Suchergebnisse

The article deals with the questions of the psychologist's activity regarding assistance to the person in crisis. The basics of the theory of crisis intervention are outlined, the concept of crisis is operationalized and criteria for distinguishing between the concepts of micro trauma and micro trauma are introduced. The conceptual apparatus of the approach is developed in detail and the necessity of its unified understanding by practical psychologists is substantiated. The purpose of the article is to analyze the process of crisis intervention in the activity of the psychological service (psychologist), which takes measures to resolve the traumatic situation and reduce its impact on human life. An important factor in crisis intervention is the psychologist's understanding of the nature of the crisis, the severity and mechanisms of its experience. An important place is given to the stages of personal response, which determines the strategy and directions of professional intervention. Analyzing the process of crisis intervention in the activities of a psychologist (psychological service) identified important tasks that should be implemented: 1) the removal of symptoms; 2) recovery to crisis level of functioning; 3) awareness of those events that lead to an imbalance; 4) identify the internal resources of the client and family in various forms of crisis management assistance. The theoretical and practical recommendations given are outlined by the use of the voyage method, based on the real case of a crisis situation, which led to psychological trauma in participants and witnesses. As the above case is related to a terrorist act, the article also provides theoretical and methodological information regarding the specificity of the work of a psychologist with the concept of terrorism and the peculiarities of its impact on participants and witnesses of such acts. Based on the results of the case study, the author formulated practical recommendations for practicing psychologists on what to consider when dealing with an injury, especially if it was caused by an act of terrorism. The article concludes with the need to take into account the emotional reactions of a person to a crisis and the long-term changes in their ability to withstand daily problems. Crucial in dealing with clients is given to the psychological conditions that are discussed in detail in the article.

The article reviews the problems of optimal state interference in market processes. The questions of needs for government intervention and its positive and negative consequences for the national economy are analyzed. It studies the conditions in which state intervention in the market is objectively necessary. It proves that to establish a direct relationship between the level of state intervention in the economy and economic development is difficult. At once it was proved that the optimal government intervention could be determined through calculation of economic efficiency of state regulation of market relations and economic processes. The kinds of state intervention efficiency in the economy are specified in accordance with the criteria of ratio of costs and benefits. It was determined that the anticrisis policy of the Ukrainian government during the global crisis of 2008-2009 was ineffective. Summing up, it should be noted that the issue of achieving an optimal level of state interference in market processes is individual for each country. The optimum government interventions directly related to its efficiency. If the definition of performance found that government intervention does not improve the economy, the question of its limitations must be one of the key. Despite the objective need for government intervention in the market subject to the availability of crisis, such influence should also be economically justified and can only be appropriate for conditions to achieve improvements in the shortest periods of time. ; В статті досліджується проблематика оптимальності державного втручання в ринкові процеси. Аналізуються питання визначення необхідності державного втручання, його позитивні та негативні наслідки для національної економіки. Досліджуються умови за яких державне втручання у ринок є об'єктивно необхідним. Обґрунтовано, що встановити прямий зв'язок між рівнем державного втручання в економіку та економічним розвитком є складно. Поряд з тим, доведено, що оптимальність державного втручання можна визначити через обрахунок економічної ефективності проведення державного регулювання ринкових відносин та економічних процесів. У відповідності до критеріїв співвідношення результату та витрат, виокремлено види ефективності державного втручання в економіку. Визначено що антикризова політика українського уряду під час світової кризи 2008-2009 рр. була неефективною. Підсумовуючи, слід зазначити, що питання досягнення оптимального рівня державного втручання в ринкові процеси є індивідуальним для кожної країни. Оптимальність державного втручання, напряму пов'язана з його ефективністю. Якщо при визначенні показників ефективності виявляється, що державне втручання не призводить до покращення стану економіки, то питання його обмеження має бути одним з основних. Попри об'єктивну необхідність державного втручання в ринок за умов наявності кризи, такий вплив також має бути економічно обґрунтованим і може бути доцільним лише за умов досягнення позитивних зрушень у найкоротші проміжки часу.

