Suchergebnisse

Dins de la prevenció de residus, un dels més controvertits és el dels residus d'equips elèctrics i electrònics en el canal de venda a distància. Aquest serà el nostre principal objectiu, analitzar la seva situació actual, visualitzant com s'informa al respecte, a les pàgines de compra de comerç electrònic, contravenint el que disposa la normativa vigent. Exposant l'escassa informació de dades, davant del que es fa necessari una enquesta als actores implicats que ens doni el camí cap a la recerca de solucions, d'una banda via la ja aprovada futura nova legislació que esperem tingui més èxit que la vigent de l'any 2015, ia el mateix temps proposant una solució de proposta logística que sent més sostenible alhora contempli un major compliment en l'àmbit de la prevenció de residus al ' És evidente que s'han escollit una tipologia de residus clarament a l'alça, i que contempla les exigències de la presència de matèries perilloses i que ha de ser estudiada en els seus vessants d'obsolescència programada i durabilitat, en un canal de venda com el de el comerç electrònic que s'ha vingut utilitzant cada vegada més, la responsabilitat ampliada de l'productor, l'afecta directament al comerciant a distància, que ha de formar part de la proposta i compartir els seus mitjans amb els propis de la prevenció de residus, per representar el productor inicial amb qui s'ha d'entendre. ; Dentro de la prevención de residuos, uno de los más controvertidos es el de los residuos de equipos eléctricos y electrónicos en el canal de venta a distancia. Éste va a ser nuestro principal objetivo, analizar su situación actual, visualizando como se informa al respecto, en las páginas de compra de comercio electrónico, contraviniendo lo dispuesto en la normativa vigente. Exponiendo la escasa información de datos, ante lo que se hace necesario una encuesta a los actores implicados que nos de el camino hacia la búsqueda de soluciones, por un lado vía la ya aprobada futura nueva legislación que esperemos tenga más éxito que la vigente del 2015, y al mismo tiempo proponiendo una solución de propuesta logística que siendo más sostenible a la vez contemple un mayor cumplimiento en el ámbito de la prevención de residuos al integrar sus puntos de recogida con los de preparación para la reutilización. Es evidente que se han escogido una tipología de residuos claramente a la alza, y que contempla las exigencias de la presencia de materias peligrosas y que debe ser estudiada en sus vertientes de obsolescencia programada y durabilidad, en un canal de venta como el del comercio electrónico que se ha venido utilizando cada vez más, la responsabilidad ampliada del productor, le afecta directamente al comerciante a distancia, que debe formar parte de la propuesta y compartir sus medios con los propios de la prevención de residuos, por representar al productor inicial con quien debe entenderse. ; Within the prevention of waste, one of the most controversial is the waste of electrical and electronic equipment in the remote sales channel. This will be our main objective, to analyze your current situation, visualizing how it is reported on the e-commerce purchase pages, in contravention of current regulations. Exposing the scarce data information, in view of which a survey of the stakeholders involved is necessary to give us the way to find solutions, on the one hand via the already approved future new legislation that we hope will be more successful than the current one in 2015 , and at the same time proposing a logistical proposal solution that, being more sustainable, at the same time contemplates greater compliance in the field of waste prevention by integrating its collection points with those of preparation for reuse. It is evident that a clearly upward type of waste has been chosen, and that it contemplates the requirements of the presence of dangerous materials and that it must be studied in its aspects of programmed obsolescence and durability, in a sales channel such as electronic commerce. that has been used more and more, the extended producer responsibility, directly affects the distance trader, who must be part of the proposal and share their resources with those of the waste prevention, because they represent the initial producer with whom must be understood.

The purpose of the research is to show the newspaper periodicals' publication and functioning peculiarities in the context of the socio political conditions of the time, to reveal the main topics and content of newspapers in the 40-ies of the XXth century. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, objectivity, systematicity, specific analysis, taking into account the methodological pluralism, which is relevant to the modern history science. The scientific novelty lies in the fact that the newspaper periodical' publication and functioning specific in 1940 and its role in forming the general socio political atmosphere in society have been analyzed in the context of social, political and economic challenges of the postwar period, taking into account the influence, politicization of life in Ukraine. The Conclusions. It is identified that the press in the 1940-ies, as well as during the entire Soviet period, played a significant role in the public life of the country. It was the ruling Communist Party that assigned the role of the main propagandist and popularizer of its policy, so even in the conditions of post-war devastation and the economy's recovery, the state sought resources to restore the work of newspaper publishing houses. The periodicals produced and spread information based on the Communist ideology and aimed at shaping the Soviet public opinion. The periodicals of that period had a great influence on various aspects of the economic, sociopolitical and cultural life of the society and implemented quite successfully the press functions defined by the regime: organizational, educational, propaganda, counter-propaganda and sociological functions since newspapers often published articles on sociopolitical and production thematic. Leading themes in the periodicals were the victory in the war, 'the Soviet soldiers' heroism, the 'the Soviet people decisive role and their political vanguard – the Communist Party' in the victory over Fascism, the education of the population in the spirit of the 'Soviet patriotism', the proletarian ideas of internationalism propaganda, the proletarian of the natural and technical sciences achievement' popularization, the struggle against 'bourgeois ideology'. The press assisted the regime in launching ideological campaigns. In particular, slogans of struggle against the 'Ukrainian bourgeois nationalism', 'cosmopolitanism and Zionism' unfairly criticized many science and culture figures. The Soviet regime maximized the ideological function of the periodical press, focusing its efforts on promoting certain values and campaigning for their support by wiping out the function of the press in the public opinion formation, which was based on information activities. ; Мета дослідження – показати особливості виходу та функціонування газетної періодики у 40‑ві рр. ХХст. в контексті суспільно-політичних умов того часу, розкрити основну тематику й зміст матеріалів газетних видань. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, історизму, об'єктивності, системності, конкретного аналізу, з урахуванням чинного сьогодні в історичній науці методологічного плюралізму. Наукова новизна полягає у тому, що особливості виходу та функціонування газетної періодики в 1940‑вірр., її роль у створенні загальної атмосфери у суспільстві аналізуються на тлі соціальних, політичних та економічних викликів повоєнного часу, з урахуванням впливу, насамперед, ідеологізації і політизації життя України. Висновки. Встановлено, що преса в 1940‑вірр., як і взагалі протягом всього періоду існування Радянського Союзу, відігравала важливу роль у житті суспільства як засіб масової інформації, агітації та пропаганди. Саме їй панівна комуністична партія відводила роль головного популяризатора своєї політики, тому навіть в умовах післявоєнної розрухи та відновлення економіки держава шукала ресурси для відновлення роботи редакцій газет. Періодична преса публікувала інформаційні матеріали, які не суперечили панівній ідеології і мали формувати потрібну владі суспільну думку. Періодичні видання мали вагомий вплив на всі аспекти життя суспільства і достатньо успішно реалізували визначені режимом функції преси: організаторську, виховну, пропагандистську, контрпропагандистську і соціологічну, адже на шпальтах газет часто з'являлися матеріали, які висвітлювали суспільні, політичні і виробничі теми. Лейтмотивом стає тема перемоги у війні, героїзму радянських воїнів, "вирішальної ролі радянського народу та його політичного авангарду – комуністичної партії" в перемозі над фашизмом, формування духу "радянського патріотизму", пропаганда ідей пролетарського інтернаціоналізму, післявоєнної відбудови, боротьба з "буржуазною ідеологією". Преса сприяла режиму у розгортанні ідеологічних кампаній. Зокрема, під гаслами боротьби з "українським буржуазним націоналізмом", "космополітизмом та сіонізмом" на її сторінках було безпідставно розкритиковано багатьох діячів науки і культури. Практично знівелювавши функцію преси у формуванні громадської думки, в основі якої лежить інформаційна діяльність, радянський режим максимально посилив її ідеологічну функцію, зосередивши її зусилля на пропаганді певних життєвих цінностей та агітації на їх підтримку.

