Paper deals with investigation of deconstructive concept of quasi-transcendental in the context of general thematization of transcendental philosophy framework of which deconstruction is thought as a representational version. It was established that quasi-transcendental thinking amounts to such a re-interpretation of theoretical foundation of transcendental discourse in the frame of which moments of critique and hyperbolizing are united.Author brings to light and explores main topics of transcendental thought primarily and foremost subjected to the quasi-transcendental reflection: namely, the problem of relationship between transcendental and empirical and the problem of conditions of possibility. In the first case, an ambivalence of "transcendental-empirical" relation, inherent to transcendental discourse turns out to be sharpened. This relation combines in itself characteristics of opposition and juxtaposition, up to reciprocal conditioning. Transcendental becomes such only with regard to empirical and vise versa. In the second case, questioning on conditions of possibility is reshaped in discourse on conditions of impossibility, which proves to be both critical restriction and hyperbolic extension of the former. Paper shows that development of idea of quasi-transcendental in deconstructive philosophy is an outcome of mutual work of Derrida himself and his eminent commentators. The function and basic senses of concept "quasi", which it obtains within the scope of deconstructive version of transcendentalism, are determined. In particular, an affinity of Derridian "quasi" with Kantian als ob is ascertained, as well as its connection with both critical attitude and discursive realm of fiction. A peculiarity of concept of ultra-transcendental as variation of notion "quasi-transcendental" is found out.Author explores the relation of quasi-transcendental discourse to empirism and gives reasons for priority of transcendental realm over empirical in Derridian thought. Paper lays bare the relationship of quasi-transcendental thinking with discourse of other, as a fundamental theme of deconstructive philosophy.In sum author claims that (1) importance of the theme of (quasi)transcendental in deconstructive discourse and (2) personal Derrida's self-identification as quasi-transcendental philosopher serve as crucial reasons for investigation of deconstructive philosophy as a prominent version of transcendental thinking.
The paper addresses the problem of the place of deconstruction in the history of transcendental philosophy. J. Derrida's project is considered as one of the most representative and consistent realizations of theoretical foundations of transcendentalism along with prominent conceptions such as Kant's critique and Husserl's phenomenology. The author suggests a number of attributes of transcendental thinking that allow historical reconstruction of the transcendental paradigm. Derridian approach is considered as a turn towards this tradition, conceived as a transcendental tradition par exellence, guided by the attitude of «turning. Historical legacy of deconstructive «turning» is analyzed with respect to Husserlian Rückfrage: return-inquiry as method, idea and attitude, reproducing in deconstructive strategy of interpretative critique. A concept of hyperbolic transcendentalism is introduced in order to (1) define a deconstructive version of transcendental philosophy and (2) indicate an immanent tendency in the transcendental thought, constitutive for both Kantian critical project and Husserlian strive towards intellectual radicalism extending from methodological hyperboles (reduction and epoche) to radicalization of «transcendental motive». The author relies upon the concept of quasi-transcendental (thematized by Derrida himself), which defines a mode of de-dogmatization, critical purifying and preservation of proper transcendental foundations of philosophical thinking. ; Статья посвящена определению места деконструкции в истории трансцендентальной философии. Проект Ж. Дерриды рассматривается как одно из наиболее репрезентативных и последовательных воплощений теоретических оснований трансцендентализма, наряду с такими выдающимися концепциями, как Кантова критика и Гуссерлева феноменология. Предлагается ряд характеристик трансцендентального мышления, на основании котрого представяется возможной историко-философская реконструкция трансцендентальной парадигмы. Дерридианский поход рассматривается как поворот к традиции, понимаемой как par exellence традиция трансцендентальная, которая как таковая руководствуется установкой на «поворотность». Анализируется историко-философская преемственность деконструктивного «обратного поворота» по