The article is devoted to the issues of determining the concepts of concession and concession agreement. The analysis of history of establishment and development of concession relations in different countries is conducted. The features of concession relations at the present stage are studied. A conclusion, that by its origin a concession is an economic activity on the basis of economic legal relationships that combine in it permission to realization of corresponding activity with contractual bases, is grounded. Legal nature of concession agreement as a public economic agreement is argued. Proposals to the definition of concession and concession agreement in the legislation of Ukraine are stated, taking into account the fact that they mediate delegation of authority to perform public functions on the basis of public-private partnership under the control of the concessionary. This investment is an indispensable condition for concessions of public property ; Статья посвящена вопросам определения понятий концессии и концессионного договора. Проведен анализ истории становления и развития концессионных отношений в разных странах. Исследуются особенности концессионных отношений на современном этапе. Обоснован вывод, что по своей природе концессия является хозяйственной деятельностью на основе хозяйственных правоотношений, которые сочетают в себе разрешение на осуществление соответствующей деятельности с договорными основами. Аргументирована правовая природа концессионного договора как публичного хозяйственного договора. Сформулированы предложения к определению понятий концессии и концессионного договора в законодательстве Украины с учетом того, что они опосредствуют делегирование полномочий на выполнение публичных функций на основе публично-частного партнерства под контролем концессиедателя, при этом инвестиции являются обязательным условием передачи в концессию публичной собственности ; Статтю присвячено питанням визначення понять концесії і концесійного договору. Проведено аналіз історії становлення та розвитку концесійних відносин у різних країнах. Досліджуються особливості концесійних відносин на сучасному етапі. Обґрунтовано висновок, що за своєю природою концесія є господарською діяльністю на основі господарських правовідносин, які поєднують в собі дозвіл на здійснення відповідної діяльності з договірними засадами. Аргументовано правову природу концесійного договору як публічного господарського договору. Сформульовано пропозиції до визначення понять концесії і концесійного договору у законодавстві України з урахуванням того, що вони опосередковують делегування повноважень на виконання публічних функцій на засадах публічно- приватного партнерства під контролем концесієдавця, при цьому інвестиції є обов'язковою умовою передачі у концесію публічної власності.
The instruments of financial and economic support municipalities in the context of power and financial powers decentralization are studied. Ways and mechanisms for implementation of appropriate instruments in Ukraine's economy are proposed. Is determined to local governments to use fiscal policy, not only as a source of direction and content of the municipal budget, but also as a flexible and effective lever to address the problem of increasing incentives innovative growth of the local economy. The implementation of reasonablescale interest rate differential taxation are considered. Important is the creationof municipal reserve funds and development funds. In this context, the need for a fundamental paradigm shift - to reconceptualize municipal structures in the context of local finance management system and decentralization. Local authorities should always spend limited funds with maximum profits. All decisions should be based on comprehensive analysis of factors feasibility and effectiveness of expenditure, costs of budget programs. The economy of Ukraine is in the stage of active transformation, remaining in an extremely difficult situation, finding directions and factors for attracting economic actors, people and authorities to maintain stability and improve the efficiency of management. The platform for reforming local self-government in Ukraine is laid. The Verkhovna Rada of Ukraine adopted a number of legislative acts aimed at the decentralization of power and financial powers, in particular: the Law of Ukraine "On the Principles of State Regional Policy", the Law of Ukraine "On the Voluntary Association of Territorial Communities", the Law of Ukraine "On Amendments to the Budget Code Ukraine on the reform of intergovernmental fiscal relations ", the Law of Ukraine" On Amendments to the Tax Code of Ukraine and Certain Legislative Acts on Tax Reform ", other legislative acts of Ukraine on the reform of the budget jet and tax systems on the way to decentralization of power in Ukraine. However, the tasks ...
Public administration decisions in the energy sector in terms of harmonization of European integration processes are considered. The process of European integration of Ukraine provides for reform of all sectors of the national economy on the basis of an innovative model of development. According to Agreement on Partnership and Cooperation between Ukraine and the EU, energy, nuclear safety and environmental protection referred to the priority areas of bilateral relations. The national legislation in the field of nuclear safety, radiation and socio-economic protection of population, as well as the consequences of the Chernobyl disaster are analysed. It is concluded that the adoption of appropriate laws is not sufficient factor for eliminations of the catastrophic effects of anthropogenic and natural disasters. It is required evidence-based measures and provided with appropriate funding mechanisms for the implementation of programs of planned activities. In Ukraine there is no national system for radioactive waste management that poses a threat to national security and sustainable economic development, and can be a serious obstacle to European integration of Ukraine. ; Розглядаються державно-управлінські рішення щодо безпеки в енергетичній галузі в умовах гармо-нізації євроінтеграційних процесів. Процес європейської інтеграції України передбачає реформування всіх секторів національної економіки на засадах інноваційної моделі розвитку. Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС енергетика, ядерна безпека та охорона навколишнього середови-ща віднесені до пріоритетних напрямів двосторонніх відносин. Аналізується національне законодавство у сфері забезпечення ядерної безпеки, протирадіаційного та соціально-економічного захисту населення, а також стосовно ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Робиться висновок про те, що при-йняття відповідних законів не є достатнім фактором ліквідації наслідків катастрофічних явищ техноген-ного і природного характеру. Потрібні науково обґрунтовані і ...
