Search results

В статті йде розгляд питання релігійного фактору в зовнішній політиці України в період з 2008 по 2018 роки виражених в процесі отримання Томосу на автокефалію від закордонних інституцій президентами незалежної України. Висвітлено процедуру надання Томосу в історії православної церкви. Проаналізовано значний вплив Віктора Ющенко на процес здобуття Томосу. Відображено втручання іноземних представників з наміром перешкодити даному процесу. Акцентується на важливості релігійного фактору в питаннях міжнародних відносин та зовнішньої політики України. Наводяться статистичні дані з питання релігії на території незалежної України. Говориться про значимість помісної афтокефальної церкви для українського народу. Завдання статті є визначення та дослідження впливу релігійного фактору на процес формування зовнішньої політики України. Актуальність даного дослідження ґрунтується на суспільно-політичному інтересі до даного питання. Зазначається що Віктору Ющенко не вдалось досягнути поставленої мети через: відсутність чітко регламентованого процесу надання автокефалії; ідеологічного розколу в суспільстві; гостру напруженість у міжконфесійних відносинах; високий рівень політизованості даного питання; спекуляції на темі автокефалії; не бажання можновладців йти в опозицію до проросійських сил. У висновках статті говориться Ющенко був першим президентом незалежної України, який намагався створити автокефальну православну церкву на території України. Нажаль, через втручання в хід переговорів щодо отримання Томосу від Вселенського патріарху, зовнішніх політичних сил, не вдалось довести справу до кінця. Проте, цей досвід послугував основою для Петра Олексійовича Порошенко, який пройшовши тяжкі випробування долі домігся надання автокефалії, і український народ нарешті отримав свою православну церков України. Також наведений історичний аналіз прецедентів наданні Томосу в світовій історії. В роботі відображається значення Української автокефальної церкви в процесі розвитку та розбудови сильної і незалежної правової держави.

The article considers the issue of the religious factor in the foreign policy of Ukraine in the period from 2008 to 2018 expressed in the process of obtaining the Tomos for autocephaly from foreign institutions by the presidents of independent Ukraine. The procedure for granting a Tomos in the history of the Orthodox Church is covered. Viktor Yushchenko's significant influence on the Tomos process has been analyzed. The intervention of foreign representatives with the intention to hinder this process is reflected. Emphasis is placed on the importance of the religious factor in issues of international relations and foreign policy of Ukraine. Statistics on the issue of religion on the territory of independent Ukraine are given. It is said about the importance of the local aptocephalous church for the Ukrainian people. The task of the article is to determine and study the influence of the religious factor on the process of forming the foreign policy of Ukraine. The relevance of this study is based on socio-political interest in this issue. It is noted that Viktor Yushchenko failed to achieve this goal due to: the lack of a clearly regulated process of granting autocephaly; ideological split in society; acute tensions in interfaith relations; high level of politicization of this issue; speculations on the topic of autocephaly; not the desire of the authorities to go into opposition to pro-Russian forces. The article concludes that Yushchenko was the first president of independent Ukraine to try to establish an autocephalous Orthodox Church in Ukraine. Unfortunately, due to interference in the negotiations on obtaining the Tomos from the Ecumenical Patriarch, foreign political forces, it was not possible to complete the case. However, this experience served as a basis for Petro Oleksiyovych Poroshenko, who, after passing severe trials of fate, achieved the granting of autocephaly, and the Ukrainian people finally received their Orthodox Church of Ukraine. There is also a historical analysis of precedents for the provision of tomos in world history. The paper reflects the importance of the Ukrainian