Search results

The article is devoted to the study of the process of the emergence of rights in the primitive society of the period of savagery and barbarism. The time frame expands from the beginning of the birth of life (about 4.1 – 3.7 billion years ago) to the invention of methods of cultivation of land and the primary division of labor and the invention of ancient civilization of Sumerians of writing (respectively 6,500 years - 3,100 years BC). The social and anthropological reasons for the emergence of law (needs of common habitation, normative consciousness), the world-view basis, the nature of the binding character of the original rules, their interrelation with morality, are substantiated. The original rules of conduct in the form of prohibitions (taboos), custom, rite, worship and ritual were alloy, a mixture of divine and natural, magical and psychological. These mono norms formed the core of primitive law as the form of proper, necessary behavior, the most significant factor of the force of which was the joint residence and the mutual benefit of acting concertedly.In the absence of political power in the primitive society, they also supported the authority of tribal leaders, elders, healers, healers and sorcerers. With the emergence of religion and systems of morality, these norms receive a new religious and value justification and differentiate from those norms of morality that do not require more stringent, compared with them, sanctions. Thus, the social interaction in the process of living together and the elaboration of the rules of this residence, the improvement of the methods of resolving conflicts and disputes provided the ground on which the archaic right of the primitive society has grown, which in the form reached us in the relevant earliest historical sources, according to the constant scientific tradition, is called customary law.Article received 20.11.2018 ; Статтю присвячено дослідженню процесу виникнення права у первісному суспільстві періоду дикості і варварства у часових рамках історії людства з початку зародження життя (близько 4,1 – 3,7 млрд рр. тому) до винайдення методів обробітку землі та первинного поділу праці та винайдення давньою цивілізацією шумерів письма (відповідно 6500–3100 рр. до н. е.). Обґрунтовано соціальні й антропологічні причини виникнення права (потреби спільного проживання, нормативність свідомості), світоглядна основа, природа зобов'язувального характеру первісних правил, їхній взаємозв'язок із мораллю.Матеріал надійшов 20.11.2018

The article is devoted to the study of the process of the emergence of rights in the primitive society of the period of savagery and barbarism. The time frame expands from the beginning of the birth of life (about 4.1 – 3.7 billion years ago) to the invention of methods of cultivation of land and the primary division of labor and the invention of ancient civilization of Sumerians of writing (respectively 6,500 years - 3,100 years BC). The social and anthropological reasons for the emergence of law (needs of common habitation, normative consciousness), the world-view basis, the nature of the binding character of the original rules, their interrelation with morality, are substantiated. The original rules of conduct in the form of prohibitions (taboos), custom, rite, worship and ritual were alloy, a mixture of divine and natural, magical and psychological. These mono norms formed the core of primitive law as the form of proper, necessary behavior, the most significant factor of the force of which was the joint residence and the mutual benefit of acting concertedly.In the absence of political power in the primitive society, they also supported the authority of tribal leaders, elders, healers, healers and sorcerers. With the emergence of religion and systems of morality, these norms receive a new religious and value justification and differentiate from those norms of morality that do not require more stringent, compared with them, sanctions. Thus, the social interaction in the process of living together and the elaboration of the rules of this residence, the improvement of the methods of resolving conflicts and disputes provided the ground on which the archaic right of the primitive society has grown, which in the form reached us in the relevant earliest historical sources, according to the constant scientific tradition, is called customary law.Article received 20.11.2018 ; Статтю присвячено дослідженню процесу виникнення права у первісному суспільстві періоду дикості і варварства у часових рамках історії людства з початку зародження життя (близько 4,1 – 3,7 млрд рр. тому) до винайдення методів обробітку землі та первинного поділу праці та винайдення давньою цивілізацією шумерів письма (відповідно 6500–3100 рр. до н. е.). Обґрунтовано соціальні й антропологічні причини виникнення права (потреби спільного проживання, нормативність свідомості), світоглядна основа, природа зобов'язувального характеру первісних правил, їхній взаємозв'язок із мораллю.Матеріал надійшов 20.11.2018