отношению к гуссерлевскому Rückfrage – обратному вопрошанию: методу, идее и установке, воспроизводящимся в деконструкционной стратегии интерпретативной критики. Вводится понятие гиперболического трансцендентализма с целью (1) характеристики деконструктивной версии трансцендентальной философии и (2) указания на имманентную тенденцию трансцендентального мышления, конститутивную как для кантовского критического проекта, так и для Гуссерлевой установки на радикализм мышления, обусловливающий как методологические гиперболы (редукцию и эпохе), так и историко-философскую интенцию на радикализацию «трансцендентального мотива». В обосновании своей исследовательской позиции автор опирается на тематизированное самим Дерридой понятие «квази-трансцендентального», характеризующее способ де-догматизации, критического очищения и сохранения собственно трансцендентальых оснований философской мысли.СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫАвтономова (2011): Автономова, Н. Философский язык Жака Деррида. Москва: РОССПЭН, 2011, 506 с.Ильина (2011): Ильина, А. «Концепт Другого в ракурсе трансцендентализма». В: Койнонія, Спецвипуск № 2, Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2011, № 950, С. 165–195.Ильина (2014): Ильина А. «Буквальность метафоры и присутствие вопроса: еврейский лейтмотив в философии Ж. Деррида». В: Sententiae, Вип. ХХХІ, 2014, № 2, С. 80–100.Йосипенко (2012): Йосипенко, О. Від мови філософії до філософії мови: проблема мови у французькій філософії другої половини ХХ початку ХХІ століть. Київ: Український центр духовної культури, 2012, 479 с.Ільїна (2014a): Ільїна, А. «"Навколо кола": трансцендентальна деконструкція метафізики». В: Практична філософія, 2014, № 2, С. 152–158.Ільїна (2014b): Ільїна, А. «Ідея повторення у філософських концепціях Серена К'єркегора та Жака Деріда». В: Практична філософія, 2014, №1, С. 30–44.Кант (2000): Кант І. Критика чистого розуму. Київ: Юніверс, 2000, 501 с.Bello (2011): Bello, A. A. «The Transcendental: Husserl and Kant». In: Analecta Husserliana, 2011, Vol. CVIII: Transcendentalism Overturned, P. 229–243.Bennington, Derrida (1999): Bennington, J., Derrida, J. Jacques Derrida. Chicago: University of Chicago Press, 1999, 420 p.Chung Chin-Yi (2008): Chung Chin-Yi. «Deconstruction and the Transformation of Husserlian Phenomenology». In: Kritike, Vol. 2, 2008, № 2, P. 77–94.Chung Chin-Yi (2011): Chung Chin-Yi. «On Derrida's Methodology». In: Movimiento Paroxista, 2011, Año 1, Vol. 1, P. 33–47.Colerbrook (2003): Colebrook, C. «The Opening to Infinity: Derrida's Quasi-Transcendentals». In: From Kant to Davidson: Philosophy and the Idea of the Transcendental. London, New York: Routledge, 2003, P. 162–183.Crépon (2006): Crépon, M. «Traduire, témoigner, survivre». In: Rue Descartes, Vol. 52, 2006, № 2, P. 27–38.Derrida (1962): Derrida, J. «Introduction à l'Origine de la Géométrie de Husserl». In: Husserl, E. l'Origine de la Géométrie. Paris: PUF, 1962, P. 3–172.Derrida (1967a): Derrida, J. De la grammatologie. Paris: Minuit, 1967, 450 p.Derrida (1967b): Derrida, J. La Voix et le Phénomène. Paris: PUF, 1967, 117 p.Derrida (1977): Derrida, J. Limited Inc. Evanston: Northwestern UP, 1977, 160 p.Derrida (1993): Derrida, J. Spectres de Marx. Paris: Galilée, 1993, 279 p.Derrida (2003): Derrida, J. The Problem of Genesis in Husserl's Philosophy. Chicago: University of Chicago Press, 2003, 229 p.Derrida (2007a): Derrida, J. «Envoi». In: Derrida, J. Psyche: Inventions of the other. Vol. 1. Stanford: Stanford UP, 2007, P. 94–128.Derrida (2007b): Derrida, J. Psyche: Inventions of the Other. Vol. 2. Stanford: Stanford UP, 2007, 333 p.Derrida, Roudinesco (2001): Derida, J., Roudinesco, E. De quoi demain… Paris: Fayard; Galilée, 2001, 316 p.Doyon (2014): Doyon, M. «The Transcendental Claim of Deconstruction». In: A Companion to Derrida. Chichester: Wiley-Blackwell, 2014, P. 132–149.Forestier (2015): Forestier, F. Le Réel et le transcendental. Grenoble: Millon, 2015, 240 p.Gasché (1986): Gasché, R. The Tain of the Mirror: Derrida and the Philosophy of Reflection. Cambridge: Harvard UP, 1986, 348 p.Gasché (1999): Gasché, R. Of Minimal Things: Studies on the Notion of Relation. Stanford: Stanford UP, 1999, 380 p.Gasché (2009): Gasché, R. «European Memories: Jan Patocka and Jacques Derrida on Responsibility». In: Critical Inquiry, Vol. 33, 2007, No. 2, P. 291–311.Haddad (2013): Haddad, S. Derrida and the Inheritance of Democracy. Bloomington: Indiana UP, 2013, 192 p.Hurst (2004): Hurst, A. «Derrida's quasi-transcendental thinking». In: South African Journal of Philosophy, 2004, Vol. 23, №. 