Search results

Characterized Buzhesk medieval region (volost'), which territorial core had formed at the end of the first millennium BC within the Buzhans tribe formation. Based on the written sources clarified ethnocultural belonging of Buzhans to Volynian group of tribes (Buzhans, Cherv'yany, Volyniany), which confirmed by the features of the burial practices of their carriers. Found that their settlement areas were areas of distribution smaller ethnic groups that differed characteristic features of spiritual and material culture, including the types of burial practices and ethnic differentiating features of homebuilding, including structural solution in heating buildings. Proved powerful Croatian infiltrations in environment of Buzhans, which are expressed by constructive decisions of heating facilities building. The initial territorial core of Buzhans amounted accumulation of settlements near Nesluhiv and Ripnev, in 8 – early 11th recorded appearance of settlements in the basin of Poltva and internal migration flows rushed down the course of river Western Bug and its hydro network. Crystallization of Buzhans area settlement occurred along with processes of state forming in their environment; finally, it took shape because of construction in the middle – the end of the tenth century settlement Buzhesk. Found out that in 979 /981 after Volodymyr Svyatoslavovych campaign the Upper Bug region came under the control of Kyiv. Noted that strengthening of Rus' on these lands was accompanied by the destruction of tribal settlement structure and the formation of a new model of territorial "arrangement" space, which, among other things, was represented by change of planning structure settlements in the region. The first annalistic mention of Buzhesk, dated 1098, indicating its considerable political status associated with a separating single region (volost'). Administrative "arrangement" of the Western Bug headwaters was conducted under the patronage of the Prince for a long time relied on tribal settlement area as the usual territorial matrix. Despite the ongoing confrontation between the Galician and Volynian princes can talk about the sustainable development of Buzhesk region, the peak of which was Yaropolk Izyaslawowych reign here in the 1157–1168. In 13th century urban community of Buzhesk did not play a prominent political role, but still retained its distinctiveness which confirmed late medieval sources of 14–15th centuries. ; Охарактеризовано середньовічну Бужеську волость, територіальне ядро якої склалося наприкінці І тис. н. е. у рамках формування племені бужан. На основі писемних джерел з'ясовано етнокультурну приналежність бужан до волинської групи племен, що підтверджено особливостями поховальної практики їх носіїв. Доведено потужні хорватські інфільтрації у бужанське середовище, виражені конструктивними вирішеннями у будівництві опалювальних споруд. Первісне територіальне ядро бужан становило скупчення поселень поблизу Неслухова та Ріпнева, у VIII – на початку ХІ ст. зафіксовано появу селищ у басейні Полтви й внутрішні міграційні потоки спрямувались вниз по течії Західного Бугу та його гідромережі. Кристалізація ареалу розселення бужан відбувалась паралельно з потестарними процесами в їхньому середовищі й остаточно оформилась в результаті спорудження в середині – наприкінці Х ст. городища долітописного Бужеська. Адміністративне "облаштування" верхів'їв Західного Бугу, яке впроваджувалося під князівським патронатом, довший час опиралося на племінний поселенський простір як на звичну територіальну матрицю. Попри постійну конфронтацію між галицькими та волинськими князями, можемо говорити про стабільний розвиток Бужеської волості, піком якого стало "вокняжіння" тут у 1157–1168 рр. Ярополка Ізяславовича.