Purpose of Research. The purpose of the article is to outline the theoretical directions of the study of gastro- diplomacy as an important area of the modern cultural policy, focusing on the emphasis on the practical actions of the state in this sphere, particularly Ukrainian one. Methodology. The methodology of the research includes the combination of general scientific methods of analysis and synthesis. The author uses the heuristic potential of the combination of historical, cultural and other approaches to study the essence of the phenomenon. Scientific novelty. The author is the first who analyses the concept of culinary diplomacy within modern Ukrainian cultural studies. In addition, the author proposes the practical measures of the state in this sphere, particularly in Ukraine, as the most important means of promoting the country's cultural traditions. Conclusions. In our opinion, in the cultural policy, our state must do the following steps: to prepare various specialists in cultural and culinary diplomacy to represent Ukraine as the a special cultural attaché in the EU; to organise and coordinate the cooperation between the state and private sponsors in this area, especially at the regional level; to pay more attention to introduction of different interesting local holidays, events, bizarre food, dishes and drinks on official sites of the regions; to find new resources of financing or new partners, including private ones; to combine the possibilities of their own cultural organizations and countries- partners' ones, involving the cultural institutes and diplomatic workers; to accompany the cultural events of the country with the representation of its national dishes and drinks. Finally, first of all, the state must understand the value of culinary diplomacy for the creation of its image, its recognition and promotion of the national culture in the world. ; Цель работы – определить теоретические направления исследования гастрономической дипломатии как важного направления современной культурной политики с акцентуацией внимания на практических дейст- виях государства, в частности украинского, в этой сфере. Методология исследования основана на сочетании общенаучных методов анализа, синтеза с учетом эвристического потенциала исторического, культурологичес- кого и других подходов с целью более глубокого проникновения в сущность исследуемого феномена. Научная новизна. Впервые в рамках современной украинской культурологии рассматривается понятие гастрономичес- кой дипломатии и предлагаются практические меры государства, в частности украинского, в этой сфере как важнейшего средства продвижения культурных традиций страны. Выводы. В сфере культурной политики го- сударству нужно сделать такие важные шаги: готовить специалистов по культурной, в частности гастрономиче- ской, дипломатии для выполнения функций специального атташе по культуре в представительствах ЕС; отработать и скоординировать совместные действия государства и частных меценатов-сподвижников в этой сфере, особенно на региональном уровне; больше внимания уделять осведомленности: на официальных сайтах регионов размещать подробную информацию об интересных местных праздниках и событиях, а особенно – о необычных блюдах, напитках, продуктах; отыскивать новые методы финансирования и новых партнеров, в том числе частных; сочетать возможности собственных культурных организаций и государств-партнеров, в том числе через институты культуры и дипломатических работников за границей, сочетать меры по представлению культуры своей страны с угощением блюдами и напитками национальной кухни. И наконец, государство долж- но прежде всего осознать ценность гастрономической дипломатии для формирования имиджа, узнаваемости и продвижения национальной культуры в мире. ; Мета роботи – окреслити перспективи дослідження гастрономічної дипломатії як важливого напряму сучасної культурної політики з акцентуацією уваги на практичних діях держави, зокрема української, у цій сфері. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових методів аналізу, синтезу з урахуванням евристичного потенціалу поєднання історичного, культурологічного та іншого підходів з метою більш глибокого проникнення в сутність досліджуваного феномена. Наукова новизна. Вперше в межах сучасної української куль- турології розглядається поняття гастрономічної дипломатії та пропонуються практичні заходи держави, зокрема української, у цій сфері як найважливішого засобу промоції культурних традицій країни. Висновки. У сфері куль- турної політики держави, на нашу думку, потрібно зробити такі важливі кроки: готувати фахівців з культурної, зокрема гастрономічної, дипломатії для виконання функцій спеціального аташе по культурі у представництвах ЄС; відпрацювати і скоординувати спільні дії держави і приватних меценатів-сподвижників у цій сфері, особливо на регіональному рівні; більше уваги приділяти поінформованості: на офіційних сайтах регіонів розміщувати де- тальну інформацію про цікаві місцеві свята і події, а особливо – про незвичні страви, напої, продукти; відшукува- ти нові методи фінансування і нових партнерів, у тому числі приватних; поєднувати можливості власних культурних організацій і держав-партнерів, зокрема через інститути культури і дипломатичних працівників за кордоном, поєднувати заходи з представлення культури своєї країни з частуванням стравами і напоями національної кухні. І насамкінець, держава повинна насамперед усвідомити цінність кулінарної дипломатії для формування іміджу, впізнаваності і промоції національної культури у світі.

Abstract. Taking into account the fact that the comprehensive research of the basic elements of the insurance behavior of the households is nearly non-existent, and the insurance behavior of the households is characterized by the poor insurance culture, misunderstanding of the advantages and necessity of the insurance, the establishment of the factors of impact on its formation and identification of those influencing on the insurance behavior most of all among the myriad of factors becomes especially topical. The performed research digest allowed concluding that the interpretation of the insurance behavior essence is limited and does not take into account its saving and consumer-related nature. So, it was proposed to determine the insurance behavior as the variety of the financial behavior of the households oriented to the provision of the financial protection of the households at the expense of the monetary funds formed by means of payment of the insurance premiums and earnings from the investment of the resources of these funds. It was also proposed to divide the factors of impact on the insurance behavior of the households into the external and internal causes in the course of the research conducted. The analysis of the dynamics of the unemployment rate, average salary, minimum official wage and minimum pension was performed for the purpose of establishment of the degree of impact of the macroeconomic factors on the insurance behavior of the households. The level of impact of the demographic factors such as person's age and gender on his/her insurance behavior was substantiated with the use of the analysis of the dynamics and structure of the membership of non-state pension funds. The data of the conducted research suggest that such factors as the political and social stability, condition of the labour market, income level of the households, warrants of insurance benefits, financial literacy and insurance culture, psychological personality type, acts of God, and pandemics have the greatest impact on the shaping of the insurance behavior of the households. Such factors as the rumor, pieces of advice from relatives or friends, and religion have impact on the insurance behavior to a lesser extent. The reformation of the Ukrainian insurance market regulation model would enable to eliminate the problems holding back shaping of the active insurance behavior of the households. Keywords: insurance behavior of the households, external factors, internal factors, insurance culture, warrants of insurance benefits. JEL Classification G22, D19 Formulas: 0; fig.: 2; tabl.: 2; bibl.: 23. ; Анотація. Зважаючи на те, що в Україні комплексного дослідження основних елементів страхової поведінки домогосподарств практично немає, а страхова поведінка домогосподарств характеризується низькою страховою культурою, нерозумінням вигідності і необхідності страхування, особливої актуальності набуває визначення факторів, що впливають на її формування, і виявлення серед множини факторів тих, що впливають на страхову поведінку найбільше. Проведений огляд наукових праць дозволив зробити висновок, що трактування сутності страхової поведінки нечисленні і не враховують її заощаджувальний і споживчий характер. Тому було запропоновано визначати страхову поведінку як різновид фінансової поведінки домогосподарств, спрямований на забезпечення фінансового захисту домогосподарств за рахунок грошових фон­дів, що формуються шляхом сплати страхових платежів і доходів від розміщення коштів цих фондів. У ході проведеного дослідження також було запропоновано поділяти фактори впливу на страхову поведінку домогосподарств на екзогенні і ендогенні. Проведено аналіз динаміки рівня безробіття, середньої заробітної плати, мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії для виявлення ступеня впливу макроекономічних факторів на страхову поведінку домогосподарств. Обґрунтовано рівень впливу демографічних факторів, таких як вік і стать особи, на її страхову поведінку за допомогою аналізу динаміки і структури учасників недержавних пенсійних фондів. Дані проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що найбільший вплив на формування страхової поведінки домогосподарства мають такі фактори, як політична і соціальна стабільність, стан ринку праці, рівень доходів домогосподарств, гарантії страхових виплат, фінансова грамотність і страхова культура, психологічний тип особистості, стихійні лиха, пандемії. Меншою мірою на страхову поведінку впливають такі чинники, як чутки, поради родичів або друзів, релігія. Усунути негаразди, що стримують формування активної страхової поведінки домогосподарств дозволить реформування моделі регулювання страхового ринку України. Ключові слова: страхова поведінка домогосподарств, екзогенні фактори, ендогенні фактори, страхова культура, гарантії страхових виплат. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 23.

