Уперше текст есе було опубліковано у виданні: C. Langlois. Politique et religion // Histoire de la France religieuse / ред. J. Le Goff , R. Rémond, т. 3: Du Roi Très Chrétien à la laïcité républicaine / ред. P. Joutard. Paris 1991, с. 108-143. Українською мовою есе публікується за згодою Автора, з коментарем д. і. н. Вадима Ададурова. ; Есе характеризує взаємодію між політичним і релігійним рівнями суспільної активности у Франції в період між укладенням у 1801 р. конкордату й ухваленням у 1901-1904 рр. законів про відокремлення Церкви від держави. Оповідь зосереджується на трьох головних точках взаємодії політики і релігії, якими було ставлення до Римського престолу, до спадщини Французької революції та до освіти. ; The author elucidates the interaction between political and religious social activism in France during the period between the signing of the Concordat (1801) and the adoption of laws on governing the separation of church and state (1901-1904). Three main points of intersection between politics and religion are identified as attitudes to: (i) the Holy See; (ii) the legacy of the French Revolution; and (iii) education.
У статті проаналізовано різні типи взаємодії між політикою і релігією в Західній і Східній Европі. Взявши за основу п'ять европейських країн: Великобританію, Іспанію, Україну, Польщу та Литву, автор показує, яку роль відігравали релігійні процеси в соціоекономічному, політичному та культурному розвитку цих держав, і навпаки, як процеси урбанізації чи модернізації вплинули на релігійність тих чи інших соціяльних та етнічних груп. ; The article offers a comparative perspective on different types of interactions between politics and religion in Western and Eastern Europe. Discussing the situation in five European countries – Great Britain, Spain, Poland, Lithuania, and Ukraine – it shows the role of religious processes in the social, economic, political and cultural development of a nation and, vice versa, the influence of urbanization and modernization processes on the religiosity of different ethnic and social groups.
The study of the relationship between politics and religion is important to understand the current society of Bangladesh. It is believed that the reason for the separation of the Indian subcontinent into two parts: India and Pakistan was a religious factor. East Bengal became part of Pakistan, called East Pakistan. In Pakistan Islam was the state religion, which was reflected in the entire social life of Bengalis. In East Pakistan, most of the people are Bengalis and speak in Bangla, culture, traditions and way of life were historically connected with the peoples of India. In Pakistan, the state language was Urdu. The authorities of west Pakistan pressed the people of East Pakistan to study Urdu in educational institutions, tried to ignore the Bangla language, limiting the activities of newspapers and radio, which caused discontent among the population. A considerable time in educational institutions was devoted to the study of religion. Many decisions of local authorities were adopted and executed on the behalf of Islam. The authorities of Pakistan suppressed the people with this policy by mass repressions. Particularly bloody repressions against the Bengali people were held in 1971. As a result of a popular uprising, armed struggle and the expulsion of troops, this part of Pakistan has become an independent country. In 1972, after the establishment of the People's Republic of Bangladesh, secularism became one of the fundamental principles of the Constitution of Bangladesh. The article analyzes the political process through which religion becomes part of politics, using the historical method of research. Although the Constitution says that religion is separated from the state, but until now religion is considered a very important factor in the politics of Bangladesh. ; Исследование отношений между политикой и религией представляется важным для понимания современного состояния общества в Бангладеш. Считается, что причиной разделения индийского субконтинента на две части - Индию и Пакистан - явился религиозный фактор. Восточная Бенгалия стала частью Пакистана, которая была названа Восточным Пакистаном. В Пакистане ислам стал государственной религией, что отражалось и на всей социальной жизни бенгальцев. Основное население Восточного Пакистана - это бенгальцы, говорящие на языке бенгали (бенгальский), чьи культура, традиции и образ жизни исторически связаны с народами Индии. В Пакистане государственный язык урду. Власти ввели обязательное изучение урду в учебных заведениях, в том числе и Восточного Пакистана, пытались принизить значение бенгальского языка, ограничив ведение журналистской деятельности на бенгальском, включая газеты, радио, что вызывало недовольство населения. Значительное время в учебных заведениях отводилось изучению религии. Многие решения местных властей принимались и исполнялись от имени ислама. На сопротивление народа такой политике власти Пакистана отвечали массовыми репрессиями. Особенно кровавые репрессии против бенгальского народа были совершены в 1971 году. В результате народного восстания, вооруженной борьбы и изгнания войск Восточная часть Пакистана стала независимой страной. Одним из основополагающих принципов Конституции Народной Республики Бангладеш, когда только она формировалась в 1972 году, стал секуляризм. В статье анализируется политический процесс, посредством которого религия становится частью политики, используя исторический метод исследования. Несмотря на то, что в Конституции написано, что религия отделена от государства, но до сих пор религия является очень важным фактором в политике Бангладеш.
