Search results

The use of children as participants in armed conflicts is the worst manifestation of dehumanization, when there is a violation of the inalienable human rights of the most vulnerable members of society – children. This problem is not exclusively legal, although it is fully regulated by international humanitarian law. It extends to the sphere of morality and actualizes the question of the reproduction of society, since children-combatants, having experienced devastating influence on their own personality in the process of its formation, experiencing post-traumatic stress disorder, even receiving special assistance then, in the future, unlikely to be able to develop into a full-fledged personality. The problem of child combatants is especially relevant for the African continent, but unfortunately our state, since 2014, also contributes to this cumbersome statistics. There is no thorough, full-fledged study of the level of involvement of juvenile and minor children in the armed conflict in the East of Ukraine. This is primarily due to the fact that, as part of the regular units of the Ukrainian Army operating on the basis of domestic and international law, there are no and there can be no young people under the age of 18, at the same time, the study of the number of combatants in separatist armed groups , Russian paramilitary groups and parts of the regular army of the Russian Federation, which invaded our state, for obvious reasons, is complicated. The purpose of this article is to analyze the foreign experience of creating a system of normative regulation and measures of social work for legal and psychosocial rehabilitation of children-combatants. The current foreign experience of establishing a system of normative regulation and social work activities for the legal and psychosocial rehabilitation of child combatants is valuable for Ukraine both in terms of using achievements and in the context of avoiding negative consequences. Firstly, it is important to emphasize the need for careful study in the judicial process of the reasons for involving the child in participation in an armed conflict, the subjects of such involvement, ascertaining the concrete actions that were committed and the child, and in relation to the child with their respective legal qualifications. . Secondly, if a decision is made on measures to punish children-combatants, they should be mainly the nature of probation with compulsory long-term psychosocial rehabilitation. Thirdly, it is extremely important to determine the responsibility of parents of child soldiers for improper performance of parental responsibilities, in the event that they had an objective opportunity not to leave the child in territories not under the control of the Ukrainian government. ; Використання дітей як учасників збройних конфліктів є найжахливішим проявом дегуманізації, коли відбувається порушення невід'ємних прав людини відносно найбільш уразливих членів суспільства – дітей. Ця проблема не є виключно правовою, хоча й регулюється в достатньо повній мірі Міжнародним гуманітарним правом. Вона поширюється і на сферу моралі, актуалізує питання відтворення суспільства, оскільки діти-комбатанти, зазнаючи руйнівного впливу на власну особистість в процесі її становлення, переживаючи посттравматичний стресовий розлад, навіть отримуючи потім спеціальну допомогу, у майбутньому навряд чи зможуть розвинутися у повноцінну особистість. Проблема дітей-комбатантів є особливо актуальною для країн африканського континенту, проте, на жаль, наша держава, починаючи з 2014 р., також вносить свій внесок у цю прикру статистику. Не існує ґрунтовного, повноцінного дослідження рівня залученості малолітніх та неповнолітніх дітей до збройного конфлікту на Сході України. Це пояснюється перш за все тим фактом, що у складі регулярних частин Української армії, що функціонує на засадах вітчизняного та міжнародного законодавства, немає і не може бути осіб, молодших за 18 років, в той же час дослідження кількості дітей-комбатантів в сепаратистських збройних угрупованнях, російських парамілітарних групах і частинах регулярної армії РФ, що вторглися в нашу державу, з очевидних причин ускладнене. Метою цієї статті є аналіз зарубіжного досвіду створення системи нормативного регулювання та заходів соціальної роботи задля правової та психосоціальної реабілітації дітей-комбатантів. Сучасний зарубіжний досвід створення системи нормативного регулювання та заходів соціальної роботи задля правової та психосоціальної реабілітації дітей-комбатантів є цінним для України, як з точки зору використання досягнень, так і в контексті уникнення негативних наслідків. По-перше, важливим є акцент на необхідності ретельного вивчення в рамках судової процедури причин залучення дитини до участі у збройному конфлікті, суб'єктів такого залучення, з'ясування конкретних дій, що були вчинені і дитиною, і відносно дитини з їх відповідною правовою кваліфікацією. По-друге, якщо приймається рішення про заходи з покарання дітей-комбатантів, вони мають носити переважно характер пробації з обов'язковою тривалою психосоціальною реабілітацією. По-третє, надзвичайно важливим є визначення відповідальності батьків дітей-солдатів щодо неналежного виконання батьківських обов'язків, в тому випадку, якщо вони мали об'єктивну можливість не залишати дитину на територіях, непідконтрольних Українському уряду.

