Search results

After the collapse of the Soviet Union, and with it the collapse of the isolation policy, the countries that were part of it, including Ukraine, automatically became players, or rather "victims" of the open market. Ukraine's industry, which was second in terms of capacity in the USSR, was not competitive and backward compared to countries that developed on a "western type" model: open markets, free competition, the movement of world capital without borders, the introduction of advanced technologies and innovations. Another blow was the deep cooperation of industry with the industry of other union republics, which did not allow to get a closed cycle in production with of high added value, and the former allies in the new conditions of market relations became rivals. This led to a serious recession in the economy and the search for a model of existence that would allow it to evolve. At the same time, Ukraine has access to the technology market, education, new ways and methods, both in business and in the public sphere. Gradually began to reorient the world market and implement international standards, which made it possible to reduce the dependence on the old (traditional) markets, especially Russia after the war began in 2014. Ukraine has adopted and ratified the system of international law, which is one of the tools of world globalization processes. The more Ukraine became closer to the western countries, the greater appeared the tension in relations with Russia, which does not perceive the "Western model" of development and wants to expand its political, economic, military, territorial potential at the expense of post-Soviet countries and become a full-fledged global player in the world, and Ukraine is one of the key countries that will help achieve the goal. Globalization processes have both a threat and opportunities for countries that are in the zone of globalization influence. We must understand what consequences Ukraine can expect from globalization, and which development concept will be able to ensure ...

: In the time of independence, Ukraine was not able to escape from the energy and transport dependence on Russia, it concerns not only natural gas but also petroleum products, liquefied gas, nuclear fuel and even coal. During the war, this situation is extremely dangerous as it can lead to a "paralysis" of the national economy in the сondition of a complete blockade of supplies of energy products from Russia or from other countries through russion territory, as well as the impossibility of carrying out military operations to defend the territori integrity of Ukraine on the case of a large-scale war. Since the energy sector of Ukraine is very large and can not be fully considered in the same work, in this article the research of the oil industry of Ukraine, namely: natural reserves of oil, the market of oil and petroleum products, processing and consumption of petroleum products by the national economy has been conducted. This issue is extremely important today because in a wartime, uninterrupted and timely supply of petroleum products is a vital condition for conducting effective military operations and rebuffing aggression on the part of Russia.

Стаття є цікавою для фахівців в економічній сфері, які займаються дослідженням проблем розвитку економічного та воєнно-економічного потенціалу держави. Метою статті є розвиток існуючих підходів щодо дослідження та формування складових воєнно-економічного потенціалу держави. Поставлене наукове завдання вирішувалося шляхом аналізу існуючих підходів щодо дослідження та оцінювання воєнно-економічного потенціалу, підходів щодо оцінювання людського капіталу та технологічного розвитку економіки держави, як ключових складових воєнно-економічного потенціалу, їхнього розвитку та розробкою методології оцінювання технологічного розвитку економіки держави.
В процесі досягнення мети дослідження використані наступні методи наукового пізнання: історичної аналогії, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, системного підходу.
В ході проведеного дослідження здійснено: удосконалено комплексну методику дослідження воєнно-економічного потенціалу держави; удосконалено методику розрахунку індексу людського капіталу держави; розроблено методологію оцінювання технологічного розвитку економіки держави з урахуванням технологічного розвитку оборонно-промислового комплексу.

After the collapse of the Soviet Union, and with it the collapse of the isolation policy, the countries that were part of it, including Ukraine, automatically became players, or rather "victims" of the open market. Ukraine's industry, which was second in terms of capacity in the USSR, was not competitive and backward compared to countries that developed on a "western type" model: open markets, free competition, the movement of world capital without borders, the introduction of advanced technologies and innovations. Another blow was the deep cooperation of industry with the industry of other union republics, which did not allow to get a closed cycle in production with of high added value, and the former allies in the new conditions of market relations became rivals. This led to a serious recession in the economy and the search for a model of existence that would allow it to evolve.
At the same time, Ukraine has access to the technology market, education, new ways and methods, both in business and in the public sphere. Gradually began to reorient the world market and implement international standards, which made it possible to reduce the dependence on the old (traditional) markets, especially Russia after the war began in 2014. Ukraine has adopted and ratified the system of international law, which is one of the tools of world globalization processes. The more Ukraine became closer to the western countries, the greater appeared the tension in relations with Russia, which does not perceive the "Western model" of development and wants to expand its political, economic, military, territorial potential at the expense of post-Soviet countries and become a full-fledged global player in the world, and Ukraine is one of the key countries that will help achieve the goal.
Globalization processes have both a threat and opportunities for countries that are in the zone of globalization influence. We must understand what consequences Ukraine can expect from globalization, and which development concept will be able to ensure Ukraine's territorial integrity, the status of a sovereign and national state, and sustainable economic growth.

