Search results

In the article the regularities of the international migration processes of human resources are revealed, the methodological principles of the formation of the regulation system such processes in the conditions of geo-economic transformations are theoretically grounded and developed, in particular through the development of a model and mechanism for the formation and implementation of regional migration policy as a result of substantiation of the preconditions and socio-economic consequences of international migration in conditions of geo-economic transformations.The concept of "migration pair" (a combination of the country of origin and the country of destination of migrants, between which historically formed a migration corridor with specific quantitative and structural parameters, characterized by a special institutional, socio-demographic, financial and economic, ethno and cultural as well as other environment of migration processes). The introduction of this imperative into the conceptual apparatus of the study of the international migration process makes it possible to distinguish migration flows taking into account the spatial and institutional aspects of migration corridors, to identify the peculiarities and changes in the environment of the countries of different migration pairs, and to record the trends of migration flows.The work defines the concept of "migration flow", "migration corridor", "migration motive" and "migration attractiveness", as well as the interrelationship between them, that allowed positioning these concepts as objects of study of migration processes. In addition, the interpretation and use of the principles of studying the processes of international migration (temporality, spatiality, communication, mobility) are presented. This allows us to streamline the methodological tools of scientific research and defines the vectors for constructing a classification of international migration taking into account the magnitude and multidimensional nature of migration processes.The classification of international migration has been improved by its systematization and addition by groups of features and types: spatial-temporal, institutional parameters as well as parameters of human resources. Such composition of classification features is achieved through the use of an institutional approach and takes into account the outlined importance of gender-age and educational and professional affiliation of migrants for the formation of human resources and their redistribution in the course of certain types of migration.The trends of geo-economic transformations were identified and their influence on the international migration of human resources was highlighted (regionalization and globalization of geo-economic space, strengthening of geo-economic risks, transformation of TNCs into supranational centers of economic development, transformation of geoeconomic space, structural changes in the world economy, virtualization of economic and other processes). This allowed formulating options for countries to join the processes of international migration on the basis of countries belonging to the centers of economic development, the general features of their migration policy, the places of countries in the composition of the migration pair, the level of development of the institutional environment for the regulation of migration processes, the availability of certain types of migration.The influence of the ecological and natural type of geo-economic risk on the formation of repulsive factors, as well as the mechanisms of its formalization, has been characterized by substantiating the clustering methodology of regional integration associations at the risk of extreme climatic events as a component of the specified type of risk. This allows to taken into account it when assessing the country's migration attractiveness and forecasting the formation of migratory motives of the population, as well as formulating the task of regulating migration processes under extreme climatic events.In addition, the influence of the politico-security type of geo-economic risk as a precondition for the formation of migration flows from countries where military and political conflicts and other threats of military and political instability are recorded, are determined. This allows identifying the components of this type of risk in assessing the country's migration attractiveness and migratory motives of the population, as well as formulating the task of regulating international migration of refugees in conditions of military conflicts and post-conflict situations.The study formulates the tasks of regulating international migration in the countries of migration, which should be implemented in employment policy, educational, social, informational, fiscal, monetary, investment and other policies and aimed at the integration of migrants and overcoming socio-economic issues associated with migration. This was done on the basis of the justification of the impact of international migration and remittances on economic development of the countries in the conditions of geo-economic transformations, human resources formation and poverty reduction, which included: 1) the formation of risks and opportunities for countries to join the processes of international migration of human resources taking into account the role of the country in the migration pair; 2) the outline of the environmental factors of the implementation of remittances according to the suggested stages, which determine the parameters of remittances; 3) identification of economic, social and demographic consequences of migration based on the stratification of human resources.The system of determinants of the formation of migration motives consisting of economic, socio-demographic, political-security, language