Suchergebnisse

Aim. To compare e-procurement models in the health care system of Ukraine and other countries of the world.Results. The study of the regulatory framework and the peculiarities of public procurement organization in the health care system in countries of the World Trade Organization (WTO) and the European Community (EU). In order to simplify the international bidding procedures of WTO member countries in accordance with the Revised Public Procurement Agreement (GPA), which entered into force on 6.04.2014, a single legal framework and information space established, national and international electronic portals are used. Public procurement in the EU market is governed by the relevant Directives (the EU Procurement Directives). Ukraine's public procurement market is dynamically evolving and reforming to ensure transparency, open procurement procedures, cost savings and avoid corruption. Public procurement in Ukraine is about 13 % of GDP, which is in line with European practice. Legislation in the field of public procurement harmonized with international standards. The ProZorro e-Procurement System is recognized as one of the best in the world, but needs improved regulatory framework to increase accountability and professionalize users.Conclusions. Generalization and use of foreign experience will improve the public procurement system in the field of health care. ; Целью исследования является сравнение моделей электронных публичных закупок в системе здравоохранения (ЗО) Украины и странах мира.Результаты. Проведено исследование нормативно-правового регулирования и особенностей организации публичных закупок в ЗО в странах Всемирной торговой организации (ВТО) и Европейского Сообщества (ЕС). С целью упрощения процедур международных торгов стран-членов ВТО в соответствии с пересмотренным соглашением о государственных закупках (GPA), вступившим в силу 6.04.2014 г., создано единое правовое поле и информационное пространство, используются национальные и международные электронные порталы. Публичные закупки на рынке ЕС регулируются соответствующими Директивами (the EU Procurement Directives). Рынок публичных закупок Украины динамично развивается и реформируется с целью обеспечения прозрачности, открытости процедур закупок, экономии средств и недопущения коррупционных нарушений. Объем государственных закупок в Украине составляет около 13 % ВВП, что соответствует общеевропейской практике. Законодательство в сфере публичных закупок гармонизировано с международными нормами. Электронная система закупок ProZorro признана одной из лучших в мире, но нуждается в усовершенствовании нормативно-правового регулирования по повышению ответственности и профессионализации пользователей.Выводы. Обобщение и использование зарубежного опыта позволит усовершенствовать систему публичных закупок в области здравоохранения. ; Метою дослідження є порівняння моделей електронних публічних закупівель у системі охорони здоров'я (ОЗ) України та країнах світу.Результати. Проведене дослідження нормативно-правового регулювання та особливостей організації публічних закупівель в ОЗ у країнах Світової організації торгівлі (СОТ) та Європейського Співтовариства (ЄС). З метою спрощення процедур міжнародних торгів країн-членів СОТ відповідно до Переглянутої Угоди про державні закупівлі (GPA), яка набрала чинності 6.04.2014 р., створено єдине правове поле та інформаційний простір, використовуються національні та міжнародні електронні портали. Публічні закупівлі на ринку ЄС регулюються відповідними Директивами (the EU Procurement Directives). Ринок публічних закупівель України динамічно розвивається та реформується з метою забезпечення прозорості, відкритості процедур закупівель, економії коштів та уникнення корупційних порушень. Обсяг державних закупівель в Україні складає близько 13 % ВВП, що відповідає загальноєвропейській практиці. Законодавство в сфері публічних закупівель гармонізоване з міжнародними нормами. Електронна система закупівель ProZorro визнана однією з найкращих у світі, але потребує удосконалення нормативно-правового регулювання щодо ідвищення відповідальності та професіоналізації користувачів.Висновки. Узагальнення та використання закордонного досвіду дозволить удосконалити систему публічних закупівель у галузі ОЗ.

Aim. To compare e-procurement models in the health care system of Ukraine and other countries of the world.Results. The study of the regulatory framework and the peculiarities of public procurement organization in the health care system in countries of the World Trade Organization (WTO) and the European Community (EU). In order to simplify the international bidding procedures of WTO member countries in accordance with the Revised Public Procurement Agreement (GPA), which entered into force on 6.04.2014, a single legal framework and information space established, national and international electronic portals are used. Public procurement in the EU market is governed by the relevant Directives (the EU Procurement Directives). Ukraine's public procurement market is dynamically evolving and reforming to ensure transparency, open procurement procedures, cost savings and avoid corruption. Public procurement in Ukraine is about 13 % of GDP, which is in line with European practice. Legislation in the field of public procurement harmonized with international standards. The ProZorro e-Procurement System is recognized as one of the best in the world, but needs improved regulatory framework to increase accountability and professionalize users.Conclusions. Generalization and use of foreign experience will improve the public procurement system in the field of health care. ; Целью исследования является сравнение моделей электронных публичных закупок в системе здравоохранения (ЗО) Украины и странах мира.Результаты. Проведено исследование нормативно-правового регулирования и особенностей организации публичных закупок в ЗО в странах Всемирной торговой организации (ВТО) и Европейского Сообщества (ЕС). С целью упрощения процедур международных торгов стран-членов ВТО в соответствии с пересмотренным соглашением о государственных закупках (GPA), вступившим в силу 6.04.2014 г., создано единое правовое поле и информационное пространство, используются национальные и международные электронные порталы. Публичные закупки на рынке ЕС регулируются соответствующими Директивами (the EU Procurement Directives). Рынок публичных закупок Украины динамично развивается и реформируется с целью обеспечения прозрачности, открытости процедур закупок, экономии средств и недопущения коррупционных нарушений. Объем государственных закупок в Украине составляет около 13 % ВВП, что соответствует общеевропейской практике. Законодательство в сфере публичных закупок гармонизировано с международными нормами. Электронная система закупок ProZorro признана одной из лучших в мире, но нуждается в усовершенствовании нормативно-правового регулирования по повышению ответственности и профессионализации пользователей.Выводы. Обобщение и использование зарубежного опыта позволит усовершенствовать систему публичных закупок в области здравоохранения. ; Метою дослідження є порівняння моделей електронних публічних закупівель у системі охорони здоров'я (ОЗ) України та країнах світу.Результати. Проведене дослідження нормативно-правового регулювання та особливостей організації публічних закупівель в ОЗ у країнах Світової організації торгівлі (СОТ) та Європейського Співтовариства (ЄС). З метою спрощення процедур міжнародних торгів країн-членів СОТ відповідно до Переглянутої Угоди про державні закупівлі (GPA), яка набрала чинності 6.04.2014 р., створено єдине правове поле та інформаційний простір, використовуються національні та міжнародні електронні портали. Публічні закупівлі на ринку ЄС регулюються відповідними Директивами (the EU Procurement Directives). Ринок публічних закупівель України динамічно розвивається та реформується з метою забезпечення прозорості, відкритості процедур закупівель, економії коштів та уникнення корупційних порушень. Обсяг державних закупівель в Україні складає близько 13 % ВВП, що відповідає загальноєвропейській практиці. Законодавство в сфері публічних закупівель гармонізоване з міжнародними нормами. Електронна система закупівель ProZorro визнана однією з найкращих у світі, але потребує удосконалення нормативно-правового регулювання щодо ідвищення відповідальності та професіоналізації користувачів.Висновки. Узагальнення та використання закордонного досвіду дозволить удосконалити систему публічних закупівель у галузі ОЗ.

Aim. To compare e-procurement models in the health care system of Ukraine and other countries of the world.Results. The study of the regulatory framework and the peculiarities of public procurement organization in the health care system in countries of the World Trade Organization (WTO) and the European Community (EU). In order to simplify the international bidding procedures of WTO member countries in accordance with the Revised Public Procurement Agreement (GPA), which entered into force on 6.04.2014, a single legal framework and information space established, national and international electronic portals are used. Public procurement in the EU market is governed by the relevant Directives (the EU Procurement Directives). Ukraine's public procurement market is dynamically evolving and reforming to ensure transparency, open procurement procedures, cost savings and avoid corruption. Public procurement in Ukraine is about 13 % of GDP, which is in line with European practice. Legislation in the field of public procurement harmonized with international standards. The ProZorro e-Procurement System is recognized as one of the best in the world, but needs improved regulatory framework to increase accountability and professionalize users.Conclusions. Generalization and use of foreign experience will improve the public procurement system in the field of health care. ; Целью исследования является сравнение моделей электронных публичных закупок в системе здравоохранения (ЗО) Украины и странах мира.Результаты. Проведено исследование нормативно-правового регулирования и особенностей организации публичных закупок в ЗО в странах Всемирной торговой организации (ВТО) и Европейского Сообщества (ЕС). С целью упрощения процедур международных торгов стран-членов ВТО в соответствии с пересмотренным соглашением о государственных закупках (GPA), вступившим в силу 6.04.2014 г., создано единое правовое поле и информационное пространство, используются национальные и международные электронные порталы. Публичные закупки на рынке ЕС регулируются соответствующими Директивами (the EU Procurement Directives). Рынок публичных закупок Украины динамично развивается и реформируется с целью обеспечения прозрачности, открытости процедур закупок, экономии средств и недопущения коррупционных нарушений. Объем государственных закупок в Украине составляет около 13 % ВВП, что соответствует общеевропейской практике. Законодательство в сфере публичных закупок гармонизировано с международными нормами. Электронная система закупок ProZorro признана одной из лучших в мире, но нуждается в усовершенствовании нормативно-правового регулирования по повышению ответственности и профессионализации пользователей.Выводы. Обобщение и использование зарубежного опыта позволит усовершенствовать систему публичных закупок в области здравоохранения. ; Метою дослідження є порівняння моделей електронних публічних закупівель у системі охорони здоров'я (ОЗ) України та країнах світу.Результати. Проведене дослідження нормативно-правового регулювання та особливостей організації публічних закупівель в ОЗ у країнах Світової організації торгівлі (СОТ) та Європейського Співтовариства (ЄС). З метою спрощення процедур міжнародних торгів країн-членів СОТ відповідно до Переглянутої Угоди про державні закупівлі (GPA), яка набрала чинності 6.04.2014 р., створено єдине правове поле та інформаційний простір, використовуються національні та міжнародні електронні портали. Публічні закупівлі на ринку ЄС регулюються відповідними Директивами (the EU Procurement Directives). Ринок публічних закупівель України динамічно розвивається та реформується з метою забезпечення прозорості, відкритості процедур закупівель, економії коштів та уникнення корупційних порушень. Обсяг державних закупівель в Україні складає близько 13 % ВВП, що відповідає загальноєвропейській практиці. Законодавство в сфері публічних закупівель гармонізоване з міжнародними нормами. Електронна система закупівель ProZorro визнана однією з найкращих у світі, але потребує удосконалення нормативно-правового регулювання щодо ідвищення відповідальності та професіоналізації користувачів.Висновки. Узагальнення та використання закордонного досвіду дозволить удосконалити систему публічних закупівель у галузі ОЗ.

