Search results

Modern processes of reforming the agroindustrial complex of Ukraine, a large part of which belongs to the agrarian sector, under the globalization of world economic processes in the agricultural market require that domestic agroindustrial enterprises improve and rationally manage innovative activities (IА). The effective solution of problems that arise in this context in the rapidly changing economic and social and political environment requires that analytical methods in the management of the enterprises of the agroindustrial complex (AIC) be used on the basis of the tools of economic and mathematical modelling, taking into account characteristics of agrarian production. The main approaches to modelling systems related to IА management are either descriptive or insufficiently formalized, and suggest virtual experimenting with IA management, avoiding the possibility of assessing the impact and consequences of different management options in the long view, minimizing IA risks when making managerial decisions. The subject matter of the article is the tools of economic and mathematical simulation of the development of innovative activities of the domestic agroindustrial complex. The goal is to develop tools for modelling innovative activities of enterprises of the agroindustrial complex of Ukraine in the form of analytical dependencies of impact factors. The objective is to research the dynamics of innovative activities of enterprises of the agroindustrial complex of Ukraine in terms of its components under the globalization of world economic processes in the market of agricultural products. General scientific methods are used, such as system analysis – to determine the peculiarities of development of IА of agroindustrial production in Ukraine, factor analysis – to formalize the cause-and-effect relationships of the investigated factors of AIC enterprises impact on IA. The following results were obtained: on the basis of the analysis of the dynamics of changes in the major indices of domestic agricultural production, the problem aspects were identified and the components of IA of agricultural production were determined, latent factors with prolonged impact on the level of innovative activities of agricultural enterprises of Ukraine were calculated. Conclusions: the calculated latent factors of the impact of AIC enterprises on IА can be efficiently used in foreign economic activities as recommendations for determining the IА strategy of Ukraine in the world agricultural market. ; Современные процессы реформирования отрасли АПК Украины, значительная часть которой принадлежит аграрному сектору, в условиях глобализации мирохозяйственных процессов на рынке сельскохозяйственной продукции требует от отечественных агропромышленных предприятий совершенствования и рационального управления инновационной деятельностью (ИД). Эффективное решение возникающих при этом задач в быстро меняющихся условиях экономического и социально-политического среды требует применения аналитических методов в управлении ИД предприятий АПК на основе инструментария экономико-математического моделирования с учетом особенностей аграрного производства. Основные подходы к моделированию систем, связанных с управлением ИД, осуществлено описательными средствами или представлены с недостаточной формализацией, и предлагают практически экспериментировать с управлением ИД, избегая возможность оценить результативность и последствия различных вариантов управления ИД в будущей перспективе с минимизацией рисков ИД при принятии управленческих решений. Предметом исследования в статье является инструментарий экономико-математического моделирования развития ИД отечественного агропромышленного производства. Цель заключается в разработке инструментов моделирования развития ИД предприятий АПК Украины в виде аналитических зависимостей факторов влияния. Задача: Исследование динамики развития ИД предприятий АПК Украины в разрезе ее составляющих в условиях глобализации мирохозяйственных процессов на рынке сельскохозяйственной продукции. Используются общенаучные методы: системный анализ – для определения особенностей развития ИД агропромышленного производства Украины, факторный анализ для формализации причинно-следственных взаимосвязей исследуемых факторов влияния на ИД предприятий АПК. Получены следующие результаты: на основе