and cultural, as well as ecological and natural determinants is suggested. They are formed by taking into account the influence of institutional factors in the relevant environment of countries and the manifestation of personal perception of the factors of pushing out. This made it possible to determine the factors that should be taken into account when studying and formalizing the preconditions of migration processes.In this paper an approach to assessing geo-economic risks of countries is formed, which involves determining the corresponding integral indicator of the country. This allows countries to be positioned on specific types of geo-economic risk and integral indicators, as well as clustering countries according to the level of geoeconomic risk and the intensity of the use of migration human resources. This approach will help to determine the vectors of the elements of the migration policies of the countries, based on the cluster to which they belong, to perform their comparative analysis, as well as outline the implementation of other policies governing the processes of migration and the integration of migrants.A tool for identifying the connection of international migration of human resources with geo-economic risks is suggested, which is represented by the formation of an indicator of migration attractiveness, which allows to explain migration flows between countries based on their level of migration attractiveness. The approach to assessing the attractiveness of migration through the formation of its integral indicator and the approach to the normalization of the partial indicators enable to adapt the model and use it to assess the migration attractiveness of the countries in the comparative aspect.The information support of the regulation of international migration processes at the international, regional and national levels is developed, based on which the model of the multilevel information field is formed, which includes the following systems: 1) monitoring of the change of determinants of the formation of migration motives according to the determined indicators; 2) monitoring of potential and actual migration flows by stratification groups; 3) monitoring the risks of institutional breaks and institutional conflicts; 4) dissemination of information on the state and issues of international migration of human resources. It allows to build communication links between subjects of regulation of processes of international migration of human resources and improve its institutional environment.As a result, the conceptual principles of the institutional model of regional regulation of migration processes have been theoretically substantiated and developed, in which the subjects of the formal and informal institutional environment of regional regulation of international migration are structured, the functions of regional migration policy (regulatory, diversification, integration, mobilization) are highlighted, directions of its implementation are formulated for the country to benefit from international migration and reduction of geo-economic risks. This allows on the basis of decomposition of the provisions of such a policy as well as its coordination with other policies to solve regional issues of migration of human resources, outlined on the basis of analysis of cause-effect relations of migration in the course of geo-economic transformations and established issues of regulation of migration flows in selected regional integration associations. ; В роботі виявлені закономірностей процесів міжнародної міграції людських ресурсів, теоретично обґрунтовано та розроблено методологічні засади формування системи регулювання таких процесів в умовах геоекономічних трансформацій, зокрема через розробку моделі та механізму формування та реалізації регіональної міграційної політики у результаті обґрунтування передумов та соціально-економічних наслідків міжнародної міграції в умовах геоекономічних трансформацій.В роботі введено поняття «міграційна пара» (комбінація країни походження та країни призначення мігрантів, між якими історично сформувався міграційний коридор зі специфічними кількісними та структурними параметрами, що характеризується особливим інституційним, соціо-демографічним, фінансово-економічним, етнічно-культурним та іншим середовищем міграційних процесів). Введення даного імперативу в понятійний апарат дослідження процесу міжнародної міграції дозволяє виокремлювати міграційні потоки з урахуванням просторового та інституційного аспектів міграційних коридорів, ідентифікувати особливості та зміну середовища країн різних міграційних пар, а також фіксувати тенденції міграційних потоків.В роботі визначено поняття «міграційний потік», «міграційний коридор», «міграційний мотив» та «міграційна привабливість», а також взаємозв'язків між ними, що дозволило позиціонувати дані поняття як об'єкти дослідження міграційних процесів. Крім того, дано трактування та конкретизовано використання принципів дослідження процесів міжнародної міграції (темпоральності, просторовості, комунікації, мобільності). Це дозволяє упорядкувати методичний інструментарій наукового дослідження та визначає вектори побудови класифікації міжнародної міграції з урахуванням масштабності та багатоаспектності міграційних процесів.Удосконалено класифікацію міжнародної міграції шляхом її систематизації та доповнення за групами ознак та видами: просторовочасовими, інституційними параметрами та параметрами людських ресурсів. Така композиція класифікаційних ознак досягнута завдяки використанню інституційного підходу та враховує окреслене значення статево-вікової та освітньо-професійної приналежності мігрантів для формування людських ресурсів, їх перерозподілу в ході окремих видів міграції.