The use of children as participants in armed conflicts is the worst manifestation of dehumanization, when there is a violation of the inalienable human rights of the most vulnerable members of society – children. This problem is not exclusively legal, although it is fully regulated by international humanitarian law. It extends to the sphere of morality and actualizes the question of the reproduction of society, since children-combatants, having experienced devastating influence on their own personality in the process of its formation, experiencing post-traumatic stress disorder, even receiving special assistance then, in the future, unlikely to be able to develop into a full-fledged personality. The problem of child combatants is especially relevant for the African continent, but unfortunately our state, since 2014, also contributes to this cumbersome statistics. There is no thorough, full-fledged study of the level of involvement of juvenile and minor children in the armed conflict in the East of Ukraine. This is primarily due to the fact that, as part of the regular units of the Ukrainian Army operating on the basis of domestic and international law, there are no and there can be no young people under the age of 18, at the same time, the study of the number of combatants in separatist armed groups , Russian paramilitary groups and parts of the regular army of the Russian Federation, which invaded our state, for obvious reasons, is complicated. The purpose of this article is to analyze the foreign experience of creating a system of normative regulation and measures of social work for legal and psychosocial rehabilitation of children-combatants. The current foreign experience of establishing a system of normative regulation and social work activities for the legal and psychosocial rehabilitation of child combatants is valuable for Ukraine both in terms of using achievements and in the context of avoiding negative consequences. Firstly, it is important to emphasize the need for careful study in the judicial process of the reasons for involving the child in participation in an armed conflict, the subjects of such involvement, ascertaining the concrete actions that were committed and the child, and in relation to the child with their respective legal qualifications. . Secondly, if a decision is made on measures to punish children-combatants, they should be mainly the nature of probation with compulsory long-term psychosocial rehabilitation. Thirdly, it is extremely important to determine the responsibility of parents of child soldiers for improper performance of parental responsibilities, in the event that they had an objective opportunity not to leave the child in territories not under the control of the Ukrainian government. ; Використання дітей як учасників збройних конфліктів є найжахливішим проявом дегуманізації, коли відбувається порушення невід'ємних прав людини відносно найбільш уразливих членів суспільства – дітей. Ця проблема не є виключно правовою, хоча й регулюється в достатньо повній мірі Міжнародним гуманітарним правом. Вона поширюється і на сферу моралі, актуалізує питання відтворення суспільства, оскільки діти-комбатанти, зазнаючи руйнівного впливу на власну особистість в процесі її становлення, переживаючи посттравматичний стресовий розлад, навіть отримуючи потім спеціальну допомогу, у майбутньому навряд чи зможуть розвинутися у повноцінну особистість. Проблема дітей-комбатантів є особливо актуальною для країн африканського континенту, проте, на жаль, наша держава, починаючи з 2014 р., також вносить свій внесок у цю прикру статистику. Не існує ґрунтовного, повноцінного дослідження рівня залученості малолітніх та неповнолітніх дітей до збройного конфлікту на Сході України. Це пояснюється перш за все тим фактом, що у складі регулярних частин Української армії, що функціонує на засадах вітчизняного та міжнародного законодавства, немає і не може бути осіб, молодших за 18 років, в той же час дослідження кількості дітей-комбатантів в сепаратистських збройних угрупованнях, російських парамілітарних групах і частинах регулярної армії РФ, що вторглися в нашу державу, з очевидних причин ускладнене. Метою цієї статті є аналіз зарубіжного досвіду створення системи нормативного регулювання та заходів соціальної роботи задля правової та психосоціальної реабілітації дітей-комбатантів. Сучасний зарубіжний досвід створення системи нормативного регулювання та заходів соціальної роботи задля правової та психосоціальної реабілітації дітей-комбатантів є цінним для України, як з точки зору використання досягнень, так і в контексті уникнення негативних наслідків. По-перше, важливим є акцент на необхідності ретельного вивчення в рамках судової процедури причин залучення дитини до участі у збройному конфлікті, суб'єктів такого залучення, з'ясування конкретних дій, що були вчинені і дитиною, і відносно дитини з їх відповідною правовою кваліфікацією. По-друге, якщо приймається рішення про заходи з покарання дітей-комбатантів, вони мають носити переважно характер пробації з обов'язковою тривалою психосоціальною реабілітацією. По-третє, надзвичайно важливим є визначення відповідальності батьків дітей-солдатів щодо неналежного виконання батьківських обов'язків, в тому випадку, якщо вони мали об'єктивну можливість не залишати дитину на територіях, непідконтрольних Українському уряду.