3, P. 244–266.Husserl (1970): Husserl, E. Philosophy and the Crisis of European Humanity. In: Husserl, E. The Crisis of European Sciences and Transcendental Phenomenology: An Introduction to Phenomenological Philosophy. Evaston: Northwestern UP, 1970, P. 269–299.Husserl (1976): Husserl, E. Die Krisis der europäischen Wissenschaften und die transzendentale Phänomenologie: Eine Einleitung in die phänomenologische Philosophie. In: Husserliana, Bd. VI. Hague: Nijhoff, 1976, 559 S.Husserl (1984): Husserl, E. Logische Untersuchungen. Zweiter Teil. Untersuchungen zur Phäno-menologie und Theorie der Erkenntnis.In: Husserliana, Bd. XIX. Hague: Nijhoff, 1984, 1024 S.Kern (1964): Kern, I. Husserl und Kant: Eine Untersuchung über Husserls Verhältnis zu Kant und zum Neukantianismus. Den Haag: Nijhoff, 1964, 448 S.Levinas (2004): Levinas, E. «Tout autrement». In: L'Herne, Derrida. Paris: Herne, 2004, P. 16–19.Lawlor (2002): Lawlor, L. Derrida and Husserl: The Basic Problem of Phenomenology. Bloomington: Indiana UP, 2002, 304 p.Lipka (2011): Lipka, D. «Derrida, Husserl's Disciple: How We Should Understand Deconstruction of Transcendental Philosophy». In: Analecta Husserliana, 2011, Vol. CVIII: «Transcendentalism Overturned», P. 245–260.Mohanty (1996): Mohanty, J.N. «Kant and Husserl». In: Husserl Studies, 1996, Vol. 13, Iss. 1, P. 19–30.Naas (2003): Naas, M. Taking on the Tradition: Jacques Derrida and the Legacies of Deconstruction. Stanford: Stanford UP, 2003, 211 p.Nancy (2006): Nancy, J.-L. «Derrida da capo». In: Rue Descartes, 2006, № 2, P. 112–117.Plotka (2009): Plotka, W. «The Riddle of Reason: In Search of Husserl's Concept of Rationality». In: Bulletin d'Analyse Phénoménologique, 2009, Vol. 5, №2, URL = .Rheinberger (2010): Rheinberger, H.-J. On Historicizing Epistemology. Stanfond: Stanford UP, 2010, 128 p.Ricoeur (1955): Ricoeur P. «Kant et Husserl». In: Kant-Studien, 1955, Vol. 46, Iss. 1–4, P. 44–67.Rorty (1995): Rorty, R. «Is Derrida a "Quasi"-Transcendental Philosopher?». In: Contemporary Literature, 1995, Vol. 36, №1, P. 173–200.Taylor (1990): Taylor, M.C. Tears. Albany: SUNY Press, 1990, 263 p. ; Статтю присвячено визначенню місця деконструкції в історії трансцендентальної філософії. Проект Ж. Деріди розглядається як одне з найрепрезентативніших і найпослідовніших втілень теоретичних засад трансценденталізму, поряд із такими визначними концепціями, як Кантова критика та Гусерлева феноменологія. Пропонується ряд характеристик трансцендентального мислення, на основі якого уможливлюється історико-філософська реконструкція трансцендентальної парадигми. Дерідіанський підхід розглядається як поворот до традиції, зрозумілої як par exellence традиція трансцендентальна, що як така керується настановою на «поворотність». Аналізується історико-філософська спадковість деконструктивного «зворотнього повороту» у стосунку до гусерлівського Rückfrage – зворотнього запитування: методу, ідеї та настанови, що відтворюються в деконструкційній стратегії інтерпретативної критики. Запроваджується поняття гіперболічного трансценденталізму, яке має на меті (1) охарактеризувати деконструктивну версію трансцендентальної філософії та (2) вказати на іманентну тенденцію трансцендентального мислення, конститутивну як для Кантового критичного проекту, так і для Гусерлевої настанови на мисленнєвий радикалізм, межі якого сягають від методологічних гіпербол (редукції та епохе) до історико-філософської інтенції на радикалізацію «трансцендентального мотиву». В обґрунтуванні своєї дослідницької позиції авторка спирається на тематизоване самим Дерідою поняття «квазі-трансцендентального», що характеризує спосіб де-догматизації, критичного очищення та збереження властиво трансцендентальних засад філософського мислення.СПИСОК ЛІТЕРАТУРИАвтономова (2011): Автономова, Н. Философский язык Жака Деррида. Москва: РОССПЭН, 2011, 506 с.Ильина (2011): Ильина, А. «Концепт Другого в ракурсе трансцендентализма». В: Койнонія, Спецвипуск № 2, Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2011, № 950, С. 165–195.Ильина (2014): Ильина А. «Буквальность метафоры и присутствие вопроса: еврейский лейтмотив в философии Ж. Деррида». В: Sententiae, Вип. ХХХІ, 2014, № 2, С. 80–100.Йосипенко (2012): Йосипенко, О. Від мови філософії до філософії мови: проблема мови у французькій філософії другої половини ХХ початку ХХІ століть. Київ: Український центр духовної культури, 2012, 479 с.Ільїна (2014a): Ільїна, А. «"Навколо кола": трансцендентальна деконструкція метафізики». В: Практична філософія, 2014, № 2, С. 152–158.Ільїна (2014b): Ільїна, А. «Ідея повторення у філософських концепціях Серена К'єркегора та Жака Деріда». В: Практична філософія, 2014, №1, С. 30–44.