CONSTITUTIONAL IDENTITY IN THE ARGUMENTATION OF DECISIONS OF CONSTITUTIONAL COURTS ; КОНСТИТУЦІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В АРГУМЕНТАЦІЇ РІШЕНЬ КОНСТИТУЦІЙНИХ СУДІВ
The latest trend in modern European constitutionalism is the issue of constitutional identity. Constitutional courts, which are the embodiment not only of the protection of the Constitution, but also of the limitation of power, are influential subjects of assessing the country's international obligations and their implementation in national legislation. The purpose of the article is to analyze the constitutional identity in the argumentation of decisions of constitutional courts. The research method is a comparative legal analysis of the practice of constitutional review bodies in order to assess the expression of the concept of respect for national identity, which has become a condition and principle of legal integration in the European region. In addition, empirical analysis of decisions of constitutional courts was used. Using the system-structural method, the doctrine of «constitutional boundaries» as a component of constitutional identity is analyzed. It is justified that the concept of «identity» appeared and began to be actively used by European constitutional courts to justify decisions related to the processes of European integration and the expansion of the influence of supranational institutions of international organizations, including the European Union. It is proved that the decisions of constitutional courts should be based on national legal values, taking into account international practice and the principle of the supremacy of the Constitution. At the same time, national courts must take into account the country's international obligations when making decisions. In today's world, constitutional courts cooperate with the courts of international organizations, which form a common case law in the member states, in particular on the interpretation of human rights. This is manifested in the citation by constitutional courts in their acts of decisions of supranational judicial bodies. It should also be noted that the constitutional court may be guided by the positions of international courts in forming its legal position, but according to the doctrine of judicial discretion, the national court is free to assess the circumstances of the case and it is best acquainted with national features and specifics of national law. The analysis of the decisions of the bodies of constitutional proceedings, which used the concept of constitutional identity, gave grounds to claim that the courts in their practice in their interpretation appealed to different arguments depending on the specifics of the case. For example, in formulating the doctrine of constitutional boundaries, the Constitutional Court of Italy, in substantiating its decision, used at the same time an argument by analogy, an argument of agreement, an argument of general principles. The Federal Constitutional Court of Germany in its decision in the case of the Maastricht Treaty resorted to naturalistic and systemic arguments. It is concluded that constitutional identity is a system of interpretive arguments used by constitutional courts to substantiate decisions that verify compliance with the national specifics of constitutional norms. Of course, this applies to the categories of so-called «difficult cases», for the argumentation of which requires a system of strong arguments. ; Сучасним напрямком сучасного європейського конституціоналізму є питання конституційної ідентичності. Конституційні суди, які є втіленням не лише захисту Конституції, але й обмеження влади, є впливовими суб'єктами оцінки міжнародних зобов'язань країни та їх реалізації у національному законодавстві. Метою статті є аналіз конституційної ідентичності в аргументації рішень конституційних судів. Метод дослідження – порівняльно-правовий аналіз практики органів конституційного контролю з метою оцінки вираження концепції поваги національної ідентичності, яка стала умовою та принципом правової інтеграції в європейському регіоні. Крім того, використовувався емпіричний аналіз рішень конституційних судів. За допомогою системно-структурного методу проаналізована доктрина про «конституційні межі» як складова конституційної ідентичності. Відзначається, що поняття «ідентичність» з'явилось і стало активно використовуватися європейськими конституційними судами для обґрунтування рішень, пов'язаних із процесами європейської інтеграції та розширенням впливу наднаціональних інституцій міжнародних організацій, зокрема Європейського Союзу. Доведено, що рішення конституційних судів повинні базуватися на національних правових цінностях з урахуванням міжнародної практики та принципу верховенства Конституції. У той же час національні суди повинні враховувати міжнародні зобов'язання країни при прийнятті рішень. У сучасному світі конституційні суди співпрацюють із судами міжнародних організацій, які формують загальну прецедентну практику в державах-членах, зокрема щодо тлумачення прав людини. Це виявляється у цитуванні конституційними судами своїх актів рішень наднаціональних судових органів. Слід також зазначити, що при формуванні своєї правової позиції конституційний суд може керуватися позиціями міжнародних судів, але згідно з доктриною судового розсуду національний суд може вільно оцінювати обставини справи, і його найкраще знати з національними особливостями та специфікою національного законодавства. Аналіз рішень органів конституційного судочинства, які використовували поняття конституційної ідентичності, дав підставу стверджувати, що суди у своїй практиці в своїй інтерпретації апелювали до різних аргументів в залежності від особливостей справи. Наприклад, формулюючи доктрину конституційних кордонів, Конституційний Суд Італії, обґрунтовуючи своє рішення, використовував одночасно аргумент за аналогією, аргумент згоди, аргумент загальних принципів. Федеральний конституційний суд Німеччини у своєму рішенні у справі про Маастрихтський договір вдався до натуралістичних та системних аргументів. Зроблено висновок, що конституційна ідентичність - це система інтерпретаційних аргументів, що використовуються конституційними судами для обґрунтування рішень, що перевіряють відповідність національній специфіці конституційних норм. Звичайно, це стосується категорій так званих «складних справ», для аргументації яких потрібна система вагомих аргументів.
