SLOVAK-HUNGARIAN DIPLOMATIC RELATIONS IN THE EVE OF «SMALL WAR» ; СЛОВАЦЬКО-УГОРСЬКІ ДИПЛОМАТИЧНІ ВІДНОСИНИ В ПЕРЕДДЕНЬ «МАЛОЇ ВІЙНИ»

Abstract

The article is devoted to Slovak-Hungarian diplomatic relations in 1938 − 1939 which concerned the determination of the borderline between the states. The aim of the study is to clarify some of the diplomatic relations that preceded the Slovak-Hungarian «Small war» in 1939. Emphasis is placed on highlighting the causes of the Slovak-Hungarian border conflict, on Budapest's rejection of the borders that have arisen with the new Versailles-Washington system, and on the choice of revanchism policy. The process of transformation of peace negotiations for the settlement of the borderline into the military action of Hungary is shown. The issue of border redrawing still existed with the signing of the Saint-Germain and Trianon treaties and became a major problem for Czechoslovak-Hungarian relations in the interwar period. The main motivation to redraw the borders was the issue of the Hungarian-speaking national minority in Slovakia for the sake of achieving ethnic justice. A significant catalyst in the territorial encroachments of Hungary was A. Hitler's support and his diplomatic success secured by the Anschluss of Austria and the annexation of Sudeten region. The work of commissions aimed at border redrawing is considered. Germany's role in the arbitration of the issue, its support for Hungarian aggression, and Budapest's active diplomatic relations with Berlin are determined. The focus of attention is also on the question of Germany's influence on the policy of the newly created independent Slovakia and its imperative. At the same time, the formal reasons for the war used by Hungary to satisfy its territorial claims are considered. The overall assessment of the Slovak military potential in the run-up to the «Small war» is given, as well as the young state's unpreparedness for such military conflicts. ; Статтю присвячено словацько-угорським дипломатичним стосункам в 1938 − 1939 рр., що стосувались визначенню лінії кордону між державами. В мету поставлено з'ясувати деякі дипломатичні відносини, що передували словацько-угорській «Малій війні» 1939 р. Акцент зроблено на висвітленні причин словацько-угорського прикордонного конфлікту, на несприйнятті Будапештом кордонів, що постали з новою Версальсько-Вашингтонською системою та обранні політики реваншизму. Показується процес трансформації мирних переговорів для врегулювання лінії кордону у військову акцію Угорщини. Питання про переділ кордонів існувало ще із підписанням Сен-Жерменського та Тріанонського договорів і стало центральною проблемою чехословацько-угорських відносин у міжвоєнний період. Головним вмотивуванням перегляду кордонів було питання угорськомовної національної меншини на території Словаччини задля досягнення етнічної справедливості. Істотним каталізатором у територіальних зазіханнях Угорщини виступила підтримка А. Гітлера та його дипломатичні успіхи, закріплені аншлюсом Австрії та Судетської області. Розглянуто роботу комісій, покликаних здійснити переділ кордонів. Визначається місце Німеччини в арбітражі цього питання, її підтримка угорської агресії та активні дипломатичні зносини Будапешта з Берліном. У фокусі уваги також виступає питання впливу Німеччини на політику новоствореної незалежної Словаччини та її імператив. Разом з тим розглядаються формальні приводи для війни, які використовувала Угорщина задля вдоволення територіальних претензій. Дається загальна оцінка словацького військового потенціалу напередодні «Малої війни», неготовність молодої держави до подібних військових конфліктів.