Search results

In het werk An Invitation to Social Construction staat het zeer relevante vraagstuk rond sociale constructie centraal. De auteur, Kenneth J. Gergen, is een Amerikaans psycholoog die werkzaam is als professor aan het Swarthmore College. Het gaat om de derde editie, waarvan de eerste dateert van 1999 en de tweede van 2009. De vele veranderingen binnen dit domein noodzaakten een herziening, die in 2015 werd gepubliceerd. Met het werk beoogt de auteur de lezer te introduceren in het thema van sociale constructie en de debatten die hieromtrent bestaan. Belangrijk is dat hij opmerkt dat het werk niet fungeert als 'the last word, but as a beginning' (2015, p. xi). Na een volledige lezing van het boek zou iedereen over een afdoende basis moeten beschikken om de discussie hierover aan te gaan. In het voorwoord erkent de auteur ook de impact van zijn eigen persoon en ervaringen op de wijze waarop het boek vorm kreeg en werd geschreven. Vanuit een sociaal constructivistisch perspectief is een dergelijke bedenking uitermate relevant omdat zij aanzet tot reflectie over (de impact van) de eigen persoon in het onderzoek, iets wat vaak onderbelicht blijft in velerlei methodologische handboeken. Aldus gaat het om een kruispuntdenken dat inhoudt dat een individu wordt gevormd door een interactie tussen verschillende elementen die de sociale positie in de samenleving bepalen (Hankivsky, 2014). Individuen geven op die manier niet alleen zichzelf vorm als persoon, maar ook anderen; zo construeren zij de sociale wereld (Ken, 2007). Dit maakt dat de professionele en persoonlijke achtergrond, ervaringen en overtuigingen al dan niet bewust interfereren in de wijze waarop iemand onderzoek verricht, artikelen en monografieën schrijft. Daarom speelt 'het mens- en maatschappijbeeld en de ideologie' van de individuele wetenschapper een niet te miskennen rol en kan dit het verrichte onderzoek of de uitgewerkte argumentatie eveneens 'sociaal construeren' (Verrycken, 2009, p. 137-138).

The lexical-semantic group analysis of the men's names – the members of the wedding – covers the agentives of the Boyko wedding traditions. The research was conducted on the basis of material collected in a field method and was adjusted from regional, lexicographical, folklore and ethnographical sources. The author pays attention to the regional peculiarities of the names of the wedding ceremony participants and their state of preservation under the influence of the literary language and tendency to unify the ritual vocabulary. The nomination figures are differentiated depending on the age, marital status, family ties concerning brides, their functions within the limits of semantic sub-groups: 'married men – members of the wedding (they belong to a parents generation of the bride by their age)'; 'unmarried men – members of the wedding (bride's peers)'; 'male participants, not regulated by age and marital status'. The wedding recordings of the texts and available lexicographical, ethnographical, folklore material which was collected in a field method gives us the reasons to isolate the main and peripheral men who are involved in the wedding event. The main participants "are served" the whole ceremony: in particular stárosta pays ransom for the weaved wreaths made with periwinkles, exlaims "proshchi" on behalf of brides etc.; druzba removes the wedding tree, produce wedding flag, baptizes the thresholds and others with hatchets etc. In contrast, the socalled peripheral participants perform any function – to carry "korovaj" to church (pidkorovajnyk), they are responsible for food and alcohol (cepnar) and others storage. At some stages of the wedding rituals all the wishing men are involved (without age limits or maritual status). The names of participants in Boiko dialects which were revealed indicate at hierarch of ranks depending on the importance of the duties performed (starshyj druzba, pershyj druzba). Among the married men –participants of the ceremony – the most important part plays the person who asks bride in marriage and afterwads usualy becomes starostoyu, – the main wedding distributor. The names of male-witnesses form semantic microgroups: 'unmarried groom's guests' (bojaryn, druzba), 'unmarried bride's guests' (zasjad'ko). Among the participants of the wedding ceremony we can observe a clear leader's division as a belonging to a certain wedding side and also wedding officials who act collectively in the ceremony, paired members. Despite the fact that the father, godfather and the closest relatives of the family are involved in the wedding ceremony we do not reveal special nominations: bat'ko, tato, brat, stryk, vujko, djad'ko, nanashko and others. A wedding vocabulary of Boiko dialects shows imagery and metaphors of male participants nominations (torgashi, rubachi, panjanskyi voyovoda); the expressive labeled names such as (starostochko, druzbon'ka, bujaron'ky and others ) were found in the wedding songs. The functioning of specific dialect formations typical to Boiko dialects were shown. The following typical models of motivation were highlighted: 'action' > 'ceremonial participant'; 'material element of ritual > 'ceremonial participant', 'place' > 'ceremonial participant'; 'rank' > 'ceremonial participant'. The analysis of men's names – the members of the wedding ceremony – leads to the following conclusions: some of the names of participants stay in the periphery of ritual vocabulary; the connection with other lexical layers and thematic groups: with a military vocabulary, administrative, trading , family. Some of the names of wedding participants are linguistically unsteady. The names with the ritual meanings illustrate the dynamics of derivational opportunities. The activation of derivational opportunities of borrowings is marked. Key words: Boyko dialects, wedding vocabulary, lexical semantic group, semantic subgroup, lexeme, motivation. ; У статті проаналізовано номінацію чоловіків – учасників весілля – залежно від віку, сімейного статусу, родинних зв'язків стосовно наречених та виконуваних функцій як сегмент обрядової ієрархії чинів у бойківських говірках. Ключові слова: бойківські говірки, весільна лексика, лексико-семантична група, семантична підгрупа, лексема, мотивація.

The article examines issues of domain name dispute resolution. The analysis of legal regulation of these relations was done. There were analysed the Uniform Domain Name Dispute Resolution Policy and other Rules adopted by the administrators of address space within the Internet. It has been researched that in Ukraine, there is no special legislation providing a procedure for domain disputes settling. This is due to the fact that state legislation cannot regulate relations emerging, changing and stopping within virtual «space without borders» all over the world.The Internet Corporation for Assigned Names and Numbers adopted the Uniform Domain Name Dispute Resolution Policy in order to regulate the procedure of the domain disputes resolution. The author argues that the courts guide by the rules that are not normative, but governing contentious relations between the parties to the dispute:.UA Domain Rules, The Regulations of domain names registration within.COM.UA and other rules provided by Ltd. «Hostmaster» (a high-level administrator of the address space) or other domain names administrators of second level. These rules are applicable as terms of accession agreement to the proposed conditions (if there is such a reference in contract between the registrant and registrar) or as a custom (if there is no such a reference) by their legal nature.The author considers that the domain dispute is a dispute concerning the legality (unfairness) of the domain name registration and use between the holder of the domain name and other interested person (for example, trademark certificate holder). Domain name dispute occurs when there are evidence of the registration and use of a domain name in bad faith. ; Досліджено проблемні питання щодо порядку розгляду та вирішення доменних спорів. Проаналізовано чинне законодавство щодо правового регулювання цих відносин, міжнародні Правила Єдиної політики вирішення спорів про доменні імена та інші Правила, які розроблені адміністраторами адресного простору мережі Інтернет. Виявлено, що регулювання розгляду та вирішення доменних спорів характеризується тим, що в Україні немає спеціального законодавства, яке б визначало такі процедури. Це обумовлено тим, що на рівні законодавства певної держави неможливо врегулювати відносини, які виникають, змінюються і припиняються у віртуальному цифровому середовищі, яке не має кордонів та є єдиним для всього світу. Доменний спір має місце, якщо відбулася: реєстрація або придбання домену перш за все з метою продажу, здачі в оренду чи іншої передачі прав на домен власнику торговельної марки або його конкуренту, щоб отримати за рахунок цього прибуток; свідома поведінка щодо реєстрації домену, щоб запобігти (перешкодити) відображенню відповідної торговельної марки іншого володільця у такому ж або подібному доменному імені; реєстрація домену з метою порушити бізнес конкурента; реєстрація домену з комерційною метою, щоб привабити користувачів Інтернету до цього веб-сайту, створюючи ймовірність змішування із торговельною маркою конкурента. У доменному спорі заявник (скаржник) повинен довести три обставини в сукупності: спірне доменне ім'я є ідентичним чи дуже подібним (оманливо подібне) до торговельної марки заявника, на яку він має право; порушник не має права або законного інтересу на таке доменне ім'я; домен було зареєстровано і використовується порушником недобросовісно. Натомість відповідач повинен довести будь-яким способом своє право або законний інтерес на використання доменного імені, зокрема, те, що використання або підготовка до використання домену мало місце до виникнення спору, в поєднанні з добросовісним пропонуванням товарів і послуг; відповідач як фізична особа або юридична особа був широковідомий по спірному доменному імені; відповідач здійснив некомерційне та добросовісне (сумлінне) використання домену, без комерційної мети без введення в оману споживачів (користувачів Інтернету) і без заплямування (посягання) торговельної марки скаржника. Обґрунтовано, що при вирішенні доменних спорів в Україні варто застосовувати Правила домену.UA та інші правила, що складені ТзОВ «Хостмайстер» (адміністратор адресного простору першого рівня) чи іншими адміністраторами доменних імен другого рівня, які за своєю правовою природою є або умовами договору приєднання (якщо на них є посилання в договорі між реєстрантом і реєстратором), або звичаєм (якщо такого посилання в договорі немає).