У статті проаналізовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення розвитку галузі будівництва житлового фонду України. Авторами означено основні недоліки чинного законодавства та їх негативні наслідки на формування інвестиційного клімату у сфері будівництва житла. Автори статті акцентують увагу на необхідності забезпечення населення України доступним житлом. Для вирішення цієї проблеми авторами запропоновано два альтернативних шляхи: на державному рівні – удосконалення чинного законодавства задля створення сприятливих умов для будівництва соціального і доступного житла і на муніципальному рівні – розробка та реалізація програм реконструкції застарілого житлового фонду міста. За першим напрямом авторами запропоновано удосконалити окремі чинні правові норми та узагальнити зміни у новому Житловому кодексі України, у тому числі стосовно державних стандартів та норм будівництва житла відповідно до стандартів ЄС. За другим напрямом у статті запропоновано авторську програму реконструкції застарілого житлового фонду на прикладі міста Дніпро та детальний, по-кроковий механізм її реалізації. Крім того, розкрито механізм виконання Програми який є досить складним та чітко визначені його організаційні, фінансові та контрольні складові. Авторами обґрунтована необхідність співпраці органів місцевого самоврядування, бізнес структур та громадянського суспільства для вирішення проблеми реконструкції застарілого житлового фонду міста та схематично означено напрями такої співпраці.
Запропоновано з метою реалізації даної Програми об'єднати й спрямувати зусилля державних, муніципальних, громадських і комерційних структур на комплексне вивчення та вирішення проблем пов'язаних з покращенням якості існуючого і створення нового житлового фонду та оновленням інженерних мереж. Також, пропонується передбачити в муніципальному та державному бюджетах кошти для часткового фінансування робіт з реконструкції застарілого житлового фонду та інженерних мереж, а також створення привабливих умов для залучення приватних інвесторів для реалізації даної Програми.
Авторами обґрунтовано, що реалізація Програми реконструкції застарілого житлового фонду на основі угод про публічно-приватне партнерство дасть змогу реально вирішити проблему забезпечення населення кожної окремої територіальної громади високоякісним житлом. Поєднання фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування та приватного бізнесу за участі й під контролем громадських організацій зробить громадянське суспільство не лише споживачем, але й учасником процесу ефективного розвитку житлового фонду міста.
In the paper performs the SWOT-analysis of innovative business in Ukraine. The major indicators of innovative activity in Ukraine are analyzed. The factors, that inhibit the activation of the functioning of small and medium enterprises in innovation, are investigated, among which: insufficient infrastructure to support innovative entrepreneurship; insufficient budgetary funds for scientific and technical sphere; the lack of venture capital and the underestimation of the stock and mechanisms; insufficiently stable financial condition of enterprises; a weak stimulation of the development of innovative financing of non-state (lack of venture financing); administrative barriers (according to foreign experts, to 8% of revenue spent by entrepreneurs on overcoming administrative barriers); lack of an integrated legal support of innovative entrepreneurship; lack of motivation on the part of entrepreneurs for using the results of scientific research budget in innovation; lack of effective development of innovative entrepreneurial environment; insufficient level of innovation culture; limited access to information innovation environment; lack of support for small innovative businesses at regional level.The results of this research suggest the need to address the major challenges for the development of innovative business in Ukraine in the contemporary economy. Among them: creating an enabling institutional, structural, legal and other condition for the development of innovative entrepreneurship in the industrial sector and the service sector, including through the extensive use of technology «single window»; formation of an effective competitive sector of innovative business based on strategic relations with big business, synergy with governments at the regional and local levels; the accelerated growth and sustainability of innovative entrepreneurship by improving the development and support of small and medium-sized enterprises, strengthening the role of innovative entrepreneurship in the gross regional product in terms of intensification of regional development in Ukraine, improving the quality of life in cities and regions.The proposals to enhance the development of innovative entrepreneurship as the effective form of public-private partnership in Ukraine are developed. To improve the situation in the innovative business in the short term expedient implementation of a number of the following activities: analysis of the actual state of development of innovative business; increase in the number of small enterprises in innovation, as close to the standards of building an innovative economy (60-80%); creating the conditions for small businesses to reduce costs by introducing new products to improve competitiveness; ensure access of small innovative businesses to various sources of funding in order to reduce the costs of the introduction of innovative products; implementation of the selection of projects that require subsidies; formation of a system of training for the innovation sphere, which in the future should be gradually integrated into the international system; the creation of the state of scientific and methodological center of a multi-level system of training specialists in the field of innovation; formation of innovative infrastructure objects, for example, a consortium whose main task should be to find and implementation of large innovative projects related, usually with the use of new technologies.