When examining the growth factors of the Latin American economies, it is observed that the promotion of rurality through agricultural production appears as a necessary condition. This is essential, not only because of its direct effects on food supply or job creation, but also because of its contribution to economic growth, its role in reducing poverty, inequality (IFAD, 2011) and environmental sustainability (Grisales, 2016). However, some data are in contrast to that: in recent decades, the participation of the agricultural sector in the total of economies has shown a decreasing trend across the globe. In the 1970s, the participation of this sector in GDP was significant in countries such as Colombia (30%), Brazil (20%) and Peru (19%). But already in 2009, its relevance was reduced, representing no more than 10% of the average production value of Latin American economies (Fernández et al., 2011). This scenario could be paved by the liberalization policies applied since the early 1990s, which mainly favored a limited number of large companies that were organizing themselves in value chains, leaving out a considerable number of small and medium producers, thus deriving in the wastage of the comparative advantages that would promote the participation of this sector in national production and, consequently, in profound socioeconomic consequences for the rural population (FAO, 2013). In Colombia, agricultural credit has not been immune to such dynamics: it has influenced the attenuation of this reality, and at the same time, it has been affected by the constant reforms. Although the participation of the State continues as a constant, the process of development of the credit institutions has obeyed the spirit of productivity and competitiveness, leaving aside many of the criteria in the long term. In short, these are processes that have historically influenced each other in multiple ways, and are both causes and consequences of structural and rural changes in Latin America (IFAD, 2016). These changes reveal a feeling of discomfort due to the conditions of agricultural activities, which are manifested mainly in the low technification of agriculture that generates an underutilization of land with agricultural potential, and in the high levels of poverty and social inequality. Despite progress in reducing the latter, the region continues to have the most regressive income distribution on the planet (FAO, 2013). But agricultural credit, in turn, and in the company of other political and economic elements, can be a useful tool to promote innovation, improve the allocation of resources and, properly directed, can contribute to reducing the gaps between companies, generating a cycle of economic prosperity (Abedullah et al., 2009; De la Vega et al., 2014; Echavarría et al., 2018). How has the Colombian agricultural credit system been affected and how has it intervened? A synthesis is provided by Estrada and Sandoval (2014) in their analysis of coffee credit. These authors affirm that credit is understood as a useful instrument to stimulate profitable activities, but it does not solve economic problems of a structural nature or replace a social policy. On both sides there are arguments that blur any attempt at a balance sheet. This is why the present work has been proposed to analyze the dynamics that shaped the current situation of agricultural credit. The objective of this study is to know what are the characteristics and responses that the system has had in the face of conjunctural processes, as well as to understand the processes of change derived from such situations. The aim is to break down the diversified portfolio of instruments that have been built in recent years and analyze their behavior. This also includes to review the barriers that prevent the credit system from having a greater reach among small producers in the most remote areas of the country. The study presents a central emphasis on livestock activity and its intricate path to sustainability. Its importance is indisputable: in terms of the annual value of production, livestock is equivalent to 3 times the coffee sector and about eight times the palm sector. It is the economic activity with the most presence in the Colombian countryside and contributes 1.4% of national GDP and generates around 6% of national employment (Fedegán, 2018). In turn, it is the agricultural activity with the highest occupation of the national territory and is considered one of the current drivers of deforestation in the country. These conditions reflect the low productivity of the livestock sector and are in turn a symptom of the need to generate investments in infrastructure and technologies (e.g. improved forage seeds).

Latkovskyi P. P. E-GOVERNANCE AS A TOOL OF A STRATEGIC RESPONSE TO THE PANDEMIC CRISIS The global experience of fighting against covid-19 in the short term has put considerable pressure on the governments of many countries to immediately address a wide range of complex political, economic and managerial issues affecting both the public and private sectors. In an effort to be flexible and responsive, governments have facilitated operational strategic thinking and effective solutions in the countries where they operate. To quickly build capacity to address new challenges and prevent such situations from occurring in the future, they are looking at ways to increase the efficiency and effectiveness of the public sector. The main issues are to avoid reckless spending of taxpayers' money, to ensure the most efficient use of resources and to restore public confidence by increasing the transparency of decision-making and implementation. As a result, governments also face the challenge of finding new ways to increase open participation and involve citizens in public administration. From this point of view, the different approaches of governments to responding to the pandemic crisis show some general trends. Many countries have long included e-government in their crisis response packages. In general, these countries today are engaged in: increasing efficiency and reducing costs in the public sector; making strategic investments in new and innovative key areas of e-government; increasing government spending on e-government; restoring trust in citizens; improving the quality of public services; transforming the public sector through e-government as a key lever; stimulating the development of the IT sector in the country. The country is faced with the question: what role did e-government play in the government's response to the crisis?; how do governments use e-government to achieve direct or indirect effects on economic recovery?; How is e-government seen as a strategic response tool in economic recovery? All these issues need critical consideration. Although, not all countries have officially incorporated e-government in response to the pandemic, most have reported minor changes, if any, in the pace of e-government implementation with some adjustment of priorities. This is an important sign of political commitment in times of crisis and a testament to the perceived importance of the instrumental value of e-governments as a key policy tool for improving the efficiency of the public sector. ; Світовий досвід боротьби з COVID-19 протягом короткого терміну спричинив значний тиск на уряди багатьох країн для негайного вирішення широкого кола складних політичних, економічних та управлінських питань, що стосуються як державного, так і приватного сектору. Прагнучи бути гнучкими та адекватно реагувати на ситуа­цію, уряди сприяли оперативному стратегічному осмисленню ситуації та пошуку ефективних рішень у країнах, де вони працюють. Щоб швидко створити потенціал для вирішення нових викликів та запобігти виникненню таких ситуацій у майбутньому, вони розглядають шляхи підвищення ефективності та результативності держав­ного сектору. Основні питання полягають у тому, щоб уникнути необдуманого витрачання грошей платників податків, забезпечити найбільш ефективне використання ресурсів та відновити довіру громадян шляхом підвищення про­зорості прийняття та реалізації рішень. Як наслідок, уряди також стикаються з проблемою знаходження нових шляхів для збільшення відкритої участі та залучення громадян до державного управління. З цієї точки зору різні підходи урядів до реагування на пандемічну кризу демонструють деякі загальні тен­денції. Багато країн уже досить тривалий час як включили електронний уряд у свої пакети реагування на кризу. Загалом, ці країни сьогодні займаються: підвищенням ефективності та скороченням витрат у державному секто­рі; здійсненням стратегічних інвестицій у нові та інноваційні ключові сфери електронного уряду; збільшенням державних витрат на електронне урядування; відновленням довіри до громадян; підвищенням якості державних послуг; перетворенням державного сектору за допомогою електронного уряду як ключового важеля; стимулюван­ням розвитку іТ-сфери в країні. Перед країною постають питання: яку роль відіграло електронне урядування у відповіді уряду на кризу?; як уряди використовують електронне урядування для досягнення прямих або опосередкованих впливів на еконо­мічне відновлення?; як електронний уряд розглядається як інструмент стратегічного реагування у відновлення економіки? Всі ці питання потребують критичного осмислення. Незважаючи на те, що не всі країни офіційно включили електронне урядування у відповідь на пандемію, біль­шість із них повідомили про незначні зміни, якщо такі є, в темпі впровадження електронного уряду з певним коригуванням пріоритетів. Це є важливою ознакою політичної прихильності в кризовий час та свідченням усві­домленої важливості інструментальної цінності електронних урядів як ключового інструменту політики для під­вищення ефективності державного сектору.

