Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the ...
Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the bureaucracy. Conclusions and discussion. Scientific novelty of the obtained results consists in identifying the key determinants of the genesis of the culture of mechanistic management and generalization of the peculiarities of the independent trends of this culture, and practical significance is seen in expanding the perceptions of the theory and history of world culture, including in them previously practically not explored in the cultural-historical context ideas, thoughts, views and concepts of mechanistic management. ; Актуальность. Менеджмент как феномен культуры и исключительно уникальный объект научного познания занимает особенное место в жизнедеятельности общества. По мере исторического развития человечества усложняются как организационные структуры, так и культура менеджмента и набор теорий, которые их описывают. Однако современная наука не учитывает того, что кардинальные изменения организационной реальности происходят не постоянно, а во время бифуркации цивилизации. Специфической культурой, возникшей именно в таких условиях, является механистический менеджмент, исследованию которого посвящена эта статья. Цель и методы. Цель статьи – теоретико-исторический анализ культуры механистического менеджмента, выявление базовых детерминант генезиса этой культуры управления и формирование основных направлений ее развития в условиях индустриализма. Методологической основой исследования являются диалектический принцип познания, системный, цивилизационный, исторический подходы к изучению общественных явлений и процессов и фундаментальные положения теории менеджмента. Результаты. Определены объективные предпосылки становления культуры механистического менеджмента: европейская наука и механицизм, вытекающий из ньютоновской картины мира – представление организационной реальности как машины, а также атомизм, рационализм и социальный дарвинизм как «естественный закон» о межвидовой борьбе; протестантская этика как оправдание наживы; политэкономия, представившая хозяйство в виде машины, действующей по законам ньютоновской механики; великие научно-технические открытия, потребовавшие новых форм организации производства. Раскрыта сущность, предоставлены сравнительные характеристики и очерчены перспективы последующего применения основных направлений культуры механистического менеджмента: научной организации труда и управления; административного менеджмента; бюрократии. Выводы и обсуждение. Научная новизна полученных результатов заключается в выявлении ключевых детерминант генезиса культуры механистического менеджмента и обобщении особенностей самостоятельных направлений этой культуры, а практическое значение усматривается в расширении представлений о теории и истории мировой культуры, включив в них ранее практически не исследуемые в культурно-историческом контексте идеи, мысли, взгляды и концепции механистического менеджмента. ; Актуальність. Менеджмент як феномен культури й виключно унікальний об'єкт наукового пізнання займає особливе місце в життєдіяльності суспільства. У міру історичного розвитку людства ускладнюються як організаційні структури, так і культура менеджменту та набір теорій, які їх описують. Проте сучасна наука не враховує того, що кардинальні зміни організаційної реальності відбуваються не постійно, а під час біфуркації цивілізації. Специфічною культурою, яка виникла саме в таких умовах, є механістичний менеджмент, дослідженню якого присвячена ця стаття. Мета і методи. Мета статті – теоретико-історичний аналіз культури механістичного менеджменту, виявлення базових детермінант генезису цієї культури управління та формування основних напрямів її розвитку в умовах індустріалізму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний, історичний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів та фундаментальні положення теорії менеджменту. Результати. Визначено об'єктивні передумови становлення культури механістичного менеджменту: європейська наука і механіцизм, що випливає із ньютонівської картини світу – уявлення організаційної реальності як машини, а також атомізм, раціоналізм і соціальний дарвінізм як «природний закон» про міжвидову боротьбу; протестантська етика як виправдання наживи; політекономія, яка представила господарство у вигляді машини, що діє за законами ньютонівської механіки; великі науково-технічні відкриття, що вимагали нових форм організації виробництва. Розкрито сутність, надано порівняльні характеристики й окреслено перспективи подальшого застосування основних напрямів культури механістичного менеджменту: наукової організації праці та управління; адміністративного менеджменту; бюрократії. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні ключових детермінант генезису культури механістичного менеджменту й узагальненні особливостей самостійних напрямів цієї культури, а практичне значення вбачається у розширенні уявлень про теорію та історію світової культури, включивши в них раніше практично не досліджувані в культурно-історичному контексті ідеї, думки, погляди й концепції механістичного менеджменту
Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the bureaucracy. Conclusions and discussion. Scientific novelty of the obtained results consists in identifying the key determinants of the genesis of the culture of mechanistic management and generalization of the peculiarities of the independent trends of this culture, and practical significance is seen in expanding the perceptions of the theory and history of world culture, including in them previously practically not explored in the cultural-historical context ideas, thoughts, views and concepts of mechanistic management. ; Актуальность. Менеджмент как феномен культуры и исключительно уникальный объект научного познания занимает особенное место в жизнедеятельности общества. По мере исторического развития человечества усложняются как организационные структуры, так и культура менеджмента и набор теорий, которые их описывают. Однако современная наука не учитывает того, что кардинальные изменения организационной реальности происходят не постоянно, а во время бифуркации цивилизации. Специфической культурой, возникшей именно в таких условиях, является механистический менеджмент, исследованию которого посвящена эта статья. Цель и методы. Цель статьи – теоретико-исторический анализ культуры механистического менеджмента, выявление базовых детерминант генезиса этой культуры управления и формирование основных направлений ее развития в условиях индустриализма. Методологической основой исследования являются диалектический принцип познания, системный, цивилизационный, исторический подходы к изучению общественных явлений и процессов и фундаментальные положения теории менеджмента. Результаты. Определены объективные предпосылки становления культуры механистического менеджмента: европейская наука и механицизм, вытекающий из ньютоновской картины мира – представление организационной реальности как машины, а также атомизм, рационализм и социальный дарвинизм как «естественный закон» о межвидовой борьбе; протестантская этика как оправдание наживы; политэкономия, представившая хозяйство в виде машины, действующей по законам ньютоновской механики; великие научно-технические открытия, потребовавшие новых форм организации производства. Раскрыта сущность, предоставлены сравнительные характеристики и очерчены перспективы последующего применения основных направлений культуры механистического менеджмента: научной организации труда и управления; административного менеджмента; бюрократии. Выводы и обсуждение. Научная новизна полученных результатов заключается в выявлении ключевых детерминант генезиса культуры механистического менеджмента и обобщении особенностей самостоятельных направлений этой культуры, а практическое значение усматривается в расширении представлений о теории и истории мировой культуры, включив в них ранее практически не исследуемые в культурно-историческом контексте идеи, мысли, взгляды и концепции механистического менеджмента. ; Актуальність. Менеджмент як феномен культури й виключно унікальний об'єкт наукового пізнання займає особливе місце в життєдіяльності суспільства. У міру історичного розвитку людства ускладнюються як організаційні структури, так і культура менеджменту та набір теорій, які їх описують. Проте сучасна наука не враховує того, що кардинальні зміни організаційної реальності відбуваються не постійно, а під час біфуркації цивілізації. Специфічною культурою, яка виникла саме в таких умовах, є механістичний менеджмент, дослідженню якого присвячена ця стаття. Мета і методи. Мета статті – теоретико-історичний аналіз культури механістичного менеджменту, виявлення базових детермінант генезису цієї культури управління та формування основних напрямів її розвитку в умовах індустріалізму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний, історичний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів та фундаментальні положення теорії менеджменту. Результати. Визначено об'єктивні передумови становлення культури механістичного менеджменту: європейська наука і механіцизм, що випливає із ньютонівської картини світу – уявлення організаційної реальності як машини, а також атомізм, раціоналізм і соціальний дарвінізм як «природний закон» про міжвидову боротьбу; протестантська етика як виправдання наживи; політекономія, яка представила господарство у вигляді машини, що діє за законами ньютонівської механіки; великі науково-технічні відкриття, що вимагали нових форм організації виробництва. Розкрито сутність, надано порівняльні характеристики й окреслено перспективи подальшого застосування основних напрямів культури механістичного менеджменту: наукової організації праці та управління; адміністративного менеджменту; бюрократії. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні ключових детермінант генезису культури механістичного менеджменту й узагальненні особливостей самостійних напрямів цієї культури, а практичне значення вбачається у розширенні уявлень про теорію та історію світової культури, включивши в них раніше практично не досліджувані в культурно-історичному контексті ідеї, думки, погляди й концепції механістичного менеджменту
Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the bureaucracy. Conclusions and discussion. Scientific novelty of the obtained results consists in identifying the key determinants of the genesis of the culture of mechanistic management and generalization of the peculiarities of the independent trends of this culture, and practical significance is seen in expanding the perceptions of the theory and history of world culture, including in them previously practically not explored in the cultural-historical context ideas, thoughts, views and concepts of mechanistic management. ; Актуальность. Менеджмент как феномен культуры и исключительно уникальный объект научного познания занимает особенное место в жизнедеятельности общества. По мере исторического развития человечества усложняются как организационные структуры, так и культура менеджмента и набор теорий, которые их описывают. Однако современная наука не учитывает того, что кардинальные изменения организационной реальности происходят не постоянно, а во время бифуркации цивилизации. Специфической культурой, возникшей именно в таких условиях, является механистический менеджмент, исследованию которого посвящена эта статья. Цель и методы. Цель статьи – теоретико-исторический анализ культуры механистического менеджмента, выявление базовых детерминант генезиса этой культуры управления и формирование основных направлений ее развития в условиях индустриализма. Методологической основой исследования являются диалектический принцип познания, системный, цивилизационный, исторический подходы к изучению общественных явлений и процессов и фундаментальные положения теории менеджмента. Результаты. Определены объективные предпосылки становления культуры механистического менеджмента: европейская наука и механицизм, вытекающий из ньютоновской картины мира – представление организационной реальности как машины, а также атомизм, рационализм и социальный дарвинизм как «естественный закон» о межвидовой борьбе; протестантская этика как оправдание наживы; политэкономия, представившая хозяйство в виде машины, действующей по законам ньютоновской механики; великие научно-технические открытия, потребовавшие новых форм организации производства. Раскрыта сущность, предоставлены сравнительные характеристики и очерчены перспективы последующего применения основных направлений культуры механистического менеджмента: научной организации труда и управления; административного менеджмента; бюрократии. Выводы и обсуждение. Научная новизна полученных результатов заключается в выявлении ключевых детерминант генезиса культуры механистического менеджмента и обобщении особенностей самостоятельных направлений этой культуры, а практическое значение усматривается в расширении представлений о теории и истории мировой культуры, включив в них ранее практически не исследуемые в культурно-историческом контексте идеи, мысли, взгляды и концепции механистического менеджмента. ; Актуальність. Менеджмент як феномен культури й виключно унікальний об'єкт наукового пізнання займає особливе місце в життєдіяльності суспільства. У міру історичного розвитку людства ускладнюються як організаційні структури, так і культура менеджменту та набір теорій, які їх описують. Проте сучасна наука не враховує того, що кардинальні зміни організаційної реальності відбуваються не постійно, а під час біфуркації цивілізації. Специфічною культурою, яка виникла саме в таких умовах, є механістичний менеджмент, дослідженню якого присвячена ця стаття. Мета і методи. Мета статті – теоретико-історичний аналіз культури механістичного менеджменту, виявлення базових детермінант генезису цієї культури управління та формування основних напрямів її розвитку в умовах індустріалізму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний, історичний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів та фундаментальні положення теорії менеджменту. Результати. Визначено об'єктивні передумови становлення культури механістичного менеджменту: європейська наука і механіцизм, що випливає із ньютонівської картини світу – уявлення організаційної реальності як машини, а також атомізм, раціоналізм і соціальний дарвінізм як «природний закон» про міжвидову боротьбу; протестантська етика як виправдання наживи; політекономія, яка представила господарство у вигляді машини, що діє за законами ньютонівської механіки; великі науково-технічні відкриття, що вимагали нових форм організації виробництва. Розкрито сутність, надано порівняльні характеристики й окреслено перспективи подальшого застосування основних напрямів культури механістичного менеджменту: наукової організації праці та управління; адміністративного менеджменту; бюрократії. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні ключових детермінант генезису культури механістичного менеджменту й узагальненні особливостей самостійних напрямів цієї культури, а практичне значення вбачається у розширенні уявлень про теорію та історію світової культури, включивши в них раніше практично не досліджувані в культурно-історичному контексті ідеї, думки, погляди й концепції механістичного менеджменту