Стаття присвячена визначенню та обґрунтуванню необхідних структурно-органі-заційних змін і формулюванню на їх основі рекомендацій з удосконалення регуля-торно-управлінської діяльності центральних органів державного управління щодомагістральних трубопровідних систем.Особливий акцент зроблено на необхідності вдосконалення діяльності централь-них органів державного управління щодо таких систем. Обґрунтовано, що впроваджу-вати зміни потрібно в процесах і процедурах взаємодії всіх зацікавлених учасниківгалузевого, державного і міждержавного рівнів організаційної ієрархії взаємовідно-син у сфері магістрального транспортування нафти і газу. Запропоновано структурнусхему державного управління функціонуванням вітчизняних нафтогазових трубо-провідних транспортних систем і підземних сховищ газу.Відзначено, що вирішення проблем ефективного використання магістральнихтрубопровідних систем України є можливим лише на шляху їх докорінної структур-ної і функціональної реорганізації за європейськими стандартами, з подальшою інте-грацією в європейські, а за необхідності і в світовий ринки. При цьому в першу чергунеобхідно запровадити запропонований у статті диференційований підхід до процесіврегулювання і управління діяльністю мережі вітчизняних транспортних трубопро-відних систем відповідно до різних рівнів ієрархії управління.Уточнено суть основних складових комплексного механізму державного управ-ління функціонуванням магістральних трубопровідних систем України. Узагальненозагальнодержавні пріоритети України при використанні запропонованого принципуфункціонування магістральних трубопровідних систем на умовах утворення багато-сторонніх міждержавно-приватних партнерств. ; The article is devoted to necessary structural and organizational changes determinationand substantiation and formulation on its basis the recommendations to improve thecentral governments regulatory and management activities on the main pipeline systems.Special accent is placed for the need to improve the activity of the central governmentson such systems. It is ...
Based on the analysis of educational and regulatory documents, the main pedagogical principles of the State Service for Education Quality of Ukraine (SSEQU) are summarized: a) basic pedagogical principles of SSEQU's activity, which are defined by the legislator as basic principles of state educational policy (people orientedness; primacy of the law; ensuring the quality of education and equal access to education; humanism; democracy; unity of teaching, upbringing and development, etc.); b) principles that determine the legal sphere of the SSEQU's activity (institutional separation of control functions and functions ensuring the activities of educational institutions; transparency and publicity of management decisions; responsibility and accountability of education authorities and educational institutions to society; public administration; public partnership etc); c) pedagogical principles that guide and structurally organize SSEQU's activities (universal design and reasonable adaptation; scientific nature of education; diversity of education; integrity and continuity of education; integration with the labor market; freedom of choosing the types, forms and pace of education, educational program, educational institution; academic integrity; academic freedom, etc.Empirical data analysis based on the educational process participants' views on the factors, which comprise educational quality, revealed that the interviewees valued most the level of qualification, experience, knowledge and skills of their teachers, educational and methodological support, the use of new technologies and innovations in teaching for achieving quality education. Interaction and cooperation between education stakeholders was identified as important by teachers and students, and less important – by parents. Interviews with students - prospective educational experts revealed that they valued the sequence of communication skills, knowledge and skills of expert activity, experience and knowledge of pedagogical activities. Keywords: quality of education; SSEQ of Ukraine; state system of monitoring the quality of education; educational expert, audit of educational institutions. ; На основі аналізу науково-педагогічних та нормативних джерел узагальнено основні педагогічні засади діяльності Державної служби якості освіти України (ДСЯО). Виокремлено: а) основоположні педагогічні засади діяльності (ДСЯО), що їх законодавець визначив як основні принципи освітньої політики держави (людиноцентризм; верховенство права; забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; забезпечення рівного доступу до освіти; гуманізм; демократизм; єдність навчання, виховання та розвитку тощо); б) безпосередні засади, що позначають правовий простір діяльності ДСЯО (інституційне відокремлення функцій контролю та функцій забезпечення діяльності закладів освіти; прозорість і публічність управлінських рішень; відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти перед суспільством; державно-громадське управління; державно-громадське партнерство тощо); педагогічні засади, що спрямовують й структурно організовують діяльність (ДСЯО) – забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування; науковий характер освіти; різноманітність освіти; цілісність і наступність системи освіти; інтеграція з ринком праці; свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб'єктів освітньої діяльності; академічна доброчесність; академічна свобода тощо. Шляхом аналізу емпіричних даних виявлено бачення учасниками освітнього процесу чинників якості освіти. З'ясовано, що важливими для досягнення якісної освіти чинниками опитаних учасників освітнього процесу є рівень кваліфікації, досвід, знання та вміння педагогічних працівників, навчально-методичне забезпечення та важливість впровадження й використання нових технологій навчання та інновацій. Чинник взаємодії і співпраці зацікавлених сторін визначили як важливий – освітяни та учні, менш важливий – респонденти-батьки. Шляхом опитування освітніх експертів виявлено, що важливими для цієї діяльності якостями майбутніх експертів є така послідовність – комунікативні вміння, знання та вміння експерта, досвід та знання особливостей педагогічної діяльності.Ключові слова: якість освіти, ДСЯО України, державна система моніторингу якості освіти, освітній експерт, аудит закладів освіти.