Autocephalous Church in the process of development and development of a strong and independent rule of law. ; В статті йде розгляд питання релігійного фактору в зовнішній політиці України в період з 2008 по 2018 роки виражених в процесі отримання Томосу на автокефалію від закордонних інституцій президентами незалежної України. Висвітлено процедуру надання Томосу в історії православної церкви. Проаналізовано значний вплив Віктора Ющенко на процес здобуття Томосу. Відображено втручання іноземних представників з наміром перешкодити даному процесу. Акцентується на важливості релігійного фактору в питаннях міжнародних відносин та зовнішньої політики України. Наводяться статистичні дані з питання релігії на території незалежної України. Говориться про значимість помісної афтокефальної церкви для українського народу. Завдання статті є визначення та дослідження впливу релігійного фактору на процес формування зовнішньої політики України. Актуальність даного дослідження ґрунтується на суспільно-політичному інтересі до даного питання. Зазначається що Віктору Ющенко не вдалось досягнути поставленої мети через: відсутність чітко регламентованого процесу надання автокефалії; ідеологічного розколу в суспільстві; гостру напруженість у міжконфесійних відносинах; високий рівень політизованості даного питання; спекуляції на темі автокефалії; не бажання можновладців йти в опозицію до проросійських сил. У висновках статті говориться Ющенко був першим президентом незалежної України, який намагався створити автокефальну православну церкву на території України. Нажаль, через втручання в хід переговорів щодо отримання Томосу від Вселенського патріарху, зовнішніх політичних сил, не вдалось довести справу до кінця. Проте, цей досвід послугував основою для Петра Олексійовича Порошенко, який пройшовши тяжкі випробування долі домігся надання автокефалії, і український народ нарешті отримав свою православну церков України. Також наведений історичний аналіз прецедентів наданні Томосу в світовій історії. В роботі відображається значення Української автокефальної церкви в процесі розвитку та розбудови сильної і незалежної правової держави. ; В статті йде розгляд питання релігійного фактору в зовнішній політиці України в період з 2008 по 2018 роки виражених в процесі отримання Томосу на автокефалію від закордонних інституцій президентами незалежної України. Висвітлено процедуру надання Томосу в історії православної церкви. Проаналізовано значний вплив Віктора Ющенко на процес здобуття Томосу. Відображено втручання іноземних представників з наміром перешкодити даному процесу. Акцентується на важливості релігійного фактору в питаннях міжнародних відносин та зовнішньої політики України. Наводяться статистичні дані з питання релігії на території незалежної України. Говориться про значимість помісної афтокефальної церкви для українського народу. Завдання статті є визначення та дослідження впливу релігійного фактору на процес формування зовнішньої політики України. Актуальність даного дослідження ґрунтується на суспільно-політичному інтересі до даного питання. Зазначається що Віктору Ющенко не вдалось досягнути поставленої мети через: відсутність чітко регламентованого процесу надання автокефалії; ідеологічного розколу в суспільстві; гостру напруженість у міжконфесійних відносинах; високий рівень політизованості даного питання; спекуляції на темі автокефалії; не бажання можновладців йти в опозицію до проросійських сил. У висновках статті говориться Ющенко був першим президентом незалежної України, який намагався створити автокефальну православну церкву на території України. Нажаль, через втручання в хід переговорів щодо отримання Томосу від Вселенського патріарху, зовнішніх політичних сил, не вдалось довести справу до кінця. Проте, цей досвід послугував основою для Петра Олексійовича Порошенко, який пройшовши тяжкі випробування долі домігся надання автокефалії, і український народ нарешті отримав свою православну церков України. Також наведений історичний аналіз прецедентів наданні Томосу в світовій історії. В роботі відображається значення Української автокефальної церкви в процесі розвитку та розбудови сильної і незалежної правової держави.