У статті представлене дослідження впливу релігії на політику. На думку автора, Церква Христова здатна позитивно впливати на суспільно-політичні процеси та забезпечувати здорові взаємостосунки всередині суспільства. Дослідження більше зосереджене на українському контексті та окреслює завдання, які стоять перед Церквою після Революції Гідності. Автор стверджує, що для сучасної людини важливо наслідувати Ісуса Христа, що на початку передбачає любов до Бога, потім – до себе, з чого з'явиться результат – любов до ближнього. Згідно з цим принципом Церква не ставить за основу політичну боротьбу, однак вона не залишатиметься осторонь там, де панує несправедливість. ; The article presents a study of the influence of religion on politics. According to the author, the Church of Christ is able to positively influence socio-political processes and ensure healthy relationships within society. The study focuses primarily on the Ukrainian context and outlines the challenges facing the Church after the Revolution of Dignity. The author argues that it is important for contemporary man to imitate Jesus Christ, which first presupposes love of God, then - of yourself, which will result in love of neighbor. According to this principle, the Church does not posit political struggle as foundational, but it also will not stay aloof where injustice reigns.
New forms of manifestations of religious intentions in socio-political space have constituted themselves as markers of transformation in the contemporary socio-political coordinates. Revision of the dominant traditional linear approaches placed the focus of ideological and political discussions about the correspondence of stable and variable, traditional and modern in a religious prism. Emerging new configurations in the public and private spheres mark transformation of the traditional relations between religion, society and the state corresponding to the logic of the project of modernity and the paradigm of secularization and require new interpretation optics. The contours of the new designs are evident in the contexts of new challenges and threats related to global political risks of religious terrorism, loss of monopoly on the description of reality, including moral connotations in the understanding of progress of the principle of secularism, with the increased importance of religious and confessional identity, civilizational, local and personal-individual levels, forming the hierarchy of values that determines horizons of public and personal goal setting. The penetration of religious meanings in the political and social reality of various areas, their incorporation into ideological discourses of identity build a wide variety of interpretations in the extreme poles of which is religious outline of internal and external threats to social stability and understanding of religion as a resource of optimization of the political system. Institutional, axiological and ontological projection refracts the religious factor in Russian society in polyvalent and nonlinear ways, reflecting the multidirectional vectors of ongoing transformation. On the basis of sociological data of The Institute of Sociology, RAS, the given article analyzes a number of subjects, reflecting qualitatively new social relationships. The emphasis is on multi-scale conflicts, correlation between the secular and the religious in the coordinates of importance of the democracy attributes and social significance of religion, institutional and value aspects as well as the dominant ideas in the Russian society about the role of Church, religion and religious faith in human life and society. Growing importance of religious factors and religious identities in contemporary conditions, the incorporation of religious meanings in different spheres of society intersect with ' the needs of ensuring the unity of values and stabilization of the social system, as well as close attention to Russian civilization experience. Despite increased sensitivity of contemporary debates on the tragectory of political practices in Russia, the religious factor could be a factor of social cohesion, determining the search of new forms of relations between the state and religious organizations based on the challenges and needs of society and identifying the need for improving mechanisms and practices of state-confessional relations.