У статті проаналізовано сучасний стан розвитку міжнародного туризму. Схарактеризовано основні світові тенденції впливу індустрії туризму на економіку країн, що особливо гостро переживають кризові ситуації сучасного конфліктного світу. Виокремлено інструментарій публічноприватного партнерства як активний засіб адаптації України до світових туристичних трендів. Представлено основні напрями розвитку вітчизняної індустрії туризму, покладені в основу проекту Стратегії розвитку туризму і курортів в Україні на 2016-2020 рр. Задекларовано основні переваги вітчизняного туризму як соціально значущого та патріотично-виховного ресурсу розвитку країни. Представлено туристичний брендинг вітчизняних дестинацій як пріоритетний напрям публічно-приватного партнерства та регіональної державної політики. Серед характерних трендів державного регулювання вітчизняного туризму виокремлено початковий етап створення та діяльності Національної туристичної організації.В статье проведен анализ современного состояния развития международного туризма. Охарактеризованы основные мировые тенденции влияния индустрии туризма на экономику стран, которые особенно остро переживают кризисные ситуации современного конфликтного мира. Выделен инструментарий государственно-частного партнерства как активное средство адаптации Украины к мировым туристическим трендам. Представлены основные направления развития отечественной индустрии туризма, положенные в основу проекта Стратегии развития туризма и курортов в Украине на 2016-2020 гг. Задекларированы основные преимущества отечественного туризма как социально значимого и патриотически-воспитательного ресурса развития страны. Представлен туристический брендинг отечественных дестинаций как приоритетное направление государственно-частного партнерства и региональной государственной политики. Среди характерных трендов государственного регулирования отечественного туризма выделены начальный этап создания и деятельности Национальной туристической организации.In this article the analysis of the current standing of international tourism development was conducted. The main global trends of the impact of tourism on the economy of countries that are especially experiencing acute crisis of the modern conflict world were described. The tools of public-private partnerships as an active means of adaptation of Ukraine to the global tourism trends were selected. There were represented the basic directions of development of the domestic tourism industry, forming the basis of the Strategy of development of tourism and resorts in Ukraine 2016-2020. The main advantages of domestic tourism as a socially significant, patriotic and educational resource of public development were declared. The tourism branding of domestic destinations as an important area of public-private partnerships and regional public policy was represented. Among the distinctive trends of the government regulation of the domestic tourism the initial stage of formation and motion of National tourism organization was highlighted.
Аbstract. Modern civil society must be active, influential, and developed, as it plays one of the key roles in the development and implementation of effective state policy, including in the field of physical culture and sports. The real state of functioning and development of the sphere of physical culture and sports is characterized by a problem field, namely, the imperfect system of relations between the state and other subjects of the sphere, which hinders the promotion of physical culture and sports. Effective mechanisms for managing the system of health related and recreational motor activity of the population will eliminate at the legislative level the causes of unresolved mechanism of control over the qualification of personnel in the fitness industry, the relationship of philanthropy and investment in physical culture and sports, insufficient information and social campaigns aimed at promotion of a healthy lifestyle, as well as motivational presentations of mass-scale sports. Objective. Carry out a theoretical substantiation of the mechanisms of state and public managing social responsibility of the subjects of the system of health related and recreational physical activity. Methods. Analysis of scientific literature and documentary sources, information resources of the Internet, advanced foreign and domestic experience; logical analysis; system analysis; organizational analysis; structural and functional analysis; theoretical forecasting and organizational modeling. Results. Analysis of the current state of mechanisms of interaction between the state and civil society institutions in Ukraine shows that these phenomena have not yet become systemic. Despite some developments in public administration issues, significant efforts by the subjects of the system of health related and recreational physical activity, public administration in Ukraine is insufficiently institutionalized, its functional capacity and real impact remain low. The study found that the formation of social responsibility of the subjects of the system of health related and recreational physical activity of the population in Ukraine is influenced by the following factors: the structure of the economy; international practice; insufficiently effective social protection system; regulatory burden; lack of institutional support; violations of labor legislation. Keywords: power, self-government, fitness, recreation, partnership. ; Анотація. Сучасне громадянське суспільство має бути активним, впливовим і розвиненим, оскільки відіграє одну з ключових ролей у розробці і реалізації ефективної державної політики, в тому числі у сфері фізичної культури і спорту. Реальний стан функціонування та розвитку сфери фізичної культури і спорту характеризується проблемним полем, а саме, недосконалою визнана система взаємовідносин між державою та іншими суб'єктами сфери, що перешкоджає популяризації фізичної культури і спорту. Дієві механізми управління системою оздоровчо-рекреаційної рухової активності населення дозволять на законодавчому рівні усунути причини виникнення проблем неврегульованості механізму здійснення контролю за кваліфікацією кадрів у фітнес-індустрії, відносин меценатства та інвестицій у сфері фізичної культури і спорту, недостатньої кількості інформаційно-соціальних кампаній, спрямованих на популяризацію здорового способу життя, а також мотиваційних презентацій масового спорту. Мета. Здійснити теоретичне обґрунтування механізмів державно-громадського управління соціальною відповідальністю суб'єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Методи. Аналіз наукової літератури та документальних джерел, інформаційних ресурсів мережі Інтернет, передового зарубіжного та вітчизняного досвіду; логічний аналіз; системний аналіз; організаційний аналіз; структурно-функціональний аналіз; теоретичне прогнозування та організаційне моделювання. Результати. Аналіз сучасного стану механізмів взаємодії держави і інститутів громадянського суспільства в Україні свідчить про те, що ці явища ще не набули системного характеру. Незважаючи на певні напрацювання з питань управління на громадських засадах, значні зусилля з боку суб'єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності, державно-громадське управління в Україні недостатньо інституційно сформоване, його функціональна здатність і реальний вплив залишаються ще низькими. В ході дослідження встановлено, що на формування соціальної відповідальності суб'єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності населення в Україні вливають такі чинники: структура економіки; міжнародна практика; недостатньо ефективна система соціального захисту; регуляторний тягар; відсутність інституційної підтримки; наявні порушення норм трудового законодавства. Ключові слова: влада, самоврядування, фітнес, рекреація, партнерство.
