The Leap of Faith: Transcendental Dialogue of Religious Culture of the Middle Ages and Globalization ; Прыжок веры: трансцендентный диалог религиозной культуры Средневековья и глобализация ; Стрибок віри: трансцендентний діалог релігійної культури Середньовіччя та глобалізація

Abstract

The purpose of the study is the identification of structural elements of the Middle Ages to solve current problems , highlighting the transcendental dialogue as a guarantor of the future of Culture, the most relevant conditions of Ukraine's entry into the globalization process. Methodology. The following methods were used: analytical, historical, philosophy of dialogue as the most effective method of studying the meanings of interaction and exchange of cultural traditions, content analysis and theoretical method. Scientific innovation is to recognize the possibility of using the medieval art and forms of dialogue in the formation of the "Christian" model of globalization from the political and dogmatic point of view. Conclusions. A modern leap of faith is possible owing to strengthening faith in globalization, which can go through a difficult path from the faith and acceptance of globalization as the only way of development (socio-cultural level) to the faith in divine work of integration processes, its sacralization (religious and cultural level), and religious and dogmatic level of analysis is the perspective of the study. The spiritual atmosphere of the Middle Ages cultivated tolerance to another and severity to oneself, which may be one of the essential elements of having dialogues of global world. Ukrainian context of integration processes must be implemented not from declarative and perfect, only ideological but from practical dialogue concept. It can be implemented in the cultural policy of the state, which provides Multiculturalism of the integration processes at the legislative level and develops the Ukrainian national culture as well. ; В статье исследованы возможности выявления конструктивных элементов Средневековья для решения проблем современности, актуализирован гарантирующий будущее культуры трансцендентный диалог, выявлены наиболее актуальные условия вхождения Украины в глобализационные процессы. Научная новизна работы заключается в признании возможности использования средневековых художественных и диалогических форм в выработке «христианской» модели глобализации с политической и догматической точки зрения. Автор проводит аналогию между глобализацией и средневековым «прыжком веры» и показывает, что современный «прыжок веры» становится возможным благодаря укреплению веры в глобализацию – от веры и принятия глобализации как единственно возможного пути развития (социокультурный уровень) к вере в божественный промысел интеграционных процессов, ее сакрализации (религиозно-культурный уровень). Религиозно-догматический уровень анализа составляет перспективу исследования. Духовная атмосфера Средневековья культивировала терпимость к другому и строгость к себе, что может стать одним из существенных элементов диалогизации глобального мира. Украинский контекст интеграционных процессов может реализовываться, исходя не из декларативно-идеальной, мировоззренческой, а практической диалогической концепции. Она может быть реализована в культурной политике государства, на законодательном уровне обеспечивает полиэтничность интеграционных процессов и развивает при этом украинскую национальную культуру. ; У статті досліджено можливості виявлення конструктивних елементів Середньовіччя для розв'язання проблем сьогодення, висвітлено трансцендентний діалог, що гарантує майбуття Культури, виявлено найбільш актуальні умови входження України в глобалізаційний процес. Наукова новизна полягає у визнанні можливості використання середньовічних мистецьких та діалогічних форм у виробленні "християнської" моделі глобалізації з політичної та догматичної точки зору. Автор проводить аналогію між глобалізацією та середньовічним "стрибком віри" й показує, що сучасний "стрибок віри" стає можливим завдяки зміцненню віри в глобалізацію, що може проходити складний шлях від віри та прийняття глобалізації за єдиний можливий шлях розвитку (соціокультурний рівень) до віри в божественний промисел інтеграційних процесів, її сакралізації (релігійно-культурний рівень), а релігійно-догматичний рівень аналізу становить перспективу дослідження. Духовна атмосфера Середньовіччя культивувала терпимість до іншого та суворість до себе, що може стати одним з суттєвих елементів діалогізації глобального світу. Український контекст інтеграційних процесів має реалізовуватися, виходячи не з декларативно-ідеальної, лише світоглядної, а практичної діалогічної концепції. Вона може бути реалізована в культурній політиці держави, яка на законодавчому рівні забезпечує поліетнічність інтеграційних процесів та розвиває при цьому українську національну культуру.