The main objective of the study is to identify the characteristic trends of the Ukrainian population perception changes of the relations between Ukraine and Russia against the backdrop of constant interstate tensions. The article analyzes the empirical data of the "Ukrainian Society" sociological monitoring, carried out by the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine in the form of annual allUkrainian representative polls, taken place since 1992. The analysis also addressed to the all-Ukrainian representative polls results obtained by the leading Ukrainian sociological centers. As a result of the research, there were revealed the tendencies of changes of the Ukrainian population views about the Ukrainian-Russian relations state. According to the received data, it is established that despite a constant reproduction of tension as a result of the conflict taking place in the east of the country, the Ukrainian masses show a certain decrease of negative dispositions in relation to relations between Russia and Ukraine. Under the influence of an actual inter-state distancing, consistently occuring in the economic, political and cultural spheres, the desire for a sharp separation from Russia, losing the status of a "special" neighbor" is gradually decreasing. A new perception of Russia as a country is being formed. According to this perception the relations with Russia should be based on the common grounds for building interstate relations, as well as with other countries. It has been confirmed that the public opinion of the Ukrainian population concerning the desired character of the relations with Russia is largely been differentiated as a consequence of the differences within the various social groups political and ideological attitudes, thus having clear regional differences: in the West, domains the tendency to distance, in the South and East, the propensity to restore good-neighborly relations is stronger, in the Central region the corresponding dispositions are presented in equal ...
The main objective of the study is to identify the characteristic trends of the Ukrainian population perception changes of the relations between Ukraine and Russia against the backdrop of constant interstate tensions. The article analyzes the empirical data of the "Ukrainian Society" sociological monitoring, carried out by the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine in the form of annual allUkrainian representative polls, taken place since 1992. The analysis also addressed to the all-Ukrainian representative polls results obtained by the leading Ukrainian sociological centers. As a result of the research, there were revealed the tendencies of changes of the Ukrainian population views about the Ukrainian-Russian relations state. According to the received data, it is established that despite a constant reproduction of tension as a result of the conflict taking place in the east of the country, the Ukrainian masses show a certain decrease of negative dispositions in relation to relations between Russia and Ukraine. Under the influence of an actual inter-state distancing, consistently occuring in the economic, political and cultural spheres, the desire for a sharp separation from Russia, losing the status of a "special" neighbor" is gradually decreasing. A new perception of Russia as a country is being formed. According to this perception the relations with Russia should be based on the common grounds for building interstate relations, as well as with other countries. It has been confirmed that the public opinion of the Ukrainian population concerning the desired character of the relations with Russia is largely been differentiated as a consequence of the differences within the various social groups political and ideological attitudes, thus having clear regional differences: in the West, domains the tendency to distance, in the South and East, the propensity to restore good-neighborly relations is stronger, in the Central region the corresponding dispositions are presented in equal proportions. ; Целью исследования является выявление характерных тенденций в изменениях представлений населения Украины об отношениях между Украиной и Россией на фоне постоянной межгосударственной напряженности. Анализируются эмпирические данные социологического мониторинга «Украинское общество», который осуществляется Институтом социологии НАН Украины в виде ежегодных всеукраинских репрезентативных опросов, начиная с 1992 г. В анализе использованы также результаты всеукраинских репрезентативных опросов ведущих украинских социологических центров. В результате исследования выявлены тенденции изменений в представлениях населения Украины о состоянии украино-российских отношений. Согласно полученным данным констатируется, что, несмотря на постоянное воспроизводство напряженности в результате конфликта на востоке страны, в массовом сознании фиксируется некоторое снижение негативных диспозиций относительно российско-украинских отношений. Под влиянием фактического межгосударственного дистанцирования, которое последовательно происходит в экономической, политической и культурной сферах, постепенно уменьшается стремление к резкому отмежеванию от России, которая теряет статус «особого» соседа. Формируется новое восприятие России как страны, отношения с которой должны основываться на общих основаниях построения межгосударственных отношений, так же, как и с другими странами. Подтверждено, что общественное мнение населения Украины относительно того, каким должен быть желаемый характер отношений с Россией, в значительной степени дифференцировано в зависимости от различий политико-идеологических установок различных социальных групп и имеет четкие региональные различия: на Западе превалирует тенденция