The formation of personnel policy in domestic pharmacy is extremely negatively affected by the uncertainty of the level of availability of pharmaceutical personnel, the lack of a single register of pharmaceutical workers (AF), as well as an imperfect system of certification of pharmacist and pharmacy technician. At the same time, in most countries of the world, the government is delegated by pharmaceutical public organizations (NGOs) to regulate such functions as the registration of pharmaceutical personnel and their attestation.Тhe aim purpose of the research is to assess the current problems of forming an effective human resource potential in domestic pharmacy.Results. Clustering was conducted on the basis of the provision of pharmaceutical staff with higher education in the EU and Ukraine based on time trends. Possible ways of creating a single register of pharmaceutical workers in the industry are proposed, as well as the structure of the database on the accounting of personnel movements. Taking into account the norms of domestic legislation and foreign experience, it is proposed to transfer the certification of the pharmaceutical personnel of the State Enterprise together with the State Medical Service of Ukraine and the higher educational institutions us the mechanism of the state social order.Conclusions. The further strategy of personnel policy reform in the pharmaceutical industry of Ukraine should be aimed at a comprehensive solution of the following main tasks: development and introduction of the National Register of Pharmaceutical Workers; transfer of authority regarding the attestation to the pharmaceutical NGOs on the basis of social order; definition of the needs of practical pharmacy and analysis of the level of staffing. ; На формирование кадровой политики в отечественной фармации крайне негативно влияет неопределенность уровня обеспеченности фармацевтическими кадрами, отсутствие единого реестра учета фармацевтических работников (ФР), а также несовершенная система аттестации провизоров и фармацевтов. Вместе с этим в большинстве стран мира характерным является делегирование государством фармацевтическим общественным организациям (ОО) таких регуляторных функций как учет фармацевтических кадров и их аттестация.Целью исследования является оценка современных проблем формирования эффективного кадрового потенциала в отечественной фармации.Результаты. Проведена кластеризация по показателю обеспечения фармацевтическими кадрами с высшим образованием в странах ЕС и в Украине на основе часовых трендов. Предложены возможные пути создания единого реестра фармацевтических работников в отрасли, а также структуру базы данных по учету движения кадров. С учетом норм отечественного законодательства и зарубежного опыта, предложено передать проведение аттестации фармацевтических кадров ОО совместно с Гослекслужбой Украины и высшими учебными заведениями с использованием механизма государственного социального заказа.Выводы. Дальнейшая стратегия реформирования кадровой политики в фармацевтической отрасли Украины должна быть направлена на комплексное решение следующих основных задач: разработка и введение Национального реестра фармацевтических работников; передача полномочий по аттестации ФП фармацевтическим ОО на основе социального заказа; определение потребностей практической фармации и анализ уровня обеспеченности кадрами. ; На формування кадрової політики у вітчизняній фармації вкрай негативно впливає невизначеність рівня забезпеченості фармацевтичними кадрами, відсутність єдиного реєстру обліку фармацевтичних працівників (ФП), а також недосконала система атестації провізорів та фармацевтів. Разом з цим у більшості країн світу характерним є делегування державою фармацевтичним громадським організаціям (ГО) таких регуляторних функцій, як облік фармацевтичних кадрів та їх атестація.Метою дослідження є оцінка сучасних проблем формування ефективного кадрового потенціалу у вітчизняній фармації.Результати. Проведена кластеризація за показником забезпечення фармацевтичними кадрами з вищою освітою в країнах ЄС та Україні на основі часових трендів. Запропоновані можливі шляхи створення єдиного реєстру фармацевтичних працівників у галузі, а також структуру бази даних щодо обліку руху кадрів. З урахуванням норм вітчизняного законодавства та закордонного досвіду, запропоновано передати проведення атестації фармацевтичних кадрів ГО спільно з Держлікслужбою України та вищими навчальними закладами з використанням механізму державного соціального замовлення.Висновки. Подальша стратегія реформування кадрової політики у фармацевтичній галузі України повинна бути спрямована на комплексне вирішення наступних основних завдань: розробка та введення Національного реєстру фармацевтичних працівників; передача повноважень щодо атестації ФП ГО на засадах соціального замовлення; визначення потреб практичної фармації та аналіз рівня забезпеченості кадрами.

Aim. To assess the state of pharmaceutical provision for patients with cardiovascular diseases (CVD) using ABC, VEN and complex ABC/VEN analyses.Materials and methods. The study was performed according to the data of the medical records of outpatients who were registered in the Public Health Institution (PSI) "Kharkiv City Clinical Hospital No. 27". The methods of ABC, VEN and complex ABC/VEN analysis were used.Results and discussion. The results of the study using the ABC-analysis method allowed us to determine that the largest number of drugs was in the group C, which included 25 drugs, or 51.02 % of the total number of prescriptions. During the VEN analysis it was found that the vast majority of drugs (41 drugs) belong to the group V – vital essential medicines. The complex ABC/VEN analysis showed that drugs with the A/V status (the most costly and vital essential medicines) had the highest percentage (32.20 %) of the total consumption. It should be separately noted that the A/N group (the most costly and nonessential medicines) took the second position by percentage after the A/V group. A high percentage (31.05 %) in the A/N group is explained by the fact that the group includes the drug Magnikor, which has the highest frequency of prescription although this drug is not included in the National List of Essential Medicines (NLEM) and in the "Available medicines" program.Conclusions. The results of the studies of the state of pharmaceutical care for patients with CVD make it possible to draw attention to the urgency of the problems of drug availability to the population, namely expanding the list of medicines that are reimbursed in the framework of the government programs, in particular by including the drug Magnikor in the "Available medicines" program. ; Цель работы – оценка состояния фармацевтического обеспечения больных сердечно-сосудистыми заболеваниями (ССЗ) с помощью АВС, VEN и комплексного АВС/VEN анализов.Материалы и методы. Исследование проведено по данным медицинских карт амбулаторних больных, состоявших на учете в Коммунальном учреждении здравоохранения (КУЗ) «Харьковской городской клинической больнице №27». Методами были выбраны: АВС, VEN и комплексный АВС/VEN анализ.Результаты. Результаты исследования с помощью метода АВС-анализа позволили установить, что наибольшее количество по препаратам включала в себя группа С в которую было включено 25 лекарственных средств (ЛС) или 51,02% от общего количества назначений препаратов. При проведении VEN-анализа было установлено, что подавляющее большинство ЛС относится к группе V – жизненно необходимые - 41 препарат. Комплексный АВС/VEN анализ показал, что препараты со статусом А/V (наиболее затратные и жизненно необходимые препараты) имели наибольший удельный вес 32,20 - % от общего потребления. Отдельно следует отметить, что группа А/N (наиболее затратные и второстепенные ЛС) занимала вторую позицию по удельному весу после группы А/V. Высокий процент - 31,05% в группе А/N объясняется тем, что в группу попало ЛС Магникор, которое имеет наибольшую частоту врачебных назначений, хотя данный препарат не включен в Национальный перечень основных лекарственных средств и в программу «Доступные лекарства».Выводы. Результаты проведенных исследований состояния фармацевтической помощи больным ССЗ позволяют подчеркнуть актуальность проблем доступности лекарств для населения, а именно расширения перечня препаратов, которые реимбурсируются в рамках правительственных программ, в частности, включением в программу «Доступные лекарства» препарата Магникор. ; Мета роботи – оцінка стану фармацевтичного забезпечення хворих на серцево-судинні захворювання (ССЗ) за допомогою АВС, VEN та комплексного АВС/VENаналізів.Матеріали та методи. Дослідження проведено за даними медичних карток амбулаторних хворих, які перебували на обліку у Комунальному закладі охорони здоров'я (КЗОЗ) «Харківській міській клінічній лікарні №27». Методами були обрані: АВС, VEN та комплексний АВС/VEN аналіз.Результати. Результати дослідження за допомогою методу АВС-аналізу дозволили встановити, що найбільшою за кількістю препаратів була група С до якої було включено 25 лікарських засобів (ЛЗ) або 51,02% від загальної кількості призначень препаратів. При проведенні VEN-аналізу було встановлено, що переважна більшість ЛЗ відноситься до групи V – життєво необхідні – 41 препарат. Комплексний АВС/VEN аналіз показав, що препарати зі статусом А/V (найбільш витратні та життєво необхідні препарати) мали найбільшу питому вагу – 32,20% від загального споживання. Окремо слід зазначити, що група А/N (найбільш витратні та другорядні ЛЗ) займала другу позицію за питомою вагою після групи А/V. Високий відсоток – 31,05% у групі А/N пояснюється тим, що до групи потрапив ЛЗ Магнікор, який має найбільшу частоту лікарських призначень, хоча даний препарат не включений до Національного переліку основних лікарських засобів та до програми «Доступні ліки».Висновки. Результати проведених досліджень стану фармацевтичної допомоги хворим на ССЗ дозволяють наголосити про актуальність проблем доступності ліків для населення, а саме розширення переліків препаратів, що реімбурсуються у рамках Урядових програм, зокрема, включенням до програми «Доступні ліки» препарату Магнікор.