The article reviews the problems of optimal state interference in market processes. The questions of needs for government intervention and its positive and negative consequences for the national economy are analyzed. It studies the conditions in which state intervention in the market is objectively necessary. It proves that to establish a direct relationship between the level of state intervention in the economy and economic development is difficult. At once it was proved that the optimal government intervention could be determined through calculation of economic efficiency of state regulation of market relations and economic processes. The kinds of state intervention efficiency in the economy are specified in accordance with the criteria of ratio of costs and benefits. It was determined that the anticrisis policy of the Ukrainian government during the global crisis of 2008-2009 was ineffective. Summing up, it should be noted that the issue of achieving an optimal level of state interference in market processes is individual for each country. The optimum government interventions directly related to its efficiency. If the definition of performance found that government intervention does not improve the economy, the question of its limitations must be one of the key. Despite the objective need for government intervention in the market subject to the availability of crisis, such influence should also be economically justified and can only be appropriate for conditions to achieve improvements in the shortest periods of time. ; В статті досліджується проблематика оптимальності державного втручання в ринкові процеси. Аналізуються питання визначення необхідності державного втручання, його позитивні та негативні наслідки для національної економіки. Досліджуються умови за яких державне втручання у ринок є об'єктивно необхідним. Обґрунтовано, що встановити прямий зв'язок між рівнем державного втручання в економіку та економічним розвитком є складно. Поряд з тим, доведено, що оптимальність державного втручання можна визначити через обрахунок економічної ефективності проведення державного регулювання ринкових відносин та економічних процесів. У відповідності до критеріїв співвідношення результату та витрат, виокремлено види ефективності державного втручання в економіку. Визначено що антикризова політика українського уряду під час світової кризи 2008-2009 рр. була неефективною. Підсумовуючи, слід зазначити, що питання досягнення оптимального рівня державного втручання в ринкові процеси є індивідуальним для кожної країни. Оптимальність державного втручання, напряму пов'язана з його ефективністю. Якщо при визначенні показників ефективності виявляється, що державне втручання не призводить до покращення стану економіки, то питання його обмеження має бути одним з основних. Попри об'єктивну необхідність державного втручання в ринок за умов наявності кризи, такий вплив також має бути економічно обґрунтованим і може бути доцільним лише за умов досягнення позитивних зрушень у найкоротші проміжки часу.

The article aims to identify the specifics of the position of Germany on humanitarian intervention in Libya in 2011. Germany abstained from voting on UN Security Council Resolution 1973. Germany did not support a military solution to the conflict as provided for in paragraphs 4 and 8 of the Resolution. Germany did not intend to sponsor foreign troops. It has taken a different position than its main allies – France, Great Britain, and the United States. The reason is not due to disagreements with allies in the Alliance, but due to domestic political pressure on the coalition government. Another interesting explanation for government policy is the economic indicators according to which Libya did not play an important role in the German economy.It can be concluded that the USD / FDR government decided to abstain from the UN vote on Resolution 1973 because it was not a priority for Germany and because Guido Westerwelle believed that the goals of France, Britain and the United States could be achieved without intervention, only through sanctions. Germany's limited role in the Libyan crisis and its special NATO policies suggest that German politicians, faced with the financial crisis and its potential consequences in Europe, deliberately sought to limit Germany's international obligations and therefore refused to participate in securing the no-fly zone. However, Germany's reputation among its Western allies was almost shattered. The Merkel government's retention has surprised not only its closest allies – France, Britain and the United States – but also accused Berlin of playing on Russia's side. Germany became considered an unreliable ally. However, the decision not to take part in the operation in Libya indicates that Germany will continue to evaluate each military operation on its own terms, rather than reflecting British and French policies. ; Стаття має на меті виявлення особливостей позиції ФРН щодо проведення гуманітарної інтервенції в Лівії у 2011 р. Німеччина втрималася від голосування по резолюції 1973 Ради Безпеки ООН. ФРН не підтримала військовий варіант вирішення конфлікту, як це було передбачено в пунктах 4 і 8 резолюції. Німеччина не мала наміру спонсорувати чужі війська. Вона зайняла іншу позицію ніж її головні союзники – Франція, Великобританія й США. Причина пов'язана не з розбіжностями із союзниками по Альянсу, а із внутрішньополітичним тиском на коаліційний уряд. Ще одним цікавим поясненням для урядової політики є економічні показники, за якими Лівія не відігравала важливої ролі у німецькій економіці. Можна зробити висновок, що уряд СДУ/ФДП ухвалив рішення утриматися на голосуванні ООН по резолюції 1973, тому що це не було пріоритетним питанням для ФРН, і тому, що Гідо Вестервелле вважав, що цілі Франції, Великобританії й США могли бути досягнуті без інтервенції, за допомогою санкцій. Обмежена роль Німеччини у лівійській кризі й її особлива політика у рамках НАТО дозволяє припустити, що німецькі політичні діячі, зіштовхнувшись із фінансовою кризою і її потенційними наслідками в Європі, свідомо прагнули обмежити міжнародні зобов'язання Німеччини й тому відмовилися брати участь у забезпеченні нелітної зони. Тим не менш, репутація Німеччини серед її західних союзників була майже розбита. Утримання уряду Меркель спричинило не просто здивування її найближчих союзників – Франції, Британії та США, – а звинувачення Берліну в грі на боці Росії. Німеччина стала вважатися ненадійним союзником. Однак, рішення не брати участь в операції у Лівії свідчить, що Німеччина буде продовжувати оцінювати кожну воєнну операцію на своїх власних умовах, а не відбивати британську й французьку політику.