Мета роботи: аналіз існуючих методів оцінювання воєнно-економічного потенціалу держав, виявлення переваг та недоліків та пошук можливих шляхів щодо їх удосконалення.
Метод дослідження: аналіз та синтез, метод порівняння.
Результати дослідження: запропоновано перенесення акцентованої уваги на показники технологічного розвитку під час оцінки воєнно-економічного потенціалу держав.
Теоретична цінність дослідження: результати дослідження доповнюють вже існуючі теоретичні дослідження в сфері національної могутності держав, а також дозволили сформувати ключові показники інноваційного розвитку, як складової воєнно-економічного потенціалу.
Практична цінність дослідження: результати дослідження можуть бути використані при оцінюванні воєнно-економічного потенціалу, національної могутності держави для розуміння її спроможностей щодо забезпечення потреб війни.
Цінність дослідження: в даному дослідженні здійснено аналіз досліджень в сфері оцінювання рівня національної могутності, воєнно-економічного потенціалу та запропоновано подальший розвиток даної сфери з урахуванням сучасних технологічних тенденцій.
Майбутні дослідження: Майбутні дослідження будуть спрямовані на вивченні позитивного та негативного досвіду для визначення оптимальної методики оцінювання воєнно-економічного потенціалу (національної могутності) держав.
Тип статті: теоретичний, практичний.

Метою статті є дослідження розвитку логістичних концепцій управління ресурсними потоками на підставі ретроспективного аналізу. У статті доведено, що одним із провідних факторів зміни логістичних концепцій є зміна концепцій виробництва, при цьому ускладнення форм виробництва відбувається з ростом рівня вимог ринку, а розвиток видів і частоти такої взаємодії викликає зміну економічних парадигм. Проведено ретроспективний аналіз розвитку логістичних концепцій, їх трансформація у відповідності до зміни характеру ресурсних потоків.

The article is interesting for specialists, both in economic and defense spheres. In the context of increasing tension in relations between the states, of the world there is an increase in their defense budgets and the increase in the number of new weapons and military equipment systems and their evolutionary development. Such a reaction of states is logical, since it is the build-up of military capabilities that will ensure the protection of national interests. At the same time, the basis for the development of military might is the economy, which provides the opportunity to manufacture and procure weapons. It is the degree of economic development of the state that allows it to move scientific and technological progress and realize its results in all spheres of social activity, including the production of high-tech weapons.
The article shows the relationship between such concepts as economic potential and military potential of the state, namely the impossibility of developing a military potential without the development of economic potential. Having carried out mathematical calculations on the basis of selected indicators of potentials, the military-economic potentials of some advanced states of the world, as well as some developing countries, were discovered. possibility of development of military potential without development of economic potential are shown. Such a comparative analysis allowed to partly assess the balance of power in the world and draw conclusions about understanding of the processes of interaction between states.

The article summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on the identification of features of hybrid warfare. The purpose of the study is to identify the key features of hybrid warfare, their systematization for further study of trends, patterns, and principles in the subject area. To achieve the goal of the study: analysis of scientific sources to identify the existing features of the phenomenon of hybrid warfare, their systematization, and grouping by relevant areas, formulated conclusions and prospects for further research. The relevance of the study is confirmed by the presence of a wide range of both domestic and foreign scientific publications, which collectively emphasize the general trend of changing the priority in the use of non-military instruments (methods) in resolving interstate conflicts over the military. The identification of the peculiarities of hybrid warfare in the article is investigated in the following logical sequence: domestic and foreign scientific publications, individual guidelines are analyzed. Methods of analysis, synthesis, and systems approach became the methodological research tools. The object of the research is the phenomenon of hybrid war as a modern form of resolving contradictions at the interstate level. The article notes an increase in all-around readiness to rapidly adapt to changing vectors and instruments of possible aggression through flexible adaptation of state institutions, the armed forces, and the consciousness of the population to new challenges. The results of the study can be useful for scientists and managers who study problems of national security, development of the security and defense sector, and defense planning.