Кант (2000): Кант І. Критика чистого розуму. Київ: Юніверс, 2000, 501 с.Bello (2011): Bello, A. A. «The Transcendental: Husserl and Kant». In: Analecta Husserliana, 2011, Vol. CVIII: Transcendentalism Overturned, P. 229–243.Bennington, Derrida (1999): Bennington, J., Derrida, J. Jacques Derrida. Chicago: University of Chicago Press, 1999, 420 p.Chung Chin-Yi (2008): Chung Chin-Yi. «Deconstruction and the Transformation of Husserlian Phenomenology». In: Kritike, Vol. 2, 2008, № 2, P. 77–94.Chung Chin-Yi (2011): Chung Chin-Yi. «On Derrida's Methodology». In: Movimiento Paroxista, 2011, Año 1, Vol. 1, P. 33–47.Colerbrook (2003): Colebrook, C. «The Opening to Infinity: Derrida's Quasi-Transcendentals». In: From Kant to Davidson: Philosophy and the Idea of the Transcendental. London, New York: Routledge, 2003, P. 162–183.Crépon (2006): Crépon, M. «Traduire, témoigner, survivre». In: Rue Descartes, Vol. 52, 2006, № 2, P. 27–38.Derrida (1962): Derrida, J. «Introduction à l'Origine de la Géométrie de Husserl». In: Husserl, E. l'Origine de la Géométrie. Paris: PUF, 1962, P. 3–172.Derrida (1967a): Derrida, J. De la grammatologie. Paris: Minuit, 1967, 450 p.Derrida (1967b): Derrida, J. La Voix et le Phénomène. Paris: PUF, 1967, 117 p.Derrida (1977): Derrida, J. Limited Inc. Evanston: Northwestern UP, 1977, 160 p.Derrida (1993): Derrida, J. Spectres de Marx. Paris: Galilée, 1993, 279 p.Derrida (2003): Derrida, J. The Problem of Genesis in Husserl's Philosophy. Chicago: University of Chicago Press, 2003, 229 p.Derrida (2007a): Derrida, J. «Envoi». In: Derrida, J. Psyche: Inventions of the other. Vol. 1. Stanford: Stanford UP, 2007, P. 94–128.Derrida (2007b): Derrida, J. Psyche: Inventions of the Other. Vol. 2. Stanford: Stanford UP, 2007, 333 p.Derrida, Roudinesco (2001): Derida, J., Roudinesco, E. De quoi demain… Paris: Fayard; Galilée, 2001, 316 p.Doyon (2014): Doyon, M. «The Transcendental Claim of Deconstruction». In: A Companion to Derrida. Chichester: Wiley-Blackwell, 2014, P. 132–149.Forestier (2015): Forestier, F. Le Réel et le transcendental. Grenoble: Millon, 2015, 240 p.Gasché (1986): Gasché, R. The Tain of the Mirror: Derrida and the Philosophy of Reflection. Cambridge: Harvard UP, 1986, 348 p.Gasché (1999): Gasché, R. Of Minimal Things: Studies on the Notion of Relation. Stanford: Stanford UP, 1999, 380 p.Gasché (2009): Gasché, R. «European Memories: Jan Patocka and Jacques Derrida on Responsibility». In: Critical Inquiry, Vol. 33, 2007, No. 2, P. 291–311.Haddad (2013): Haddad, S. Derrida and the Inheritance of Democracy. Bloomington: Indiana UP, 2013, 192 p.Hurst (2004): Hurst, A. «Derrida's quasi-transcendental thinking». In: South African Journal of Philosophy, 2004, Vol. 23, №. 3, P. 244–266.Husserl (1970): Husserl, E. Philosophy and the Crisis of European Humanity. In: Husserl, E. The Crisis of European Sciences and Transcendental Phenomenology: An Introduction to Phenomenological Philosophy. Evaston: Northwestern UP, 1970, P. 269–299.Husserl (1976): Husserl, E. Die Krisis der europäischen Wissenschaften und die transzendentale Phänomenologie: Eine Einleitung in die phänomenologische Philosophie. In: Husserliana, Bd. VI. Hague: Nijhoff, 1976, 559 S.Husserl (1984): Husserl, E. Logische Untersuchungen. Zweiter Teil. Untersuchungen zur Phäno-menologie und Theorie der Erkenntnis.In: Husserliana, Bd. XIX. Hague: Nijhoff, 1984, 1024 S.Kern (1964): Kern, I. Husserl und Kant: Eine Untersuchung über Husserls Verhältnis zu Kant und zum Neukantianismus. Den Haag: Nijhoff, 1964, 448 S.Levinas (2004): Levinas, E. «Tout autrement». In: L'Herne, Derrida. Paris: Herne, 2004, P. 16–19.Lawlor (2002): Lawlor, L. Derrida and Husserl: The Basic Problem of Phenomenology. Bloomington: Indiana UP, 2002, 304 p.Lipka (2011): Lipka, D. «Derrida, Husserl's Disciple: How We Should Understand Deconstruction of Transcendental Philosophy». In: Analecta Husserliana, 2011, Vol. CVIII: «Transcendentalism Overturned», P. 245–260.Mohanty (1996): Mohanty, J.N. «Kant and Husserl». In: Husserl Studies, 1996, Vol. 13, Iss. 1, P. 19–30.Naas (2003): Naas, M. Taking on the Tradition: Jacques Derrida and the Legacies of Deconstruction. Stanford: Stanford UP, 2003, 211 p.Nancy (2006): Nancy, J.-L. «Derrida da capo». In: Rue Descartes, 2006, № 2, P. 112–117.Plotka (2009): Plotka, W. «The Riddle of Reason: In Search of Husserl's Concept of Rationality». In: Bulletin d'Analyse Phénoménologique, 2009, Vol. 5, №2, URL = .Rheinberger (2010): Rheinberger, H.-J. On Historicizing Epistemology. Stanfond: Stanford UP, 2010, 128 p.Ricoeur (1955): Ricoeur P. «Kant et Husserl». In: Kant-Studien, 1955, Vol. 46, Iss. 1–4, P. 44–67.Rorty (1995): Rorty, R. «Is Derrida a "Quasi"-Transcendental Philosopher?». In: Contemporary Literature, 1995, Vol. 36, №1, P. 173–200.Taylor (1990): Taylor, M.C. Tears. Albany: SUNY Press, 1990, 263 p.