Аbstract. Modern civil society must be active, influential, and developed, as it plays one of the key roles in the development and implementation of effective state policy, including in the field of physical culture and sports. The real state of functioning and development of the sphere of physical culture and sports is characterized by a problem field, namely, the imperfect system of relations between the state and other subjects of the sphere, which hinders the promotion of physical culture and sports. Effective mechanisms for managing the system of health related and recreational motor activity of the population will eliminate at the legislative level the causes of unresolved mechanism of control over the qualification of personnel in the fitness industry, the relationship of philanthropy and investment in physical culture and sports, insufficient information and social campaigns aimed at promotion of a healthy lifestyle, as well as motivational presentations of mass-scale sports. Objective. Carry out a theoretical substantiation of the mechanisms of state and public managing social responsibility of the subjects of the system of health related and recreational physical activity. Methods. Analysis of scientific literature and documentary sources, information resources of the Internet, advanced foreign and domestic experience; logical analysis; system analysis; organizational analysis; structural and functional analysis; theoretical forecasting and organizational modeling. Results. Analysis of the current state of mechanisms of interaction between the state and civil society institutions in Ukraine shows that these phenomena have not yet become systemic. Despite some developments in public administration issues, significant efforts by the subjects of the system of health related and recreational physical activity, public administration in Ukraine is insufficiently institutionalized, its functional capacity and real impact remain low. The study found that the formation of social responsibility of the subjects of the system of health related and recreational physical activity of the population in Ukraine is influenced by the following factors: the structure of the economy; international practice; insufficiently effective social protection system; regulatory burden; lack of institutional support; violations of labor legislation. Keywords: power, self-government, fitness, recreation, partnership. ; Анотація. Сучасне громадянське суспільство має бути активним, впливовим і розвиненим, оскільки відіграє одну з ключових ролей у розробці і реалізації ефективної державної політики, в тому числі у сфері фізичної культури і спорту. Реальний стан функціонування та розвитку сфери фізичної культури і спорту характеризується проблемним полем, а саме, недосконалою визнана система взаємовідносин між державою та іншими суб'єктами сфери, що перешкоджає популяризації фізичної культури і спорту. Дієві механізми управління системою оздоровчо-рекреаційної рухової активності населення дозволять на законодавчому рівні усунути причини виникнення проблем неврегульованості механізму здійснення контролю за кваліфікацією кадрів у фітнес-індустрії, відносин меценатства та інвестицій у сфері фізичної культури і спорту, недостатньої кількості інформаційно-соціальних кампаній, спрямованих на популяризацію здорового способу життя, а також мотиваційних презентацій масового спорту. Мета. Здійснити теоретичне обґрунтування механізмів державно-громадського управління соціальною відповідальністю суб'єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Методи. Аналіз наукової літератури та документальних джерел, інформаційних ресурсів мережі Інтернет, передового зарубіжного та вітчизняного досвіду; логічний аналіз; системний аналіз; організаційний аналіз; структурно-функціональний аналіз; теоретичне прогнозування та організаційне моделювання. Результати. Аналіз сучасного стану механізмів взаємодії держави і інститутів громадянського суспільства в Україні свідчить про те, що ці явища ще не набули системного характеру. Незважаючи на певні напрацювання з питань управління на громадських засадах, значні зусилля з боку суб'єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності, державно-громадське управління в Україні недостатньо інституційно сформоване, його функціональна здатність і реальний вплив залишаються ще низькими. В ході дослідження встановлено, що на формування соціальної відповідальності суб'єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності населення в Україні вливають такі чинники: структура економіки; міжнародна практика; недостатньо ефективна система соціального захисту; регуляторний тягар; відсутність інституційної підтримки; наявні порушення норм трудового законодавства. Ключові слова: влада, самоврядування, фітнес, рекреація, партнерство.