The article aims to identify the specifics of the position of Germany on humanitarian intervention in Libya in 2011. Germany abstained from voting on UN Security Council Resolution 1973. Germany did not support a military solution to the conflict as provided for in paragraphs 4 and 8 of the Resolution. Germany did not intend to sponsor foreign troops. It has taken a different position than its main allies – France, Great Britain, and the United States. The reason is not due to disagreements with allies in the Alliance, but due to domestic political pressure on the coalition government. Another interesting explanation for government policy is the economic indicators according to which Libya did not play an important role in the German economy.It can be concluded that the USD / FDR government decided to abstain from the UN vote on Resolution 1973 because it was not a priority for Germany and because Guido Westerwelle believed that the goals of France, Britain and the United States could be achieved without intervention, only through sanctions. Germany's limited role in the Libyan crisis and its special NATO policies suggest that German politicians, faced with the financial crisis and its potential consequences in Europe, deliberately sought to limit Germany's international obligations and therefore refused to participate in securing the no-fly zone. However, Germany's reputation among its Western allies was almost shattered. The Merkel government's retention has surprised not only its closest allies – France, Britain and the United States – but also accused Berlin of playing on Russia's side. Germany became considered an unreliable ally. However, the decision not to take part in the operation in Libya indicates that Germany will continue to evaluate each military operation on its own terms, rather than reflecting British and French policies. ; Стаття має на меті виявлення особливостей позиції ФРН щодо проведення гуманітарної інтервенції в Лівії у 2011 р. Німеччина втрималася від голосування по резолюції 1973 Ради Безпеки ООН. ФРН не підтримала військовий варіант вирішення конфлікту, як це було передбачено в пунктах 4 і 8 резолюції. Німеччина не мала наміру спонсорувати чужі війська. Вона зайняла іншу позицію ніж її головні союзники – Франція, Великобританія й США. Причина пов'язана не з розбіжностями із союзниками по Альянсу, а із внутрішньополітичним тиском на коаліційний уряд. Ще одним цікавим поясненням для урядової політики є економічні показники, за якими Лівія не відігравала важливої ролі у німецькій економіці. Можна зробити висновок, що уряд СДУ/ФДП ухвалив рішення утриматися на голосуванні ООН по резолюції 1973, тому що це не було пріоритетним питанням для ФРН, і тому, що Гідо Вестервелле вважав, що цілі Франції, Великобританії й США могли бути досягнуті без інтервенції, за допомогою санкцій. Обмежена роль Німеччини у лівійській кризі й її особлива політика у рамках НАТО дозволяє припустити, що німецькі політичні діячі, зіштовхнувшись із фінансовою кризою і її потенційними наслідками в Європі, свідомо прагнули обмежити міжнародні зобов'язання Німеччини й тому відмовилися брати участь у забезпеченні нелітної зони. Тим не менш, репутація Німеччини серед її західних союзників була майже розбита. Утримання уряду Меркель спричинило не просто здивування її найближчих союзників – Франції, Британії та США, – а звинувачення Берліну в грі на боці Росії. Німеччина стала вважатися ненадійним союзником. Однак, рішення не брати участь в операції у Лівії свідчить, що Німеччина буде продовжувати оцінювати кожну воєнну операцію на своїх власних умовах, а не відбивати британську й французьку політику.