Based on analysis of condition of different confessions, the religious situation in occupied Donbass is researched. It turns out that religious policy in self-proclaimed republics is heading towards, on one side, to consolidation of Orthodox Church of Moscow Patriarchate, but on the other side, to crowding outof other religions from occupied territories. Through the help of Orthodox Church of Moscow Patriarchate the idea of the so-called "Russian World" is implemented among different categories of population. Russian Ortho- dox Church was involved into Donbass conflict and its head, Patriarch Cyril. By hiding Russian aggression in Ukraine, he is trying to picture it as "civil conflict". Pro-Russian positionas to the Donbas developments is also taken by a part of bishops of Ukrainian Orthodox Church clergy. It reinforced negative attitude of Ukrainian population and lead to acceleration of the transition of religious communities under the author- ity of the Kyiv Patriarchate. Attempts of the orthodox religious communities to change their inferiority are related to the reinforcement of their Pro-Ukrainian positions. It is stated that in occupied Donbass territo- ries, Ukrainian Orthodox Church and Ukrainian Greek Catholic Church turned out to be in a complicated situation. Ukrainian Greek Catholic Church, Protestant religious organizations. Considering a difficult state of faithful Catholics in the breakaway republic, Vatican, the Pope provides them material aid and spiritual support. Since the policy of «DNR» and «LNR» is aimed at complete eradication of "sects" of Donbas, the actions of the occupation authorities significantly affected Protestant believers. Due to organizational frag- mentation,in occupied territories of Donbassfaithful Muslimsfailed to develop a common political position. The article states that harassment and persecution of various religious organizations, clergymen, leaving their followers to safe areas in the occupied territories of Donbass greatly diminished religious network, the number of communities, churches occupancy. The normalization of religious and church life in the region is inextricably linked with the cessation of armed conflict and its de-occupation. ; На основі аналізу становища різних конфесій досліджується релігійна ситуація на окупованих територіях Донбасу. Показується, що релігійна політика в самопроголошених республіках спрямована на утвердження православ'я Московського патріархату, утиски і переслідування інших релігій, які перебувають на проукраїнських позиціях, витіснення їх з контрольованих сепаратистами територій. Нормалізація релігійно-церковного життя в цьому регіоні пов'язується з припиненням військового конфлікту і деокупацією захоплених територій на сході України.
The possibility of switching to two new approaches – meta-historical analysis of the changes theocratic and secular forms of domination and governance, as well as the creation of an institutional matrix of religious and political space of the state, which are in line with the traditions of Ukrainian religious studies theorizing. New methods of knowledge interaction between religion and politics in public life in one of the basic institutions – the phenomenon of faith. They are based on various grounds, its different systems concepts and different definitions and perspectives of the content review identified institutional changes in religion and politics. A comparison of these approaches is interesting also because they realized a fundamentally different way of constructing social knowledge about the interaction of religion and politics. ; В статье рассмотрена проблема религиозной и политической веры через анализ характеристик основных элементов в своем предмете, которые их образуют. Обосновывается возможность перехода к использованию двух новых подходов – метаисторического анализа изменений теократических и светских форм господства и правления, а также создания институциональной матрицы религиозно-политического пространства государства, находящихся в русле традиций украинского религиоведческого теоретизирования. Предложены новые способы познания взаимодействия религии и политики в жизни общества посредством одного из базовых институтов – феномена веры. ; У статті розглянута проблема релігійної та політичної віри через аналіз характеристик основних елементів у своєму предметі, які їх утворюють. Обґрунтовується можливість переходу до використання двох нових підходів – метаісторичного аналізу змін теократичних і світських форм панування і правління, а також створення інституційної матриці релігійнополітичного простору держави, які знаходяться в руслі традицій українського релігієзнавчого теоретизування. Запропоновано нові способи пізнання взаємодії релігії та політики у житті суспільства через один із базових інститутів – феномен віри.