Polyukhovych D. O. Administrative agreement as a form of administrative and legal regulation ofrelations in the field of alternative energy. – Article.The article is devoted to the analysis of administrative agreements as one of the types of legal forms ofadministrative and legal regulation of relations in the field of alternative energy sources usage.Doctrinal and legislative approaches to the definition of "administrative agreement" and its featuresare highlighted. The current state of application of administrative agreements in the field of alternativeenergy is analyzed. It is established that despite the gradual growth of the role of contractual regulationof relations in the field of administrative law, in the field of alternative energy, administrative contractsare just beginning to apply. First of all, these are agreements on cooperation of territorial communities onthe implementation of joint projects, the content of which is to increase the energy efficiency of certainfacilities (usually social infrastructure) through the receipt of electricity from solar / wind energy. TheMemorandum of Understanding on the settlement of problematic issues in the field of renewable energy inUkraine was analyzed.Scientific approaches to the definition, content and characteristics of public-private partnership arestudied. The advantages of this method of interaction between public administration bodies and privatestructures are highlighted. The development of legal science on the possibility of classifying agreements inthe field of public-private partnership to administrative ones is highlighted. It is established that publicprivatepartnership agreements in the field of alternative energy have all the features of administrativeagreements, and their main purpose is to promote the important goal of the state – the development ofalternative energy and achieve domestic and international growth rates in this sector.The directions of activation and popularization of administrative agreements of public-privatepartnership in the field of alternative energy are outlined.The author's definition of an administrative agreement in a public-private partnership in the field ofalternative energy is formulated: "this is an agreement between public partners (state or local government)and private partners (legal entities or natural persons-entrepreneurs), which is concluded on the basis oflaw, provides for long-term cooperation in the implementation of alternative energy projects, risk sharingin the process of such cooperation between public and private partners, investment by a private partner inthe object of public-private partnership and aimed at achieving socially useful goals for the development ofthe alternative energy industry". ; Полюхович Д. О. Адміністративний договір як форма адміністративно-правового регулюваннявідносин у сфері альтернативної енергетики. – Стаття.Стаття присвячена аналізу адміністративних договорів як одних із видів правових форм адміні-стративно-правового регулювання відносин у сфері використання альтернативних джерел енергії.Висвітлено доктринальні й законодавчі підходи до визначення поняття «адміністративнийдоговір» і його ознак. Проаналізовано сучасний стан застосування адміністративних договоріву сфері альтернативної енергетики. Установлено, що, не зважаючи на поступове зростання ролідоговірного регулювання відносин у царині адміністративного права, в частині альтернативноїенергетики адміністративні договори лише починають застосовуватись. Насамперед це дого-вори про співробітництво територіальних громад про реалізацію спільних проєктів, змістомяких є підвищення енергоефективності визначених об'єктів (як правило, соціальної інфраструк-тури) через отримання електроенергії з енергії сонця / вітру. Проаналізовано Меморандум провзаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлювальної енергетикив Україні. Досліджено наукові підходи що визначення, змісту й ознак публічно-приватного партнерства.Виокремлено переваги такого способу взаємодії органів публічної адміністрації та приватних струк-тур. Висвітлено напрацювання юридичної науки щодо можливості віднесення договорів у сферіпублічно-приватного партнерства до адміністративних. Установлено, що договорам публічно-приват-ного партнерства у сфері альтернативної енергетики притаманні всі риси адміністративних договорів,а їх основною метою є сприяння реалізації важливої для держави цілі – розвитку альтернативної енер-гетики й досягненню передбачених на внутрішньодержавному й міжнародному рівнях показниківросту цієї галузі.Окреслено напрями активізації та популяризації адміністративних договорів публічно-приват-ного партнерства у сфері альтернативної енергетики.Сформульовано визначення адміністративного договору в публічно-приватному партнерствіу сфері альтернативної енергетики: «це угода між публічними партнерами (державними органами чиорганами місцевого самоврядування) та приватними партнерами (юридичними особами чи фізичнимиособами – підприємцями), яка укладається на підставі закону, передбачає довгострокову співпрацюз реалізації проєктів у сфері альтернативної енергетики, розподіл ризиків у процесі здійснення такогоспівробітництва між публічними й приватними партнерами, інвестування приватним партнеромв об'єкт публічно-приватного партнерства й спрямована на досягнення суспільно-корисних цілей роз-витку галузі альтернативної енергетики».Ключові слова: адміністративний договір, адміністративно-правове регулювання, альтернативнаенергетика, альтернативні джерела енергії, договір, енергетика, публічно-приватне партнерство,форма адміністративно-правового регулювання.