The turbulent shocks of recent decades—man-made and natural disasters, political instability, pandemics, and military conflicts—highlight the need for psychosocial support for victims. To plan and train those who can provide it, a number of guidelines have been developed at the global and national levels, within international medical organizations that can minimize the impact of the crisis and start the recovery process. The article presents the definition of the concept of Psychological First Aid (PFA), describes the key aspects, structure, time limits, and principles of activity; a description of three leading models of first psychological assistance in the context of international medical organizations: the World Health Organization (WHO), Doctors Without Borders (Médecins Sans Frontières, MSF), and the Johns Hopkins Center for Public Health Preparedness, USA. The RAPID model of first aid and key competencies for psychosocial workers involved in helping victims are described. The principles and techniques of PFA meet four basic standards: they are based on the results of research of risks and resilience after injury; they are practical and suitable for use in the "field"; they meet the age characteristics of development; they take into account cultural differences. The chronogram of mental reactions to a stressful event and the provision of PFA to victims within international medical organizations is divided into four phases which should be taken into account in the organization of psychosocial support. The RAPID model is based on five aspects designed to alleviate acute stress: Rapport and Reflective listening; Assessment of needs; Prioritization; Intervention; Disposition. If control over bodily reactions, emotions, and thoughts in the victims are restored, the narrative of the event is completed and accompanied by appropriate reactions, emotions are accepted, self-esteem and self-confidence are restored, and a sense of the future appears, we can say that the person has successfully adapted to the traumatic event and is ready to move on. ; У статті надано визначення поняття першої психологічної допомоги (ППД) постраждалим унаслідок кризових подій, описано ключові аспекти, структуру, часові межі та принципи діяльності; розглянуто три провідні моделі надання першої психологічної допомоги в контексті діяльності міжнародних медичних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), «Лікарі без кордонів» (Médecins Sans Frontières, MSF), Центру охорони здоров'я імені Джонса Гопкінса (США). Описано RAPID-модель надання першої психологічної допомоги та ключові компетенції працівників психосоціальної сфери, залучених до допомоги постраждалим.

The turbulent shocks of recent decades—man-made and natural disasters, political instability, pandemics, and military conflicts—highlight the need for psychosocial support for victims. To plan and train those who can provide it, a number of guidelines have been developed at the global and national levels, within international medical organizations that can minimize the impact of the crisis and start the recovery process. The article presents the definition of the concept of Psychological First Aid (PFA), describes the key aspects, structure, time limits, and principles of activity; a description of three leading models of first psychological assistance in the context of international medical organizations: the World Health Organization (WHO), Doctors Without Borders (Médecins Sans Frontières, MSF), and the Johns Hopkins Center for Public Health Preparedness, USA. The RAPID model of first aid and key competencies for psychosocial workers involved in helping victims are described. The principles and techniques of PFA meet four basic standards: they are based on the results of research of risks and resilience after injury; they are practical and suitable for use in the "field"; they meet the age characteristics of development; they take into account cultural differences. The chronogram of mental reactions to a stressful event and the provision of PFA to victims within international medical organizations is divided into four phases which should be taken into account in the organization of psychosocial support. The RAPID model is based on five aspects designed to alleviate acute stress: Rapport and Reflective listening; Assessment of needs; Prioritization; Intervention; Disposition. If control over bodily reactions, emotions, and thoughts in the victims are restored, the narrative of the event is completed and accompanied by appropriate reactions, emotions are accepted, self-esteem and self-confidence are restored, and a sense of the future appears, we can say that the person has successfully adapted to the traumatic event and is ready to move on. ; У статті надано визначення поняття першої психологічної допомоги (ППД) постраждалим унаслідок кризових подій, описано ключові аспекти, структуру, часові межі та принципи діяльності; розглянуто три провідні моделі надання першої психологічної допомоги в контексті діяльності міжнародних медичних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), «Лікарі без кордонів» (Médecins Sans Frontières, MSF), Центру охорони здоров'я імені Джонса Гопкінса (США). Описано RAPID-модель надання першої психологічної допомоги та ключові компетенції працівників психосоціальної сфери, залучених до допомоги постраждалим.

