Search results

Introduction. The problem of Ukraine's economic development in modern conditions is directly related to the implementation of the Ukraine–European Union Association Agreement, so the national economy is facing new opportunities and challenges, including the lack of effective mechanisms to restrict timber exports. The research aimed at assessing the effectiveness of the export bans to the EU. Aim and tasks. The aim of the paper is to study the mechanisms of regulation of the timber market and their export to the EU. Results. The impact of the imposed moratorium on the declared goals is analyzed in the paper. Analyzed statistics show no effect moratorium on the reduction of deforestation and halt exports of unprocessed timber. It is also impossible to make a clear conclusion about the positive impact of the moratorium on the supply of raw materials of domestic enterprises woodworking and furniture industries. However, within the structure of Ukrainian exports, the share of products of woodworking and furniture industries has increased. This was due to the reduction of Ukrainian export volumes against the background of increasing the share of exports of timber and wood products, as well as the resumption of sales of the furniture industry. Conclusions. A study of the ban on raw wood showed that in general, the effect of the moratorium imposed is not obvious, since the number of woodworking enterprises has increased and the level of employment in these sectors has increased. Ukraine requires the adoption of a comprehensive targeted program that would combine measures to develop both the woodworking and forest industries. The national interest of Ukraine is the preservation and restoration of forests, and the moratorium introduced is an example of how partial, fragmentary unsystematic decisions are made. The practical significance of the results allows to analyze existing and find new alternative export balance, ensuring equal opportunities and non-discrimination between domestic and European Union market. ; Вступ. Проблема розвитку економіки України в сучасних умовах безпосередньо пов'язана з імплементацією Угоди про асоціацію, тому перед національною економікою відкриватимуться нові можливості та поставатимуть виклики, а зокрема створення механізмів обмеження експорту лісоматеріалів. Особливої актуальності набувають дослідження спрямовані на оцінюванні дієвості заборони експорту до ЄС. Мета і завдання. Метою статті є вивчення механізмів регулювання ринку лісоматеріалів та їх експорту до Європейського союзу. Результати. У статті проаналізовано вплив запровадженого мораторію відповідно до задекларованих цілей. Проаналізовані статистичні дані свідчать про відсутність впливу мораторію на зменшення обсягів вирубки лісів та зупинки експорту необробленої деревини. Також неможливо зробити однозначний висновок про позитивний вплив мораторію на забезпечення сировиною вітчизняних підприємств деревообробної та меблевої галузей. Проте у структурі українського експорту зросла частка продукції деревообробної та меблевої галузей, що було спричинено скороченням обсягів експорту України на фоні збільшення питомої ваги експорту деревини та виробів із неї, а також відновлення обсягу продажів меблевої галузі. Висновки. Дослідження заборони необробленої деревини засвідчили, що в цілому, ефект від запровадженого мораторію не є очевидним, оскільки зросла кількість деревообробних підприємств та зріс рівень зайнятості в цих галузях. Україна потребує прийняття комплексної цільової програми, яка об'єднала би заходи з розвитку як деревообробної, так і лісової галузі. Національний інтерес України полягає у збереженні та відновленні лісів, а запроваджений мораторій – це приклад того, як приймаються часткові, фрагментарні безсистемні рішення. Практичну значимість результатів дозволяє проаналізувати існуючим і знайти новий альтернативний експортний баланс, забезпечивши рівні можливості і недискримінацію між внутрішнім ринком і ринком Європейського Союзу.

The paper is devoted to the study of the social and legal aspects of the
strategic development of inclusive education in higher education and social entrepreneurship. In the course of the research, the scientific, educational, methodological and normative base of the formation and organization of higher inclusive education was analyzed, its main principles and forms of organization were considered, domestic and foreign experience in this sphere was studied . According to the results of the study, the essential characteristics of "inclusiveness" and "inclusive education" are presented, the main features of the inclusive educational environment of the higher educational institution are outlined and the main directions of support for the training of students with special educational needs in the conditions of higher inclusive education are determined. The well-known norms, methods and techniques for estimating the level of inclusiveness are analyzed. The necessity to form a system of indicators for estimating the level of inclusiveness of the internal and external environment at enterprises
and institutions is substantiated.