The author describes the variable work and activity of V.P.Naumenko who is known as a representative of the progressive Ukrainian intelligentsia at the end of the 19th-20th centuries, and as a teacher, publisher, a statesman and a scholar, as well. She considers the process of his personal and moral development at the time of social and political changes in the life of the Ukrainian people.Key words: cultural and educational organisation, Ukrainian nationalisation, pedagogical, editorial and political activity. ; Досліджено діяльність В.П.Науменка – представника української прогресивної інтелігенції кінця ХІХ – початку ХХ ст., педагога, редактора, видавця, вченого, політика. Розглянуто процес формування і розвитку його особистості на тлі суспільно-політичних перетворень у житті українського народу на зламі століть.Ключові слова: культурно-освітнє товариство, українізація школи, видавнича, політична, педагогічна діяльність.

Changes in Ukrainian society due to the active influence of political factors and objective changes actualize toponymic analysis of geographical names of Ukraine. In April 2015 Verkhovna Rada of Ukraine adopted the Law "On conviction of Communist and National Socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and promote their prohibition symbols". This law significantly stimulated the local authorities of regions, towns and villages rename those objects of place names, which are of Soviet and imperial names within six months since the date of entry into force of the law. Nowadays there are about 1,000 Soviet names of settlements in Ukraine. The greatest number of them preserved in Kharkiv (112) and Dnipropetrovsk (89) regions, but they are completely absent in Transcarpathia, Ivano-Frankivsk, and Rivne regions. In the section of administrative districts of Ukraine, the largest number of Soviet place names happen in Krynychky and Piatykhatky districts of Dnipropetrovsk region (12) and Snihurivka district of Mykolaiv region (11). Manipulations of organising of public debates and public voting on possible options on changes of names on the places (in Dnipropetrovsk, Illichivsk, Kirovograd, Shchors) prove the significant inertia of colonial attitudes sentiment in Eastern Ukraine. One of the ways of these manipulations levelling is the toponymic policy implemented in the country, which is led by the Institute of National Remembrance. In the process of the renaming of oikonyms primarily and ahoronyms, hodonyms, urbanonyms subsequently, researchers recommend focusing mainly on historical roots. Therefore, they criticise the Russian imperial historical myths created in Muscovy in the XVI century that were based on the appropriation of the history of Kyivan Rus and Ukrainian historical name "Rus". Bringing this information to a wide range of Ukrainians has extremely important educational and educative value. ; Зміни в українському суспільстві, зумовлені активним впливом політичних чинників, актуалізують топонімічний аналіз географічних назв України. Ухвалення у квітні 2015 р. Верховною Радою України Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їхньої символіки" суттєво стимулювало місцеву владу регіонів, міст і сіл перейменувати ті об'єкти топоніміки, які мають радянській імперські назви. Сьогодні в Україні зафіксовано близько 1 000 радянських назв населених пунктів.Найбільша їхня кількість збережена у Харківській (112) та Дніпропетровській (89) областях, натомість їх нема у Закарпатській, Івано-Франківській та Рівненській. У розрізі адміністративних районів України найбільша кількість радянських топонімів трапляється у Криничанському та П'ятихатському районах Дніпропетровської обл. (по 12) та Снігурівському р-ні Миколаївської обл. (11). Маніпуляції з організуванням на місцях (у Дніпропетровську, Іллічівську, Кіровограді, Щорсі) публічних обговорень та відкритих голосувань щодо можливих варіантів зміни назв засвідчують значну інерційність проколоніальних настроїв на сході України, одним зі способів нівелювання яких є впроваджувана у країні топонімічна політика, ініційована Інститутом національної пам'яті. У процесі перейменування передусім ойконімів, а згодом і агоронімів, годонімів, урбанонімів, дослідники рекомендують орієнтуватися перш за все на історичні корені. Тому розвінчування російських імперських історичних міфів, створюваних у Московії з XVI ст. на підставі привласнення історії Київської Русі та історичної назви українців "Русь", і доведення цієї інформації до широкого кола українців має винятково важливе просвітницьке та виховне значення.