проведенного анализа динамики изменения основных показателей отечественного агропроизводства выявлены проблемные аспекты и определены составляющие ИД агропромышленного производства, вычислены латентные факторы, имеющие пролонгированное влияние на уровень ИД предприятий АПК Украины. Выводы: вычисленные латентные факторы влияния на ИД предприятий АПК целесообразно использовать во внешнеэкономической деятельности в качестве рекомендаций для определения стратегии ИД Украины на мировом рынке сельскохозяйственной продукции. ; Сучасні процеси реформування галузі АПК України, значна частка якої належить аграрному сектору, в умовах глобалізації світогосподарських процесів на ринку сільськогосподарської продукції вимагає від вітчизняних агропромислових підприємств вдосконалення та раціонального управління інноваційною діяльністю (ІД). Ефективне вирішення виникаючих при цьому завдань в швидко змінюваних умовах економічного та соціально-політичного середовища потребує застосування аналітичних методів в управлінні ІД підприємств АПК на основі інструментарію економіко-математичного моделювання з урахуванням особливостей аграрного виробництва. Основні підходи щодо моделювання систем, пов'язаних з управлінням ІД, здійснено описовими засобами або представлено з недостатньою формалізацією, і пропонують практично експериментувати з управлінням ІД, уникаючи можливість оцінити результативність та наслідки різних варіантів управління ІД в майбутній перспективі з мінімізацією ризиків ІД при прийнятті управлінських рішень. Предметом дослідження в статті є інструментарій економіко-математичного моделювання розвитку ІД вітчизняного агропромислового виробництва. Мета – полягає у розробці інструментів моделювання розвитку ІД підприємств АПК України у вигляді аналітичних залежностей факторів впливу. Завдання: дослідження динаміки розвитку ІД підприємств АПК України в розрізі її складових в умовах глобалізації світогосподарських процесів на ринку сільськогосподарської продукції. Використовуються загальнонаукові методи: системний аналіз - для визначення особливостей розвитку ІД агропромислового виробництва України, факторний аналіз для формалізації причинно-наслідкових взаємозв'язків досліджуваних факторів впливу на ІД підприємств АПК. Отримано такі результати: на основі проведеного аналізу динаміки змін основних показників вітчизняного агровиробництва виявлено проблемні аспекти та визначено складові ІД агропромислового виробництва, а також обчислено латентні фактори, що мають пролонгований вплив на рівень ІД підприємств АПК України. Висновки: обчислені латентні фактори впливу на ІД підприємств АПК доцільно використовувати у зовнішньоекономічній діяльності у якості рекомендацій для визначення стратегії ІД Україні на світовому ринку сільськогосподарської продукції.

The Swedish colony of Gammalsvenskby (Старошведское) was founded 1782 on the lands of New Russia (Новороссия) by fishermen from the island of Dagö/Hiiumaa in the Baltic Sea. Villagers had frequent contacts with Sweden and the Grand Duchy of Finland throughout the nineteenth century. A number of Swedish cultural institutes (school, new church, library, chorus etc.) were built due to the Scandinavian aid in the village and as consequence the colonists received "an inoculation" of modern Swedish nationalism. During the first half of the 20th century the Swedish community near the Black Sea became the subject of the series of social experiments on the part of the different political regimes. The aim was to change the collective identity of the colonists and creation of loyalty of Swedes towards the new authorities. In 1923-1929 in the village under the guidance of the Ukrainian Central Commission for the National Minorities (ЦКНМ) the politics of the indigenization was provided with the aim of transforming former foreign colonists of the Russian Empire into a loyal ethnic minority of the Soviet Ukraine. However in 1929 the whole village (888 persons) emigrated to Sweden after negotiations between the Swedish and Soviet governments. In the historic fatherland a new large scale experiment was undertaken under the control of the specially created Committee (Gammalsvenskbykommittén). The aim of this experiment was to fully integrate the "archaic" Ukrainian Swedes into the modern Swedish society through their transformation into the successful Swedish farmers. The