к дистанциированию, на Юге и Востоке сильнее выражена склонность к восстановлению добрососедских отношений, в центральном регионе соответствующие диспозиции представлены в равных пропорциях. ; Метою дослідження є виявлення характерних тенденцій у змінах уявлень населення України про стосунки між Україною та Росією на тлі сталої міждержавної напруженості. Аналізуються емпіричні дані соціологічного моніторингу «Українське суспільство», який здійснюється Інститутом соціології НАН України у вигляді щорічних всеукраїнських репрезентативних опитувань, починаючи з 1992 р. До аналізу залучено також результати всеукраїнських репрезентативних соціологічних опитувань провідних українських соціологічних центрів. У результаті дослідження виявлено тенденції змін в уявленнях населення України про стан україно-російських стосунків. Згідно отриманих даних, констатується, що попри постійне відтворення напруженості внаслідок конфлікту на Сході країни, у масовій свідомості фіксується певне зниження негативних диспозицій стосовно російсько-українських відносин. Під впливом фактичного міждержавного дистанціювання, яке послідовно відбувається у економічній, політичній та культурній сферах, поступово зменшується прагнення до різкого розмежування з Росією, яка втрачає статус «особливого» сусіда. Натомість формується нове сприйняття Росії як країни, стосунки з якою мають ґрунтуватися на загальних засадах побудови міждержавних стосунків, так само, як і з іншими країнами. Підтверджено, що громадська думка населення України щодо того, яким має бути бажаний характер відносин з Росією, значною мірою диференційована внаслідок відмінностей політико-ідеологічних настанов різних соціальних груп і має чіткі регіональні відмінності: на Заході превалює тенденція до дистанціювання, на Півдні та Сході сильнішою є схильність до відновлення добросусідських відносин, у центральному регіоні відповідні настанови представлені у рівних пропорціях.
The main objective of the study is to identify the characteristic trends of the Ukrainian population perception changes of the relations between Ukraine and Russia against the backdrop of constant interstate tensions. The article analyzes the empirical data of the "Ukrainian Society" sociological monitoring, carried out by the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine in the form of annual allUkrainian representative polls, taken place since 1992. The analysis also addressed to the all-Ukrainian representative polls results obtained by the leading Ukrainian sociological centers. As a result of the research, there were revealed the tendencies of changes of the Ukrainian population views about the Ukrainian-Russian relations state. According to the received data, it is established that despite a constant reproduction of tension as a result of the conflict taking place in the east of the country, the Ukrainian masses show a certain decrease of negative dispositions in relation to relations between Russia and Ukraine. Under the influence of an actual inter-state distancing, consistently occuring in the economic, political and cultural spheres, the desire for a sharp separation from Russia, losing the status of a "special" neighbor" is gradually decreasing. A new perception of Russia as a country is being formed. According to this perception the relations with Russia should be based on the common grounds for building interstate relations, as well as with other countries. It has been confirmed that the public opinion of the Ukrainian population concerning the desired character of the relations with Russia is largely been differentiated as a consequence of the differences within the various social groups political and ideological attitudes, thus having clear regional differences: in the West, domains the tendency to distance, in the South and East, the propensity to restore good-neighborly relations is stronger, in the Central region the corresponding dispositions are presented in equal proportions. ; Целью исследования является выявление характерных тенденций в изменениях представлений населения Украины об отношениях между Украиной и Россией на фоне постоянной межгосударственной напряженности. Анализируются эмпирические данные социологического мониторинга «Украинское общество», который осуществляется Институтом социологии НАН Украины в виде ежегодных всеукраинских репрезентативных опросов, начиная с 1992 г. В анализе использованы также результаты всеукраинских репрезентативных опросов ведущих украинских социологических центров. В результате исследования выявлены тенденции изменений в представлениях населения Украины о состоянии украино-российских отношений. Согласно полученным данным констатируется, что, несмотря на постоянное воспроизводство напряженности в результате конфликта на востоке страны, в массовом сознании фиксируется некоторое снижение негативных диспозиций относительно российско-украинских отношений. Под влиянием фактического межгосударственного дистанцирования, которое последовательно происходит в экономической, политической и культурной сферах, постепенно уменьшается стремление к резкому отмежеванию от России, которая теряет статус «особого» соседа. Формируется новое восприятие России как страны, отношения с которой должны основываться на общих основаниях построения межгосударственных отношений, так же, как и с другими странами. Подтверждено, что общественное мнение населения Украины относительно того, каким должен быть желаемый характер отношений с Россией, в значительной степени дифференцировано в зависимости от различий политико-идеологических установок различных социальных групп и имеет четкие региональные различия: на Западе превалирует тенденция к дистанциированию, на Юге и Востоке сильнее выражена склонность к восстановлению добрососедских