В статті мова йде про громадсько-політичну діяльність Івана Драча, зосереджену на співпраці з президентами незалежної України. За період незалежності його тричі обирали народним депутатом України, й увесь час І. Драч боровся за відстоювання загальнолюдських цінностей та принципів свободи, рівності, справедливості. Перший голова НРУ працював на благо українського народу при всіх президентах незалежної України, за що його неодноразово звинувачували в політичній нестійкості та в деяких випадках у колабораціонізмі, втім це не завадило І. Драчу суттєво впливати на розмежування політичних сил в певні періоди української історії. В статті проаналізовано його бажання співпрацювати з Леонідом Кравчуком, що призвело до розколу в лавах Народного Руху України. Розглянуто створення Конгресу української інтелігенції як впливової громадської організації, підтриманої Леонідом Кучмою, а КУІ в свою чергу, підтримало Л. Кучму на чергових президентських виборах. Досліджено політику підтримки Іваном Драчем та його найближчим оточенням Віктора Ющенка під час революційних подій 2004 року, що в свою чергу посприяло перемозі В. Ющенка на президентських виборах. ; В статье речь идет об общественно-политической деятельности Ивана Драча, сосредоточенной на сотрудничестве с президентами независимой Украины. За период независимости его трижды избирали народным депутатом Украины, все время И. Драч боролся за отстаивание общих человеческих ценностей и принципов свободы, равенства, справедливости. И. Драч работал на благо украинского народа при всех президентах независимой Украины, за что его неоднократно обвиняли в политической неустойчивости и в некоторых случаях в коллаборационизме, впрочем это не помешало И. Драчу существенно влиять на разграничение политических сил в определенные периоды украинской истории. В статье показано, что желание Ивана Федоровича сотрудничать с Леонидом Кравчуком привело к расколу в рядах Народного Руха Украины. Рассмотрено создание Конгресса украинской интеллигенции как влиятельной общественной организации которую Леонид Кучма поддержал, а КУИ, в свою очередь, поддержал Л. Кучму на очередных президентских выборах. Исследована политика поддержки Иваном Драчом и его ближайшим окружением Виктора Ющенко во время революционных событий 2004 года, что способствовало победе В. Ющенко на президентских выборах. ; In this article we are talking about the public-political activities of I. Drach focused on cooperation with the presidents of independent Ukraine. During the period of independence he was elected to the People's Deputy of Ukraine for three times all the time I. Drach fought for defending universal human values and principles of freedom, equality and justice. I. Drach worked for the benefit of the Ukrainian people with all the presidents of independent Ukraine for which he was repeatedly accused of political instability and in some cases of cooperation however it did not prevent I. Drach significantly affect the delineation of political forces in certain periods of Ukrainian history. The article analyzes his desire to cooperate with L. Kravchuk which led to a split in the ranks of the National Rukh of Ukraine. The creation of the Congress of Ukrainian Intelligentsia as an influential public organization was supported by L. Kuchma, and CUI in its turn supported L. Kuchma at the next presidential elections. The policy of supporting I. Drach and his immediate surroundings of V. Yushchenko during the revolutionary events of 2004 which in turn helped to win Yushchenko's presidential elections was explored.

У статті, на основі низки літературних джерел, показані деякі моменти з історії участі Івана Федоровича Драча у боротьбі за незалежність у роки перебудови. Вона фактично є доповненням до попередніх розвідок автора на цю тему. Саме Іван Драч був першим, хто зміг відкрито направити потік національної свідомості на курс незалежності. Завдяки своєму новаторському хисту і багаторічному політичному досвіду І. Ф. Драч зміг досягти омріяної мети мільйонів співгромадян й привести нашу країну до заповітної незалежності. Його найближче оточення більше інших політичних сил відстоювало ідеали суверенітету як на громадських зборах, де поширювалася ідея незалежності, так і у політичних баталіях, де опонентами виступали представники радянської еліти. Гучні виступи і пропозиції Івана Драча і його оточення призвели до зміни напрямку курсу Народного Руху України. І це незважаючи на політичний тиск та розповсюдження неправдивих пліток про Рух з кіл радянських представників влади в УРСР. Діяльність І. Ф. Драча в якості новообраного голови НРУ і його спільна боротьба разом з однодумцями привела до отримання економічного і політичного суверенітету країни, а згодом і незалежності. ; В статье, на основе ряда литературных источников, показаны некоторые моменты из истории участия Ивана Федоровича Драча в борьбе за независимость в годы перестройки. Она фактически является дополнением к предыдущим исследованиям автора на эту тему. Именно Иван Драч был первым, кто смог открыто направить поток национального сознания на курс независимости. Благодаря своему новаторскому таланту и многолетнему политическому опыту И. Ф. Драч сумел достичь сокровенной цели миллионов сограждан и привести нашу страну к заветной независимости. Его ближайшее окружение больше других политических сил отстаивало идеалы суверенитета как на общественных собраниях, где распространялась идея независимости, так и в политических баталиях, где оппонентами выступали представители советской элиты. Громогласные выступления и предложения Ивана Драча и его окружения привели к изменению направления курса Народного Руха Украины. И это несмотря на политическое давление и распространение ложных слухов о Рухе из кругов советских представителей власти в УРСР. Деятельность И. Ф. Драча в качестве новоизбранного председателя НРУ и его общая борьба вместе с единомышленниками привела к получению экономического и политического суверенитета страны, а впоследствии и независимости. ; The article, based on a number of literary sources, shows some moments of the history of the participation of Ivan Drach in the struggle for the independence during the years of perestroika. It is actually a complement to the previous studies of the author on the subject. Ivan Drach, as archival sources indicate, was the first who was able to direct the flow of national consciousness in the course of independence. Thanks to his innovative talent and many years of political experience, I. F Drach could achieve cherished goals of millions of fellow citizens and lead our country to the cherished independence. His entourage, more than other political forces, defended the views of sovereignty, as at the public meetings, where the idea of independence was spreading, as in the political battles, where opponents were the members of the Soviet elite. Loud performances and suggestions of Ivan Drach and his entourage have led to a change in the direction of the course of the People's Movement of Ukraine (Narodnyy Rukh Ukrayiny). And this happened despite the political pressure and spreading of false rumors about the movement from the side of the URSR authorities. An activity of I. F Drach, as the newly elected chairman of the NRU and its common struggle together with like-minded people, resulted in a political and economic sovereignty of the country, and later- in independence.