emigrants were denied a separate settlement in Sweden and newcomers were dissolved throughout the country to undergo "instruction of the Swedish norms of economic and every day activities." Appointed by the Committee inspectors were monitoring all the aspects of the integration of the old Swedes into the Swedish society. About 300 Swedish colonists who were not agree with the policy of Sweden voluntarily returned to the Soviet Union according to their own will. There in Röda Svenskby during five years under the guidance of the Comintern and rule of the Swedish Communist Party led by Hugo Sillén the experiment on the implementing the first Swedish kolkhoz and Swedish intentional community in the Soviet Union took place. The Soviet Union was unlike many other states in the world. This difference concerns not only the abolishment of private property and the dictatorship of the Communist Party, but also a nationalities policy based on internationalism. While ethnic minorities faced discrimination across Europe, the Soviet Union proclaimed in 1923, and then realized, a policy of full support of cultural and linguistic rights for ethnic minorities. However this policy changed dramatically when, in 1937, the Soviet government and the secret police (NKVD) started a mass operation in order to execute members of several ethnic minorities. For fourteen months in 1937 and 1938 roughly 250,000 people representing some 25 ethnic minorities from Finns to Iranians were executed by NKVD. The mass arrests did occur in Gammalsvenskby in 1937-38 and included 22 individuals from 41 Swedish families. The promotion of the Swedish culture was fully stopped simultaneously with the era of terror. In 1938 the Swedish school was closed, the national village council was dismissed and the administrative positions there were taken by non-locals. During World War II Swedish colonists accepted the status of Volksdeutsche. In 1943 all villagers together with their German neighbours were evacuated to Germany by the Nazi occupation forces. In 1945 about a hundred of the returning Ukrainian Swedes were deported by the Soviet secret police (NKVD) to the Komi autonomous republic – a Finno-Ugric region in northern Russia. The government decided to settle all former Volksdeutsche in the Gulag area alongside other enemies of the Soviet state "until further notice". The main purpose of the displacement and isolation of this "special contingent" was "to make them true Soviet citizens". Within the theoretical framework provided in the works of Michel Foucault and Alberto Melucci the author analyzes the techniques of forced normalization used by the Stalinist totalitarian state in order to reorient the cultural and linguistic identity of a Swedish ethnic group. The book is based on the archival sources in the repositories of Ukraine, Sweden and Russia. ; I boken analyseras de olika sociala experiment som invånarna i Gammalsvenskby i Ukraina utsattes för under 1900-talets första hälft. Från 1700-talet och framåt hade svenskbyborna täta kontakter med Sverige och Finland och behöll sin svenska identitet och kultur. Den stalinistiska staten försökte vid flera tillfällen förändra svenskbybornas kollektiva identitet. De skulle "normaliseras" och bli goda sovjetukrainska medborgare, medlemmar av internationella kommunistiska rörelsen och medvetna byggare av det socialistiska samhället. 1929 emigrerade samtliga invånare i Staroshvedskoe (888 personer) till Sverige, efter förhandlingar mellan den svenska och den sovjetiska regeringen. I Sverige sattes en mängd insatser in för att "integrera" Ukrainasvenskarna i det moderna samhället. De fick inte bosätta sig tillsammans och övervakades av inspektörer på praktikplatser, så att integrationen gick rätt till. Ungefär en tredjedel av Ukrainasvenskarna valde därefter att återvända till Sovjetunionen. Efter deras återkomst till Röda Svenskbyn genomfördes där ett experiment administrerat av Komintern och under ledning av kommunister från Sveriges kommunistiska parti. Experimentet gick ut på att bygga upp den första svenska kolchosen i Sovjetunionen. Under den Stora Terrorn arresterades och arkebuserades 23 svenskbybor, anklagade för att ha byggt upp en "svensk spionorganisation". Den tyska ockupationen av Ukraina medförde att Ukrainasvenskar blev offer för ännu ett experiment, denna gång i form av en nazi-germanisering av den svenska befolkningen i Altschwedendorf. 1945 förvisades svenskbybor av den sovjetiska säkerhetspolisen till Gulag eftersom de klassificerades som folkets fiender. Inom ramen för Michel Foucaults och Alberto Meluccis teorier undersökas i boken den sovjetiska tvångsnormaliseringens tekniker. Dessa användes framgångsrikt av myndigheterna för ideologisk, lingvistisk och kulturell omstöpning av Ukrainasvenskarna, men författaren visar också hur svenskbyborna gjorde kollektivt motstånd. ; Swedish colonies in Ukraine