The possibility of switching to two new approaches – meta-historical analysis of the changes theocratic and secular forms of domination and governance, as well as the creation of an institutional matrix of religious and political space of the state, which are in line with the traditions of Ukrainian religious studies theorizing. New methods of knowledge interaction between religion and politics in public life in one of the basic institutions – the phenomenon of faith. They are based on various grounds, its different systems concepts and different definitions and perspectives of the content review identified institutional changes in religion and politics. A comparison of these approaches is interesting also because they realized a fundamentally different way of constructing social knowledge about the interaction of religion and politics. ; В статье рассмотрена проблема религиозной и политической веры через анализ характеристик основных элементов в своем предмете, которые их образуют. Обосновывается возможность перехода к использованию двух новых подходов – метаисторического анализа изменений теократических и светских форм господства и правления, а также создания институциональной матрицы религиозно-политического пространства государства, находящихся в русле традиций украинского религиоведческого теоретизирования. Предложены новые способы познания взаимодействия религии и политики в жизни общества посредством одного из базовых институтов – феномена веры. ; У статті розглянута проблема релігійної та політичної віри через аналіз характеристик основних елементів у своєму предметі, які їх утворюють. Обґрунтовується можливість переходу до використання двох нових підходів – метаісторичного аналізу змін теократичних і світських форм панування і правління, а також створення інституційної матриці релігійнополітичного простору держави, які знаходяться в руслі традицій українського релігієзнавчого теоретизування. Запропоновано нові способи пізнання взаємодії релігії та політики у житті суспільства через один із базових інститутів – феномен віри.
The paper is devoted to the interaction between science and religion in the theory of famous british philosopher of science Michael Polanyi. There is an analysis of relations between scientific and religious beliefs. According to Polanyi the religious cult provides a man with euristic vision of reality. Polanyi had a great impact into "untraditional" conception of truth.
This article focuses on the role of Islam in the life of arabic countries. The consequences of revolutionary explosion of early 2011 for the fates of Egyptians, and specially for Copts who which confess Christianity in Egypt are shown. ; В статье на примере Египта освещается роль ислама в жизни арабских стран. Показаны последствия революционного взрыва в начале 2011 г. в Египте для судеб египтян и, в частности, коптов, исповедующих христианство.
On the basis of the work of S. Kierkegaard «Exercises in Christianity» and V.S. Solovyov's «Readings on God-manhood» the article presents a comparative analysis of the positions of the authors as religious thinkers, formed in line with the problem of limiting the claims of the mind, which in earlier philosophy had become the only and comprehensive explanatory principle. The article outlines the common ground of their positions, which is a criticism of the official religion and the formalism of state churches. It notes that the innovative and original religious philosophies of Kierkegaard and Solovyov have a common mission – the revival of Christianity degenerated into a public religion, but at the same time they differ in character and structure. It concludes that Kierkegaard and Solovyov, critically reinterpreting the Christian religion that is contemporary to them, offer their religious philosophy as a way out of the crises of their time.
This article reviews the ideas and motives of modern terrorism, discloses the concept of destructive human behavior, the analysis of the socio-cultural situation at the beginning of the XXI century and revealed disturbing factors intensify nationalist and religious terrorism as the most dangerous form of terrorism.
At the present stage of development of the Russian Federation, after the collapse of the Soviet Union, the ideological bonds of the people disappeared. In these conditions, the "well-wishers" of various stripes are persistently trying to fi ll the resulting vacuum. The people themselves and their leadership are also in search of a national idea that can unite all Russians into a single nation. One of the options for a possible new national idea, according to some scientists, is the so-called "civil religion". Is it suitable for the Russian society?