Ідентифіковано тенденції геоекономічних трансформацій та окреслено їх вплив на міжнародну міграцію людських ресурсів (регіоналізація та глокалізація геоекономічного простору, посилення геоекономічних ризиків, трансформація ТНК у наднаціональні центри економічного розвитку, трансформація геоекономічного простору, структурні зміни у світовому господарстві, віртуалізація економічних та інших процесів). Це дозволило сформулювати варіанти долучення країн до процесів міжнародної міграції на основі приналежності країн до центрів економічного розвитку, загальні риси їх міграційної політики, місця країн у складі міграційної пари, рівня розвитку інституційного середовища регулювання міграційних процесів, наявності окремих видів міграції.Охарактеризовано вплив еколого-природничого типу геоекономічного ризику на формування факторів виштовхування, а також механізми його формалізації через обґрунтування методики кластеризації регіональних інтеграційних об'єднань за ризиком екстремальних кліматичних подій як складової вказаного типу ризику. Це дозволяє врахувати його при оцінці міграційної привабливості країни та прогнозуванні формування міграційних мотивів населення, а також сформувати завдання регулювання міграційних процесів в умовах екстремальних кліматичних подій.Крім того, визначено вплив політико-безпекового типу геоекономічного ризику як передумови формування міграційних потоків з країн, де зафіксовано військово-політичні конфлікти та інші загрози військово-політичної нестабільності. Це дає змогу визначити складові даного типу ризику при оцінці міграційної привабливості країни та міграційних мотивів населення, а також сформулювати завдання регулювання міжнародної міграції біженців в умовах військових конфліктів та постконфліктного стану.В дослідженні сформульовано завдання регулювання міжнародної міграції в країнах міграційної пари, які повинні бути імплементовані у політику зайнятості, освітню, соціальну, інформаційну, фіскальну, монетарну, інвестиційну та інші політики та спрямовані на інтеграцію мігрантів та подолання соціально-економічних проблем, пов'язаних з міграцією. Це здійснено на основі обґрунтування впливу міжнародної міграції та грошових переказів на економічний розвиток країн в умовах геоекономічних трансформацій, формування людських ресурсів та подолання бідності, що включало: 1) формування ризиків та можливостей долучення країн до процесів міжнародної міграції людських ресурсів з урахуванням ролі країни у міграційній парі; 2) окреслення факторів середовища здійснення грошових переказів за запропонованими етапами, що визначають параметри грошових переказів; 3) визначення економічних, соціальних, демографічних наслідків міграції виходячи зі стратифікації людських ресурсів.Запропоновано систему детермінантів формування міграційних мотивів, що складаються з економічних, соціо-демографічних, політико-безпекових, мовно-культурних та еколого-природничих детермінантів. Вони сформовані шляхом врахування дії інституційних факторів у відповідному середовищі країн та прояву особистісного сприйняття факторів виштовхування. Це дозволило визначити фактори, які слід враховувати при вивченні та формалізації передумов міграційних процесів.В роботі сформовано підхід до оцінки геоекономічних ризиків країн, який полягає у визначенні відповідного інтегрального показника країни. Це дозволяє позиціонувати країни за окремими типами геоекономічного ризику та інтегральним показником, а також кластеризувати їх країн за рівнем геоекономічного ризику та інтенсивністю використання міграційних людських ресурсів. Такий підхід сприятиме визначенню векторів елементів міграційних політик країн, виходячи з кластеру, до якого вони належать, здійснювати їх компаративний аналіз, а також окреслювати напрями реалізації інших політик, що регулюють процеси руху та інтеграції мігрантів.Запропоновано інструмент ідентифікації зв'язку міжнародної міграції людських ресурсів з геоекономічними ризиками, що представлено через формування показника міграційної привабливості, що дозволяє пояснювати міграційні потоки між країнами виходячи з рівня їх міграційної привабливості. Підхід до оцінки міграційної привабливості через формування її інтегрального показника та підхід до нормалізації часткових показників дають змогу адаптувати модель та використовувати її для оцінки міграційної привабливості країн у компаративному аспекті.Розроблено інформаційне забезпечення регулювання процесів міжнародної міграції на міжнародному, регіональному та національному рівнях, базисом якого є сформована модель багаторівневого інформаційного поля, яке включає системи: 1) моніторингу зміни детермінантів формування міграційних мотивів за визначеними індикаторами; 2) моніторингу потенційних та фактичних міграційних потоків за стратифікаційними групами; 3) моніторингу ризиків інституційних розривів та інституційних конфліктів; 4) поширення інформації про стан та проблеми міжнародної міграції людських ресурсів. Це дозволяє будувати комунікаційні зв'язки між суб'єктами регулювання процесів міжнародної міграції людських ресурсів та удосконалити його інституційне середовище.У результаті теоретично обґрунтовано та розроблено концептуальні засади інституційної моделі регіонального регулювання міграційних процесів, у якій структуровано суб'єктів формального та неформального інституційного середовища регіонального регулювання міжнародної міграції, виділено функції регіональної міграційної політики (регуляторна, диверсифікаційна, інтеграційна, мобілізаційна), сформульовано напрями її реалізації для отримання країною переваг від міжнародної міграції та зниження геоекономічних ризиків. Це дозволяє на основі декомпозиції положень такої політики та її узгодження з іншими політиками вирішувати регіональні проблеми міграції людських ресурсів, окреслені на основі аналізу причиннонаслідкових зв'язків міграції в ході геоекономічних трансформацій та встановлених проблем регулювання міграційних потоків у обраних регіональних інтеграційних об'єднаннях.