The article focuses on the way to develop a formation model for legal culture of future teachers of History and Law in professional training; it identifies its components and their relationships. The formation model of legal culture for a future teacher of History and Law was developed by the structural and functional description through the set of the purpose, methodological bases, formation stages, the content of professional preparation, application of effective pedagogical technologies causing active cognitive activity for students. The model has diagnostic tools too. The investigation has proved that the model has been shown in such blocks: 1) methodological-target block (purpose, tasks, approaches, principles); 2) contentprocedural block (stages are motivational-integrative, cognitive-semantic, activitypractical; the content is professional disciplines, as well as forms, methods, technologies); 3) diagnostic and evaluation block (diagnostic tools, criteria, indicators, levels, results). The importance of the legal culture for citizens in our country is correlated to the transition period to a democratic society, to the rule of law, to the formation of a market economy. In the conditions of modernization of law and legal education the question about formation of legal culture for future experts in any sphere of professional activity, their legal consciousness, value orientations acquires the special value. One of the main elements of the law rule is the high level of legal culture and legal awareness of citizens. The lack of stability in the economic and political life in our society has led to an increase in legal nihilism among young people. Thus, today the level of students' legal consciousness does not meet the needs of harmonious personal development and the society requirements. Therefore, the high level formation of legal culture for future teachers becomes a prerequisite for their professional and pedagogical training. It was determined that the proposed model as an organization of professional training, which aims to form the legal culture for future teachers of History and Law, is organically integrated into the educational process, it has a full educational and methodological support, it is implemented through a set of individual forms, technologies, teaching methods. It reflects all results of educational activities. ; У статті показано шлях розроблення моделі формування правової культури майбутніх учителів історії та правознавства у фаховій підготовці, визначено її складові та їх взаємозв'язки. Розроблено модель формування правової культури майбутнього вчителя історії та правознавства структурно-функціональним описом через сукупність мети, методологічних основ, етапів формування, змісту фахової підготовки, застосування ефективних педагогічних технологій, що обумовлюють активну пізнавальну діяльність студентів, діагностичний інструментарій. Встановлено, що модель містить такі блоки: 1) методологічно-цільовий блок (мета, завдання, підходи, принципи); 2) змістово-процесуальний блок (етапи: мотиваційноінтеграційний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-практичний; зміст: фахові дисципліни, а також форми, методи, технології), 3) діагностично-оцінний блок (діагностичний інструментарій, критерії, показники, рівні, результат). Значення правової культури громадян для нашої країни зумовлене перехідним періодом до демократичного суспільства, до правової держави, становленням ринкової економіки. В умовах модернізації права і правової освіти питання про формування правової культури майбутніх фахівців у будь-якій сфері професійної діяльності, їх правосвідомості, ціннісних орієнтацій набуває особливого значення. Одним з головних елементів правової держави є високий рівень правової культури і правосвідомості її громадян. Відсутність стабільності в економічному і політичному житті нашого суспільства призвела до підвищення правового нігілізму серед молоді. На сьогодні рівень правової свідомості студентів не відповідає потребам гармонійного розвитку особистості й вимогам суспільства. У зв'язку з цим формування високого рівня правової культури майбутніх учителів стає обов'язковою умовою їхньої професійно-педагогічної підготовки. Доведено, що пропонована модель як організація фахової підготовки, що має на меті формування правової культури майбутнього вчителя історії та правознавства, органічно вбудовується в освітній процес, має повне навчально-методичне забезпечення, реалізується через сукупність окремих форм, технологій, методів навчання, що відображається у всіх результатах освітньої діяльності.