отношений, в центральном регионе соответствующие диспозиции представлены в равных пропорциях. ; Метою дослідження є виявлення характерних тенденцій у змінах уявлень населення України про стосунки між Україною та Росією на тлі сталої міждержавної напруженості. Аналізуються емпіричні дані соціологічного моніторингу «Українське суспільство», який здійснюється Інститутом соціології НАН України у вигляді щорічних всеукраїнських репрезентативних опитувань, починаючи з 1992 р. До аналізу залучено також результати всеукраїнських репрезентативних соціологічних опитувань провідних українських соціологічних центрів. У результаті дослідження виявлено тенденції змін в уявленнях населення України про стан україно-російських стосунків. Згідно отриманих даних, констатується, що попри постійне відтворення напруженості внаслідок конфлікту на Сході країни, у масовій свідомості фіксується певне зниження негативних диспозицій стосовно російсько-українських відносин. Під впливом фактичного міждержавного дистанціювання, яке послідовно відбувається у економічній, політичній та культурній сферах, поступово зменшується прагнення до різкого розмежування з Росією, яка втрачає статус «особливого» сусіда. Натомість формується нове сприйняття Росії як країни, стосунки з якою мають ґрунтуватися на загальних засадах побудови міждержавних стосунків, так само, як і з іншими країнами. Підтверджено, що громадська думка населення України щодо того, яким має бути бажаний характер відносин з Росією, значною мірою диференційована внаслідок відмінностей політико-ідеологічних настанов різних соціальних груп і має чіткі регіональні відмінності: на Заході превалює тенденція до дистанціювання, на Півдні та Сході сильнішою є схильність до відновлення добросусідських відносин, у центральному регіоні відповідні настанови представлені у рівних пропорціях.
The main objective of the study is to identify the characteristic trends of the Ukrainian population perception changes of the relations between Ukraine and Russia against the backdrop of constant interstate tensions. The article analyzes the empirical data of the "Ukrainian Society" sociological monitoring, carried out by the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine in the form of annual allUkrainian representative polls, taken place since 1992. The analysis also addressed to the all-Ukrainian representative polls results obtained by the leading Ukrainian sociological centers. As a result of the research, there were revealed the tendencies of changes of the Ukrainian population views about the Ukrainian-Russian relations state. According to the received data, it is established that despite a constant reproduction of tension as a result of the conflict taking place in the east of the country, the Ukrainian masses show a certain decrease of negative dispositions in relation to relations between Russia and Ukraine. Under the influence of an actual inter-state distancing, consistently occuring in the economic, political and cultural spheres, the desire for a sharp separation from Russia, losing the status of a "special" neighbor" is gradually decreasing. A new perception of Russia as a country is being formed. According to this perception the relations with Russia should be based on the common grounds for building interstate relations, as well as with other countries. It has been confirmed that the public opinion of the Ukrainian population concerning the desired character of the relations with Russia is largely been differentiated as a consequence of the differences within the various social groups political and ideological attitudes, thus having clear regional differences: in the West, domains the tendency to distance, in the South and East, the propensity to restore good-neighborly relations is stronger, in the Central region the corresponding dispositions are presented in equal proportions. ; Целью исследования является выявление характерных тенденций в изменениях представлений населения Украины об отношениях между Украиной и Россией на фоне постоянной межгосударственной напряженности. Анализируются эмпирические данные социологического мониторинга «Украинское общество», который осуществляется Институтом социологии НАН Украины в виде ежегодных всеукраинских репрезентативных опросов, начиная с 1992 г. В анализе использованы также результаты всеукраинских репрезентативных опросов ведущих украинских социологических центров. В результате исследования выявлены тенденции изменений в представлениях населения Украины о состоянии украино-российских отношений. Согласно полученным данным констатируется, что, несмотря на постоянное воспроизводство напряженности в результате конфликта на востоке страны, в массовом сознании фиксируется некоторое снижение негативных диспозиций относительно российско-украинских отношений. Под влиянием фактического межгосударственного дистанцирования, которое последовательно происходит в экономической, политической и культурной сферах, постепенно уменьшается стремление к резкому отмежеванию от России, которая теряет статус «особого» соседа. Формируется новое восприятие России как страны, отношения с которой должны основываться на общих основаниях построения межгосударственных отношений, так же, как и с другими странами. Подтверждено, что общественное мнение населения Украины относительно того, каким должен быть желаемый характер отношений с Россией, в значительной степени дифференцировано в зависимости от различий политико-идеологических установок различных социальных групп и имеет четкие региональные различия: на Западе превалирует тенденция к дистанциированию, на Юге и Востоке сильнее выражена склонность к восстановлению добрососедских отношений, в центральном регионе соответствующие диспозиции представлены в равных