Problem setting. The radicalization of society is possible in countries with different political regimes. Finding out the reasons leading to the processes of radicalization is the first step in developing programs for counter-radicalization and de-radicalization. Recent research and publications analysis. Various approaches to defining radicalization, its types and models have been studied. The understanding of radicalization as a process is noted. Methodological approaches to the modelling of radicalization are considered. Various ideas of scientists about the reasons, nature, characteristics of radicalization are investigated. Attention is drawn to the study of the mechanisms of involvement in the process of radicalization. The importance of the functional and descriptive definition of radicalization, such types of radicalization as the radicalization of thoughts and the radicalization of actions (K. McCauley, S. Moskalenko) is noted. The author agrees to the conclusion of A. P. Schmid about the possibility of radicalization of both non-state actors and state ones. There is a growing interest of scientists in the problem of radicalization in the digital era. It is indicated that the goal of many studies is to develop recommendations for the prevention of radicalization (counter-radicalization) and deradicalization. Paper objective. Study of the causes of radicalization of society in countries with different political regimes. Paper main body. Possible reasons for the radicalization of society are considered. It is noted that sometimes the assumption of the authorities regarding the real reasons for the radicalization of society can be erroneous. The author notes the difficulty of identifying the causes of radicalization under an authoritarian regime due to the lack of feedback from society and government. The importance of empirical research on the radicalization of society is pointed out. Specific examples of radicalization are given, confirming the existence of cause-and-effect relationships in political ...

The article examines the theoretical and conceptual aspect of the models of interaction between civil and political society. The purpose of this article is to analyze the scientific studies of the political dimension of civil society and to identify models of interaction between civil and political society in the concepts of representatives of political science from nineteenth to twenty-first centuries.To analyze the political dimension of civil society have been used mainly works of S.Peregudov, Y. Zhilin, I. Kravchenko, A. Butenko, O. Mironov, I. Yarulin.The works of A. de Tocqueville, A. Gramsci, L. Althusser, J. Cohen and E. Arato have been used to distinguish contemporary models of interaction between civil society and political society.In the course of the conducted research it was established that for quite a long period of time civil society was treated as a special non-state sphere of public life, an alternative to the state system of government. However, a growing number of scholars are beginning to focus on the political phenomenon of civil society.From the nineteenth century more and more scholars are paying attention to the need for a separation of the concept of «political society» and models of its interaction with civil society.The theoretical and conceptual analysis of the interaction between civil society and political society makes it possible to distinguish several classifications of models of their interaction.Within the chronological aspect and cultural and historical traditions, French (A. de Tocqueville, L. Althusser), Italian (A. Gramsci) and American (J. Cohen and E. Arato) models of interaction between civil and political society are distinguished.In the quantitative aspect, we can distinguish between three-membered (A. Gramsci, A. de Tocqueville, L. Althusser) and five-membered (J. Cohen and E. Arato) interaction models.Finally, when we focusing on the coexistence criterion, a third classification of interaction models should be highlighted: – the model of interaction in which political society mediates between the state and civil society (J. Cohen and E. Arato); – the model of interaction in which political society actually identifies with the state (A. de Tocqueville, A. Gramsci, L. Althusser). ; У статті розглядається теоретико-концептуальний аспект моделей взаємодії громадянського та політичного суспільства. Метою даної статті виступає аналіз наукових досліджень політичного виміру громадянського суспільства та виокремлення моделей взаємодії громадянського та політичного суспільства в концепціях представників політичної науки ХІХ-ХХІ ст.Для аналізу політичного виміру громадянського суспільства використані, головним чином, праці С.П.Перегудова, Ю.Жіліна, І.І.Кравченко, А.П.Бутенко, О.В.Міронова, І.Ф.Яруліна. Для виокремлення сучасних моделей взаємодії громадянського суспільства та політичного суспільства використовувалися праці А. де Токвіля, А.Грамші, Л. Альтюсера, Дж. Коена та Е. Арато.В ході проведеного дослідження встановлено, що досить тривалий період часу громадянське суспільство трактувалося як особлива позадержавна сфера суспільного життя, альтернатива державній системі управляння. Однак, поступово все більша кількість науковців розпочинає акцентувати увагу на питанні політичного феномену громадянського суспільства.Розпочинаю з ХІХ ст. все більше уваги науковців приділяється питанню необхідності окремого виділення поняття «політичного суспільства» та моделей його взаємодії з громадянським суспільством.Здійснений теоретико-концептуальний аналіз взаємодії громадянського суспільства та політичного суспільства дозволяє виділити кілька класифікацій моделей їхньої взаємодії.В рамках хронологічного аспекту та культурно-історичних традицій розрізняють: французьку (А.де Токвіль, Л.Альтюсер), італійську (А.Грамші) та американську (Дж. Коен та Е. Арато) моделі взаємодії громадянського та політичного суспільства.При виділенні кількісного аспекту ми можемо розрізняти трьохчленну (А. Грамші, А. де Токвіль, Л. Альтюсер) та п'ятичленну (Дж. Коен та Е. Арато) моделі взаємодії.І нарешті, при акцентуванні уваги на критерію співіснування, варто виділити третю класифікацію моделей взаємодії: модель взаємодії за якої політичне суспільство виступає посередником між державою та громадянським суспільством (Дж. Коен та Е. Арато); модель взаємодії за якої політичне суспільство фактично ототожнюється з державою (А. де Токвіль, А.Грамші, Л. Альтюсер).