For the first time in the Ukrainian legal history, the article examines the issues of the ancient Persian understanding of legal personality, reflected in Avestan religious codification. Based on the classical scientific works of orientalists, as well as on modern studies of Iranian scientists, the author comes to the conclusion that Avesta originally divided people into two varieties - Iranian farmers and Turanian herders. The formation of the imperial identity of the ancient Persians was closely associated with the differentiation of the surrounding peoples into "civilized" and "barbaric". The nomadic way of life was criticized by Iranian sacred texts and acquired the content of a legal metaphor used by Persian monarchs from different dynasties to insult and humiliate those border communities that refused to join the Persian-Median union. Moreover, this cultural differentiation took place around the 7th-6th centuries BC, when the first texts of Avesta were created. The religious and mythological epos of the "Iranians" was composed not so much for religious purposes as it was intended to substantiate an internally integral political doctrine of "higher" and "lower" peoples. Studying this theory, we must first consider the general picture of the cultural and civilizational development of the Persian state. A special place in this picture is occupied not only by the three hypostases of Ancient Iran (dynasties of Achaemenids, Parthians and Sassanids) but also by the spread of Hellenism after the conquests of Alexander the Great. In particular, the article mentions such important aspects for the political and legal doctrines of various Persian monarchies as "koine" (a mix of the Middle Eastern and Ancient Greek languages), the dualism of Hormuzd and Ahriman, the influence of the Pamir cults on the social worldview of ancient and medieval Iranians. It is important that Avestan principle of dualism (the eternal struggle between the forces of good and the forces of evil) automatically assumed the dualistic structure of the entire material world. In such a worldview system, the Persian legal personality could not be limited to any constraints regarding the "barbarians". Consequently, the ideal Avestan concept was based on the recognition as legal personality of only one state - Persia. The author assumes that the text of the article should imply familiarity of readers with the chronology and factography of Persian history. However, despite the initial idea, it must be emphasized that the article can also be used as a propaedeutic presentation for studying the philosophical basis of the ancient Persian history of political and legal doctrines. ; В статье впервые в украинской историко-правовой науке исследуются вопросы древнеперсидского понимания правосубъектности, отраженные в авестийской религиозной кодификации. Базируясь на классических научных трудах востоковедов, а также на современных исследованиях иранских ученых, автор приходит к выводу об изначальном разделении «Авестой» людей на два сорта - земледельцев-иранцев и скотоводов-туранцев. Формирование имперской идентичности древних персов было тесно сопряжено с дифференциацией окружающих народов на «цивилизованные» и «варварские». Кочевой образ жизни критиковался иранскими священными текстами и приобрел содержание юридической метафоры, употреблявшейся персидскими монархами из разных династий для оскорбления и унижения тех пограничных сообществ, которые отказывались войти в состав персо-мидийско-го союза. При этом указанная культурная дифференциация состоялась около УІІ-УІ вв. до н. э., когда были созданы первые тексты «Авесты». Религиозно-мифологический эпос «иранцев» составлялся не столько с религиозными целями, сколько предназначался для обоснования внутренне целостного политического учения о «высших» и «низших» народах. Изучая данную теорию, мы должны сначала рассмотреть общую картину культурно-циви-лизационного развития Персидского государства. Особое место в этой картине занимают не только три ипостаси Древнего Ирана (династии Ахеменидов, Парфян и Сасанидов), но и распространение эллинизма после завоеваний Александра Македонского. В частности, в статье упомянуты такие важные аспекты для политико-правовых доктрин различных персидских монархий, как «койне» (микс ближневосточных и древнегреческого языков), дуализм Ормизда и Аримана, влияние памирских культов на социальное мировоззрение античных и средневековых иранцев. Важно, что авестийский принцип дуализма (извечная борьба сил добра и сил зла) автоматически предполагал дуалистическое устройство всего материального мира. В такой мировоззренческой системе, персидская правосубъектность не могла ограничиваться любыми стеснениями относительно «варваров». Следовательно, идеальная авестийская концепция строилась на признании правосубъектным исключительно одного государства -Персии. Автором предполагается, что текст этой статьи должен подразумевать знакомство читателей с хронологией и фактографией персидской истории. Однако, несмотря на первоначальную задумку, необходимо подчеркнуть, что статья может также использоваться в качестве пропедевтического изложения для изучения философского базиса древнеперсидской истории политических и правовых учений. ; У статті вперше в українській історико-правовій науці досліджуються окремі аспекти давньоперсидського сприйняття правосуб'єктності, відображені в авестійській релігійній кодифікації. Базуючись на класичних наукових працях сходознавців, а також на сучасних дослідженнях іранських учених, автор доходить висновку про поділ «Авестою» всього людства на дві «раси» - хліборобів-іранців («колективний Іран») і скотарів-туранців («колективний Туран»). Формування імперської ідентичності давніх персів було тісно пов'язане із психологічною диференціацією навколишніх народів на «цивілізовані» і «варварські». Кочівницький спосіб життя критикувався іранськими священними текстами й набув змісту юридичної метафори, яка вживалась персидськими монархами різних династій для образи і приниження тих «межових» спільнот, які відмовлялись увійти до складу пер-со-мідійського етнокультурного союзу. Водночас зазначена культурна диференціація відбулась близько УІІ-УІ ст. до н. е., коли були створені перші тексти «Авести». Релігійно-міфологічний епос «іранців» записувався не так із релігійною метою, як призначався для обґрунтування внутрішньо цілісного політичного вчення про «вищі» та «нижчі» народи. Вивчаючи цю теорію, ми повинні спочатку розглянути загальну картину культурно-цивілі-заційного розвитку Персидської держави. Особливе місце в цій картині займають як три іпостасі Стародавнього Ірану (династії Ахеменідів, Парфян і Сасанідів), так і поширення еллінізму після завоювань Олександра Македонського. Зокрема, у статті розглядаються такі важливі аспекти політико-правових доктрин різних перськихмонархій, як «койне» (мікс близькосхідних і давньогрецької мов), дуалізм Ормізда й Арімана, вплив памірських (таджицьких) культів на соціальний світогляд античних і середньовічних іранців. Важливо, що авестійський принцип дуалізму (одвічна боротьба сил добра проти сил зла) автоматично припускав дуалістичний лад усього матеріального («видимого») світу. В такій світоглядній системі персидська правосуб'єктність не могла обмежуватись будь-якими етичними умовностями щодо «варварів». З огляду на це ідеальна авестійська концепція буду-валасьна визнанні правосуб'єктності виключно однієї держави - Персії. Передусім автором передбачалось, що текст статті мав би бути орієнтований на читачів, добре знайомих із хронологією та фактографією персидської історії. Однак, незважаючи на початкову ідею, необхідно підкреслити, що стаття може також використовуватись як пропедевтична підготовка для подальшого глибокого вивчення філософського базису давньоперсидської історії політичних і правових учень.

