Раздел I «Актуальные проблемы международного публичного права» ; Настоящая статья посвящена вопросам демократии в современной западной международно-правовой доктрине. В первой части статьи предлагается обзор международно-правовых теорий демократии, вторая часть посвящена взглядам на роль международного гражданского общества в решении проблемы демократического дефицита на международном уровне, в третьей части освещены исследования международного правления. = Present article analyzes the issues of democracy in contemporary Western international law doctrine. Firstly the theories of democracy in international law are discussed, than presented are views on the role of international civil society in the elimination of the democratic deficit at the international level and finally international governance studies are briefed.
The article is devoted to the analysis of the content of an electoral culture, taking into account the specifics of its development in the Russian Federation. For Russia as for a democratic state, the level of its electoral culture is of great importance. The current situation of the electoral culture is characterized by its deficit among subjects of electoral legal relations. The lack of awareness of citizens about their rights, as voters, about the activities of election commissions, which is of a mass character, is a threat to the observance of the rights and legitimate interests of citizens in this sphere, and in society as a whole ; Статья посвящена анализу содержания избирательной культуры с учетом особенностей ее развития в Российской Федерации. Для России как для демократического государства большое значение имеет уровень его избирательной культуры. Современное положение избирательной культуры характеризуется ее дефицитом среди субъектов избирательных правоотношений. Неосведомленность граждан об их правах как избирателей, о деятельности избирательных комиссий, носящая массовый характер, представляет собой угрозу соблюдению прав и законных интересов граждан в данной сфере и в обществе в целом.
The article analyzes the process of democratization of society and related problems, which are both local and global. The first are associated with the peculiarities of the cultural and historical development of this society, the second ones are associated with international experience in the application of democratic norms and institutions, as well as with different interpretations of democracy. It is argued that democratization cannot concern only society or only the state, but should take place either from the top to down or from the bottom to up, but in any case affecting all spheres of public life, starting with everyday relations and ending with politics and government. As theoretical models of crisis or problems of democratization, the concepts of "democracy deficit" and "expectations of democracy" are analyzed. These concepts reveal the negative patterns of the spread of democratic ideas and practices in the social reality. ; Հոդվածը նվիրված է հասարակության ժողովրդավարացման գործընթացին և հարակից խնդիրներին, որոնք ունեն ինչպես տեղական, այնպես էլ գլոբալ բնույթ: Առաջինը պայմանավորված է տվյալ հասարակության մշակութային և պատմական զարգացման առանձնահատկություններով, երկրորդը ՝ ժողովրդավարական նորմերի և ինստիտուտների կիրառման միջազգային փորձով, ինչպես նաև ժողովրդավարության տարբեր մեկնաբանություններով: Ժողովրդավարացումը չի կարող վերաբերվել միայն հասարակությանը կամ միայն պետությանը. սկսած վերևից կամ ներքևից, ամեն դեպքում, դա ազդում է հասարակական կյանքի բոլոր ոլորտների վրա՝ սկսած առօրյա հարաբերություններից մինչև քաղաքականություն և կառավարում: Որպես ճգնաժամի տեսական մոդելներ կամ այս գործընթացի դժվարություններ, վերլուծվում են «ժողովրդավարության դեֆիցիտ» և «ժողովրդավարության սպասումներ» հասկացությունները, որոնք բացահայտում են սոցիալական իրականության բացասական օրենքները և ժողովրդավարական գաղափարների տարածումը ; Статья посвящена процессу демократизации общества и связанным с ним проблемам, имеющмм как локальный, так и глобальный характер. Первые обусловлены особенностями культурно-исторического развития данного общества, вторые – международным опытом применения демократических норм и институтов, а также разными трактовками демократии. Демократизация не может касаться только общества или только государства; инициированная сверху или снизу, она в любом случае затрагивает все сферы общественной жизни, начиная с повседневных отношений и кончая политикой и государственным управлением. В качестве теоретических моделей кризиса или сложностей этого процесса разбираются концепции «дефицита демократии» и «ожиданий демократии», которые выявляют негативные закономерности социальной реальности и распространения демократических идей.