Current trends in the system of public relations indicate the development of innovative technologies in management, in turn, the widespread introduction of information and communication technologies stimulates further work on the maximum availability of administrative services. One of the topical issues of modern Ukrainian jurisprudence is the issue of settlement of social relations that were formed during the last period of development of the Ukrainian state - the period of independence. These processes were accompanied by the replacement of Soviet models of society, the adoption of positive world experience, the ratification of international regulations, the rules of which were gradually implemented in the Ukrainian system of law and legal relations. In fact, the article is devoted to one of such issues - the administrative and legal aspects of the activities of mediators, as well as the forms in which it is carried out. The establishment of the institute itself stimulated research on mediation by specialists in various fields of scientific knowledge, and falls in the second half of the XX - early XXI centuries, but within the national legal system, and therefore research of this institute in Ukraine intensified in the late 1990s and are of great relevance today. This is due to systemic transformational changes in society, the formation of information, democratic, legal society, reform of public administration, the judiciary, decentralization processes and more. Mediation is one of the forms of resolving administrative and legal disputes. To achieve this goal it is necessary to implement the following tasks: to explore the categorical meaning of the concepts "forms of administrative activity", "mediation agreement", "mediator"; to formulate own vision of problems of forms of administrative activity of the mediator. The formation of a clear understanding of the basic categorical apparatus and mechanisms for the implementation of norms in the field of mediation is the key to further development of this institution in our country. The study found that mediation is the best way to resolve conflicts as the most acute contradictions, based on modern research of society, the state, aimed at the development of civil society institutions. This type of dispute resolution is currently gaining popularity in the world. The analysis of the situation in the field of mediation in Ukraine makes it possible to identify a set of problems that require further regulation, the formation of quality human resources, ie entities that provide mediation services. ; Сучасні тенденції у системі суспільних відносин свідчать про розвиток інноваційних технологій в управлінні, в свою чергу, широке запровадження інформаційно-комунікаційних технологій стимулює подальшу роботу щодо максимальної доступності надання адміністративних послуг. Однією із актуальних проблематик сучасної української юриспруденції – є питання врегулювання суспільних відносин, що формувалися протягом останнього періоду розвитку української держави – періоду незалежності. Ці процеси супроводжувалися заміною радянських моделей управління суспільством, запозичення позитивного світового досвіду, ратифікація міжнародних нормативно-правових актів, норми яких поступово імплементувалися в українську систему права та правовідносин. Власне, одному із таких питань присвячена стаття – адміністративно-правовим аспектам діяльності медіаторів, а також форми у яких вона здійснюється. Становлення самого інституту стимулювали проведення наукових досліджень із проблематики медіації фахівцями у різних сферах наукових знань, і припадають на другу половину ХХ – початок ХХІ століть, однак в рамках національної системи права, а відповідно і наукові дослідження цього інституту в Україні активізувалися наприкінці 1990-х років і мають на сьогодні значну актуальність. Це пояснюється системними трансформаційними змінами у суспільстві, становленням інформаційного, демократичного, правового суспільства, реформою системи публічного управління, судової системи, процесами децентралізації тощо. Медіація виступає однією з форм вирішення адміністративно-правових спорів. Для досягнення мети необхідно реалізувати наступні завдання: дослідити категоріальний зміст понять «форми адміністративної діяльності», «медіаційна угода», «медіатор»; сформулювати власне бачення проблематики форм адміністративної діяльності медіатора. Формування чіткого розуміння базового категоріального апарату та механізмів реалізації норм у сфері медіації є запорукою подальшого розвитку цього інституту в нашій державі. В результаті проведеного дослідження з'ясовано, що медіація є оптимальним способом вирішення конфліктів як найбільш гострих протиріч, заснована на сучасних дослідженнях суспільства, держави, спрямоване на розвиток інститутів громадянського суспільства. Цей вид врегулювання спорів наразі набирає все більшої популярності у світі. Аналіз ситуації у сфері медіації в України дає змогу виокремити комплекс проблем, що потребують подальшого нормативного врегулювання, формування якісного кадрового потенціалу, тобто суб'єктів, що надають послугу посередництва.

The purpose of the research is to show the newspaper periodicals' publication and functioning peculiarities in the context of the socio political conditions of the time, to reveal the main topics and content of newspapers in the 40-ies of the XXth century. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, objectivity, systematicity, specific analysis, taking into account the methodological pluralism, which is relevant to the modern history science. The scientific novelty lies in the fact that the newspaper periodical' publication and functioning specific in 1940 and its role in forming the general socio political atmosphere in society have been analyzed in the context of social, political and economic challenges of the postwar period, taking into account the influence, politicization of life in Ukraine. The Conclusions. It is identified that the press in the 1940-ies, as well as during the entire Soviet period, played a significant role in the public life of the country. It was the ruling Communist Party that assigned the role of the main propagandist and popularizer of its policy, so even in the conditions of post-war devastation and the economy's recovery, the state sought resources to restore the work of newspaper publishing houses. The periodicals produced and spread information based on the Communist ideology and aimed at shaping the Soviet public opinion. The periodicals of that period had a great influence on various aspects of the economic, sociopolitical and cultural life of the society and implemented quite successfully the press functions defined by the regime: organizational, educational, propaganda, counter-propaganda and sociological functions since newspapers often published articles on sociopolitical and production thematic. Leading themes in the periodicals were the victory in the war, 'the Soviet soldiers' heroism, the 'the Soviet people decisive role and their political vanguard – the Communist Party' in the victory over Fascism, the education of the population in the spirit of the 'Soviet patriotism', the proletarian ideas of internationalism propaganda, the proletarian of the natural and technical sciences achievement' popularization, the struggle against 'bourgeois ideology'. The press assisted the regime in launching ideological campaigns. In particular, slogans of struggle against the 'Ukrainian bourgeois nationalism', 'cosmopolitanism and Zionism' unfairly criticized many science and culture figures. The Soviet regime maximized the ideological function of the periodical press, focusing its efforts on promoting certain values and campaigning for their support by wiping out the function of the press in the public opinion formation, which was based on information activities. ; Мета дослідження – показати особливості виходу та функціонування газетної періодики у 40‑ві рр. ХХст. в контексті суспільно-політичних умов того часу, розкрити основну тематику й зміст матеріалів газетних видань. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, історизму, об'єктивності, системності, конкретного аналізу, з урахуванням чинного сьогодні в історичній науці методологічного плюралізму. Наукова новизна полягає у тому, що особливості виходу та функціонування газетної періодики в 1940‑вірр., її роль у створенні загальної атмосфери у суспільстві аналізуються на тлі соціальних, політичних та економічних викликів повоєнного часу, з урахуванням впливу, насамперед, ідеологізації і політизації життя України. Висновки. Встановлено, що преса в 1940‑вірр., як і взагалі протягом всього періоду існування Радянського Союзу, відігравала важливу роль у житті суспільства як засіб масової інформації, агітації та пропаганди. Саме їй панівна комуністична партія відводила роль головного популяризатора своєї політики, тому навіть в умовах післявоєнної розрухи та відновлення економіки держава шукала ресурси для відновлення роботи редакцій газет. Періодична преса публікувала інформаційні матеріали, які не суперечили панівній ідеології і мали формувати потрібну владі суспільну думку. Періодичні видання мали вагомий вплив на всі аспекти життя суспільства і достатньо успішно реалізували визначені режимом функції преси: організаторську, виховну, пропагандистську, контрпропагандистську і соціологічну, адже на шпальтах газет часто з'являлися матеріали, які висвітлювали суспільні, політичні і виробничі теми. Лейтмотивом стає тема перемоги у війні, героїзму радянських воїнів, "вирішальної ролі радянського народу та його політичного авангарду – комуністичної партії" в перемозі над фашизмом, формування духу "радянського патріотизму", пропаганда ідей пролетарського інтернаціоналізму, післявоєнної відбудови, боротьба з "буржуазною ідеологією". Преса сприяла режиму у розгортанні ідеологічних кампаній. Зокрема, під гаслами боротьби з "українським буржуазним націоналізмом", "космополітизмом та сіонізмом" на її сторінках було безпідставно розкритиковано багатьох діячів науки і культури. Практично знівелювавши функцію преси у формуванні громадської думки, в основі якої лежить інформаційна діяльність, радянський режим максимально посилив її ідеологічну функцію, зосередивши її зусилля на пропаганді певних життєвих цінностей та агітації на їх підтримку.