The article examines the theoretical and conceptual aspect of the models of interaction between civil and political society. The purpose of this article is to analyze the scientific studies of the political dimension of civil society and to identify models of interaction between civil and political society in the concepts of representatives of political science from nineteenth to twenty-first centuries.To analyze the political dimension of civil society have been used mainly works of S.Peregudov, Y. Zhilin, I. Kravchenko, A. Butenko, O. Mironov, I. Yarulin.The works of A. de Tocqueville, A. Gramsci, L. Althusser, J. Cohen and E. Arato have been used to distinguish contemporary models of interaction between civil society and political society.In the course of the conducted research it was established that for quite a long period of time civil society was treated as a special non-state sphere of public life, an alternative to the state system of government. However, a growing number of scholars are beginning to focus on the political phenomenon of civil society.From the nineteenth century more and more scholars are paying attention to the need for a separation of the concept of «political society» and models of its interaction with civil society.The theoretical and conceptual analysis of the interaction between civil society and political society makes it possible to distinguish several classifications of models of their interaction.Within the chronological aspect and cultural and historical traditions, French (A. de Tocqueville, L. Althusser), Italian (A. Gramsci) and American (J. Cohen and E. Arato) models of interaction between civil and political society are distinguished.In the quantitative aspect, we can distinguish between three-membered (A. Gramsci, A. de Tocqueville, L. Althusser) and five-membered (J. Cohen and E. Arato) interaction models.Finally, when we focusing on the coexistence criterion, a third classification of interaction models should be highlighted: – the model of interaction in which political society mediates between the state and civil society (J. Cohen and E. Arato); – the model of interaction in which political society actually identifies with the state (A. de Tocqueville, A. Gramsci, L. Althusser). ; У статті розглядається теоретико-концептуальний аспект моделей взаємодії громадянського та політичного суспільства. Метою даної статті виступає аналіз наукових досліджень політичного виміру громадянського суспільства та виокремлення моделей взаємодії громадянського та політичного суспільства в концепціях представників політичної науки ХІХ-ХХІ ст.Для аналізу політичного виміру громадянського суспільства використані, головним чином, праці С.П.Перегудова, Ю.Жіліна, І.І.Кравченко, А.П.Бутенко, О.В.Міронова, І.Ф.Яруліна. Для виокремлення сучасних моделей взаємодії громадянського суспільства та політичного суспільства використовувалися праці А. де Токвіля, А.Грамші, Л. Альтюсера, Дж. Коена та Е. Арато.В ході проведеного дослідження встановлено, що досить тривалий період часу громадянське суспільство трактувалося як особлива позадержавна сфера суспільного життя, альтернатива державній системі управляння. Однак, поступово все більша кількість науковців розпочинає акцентувати увагу на питанні політичного феномену громадянського суспільства.Розпочинаю з ХІХ ст. все більше уваги науковців приділяється питанню необхідності окремого виділення поняття «політичного суспільства» та моделей його взаємодії з громадянським суспільством.Здійснений теоретико-концептуальний аналіз взаємодії громадянського суспільства та політичного суспільства дозволяє виділити кілька класифікацій моделей їхньої взаємодії.В рамках хронологічного аспекту та культурно-історичних традицій розрізняють: французьку (А.де Токвіль, Л.Альтюсер), італійську (А.Грамші) та американську (Дж. Коен та Е. Арато) моделі взаємодії громадянського та політичного суспільства.При виділенні кількісного аспекту ми можемо розрізняти трьохчленну (А. Грамші, А. де Токвіль, Л. Альтюсер) та п'ятичленну (Дж. Коен та Е. Арато) моделі взаємодії.І нарешті, при акцентуванні уваги на критерію співіснування, варто виділити третю класифікацію моделей взаємодії: модель взаємодії за якої політичне суспільство виступає посередником між державою та громадянським суспільством (Дж. Коен та Е. Арато); модель взаємодії за якої політичне суспільство фактично ототожнюється з державою (А. де Токвіль, А.Грамші, Л. Альтюсер).