An approach to the rational distribution of the Interior Troops units due to the tasks assigned on the basis of prognozing the operational situation in the area of emergency caused by social and political factors is given. ; Наведено підхід до раціонального розподілу сил внутрішніх військ по завданнях на підставіпрогнозу оперативної обстановки у районі надзвичайного стану, зумовленого факторами соціальнополітичного характеру.

An approach to the rational distribution of the Interior Troops units due to the tasks assigned on the basis of prognozing the operational situation in the area of emergency caused by social and political factors is given. ; Наведено підхід до раціонального розподілу сил внутрішніх військ по завданнях на підставіпрогнозу оперативної обстановки у районі надзвичайного стану, зумовленого факторами соціальнополітичного характеру.

The process of making managerial decisions under conditions of the state of emergency becomes severely limited in time and requires the management bodies to continuously receive and process a large amount of information. Therefore, the determination of the rational composition and functional structure of the control system of the military command in emergency situations and recommendations for its use to increase the effectiveness of the forces still remain relevant. For this purpose, a methodology has been developed that makes it possible to justify and choose the structure of the control system of the military command in the context of a state of emergency.The methodology is based on the well-known method of searching for rational relationships between elements of a control system. This methodology, based on the determination of the functions of the military command, the composition and tasks of the information-control system of the group that is being created, the expected load on the control system while ensuring the actions of law enforcement forces in emergency situations, allows obtaining a mathematical description of the functional structure of this system. The indicators of the control system are considered the operational readiness of the system, efficiency, soundness of decisions, adaptability to the conditions of the situation, continuity, stability and stealth of management.The content of the developed methodology provides:determining the functions, tasks of NSU forces under the conditions of emergency, composition, content and list of functions;clarification of the content of management information;search for rational connections between the elements of the control system;modeling of functioning of control system;control system evaluation.The developed mathematical model of the structure of the control system of the military command to perform tasks in the state of emergency allows you to automate the process of formation of the control system of the military command and provide requirements for its capabilities and effectiveness. ; Процес прийняття управлінських рішень в умовах надзвичайного стану стає жорстко обмеженим за часом, потребує безперервного одержання органами управління й оброблення значної за обсягом інформації. Тому визначення раціонального складу та функціональної структури системи управління військового командування в умовах надзвичайного стану і рекомендацій щодо її застосування для підвищення ефективності дій сил залишаються наразі актуальними. Для цього розроблено методику, яка дає змогу вибрати й обґрунтувати структуру системи управління військового командування для умов введення надзвичайного стану, а також модель.

The process of making managerial decisions under conditions of the state of emergency becomes severely limited in time and requires the management bodies to continuously receive and process a large amount of information. Therefore, the determination of the rational composition and functional structure of the control system of the military command in emergency situations and recommendations for its use to increase the effectiveness of the forces still remain relevant. For this purpose, a methodology has been developed that makes it possible to justify and choose the structure of the control system of the military command in the context of a state of emergency.The methodology is based on the well-known method of searching for rational relationships between elements of a control system. This methodology, based on the determination of the functions of the military command, the composition and tasks of the information-control system of the group that is being created, the expected load on the control system while ensuring the actions of law enforcement forces in emergency situations, allows obtaining a mathematical description of the functional structure of this system. The indicators of the control system are considered the operational readiness of the system, efficiency, soundness of decisions, adaptability to the conditions of the situation, continuity, stability and stealth of management.The content of the developed methodology provides:determining the functions, tasks of NSU forces under the conditions of emergency, composition, content and list of functions;clarification of the content of management information;search for rational connections between the elements of the control system;modeling of functioning of control system;control system evaluation.The developed mathematical model of the structure of the control system of the military command to perform tasks in the state of emergency allows you to automate the process of formation of the control system of the military command and provide requirements for its capabilities and effectiveness. ; Процес прийняття управлінських рішень в умовах надзвичайного стану стає жорстко обмеженим за часом, потребує безперервного одержання органами управління й оброблення значної за обсягом інформації. Тому визначення раціонального складу та функціональної структури системи управління військового командування в умовах надзвичайного стану і рекомендацій щодо її застосування для підвищення ефективності дій сил залишаються наразі актуальними. Для цього розроблено методику, яка дає змогу вибрати й обґрунтувати структуру системи управління військового командування для умов введення надзвичайного стану, а також модель.