Aim. To assess the state of pharmaceutical provision for patients with cardiovascular diseases (CVD) using ABC, VEN and complex ABC/VEN analyses.Materials and methods. The study was performed according to the data of the medical records of outpatients who were registered in the Public Health Institution (PSI) "Kharkiv City Clinical Hospital No. 27". The methods of ABC, VEN and complex ABC/VEN analysis were used.Results and discussion. The results of the study using the ABC-analysis method allowed us to determine that the largest number of drugs was in the group C, which included 25 drugs, or 51.02 % of the total number of prescriptions. During the VEN analysis it was found that the vast majority of drugs (41 drugs) belong to the group V – vital essential medicines. The complex ABC/VEN analysis showed that drugs with the A/V status (the most costly and vital essential medicines) had the highest percentage (32.20 %) of the total consumption. It should be separately noted that the A/N group (the most costly and nonessential medicines) took the second position by percentage after the A/V group. A high percentage (31.05 %) in the A/N group is explained by the fact that the group includes the drug Magnikor, which has the highest frequency of prescription although this drug is not included in the National List of Essential Medicines (NLEM) and in the "Available medicines" program.Conclusions. The results of the studies of the state of pharmaceutical care for patients with CVD make it possible to draw attention to the urgency of the problems of drug availability to the population, namely expanding the list of medicines that are reimbursed in the framework of the government programs, in particular by including the drug Magnikor in the "Available medicines" program. ; Цель работы – оценка состояния фармацевтического обеспечения больных сердечно-сосудистыми заболеваниями (ССЗ) с помощью АВС, VEN и комплексного АВС/VEN анализов.Материалы и методы. Исследование проведено по данным медицинских карт амбулаторних больных, состоявших на учете в Коммунальном учреждении здравоохранения (КУЗ) «Харьковской городской клинической больнице №27». Методами были выбраны: АВС, VEN и комплексный АВС/VEN анализ.Результаты. Результаты исследования с помощью метода АВС-анализа позволили установить, что наибольшее количество по препаратам включала в себя группа С в которую было включено 25 лекарственных средств (ЛС) или 51,02% от общего количества назначений препаратов. При проведении VEN-анализа было установлено, что подавляющее большинство ЛС относится к группе V – жизненно необходимые - 41 препарат. Комплексный АВС/VEN анализ показал, что препараты со статусом А/V (наиболее затратные и жизненно необходимые препараты) имели наибольший удельный вес 32,20 - % от общего потребления. Отдельно следует отметить, что группа А/N (наиболее затратные и второстепенные ЛС) занимала вторую позицию по удельному весу после группы А/V. Высокий процент - 31,05% в группе А/N объясняется тем, что в группу попало ЛС Магникор, которое имеет наибольшую частоту врачебных назначений, хотя данный препарат не включен в Национальный перечень основных лекарственных средств и в программу «Доступные лекарства».Выводы. Результаты проведенных исследований состояния фармацевтической помощи больным ССЗ позволяют подчеркнуть актуальность проблем доступности лекарств для населения, а именно расширения перечня препаратов, которые реимбурсируются в рамках правительственных программ, в частности, включением в программу «Доступные лекарства» препарата Магникор. ; Мета роботи – оцінка стану фармацевтичного забезпечення хворих на серцево-судинні захворювання (ССЗ) за допомогою АВС, VEN та комплексного АВС/VENаналізів.Матеріали та методи. Дослідження проведено за даними медичних карток амбулаторних хворих, які перебували на обліку у Комунальному закладі охорони здоров'я (КЗОЗ) «Харківській міській клінічній лікарні №27». Методами були обрані: АВС, VEN та комплексний АВС/VEN аналіз.Результати. Результати дослідження за допомогою методу АВС-аналізу дозволили встановити, що найбільшою за кількістю препаратів була група С до якої було включено 25 лікарських засобів (ЛЗ) або 51,02% від загальної кількості призначень препаратів. При проведенні VEN-аналізу було встановлено, що переважна більшість ЛЗ відноситься до групи V – життєво необхідні – 41 препарат. Комплексний АВС/VEN аналіз показав, що препарати зі статусом А/V (найбільш витратні та життєво необхідні препарати) мали найбільшу питому вагу – 32,20% від загального споживання. Окремо слід зазначити, що група А/N (найбільш витратні та другорядні ЛЗ) займала другу позицію за питомою вагою після групи А/V. Високий відсоток – 31,05% у групі А/N пояснюється тим, що до групи потрапив ЛЗ Магнікор, який має найбільшу частоту лікарських призначень, хоча даний препарат не включений до Національного переліку основних лікарських засобів та до програми «Доступні ліки».Висновки. Результати проведених досліджень стану фармацевтичної допомоги хворим на ССЗ дозволяють наголосити про актуальність проблем доступності ліків для населення, а саме розширення переліків препаратів, що реімбурсуються у рамках Урядових програм, зокрема, включенням до програми «Доступні ліки» препарату Магнікор.

The formation of personnel policy in domestic pharmacy is extremely negatively affected by the uncertainty of the level of availability of pharmaceutical personnel, the lack of a single register of pharmaceutical workers (AF), as well as an imperfect system of certification of pharmacist and pharmacy technician. At the same time, in most countries of the world, the government is delegated by pharmaceutical public organizations (NGOs) to regulate such functions as the registration of pharmaceutical personnel and their attestation.Тhe aim purpose of the research is to assess the current problems of forming an effective human resource potential in domestic pharmacy.Results. Clustering was conducted on the basis of the provision of pharmaceutical staff with higher education in the EU and Ukraine based on time trends. Possible ways of creating a single register of pharmaceutical workers in the industry are proposed, as well as the structure of the database on the accounting of personnel movements. Taking into account the norms of domestic legislation and foreign experience, it is proposed to transfer the certification of the pharmaceutical personnel of the State Enterprise together with the State Medical Service of Ukraine and the higher educational institutions us the mechanism of the state social order.Conclusions. The further strategy of personnel policy reform in the pharmaceutical industry of Ukraine should be aimed at a comprehensive solution of the following main tasks: development and introduction of the National Register of Pharmaceutical Workers; transfer of authority regarding the attestation to the pharmaceutical NGOs on the basis of social order; definition of the needs of practical pharmacy and analysis of the level of staffing. ; На формирование кадровой политики в отечественной фармации крайне негативно влияет неопределенность уровня обеспеченности фармацевтическими кадрами, отсутствие единого реестра учета фармацевтических работников (ФР), а также несовершенная система аттестации провизоров и фармацевтов. Вместе с этим в большинстве стран мира характерным является делегирование государством фармацевтическим общественным организациям (ОО) таких регуляторных функций как учет фармацевтических кадров и их аттестация.Целью исследования является оценка современных проблем формирования эффективного кадрового потенциала в отечественной фармации.Результаты. Проведена кластеризация по показателю обеспечения фармацевтическими кадрами с высшим образованием в странах ЕС и в Украине на основе часовых трендов. Предложены возможные пути создания единого реестра фармацевтических работников в отрасли, а также структуру базы данных по учету движения кадров. С учетом норм отечественного законодательства и зарубежного опыта, предложено передать проведение аттестации фармацевтических кадров ОО совместно с Гослекслужбой Украины и высшими учебными заведениями с использованием механизма государственного социального заказа.Выводы. Дальнейшая стратегия реформирования кадровой политики в фармацевтической отрасли Украины должна быть направлена на комплексное решение следующих основных задач: разработка и введение Национального реестра фармацевтических работников; передача полномочий по аттестации ФП фармацевтическим ОО на основе социального заказа; определение потребностей практической фармации и анализ уровня обеспеченности кадрами. ; На формування кадрової політики у вітчизняній фармації вкрай негативно впливає невизначеність рівня забезпеченості фармацевтичними кадрами, відсутність єдиного реєстру обліку фармацевтичних працівників (ФП), а також недосконала система атестації провізорів та фармацевтів. Разом з цим у більшості країн світу характерним є делегування державою фармацевтичним громадським організаціям (ГО) таких регуляторних функцій, як облік фармацевтичних кадрів та їх атестація.Метою дослідження є оцінка сучасних проблем формування ефективного кадрового потенціалу у вітчизняній фармації.Результати. Проведена кластеризація за показником забезпечення фармацевтичними кадрами з вищою освітою в країнах ЄС та Україні на основі часових трендів. Запропоновані можливі шляхи створення єдиного реєстру фармацевтичних працівників у галузі, а також структуру бази даних щодо обліку руху кадрів. З урахуванням норм вітчизняного законодавства та закордонного досвіду, запропоновано передати проведення атестації фармацевтичних кадрів ГО спільно з Держлікслужбою України та вищими навчальними закладами з використанням механізму державного соціального замовлення.Висновки. Подальша стратегія реформування кадрової політики у фармацевтичній галузі України повинна бути спрямована на комплексне вирішення наступних основних завдань: розробка та введення Національного реєстру фармацевтичних працівників; передача повноважень щодо атестації ФП ГО на засадах соціального замовлення; визначення потреб практичної фармації та аналіз рівня забезпеченості кадрами.