In the article Ukrainian unit onomastic space, the object of study of ergonomics as the science of names of various groups of people in the political, scientific, cultural, industrial, commercial, banking and finance and other fields. Firmonimy (ergonems) analyzes of semantic markedness position that causes their functioning in firmonimikoni Mykolavschyny. The main motivational signs that serve as factors in the appearance of these elements in the language. The basic trends in the formation company names region, including vidapelyatyvna nomination, advertising motivation, influence of western cultural stereotypes as extra-linguistic factor to the system of proper names. It is indicated in the necessity of solving the problems of modern Ukrainianization company names as the southern region and the country. ; Анализируемый семантический потенциал единиц рассмотрен в системе эргонимики, представляющей собой науку о количественно значительном сегменте онимного пространства – названиях разнообразных объединений людей в политической, научной, культурной, производственной, торговой, банковско-финансовой и других сферах, которые органично образуют фирмонимикон г. Николаева. ; Аналізований семантичний потенціал одиниць розглянуто в системі ергономіки, що являє собою науку про кількісно значний сегмент онімного простору – назви різноманітних об'єднань людей у політичній, науковій, культурній, виробничій, торговельній, банківсько-фінансовій та інших сферах, які органічно утворюють фірмонімікон м.Миколаєва.

In the article Ukrainian unit onomastic space, the object of study of ergonomics as the science of names of various groups of people in the political, scientific, cultural, industrial, commercial, banking and finance and other fields. Firmonimy (ergonems) analyzes of semantic markedness position that causes their functioning in firmonimikoni Mykolavschyny. The main motivational signs that serve as factors in the appearance of these elements in the language. The basic trends in the formation company names region, including vidapelyatyvna nomination, advertising motivation, influence of western cultural stereotypes as extra-linguistic factor to the system of proper names. It is indicated in the necessity of solving the problems of modern Ukrainianization company names as the southern region and the country. ; Анализируемый семантический потенциал единиц рассмотрен в системе эргонимики, представляющей собой науку о количественно значительном сегменте онимного пространства – названиях разнообразных объединений людей в политической, научной, культурной, производственной, торговой, банковско-финансовой и других сферах, которые органично образуют фирмонимикон г. Николаева. ; Аналізований семантичний потенціал одиниць розглянуто в системі ергономіки, що являє собою науку про кількісно значний сегмент онімного простору – назви різноманітних об'єднань людей у політичній, науковій, культурній, виробничій, торговельній, банківсько-фінансовій та інших сферах, які органічно утворюють фірмонімікон м.Миколаєва.

In the article Ukrainian unit onomastic space, the object of study of ergonomics as the science of names of various groups of people in the political, scientific, cultural, industrial, commercial, banking and finance and other fields. Firmonimy (ergonems) analyzes of semantic markedness position that causes their functioning in firmonimikoni Mykolavschyny. The main motivational signs that serve as factors in the appearance of these elements in the language. The basic trends in the formation company names region, including vidapelyatyvna nomination, advertising motivation, influence of western cultural stereotypes as extra-linguistic factor to the system of proper names. It is indicated in the necessity of solving the problems of modern Ukrainianization company names as the southern region and the country. ; Анализируемый семантический потенциал единиц рассмотрен в системе эргонимики, представляющей собой науку о количественно значительном сегменте онимного пространства – названиях разнообразных объединений людей в политической, научной, культурной, производственной, торговой, банковско-финансовой и других сферах, которые органично образуют фирмонимикон г. Николаева. ; Аналізований семантичний потенціал одиниць розглянуто в системі ергономіки, що являє собою науку про кількісно значний сегмент онімного простору – назви різноманітних об'єднань людей у політичній, науковій, культурній, виробничій, торговельній, банківсько-фінансовій та інших сферах, які органічно утворюють фірмонімікон м.Миколаєва.