В статті, на основі біографічних відомостей та архівних даних, показано основні моменти у політичній кар'єрі І. Ф. Драча, які проходили у визначний для українського суспільства період: в час національно-визвольної боротьби за незалежність між українським народом та радянською партноменклатурою. Саме в період перебудови рівень політичної, соціально-еконо¬мічної, релігійної та культурної кризи набув свого апогею. Люди конче потребували змін, здавалось, суспільство було ладне на які завгодно жертви, щоб тільки не допустити стагнації. Тому внесок найкращих людей своєї Батьківщини, справжніх патріотів України — багато хто з них пожертвував своїм життям, а інших переслідувала радянська влада за інакодумство — має бути оцінений належним чином. Серед таких людей І. Ф. Драч та його найближче оточення. Він відстоював ідею незалежності, як на громадських зібраннях, де кожен мав можливість висловити свою позицію, так і в політичних баталіях, де опонентами виступала радянська партноменклатура. І. Ф. Драч є фундатором Народного Руху України за перебудо¬ву. Визначна його діяльність на чолі цієї організації, його боротьба за отримання економічного і політичного суверенітету країни, а згодом і незалежності. ; В статье, на основе биографических сведений и архивных дан¬ных, освещены основные вехи политической карьеры И. Ф. Драча, которые имели место в знаковый для украинского общества пе¬риод: во время национально-освободительной борьбы за независи¬мость между украинским народом и советской партноменклатурой. Именно в период перестройки уровень политического, социаль¬но-экономического, религиозного и культурного кризиса достиг своего апогея. Люди нуждались в изменениях, казалось, общество готово было пойти на какие угодно жертвы, лишь бы не допустить стагнации. Поэтому вклад лучших людей своего Отечества, настоящих па¬триотов Украины — многие из них принести в жертву свою жизнь, других преследовала советская власть за инакомыслие — должен быть оценен надлежащим образом. Среди таких людей И. Ф. Драч и его ближайшее окружение. Он отстаивал идею независимости, как на собраниях общественности, где у каждого была возмож¬ность высказаться, так и в политических баталиях, где оппонента¬ми выступала советская партноменклатура. И. Ф. Драч является фундатором Народного Руха Украины за перестройку. Заметна его деятельность во главе этой организации, его борьба за достижение экономического и политического сувере¬нитета страны, а в последующем и независимости. ; In the article, based on biographical data and historical data, main I. F. Drach's political career milestones were highlighted, which took place in the sign for the Ukrainian society period: during the national liberation struggle for independence between the Ukrainian people and the Soviet nomenclature. It was during the period of perestroika when the level of politi¬cal, social, economic, religious and cultural crisis reached its apogee. People need changes, it seemed, the society was ready to go on all sorts of sacrifices to prevent stagnation. Therefore, the contribution of the best people of the Fatherland, the insistence of the Ukrainian patriots — many of them sacrificed their lives, others were pursued by the Soviet authorities for their nonconformism — must be evaluated properly. Among such people are I. F. Drach and his inner circle. They defended the idea of inde¬pendence, both in public meetings, where everyone had a chance to speak, and in the political battles, where opponents stood the Soviet nomenclature. I. F. Drach is the Fundator the People's Rukh of Ukraine for Perestroika. Noticeable his activity at the head of this organization, is his struggle to achieve economical and political sovereignty of the country, and later, and independence.