The article contains a comprehensive study attempt of the prospects of deliberative practices across the European Union, rather than individual member-states in the context of James Fiskin's democracy theory. It is proved that systematic use of a deliberative methodology for the improvement of democracy in the EU is possible only if a common public sphere is formed that can become the basis for making general public decisions on the problems of the European Union in the process of advisory consultations. It is emphasized that the prospects of organization of the corresponding political space face a number of problems: EU public identification, linguistic, cultural, identity differences, democratic deficit, choice of candidates and politics, etc. Moreover, it is noted that there are several key areas in which the idea of the public sphere, conceived at the national level, must be redefined at a more general transnational level: the belief that sovereign power is exercised within national states; understanding of the economy as being territorially localized within the national state; the notion that a public dialogue is taking place among citizens living within a single state; prediction of a single common language; the intention to form a common literature, culture and identity; the desire for a common communication infrastructure that enables a united dialogue. It is revealed that the probability of the implementation of the microcosmic strategy can be verified, according to J. Fishkin, by launching a pilot project. Microcosmic strategy involves the formation of a pan-European community that will be capable for representative dialogue through the borders of languages and nationalities. This is much more than an attempt to deepen public dialogue within the nation-state. The EU's microcosm enables dialogue in one place, during which all major outlooks of the mass public would be given the opportunity to be heard, including controversial ones. ; Предпринята попытка комплексного исследования перспектив делиберативных практик в масштабах Европейского Союза, а не отдельных государств-членов в контексте теории демократии Джеймса Фишкина. Доказано, что системное использование делиберативной методологии совершенствования демократии в ЕС возможно лишь при условии формирования общей публичной сферы, которая сможет стать фундаментом для разработки общих публичных решений по проблемам Европейского Союза в процессе совещательных консультирований. Акцентировано, что перспективы организации соответствующего публичного пространства сталкиваются с рядом проблем: идентификация общественности ЕС, языковое, культурное, идентификационное различия, демократический дефицит, выбор кандидатов и политик и тому подобное. Отмечено, что существует несколько ключевых направлений, где идея публичной сферы, задуманная на национальном уровне, должна быть переосмыслена на более общем транснациональном уровне: убеждение, что суверенная власть осуществляется в пределах национальных государств; понимание экономики как таковой, что территориально локализована в пределах национального государства; представление о том, что публичный диалог происходит среди граждан, проживающих в пределах одного государства; предвидение единого общего языка; интенции к формированию общей литературы, культуры и идентичности; стремление к общей коммуникационной инфраструктуре, которая позволит объединенный диалог. Обнаружено, что вероятность реализации микрокосмической стратегии может быть верифицирована, по мнению Дж. Фишкина, путем запуска пилотного проекта. ; У статті здійснено спробу комплексного дослідження перспектив деліберативних практик у масштабах Європейського Союзу, а не окремих держав-членів у контексті теорії демократії Джеймса Фішкіна. Доведено, що системне використання деліберативної методології удосконалення демократії в ЄС можливе лише за умови формування спільної публічної сфери, яка зможе стати фундаментом для розробки загальних публічних рішень щодо проблем Європейського Союзу у процесі дорадчих консультувань. Учасниками відповідних деліберацій мають стати представники громадської думки ЄС (у тому числі і представники політичних еліт), обрані рівномірно випадковим чином з усіх країн-учасниць, належним чином поінформовані перед проведенням заходу, опитані на початку та в кінці консультації, керовані неупередженими модераторами. Акцентовано, що перспективи організації відповідного публічного простору стикаються з низкою проблем: ідентифікація громадськості ЄС, мовна, культурна, ідентифікаційна відмінності, демократичний дефіцит, вибір кандидатів та політик тощо. Зазначено, що існує кілька ключових напрямів, де ідея публічної сфери, задумана на національному рівні, має бути переусвідомлена на більш загальному транснаціональному рівні: переконання, що суверенна влада здійснюється в межах національних держав; розуміння економіки як такої, що територіально локалізована в межах національної держави; уявлення про те, що публічний діалог відбувається серед громадян, що проживають у межах однієї держави; передбачення єдиної спільної мови; інтенції до формування спільної літератури, культури та ідентичності; прагнення до спільної комунікаційної інфраструктури, що уможливить об'єднаний діалог. Виявлено, що імовірність реалізації мікрокосмічної стратегії може бути верифікована, на думку Дж. Фішкіна, шляхом запуску пілотного проекту.
This article considers an acute problem of federal structure development in Russia,namely, fiscal federalism development. The author points out the extremely negative tendencyto reduce the number of constituent entities of the Federation, the federal budget contributors,from 19 to 8. In the meantime, the deficit of total budget of all constituent entities of theRussian Federation exceeds a trillion rubles.Resting on positions of a range of national and foreign researchers the author comes to aconclusion that the solution of many issues of the Russian federalism is in direct relationshipto urgent reorganization of the fiscal system, as the existing fiscal system is a major hindranceof economic development, the industry destruction and excessive social and economicstratification of the society.The article shows in a specific context that the present fiscal system of Russia is not typicalfor modern democratic, social countries. The necessary options of its improvement aresuggested. ; Статья посвящена острейшей проблематике федеративного строительства вРоссии – бюджетному федерализму. Автор обращает внимание на крайне нега-тивную тенденцию сокращения за последние десять лет числа субъектов Федера-ции – доноров федерального бюджета с 19 до 8. При этом дефицит совокупныхбюджетов субъектов Российской Федерации превышает триллион рублей.Опираясь на позиции целого ряда отечественных и зарубежных исследовате-лей, автор статьи приходит к выводу, что решение многих проблем российскогофедерализма находится в прямой зависимости от неотложной реорганизации на-логовой системы, так как существующая налоговая система – главный тормозэкономического развития страны, разрушения промышленности, рекордно избы-точного социально-экономического расслоения общества.В статье на конкретных примерах показано, что нынешняя налоговая системаРоссии не характерна для современных демократических, социальных государств.Предлагаются необходимые варианты ее модернизации.