Purpose of Research. The purpose of the article is to outline the theoretical directions of the study of gastro- diplomacy as an important area of the modern cultural policy, focusing on the emphasis on the practical actions of the state in this sphere, particularly Ukrainian one. Methodology. The methodology of the research includes the combination of general scientific methods of analysis and synthesis. The author uses the heuristic potential of the combination of historical, cultural and other approaches to study the essence of the phenomenon. Scientific novelty. The author is the first who analyses the concept of culinary diplomacy within modern Ukrainian cultural studies. In addition, the author proposes the practical measures of the state in this sphere, particularly in Ukraine, as the most important means of promoting the country's cultural traditions. Conclusions. In our opinion, in the cultural policy, our state must do the following steps: to prepare various specialists in cultural and culinary diplomacy to represent Ukraine as the a special cultural attaché in the EU; to organise and coordinate the cooperation between the state and private sponsors in this area, especially at the regional level; to pay more attention to introduction of different interesting local holidays, events, bizarre food, dishes and drinks on official sites of the regions; to find new resources of financing or new partners, including private ones; to combine the possibilities of their own cultural organizations and countries- partners' ones, involving the cultural institutes and diplomatic workers; to accompany the cultural events of the country with the representation of its national dishes and drinks. Finally, first of all, the state must understand the value of culinary diplomacy for the creation of its image, its recognition and promotion of the national culture in the world. ; Цель работы – определить теоретические направления исследования гастрономической дипломатии как важного направления современной культурной политики с акцентуацией внимания на практических дейст- виях государства, в частности украинского, в этой сфере. Методология исследования основана на сочетании общенаучных методов анализа, синтеза с учетом эвристического потенциала исторического, культурологичес- кого и других подходов с целью более глубокого проникновения в сущность исследуемого феномена. Научная новизна. Впервые в рамках современной украинской культурологии рассматривается понятие гастрономичес- кой дипломатии и предлагаются практические меры государства, в частности украинского, в этой сфере как важнейшего средства продвижения культурных традиций страны. Выводы. В сфере культурной политики го- сударству нужно сделать такие важные шаги: готовить специалистов по культурной, в частности гастрономиче- ской, дипломатии для выполнения функций специального атташе по культуре в представительствах ЕС; отработать и скоординировать совместные действия государства и частных меценатов-сподвижников в этой сфере, особенно на региональном уровне; больше внимания уделять осведомленности: на официальных сайтах регионов размещать подробную информацию об интересных местных праздниках и событиях, а особенно – о необычных блюдах, напитках, продуктах; отыскивать новые методы финансирования и новых партнеров, в том числе частных; сочетать возможности собственных культурных организаций и государств-партнеров, в том числе через институты культуры и дипломатических работников за границей, сочетать меры по представлению культуры своей страны с угощением блюдами и напитками национальной кухни. И наконец, государство долж- но прежде всего осознать ценность гастрономической дипломатии для формирования имиджа, узнаваемости и продвижения национальной культуры в мире. ; Мета роботи – окреслити перспективи дослідження гастрономічної дипломатії як важливого напряму сучасної культурної політики з акцентуацією уваги на практичних діях держави, зокрема української, у цій сфері. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових методів аналізу, синтезу з урахуванням евристичного потенціалу поєднання історичного, культурологічного та іншого підходів з метою більш глибокого проникнення в сутність досліджуваного феномена. Наукова новизна. Вперше в межах сучасної української куль- турології розглядається поняття гастрономічної дипломатії та пропонуються практичні заходи держави, зокрема української, у цій сфері як найважливішого засобу промоції культурних традицій країни. Висновки. У сфері куль- турної політики держави, на нашу думку, потрібно зробити такі важливі кроки: готувати фахівців з культурної, зокрема гастрономічної, дипломатії для виконання функцій спеціального аташе по культурі у представництвах ЄС; відпрацювати і скоординувати спільні дії держави і приватних меценатів-сподвижників у цій сфері, особливо на регіональному рівні; більше уваги приділяти поінформованості: на офіційних сайтах регіонів розміщувати де- тальну інформацію про цікаві місцеві свята і події, а особливо – про незвичні страви, напої, продукти; відшукува- ти нові методи фінансування і нових партнерів, у тому числі приватних; поєднувати можливості власних культурних організацій і держав-партнерів, зокрема через інститути культури і дипломатичних працівників за кордоном, поєднувати заходи з представлення культури своєї країни з частуванням стравами і напоями національної кухні. І насамкінець, держава повинна насамперед усвідомити цінність кулінарної дипломатії для формування іміджу, впізнаваності і промоції національної культури у світі.