Today in Ukraine insufficient amount of scientific publications in which explores issues of interaction of authorities with civil society organizations. Given the large number of associations in the domestic pharmaceutical, research on the effectiveness of their work yavlyayutsya relevant. The aim of this work was the evaluation of pharmaceutical activities of public organizations and determine ways to improve their effectiveness. Materials research is the result of a questionnaire survey of managers and specialists, conducted over the past ten years on the evaluation of the effectiveness of the pharmaceutical associations. We used a systematic approach, the analytical, statistical, graphical and questionnaire survey. In the article for the first time on the basis of a questionnaire survey was conducted a comprehensive evaluation of the need for participation of public organizations in the management of the pharmacy, identify effective joint activities with their government and basic directions of activation of of such activities. As a result, studies have established regulatory functions, it is expedient to fully convey associations (certification training, accreditation of pharmaceutical establishments, licensing retail sales of medicines). Overall assessment of works the existing non-governmental organizations in the national pharmacy in the analyzed period is defined as effective, but with some problems. These problems primarily respondents chose low level associations impact on authorities and personnel policy in pharmacy. It has been conducted a nationwide questionnaire of the leaders, including government officials and experts in 2011–2012 (I) and 2015–2016 years. (II) trials. There were founded that most respondents as managers and professionals – 73.21% and 82 % and 43.48% and 73.1 % respectively, pointed out the need to involve civil society organizations to participate in the management and regulation of the industry, but only in certain directions. According to the survey results it has been determined that 64.29% and 76% of managers and 60.71% and 71.06% of specialists consider the possibility to complete the transfer of pharmaceutical certification training for NGOs. However, respondents also considered possible to transfer functions of the accreditation and licensing of the activities related to retail sales of drugs for the associations, which is almost 2 times more than the 2007. Total evaluation of the pharmaceutical NGOs activities was identified by respondents during the two study periods as effective, but with some problems, low impact of the associations in public administration and personnel policy in pharmacy. This evaluation of the managers (55.36% and 64.00%) were higher than specialists (54.91% and 59.19%). Estimates of respondents regarding efficiency of PhPAU and AOEMMIU remained consistently high (55.0–66.00%) in I and II studies, unlike Ukraine Pharmaceutical Association, which has significantly reduced its activity. The work of the regional pharmaceutical associations generally rated as effective only 32,14% (I) and 43,51% (II) of respondents, respectively, indicating the need to increase their activity. ; Сегодня в Украине недостаточно научных работ, в которых исследуют проблемы взаємодействия органов власти с общественными организациями. Учитывая значительное количество ассоциаций в отечественной фармации, исследования эффективности их работы являются актуальными. Целью этой работы было проведение оценки деятельности фармацевтических общественных организаций и определение направлений повышения их эффективности. Материалы исследованиями – результаты анкетного опроса руководителей и специалистов, проведеного за последние десять лет относительно оценки эффективности работы фармацевтических ассоциаций. В работе использовали системный подход, аналитический, статистический, графический и анкетный опрос. Впервые на основе анкетного опроса была проведена комплексная оценка необходимости участия общественных организаций в управлении фармацией, определены эффективные направления совместной деятельности их с органами власти и основные направления активизации такой деятельности. Проведен всеукраинский анкетный опрос руководителей, в том числе государственных служащих, и специалистов в 2011–2012 гг. (I) и 2015–2016 гг. (II) исследований. Установлено, что большинство респондентов, как руководителей, так и специалистов – 73,21% и 82%, 43,48% и 73,1% соответственно, указали на необходимость привлечения общественных организаций к участию в управлении и регулировании отрасли, но только в определенных направлениях. По результатам анкетирования определено, что 64,29% и 76% руководителей и 60,71% и 71,06% специалистов считают возможной полную передачу общественным организациям аттестации фармацевтических кадров. Вместе с тем, респонденты считают также возможным передачу ассоциациям функций аккредитации учреждений отрасли и лицензирования деятельности, связанной с розничной реализацией лекарств, что почти в 2 раза більше, чем в 2007 г. Общая оценка работы действующих фармацевтических организаций была определена респондентами в течение двух периодов исследования как эффективная, но с отдельными проблемами: незначительное влияние ассоциаций на органы государственного управления и политику в фармации. При этом оценки руководителей (55,36% и 64,00%) были выше, чем специалистов (54,91% и 59,19%). Оценки респондентов относительно эффективности работы АПАУ и ООРММП остались стабильно высокими (55,0–66,00%) в I и II исследованиях, в отличие от оценки деятельности Фармацевтической ассоциации Украины, которая значительно снизила свою активность. Работу областных фармацевтических ассоциаций оценили в целом как эффективную только 32,14% (I) и 43,51% (II) респондентов соответственно, что свидетельствует о необходимости повышения их активности.

The aim of the work. Determination of priority directions for improving state and public regulation in pharmacy. Materials and Methods. We used a systematic approach, analytical, statistical, graphical and questionnaire survey method for respondents.Results and Discussion. Based on the results of the questionnaire survey of specialists, problems were identi ed and the most important priorities for reforming the system of state and public regulation in pharmacy were established. The results of the survey of specialists from 2011–2012 and 2015–2016 were compared with the research data for 2007. An actual task was carried out to assess the problems of the development of domestic pharmacy and determine the priority directions for improving state and public regulation in domestic pharmacy over the past ten years.Conclusions. It was found that respondents consider economic methods to be the most effective means of state regulation (more than 71 % of pharmacy specialists and 80 % of managers, respectively). It should be noted that in the last ten years priorities have changed in this case, in the 2007 study, more than 80.0 % of respondents (the  rst place) preferred using legal means. It is established that more than 60 % of managers and specialists consider full transfer to the public organizations of the function of attesting pharmaceutical personnel. More than 35 % of pharmacists consider it possible to transfer to public organizations and such functions as licensing of activities related to the retail sale of medicines, as well as the accreditation of institutions, institutions and enterprises by the pharmaceutical industry (more than 17 %). ; Мета роботи. Визначення пріоритетних напрямків удосконалення державного та суспільного регулювання у фармації.Матеріали і методи. Були використані системний підхід, аналітичний, статистичний, графічний та метод анкетного опитування респондентів.Результати й обговорення. За результатами проведеного анкетного опитування фахівців були визначені проблеми та встановлені найбільш важливі пріоритети щодо реформування системи державного й суспільного регулювання у фармації. Одержані результати опитування фахівців за 2011 – 2012 рр. та 2015-2016 рр. було порівняно з даними дослідження 2007 р. Було реалізовано актуальне завдання щодо оцінки проблем розвитку вітчизняної фармації та визначення пріоритетних напрямків удосконалення державного та суспільного регулювання у вітчизняній фармації за останні десять років.Висновки. Встановлено, що найбільш ефективними засобами державного регулювання респонденти вважають економічні (більше 71 % спеціалістів фармації та 80 % керівників відповідно). Слід зазначити, що за останні десять років у даному випадку змінились пріоритети, у дослідженні 2007 р. більше 80,0 % опитаних (перше місце) віддавали перевагу використанню засобам правового спрямування. Встановлено, що більше 60 % керівників та спеціалістів вважають можливим повну передачу громадським організаціям функції атестації фармацевтичних кадрів. Понад 35 % фахівців фармації вважають можливою передачу громадським організаціям й таких функцій, як ліцензування діяльності, пов'язаної з роздрібною реалізацією ліків, а також акредитація установ, закладів і підприємств фармацевтичної галузі (більш ніж 17 %).