Мета роботи: аналіз динаміки розвитку національної економіки російської федерації в умовах військового конфлікту, ідентифікація основних викликів та наслідків для її економічної стабільності та розвитку, а також формування рекомендацій для урядів, міжнародних організацій та інших зацікавлених сторін, які можуть бути впроваджені для максимізації зусиль щодо економічного тиску на російську федерацію.
Метод дослідження: емпіричний аналіз, статистичні методи, теоретичний аналіз, системний аналіз.
Результати дослідження: розробка конкретних, інноваційних рекомендацій для урядів, міжнародних організацій та інших зацікавлених сторін, які можуть бути впроваджені для максимізації зусиль щодо економічного тиску на російську федерацію.
Теоретична цінність дослідження: дослідження допоможе поглибити розуміння впливу військових конфліктів на економіку країни, зокрема, на її макроекономічні показники, фінансовий сектор, зовнішньоекономічні зв'язки, соціальну сферу та інші аспекти.
Практична цінність дослідження: результати дослідження можуть допомогти урядовим інституціям та міжнародним організаціям у розробці та адаптації економічних політик та стратегій, спрямованих на максимізацію економічного тиску на російську федерацію для зменшення її спроможностей по забезпеченню військових потреб.
Цінність дослідження: полягає у забезпеченні конкретних інструментів та рекомендацій, які можуть бути застосовані різними зацікавленими сторонами для максимізації економічного тиску на економіку російської федерації для зменшення її економічних спроможностей по забезпеченню військових потреб.
Тип статті: теоретичний, практичний.

Мета роботи: виявлення закономірностей та ключових факторів стійкості України в умовах збройного повномасштабного вторгнення з боку Російської Федерації.
Метод дослідження: аналізу та синтезу подій в Україні.
Результати дослідження: виявлено ключові фактори національної стійкості.
Теоретична цінність дослідження: результати дослідження доповнюють вже існуючі теоретичні дослідження в сфері національної стійкості, а також дозволили сформувати ключові фактори національної стійкості шляхом аналізу реальних подій в умовах війни, яка за масштабами перевершила всі військові конфлікти на європейському континенті після Другої Світової Війни.
Практична цінність дослідження: в межах дослідження наведені практичні заходи уряду та громадян України, а також країн-партнерів, які дозволили зберегти українську державність і чинити ефективний опір агресії з боку Російської Федерації.

Стаття є цікавою для фахівців в економічній сфері, які займаються дослідженням проблем розвитку економічного потенціалу країни. Метою статті є дослідження закономірностей у розвитку економічного потенціалу країни та його залежність від ступеню розвитку освіти, науки та права в державі. Поставлене наукове завдання вирішувалося шляхом порівняння економічного розвитку деяких країн світу та розвитку їхньої системи освіти та права.
В процесі досягнення мети дослідження використані наступні методи наукового пізнання: історичної аналогії, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, системного підходу.
Проведений аналіз джерел свідчить, що питанням впливу освіти та права на розвиток економіки країн приділяється надзвичайно велика увага всесвітньо відомих вчених економістів ще з початку XVII ст. і закінчуючи теперішнім часом. В даній науковій праці показано, що саме розвиток освіти та її масове розповсюдження є передумовою розвитку науки та лібералізації права, а в сукупності і передумовою економічного розвитку країни. На прикладі таких розвинутих світових країн, як США, Великобританія, Франція, Німеччина, та ін. виявлені певні фактори, які сприяли розвитку способів передачі і розвитку знань в цих країнах. Проведено аналіз рейтингу університетів світу, світового індексу правосуддя та економічного благополуччя деяких країн світу.

Стаття є цікавою для фахівців, як в економічній так і в оборонній сферах, які займаються дослідженням питань щодо забезпечення воєнно-економічних потреб держав, як в мирний, так і у воєнний час. Метою статті є дослідження залежностей у розвитку економічного потенціалу держави та нарощенню її воєнної могутності, на прикладі історичного розвитку Великобританії. Поставлене наукове завдання вирішувалося шляхом визначення тенденцій у соціально-економічному та політичну розвитку Великобританії.
В процесі досягнення мети дослідження використані наступні методи наукового пізнання: історичної аналогії, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, системного підходу.
Проведений аналіз джерел свідчить, що питанням розвитку воєнно-економічного потенціалу держав приділяється надзвичайно велика увага, особливо інтерес до цього питання почав зростати з початком війни в Сирії та Україні. Переважна більшість держав світу поступово збільшують свої оборонні бюджети, тим самим нарощуючи глобальну воєнну могутність та напругу. Питанням воєнної могутності все більше приділяється увага вищого політичного керівництва передових держав світу, що не може не викликати інтерес у науковців. Дослідження історичних аналогій, ідентичних подій в минулому, можуть допомогти виявити закономірності та спрогнозувати сценарії майбутніх подій, що допоможе державам краще підготуватися до потенційних загроз.
В статті проведено аналіз розвитку соціально-економічного та політичного устрою Великобританії на протязі сотень років, виявлено певні тенденцій та закономірності їхнього впливу на воєнно-економічний потенціал держави.