ilustraciones ; Resulta paradójico que habiendo 690 millones de personas que padecen hambre, cada año se pierdan alrededor del 14% de los alimentos en todo el mundo. Debido a sus impactos ambientales, económicos y sociales, su mitigación contribuye a la sostenibilidad del medio ambiente y al logro de la seguridad alimentaria y nutricional. A raíz de que en Chile se desconoce la situación de esta problemática, el presente trabajo tuvo por objeto aproximarse a las pérdidas de alimentos (PA) hortícolas en la Zona Central de Chile, estudiando sus relaciones con distintos modelos de producción y estrategias de comercialización, además de sus repercusiones en las dimensiones de la Seguridad Alimentaria y Nutricional como en los principios de la Soberanía Alimentaria. A partir de un estudio cualitativo donde se entrevistó a ocho asistentes técnicos y once agricultores agroecológicos como convencionales, se encontraron diversas y complejas relaciones entre las variables estudiadas. Según los entrevistados, la etapa que más repercute en las pérdidas generadas es la producción por parte de los productores agroecológicos, mientras quienes producen de manera convencional manifestaron como etapa crítica la comercialización. Los entrevistados perciben una repercusión principalmente económica producto de las pérdidas generadas, aunque son conscientes de cómo factores estructurales y de tipo ambiental inciden en esta problemática, los que se encuentran fuera de su alcance y los limitan en llevar a cabo acciones para su mitigación. Quienes producen de manera agroecológica y utilizan las canastas de alimentos aportan más a los principios de la Soberanía Alimentaria en relación a la mitigación de las pérdidas de alimentos, no obstante, el acceso a recursos repercute transversalmente al modelo de producción, siendo un aporte a la SoA y a la disminución de las pérdidas de alimentos cuando se tiene acceso y control sobre ellos. Se concluye que el presente trabajo se hace relevante al pretender ampliar el análisis de esta problemática dada su complejidad según las variables estudiadas, identificando la etapa de comercialización y variables de tipo estructural como las principales responsables en la generación de pérdidas en manos de los agricultores. Si de verdad se pretende contribuir a mitigarlas, esta problemática debe abordarse desde variables de tipo ambiental, social, económico y político, donde la Seguridad Alimentaria y Nutricional como la Soberanía Alimentaria tengan cabida. (Texto tomado de la fuente) ; It is paradoxical that with 690 million people suffering from hunger, around 14% of the world's food is lost each year. Due to its environmental, economic and social impacts, its mitigation contributes to environmental sustainability and the achievement of food and nutritional security. Since the situation of this problem is unknown in Chile, the present work aimed to approach horticultural losses in the Central Zone of Chile, studying their relationships with different production models and marketing strategies, in addition to their impact on the dimensions of Food and Nutritional Security as well as on the principles of Food Sovereignty. Based on a qualitative study where eight technical assistants and eleven agroecological and conventional farmers were interviewed, diverse and complex relationships were found between the variables studied. According to the interviewees, the stage that has the greatest impact on the losses generated is production by agroecological producers, while those who produce conventionally stated that marketing is the critical stage. The interviewees perceive a mainly economic repercussion as a result of the losses generated, although they are aware of how structural and environmental factors affect this problem, which are beyond their reach and limit them in carrying out actions to mitigate them. Those who produce in an agroecological manner and use food baskets contribute more to the principles of Food Sovereignty in relation to the mitigation of food losses, however, access to resources has a transversal impact on the production model, being a contribution to the SoA and to the reduction of food losses when they have access and control over them. It is concluded that the present work is relevant when attempting to broaden the analysis of this problem given its complexity according to the variables studied, identifying the marketing stage and structural variables as the main responsible for the generation of losses in the hands of farmers. If we really intend to contribute to mitigate them, this problem must be approached from environmental, social, economic and political variables, where Food and Nutritional Security and Food Sovereignty have a place. (Text taken from source) ; Maestría ; Magíster en Seguridad Alimentaria y Nutricional ; Seminario de profundización en sostenibilidad alimentaria

Oferta y demanda provocan tensiones bajo las cuales se llevan a cabo la producción y la adquisición de bienes valuados. La investigación se enmarca por la Teoría de la Economía de las Prácticas Sociales de Pierre Bourdieu, la misma que concibe al derecho como un mercado productor de diversos capitales como lo son el capital jurídico y el político, pero además el capital burocrático en un nivel alto de importancia. La metodología configurada para este trabajo es complementaria, conforme la cual se hizo uso de información objetiva del campo, estadísticas institucionales y aplicación de cuestionarios a estudiantes de los dos subcampos identificados, el de Licenciatura en Derecho y el de posgrado, el programa de Maestría en Derecho Penal y Ciencias Penales del Instituto de Ciencias Sociales y Humanidades de la Universidad Autónoma del Estado de Hidalgo. Asimismo, se realizaron entrevistas semiestructuradas a Informantes Clave, para conocer con mayor profundidad el aspecto subjetivo de la realidad social estudiada. El mercado educativo del derecho conserva formas de pensamiento jurídico clásico, sin embargo, produce posiciones híbridas laborales, fenómenos endogámicos y pretensiones e intereses científicos que no se llevan a la práctica, lo cual devela necesidades de transformación e innovación del campo para adecuarse a la actualidad social. ; A oferta e a demanda provocam tensões sob as quais ocorre a produção e aquisição de bens de valor. A pesquisa é enquadrada pela Teoria da Economia de Práticas Sociais de Pierre Bourdieu, que concebe o direito como um produtor de mercado de capitais diversos, como capital jurídico e político, mas também de capital burocrático de alto nível de importância. A metodologia utilizada neste estudo é complementar, utilizando informações objetivas da área, estatísticas institucionais e a aplicação de questionários aos estudantes das duas subáreas identificadas, o programa de graduação em Direito e o programa de pós-graduação em Direito Penal e Ciências Criminais do Instituto de Ciências Sociais e Humanas da Universidade Autônoma do Estado de Hidalgo. Também foram realizadas entrevistas semi-estruturadas com informantes-chave, a fim de obter uma compreensão mais profunda do aspecto subjetivo da realidade social estudada. O mercado de educação jurídica conserva formas de pensamento jurídico clássico, porém, produz posições de trabalho híbridas, fenômenos endogâmicos e pretensões e interesses científicos que não são postos em prática, o que revela a necessidade de transformação e inovação no campo, a fim de se adaptar à realidade social atual. ; Supply and demand cause tensions under which the production and acquisition of valued goods takes place. The research is framed by Pierre Bourdieu's Theory of the Economy of Social Practices, the same one that conceives of law as a market that produces various capitals such as legal and political capital, but also bureaucratic capital at a high level of importance. Social production is, in terms of Bourdieu´s theory, the generation of capitals and dispositions in a specific social field. The capitals are the resources or accumulated work that the agents possess according to the interests or inclinations of the same field. Dispositions are those ways of seeing the world, of thinking, feeling, acting or constructing reality that are internalized by the agents that actively intervene within the social field. Therefore, what I know it produces in the field, conceived as a market, in a certain way it reproduces itself there. Capitals and dispositions that the field requires or that are considered effective in it, due to their value as merchandise, prevail. The methodology configured for this work is complementary, according to which use was made of objective information from the field, institutional statistics and the application of questionnaires to students in the two identified subfields, the undergraduate program in Law and the graduate program, the Master's Degree in Criminal Law and Criminal Sciences of the Institute of Social Sciences and Humanities of the Autonomous University of the State of Hidalgo. Semi-structured interviews were also carried out with Key Informants to learn more about the subjective aspect of the social reality studied. The educational market of law preserves the forms of classical legal thought, however, it also produces hybrid work positions, endogamous phenomena, and teaching or scientific intentions, which reveals the needs of transformation and innovation of the field to adapt to the current social situation.