The imperial strategies and discourses of domination in modern Ukrainian culture, their manifestations in the Ukrainian literature on the basis of post-colonial and cultural-anthropological methodologies are analyzed. Integration and consolidation of Ukrainian national culture is an important state-building and globalization process. The very state of postcoloniality of contemporary Ukrainian culture demands new integrated philosophical studies of Ukrainian studies, including the emancipatory, decolonial socio-therapeutic goal. The questions of imperial strategies of domination, postcolonial discourse and globalization were covered in his writings by G. Grabovich, T. Gundorov, N. Zborovsk, M. Pavlyshyn, O. Titar, E. Thomson, O. Yurchuk. It is argued that the proliferation of an anti-colonial narrative is a definite step in overcoming the colonial heritage, but much more effective in overcoming colonialism is through democratization and the simultaneous spread of different types of discourses - postcolonial, decolonial, postimperial, anti-colonial, multicultural. Modern Ukrainian culture demonstrates both anti-colonial and post-colonial discourses. Socio-political and socio-cultural events of the last time especially actualize anti-colonial discourses, which is due to awareness of Ukraine as a former colony. At the same time, post-colonial discourses also demonstrate not only global but also national Ukrainian specifics. We see that colonialism in Ukraine, and, accordingly, the imperial resentment of the former metropolis with respect to Ukrainian lands, is not only a historical phenomenon, but a condition that determines and generates new conflicts up to an armed confrontation. In general, the texts of Ukrainian contemporary literature in view of the state of postcolonialism are classified into two types: 1) the type that focuses on the deconstruction of the imperial (postmodern post-colonialism), 2) the type that restores the Ukrainian national mythology (nationally oriented post-colonialism). The traces of the imperial are analyzed in the useful sense of the national-centered construction, and in the negative, when under the postmodern mask the cultural field of the Empire-Colony relations is restored. It is concluded that national Ukrainian culture will develop effectively only if the main imperial strategies are deconstructed and the main imperial myths are debunked.
The creativity of Spengler and the ambiguity of his theory have caused and continue to cause profound interest, as well as fierce debates. Spengler introduced his cultural historical doctrine in the book "The Decline of the West", in which he sought to reflect all the diversity of historical metamorphoses of humanity. His advanced concept of high cultures allowed him to approach the analysis of contemporary political processes from a historical perspective. "The Decline of the West" has already become an integral part of the European spiritual culture. This paper attempts to analyze Spengler's philosophy of history. During the research, the authors have used the comparative-historical method, the methodology of philosophical hermeneutics, as well as the integrative anthropological approach.
Problem setting. The formation of the rule of law state and civil society in Ukraine is largely conditioned by the state of political culture, which emerges as an important component of the sociocultural image of the nation and at the same time as a structural element of the political system of the state, which determines the nature of the interaction between the state and citizens, the state and institutions of democracy. Recent research and publications analysis. The study of political culture belongs to the sphere of scientific interests of Ukrainian and foreign scientists. Problems of studying political culture were addressed by such Ukrainian scientists as V. Bebyk, M. Golovaty, L. Gorodenko, M. Dmytrenko, L. Nagorna, V Rebkalo, N. Repina, O. Rudakevich, O. Stehnii, M. Trebin, B. Tsymbalistyi and others. Important contributions to the theoretical development ofpolitical culture ideas have also been made by foreign scholars, including G. Almond, R. Jackman, L. Dittmer, R. Ellis, D. Fuchs, R. Lane, J. Lorenz, I. Lustick, S. Maerz, R. Miller, W. Mishler, M. Neumann, L. Pye, W. Rosenbaum, C. Schneider, R. Tucker, S. Verba, et al. Paper objective. The purpose of the article is to study the nature and structure of political culture, to consider the features of its typology. Paper main body. The concept of «political culture» as a subjective dimension of politics was introduced in to scientific circulation only in the XVIII century by German philosopher J. Herder and until the middle of the twentieth century it was view edrather at the level of world-view universalism ratherthaninits specific form sandmanifestations. Through the efforts of G. Almond, S. Verba, L. Pye, D. Kavanagh, and other researchers, the theoretical foundations for considering political culture were developed. In the future, three major theoretical and methodological approaches to defining the essence ofpolitical culture have emerged in political science. The first of these, including the time of its appearance, is an orientation approach that, ...