The circle of the Sixties, which was never homogeneous, included artists from different fields, such as writers, artists, composers, actors and directors, as well as physicians, physicists, educators, librarians, philologists, economists, and lawyers. The purpose of this study is to expand the range of names of those individuals who stood in the defense of national self-affirmation, to supplement the known facts by forgotten or inaccessible material, create generalizations and evaluate the material in terms of objectivity and impartiality. For this purpose, various materials, in particular little-known correspondence which remains in handwritten form within the fund's institutions, are also subjected to scholarly study, as well as autobiographical memoirs, legal documents, declassified party archives under the heading "Secret", testimonies of eyewitnesses, and documentary lectures. Particular attention is merited by the diary of Peter Shelest, whose mask, as an official Communist Party figure of the day who was forced to justify the Moscow-propaganda position of the right from the highest rostrum, concealed a man with democratic views who was in favor of the Ukrainian-democratic movement, sympathized with the artists and the general Ukrainian elite, was loyal to the opposition, and cared for national economic interests, the thorough study of untapped pages of the past, and Ukrainianization in the field of education.The movement of the 1960s in Ukraine was extremely variegated and heterogeneous, and it is not possible to unite all its representatives into a single whole. But for all the heterogeneity and complete contradictions of the era, they shared political, economic and national conditions in which the promise of freedom — creative, and, consequently, personal — resounded. Moreover, this freedom even had a chronological range — from the period of the "thaw", that is, the XXth Congress of the CPSU (Communist Party of Soviet Union), after the report of Nikita Khrushchev on the decadence of the cult, to the introduction of tanks into a democratic and rebellious Prague on August 20-21, 1968, which marked the end of democracy and revival. Artists, resorting to self-sacrifice, striving for the individual expression of the inner being in their own visual and sensual world, feeling the delicious taste and natural need for expression, came forward, first of all, in words, against the social prison environment, ideological restrictions, threats and outright terror, utopian models of "everything for the good of man ", a brutal bourgeoisie and a provincial routine. This inevitably led to social conflicts and neuroses. Unlike the opposition in other countries at this period, the Ukrainian citizen body was also characterized by the accentuation of the national question, which the party leaders tried to erase from the agenda in every way, according to the "general plan" from the time of the empire, completely levelling the nation. The use of mass repressions and psychiatric "sweepers", in opposition to the Ukrainian intelligentsia, and deportation into the harsh regime's camps, caused a storm of protests — open and hidden. Now is the time to abandon the dusty histories on the bookshelves and study the Samvydav (Samizdat) publications which are now being read as important documents of the recent era ; В круг шестидесятников, который никогда не было однородным, входили художники различных направлений, а это литераторы, художники, композиторы, актеры и режиссеры, а также врачи, физики, педагоги, библиотекари, филологи, экономисты, юристы. Цель данного исследования — расширять круг имен тех личностей, которые стояли в обороне национального самоутверждения, дополнять общеизвестное забытым или же малодоступным фактажем, обобщать и оценивать материал с точки зрения объективности и беспристрастности. Для этого привлечены к научной трактовке разнообразные материалы, в первую очередь малоизвестную переписку, которая все еще находится в рукописном виде в фондовых учреждениях, а также автобиографическую мемуаристику, правовые документы, рассекреченный партийный архив под грифом «Секретно», свидетельства очевидцев, документальную литературу. Особого внимания заслуживает дневник Петра Шелеста, за маской которого как тогдашнего официального коммунистического деятеля, который вынужден был произносить с высшей трибуны правильные с московско-пропагандистской позиции речи, скрывался человек с демократическими взглядами, который сочувствовал украинско-демократическому движению, симпатизировал художникам и украинской элите в целом, был в меру лояльным к проявлениям несогласия, заботился о национально экономических интересах и об основательном изучении страниц прошлого, об украинизации в сфере образования.