The article is devoted to the historical-philosophical analysis of the problem of ambivalence as a fundamental principle of Derrida's philosophical thinking. It shows how such primordial philosophical questions as ones of limits of philosophies and of limits of philosophy define the basic problem dimensions of Derridean conception. It consideres the correlation of the theme of marginality with both the problem of Derrida's cultural self-identification and the idea of the metaphoricity of language as the initial premise of différance logic. Also the article examines the role of transcendentalistic implications in Derridean thought that determine a his-torical and philosophical context of Derrida's philosophy. The analogy between quasi-transcendental and metaphorical aspects of deconstructive thinking is drawn. The identifica-tion of Jewish and metaphorical in Derrida's conception is demonstrated. The author introduces the concept of "literal metaphor" as the quintessence of Derrida's philosophical thought which structures its basic forms, namely: aporia, hyperbole, question, commentary. ; Статья посвящена историко-философскому анализу проблемы амбивалентности как фундаментального принципа философского мышления Деррида. Показывается, каким образом исконные для истории философии вопросы – границ философий и границ философии – определяют основные проблемные измерения дерридианской концепции. Рассматривается корреляция темы пограничности как с проблемой культурной самоидентификации Деррида, так и с идеей метафоричности языка как исходного посыла логики différance. Анализируется роль трансценденталистских импликаций в дерридианской мысли, определяющих историко-философский контекст последней. Проводится аналогия между квази-трансцендентальным и метафорическим аспектами деконструктивного мышления, демонстрируется отождествление еврейского и метафорического в концепции Деррида. Вводится понятие "буквальной метафоры" как квинтэссенции философской мысли Деррида, структурирующей ее базовые формы: апорию, ги-перболу, вопрос, комментарий.СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫАвтономова (2011): Автономова, Н. Философский язык Жака Деррида. Москва: РОССПЭН, 2011, 506 с.Арутюнова (1990): Арутюнова, Н. «Метафора и дискурс». В: Теория метафоры: Сборник. Ред. Н. Д. Арутюнова, М. А. Журинская. Москва: Прогресс, 1990, С. 5–32.Блюменберг (2005): Блюменберг, Г. Світ як книга. Пер. з нім. В. Єрмоленка. К.: Лібра, 2005, 544 с.Деррида (1992): Деррида, Ж. «Письмо к японскому другу». Пер. с фр. А. Гараджи. В: Вопросы философии. 1992, № 4, С. 53–57.Деррида (2000a): Деррида, Ж. О грамматологии. Пер. с фр. Н. Автономовой.– Москва: Ad Marginem, 2000a, 512 с.Деррида (2000b): Деррида, Ж. «Различание». Пер. с фр. В. Лапицкого. В: Деррида Ж. Письмо и различие. Санкт-Петербург: Академический проект, 2000b, С.377–402.Деррида (2000с): Деррида, Ж. «Сила и значение». Пер. с фр. С. Фокина. В: Деррида Ж. Письмо и различие. Санкт-Петербург: Академический проект, 2000c. С. 7–42.Деррида (2000d): Деррида, Ж. «Эдмон Жабе и вопрос книги». In: Деррида Ж. Письмо и различие. Пер. с фр. В. Лапицкого. Санкт-Петербург: Академический проект, 2000d, С. 83–99.Деррида (2000е): Деррида, Ж. «Эллипс». Пер. с фр. В. Лапицкого. В: Деррида Ж. Письмо и различие. Санкт-Петербург: Академический проект, 2000e, С. 369–374.Деррида (2011): Деррида, Ж. «Монолингвизм Другого или протез первоначала». Глава седьмая. Пер. с фр. Н. Автономовой. В: Автономова Н.С. Философский язык Жака Деррида. Москва: РОССПЭН, 2011, С. 445–471.Деррида (2012): Деррида, Ж. Поля философии. Пер. с фр. Д. Кралечкина. Москва: Академический проект, 2012, 376 с.Деррида = КИ: Деррида, Ж. Кроме имени. Пер. с фр. Н. Шматко. В: Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/derrid/Деррида, Хартман: Деррида, Ж., Хартман, Д., Изер, В. Деконструкция: триалог в Иерусалиме. Пер. с англ. В. Мерлина. В: Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Derr/dekon.phpДэвидсон (1990): Дэвидсон, Д. «Что означают метафоры». В: Теория метафоры: Сборник. Ред. Н. Д. Арутюнова, М. А. Журинская. Москва: Прогресс, 1990, С. 172–193.Ильина (2009): Ильина, А. «Метафорический вопрос и границы рациональности». В: MegaLing'2009: збірник наукових праць. Київ: Довіра, 2009. С. 225–235.Ильина (2011): Ильина, А. «Концепт Другого в ракурсе трансцендентализма». В: Койнонія: Спецвипуск № 2, Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2011, № 950, С. 165–195.