The Kholm Land (Chełm Land) is located to the east of the river Vepr to the Western Bug. From an ethnographic point of view, it is part of Volhynia. In the south it borders with Sokal region, in the west – with Lublin region, in the north – with Pidlasie. The Ukrainian population lived in this territory from ancient times. During the Middle Ages the Kholm Land was the part of the Galician-Volhynian state, and subsequently became part of the Polish Kingdom (from 1569 – the Polish-Lithuanian Commonwealth). After the division of Poland from 1772–1795, the economic and cultural life of the Ukrainians of the Kholm Land developed within the framework of the Habsburg monarchy. Her authorities tried to weaken the oppression of Ukrainians in the province to consolidate their influence on these lands: German and Ukrainian languages were studied in local schools. After the Vienna Peace (1809) the Kholm Land was in the Warsaw Principality, which was subject to the Russian Empire. It was the beginning of quite strict polonization and russification of Ukrainians in the region. In 1912, the Ukrainian districts were isolated in the separate Kholm province of the Russian Empire. Much of the suffering and misery of the Ukrainians of the Kholm Land brought the First World War. Russian troops, retreating, destroyed villages, and most people evacuated deep into the Russian Empire – up to Kazakhstan. In June-July 1915, the Ukrainian population of Bilhoray, Tomashiv, Zamostia, Kholm, Hrubeshiv and other counties was almost forcibly displaced. The remaining estates gradually populated the Poles. Kholmshchans from different regions of Russia and Ukraine returned to their region during 1918–1925.After the Soviet-Polish war in 1919 the Kholm Land was on the borders of the Second Polish Republic. Polonization of the Ukrainians of the Kholm Land was to a certain extent hampered by the international obligations of national minorities, signed by the Polish state in Versailles in 1919. However, in the 1930s, especially in 1937–1938, Ukrainian villages in Kholm Land were subjected to rigorous polonization. Ukrainians suffered from violence made by criminals from various Polish formations in the 1940s. In March 1944 the majority of Ukrainian villages of the Kholm Land were burned down. The Ukrainian population of the region was physically exterminated.On September 2, 1944, an agreement on the mutual relocation of Ukrainians from Poland to Soviet Ukraine, and Poles from Western Ukraine to the Polish Republic was signed between the governments of the Ukrainian Soviet Socialist Republic and Poland. Ukrainians of the Kholm Land did not want to move from their parents' land. But massacre was too cruel both from the side of the Poles and from the side of Soviet power. According to incomplete data, in 1944–1946, 482,880 people were evicted from the Ukrainian lands, which were transmitted to Poland, to the territory of the USSR (mainly in the southern regions). Those Ukrainians who escaped from the mentioned resettlement actions or were in mixed marriages, in 1947 – during the Operation "Vistula", were forcibly transferred to the western lands of the Polish Republic.This article contains some recorded recollections of the Ukrainians, born in Kholm Land, who in the 1940s fell victim to Polish aggression and had to move from their "small" motherland to Lviv region (directly to Lviv, Sokal and other cities). Based on oral accounts, it highlights the tragic pages of the ethnic history of Chelm Land residents, as well as the peculiarities of their traditional everyday culture (calendar and family rituals, folk nutrition etc) and their adjustment to the new land. ; У публікації представлено записи спогадів українців, уродженців Холмщини, які у 1940-х роках стали жертвами агресії з боку поляків та змушені були переселитися зі своєї малої батьківщини на терени Львівської\ обл. (безпосередньо до Львова, до Сокаля та ін.). На матеріалах усної історії висвітлено як трагічні сторінки етнічної історії холмщан, так й особливості їхньої традиційно-побутової культури (календарної та родинної обрядовості, народного харчування тощо), специфіку адаптації переселенців з Холмщини на нових для них землях.