The turbulent shocks of recent decades—man-made and natural disasters, political instability, pandemics, and military conflicts—highlight the need for psychosocial support for victims. To plan and train those who can provide it, a number of guidelines have been developed at the global and national levels, within international medical organizations that can minimize the impact of the crisis and start the recovery process. The article presents the definition of the concept of Psychological First Aid (PFA), describes the key aspects, structure, time limits, and principles of activity; a description of three leading models of first psychological assistance in the context of international medical organizations: the World Health Organization (WHO), Doctors Without Borders (Médecins Sans Frontières, MSF), and the Johns Hopkins Center for Public Health Preparedness, USA. The RAPID model of first aid and key competencies for psychosocial workers involved in helping victims are described. The principles and techniques of PFA meet four basic standards: they are based on the results of research of risks and resilience after injury; they are practical and suitable for use in the "field"; they meet the age characteristics of development; they take into account cultural differences. The chronogram of mental reactions to a stressful event and the provision of PFA to victims within international medical organizations is divided into four phases which should be taken into account in the organization of psychosocial support. The RAPID model is based on five aspects designed to alleviate acute stress: Rapport and Reflective listening; Assessment of needs; Prioritization; Intervention; Disposition. If control over bodily reactions, emotions, and thoughts in the victims are restored, the narrative of the event is completed and accompanied by appropriate reactions, emotions are accepted, self-esteem and self-confidence are restored, and a sense of the future appears, we can say that the person has successfully adapted to the traumatic event and is ready to move on. ; У статті надано визначення поняття першої психологічної допомоги (ППД) постраждалим унаслідок кризових подій, описано ключові аспекти, структуру, часові межі та принципи діяльності; розглянуто три провідні моделі надання першої психологічної допомоги в контексті діяльності міжнародних медичних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), «Лікарі без кордонів» (Médecins Sans Frontières, MSF), Центру охорони здоров'я імені Джонса Гопкінса (США). Описано RAPID-модель надання першої психологічної допомоги та ключові компетенції працівників психосоціальної сфери, залучених до допомоги постраждалим.

У статті представлено результати ініційованого та проведеного авторами дослідження в рамках проекту «Продовольчий кошик жителя м. Чернівці». Проведено аналіз споживчої поведінки населення регіону на продовольчому ринку. Презентовано результати додаткового пробного дослідження структури продовольчого кошику домогосподарств м. Чернівці. Визначено та систематизовано чинники, які впливають на поведінку споживачів у контексті соціально-економічної специфіки параметрів розвитку продовольчого ринку регіону. Зроблено висновок щодо основних загроз, зумовлених зміною структури продовольчого кошика та раціону споживання. ; The research of regional food market in the light of changing consumer behaviour during the crisis is caused by the importance of food market as the main indicator: of trust to regional authorities and their ability to control and stabilize the main regional markets, perception and results of reforms, food security in the region. The decisions on the need for intervention in market processes, including food market, should be based on the research of consumer behavior: their advantages, preferences, reactions on changing prices, incomes, tastes, political and social factors etc. The aim of the article is to analyze consumer behaviour of population of the region in food market, to determine and systematize factors that affect it in the context of socio-economic specificity of parameters of food market development. The results of the first phase of the project "Food basket of the resident of Chernivtsi city" which was initiated by the authors allow to make a conclusion which products Ukrainian people consume during the crisis and which ones don't. The authors have collected the information about the structure and characteristics of food products consumption by residents of Chernivtsi and identified potential markers of disproportions in the system of food products supply to the markets of the city in order to avoid in future speculative price increase for basic foods and to create the foundations of food safety of Chernivtsi. Additional test investigation of the structure of household food basket of Chernivtsi has allowed the authors to gather and organize the information concerning the list of basic products which form food basket, to clarify the places of purchasing, their frequency in focus groups of consumers of different ages, family status, social status etc. It is established that restructuring of consumer basket of the population of Chernivtsi is affected by: inflation processes, caused in majority by national currency devaluation; panic moods, caused by military and political events at the East of Ukraine and the uncertainty of the residents of Chernivtsi of the presence of mechanisms for realization of food safety system and sometimes even the wish of central and regional authorities to discuss these issues at appropriate level, world prices fluctuation for grain, and, as a result, higher prices for basic groats and other. To prevent further price speculations regional authorities based on a constant monitoring should quickly apply trade interventions, instruments of state regulation and measures to stimulate regional producers and wholesale suppliers.