Движение шестидесятников в Украине был чрезвычайно пестрым и неоднородным, всех его представителей невозможно объединить в некое единство. Но при всей неоднородности и исполненной противоречий эпохи объединяли их политические, экономические и национальные условия, при которых звучало обещание свободы — творческой, а затем личностной. И эта свобода даже имела хронологические рамки — от периода «оттепели», то есть ХХ съезда КПСС, после доклада Никиты Хрущева с развенчанием культа до введения танков в демократически мятежную Прагу 20-21 августа 1968 г., что ознаменовало собой конец демократии и возрождения. Творческие личности, прибегая к самопожертвованию, стремясь к индивидуальному проявления внутренней сущности в собственном визуально-чувственном мире, имея острую потребность к самовыражению, выступили, прежде всего словом, против общественно-тюремной атмосферы, идеологических ограничений, угроз и откровенного террора, утопических моделей «все для блага человека», заскорузлого мещанства и провинциальной рутины. А это неизбежно вело к общественной конфронтации и неврозов. Украинское гражданство, в отличие от оппозиционеров других стран этого периода, отличалось также акцентуализацией национального вопроса, которого партийные деятели всячески пытались, согласно «генерального плана» еще со времен империи, стереть с повестки дня, нивелировав нацию вообще. Применение к несогласным среди украинской интеллигенции массовых репрессий и психиатрических «зачисток», депортация в лагеря строгого режима вызвало бурю протестов — открытых и тайных. Сегодня актуально доставать из запыленных историей книжных полок и детально изучать издания Самиздата, что сейчас читаются как важнейшие документы недавней эпохи. ; До кола шістдесятників, яке ніколи не було однорідним, входили митці різних напрямів, як от літератори, художники, композитори, актори і режисери, а також лікарі, фізики, освітяни, бібліотекарі, філологи, економісти, правники. Мета даного дослідження – розширювати коло імен тих особистостей, які стояли в обороні національного самоствердження, доповнювати відоме призабутим або й малодоступним фактажем, узагальнювати й оцінювати матеріал з точки зору об'єктивності і неупередженості. Для цього залучено до наукового потрактування різноманітні матеріали, насамперед маловідоме листування, що залишається в рукописному вигляді у фондових установах, а також автобіографічну мемуаристику, правові документи, розсекречений партійний архів під грифом «Таємно», свідчення очевидців, документальну лектуру. На особливу увагу заслуговує щоденник Петра Шелеста, за маскою якого як тодішнього офіційного компартійного діяча, що змушений був виголошувати з вищої трибуни правильні щодо московсько-пропагандистської позиції речі, приховувалася людина з демократичними поглядами, яка вболівала за українсько-демократичний рух, симпатизувала митцям і загалом українській еліті, була в міру лояльною до виявів незгоди, дбала про національно економічні інтереси та ґрунтовне вивчення незамулених сторінок минувшини, про українізацію у сфері освіти.Рух шістдесятництва в Україні був надзвичайно строкатим і неоднорідним, усіх його представників неможливо об'єднати в якесь одне ціле. Але за всієї неоднорідності і сповненої протиріч епохи об'єднували їх політичні, економічні і національні умови, за яких звучала обіцянка свободи – творчої, а відтак особистісної. І ця свобода навіть мала хронологічні межі – від періоду «відлиги», тобто ХХ з'їзду КРПС, після доповіді Микити Хрущова з розвінчанням культу до введення танків у демократично-бунтівну Прагу 20-21 серпня 1968 року, що ознаменувало собою кінець демократії і відродження. Митці, вдаючись до самопожертви, прагнучи до індивідуального вияву внутрішнього єства у власному візуально-почуттєвому світі, відчуваючи тонкий смак і природну потребу самовираження, виступили, насамперед словом, проти суспільно-тюремної атмосфери, ідеологічних обмежень, погроз і відвертого терору, утопічних моделей «все для блага людини», заскорузлого міщанства і провінційної рутини. А це неминуче призводило до суспільних конфронтацій і неврозів. Українське громадянство, на відміну від опозиціонерів інших країн цього періоду, вирізнялося також акцентуалізацією національного питання, яке партійні діячі усіляко намагалися, відповідно до «генерального плану» ще із часів імперії, зітерти з порядку денного, нівелювавши націю взагалі. Застосування до незгодних серед української інтелігенції масових репресій і психіатричних «зачисток», депортування у табори суворого режиму спричинило бурю протестів – відкритих і прихованих. Сьогодні на часі діставати із запилених історією книжкових полиць і детально вивчати видання Самвидаву, що нині прочитуються як важливі документи недавньої епохи.