Aim. To analyze the current state of the retail pharmaceutical market and identify the typical trends in the development of pharmacy networks at the regional level in the Kharkiv region.Materials and methods. For the study the data regarding the number of licensed drug retailers from the Licensure Register for compounding medicines (in pharmacy conditions), wholesale and retail sale of medicines in the Kharkiv region, statistical data, and legislative base of retail sale of medicines were used. The general methods of scientific knowledge, such as analysis and synthesis, analogy and comparison; grouping method, graphical and statistical methods were used in the study.Results and discussion. Based on the data of the Licensure Register for compounding medicines (in pharmacy conditions), wholesale and retail sale of medicines in the Kharkiv region the business entities engaged in the retail sales have been analyzed. The analysis of all licensees of drug retail sale in the region as been conducted, and they have been distributed according to the size of pharmacy networks: single, small, medium, big, large and mega networks. It has been found that about a half of the pharmaceutical retailers registered are represented by a single pharmacy network. By the number of retail points (pharmacy or pharmacy point) in the region small and big pharmacy networks dominate. The pharmacy networks, which sizes have structural features of monopoly, have been determined. The typical tendencies for cities and rural areas of the region have been shown. The changes concerning activity in the field of retail sale of medicines have been analyzed.Conclusions. The analysis of the current trends of the development of pharmacy networks in the Kharkiv region has shown an ambiguous situation. On the one hand, the official data of the Register of places of wholesale and retail sale of medicines has indicated a fairly healthy competition at the retail pharmaceutical market of the region since only one pharmacy network has been registered among pharmacy mega-networks (which have more than 50 points of sales). On the other hand, in the region there are structural features of the monopoly of several pharmacy networks registered as different business entities, and have about 20-25 points of sales, however, in fact, they operate as a pharmacy mega-network with a number of retail points of sales of about 100. This situation is threatening in terms of monopolization and requires a significant legislative regulation. ; Цель работы. Анализ современного состояния розничного фармацевтического рынка и изучение характерных тенденций развития аптечных сетей на региональном уровне в пределах Харьковской области.Материалы и методы. Для исследования использованы данные Лицензионного реестра по производству лекарственных средств (в условиях аптеки), оптовой и розничной торговли лекарственными средствами по Харьковской области по количеству лицензиатов розничной торговли лекарственными средствами, статистические данные, законодательная база по розничной торговле лекарственными средствами. В работе использовались общие методы научного познания: анализа и синтеза, аналогии и сравнения; метод группировки, графический, статистический методы.Результаты и их обсуждение. На основе данных Лицензионного реестра по производству лекарственных средств (в условиях аптеки), оптовой и розничной торговли лекарственными средствами по Харьковской области проанализированы хозяйствующие субъекты, занимающиеся розничной торговлей. Проведен анализ всех лицензиатов розничной торговли лекарственными средствами региона и они распределены по размерам аптечных сетей: одиночные, малые, средние, крупные, большие и мегасети. Определено, что около половины зарегистрированных субъектов розничной торговли фармацевтическими товарами представлены одиночными аптечными сетями. По количеству торговых точек в регионе преобладают малые и крупные аптечные сети. Определены те сети, размеры которых имеют структурные признаки монополизма. Показаны тенденции, которые характерны для городов и сельских территорий региона. Проанализированы изменения по ведению деятельности в сфере розничной реализации лекарственных средств.Выводы. Анализ современных тенденций развития аптечных сетей в Харьковской области выявил неоднозначную ситуацию. С одной стороны, официальные данные Реестра мест осуществления деятельности по оптовой и розничной торговли лекарственными средствами указывают на достаточно доровую конкуренцию на розничном фармацевтическом рынке региона, ведь среди мегасетей (имеющих в составе более 50 торговых точек) зарегистрирована только одна аптечная сеть. С другой – в регионе имеются скрытые структурные признаки монополизма нескольких аптечных сетей, которые зарегистрированы как различные субъекты хозяйствования и имеют в своем составе около 20-25 торговых точек, однако фактически они ведут свою деятельность как мегасети с количеством торговых точек около 100. Такая ситуация является угрожающей с точки зрения монополизации и требует значительного законодательного урегулирования. ; Мета роботи. Аналіз сучасного стану роздрібного фармацевтичного ринку та виявлення характерних тенденцій розвитку аптечних мереж на регіональному рівні у межах Харківської області.Матеріали та методи. Для дослідження використані дані Ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами по Харківській області щодо кількості ліцензіатів роздрібної торгівлі лікарськими засобами, статистичні дані, законодавча база з питань роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У роботі використовувались загальні методи наукового пізнання: аналізу та синтезу, аналогії та порівняння; метод групування, графічний, статистичний методи.Результати та їх обговорення. На підставі даних Ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами по Харківській області проаналізовано господарюючі суб'єкти, що займаються роздрібною торгівлею. Проведено аналіз усіх ліцензіатів роздрібної торгівлі лікарськими засобами регіону та розподілено їх за розмірами аптечних мереж: одиночні, малі, середні, крупні, великі та мегамережі. Визначено, що близько половини зареєстрованих суб'єктів роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами представлені одиночними аптечними мережами. За кількістю торгових точок у регіоні переважають малі та крупні аптечні мережі. Визначено ті мережі, розміри яких мають структурні ознаки монополізму. Показано тенденції, характерні для міст та сільських територій регіону. Проаналізовано зміни щодо ведення діяльності у сфері роздрібної реалізації лікарських засобів.Висновки. Аналіз сучасних тенденцій розвитку аптечних мереж у Харківській області засвідчив неоднозначну ситуацію. З одного боку, офіційні дані Реєстру місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами вказують на досить здорову конкуренцію на роздрібному фармацевтичному ринку регіону, адже серед мегамереж (які мають у складі більше 50 торгових точок) зареєстрована лише одна аптечна мережа. З іншого – у регіоні наявні структурні ознаки прихованого монополізму декількох аптечних мереж, які зареєстровані як різні суб'єкти господарювання і мають у своєму складі близько 20-25 торгових точок, проте фактично вони ведуть свою діяльність як мегамережі з кількістю торгових точок близько 100. Така ситуація є загрозливою з точки зору монополізації та потребує значного законодавчого врегулювання.

Aim. To analyze the current state of the retail pharmaceutical market and identify the typical trends in the development of pharmacy networks at the regional level in the Kharkiv region.Materials and methods. For the study the data regarding the number of licensed drug retailers from the Licensure Register for compounding medicines (in pharmacy conditions), wholesale and retail sale of medicines in the Kharkiv region, statistical data, and legislative base of retail sale of medicines were used. The general methods of scientific knowledge, such as analysis and synthesis, analogy and comparison; grouping method, graphical and statistical methods were used in the study.Results and discussion. Based on the data of the Licensure Register for compounding medicines (in pharmacy conditions), wholesale and retail sale of medicines in the Kharkiv region the business entities engaged in the retail sales have been analyzed. The analysis of all licensees of drug retail sale in the region as been conducted, and they have been distributed according to the size of pharmacy networks: single, small, medium, big, large and mega networks. It has been found that about a half of the pharmaceutical retailers registered are represented by a single pharmacy network. By the number of retail points (pharmacy or pharmacy point) in the region small and big pharmacy networks dominate. The pharmacy networks, which sizes have structural features of monopoly, have been determined. The typical tendencies for cities and rural areas of the region have been shown. The changes concerning activity in the field of retail sale of medicines have been analyzed.Conclusions. The analysis of the current trends of the development of pharmacy networks in the Kharkiv region has shown an ambiguous situation. On the one hand, the official data of the Register of places of wholesale and retail sale of medicines has indicated a fairly healthy competition at the retail pharmaceutical market of the region since only one pharmacy network has been registered among pharmacy mega-networks (which have more than 50 points of sales). On the other hand, in the region there are structural features of the monopoly of several pharmacy networks registered as different business entities, and have about 20-25 points of sales, however, in fact, they operate as a pharmacy mega-network with a number of retail points of sales of about 100. This situation is threatening in terms of monopolization and requires a significant legislative regulation. ; Мета роботи. Аналіз сучасного стану роздрібного фармацевтичного ринку та виявлення характерних тенденцій розвитку аптечних мереж на регіональному рівні у межах Харківської області.Матеріали та методи. Для дослідження використані дані Ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами по Харківській області щодо кількості ліцензіатів роздрібної торгівлі лікарськими засобами, статистичні дані, законодавча база з питань роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У роботі використовувались загальні методи наукового пізнання: аналізу та синтезу, аналогії та порівняння; метод групування, графічний, статистичний методи.Результати та їх обговорення. На підставі даних Ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами по Харківській області проаналізовано господарюючі суб'єкти, що займаються роздрібною торгівлею. Проведено аналіз усіх ліцензіатів роздрібної торгівлі лікарськими засобами регіону та розподілено їх за розмірами аптечних мереж: одиночні, малі, середні, крупні, великі та мегамережі. Визначено, що близько половини зареєстрованих суб'єктів роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами представлені одиночними аптечними мережами. За кількістю торгових точок у регіоні переважають малі та крупні аптечні мережі. Визначено ті мережі, розміри яких мають структурні ознаки монополізму. Показано тенденції, характерні для міст та сільських територій регіону. Проаналізовано зміни щодо ведення діяльності у сфері роздрібної реалізації лікарських засобів.Висновки. Аналіз сучасних тенденцій розвитку аптечних мереж у Харківській області засвідчив неоднозначну ситуацію. З одного боку, офіційні дані Реєстру місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами вказують на досить здорову конкуренцію на роздрібному фармацевтичному ринку регіону, адже серед мегамереж (які мають у складі більше 50 торгових точок) зареєстрована лише одна аптечна мережа. З іншого – у регіоні наявні структурні ознаки прихованого монополізму декількох аптечних мереж, які зареєстровані як різні суб'єкти господарювання і мають у своєму складі близько 20-25 торгових точок, проте фактично вони ведуть свою діяльність як мегамережі з кількістю торгових точок близько 100. Така ситуація є загрозливою з точки зору монополізації та потребує значного законодавчого врегулювання. ; Цель работы. Анализ современного состояния розничного фармацевтического рынка и изучение характерных тенденций развития аптечных сетей на региональном уровне в пределах Харьковской области.Материалы и методы. Для исследования использованы данные Лицензионного реестра по производству лекарственных средств (в условиях аптеки), оптовой и розничной торговли лекарственными средствами по Харьковской области по количеству лицензиатов розничной торговли лекарственными средствами, статистические данные, законодательная база по розничной торговле лекарственными средствами. В работе использовались общие методы научного познания: анализа и синтеза, аналогии и сравнения; метод группировки, графический, статистический методы.Результаты и их обсуждение. На основе данных Лицензионного реестра по производству лекарственных средств (в условиях аптеки), оптовой и розничной торговли лекарственными средствами по Харьковской области проанализированы хозяйствующие субъекты, занимающиеся розничной торговлей. Проведен анализ всех лицензиатов розничной торговли лекарственными средствами региона и они распределены по размерам аптечных сетей: одиночные, малые, средние, крупные, большие и мегасети. Определено, что около половины зарегистрированных субъектов розничной торговли фармацевтическими товарами представлены одиночными аптечными сетями. По количеству торговых точек в регионе преобладают малые и крупные аптечные сети. Определены те сети, размеры которых имеют структурные признаки монополизма. Показаны тенденции, которые характерны для городов и сельских территорий региона. Проанализированы изменения по ведению деятельности в сфере розничной реализации лекарственных средств.Выводы. Анализ современных тенденций развития аптечных сетей в Харьковской области выявил неоднозначную ситуацию. С одной стороны, официальные данные Реестра мест осуществления деятельности по оптовой и розничной торговли лекарственными средствами указывают на достаточно доровую конкуренцию на розничном фармацевтическом рынке региона, ведь среди мегасетей (имеющих в составе более 50 торговых точек) зарегистрирована только одна аптечная сеть. С другой – в регионе имеются скрытые структурные признаки монополизма нескольких аптечных сетей, которые зарегистрированы как различные субъекты хозяйствования и имеют в своем составе около 20-25 торговых точек, однако фактически они ведут свою деятельность как мегасети с количеством торговых точек около 100. Такая ситуация является угрожающей с точки зрения монополизации и требует значительного законодательного урегулирования.