Ільїна (2014): Ільїна, А. «Впливи трансцендентальної парадигми на єврейську філософську думку (від С. Маймона до Ж. Деріда)». В: Вісник Харківського національного універ-ситету ім. В.Н. Каразіна, 2014, № 1092, С. 42–51.Кант (1994): Кант, И. Критика чистого разума. Пер. с нем. Н. Лосского. Москва: Мысль, 1994, 592 с.Ковельман, Гершович (2010): Ковельман, А., Гершович, У. «Бегство от логоса: к пониманию раввинистической герменевтики». В: НЛО, 2010, № 10, Электронный ресурс. Режим доступа: http://magazines.russ.ru/nlo/2010/102/ko4.htmlЛосский: Лосский, В. Очерк мистического богословия Восточной Церкви. В: Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.vehi.net/vlossky/Нечипуренко, Полонская (2007): Нечипуренко, В., Полонская, И. «Поиски национальной иден-тификации в философии Ж. Деррида». В: Научная мысль Кавказа, 2007, № 1, С. 41–49.Розет (2011): Розет, А. Священная грамматика. Запись выступления на лингвистическом Шавуот-фесте 2011. В: Электронный ресурс. Режим доступа: http://m.eshkolot.ru/library/audio/36130Черняк: Черняк, А. Проблема очевидности. В: Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.biglib.com.ua/read.php?pg_which=1&dir=0013&f=13_48&book_id=2525Эпштейн (2001): Эпштейн, М. Философия возможного. Модальности в мышлении и культуре. Санкт-Петербург: Алетейя, 2001, 334 с.Bennington (1994): Bennington, G. Legislations: the Politics of Deconstruction. London; New York: Verso, 1994, (viii) 300 p.Bennington (1999): Bennington, G., Derrida J. Jacques Derrida. Chicago: University of Chicago Press, 1999, 420 p.Bennington (2000): Bennington, G. Interrupting Derrida. London; New York: Routledge, 2000, (xiv) 235 p.Cixous (2001): Cixous, H. Portrait de Jacques Derrida en jeune saint juif. Paris: Galilée, 2001, 115 p.Crockett (2001): Crockett, C. A Theology of the Sublime. London; New York: Routledge, 2001, (xi) 142 p.Derrida (1972а): Derrida, J. La dissemination. Paris: Seuil, 1972a, 445 p.Derrida (1972b): Derrida, J. Marges de la philosophie. Paris: Minuit, 1972b, 398 p.Derrida (1986): Derrida, J. «Le retrait de la metaphore». In: Analecta Husserliana, vol. 14: The Phenomenology of man and of the human condition: individualisation of nature and the human being. I. Plotting the territory for interdisciplinary communication. Еd. by Anna-Teresa Tymieniecka. Dordrecht, Holland; Boston, U.S.A., London, England: D. Reidel; Hingham, MA, 1986, P. 273–300.Derrida (1993): Derrida, J. Aporias. Tr. T. Dutoit. Stanford, Calif.: Stanford UP, 1993, (x) 87 p.Derrida (1994): Derrida J. Politiques de l'amitié. Paris: Galilée, 1994, 308 p.Derrida (2003): Derrida, J. «Abraham, l'autre». In: Judéités. Questions pour Jacques Derrida. J. Cohen, R. Zagury-Orly. Paris: Galilée, 2003, P. 11–42.Derrida (2004а): Derrida, J. «Penseur de l'événement (entretien par Jérôme-Alexandre Nielsberg)». In: L'Humanité, 28 janvier 2004a, Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.jacquesderrida.com.ar/frances/evenement.htmDerrida (2004b): Derrida, J. «Qu'est que ce que la deconstruction». In: Le Monde, 12 octobre 2004b, Электронный ресурс. Режим доступа:http://www.jacquesderrida.com.ar/frances/deconstruction.htmDerrida (2012): Derrida, J. «La déconstruction et l'autre (entretien avec Richard Kearney)». In: Le Temps Modernes: Derrida, l'événement déconstruction, 2012, № 669–670, P. 7–29.Drob: Drob, S.L. Tzimtzum and «Différance»: Derrida and the Lurianic Kabbalah. In: Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.newkabbalah.com/Derrida3.htmlGasché (1986): Gasché, R. The Tain of the Mirror: Derrida and the Philosophy of Reflection. Cambridge, Mass.: Harvard UP, 1986, (viii) 348 p.Idel (2003): Idel, M. «Jacques Derrida et les sources kabbalistiques». In: Judéités. Questions pour Jacques Derrida. J. Cohen, R. Zagury-Orly. Paris: Galilée, 2003, P. 133–156.Kohler (2012): Kohler, G.Y. «Maimonid and Kant». In: Reading Maimonid's Philosophy in 19-th century Germany. Amsterdam Studies in Jewish Philosophy, Vol. 15, 2012, P. 249–307.Levinas (2009): Levinas, E. Oeuvres 1: Carnets de captivité. Paris: Grasset, IMEC, 2009, 499 p.Ofrat (2001): Ofrat, G. The Jewish Derrida. Syracuse, N.Y.: Syracuse UP, 2001, (viii) 201 p. ; Статтю присвячено історико-філософському аналізу проблеми амбівалентності як фундаментального принципу філософського мислення Дерида. Демонструється, в який спосіб споконвічні для історії філософії питання – меж філософій та меж філософії – визначають основні проблемні виміри деридіанської концепції. Розглядається кореляція теми пограничності як із проблемою культур-ної самоідентифікації Дерида, так і з ідеєю метафоричності мови як вихідного засновку логіки différance. Аналізується роль трансценденталістських імплікацій в деридіанській думці, що визначають історико-філософський контекст останньої. Проводиться аналогія між квазі-трансцендентальним та метафоричним аспектами деконструктивного мислення, демонструється ототожнення єврейського та метафоричного в концепції Дерида. Уведено поняття «буквальної метафори» як квінтесенції філософської думки Дерида, що структурує її базові форми: апорію, гіперболу, питання, коментар.