the article and priority areas of implementation of social policy of Ukraine are outlined. ; В статье проведен анализ социальной сферы. Выявлен ряд проблем, которые носят системный характер и вливают на определение стратегических ориентиров социальной политики. Дана оценка отдельным законодательным актам стратегического характера и намечены приоритетные направления реализации социальной политики Украины. ; У статті здійснено аналіз соціальної сфери. Виявлено низку проблем, які носять системний характер і вливають на визначення стратегічних орієнтирів соціальної політики. Дано оцінку окремим законодавчим актам стратегічного характеру та окреслено пріоритетні напрями реалізації соціальної політики України.