Aim. To analyze the current state of the retail pharmaceutical market and identify the typical trends in the development of pharmacy networks at the regional level in the Kharkiv region.Materials and methods. For the study the data regarding the number of licensed drug retailers from the Licensure Register for compounding medicines (in pharmacy conditions), wholesale and retail sale of medicines in the Kharkiv region, statistical data, and legislative base of retail sale of medicines were used. The general methods of scientific knowledge, such as analysis and synthesis, analogy and comparison; grouping method, graphical and statistical methods were used in the study.Results and discussion. Based on the data of the Licensure Register for compounding medicines (in pharmacy conditions), wholesale and retail sale of medicines in the Kharkiv region the business entities engaged in the retail sales have been analyzed. The analysis of all licensees of drug retail sale in the region as been conducted, and they have been distributed according to the size of pharmacy networks: single, small, medium, big, large and mega networks. It has been found that about a half of the pharmaceutical retailers registered are represented by a single pharmacy network. By the number of retail points (pharmacy or pharmacy point) in the region small and big pharmacy networks dominate. The pharmacy networks, which sizes have structural features of monopoly, have been determined. The typical tendencies for cities and rural areas of the region have been shown. The changes concerning activity in the field of retail sale of medicines have been analyzed.Conclusions. The analysis of the current trends of the development of pharmacy networks in the Kharkiv region has shown an ambiguous situation. On the one hand, the official data of the Register of places of wholesale and retail sale of medicines has indicated a fairly healthy competition at the retail pharmaceutical market of the region since only one pharmacy network has been registered among pharmacy mega-networks (which have more than 50 points of sales). On the other hand, in the region there are structural features of the monopoly of several pharmacy networks registered as different business entities, and have about 20-25 points of sales, however, in fact, they operate as a pharmacy mega-network with a number of retail points of sales of about 100. This situation is threatening in terms of monopolization and requires a significant legislative regulation. ; Мета роботи. Аналіз сучасного стану роздрібного фармацевтичного ринку та виявлення характерних тенденцій розвитку аптечних мереж на регіональному рівні у межах Харківської області.Матеріали та методи. Для дослідження використані дані Ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами по Харківській області щодо кількості ліцензіатів роздрібної торгівлі лікарськими засобами, статистичні дані, законодавча база з питань роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У роботі використовувались загальні методи наукового пізнання: аналізу та синтезу, аналогії та порівняння; метод групування, графічний, статистичний методи.Результати та їх обговорення. На підставі даних Ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами по Харківській області проаналізовано господарюючі суб'єкти, що займаються роздрібною торгівлею. Проведено аналіз усіх ліцензіатів роздрібної торгівлі лікарськими засобами регіону та розподілено їх за розмірами аптечних мереж: одиночні, малі, середні, крупні, великі та мегамережі. Визначено, що близько половини зареєстрованих суб'єктів роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами представлені одиночними аптечними мережами. За кількістю торгових точок у регіоні переважають малі та крупні аптечні мережі. Визначено ті мережі, розміри яких мають структурні ознаки монополізму. Показано тенденції, характерні для міст та сільських територій регіону. Проаналізовано зміни щодо ведення діяльності у сфері роздрібної реалізації лікарських засобів.Висновки. Аналіз сучасних тенденцій розвитку аптечних мереж у Харківській області засвідчив неоднозначну ситуацію. З одного боку, офіційні дані Реєстру місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами вказують на досить здорову конкуренцію на роздрібному фармацевтичному ринку регіону, адже серед мегамереж (які мають у складі більше 50 торгових точок) зареєстрована лише одна аптечна мережа. З іншого – у регіоні наявні структурні ознаки прихованого монополізму декількох аптечних мереж, які зареєстровані як різні суб'єкти господарювання і мають у своєму складі близько 20-25 торгових точок, проте фактично вони ведуть свою діяльність як мегамережі з кількістю торгових точок близько 100. Така ситуація є загрозливою з точки зору монополізації та потребує значного законодавчого врегулювання. ; Цель работы. Анализ современного состояния розничного фармацевтического рынка и изучение характерных тенденций развития аптечных сетей на региональном уровне в пределах Харьковской области.Материалы и методы. Для исследования использованы данные Лицензионного реестра по производству лекарственных средств (в условиях аптеки), оптовой и розничной торговли лекарственными средствами по Харьковской области по количеству лицензиатов розничной торговли лекарственными средствами, статистические данные, законодательная база по розничной торговле лекарственными средствами. В работе использовались общие методы научного познания: анализа и синтеза, аналогии и сравнения; метод группировки, графический, статистический методы.Результаты и их обсуждение. На основе данных Лицензионного реестра по производству лекарственных средств (в условиях аптеки), оптовой и розничной торговли лекарственными средствами по Харьковской области проанализированы хозяйствующие субъекты, занимающиеся розничной торговлей. Проведен анализ всех лицензиатов розничной торговли лекарственными средствами региона и они распределены по размерам аптечных сетей: одиночные, малые, средние, крупные, большие и мегасети. Определено, что около половины зарегистрированных субъектов розничной торговли фармацевтическими товарами представлены одиночными аптечными сетями. По количеству торговых точек в регионе преобладают малые и крупные аптечные сети. Определены те сети, размеры которых имеют структурные признаки монополизма. Показаны тенденции, которые характерны для городов и сельских территорий региона. Проанализированы изменения по ведению деятельности в сфере розничной реализации лекарственных средств.Выводы. Анализ современных тенденций развития аптечных сетей в Харьковской области выявил неоднозначную ситуацию. С одной стороны, официальные данные Реестра мест осуществления деятельности по оптовой и розничной торговли лекарственными средствами указывают на достаточно доровую конкуренцию на розничном фармацевтическом рынке региона, ведь среди мегасетей (имеющих в составе более 50 торговых точек) зарегистрирована только одна аптечная сеть. С другой – в регионе имеются скрытые структурные признаки монополизма нескольких аптечных сетей, которые зарегистрированы как различные субъекты хозяйствования и имеют в своем составе около 20-25 торговых точек, однако фактически они ведут свою деятельность как мегасети с количеством торговых точек около 100. Такая ситуация является угрожающей с точки зрения монополизации и требует значительного законодательного урегулирования.