Okoliczności społeczno-historyczne zrodziły silne więzi pomiędzy życiem religijnym Bukowiny a sytuacją polityczną w Austro-Węgrzech na początku XX wieku. Wskazaną analogię potwierdzają materiały publikowane w czasopismach regionalnych, między innymi w "Nowej Bukowinie" («Нова Буковина»), 1912–1914. Analiza większości kwestii religijnych odbywała się przez pryzmat sytuacji społeczno-politycznej w regionie, co potwierdza aktualność kwestii badawczej. Wśród ukraińskich badaczy zagadnień religijnych w kontekście procesów historycznych można wymienić Ałłę Bojko (Алла Бойко), Stepana Kostię (Степан Костя), Marię Rozhiłę (Марія Рожило), Mariana Łozynskiego (Мар'ян Лозинський), Elenę Kanczałabę (Олена Канчалаба), Alionę Ignatuszę (Альона Ігнатуша) oraz innych. Tym niemniej określone wyżej kwestie badawcze potrzebują bardziej dokładnych badań. Problem utworzenia na Bukowinie odrębnej ukraińskiej Cerkwi prawosławnej, niezależnej od Cerkwi rumuńskiej, można określić jednym z najbardziej aktualnych dla mieszkańców Czerniowiec na początku XX wieku. Pozycja miejscowej inteligencji regionalnej otrzymała wsparcie ze strony niektórych miejscowych mediów. W roku 1885 w Czerniowcach powstała ukraińska gazeta "Bukowina". Przez cały okres istnienia (do 1910 roku) wydanie to popierało ideę stworzenia Cerkwi ukraińskiej. Politycy regionu w znacznym stopniu przyczynili się do popularyzacji idei Cerkwi dla Ukraińców, mimo że niektórzy z nich byli grekokatolikami. Między innymi Omelian Popowycz (Омелян Попович), Jerotej Pigulak (Єротей Пігуляк) oraz Stepan Smal-Stocki (Степан Смаль-Стоцький) na łamach "Bukowiny" często podkreślali potrzebę uregulowania kwestii religijnej. Zawirowania polityczne rozproszyły jednak proukraińskie siły patriotyczne. Konflikt między Stepanem Smal-Stockim a Mykołą Wasylko (Микола Василько) doprowadził do zamknięcia "Bukowiny", zaś redakcja podzieliła się. Niektórzy badacze, między innymi Arkadij Żywotko (Аркадій Животко) oraz Myrosław Romaniuk (Мирослав Романюк), określają "Nową Bukowinę" (1912–1914) spadkobiercą idei "Bukowiny". W rzeczywistości była to podjęta przez M. Wasylkę, który opiekował się czasopismem, próba odnowienia poprzedniej gazety, która ze względu na nowy zespół autorów oraz pogorszenie relacji ze Stapanem Smal-Stockim nie przyniosła sukcesu. Pierwszy numer "Nowej Bukowiny" ukazał się 13 stycznia 1912 r. Gazeta została wydrukowana w drukarni Iwana Zacharki (Іван Захарко), wydawcą został Jerotej Pigulak (Єротей Пігуляк), redaktorem odpowiedzialnym Osyp Dik (Осип Дік). Gazeta przetrwała do połowy 1914 r. Niezbyt trwały sukces "Nowej Bukowiny" w zakresie tematyki religijnej wynikał zarówno z naśladowania polityki redakcyjnej "Bukowiny" (1885–1910), jak i ze starań Jeroteja Pigulaka. Wiadomości na tematy religijne w "Nowej Bukowinie", a nawet bohaterowie publikacji wyraźnie przywodzili na myśl materiały i bohaterów z odpowiednich rubryk poprzedniej gazety. W publikacjach czasopisma z lat 1912–1914 odnotowaliśmy 66 różnych informacji o tematyce religijnej. W porównaniu z "Bukowiną" liderem pozostały tematy rumunizacji Cerkwi (25 materiałów), kwestia podziału diecezji prawosławnej (17 publikacji, aktualność wzrosła), "kwestia ukraińska" w kościele (8 materiałów), moskalofilstwo (5 materiałów), religia oraz państwo i polityka (4 materiały), religia na skali światowej (4 materiały), dyskusyjne aspekty religii w mediach (3 materiały). Kwestie religijne na pierwszych stronach "Nowej Bukowiny" były dosyć zróżnicowane tematycznie. Przyczynił się do tego cały szereg czynników społeczno-politycznych, w tym relacje narodowościowe i religijne w kraju, sytuacja polityczna oraz pozycja prawosławnego konsystorza. Analiza koncepcji "Nowej Bukowiny" świadczy o wyraźnym wpływie prekursora, czyli gazety "Bukowina", co można zauważyć także w materiałach na tematy religijne, m.in. w publikacjach o rumunizacji Kościoła prawosławnego. Podstawowy problem dotyczył nie tyle różnorodności wyznaniowej, ile przymusowego wprowadzania przez konsystorz obcego języka i kultury. To w sposób naturalny wywoływało kolejne kwestie, a mianowicie podział diecezji (jako warunek rozwoju Ukraińców na Bukowinie) oraz określenie roli Ukraińców w procesie powstania odrębnego kościoła. Oczywiste jest, że podobne materiały wyglądały jak swoisty apel autorów piszących o ukraińskiej tożsamości narodowej, ponieważ w tym okresie Kościół był traktowany jako jeden z wyznaczników tej tożsamości. ; Social and historical circumstances created close ties between the religious life of Bukovina and the political situation in Austro-Hungary at the beginning of the 20th century. The indicated analogy is confirmed by materials published in regional magazines, including "Nowa Bukovina" ("Нова Буковина"), 1912–1914. Most religious issues were analyzed through the prism of the socio-political situation in the region, which confirms the topicality of the research issue. Ukrainian researchers of religious issues in the context of historical processes include Alla Boyko (Алла Бойко), Stepan Kostia (Степан Костя), Maria Rozhiła (Марія Рожило), Marian Łozynski (Мар'ланян Лаланане Лаланянасалалане (Альона Ігнатуша) and others. Nevertheless, the research issues defined above require more detailed research. The problem of establishing a separate Ukrainian Orthodox Church in Bukovina, independent of the Romanian one, can be called one of the most relevant for the inhabitants of Chernivtsi at the beginning of the 20th century. The position of the local regional intelligentsia received support from some local media. In 1885, the Ukrainian newspaper "Bukovina" was established in Chernivtsi. Throughout its existence (until 1910), this edition supported the idea of creating a Ukrainian church. The politicians of the region largely contributed to the popularization of the idea of the church for Ukrainians, even though some of them were Greek Catholics. Among others, Omelian Popowycz (Омелян Попович), Jerotej Pigulak (Єротей Пігуляк) and Stepan Smal-Stocki (Степан Смаль-Стоцький) often stressed the need to regulate the religious issue in the pages of "Bukovina". However, the political turmoil scattered pro-Ukrainian patriotic forces. The conflict between Stepan Smal-Stocki and Mykola Wasylko (Микола Василько) led to the closure of "Bukovina", and the editors split. Some researchers, including Arkadij Żywotko (Аркадій Животко) and Myrosław Romaniuk (Мирослав Романюк) define "Nowa Bukovina" (1912–1914) as the heir to the idea of "Bukovina". In fact, it was an attempt by M. Wasylek, who looked after the magazine, to renew the previous newspaper, which, due to the new team of authors and the deterioration of relations with Stapan Smal-Stocki, did not bring success. The first issue of "Nowa Bukovina" was published on January 13, 1912. The news-paper was printed in the printing house of Ivan Zacharek (Іван Захарко), the publisher was Jerotej Pigulak (Єротей Пігуляк), and the responsible editor was Osyp Dik (Осип Дік). The newspaper survived until mid-1914. The not very lasting success of "Nowa Bukovina" in the field of religious topics resulted both from imitating the editorial policy of "Bukovina" (1885–1910), and thanks to the efforts of Jerotej Pigulak. The materials on religious topics in Nowa Bukowina, and even the heroes of the publication, were very similar to materials and characters from the relevant columns of the previous newspaper. In the publications of the journal from 1912–1914, we noted 66 different materials on religious topics. Compared to "Bukovina", the leader remained the topics of the Romanianization of the church (25 materials), the issue of the division of the Orthodox diocese (17 publications, the topicality increased), the "Ukrainian question" in the church (8 materials), Muscovy (5 materials), religion, state and politics (4 materials), religion on a global scale (4 materials), controversial aspects of religion in the media (3 materials). Religious issues on the front pages of "Nowa Bukowina" were quite varied thematically. A whole range of socio-political factors contributed to this, including national and religious relations in the country, the political situation and the position of the Orthodox consistory. The analysis of the concept of "Nowa Bukovina" shows a clear influence of the precursor, ie the predecessor – the newspaper "Bukowina", which can also be seen in materials on religious topics, including publications on the Romanianization of the Orthodox Church. The fundamental problem concerned not so much religious diversity as the situation when the consistory forcibly introduced a foreign language and culture. This naturally triggered other topics, namely the division of the diocese (as a necessary agreement for the development of Ukrainians in Bukovina) and the role of Ukrainians in the process of establishing a separate church. It is obvious that similar materials looked like a peculiar appeal of authors writing about Ukrainian national identity, because during this period the church was treated as one of the determinants of identity.