пропорциях. ; Метою дослідження є виявлення характерних тенденцій у змінах уявлень населення України про стосунки між Україною та Росією на тлі сталої міждержавної напруженості. Аналізуються емпіричні дані соціологічного моніторингу «Українське суспільство», який здійснюється Інститутом соціології НАН України у вигляді щорічних всеукраїнських репрезентативних опитувань, починаючи з 1992 р. До аналізу залучено також результати всеукраїнських репрезентативних соціологічних опитувань провідних українських соціологічних центрів. У результаті дослідження виявлено тенденції змін в уявленнях населення України про стан україно-російських стосунків. Згідно отриманих даних, констатується, що попри постійне відтворення напруженості внаслідок конфлікту на Сході країни, у масовій свідомості фіксується певне зниження негативних диспозицій стосовно російсько-українських відносин. Під впливом фактичного міждержавного дистанціювання, яке послідовно відбувається у економічній, політичній та культурній сферах, поступово зменшується прагнення до різкого розмежування з Росією, яка втрачає статус «особливого» сусіда. Натомість формується нове сприйняття Росії як країни, стосунки з якою мають ґрунтуватися на загальних засадах побудови міждержавних стосунків, так само, як і з іншими країнами. Підтверджено, що громадська думка населення України щодо того, яким має бути бажаний характер відносин з Росією, значною мірою диференційована внаслідок відмінностей політико-ідеологічних настанов різних соціальних груп і має чіткі регіональні відмінності: на Заході превалює тенденція до дистанціювання, на Півдні та Сході сильнішою є схильність до відновлення добросусідських відносин, у центральному регіоні відповідні настанови представлені у рівних пропорціях.
The genesis of volunteering as a source of social agency in conditions of social tension and crisis situations shifts research attention from considering volunteering as an activity that supports the work of official structures, to considering it as a self-sufficient activity in solving urgent problems facing society in situations of social instability and institutional instability. As a research perspective, the complexity paradigm is chosen, which offers a view of social processes through the prism of nonlinear system dynamics. The basis of the conceptual framework of the study - the allocation of the two mechanisms of social change – organizational and self-organizational. The processes of social self-organization reveal themselves in the crisis moments of the life of society through the activities of powerful volunteer communities, which become agents of change due to their emergence. The characteristics of such a volunteer community are their attractiveness, procedurality and specific hierarchy, which has a leadership basis. The genesis of the community of volunteers is viewed in the context of socio-structural changes. Using the example of the interaction of volunteers with the communities of internally displaced persons and combatants, it is shown that the communities of donors and recipients are interconnected in their own development. The features of the dynamics of volunteering agency in crisis conditions are determined, which depend on the ratio of self-organizing and organizational mechanisms at different stages of crisis situations. Since the beginning of the crisis, self-organizing structures have been active independent agents, however, as the institutional component strengthens, the initiative to restore public order is gradually shifting to organizational structures and the role of agency in self-organizing structures decreases. A decrease in the energy potential of a volunteering agency is associated with internal restructuring and adaptation of communities that arose at the time of the crisis and were the main recipients of assistance. However, this potential can recover quickly against the background of new challenges (eg pandemic) and unwillingness to respond to the situation by the organizational structures.
The article presents a review, analysis, and an attempt of methodological adaptation of relevant social and psychological research to the problems and realities of stressful situations of the Russian-Ukrainian war. In particular, it is about the role and functions of mediative resources in overcoming and buffering stressful situations caused by war, adaptation and formation of social psychological resilience. The specificity of stressful situation during the war is analyzed. It is noted that war is an emergency situation and a traumatic event, which is not aimed at individuals, but at the population as a whole. In such conditions, the population experiences continuous traumatic stress (CTS). Within the framework of the sociological approach to the study of stress and resources to overcome it, the Stress Process Model elaborated by L. Pearlin is characterized. The main theoretical conceptualizations of the resource approach to stress by S. Hobfoll are outlined and analyzed, in particular key resource theories, integrated resource models and the conservation of resources theory (COR). Resource mechanisms and mediating function of resources in adaptation and coping with stress are studied. In the sociological perspective of further studies of the stressful conditions of the Russian-Ukrainian war, the special role of social relations as a psychological resource and social capital that contribute to stress buffering is noted. The authors conclude that in the perspective of a long war and its consequences, the important tasks of society and of the state are to preserve and increase the resources of internal cohesion, solidarity and resilience, along with the support of various forms of self-organization of national resistance.