The research of regional food market in the light of changing consumer behaviour during the crisis is caused by the importance of food market as the main indicator: of trust to regional authorities and their ability to control and stabilize the main regional markets, perception and results of reforms, food security in the region. The decisions on the need for intervention in market processes, including food market, should be based on the research of consumer behavior: their advantages, preferences, reactions on changing prices, incomes, tastes, political and social factors etc. The aim of the article is to analyze consumer behaviour of population of the region in food market, to determine and systematize factors that affect it in the context of socio-economic specificity of parameters of food market development. The results of the first phase of the project "Food basket of the resident of Chernivtsi city" which was initiated by the authors allow to make a conclusion which products Ukrainian people consume during the crisis and which ones don't. The authors have collected the information about the structure and characteristics of food products consumption by residents of Chernivtsi and identified potential markers of disproportions in the system of food products supply to the markets of the city in order to avoid in future speculative price increase for basic foods and to create the foundations of food safety of Chernivtsi. Additional test investigation of the structure of household food basket of Chernivtsi has allowed the authors to gather and organize the information concerning the list of basic products which form food basket, to clarify the places of purchasing, their frequency in focus groups of consumers of different ages, family status, social status etc. It is established that restructuring of consumer basket of the population of Chernivtsi is affected by: inflation processes, caused in majority by national currency devaluation; panic moods, caused by military and political events at the East of Ukraine and the uncertainty of the residents of Chernivtsi of the presence of mechanisms for realization of food safety system and sometimes even the wish of central and regional authorities to discuss these issues at appropriate level, world prices fluctuation for grain, and, as a result, higher prices for basic groats and other. To prevent further price speculations regional authorities based on a constant monitoring should quickly apply trade interventions, instruments of state regulation and measures to stimulate regional producers and wholesale suppliers. ; У статті представлено результати ініційованого та проведеного авторами дослідження в рамках проекту «Продовольчий кошик жителя м. Чернівці». Проведено аналіз споживчої поведінки населення регіону на продовольчому ринку. Презентовано результати додаткового пробного дослідження структури продовольчого кошику домогосподарств м. Чернівці. Визначено та систематизовано чинники, які впливають на поведінку споживачів у контексті соціально-економічної специфіки параметрів розвитку продовольчого ринку регіону. Зроблено висновок щодо основних загроз, зумовлених зміною структури продовольчого кошика та раціону споживання.

The forms of anti-crisis management in countries with developed market economics are revealed in the article. In most countries it is realized through legislation improvement in the field of employment, increase the number of jobs, especially for young people, coordinating the efforts of various government departments to develop and conduct of economic policy through increase a state intervention in the economy.It is established that in direction of anti-crisis management in Europe prevails selective approach aimed at stimulation of specific companies; priorities of state sector in Scandinavia are education, health care, pension and labor market. In addition, in some countries to find innovative structures of enterprises, increase their competitiveness and efficiency of recovery used developing programs of privatization that have their own characteristics in each country. The generalization of the world experience of solving the problems of bankruptcy of enterprises made it possible to distinguish two approaches to this problem. The first is a liquidation of the company, the second is the reorganization. It should be emphasized on dominance of the second approach.Worldwide anti-crisis management models provide different potential for progressive social and economic progress. Usage of positive experience should be the first step in reforming the system of anti-crisis management. ; В статье раскрыты формы антикризисного государственного управления в странах с развитой рыночной экономикой. Проанализированы подходы в направлении антикризисного управления. Обобщен мировой опыт решения проблем банкротства предприятий и деятельности специально созданных государственных органов по вопросам банкротства и финансовой несостоятельности. ; В статті висвітлено форми антикризового державного управління в країнах з розвиненою ринковою економікою. Проаналізовано підходи в напрямку антикризового управління країн світу. Узагальнено світовий досвід розв'язання проблем банкрутства підприємств. Доведено ефективність діяльності спеціально створених державних органів з питань банкрутства та фінансової неспроможності.

The forms of anti-crisis management in countries with developed market economics are revealed in the article. In most countries it is realized through legislation improvement in the field of employment, increase the number of jobs, especially for young people, coordinating the efforts of various government departments to develop and conduct of economic policy through increase a state intervention in the economy.It is established that in direction of anti-crisis management in Europe prevails selective approach aimed at stimulation of specific companies; priorities of state sector in Scandinavia are education, health care, pension and labor market. In addition, in some countries to find innovative structures of enterprises, increase their competitiveness and efficiency of recovery used developing programs of privatization that have their own characteristics in each country. The generalization of the world experience of solving the problems of bankruptcy of enterprises made it possible to distinguish two approaches to this problem. The first is a liquidation of the company, the second is the reorganization. It should be emphasized on dominance of the second approach.Worldwide anti-crisis management models provide different potential for progressive social and economic progress. Usage of positive experience should be the first step in reforming the system of anti-crisis management. ; В статье раскрыты формы антикризисного государственного управления в странах с развитой рыночной экономикой. Проанализированы подходы в направлении антикризисного управления. Обобщен мировой опыт решения проблем банкротства предприятий и деятельности специально созданных государственных органов по вопросам банкротства и финансовой несостоятельности. ; В статті висвітлено форми антикризового державного управління в країнах з розвиненою ринковою економікою. Проаналізовано підходи в напрямку антикризового управління країн світу. Узагальнено світовий досвід розв'язання проблем банкрутства підприємств. Доведено ефективність діяльності спеціально створених державних органів з питань банкрутства та фінансової неспроможності.