Abstract. Taking into account the fact that the comprehensive research of the basic elements of the insurance behavior of the households is nearly non-existent, and the insurance behavior of the households is characterized by the poor insurance culture, misunderstanding of the advantages and necessity of the insurance, the establishment of the factors of impact on its formation and identification of those influencing on the insurance behavior most of all among the myriad of factors becomes especially topical. The performed research digest allowed concluding that the interpretation of the insurance behavior essence is limited and does not take into account its saving and consumer-related nature. So, it was proposed to determine the insurance behavior as the variety of the financial behavior of the households oriented to the provision of the financial protection of the households at the expense of the monetary funds formed by means of payment of the insurance premiums and earnings from the investment of the resources of these funds. It was also proposed to divide the factors of impact on the insurance behavior of the households into the external and internal causes in the course of the research conducted. The analysis of the dynamics of the unemployment rate, average salary, minimum official wage and minimum pension was performed for the purpose of establishment of the degree of impact of the macroeconomic factors on the insurance behavior of the households. The level of impact of the demographic factors such as person's age and gender on his/her insurance behavior was substantiated with the use of the analysis of the dynamics and structure of the membership of non-state pension funds. The data of the conducted research suggest that such factors as the political and social stability, condition of the labour market, income level of the households, warrants of insurance benefits, financial literacy and insurance culture, psychological personality type, acts of God, and pandemics have the greatest impact on the shaping of the insurance behavior of the households. Such factors as the rumor, pieces of advice from relatives or friends, and religion have impact on the insurance behavior to a lesser extent. The reformation of the Ukrainian insurance market regulation model would enable to eliminate the problems holding back shaping of the active insurance behavior of the households. Keywords: insurance behavior of the households, external factors, internal factors, insurance culture, warrants of insurance benefits. JEL Classification G22, D19 Formulas: 0; fig.: 2; tabl.: 2; bibl.: 23. ; Анотація. Зважаючи на те, що в Україні комплексного дослідження основних елементів страхової поведінки домогосподарств практично немає, а страхова поведінка домогосподарств характеризується низькою страховою культурою, нерозумінням вигідності і необхідності страхування, особливої актуальності набуває визначення факторів, що впливають на її формування, і виявлення серед множини факторів тих, що впливають на страхову поведінку найбільше. Проведений огляд наукових праць дозволив зробити висновок, що трактування сутності страхової поведінки нечисленні і не враховують її заощаджувальний і споживчий характер. Тому було запропоновано визначати страхову поведінку як різновид фінансової поведінки домогосподарств, спрямований на забезпечення фінансового захисту домогосподарств за рахунок грошових фон­дів, що формуються шляхом сплати страхових платежів і доходів від розміщення коштів цих фондів. У ході проведеного дослідження також було запропоновано поділяти фактори впливу на страхову поведінку домогосподарств на екзогенні і ендогенні. Проведено аналіз динаміки рівня безробіття, середньої заробітної плати, мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії для виявлення ступеня впливу макроекономічних факторів на страхову поведінку домогосподарств. Обґрунтовано рівень впливу демографічних факторів, таких як вік і стать особи, на її страхову поведінку за допомогою аналізу динаміки і структури учасників недержавних пенсійних фондів. Дані проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що найбільший вплив на формування страхової поведінки домогосподарства мають такі фактори, як політична і соціальна стабільність, стан ринку праці, рівень доходів домогосподарств, гарантії страхових виплат, фінансова грамотність і страхова культура, психологічний тип особистості, стихійні лиха, пандемії. Меншою мірою на страхову поведінку впливають такі чинники, як чутки, поради родичів або друзів, релігія. Усунути негаразди, що стримують формування активної страхової поведінки домогосподарств дозволить реформування моделі регулювання страхового ринку України. Ключові слова: страхова поведінка домогосподарств, екзогенні фактори, ендогенні фактори, страхова культура, гарантії страхових виплат. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 23.

Esta tesis pone en evidencia la regresión pensional que se produce con la línea jurisprudencial contenida en las sentencias de tutela SU-230 de 2015, SU-427 de 2016, SU 395 de 2017, SU-631 de 2017, SU-068 de 2018, SU-140 de 2019 y SU-182 de 2019, emitidas por la Corte Constitucional, que excluye el ingreso base de liquidación (IBL) del régimen de transición de la Ley 100 de 1993 y, por tanto, para liquidarlo ordena se aplique lo consignado en esta nueva legislación (artículos 21 y 36) . Sustenta tal postura en que si se aplicara la legislación anterior para establecer el IBL, las finanzas del sistema pensional colapsarían en perjuicio del interés general, la equidad, la solidaridad y afectaría la cobertura de futuras generaciones. Muy por el contrario, sostenemos los autores que tal postura es contraria a la Constitución Política y a normas de la Convención Americana de Derechos Humanos, toda vez que la tal fragilidad del sistema pensional es una falacia, pues son muchos los dividendos o utilidades que generan los recursos que capta. Sumado a lo anterior, creemos que las pensiones al construirse con aportes, su diseño legal está delineado de tal manera que sea rentable, y si ello, hipotéticamente, no ocurre, el problema es del diseño legal y tal fracaso no puede ser asumido por los trabajadores. Por otro lado, consideramos que los afiliados al sistema cumplen con los principios de solidaridad, equidad e interés general cuando realizan sus aportes, por tanto no se les puede exigir más esfuerzos y mucho menos reduciendo las pensiones. Finalmente, creemos que tal postura jurisprudencial está derogando los principios del derecho laboral individual como la favorabilidad, la inescindibilidad y la interpretación favorable al trabajador en caso de duda, por principios colectivistas y abstractos no susceptibles de demostración como la solidaridad, el interés general, la equidad, entre otros, que en nada su pueden contraponer a derechos laborales como las pensiones, de construcción individual, que protege a personas de la tercera edad y que tienen la naturaleza de sociales y fundamentales. ; This thesis highlights the pension regression that occurs with the jurisprudential line contained in the tutelage judgments SU-230 of 2015, SU-427 of 2016, SU 395 of 2017, SU-631 of 2017, SU-068 of 2018, SU-140 of 2019 and SU-182 of 2019, issued by the Constitutional Court, which excludes the base income for liquidation (IBL) of the transition regime of Law 100 of 1993 and, therefore, to liquidate it, it orders the application of the provisions in this new legislation (articles 21 and 36). He supports such a position that if the previous legislation were applied to establish the IBL, the finances of the pension system would collapse to the detriment of the general interest, equity, solidarity and would affect the coverage of future generations. On the contrary, the authors maintain that such a position is contrary to the Political Constitution and to the norms of the American Convention on Human Rights, since the fragility of the pension system is a fallacy, since there are many dividends or profits generated by the resources it captures. In addition to the above, we believe that pensions, when built with contributions, their legal design is outlined in such a way that it is profitable, and if this, hypothetically, does not occur, the problem is of legal design and such failure cannot be assumed by the workers. On the other hand, we consider that the members of the system comply with the principles of solidarity, equity and general interest when they make their contributions, therefore we cannot demand more efforts from them, much less reducing pensions. Finally, we believe that such jurisprudential stance is repealing the principles of individual labor law such as favorability, inseparableness and interpretation favorable to the worker in case of doubt, by collectivist and abstract principles not susceptible of demonstration such as solidarity, general interest, equity, among others, that cannot be set against labor rights such as pensions, individually constructed, which protects the elderly and which are social and fundamental in nature. ; Magister en Derecho Administrativo ; Maestría