Охарактеризовано рівні співпраці між державними і громадськими структурами: інформування про діяльність державних органів влади, яке здатне видозмінити уявлення про владу, що склалося в суспільній думці, а отже, сформувати позитивний або негативний імідж; консультування, коли влада запитує громадськість щодо думки про конкретну політику, напрями розвитку чи інші державні ініціативи; діалог як двосторонню комунікацію про потенційно спільні цілі з метою розробки конкретної політики; партнерство як вищий рівень спільного державно-громадського управління із взаємними обов'язками кожної сторони. Визначено три основні принципи взаємовідносин органів державної влади з громадськістю, без дотримання яких співпраця буде неефективною: 1) участь громадськості у процесі прийняття державно-управлінських рішень; 2) соціальна довіра, яка передбачає повагу, взаємну надійність і чесну взаємодію між суб'єктами та секторами громадянського суспільства та органами державної влади; 3) відповідальність, прозорість та підзвітність. Обґрунтовано основні перешкоди для дотримання принципів забезпечення ефективної координації та співробітництва між державними органами влади та громадськими структурами. На основі аналізу функцій та принципів взаємовідносин між досліджуваними суб'єктами визначено основні шляхи подолання бар'єрів, які утруднюють необхідну співпрацю. ; Problem setting. The state and civil society form a certain dialectical unity. In the process of state formation, it manifests itself in the fact that the more developed civil society, the more democratic the state, the more it acts in the interests of civil society and its institutions. Conversely, the less developed civil society, the stronger the state, the more it limits the self-governing and self-regulating possibilities of society. At the same time, the development of civil society and the nature of its relationship with the government depends on the conditions, primarily political, legal and economic, which are formed by the state itself. The topicality of the study of functions and principles of interaction of public authorities with the public is determined by the fact that they are one of the essential features of a democratic society. Recent research and publications analysis. Issues of the interaction of civil society institutions with the state are studied in the research of the following domestic scientists, such as V. Andrushchenko, O. Babinova, O. Babkina, O. Bazhynova, V. Bakumenko, M. Banchuk, A. Hramchuk, J. Zavalna, G. Zelenko, M. Karmazina, A. Kolodii, O. Kornievskyi, I. Kresina, O. Krutii, A. Kudriachenko, O. Lytvynenko, M. Mykhalchenko, L. Polishkevych, F. Rudych, Y. Surmina, S. Teleshun, V. Tertychka, V. Tokorvenko, Yu. Shaihorodskyi and others. Among the foreign authors, whose research has become a classic in the field of public administration science on civil society, the works of A. Arato, N. Bobbio, J. Habermas, E. Giddens, R. Darendorf, B. Edwards, T. Carl, J. Keane, H. Laut, W. Merkel, R. Putnam, I. Shapiro, F. Schmitter, and others. Most of these studies summarize the theoretical foundations of the relationship between public authorities and the public and identify trends of development. Some focus on the narrow issues of cooperation of public structures with the authorities in certain areas. However, in the mentioned works there were left out of consideration the issues of analysis of the function and principles of interaction of public authorities with representatives of civil society, without observance of which such interaction will not contribute to successful development. As an exception, there are studies of foreign scientists D. Berger, M. Bowens, S. Verducci, J. Werner, S. Keiner, L. Linda, F. Tanny, K. Toldi, P. Finn, S. Fisk, R. Schwartz, in which there is some attention paid to the principles, but they mainly relate to the sphere of cooperation between the state and business and private entities.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Paying tribute to the research conducted by domestic and foreign scientists, it should be noted that in the conditions of fast-paced processes of society development, great distrust of various social communities to public authorities there is a necessity for in-depth study of the principles of interaction between the state and public, which would take into consideration both modern world trends and Ukrainian realities. Therefore, the paper aims at trying to identify and analyze the principles of interaction between public authorities and public structures, compliance with which will contribute to the successful development of both civil society and public administration in Ukraine, as well as identify barriers, which trouble cooperation. Paper main body. Regardless of the manifestations and functions of state cooperation with the public, they must be based on certain established principles.In order to increase the potential for public participation, an essential factor is to model the behaviour of certain social groups, which can be implemented with the help of facilitator leaders.The second important principle of effective interaction between the public and civil sectors is social trust, which creates an atmosphere of mutual reliability and honesty. Public participation will not thrive where government agencies or decision-makers are corrupt or deceitful about public opinion.Scientists in various fields of science – economists, psychologists, anthropologists, philosophers and historians – are trying to find out the nature of social trust, the factors that motivate, support and strengthen it or destroy it. One of the conditions for the formation of a trusting relationship between members of the public and the state is compliance with the principles of responsibility, clarity and transparency of public authorities, which are implemented through the principle of public accountability at all stages.Conclusions of the research and prospects for further studies. Cooperation of public authorities with public structures is based on certain established principles – participation of members of the public in the process of public administration decisions, social trust, mutual reliability, public accountability and transparency, compliance with which ensures sustainable democratic development. Adherence to these principles facilitates more effective decision-making, as the relevant public authorities receive full information from all stakeholders, including vulnerable (marginalized) groups. Decisions based on public participation processes are seen as more legitimate and less prone to appeal.