Aim. To analyze the conditions of the modern pharmaceutical business of the Kingdom of Morocco. Historical aspects of development, cultural traditions of the country and economic problems have been studied. The factors decreasing the economic development of the country have been analyzed; they are a low level of drug consumption per capita, as well as a shortage of medical and pharmaceutical care in rural areas.Materials and methods. The materials were the laws and regulations of Morocco, information resources on the development of medical and pharmaceutical care in the country, data on maternal and child health in the Kingdom, and the analysis indicators for the "Doing Business" international project. Such methods as content analysis, analytical, comparison, historical, retrospective, logical, and economic-statistical were used in the studies.Results. The results of the study indicate that today the country's pharmaceutical market is estimated in about $ 2,5 billion, which in monetary terms amounts to about 0.13 % of the global drug turnover. At the market 21 % of generic drugs of the Moroccan production have been registered, while foreign drugs prevail (79 % of antibiotics, painkillers and anti-inflammatory drugs). There was a reorientation of the pharmaceutical exports to African countries, a large part of 20 % to Côte d'Ivoire. There was a decrease in the growth of the Moroccan pharmaceutical market within 2015 – 2018: the growth rate did not exceed 2.2 % (in 2013-2014 the indicator was 6 %).Conclusions. The development of the pharmaceutical market of the Kingdom of Morocco has been found to be under the control of the Ministry of Health and relevant government agencies. The main legislative act – Law No. 17-04 adopted in 2006 is valid today and regulates the conditions for opening pharmaceutical production in the country. As for the data of the "Doing Business" international project regarding the conditions for opening and running a pharmacy business in the countries of the world, they indicate that the Kingdom of Morocco takes the middle place among countries and has a rating of 60 (190 countries participating in the 2018 rating). The most favorable conditions for conducting business were in 2016–2017. ; Цель: анализ условий ведения современного фармацевтического бизнеса в Королевстве Марокко. Были исследованы исторические аспекты развития, культурные традиции и экономические проблемы страны; проанализированы факторы, снижающие ее экономическое развитие: низкий уровень потребления лекарственных средств (ЛС) на душу населения, а также дефицит предоставления медицинской и фармацевтической помощи в сельской местности.Материалы и методы: законодательные и нормативно-правовые акты Марокко, информационные ресурсы по развитию медицинской и лекарственной помощи в стране, данные по охране здоровья матери и ребенка, показатели анализа международного проекта «Ведение бизнеса». Использовались методы контент-анализа, аналитический, сравнения, исторический, ретроспективный, логический и экономико-статистический.Результаты исследования свидетельствуют, что сегодня фармацевтический рынок страны оценивается примерно в 2,5 млрд дол. США, что составляет в денежном выражении примерно 0,13 % от мирового объема оборота ЛС. На рынке зарегистрировано 21 % дженериков марокканского производства, при этом превалируют зарубежные ЛС – 79 % (антибиотики, болеутоляющие и противовоспалительные средства). В стране произошла переориентация экспорта фармацевтической продукции на страны Африки, большая часть (20 %) – в Кот-д'Ивуар. Произошло снижение роста марокканского рынка фармацевтической продукции с 2015 по 2018 г. – темп прироста не превышает 2,2 % (в 2013-2014 гг. показатель составлял 6 %).Выводы. Определено, что в настоящее время развитие фармацевтического рынка Королевства Марокко находится под контролем Министерства здравоохранения и профильных государственных учреждений. Основной законодательный акт – закон № 17-04, принятый ещё в 2006 г., действующий сегодня, регламентирует условия открытия фармацевтического производства в стране. Данные международного проекта «Ведение бизнеса» (Doing Business) относительно условий открытия и ведения аптечного бизнеса в странах мира свидетельствуют, что Королевство Марокко занимает среднее место среди стран и имеет рейтинг 60 (в рейтинге по состоянию на 2018 г. участвовало 190 стран). Наиболее благоприятные условия для ведения бизнеса были в 2016-2017 гг. ; Мета: аналіз умов ведення сучасного фармацевтичного бізнесу в Королівстві Марокко. Були досліджені історичні аспекти розвитку, культурні традиції й економічні проблеми країни; проаналізовано чинники, що знижують її економічний розвиток: низький рівень споживання лікарських засобів (ЛЗ) на душу населення, а також дефіцит надання медичної та фармацевтичної допомоги в сільській місцевості.Матеріали та методи: законодавчі та нормативно-правові акти Марокко, інформаційні ресурси з розвитку медичної та лікарської допомоги в країні, дані щодо охорони здоров'я матері і дитини, показники аналізу міжнародного проекту «Ведення бізнесу». Використовувалися методи контент-аналізу, аналітичний, порівняння, історичний, ретроспективний, логічний та економіко-статистичний.Результати дослідження свідчать, що на сьогодні фармацевтичний ринок країни оцінюється приблизно в 2,5 млрд дол. США, що становить у грошовому вираженні приблизно 0,13 % від світового обсягу обігу ЛЗ. На ринку зареєстровано 21 % дженериків марокканського виробництва, при цьому превалюють закордонні ЛЗ – 79 % (антибіотики, знеболювальні та протизапальні засоби). У країні відбулася переорієнтація експорту фармацевтичної продукції на країни Африки, велика частина (20 %) – у Кот-д'Івуар. Скоротилося зростання марокканського ринку фармацевтичної продукції з 2015 по 2018 р. – темп приросту не перевищує 2,2 % (у 2013-2014 рр. показник становив 6 %).Висновки. Визначено, що наразі розвиток фармацевтичного ринку Королівства Марокко знаходиться під контролем Міністерства охорони здоров'я та профільних державних установ. Основний законодавчий акт – закон № 17-04, прийнятий ще в 2006 р, чинний на сьогодні, регламентує умови відкриття фармацевтичного виробництва в країні. Дані міжнародного проекту «Ведення бізнесу» (Doing Business) щодо умов відкриття та ведення аптечного бізнесу в країнах світу свідчать, що Королівство Марокко посідає середнє місце серед країн і має рейтинг 60 (у рейтингу станом на 2018 р. брали участь 190 країн). Найбільш сприятливі умови для ведення бізнесу були в 2016-2017 рр.

Aim. To analyze the conditions of the modern pharmaceutical business of the Kingdom of Morocco. Historical aspects of development, cultural traditions of the country and economic problems have been studied. The factors decreasing the economic development of the country have been analyzed; they are a low level of drug consumption per capita, as well as a shortage of medical and pharmaceutical care in rural areas.Materials and methods. The materials were the laws and regulations of Morocco, information resources on the development of medical and pharmaceutical care in the country, data on maternal and child health in the Kingdom, and the analysis indicators for the "Doing Business" international project. Such methods as content analysis, analytical, comparison, historical, retrospective, logical, and economic-statistical were used in the studies.Results. The results of the study indicate that today the country's pharmaceutical market is estimated in about $ 2,5 billion, which in monetary terms amounts to about 0.13 % of the global drug turnover. At the market 21 % of generic drugs of the Moroccan production have been registered, while foreign drugs prevail (79 % of antibiotics, painkillers and anti-inflammatory drugs). There was a reorientation of the pharmaceutical exports to African countries, a large part of 20 % to Côte d'Ivoire. There was a decrease in the growth of the Moroccan pharmaceutical market within 2015 – 2018: the growth rate did not exceed 2.2 % (in 2013-2014 the indicator was 6 %).Conclusions. The development of the pharmaceutical market of the Kingdom of Morocco has been found to be under the control of the Ministry of Health and relevant government agencies. The main legislative act – Law No. 17-04 adopted in 2006 is valid today and regulates the conditions for opening pharmaceutical production in the country. As for the data of the "Doing Business" international project regarding the conditions for opening and running a pharmacy business in the countries of the world, they indicate that the Kingdom of Morocco takes the middle place among countries and has a rating of 60 (190 countries participating in the 2018 rating). The most favorable conditions for conducting business were in 2016–2017. ; Цель: анализ условий ведения современного фармацевтического бизнеса в Королевстве Марокко. Были исследованы исторические аспекты развития, культурные традиции и экономические проблемы страны; проанализированы факторы, снижающие ее экономическое развитие: низкий уровень потребления лекарственных средств (ЛС) на душу населения, а также дефицит предоставления медицинской и фармацевтической помощи в сельской местности.Материалы и методы: законодательные и нормативно-правовые акты Марокко, информационные ресурсы по развитию медицинской и лекарственной помощи в стране, данные по охране здоровья матери и ребенка, показатели анализа международного проекта «Ведение бизнеса». Использовались методы контент-анализа, аналитический, сравнения, исторический, ретроспективный, логический и экономико-статистический.Результаты исследования свидетельствуют, что сегодня фармацевтический рынок страны оценивается примерно в 2,5 млрд дол. США, что составляет в денежном выражении примерно 0,13 % от мирового объема оборота ЛС. На рынке зарегистрировано 21 % дженериков марокканского производства, при этом превалируют зарубежные ЛС – 79 % (антибиотики, болеутоляющие и противовоспалительные средства). В стране произошла переориентация экспорта фармацевтической продукции на страны Африки, большая часть (20 %) – в Кот-д'Ивуар. Произошло снижение роста марокканского рынка фармацевтической продукции с 2015 по 2018 г. – темп прироста не превышает 2,2 % (в 2013-2014 гг. показатель составлял 6 %).Выводы. Определено, что в настоящее время развитие фармацевтического рынка Королевства Марокко находится под контролем Министерства здравоохранения и профильных государственных учреждений. Основной законодательный акт – закон № 17-04, принятый ещё в 2006 г., действующий сегодня, регламентирует условия открытия фармацевтического производства в стране. Данные международного проекта «Ведение бизнеса» (Doing Business) относительно условий открытия и ведения аптечного бизнеса в странах мира свидетельствуют, что Королевство Марокко занимает среднее место среди стран и имеет рейтинг 60 (в рейтинге по состоянию на 2018 г. участвовало 190 стран). Наиболее благоприятные условия для ведения бизнеса были в 2016-2017 гг. ; Мета: аналіз умов ведення сучасного фармацевтичного бізнесу в Королівстві Марокко. Були досліджені історичні аспекти розвитку, культурні традиції й економічні проблеми країни; проаналізовано чинники, що знижують її економічний розвиток: низький рівень споживання лікарських засобів (ЛЗ) на душу населення, а також дефіцит надання медичної та фармацевтичної допомоги в сільській місцевості.Матеріали та методи: законодавчі та нормативно-правові акти Марокко, інформаційні ресурси з розвитку медичної та лікарської допомоги в країні, дані щодо охорони здоров'я матері і дитини, показники аналізу міжнародного проекту «Ведення бізнесу». Використовувалися методи контент-аналізу, аналітичний, порівняння, історичний, ретроспективний, логічний та економіко-статистичний.Результати дослідження свідчать, що на сьогодні фармацевтичний ринок країни оцінюється приблизно в 2,5 млрд дол. США, що становить у грошовому вираженні приблизно 0,13 % від світового обсягу обігу ЛЗ. На ринку зареєстровано 21 % дженериків марокканського виробництва, при цьому превалюють закордонні ЛЗ – 79 % (антибіотики, знеболювальні та протизапальні засоби). У країні відбулася переорієнтація експорту фармацевтичної продукції на країни Африки, велика частина (20 %) – у Кот-д'Івуар. Скоротилося зростання марокканського ринку фармацевтичної продукції з 2015 по 2018 р. – темп приросту не перевищує 2,2 % (у 2013-2014 рр. показник становив 6 %).Висновки. Визначено, що наразі розвиток фармацевтичного ринку Королівства Марокко знаходиться під контролем Міністерства охорони здоров'я та профільних державних установ. Основний законодавчий акт – закон № 17-04, прийнятий ще в 2006 р, чинний на сьогодні, регламентує умови відкриття фармацевтичного виробництва в країні. Дані міжнародного проекту «Ведення бізнесу» (Doing Business) щодо умов відкриття та ведення аптечного бізнесу в країнах світу свідчать, що Королівство Марокко посідає середнє місце серед країн і має рейтинг 60 (у рейтингу станом на 2018 р. брали участь 190 країн). Найбільш сприятливі умови для ведення бізнесу були в 2016-2017 рр.