The article is devoted to the topical problem of modern pedagogical theory and practice of Ukraine - the teachers' work with families and children during the war in schools as centers of social assistance in the community. A special place in this process is occupied by counseling families with children in the conditions of temporary stay of families in schools, permanent stay and residence of internally displaced persons, teachers' communication with new students' families in host communities, constant connections of school teachers with their students' families. The article emphasizes that counseling of various kinds helps to solve various problems of families with children on the basis of family-centered approach, assistance in organizing and using self-help and crisis intervention as current scientific approaches and leading social work strategies in Ukraine, especially in wartime. The approaches and strategies identified in the article on war and families with children have not been considered in the aspect of advising families in research. The article's purpose is to determine the scientific approaches, content, methods, leading methods of counseling families with children in war condition. The article's scientific novelty is to determine the content, types, methods and techniques, conditions for school teachers to consult families with children in different conditions of wartime, in a crisis situation and the impact on the family of various other stressors. A list of problems and needs of families with children in wartime is also identified. The article's practical significance is to determine the range of problems of families with children in wartime, a set of methods of counseling and methods of working with families with children in wartime, highlighting a set of problems of internally displaced persons. They have not only socio-economic, political, medical problems, but also moral, psychological and pedagogical problems. Prospects for further research are: determining the features and set of methods ...

The purpose of the article is to determine the consequences of the global pandemic of the coronavirus on the recreational sphere of Ukraine, to determine the role of state institutions and their influence on the formation and activity of the recreational and tourism sphere in the post-quarantine period with the simultaneous study of feedback and analysis of the role of the recreation sphere in crises on the population and economic policy of the state. The methods of theoretical generalization with elements of analysis, synthesis, comparison, and systematization were used in the article. A sociological questionnaire of 410 respondents was conducted to study the place of recreation in the life of the Ukrainian population and the role of local government bodies in organizing recreational spaces in their territorial community. The conclusions and recommendations are based on the method of logical generalization and systematic approach. Results. The article analyzed the problem of providing rest during the pandemic of the coronavirus, which has become a major problem in all world public institutions. The role and influence of state policy on the sphere of recreation in a crisis are revealed. The possible impact of the effects of quarantine measures on the recreation sphere is analyzed. The possibility of developing a quarantine intervention strategy and their impact on the world economy, in particular on the Ukrainian economy through the lens of the recreational and tourism sphere, is considered. The authors surveyed the role of recreation in the lives of Ukrainians and local governments in organizing recreational space in their territorial community. The influence of the institutional environment on the formation and activity of the recreational and tourist sphere of Ukraine has been determined. The algorithm of increasing the investment attractiveness of the recreational and tourist sphere in the system of public administration in a crisis has been analyzed and described. Practical value. To reduce the negative impact of post-quarantine measures on the psycho-emotional state of the population state management instruments were proposed and it was recommended to develop a strategy taking into account the creation of recreational space and the formation of its recreational-tourist product-service in each territorial community of our country. Useful recommendations were provided for local authorities to organize recreational activities on their territory. ; Мета. Визначення впливу наслідків світової пандемії коронавірусу на відпочинкову сферу України, визначення ролі державних інституцій і їх впливу на формування і діяльність рекреаційно-туристичної сфери в посткарантинний період з проведенням одночасного дослідження зворотного зв'язку й аналізування ролі сфери відпочинку у кризовій ситуації та її вплив на населення та економічну політику держави. Методика. У статті використано методи теоретичного узагальнення із використанням елементів аналізу, синтезу, порівняння і систематизації. Для дослідження місця рекреації у житті населення України і ролі місцевих органів управління в організації відпочинкового простору у своїй територіальній громаді проведено соціологічне анкетне опитування 410 респондентів. Для формування висновків та рекомендацій застосовано метод логічного узагальнення та системного підходу. Результати. У статті аналізується актуальна проблема забезпечення відпочинку під час пандемії коронавірусу, яка стала основною проблемою усіх світових державних інституцій. Розкривається роль і вплив державної політики на сферу відпочинку у кризовій ситуації. Проаналізовано можливий вплив наслідків карантинних заходів на сферу відпочинку. Розглянуто можливість розроблення стратегії виходу з вимушених карантинних заходів і їх вплив на світову економіку, зокрема на економіку України через призму рекреаційно-туристичної сфери. Проведено опитування щодо місця рекреації у житті населення України і роль місцевих органів управління в організації відпочинкового простору у своїй територіальній громаді. Визначено вплив інституційного середовища на формування і діяльність рекреаційно-туристичної сфери України. Проаналізовано і описано алгоритм послідовного підвищення інвестиційної привабливості рекреаційно-туристичної сфери у системі державного управління в умовах кризової ситуації. Практична значимість. Запропоновано державні важелі управління щодо зменшення негативного впливу посткарантинних заходів на психоемоційний стан населення та рекомендовано розробляти стратегію з врахуванням створення рекреаційного простору та формування власного рекреаційно-туристичного продукту-послуги у кожній територіальній громаді нашої держави. Наведено рекомендації, які будуть корисними місцевим органам влади щодо організації рекреаційної діяльності у власній територіальній одиниці.