Охарактеризовано рівні співпраці між державними і громадськими структурами: інформування про діяльність державних органів влади, яке здатне видозмінити уявлення про владу, що склалося в суспільній думці, а отже, сформувати позитивний або негативний імідж; консультування, коли влада запитує громадськість щодо думки про конкретну політику, напрями розвитку чи інші державні ініціативи; діалог як двосторонню комунікацію про потенційно спільні цілі з метою розробки конкретної політики; партнерство як вищий рівень спільного державно-громадського управління із взаємними обов'язками кожної сторони. Визначено три основні принципи взаємовідносин органів державної влади з громадськістю, без дотримання яких співпраця буде неефективною: 1) участь громадськості у процесі прийняття державно-управлінських рішень; 2) соціальна довіра, яка передбачає повагу, взаємну надійність і чесну взаємодію між суб'єктами та секторами громадянського суспільства та органами державної влади; 3) відповідальність, прозорість та підзвітність. Обґрунтовано основні перешкоди для дотримання принципів забезпечення ефективної координації та співробітництва між державними органами влади та громадськими структурами. На основі аналізу функцій та принципів взаємовідносин між досліджуваними суб'єктами визначено основні шляхи подолання бар'єрів, які утруднюють необхідну співпрацю. ; Problem setting. The state and civil society form a certain dialectical unity. In the process of state formation, it manifests itself in the fact that the more developed civil society, the more democratic the state, the more it acts in the interests of civil society and its institutions. Conversely, the less developed civil society, the stronger the state, the more it limits the self-governing and self-regulating possibilities of society. At the same time, the development of civil society and the nature of its relationship with the government depends on the conditions, primarily political, legal and economic, which are formed by the state itself. The topicality of the study of functions and principles of interaction of public authorities with the public is determined by the fact that they are one of the essential features of a democratic society. Recent research and publications analysis. Issues of the interaction of civil society institutions with the state are studied in the research of the following domestic scientists, such as V. Andrushchenko, O. Babinova, O. Babkina, O. Bazhynova, V. Bakumenko, M. Banchuk, A. Hramchuk, J. Zavalna, G. Zelenko, M. Karmazina, A. Kolodii, O. Kornievskyi, I. Kresina, O. Krutii, A. Kudriachenko, O. Lytvynenko, M. Mykhalchenko, L. Polishkevych, F. Rudych, Y. Surmina, S. Teleshun, V. Tertychka, V. Tokorvenko, Yu. Shaihorodskyi and others. Among the foreign authors, whose research has become a classic in the field of public administration science on civil society, the works of A. Arato, N. Bobbio, J. Habermas, E. Giddens, R. Darendorf, B. Edwards, T. Carl, J. Keane, H. Laut, W. Merkel, R. Putnam, I. Shapiro, F. Schmitter, and others. Most of these studies summarize the theoretical foundations of the relationship between public authorities and the public and identify trends of development. Some focus on the narrow issues of cooperation of public structures with the authorities in certain areas. However, in the mentioned works there were left out of consideration the issues of analysis of the function and principles of interaction of public authorities with representatives of civil society, without observance of which such interaction will not contribute to successful development. As an exception, there are studies of foreign scientists D. Berger, M. Bowens, S. Verducci, J. Werner, S. Keiner, L. Linda, F. Tanny, K. Toldi, P. Finn, S. Fisk, R. Schwartz, in which there is some attention paid to the principles, but they mainly relate to the sphere of cooperation between the state and business and private entities.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Paying tribute to the research conducted by domestic and foreign scientists, it should be noted that in the conditions of fast-paced processes of society development, great distrust of various social communities to public authorities there is a necessity for in-depth study of the principles of interaction between the state and public, which would take into consideration both modern world trends and Ukrainian realities. Therefore, the paper aims at trying to identify and analyze the principles of interaction between public authorities and public structures, compliance with which will contribute to the successful development of both civil society and public administration in Ukraine, as well as identify barriers, which trouble cooperation. Paper main body. Regardless of the manifestations and functions of state cooperation with the public, they must be based on certain established principles.In order to increase the potential for public participation, an essential factor is to model the behaviour of certain social groups, which can be implemented with the help of facilitator leaders.The second important principle of effective interaction between the public and civil sectors is social trust, which creates an atmosphere of mutual reliability and honesty. Public participation will not thrive where government agencies or decision-makers are corrupt or deceitful about public opinion.Scientists in various fields of science – economists, psychologists, anthropologists, philosophers and historians – are trying to find out the nature of social trust, the factors that motivate, support and strengthen it or destroy it. One of the conditions for the formation of a trusting relationship between members of the public and the state is compliance with the principles of responsibility, clarity and transparency of public authorities, which are implemented through the principle of public accountability at all stages.Conclusions of the research and prospects for further studies. Cooperation of public authorities with public structures is based on certain established principles – participation of members of the public in the process of public administration decisions, social trust, mutual reliability, public accountability and transparency, compliance with which ensures sustainable democratic development. Adherence to these principles facilitates more effective decision-making, as the relevant public authorities receive full information from all stakeholders, including vulnerable (marginalized) groups. Decisions based on public participation processes are seen as more legitimate and less prone to appeal.