Aim. To analyze the conditions of the modern pharmaceutical business of the Kingdom of Morocco. Historical aspects of development, cultural traditions of the country and economic problems have been studied. The factors decreasing the economic development of the country have been analyzed; they are a low level of drug consumption per capita, as well as a shortage of medical and pharmaceutical care in rural areas.Materials and methods. The materials were the laws and regulations of Morocco, information resources on the development of medical and pharmaceutical care in the country, data on maternal and child health in the Kingdom, and the analysis indicators for the "Doing Business" international project. Such methods as content analysis, analytical, comparison, historical, retrospective, logical, and economic-statistical were used in the studies.Results. The results of the study indicate that today the country's pharmaceutical market is estimated in about $ 2,5 billion, which in monetary terms amounts to about 0.13 % of the global drug turnover. At the market 21 % of generic drugs of the Moroccan production have been registered, while foreign drugs prevail (79 % of antibiotics, painkillers and anti-inflammatory drugs). There was a reorientation of the pharmaceutical exports to African countries, a large part of 20 % to Côte d'Ivoire. There was a decrease in the growth of the Moroccan pharmaceutical market within 2015 – 2018: the growth rate did not exceed 2.2 % (in 2013-2014 the indicator was 6 %).Conclusions. The development of the pharmaceutical market of the Kingdom of Morocco has been found to be under the control of the Ministry of Health and relevant government agencies. The main legislative act – Law No. 17-04 adopted in 2006 is valid today and regulates the conditions for opening pharmaceutical production in the country. As for the data of the "Doing Business" international project regarding the conditions for opening and running a pharmacy business in the countries of the world, they indicate that the Kingdom of Morocco takes the middle place among countries and has a rating of 60 (190 countries participating in the 2018 rating). The most favorable conditions for conducting business were in 2016–2017. ; Цель: анализ условий ведения современного фармацевтического бизнеса в Королевстве Марокко. Были исследованы исторические аспекты развития, культурные традиции и экономические проблемы страны; проанализированы факторы, снижающие ее экономическое развитие: низкий уровень потребления лекарственных средств (ЛС) на душу населения, а также дефицит предоставления медицинской и фармацевтической помощи в сельской местности.Материалы и методы: законодательные и нормативно-правовые акты Марокко, информационные ресурсы по развитию медицинской и лекарственной помощи в стране, данные по охране здоровья матери и ребенка, показатели анализа международного проекта «Ведение бизнеса». Использовались методы контент-анализа, аналитический, сравнения, исторический, ретроспективный, логический и экономико-статистический.Результаты исследования свидетельствуют, что сегодня фармацевтический рынок страны оценивается примерно в 2,5 млрд дол. США, что составляет в денежном выражении примерно 0,13 % от мирового объема оборота ЛС. На рынке зарегистрировано 21 % дженериков марокканского производства, при этом превалируют зарубежные ЛС – 79 % (антибиотики, болеутоляющие и противовоспалительные средства). В стране произошла переориентация экспорта фармацевтической продукции на страны Африки, большая часть (20 %) – в Кот-д'Ивуар. Произошло снижение роста марокканского рынка фармацевтической продукции с 2015 по 2018 г. – темп прироста не превышает 2,2 % (в 2013-2014 гг. показатель составлял 6 %).Выводы. Определено, что в настоящее время развитие фармацевтического рынка Королевства Марокко находится под контролем Министерства здравоохранения и профильных государственных учреждений. Основной законодательный акт – закон № 17-04, принятый ещё в 2006 г., действующий сегодня, регламентирует условия открытия фармацевтического производства в стране. Данные международного проекта «Ведение бизнеса» (Doing Business) относительно условий открытия и ведения аптечного бизнеса в странах мира свидетельствуют, что Королевство Марокко занимает среднее место среди стран и имеет рейтинг 60 (в рейтинге по состоянию на 2018 г. участвовало 190 стран). Наиболее благоприятные условия для ведения бизнеса были в 2016-2017 гг. ; Мета: аналіз умов ведення сучасного фармацевтичного бізнесу в Королівстві Марокко. Були досліджені історичні аспекти розвитку, культурні традиції й економічні проблеми країни; проаналізовано чинники, що знижують її економічний розвиток: низький рівень споживання лікарських засобів (ЛЗ) на душу населення, а також дефіцит надання медичної та фармацевтичної допомоги в сільській місцевості.Матеріали та методи: законодавчі та нормативно-правові акти Марокко, інформаційні ресурси з розвитку медичної та лікарської допомоги в країні, дані щодо охорони здоров'я матері і дитини, показники аналізу міжнародного проекту «Ведення бізнесу». Використовувалися методи контент-аналізу, аналітичний, порівняння, історичний, ретроспективний, логічний та економіко-статистичний.Результати дослідження свідчать, що на сьогодні фармацевтичний ринок країни оцінюється приблизно в 2,5 млрд дол. США, що становить у грошовому вираженні приблизно 0,13 % від світового обсягу обігу ЛЗ. На ринку зареєстровано 21 % дженериків марокканського виробництва, при цьому превалюють закордонні ЛЗ – 79 % (антибіотики, знеболювальні та протизапальні засоби). У країні відбулася переорієнтація експорту фармацевтичної продукції на країни Африки, велика частина (20 %) – у Кот-д'Івуар. Скоротилося зростання марокканського ринку фармацевтичної продукції з 2015 по 2018 р. – темп приросту не перевищує 2,2 % (у 2013-2014 рр. показник становив 6 %).Висновки. Визначено, що наразі розвиток фармацевтичного ринку Королівства Марокко знаходиться під контролем Міністерства охорони здоров'я та профільних державних установ. Основний законодавчий акт – закон № 17-04, прийнятий ще в 2006 р, чинний на сьогодні, регламентує умови відкриття фармацевтичного виробництва в країні. Дані міжнародного проекту «Ведення бізнесу» (Doing Business) щодо умов відкриття та ведення аптечного бізнесу в країнах світу свідчать, що Королівство Марокко посідає середнє місце серед країн і має рейтинг 60 (у рейтингу станом на 2018 р. брали участь 190 країн). Найбільш сприятливі умови для ведення бізнесу були в 2016-2017 рр.