The article examines the legal culture as a necessary element in the management activities carried out by local governments in Ukraine. The author analyzes the initiatives, preconditions and approaches to the proper use of legal culture in the activities of local governments, their impact on the legal culture of society, as well as the degree and quality of services guaranteed by fundamental human rights and freedoms by the state.The author analyzes the concept of legal culture in relation to its practical application in the management of local self-government in terms of efficiency and use of opportunities for the development of territorial communities. It also emphasizes the new disposition of local self-government, when as a result of reforming the administrative-territorial structure of Ukraine, new territorial communities were formed, thus forming the basis of a new subregional level – new united districts; accordingly, the new territorial communities were given powers that were previously exercised by a network of local executive offices, and most importantly - their own financial and land resources. The author draws attention to the successful technical implementation of local government reform, and at the same time increasing the role of the value system in local self-government, in particular raising the level of legal culture and legal awareness in communities and in modern society as a whole.Thus, according to the author of the article, it is based on the results of the formation of local authorities that the local elite is formed, which should contribute in every way to raising the legal culture and legal awareness of the population.The author of the article substantially studies the modern theoretical origins of legal culture from its philosophical and legal characteristics to the legal culture of municipal management as a specific type of management culture in the legal culture of society, the value of legal culture in relation to society (or its parts) to management or management personnel.The author also draws attention to the processes that take place depending on the level of legal culture and notes the views of other researchers of legal culture on the construction of possible internal confrontations among local elites.In the conclusions, the author notes that the value of legal culture lies in certain modern methodological standards that should be introduced in such public authorities as local government, thus disseminating successful international practices, values and institutional experience.Keywords: legal culture, legal culture of society, local governments, territorial communities, management activities ; В статті досліджено правову культуру як необхідний елемент в управлінській діяльності, що здійснюється органами місцевого самоврядування в Україні. Проаналізовано ініціативи, передумови та підходи щодо належного використання правової культури в діяльності органів місцевого самоврядування, їх вплив на правову культуру суспільства, а також ступінь та якість надання послуг і сервісів, що гарантуються через основні права і свободи людини державою. Автором аналізується поняття правової культури щодо його практичного застосування в управлінській діяльності місцевого самоврядування в аспекті ефективності та використанні можливостей для розвитку територіальних громад. Також наголошується на новій диспозиції місцевого самоврядування, коли в результаті реформування адміністративно-територіального устрою України утворились нові територіальні громади, склавши тим самим основу нового субрегіонального рівня – нових об'єднаних районів; відповідно новим територіальним громадам було передано повноваження, які раніше здійснювались мережею представництв органів виконавчої влади на місцях, і головне – власний фінансовий та земельний ресурс. Автор звертає увагу на успішну технічну реалізацію реформування місцевого самоврядування, а разом з тим і підвищення ролі системи цінностей в місцевому самоврядуванні, зокрема підвищення рівня правової культури і правосвідомості як в громадах так і в сучасному суспільстві загалом. Так, на думку автора статті, саме за результатами формування органів місцевої влади формується і місцева еліта, що має всіляко сприяти підвищенню правової культури та правової обізнаності населення. Автором статті змістовно досліджено сучасні теоретичні витоки правової культури від її філософсько-правових характеристик до розгляду правової культури муніципального управління як специфічного виду культури управління в правовій культурі суспільства, цінності правової культури по відношенню суспільства (чи його окремих частин) до органів управління чи окремих управлінських кадрів. Також автором звертається увага на процеси, що відбуваються залежно від рівня правової культури та відзначаються думки інших дослідників правової культури, щодо конструювання можливих внутрішніх протистоянь серед місцевих еліт. У висновках автором зазначено, що цінність правової культури полягає у певних сучасних методологічних стандартах, які слід запроваджувати в таких публічних органах влади як місцеве самоврядування, поширюючи тим самим успішні міжнародні практики, ціннісний та інституційний досвід. Ключові слова: правова культура, правова культура суспільства, органи місцевого самоврядування, територіальні громади, управлінська діяльність

Abstract [Introduction]: Proper waste management, in its stages of collection, treatment, and disposal, is one of the environmental challenges countries worldwide currently face. Generally, in each nation, government authorities give special attention to large cities, discriminating against rural localities due to the lack of economic and technical resources to treat and dispose of the waste properly in these sites, being the settlers responsible for giving proper management to their waste; however, the practices that they perform are not reported. [Objective]: To diagnose the current waste management by settlers of three rural localities with a medium degree of marginalization, corresponding to Colonia Hidalgo, Ejido Zaragoza, and Plan de Guadalupe in Sombrerete (Zacatecas, Mexico). [Methodology]: The information was obtained by applying a survey-type questionnaire to a representative sample of each locality. [Results]: It was determined that the uncontrolled burning of waste is the most performed practice; organic waste is used as livestock feed in non-sanitary conditions; recyclable waste is separated, but only part of it is sold; fertilizer sacks are reused, and pesticide containers are burned in uncontrolled conditions; these practices affect the environment and the settlers' health. [Conclusions]: The lack of attention from government authorities in waste management in rural and marginalized localities is evident so that the settlers develop unsustainable practices. ; [Introducción]: Actualmente, el manejo adecuado de los residuos es uno de los retos ambientales a los que se enfrentan todos los países, en sus etapas de recolección, tratamiento y disposición. Generalmente, en cada nación, las autoridades gubernamentales prestan especial atención a las grandes ciudades, discriminando a localidades rurales; esto, derivado de una falta de recurso económico y técnico para tratar y disponer adecuadamente los residuos en estos sitios, por lo cual quedan como responsables las poblaciones de dar un manejo propio a sus residuos; sin embargo, no se tienen documentadas sus prácticas para tal fin. [Objetivo]: Se realizó un diagnóstico del manejo actual que se les da a los residuos en tres localidades rurales con grado medio de marginación, correspondientes a Colonia Hidalgo, Ejido Zaragoza y Plan de Guadalupe en Sombrerete (Zacatecas, México). [Metodología]: La información se obtuvo de la aplicación de un cuestionario tipo encuesta a una muestra representativa de cada una de las localidades. [Resultados]: Se determinó que la quema incontrolada de residuos es la práctica más realizada; los residuos orgánicos se utilizan como alimento para ganado en condiciones insalubres; los residuos susceptibles a reciclaje se separan, pero solo se vende una parte; los sacos de fertilizantes se reutilizan, y los contenedores de pesticidas se queman en condiciones incontroladas; prácticas que afectan el ambiente y la salud de la gente. [Conclusiones]: Se evidencia la falta de atención por parte de autoridades gubernamentales en el manejo de residuos en localidades rurales y marginadas, donde se recurre a prácticas insostenibles. ; [Introdução]: Atualmente, o tratamento adequado dos resíduos é um dos desafios ambientais que todos os países enfrentam, nas suas fases de recolhimento, tratamento e eliminação. Em geral, em cada nação, as autoridades governamentais prestam uma atenção especial às grandes cidades, discriminando as localidades rurais resultantes de uma falta de recursos económicos e técnicos para tratar e dispor adequadamente os resíduos nesses locais, sendo os habitantes responsáveis pela gestão dos seus resíduos, no entanto, as práticas que eles realizam não estão documentadas. [Objetivo]: Foi realizado um diagnóstico do manejo atual dado aos resíduos por povoadores de três localidades rurais com grau médio de marginalização, correspondendo a Colônia Hidalgo, Ejido Zaragoza e Plan de Guadalupe em Sombrerete (Zacatecas, México). [metodologia]: A informação foi obtida da aplicação de um questionário tipo entrevista a uma amostra representativa de cada uma das localidades. [Resultados]: A queima descontrolada de resíduos foi considerada a prática mais utilizada; os resíduos orgânicos são usados como alimentos para animais em condições insalubres; os resíduos susceptíveis de reciclagem são separados, mas apenas uma parte é vendida; os sacos de fertilizantes são reutilizados e os recipientes de pesticidas são queimados em condições não controladas; práticas que afetam o ambiente e a saúde dos povoadores. [Conclusiones]: É evidente a falta de atenção por parte das autoridades governamentais no tratamento de resíduos em localidades rurais e marginalizadas, recorrendo aos povoadores a práticas insustentáveis.