Çalışmamızda öncelikle sivil toplum kavramının literatürdeki yeri aydınlatılmaya çalışılmış, bu çerçevede kavramın tarihsel gelişimine yer verilerek; "devlet", "kamusal alan", "sivil itaatsizlik" kavramlarıyla ilişkisi irdelenmiştir. Ayrıca günümüzde devletin fonksiyonlarının ve etkinliğinin değerlendirilmesi bakımından bir karşılaştırma ölçütü olarak önemli bir yer tutan sivil toplum kuruluşlarının tanımına ve niteliklerine değinilerek, bu kuruluşların devlet olgusu karşısındaki konumunu belirleyen kavram olan demokrasiyle ilişkisi açıklanmıştır. ; In our study, firstly, it has been tried to explain the place of the concept of civil society in the literature, for this reason the development of the concept in the historical process has been given and its relation with the concepts of "state","public area", "civil disobedience" has been studied. Besides, dealing with the definition and the characteristics ofNGO 's that play an important part as a measure of comparison far the evaluation of the functions and the efjicincy of the state, the relation of these organisations with democracy which is the concept that determines the position of these organizations in view of the slate has been explained.

Some basic problems which are connected with the modern state of freedom realization as an inalienable attribute of democratic society are analysed. It is marked, that the freedom of any person appears as a result of his/her capacity for a reflection, making decision and determination of his/her own vital strategies in a globalized world. It is stressed that the essence of freedom is not only in realization of necessity, freedom is some active actions, overcoming of the state of passivity, inactivity, where the will of the person to gain freedom appears and various obstacles are overcome. It is underlined, that the burning question of present time is the question about the maintenance of freedom in technocratic society, where the problems of economy growth and ecological danger go out on a foreground in the conditions of crisis. It is marked, that the person is able to attain freedom, and, thus, to overcome alienation and appropriate his/her own products of vital activity only in a society, in the public process of production, when the personal and public interests of participants of joint activity gather, and the freedom of the person is determined by the degree of freedom of other people.