The purpose of the article is to determine the consequences of the global pandemic of the coronavirus on the recreational sphere of Ukraine, to determine the role of state institutions and their influence on the formation and activity of the recreational and tourism sphere in the post-quarantine period with the simultaneous study of feedback and analysis of the role of the recreation sphere in crises on the population and economic policy of the state. The methods of theoretical generalization with elements of analysis, synthesis, comparison, and systematization were used in the article. A sociological questionnaire of 410 respondents was conducted to study the place of recreation in the life of the Ukrainian population and the role of local government bodies in organizing recreational spaces in their territorial community. The conclusions and recommendations are based on the method of logical generalization and systematic approach. Results. The article analyzed the problem of providing rest during the pandemic of the coronavirus, which has become a major problem in all world public institutions. The role and influence of state policy on the sphere of recreation in a crisis are revealed. The possible impact of the effects of quarantine measures on the recreation sphere is analyzed. The possibility of developing a quarantine intervention strategy and their impact on the world economy, in particular on the Ukrainian economy through the lens of the recreational and tourism sphere, is considered. The authors surveyed the role of recreation in the lives of Ukrainians and local governments in organizing recreational space in their territorial community. The influence of the institutional environment on the formation and activity of the recreational and tourist sphere of Ukraine has been determined. The algorithm of increasing the investment attractiveness of the recreational and tourist sphere in the system of public administration in a crisis has been analyzed and described. Practical value. To reduce the negative impact of post-quarantine measures on the psycho-emotional state of the population state management instruments were proposed and it was recommended to develop a strategy taking into account the creation of recreational space and the formation of its recreational-tourist product-service in each territorial community of our country. Useful recommendations were provided for local authorities to organize recreational activities on their territory. ; Мета. Визначення впливу наслідків світової пандемії коронавірусу на відпочинкову сферу України, визначення ролі державних інституцій і їх впливу на формування і діяльність рекреаційно-туристичної сфери в посткарантинний період з проведенням одночасного дослідження зворотного зв'язку й аналізування ролі сфери відпочинку у кризовій ситуації та її вплив на населення та економічну політику держави. Методика. У статті використано методи теоретичного узагальнення із використанням елементів аналізу, синтезу, порівняння і систематизації. Для дослідження місця рекреації у житті населення України і ролі місцевих органів управління в організації відпочинкового простору у своїй територіальній громаді проведено соціологічне анкетне опитування 410 респондентів. Для формування висновків та рекомендацій застосовано метод логічного узагальнення та системного підходу. Результати. У статті аналізується актуальна проблема забезпечення відпочинку під час пандемії коронавірусу, яка стала основною проблемою усіх світових державних інституцій. Розкривається роль і вплив державної політики на сферу відпочинку у кризовій ситуації. Проаналізовано можливий вплив наслідків карантинних заходів на сферу відпочинку. Розглянуто можливість розроблення стратегії виходу з вимушених карантинних заходів і їх вплив на світову економіку, зокрема на економіку України через призму рекреаційно-туристичної сфери. Проведено опитування щодо місця рекреації у житті населення України і роль місцевих органів управління в організації відпочинкового простору у своїй територіальній громаді. Визначено вплив інституційного середовища на формування і діяльність рекреаційно-туристичної сфери України. Проаналізовано і описано алгоритм послідовного підвищення інвестиційної привабливості рекреаційно-туристичної сфери у системі державного управління в умовах кризової ситуації. Практична значимість. Запропоновано державні важелі управління щодо зменшення негативного впливу посткарантинних заходів на психоемоційний стан населення та рекомендовано розробляти стратегію з врахуванням створення рекреаційного простору та формування власного рекреаційно-туристичного продукту-послуги у кожній територіальній громаді нашої держави. Наведено рекомендації, які будуть корисними місцевим органам влади щодо організації рекреаційної діяльності у власній територіальній одиниці.