У статті автор досліджує причини піднесення авторитету Івана Федоровича Драча в роки його молодості та початку творчого розвитку, що відбулося у визначний для радянського народу період десталінізації. Дослідження ранньої творчості видатного поета-новатора показало, що його внесок в боротьбу з культом особи Йосипа Сталіна мав значний результат. Як у своїй творчості, так і під час відкритих обговорень проблем радянського суспільства, Іван Драч, не боячись покарання, продовжував гостро критикувати злочини, заподіяні українському народу сталінським тоталітарним режимом. Ухопившись за хвилю десталінізації, що була започаткована М. Хрущовим на ХХ з'їзді КПРС у 1956 році, І. Драч вкрай вдало скористався політичною ситуацією в країні. На тлі глобальної де­сталінізації він спромігся підкорити серця мільйонів побратимів та стати одним з найяскравіших представників творчої інтелігенції УРСР, яких нащадки потім назвуть шістдесятниками. Його творчий внесок в процес розвитку національної свідомості досі слугує прикладом для нового покоління патріотично налаштованого суспільства. Розглядаючи цей період життя Івана Федоровича, автор дійшов висновку, що завдяки тим політичним обставинам, які відбувалися на території УРСР наприкінці 50-х — початку 60-х років минулого століття, наявності у Івана Драча сміливості виступати проти радянського режиму, утворилося сприятливе середовище для початку і розвитку його творчого потенціалу. ; В статье автор исследует причины подъема авторитета Ивана Федоровича Драча в годы его молодости и в начале творческого развития, что произошло в знаковом для советского народа периоде десталинизации. Исследование раннего творчества выдающегося поэта-новатора показало, что его вклад в борьбу с культом личности Сталина имел значительный результат. Как в своем творчестве, так и во время открытых обсуждений проблем советского общества, Иван Драч, не боясь наказания, продолжал остро критиковать преступления, причиненные украинскому народу сталинским тоталитарным режимом. Ухватившись за волну десталинизации, которая была начата Н. Хрущевым на ХХ съезде КПСС в 1956 году, И. Драч крайне удачно воспользовался политической ситуацией в стране. На фоне глобальной десталинизации он смог покорить сердца миллионов собратьев и стать одним из самых ярких представителей творческой интеллигенции УССР, которых потомки впоследствии назовут шестидесятниками. Его творческий вклад в процесс развития национального сознания до сих пор служит примером для нового поколения патриотически настроенного общества. Рассматривая данный период жизни Ивана Федоровича, автор пришел к выводу, что благодаря тем политическим обстоятельствам, которые происходили на территории УССР в конце 50-х — начале 60-х годов прошлого столетия, наличию у Ивана Драча смелости выступать против советского режима, создалась благоприятная среда для начала и развития его творческого потенциала. ; In the article the author investigates the reasons of ascension of authority of Ivan Drach in the years of his youth and the beginning of the creative development that has occurred in the symbolic period of time for the Soviet people, the period of de-Stalinization. The study of the early art of the outstanding poet-innovator showed that its contribution to the fight against Stalin's cult has had a significant result. As in his work, so during open discussions of problems of Soviet society, Ivan Drach, without fear of punishment, continued sharply criticizes the crimes inflicted on the Ukrainian people by the Stalinist totalitarian regime. Grabbing hold of the wave of de-Stalinization, which began N. Khrushchev at the Twentieth Party Congress in 1956, I. Drach extremely successfully took advantage of the political situation in the country. On the background of global de-Stalinization, he managed to conquer the hearts of millions of sworn brothers and became one of the brightest representatives of the creative intelligentsia of the USSR, whom the descendants would later called the «Sixtiers». His creative contribution to the development of national consciousness still serves as an example for a new generation of patriotically minded society. Considering this period in the life of Ivan Fedorovych, the author came to the conclusion that due to the political circumstances that occurred in the territory of the USSR in the late 50's and early 60-ies of the last century, the poet's courage to speak out against the Soviet regime, had created an advantageous environment for starting and developing his creative potential.