СПИСОК ЛІТЕРАТУРИАвтономова (2011): Автономова, Н. Философский язык Жака Деррида. Москва: РОССПЭН, 2011, 506 с.Арутюнова (1990): Арутюнова, Н. «Метафора и дискурс». В: Теория метафоры: Сборник. Ред. Н. Д. Арутюнова, М. А. Журинская. Москва: Прогресс, 1990, С. 5–32.Блюменберг (2005): Блюменберг, Г. Світ як книга. Пер. з нім. В. Єрмоленка. К.: Лібра, 2005, 544 с.Деррида (1992): Деррида, Ж. «Письмо к японскому другу». Пер. с фр. А. Гараджи. В: Вопросы философии. 1992, № 4, С. 53–57.Деррида (2000a): Деррида, Ж. О грамматологии. Пер. с фр. Н. Автономовой.– Москва: Ad Marginem, 2000a, 512 с.Деррида (2000b): Деррида, Ж. «Различание». Пер. с фр. В. Лапицкого. В: Деррида Ж. Письмо и различие. Санкт-Петербург: Академический проект, 2000b, С.377–402.Деррида (2000с): Деррида, Ж. «Сила и значение». Пер. с фр. С. Фокина. В: Деррида Ж. Письмо и различие. Санкт-Петербург: Академический проект, 2000c. С. 7–42.Деррида (2000d): Деррида, Ж. «Эдмон Жабе и вопрос книги». In: Деррида Ж. Письмо и различие. Пер. с фр. В. Лапицкого. Санкт-Петербург: Академический проект, 2000d, С. 83–99.Деррида (2000е): Деррида, Ж. «Эллипс». Пер. с фр. В. Лапицкого. В: Деррида Ж. Письмо и различие. Санкт-Петербург: Академический проект, 2000e, С. 369–374.Деррида (2011): Деррида, Ж. «Монолингвизм Другого или протез первоначала». Глава седьмая. Пер. с фр. Н. Автономовой. В: Автономова Н.С. Философский язык Жака Деррида. Москва: РОССПЭН, 2011, С. 445–471.Деррида (2012): Деррида, Ж. Поля философии. Пер. с фр. Д. Кралечкина. Москва: Академический проект, 2012, 376 с.Деррида = КИ: Деррида, Ж. Кроме имени. Пер. с фр. Н. Шматко. В: Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/derrid/Деррида, Хартман: Деррида, Ж., Хартман, Д., Изер, В. Деконструкция: триалог в Иерусалиме. Пер. с англ. В. Мерлина. В: Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Derr/dekon.phpДэвидсон (1990): Дэвидсон, Д. «Что означают метафоры». В: Теория метафоры: Сборник. Ред. Н. Д. Арутюнова, М. А. Журинская. Москва: Прогресс, 1990, С. 172–193.Ильина (2009): Ильина, А. «Метафорический вопрос и границы рациональности». В: MegaLing'2009: збірник наукових праць. Київ: Довіра, 2009. С. 225–235.Ильина (2011): Ильина, А. «Концепт Другого в ракурсе трансцендентализма». В: Койнонія: Спецвипуск № 2, Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2011, № 950, С. 165–195.Ільїна (2014): Ільїна, А. «Впливи трансцендентальної парадигми на єврейську філософську думку (від С. Маймона до Ж. Деріда)». В: Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2014, № 1092, С. 42–51.Кант (1994): Кант, И. Критика чистого разума. Пер. с нем. Н. Лосского. Москва: Мысль, 1994, 592 с.Ковельман, Гершович (2010): Ковельман, А., Гершович, У. «Бегство от логоса: к пониманию раввинистической герменевтики». В: НЛО, 2010, № 10, Электронный ресурс. Режим доступа: http://magazines.russ.ru/nlo/2010/102/ko4.htmlЛосский: Лосский, В. Очерк мистического богословия Восточной Церкви. В: Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.vehi.net/vlossky/Нечипуренко, Полонская (2007): Нечипуренко, В., Полонская, И. «Поиски национальной идентификации в философии Ж. Деррида». В: Научная мысль Кавказа, 2007, № 1, С. 41–49.