У статті охарактеризовані значимі фактори трансформації сучасних уявлень про зміну ціннісних орієнтацій особистості у нашій державі. На думку автора до них належать: нівеляція українськості, повільне формування громадянського суспільства, української політичної нації та модерної української ідентичності, незавершеність українського державо- та націєтворення, процесів постколоніальногo самовизначення як окремого громадянина, так і українського народу в цілому, боротьба за втілення в життя демократичних принципів гідності в суспільстві, відкидання духовних цінностей людини в сучасному соціумі, події, пов'язані з агресією Росії в нашій державі.Проаналізовано деякі сучасні погляди на гідність людини після подій 2014-го року, досліджено роль гідності в сучасному українському соціумі. Автор вказує на ключове місце гідності серед людських цінностей, називаючи її однією з основних засад організації суспільства. У дослідженні розкриваються основні гасла періоду Революції Гідності в Україні, прояви гідності особистості в українському соціумі під час відбору до Євробачення-2019. ; The article describes the significant factors of transformation of modern ideas about the change of value orientations of the individual in our state.According to the author, they include: the leveling of Ukranian culture, the slow formation of civil society, Ukrainian political nation and modern Ukrainian identity, the incompleteness of the Ukrainian state and nation-building of the processes of postcolonial self-determination as an individual citizen and the Ukrainian people in general, the struggle for the implementation of democratic principles of dignity in society, the rejection of the spiritual values of man in modern society, the events associated with the aggression of Russia in our state.Some modern views on the human's dignity after the events of 2014th areanalyzed, the role of dignity in the modern Ukrainian society is investigated. The author points to the key place of dignity among human values, calling it one of the main basic foundations of organization of society. In a research the main slogans of the period of the Revolution of Dignity in Ukraine, manifestations the dignity of the personality in the Ukrainian society during the selection for the Eurovision-2019.

The article describes the significant factors of transformation of modern ideas about the change of value orientations of the individual in our state.According to the author, they include: the leveling of Ukranian culture, the slow formation of civil society, Ukrainian political nation and modern Ukrainian identity, the incompleteness of the Ukrainian state and nation-building of the processes of postcolonial self-determination as an individual citizen and the Ukrainian people in general, the struggle for the implementation of democratic principles of dignity in society, the rejection of the spiritual values of man in modern society, the events associated with the aggression of Russia in our state.Some modern views on the human's dignity after the events of 2014th areanalyzed, the role of dignity in the modern Ukrainian society is investigated. The author points to the key place of dignity among human values, calling it one of the main basic foundations of organization of society. In a research the main slogans of the period of the Revolution of Dignity in Ukraine, manifestations the dignity of the personality in the Ukrainian society during the selection for the Eurovision-2019. ; У статті охарактеризовані значимі фактори трансформації сучасних уявлень про зміну ціннісних орієнтацій особистості у нашій державі. На думку автора до них належать: нівеляція українськості, повільне формування громадянського суспільства, української політичної нації та модерної української ідентичності, незавершеність українського державо- та націєтворення, процесів постколоніальногo самовизначення як окремого громадянина, так і українського народу в цілому, боротьба за втілення в життя демократичних принципів гідності в суспільстві, відкидання духовних цінностей людини в сучасному соціумі, події, пов'язані з агресією Росії в нашій державі.Проаналізовано деякі сучасні погляди на гідність людини після подій 2014-го року, досліджено роль гідності в сучасному українському соціумі. Автор вказує на ключове місце гідності серед людських цінностей, називаючи її однією з основних засад організації суспільства. У дослідженні розкриваються основні гасла періоду Революції Гідності в Україні, прояви гідності особистості в українському соціумі під час відбору до Євробачення-2019.

The article highlights the trend of reinstitutionalisation of propaganda and counter propaganda after a brief historical era of international hiatus in the 1990s when the propaganda-related institutions were dismantled in many countries worldwide. The latter trend is exemplified by a number of processes, including the phenomenon of the Russian propaganda that has evolved after Putin took office, and the emergence of the strategic communications offices in Europe starting from 2015. The revival of propaganda 2.0 is a result of the hybrid wars that have engulfed leading countries worldwide. Propaganda is a systematic effort to manipulate other people's beliefs and spread chaos. Although the current propaganda aims resemble the ones used during the Cold War, the new tech abilities have enhanced its tactics. While the Internet, digitalization and social media platforms offer new opportunities for secret services and relevant experts, the phenomenon of "open consсiousness" allows an average consumer to be unwillingly affected by the messages that contain propaganda. It is argued that counter-propaganda tools should factor in media literacy efforts and building resilience among the general population to withstand disinformation messages. A number of organizations focused at countering propaganda has been created as a means of an institutional solution. Following a watershed moment in Ukraine two relevant organizations were established in 2021: Centre for Countering Disinformation (as part of the National Security and Defense Council) and Centre of Strategic Communications and Information Security (as part of the Ministry of Culture and Information Politics). These organizations aim at carrying out relevant work in line with their EU counterparts.