Стаття є цікавою для фахівців в економічній сфері, які займаються дослідженням проблем розвитку економічного та воєнно-економічного потенціалу держави. Метою статті є аналіз існуючих підходів щодо оцінювання воєнно-економічного потенціалу держави, національної могутності та могутності держави. Поставлене наукове завдання вирішувалося шляхом аналізу існуючих підходів щодо дослідження та оцінювання воєнно-економічного потенціалу, могутності держави та національної могутності, які є результатом досліджень світової наукової спільноти та використовуються урядами іноземних держав. В процесі досягнення мети дослідження використані наступні методи наукового пізнання: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, системного підходу. В ході проведеного дослідження здійснено: аналіз існуючих підходів щодо дослідження та оцінювання воєнно-економічного потенціалу, могутності держави та національної могутності; виявлено недоліки та переваги існуючих підходів; сформовано пропозиції щодо удосконалення існуючих підходів та можливих шляхів розвитку подальших досліджень в даному напрямку.

Стаття є цікавою для фахівців в сфері військового управління, які займаються дослідженням проблем розвитку систем автоматизації діяльності збройних сил (ЗС) та автоматизованих систем управління (АСУ). Метою статті є дослідження тенденцій розвитку автоматизації та інформатизації в оборонній сфері держав світу та існуючого ринку інформаційних систем.
В процесі досягнення мети дослідження використані наступні методи наукового пізнання: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, порівняння, системного підходу.
В статті показано актуальність питань розвитку систем автоматизації та інформатизації в оборонній сфері. Наведено досвіт ЗС Російської Федерації (РФ) у впровадженні вказаних підходів та наголошено на критичній необхідності впровадження інформаційних систем в ЗС України, які повинні стримувати збройну агресію РФ. Проведено аналіз світових тенденцій розвитку ринку інформаційних систем, які повинні задовольняти оборонні потреби держав світу. У зв'язку з розвитком технологій, удосконаленню старих і створення новітніх зразків озброєння і військової техніки (безпілотні системи, космічні технології, мережецентричний підхід до побудови системи управління військами, штучний інтелект тощо), використання яких не можливе без впровадження сучасних інформаційних систем, наголошено на важливості їх впровадження в ЗС України з метою не допущення відсталості від світових тенденцій в конкурентній боротьбі армій світу. Особливо ці питання є важливими на фоні війни з РФ та інтеграції України з країнами-членами НАТО, які є передовими в світі за технологічними інноваціями.

У статті узагальнено аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання феномену гібридної війни з урахуванням втягнення України Російською Федерацією у стан неоголошеної гібридної війни. Основними цілями дослідження є аналіз та систематизація підходів до розуміння природи гібридної війни вітчизняними та іноземними науковцями, узагальнення її ключових особливостей і формулювання синтезованого визначення з урахуванням триваючої агресії проти України.
На підставі систематизації широкого кола наукових праць та підходів до вирішення проблеми дослідження природи гібридної війни виявлено тенденцію до зростання уваги серед науковців до її дослідження.
Актуальність вирішення цієї наукової проблеми в українському вимірі полягає у безпосередньо втягненні України у площину неоголошеної війни.
Проблематику гібридної війни у статті досліджено в такій логічній послідовності: ретроспективно проаналізовано розвиток, формування та ідентифікацію змісту термінів "гібридна війна", "гібридні засоби ведення війни"; встановлено взаємозв'язок між гібридною війною, широким колом її методів та інструментів; виокремлено ознаки гібридної війни у низці війн та конфліктів; проаналізовано тенденції до регламентації проблематики гібридної війни не лише у наукових джерелах, а й у нормативно-правових документах; проаналізовано підходи до визначення змісту і природи гібридної війни, що відображені у публікаціях вітчизняних науковців, відповідно до чого сформульовано універсальне тлумачення терміна, та підтверджено думку про його "парасолькове" значення. Методичним інструментарієм дослідження стали методи аналізу, синтезу та системного підходу, часовими межами частково охоплено історичні події з часів Пелопоннеської війни до сьогодення. Об'єктом дослідження обрано війну у всіх її проявах, оскільки саме гібридна війна є похідною від звичайної конвенційної війни.
У статті надано результати емпіричного аналізу підходів до розуміння природи гібридної війни, які показують, необхідність подальших досліджень у предметній сфері з урахуванням останніх подій в Україні. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців та управлінців, які досліджують проблеми національної безпеки, розбудови сектору безпеки й оборони, оборонного планування.