Розет (2011): Розет, А. Священная грамматика. Запись выступления на лингвистическом Шавуот-фесте 2011. В: Электронный ресурс. Режим доступа: http://m.eshkolot.ru/library/audio/36130Черняк: Черняк, А. Проблема очевидности. В: Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.biglib.com.ua/read.php?pg_which=1&dir=0013&f=13_48&book_id=2525Эпштейн (2001): Эпштейн, М. Философия возможного. Модальности в мышлении и культуре. Санкт-Петербург: Алетейя, 2001, 334 с.Bennington (1994): Bennington, G. Legislations: the Politics of Deconstruction. London; New York: Verso, 1994, (viii) 300 p.Bennington (1999): Bennington, G., Derrida J. Jacques Derrida. Chicago: University of Chicago Press, 1999, 420 p.Bennington (2000): Bennington, G. Interrupting Derrida. London; New York: Routledge, 2000, (xiv) 235 p.Cixous (2001): Cixous, H. Portrait de Jacques Derrida en jeune saint juif. Paris: Galilée, 2001, 115 p.Crockett (2001): Crockett, C. A Theology of the Sublime. London; New York: Routledge, 2001, (xi) 142 p.Derrida (1972а): Derrida, J. La dissemination. Paris: Seuil, 1972a, 445 p.Derrida (1972b): Derrida, J. Marges de la philosophie. Paris: Minuit, 1972b, 398 p.Derrida (1986): Derrida, J. «Le retrait de la metaphore». In: Analecta Husserliana, vol. 14: The Phenomenology of man and of the human condition: individualisation of nature and the human being. I. Plotting the territory for interdisciplinary communication. Еd. by Anna-Teresa Tymieniecka. Dordrecht, Holland; Boston, U.S.A., London, England: D. Reidel; Hingham, MA, 1986, P. 273–300.Derrida (1993): Derrida, J. Aporias. Tr. T. Dutoit. Stanford, Calif.: Stanford UP, 1993, (x) 87 p.Derrida (1994): Derrida J. Politiques de l'amitié. Paris: Galilée, 1994, 308 p.Derrida (2003): Derrida, J. «Abraham, l'autre». In: Judéités. Questions pour Jacques Derrida. J. Cohen, R. Zagury-Orly. Paris: Galilée, 2003, P. 11–42.Derrida (2004а): Derrida, J. «Penseur de l'événement (entretien par Jérôme-Alexandre Nielsberg)». In: L'Humanité, 28 janvier 2004a, Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.jacquesderrida.com.ar/frances/evenement.htmDerrida (2004b): Derrida, J. «Qu'est que ce que la deconstruction». In: Le Monde, 12 octobre 2004b, Электронный ресурс. Режим доступа:http://www.jacquesderrida.com.ar/frances/deconstruction.htmDerrida (2012): Derrida, J. «La déconstruction et l'autre (entretien avec Richard Kearney)». In: Le Temps Modernes: Derrida, l'événement déconstruction, 2012, № 669–670, P. 7–29.Drob: Drob, S.L. Tzimtzum and «Différance»: Derrida and the Lurianic Kabbalah. In: Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.newkabbalah.com/Derrida3.htmlGasché (1986): Gasché, R. The Tain of the Mirror: Derrida and the Philosophy of Reflection. Cambridge, Mass.: Harvard UP, 1986, (viii) 348 p.Idel (2003): Idel, M. «Jacques Derrida et les sources kabbalistiques». In: Judéités. Questions pour Jacques Derrida. J. Cohen, R. Zagury-Orly. Paris: Galilée, 2003, P. 133–156.Kohler (2012): Kohler, G.Y. «Maimonid and Kant». In: Reading Maimonid's Philosophy in 19-th century Germany. Amsterdam Studies in Jewish Philosophy, Vol. 15, 2012, P. 249–307.Levinas (2009): Levinas, E. Oeuvres 1: Carnets de captivité. Paris: Grasset, IMEC, 2009, 499 p.Ofrat (2001): Ofrat, G. The Jewish Derrida. Syracuse, N.Y.: Syracuse UP, 2001, (viii) 201 p.
This paper develops a multi-industry growth model in which firms require external funds to conduct productivity-enhancing R&D. The cost of research is industry-specific. The tightness of financing constraints depends on the level of financial development and on industry characteristics. Over time, a financially constrained economy may converge to the growth path of a frictionless economy, so long as an industry with the fastest expanding technological frontier does not permanently fall behind due to low R&D. The model's industry dynamics map into a differences-in-differences regression, in whi
Access options:
The following links lead to the full text from the respective local libraries:
Information about the 2nd International scientific and practical conference "Kazakhs in the Eurasian space: history, culture and socio-cultural processes", held on November 5-6, 2019 in Omsk, is presented. The event was dedicated to the 30th anniversary of the Kazakh national cultural movement in Russia and the Omsk regional public organization "Siberian center of Kazakh culture «Moldir»".
On February 12, 2010, SUERF, the Oesterreichische Nationalbank and the Bankwissenschaftliche Gesellschaft continued their established tradition of jointly organised conferences. As evidenced also by the 115 conference participants, this year's subject of "Contagion and Spillovers – New Insights from the Crisis" turned out to be particularly topical, as first lessons from the financial crisis and global recession were being drawn, while concerns about Greece's government debt problems were threatening to spread to other countries within the euro area, with potential negative repercussions for the euro area as a whole being feared by observers.
