Suchergebnisse

The political and administrative division of the Capital District of Bogotá, has generated debate about its legal nature, because it can not be framed within the denomination of decentralization, as established by the Constitution of Bogotá, given the problems of this term for the reality of the division. You need to know the scope of this concept, as well as devolution, and how localities are conceived to analyze in detail which model best fits the aforementioned territorial organization of Bogotá, pointing out its difficulties and exposing the weaknesses of each model and what the city requires a level of participation and development. ; La división político-administrativa del Distrito Capital de Bogotá ha generado un debate en torno a su naturaleza jurídica, debido a que no puede enmarcarse dentro de la denominación de descentralización, como lo establece el Estatuto Orgánico de Bogotá, dados los problemas que entraña este término para la realidad de dicha división. Es necesario conocer el alcance de este concepto, así como el de desconcentración, y la forma como se conciben las localidades, para analizar en detalle qué modelo se ajusta más a la referida organización territorial de Bogotá, señalando sus dificultades y evidenciando las falencias de cada modelo y lo que la ciudad requiere a nivel de participación y desarrollo. ; A divisão política e administrativa do Distrito Capital de Bogotá, tem gerado debate sobre a sua natureza jurídica, porque não pode ser enquadrada dentro da denominação de descentralização, como estabelecido pela Constituição de Bogotá, dados os problemas deste termo para a realidade da divisão. Você precisa saber o alcance deste conceito, bem como a devolução, e como localidades são concebidos para analisar em detalhe qual o modelo que melhor se adapta à organização territorial acima mencionado de Bogotá, apontando suas dificuldades e expondo as fraquezas de cada um modelo e que a cidade requer um nível de participação e desenvolvimento.

Putusan Mahkamah Konstitusi yang memerintahkan untuk dilakukannya pemungutan suara ulang dalam pemilihan umum kepala daerah Kabupaten Pati ini pastinya akan berdampak terhadap partisipasi masyarakat. Penelitian ini bertujuan untuk mengkaji dampak pemungutn suara ulang terhadap partisiasi masyarakat dalam pemilihan umum kepala daerah Kabupaten Pati. Upaya Komisi Pemilihan Umum Kabupaten Pati dan partai politik untuk mendorong partisipasi masyarakat dalam pemungutan suara ulang. Upaya partai politik merekrut calon Bupati dan Wakil Bupati untuk mendorong partisipasi masyarakat dalam pemungutan suara ulang. Jenis penelitian ini deskriptif kualitatif dengan pendekatan yuridis sosiologis, dengan menggunakan data primer dan data sekunder yang kemudian dianalisis dengan menggunakan analisis data kualitatif. Hasil penelitian ini menyimpulkan bahwa Penurunan ini memperlihatkan demokrasi pada pemungutan suara ulang kurang berjalan baik. Sehingga hal ini Komisi Pemilihan Umum Kabupaten Pati dirasa kurang dapat melaksanakan kedaulatan rakyat sesuai ketentuan Pasal 1 ayat (2) Undang-Undang Dasar 1945. Jadi jika terjadi penurunan partisipasi masyarakat, maka disini kedaulatan rakyat yang mana tercantum dalam Undang-Undang Dasar 1945 kurang berjalan dengan baik. Selanjutnya dalam upaya untuk mendorong partisipasi masyarakat Komisi Pemilihan Umum Kabupaten Pati sudah melakukan upaya dan antisipasi tetapi partai politik tidak ada upaya apapun. Dalam melakukan rekrutmen partai politik hanya berdasarkan kenal dan mengetahui latar belakang tetapi tidak ada test untuk menguji bakal calon tersebut. The decision of constitutional court that ask for doing re-election the head of district of Pati, will make some impacts on the participation of societies. The purpose of study is to examine the impact of re-voting the participation of societies in elections of the head of district of Pati. Efforts that Komisi Pemilihan Umum of district of Pati and political parties can do to encourage the participation of societies on re-election of it. The efforts of political parties to recruite the candidate the head of district and vice of district is to encourage the participation of societies on re-voting. This type of research is descriptive qualitative with socio juridical approach, using primary data and secondary data that was then analyzed using qualitatif data analysis. The result of research concludes that on the re-voting is happen the impact of decreasing of the level of participation of societies. It shows that the democracy on re-voting do not go well. So, Komisi pemilihan Umum of district of Pati is less able to carry out the people's sovereignty in accordance with Undang-Undang Dasar 1945 section 1 sentence (2). So, if a decline of the level of participation of societies happens, then the people's sovereignty that mentioned in Undang-Undang Dasar 1945 do not run well. After that, On the effort to encourage the participation of societies, Komisi Pemilihan Umum of district of Pati has done effort and anticipation, but political parties do not do effort anything. On doing recruitment, political parties is just based solely on the familiar and know the background of the candidates. However they do not test the candidates.

The article discusses the theoretical and methodological problems of actively developing in modern conditions ecological culture, determining its place in the system of humanities. The growing importance of new conception of scientific research and sociocultural practices in the context of the global problems of our time is determined.It is necessary to know the experts' opinion which environmental problems are being identified as most significant. Only afterwards we can find the ways to solve them. Thereby based on the analysis of materials of the Russian scientific-practical conference with international participation "Environmental protection as a factor of the socio-economic development of municipalities: experience and problems" (2017, Rostov-on-Don, Kurgan), and the results of the Russian expert opinion research conducted by scientists of Rostov scientific elitological school it was concluded that there is an objective necessity to create a unified structure of natural resource management and environmental protection in territorial entities (Vorontsov, Mamychev, Ponedelkov, Yanguzin and Vildanov, 2017; Ponedelkov, Starostin, Mamychev, Grigoryan and Verenich, 2018). At the same time, the prerequisites and trends, theproblematic aspects of the development of environmentally-oriented processes in modern Russian conditions determine that the organization of an effective environmental protection policy as a factor of socio-economic development and mechanisms of the implementation its strategic goals in the field of environmental development existing public administration system is possible only if appropriate conditions are created for the dynamic development of the system of environmental education and upbringing, as well as the necessity of developing the implementation of a new civilizational paradigm as a new eco-human behavioral paradigm ; El artículo discute los problemas teóricos y metodológicos de desarrollar activamente en las condiciones modernas la cultura ecológica, determinando su lugar en el sistema de humanidades. Se determina la importancia creciente de la nueva concepción de la investigación científica y las prácticas socioculturales en el contexto de los problemas globales de nuestro tiempo.Es necesario conocer la opinión de los expertos sobre qué problemas ambientales se están identificando como los más significativos. Solo después podremos encontrar las formas de resolverlos. De este modo, se basa en el análisis de los materiales de la conferencia científico-práctica rusa con participación internacional "La protección del medio ambiente como factor del desarrollo socioeconómico de los municipios:experiencia y problemas" (2017, Rostov-on-Don, Kurgan), y el Los resultados de la investigación de expertos rusos realizada por científicos de la escuela científica elitológica de Rostov concluyeron que existe una necesidad objetiva de crear una estructura unificada de gestión de recursos naturales y protección ambiental en entidades territoriales (Vorontsov, Mamychev, Ponedelkov, Yanguzin y Vildanov, 2017; Ponedelkov, Starostin, Mamychev, Grigoryan y Verenich, 2018). Al mismo tiempo, los prerrequisitos y las tendencias, los aspectos problemáticos del desarrollo de procesos orientados al medio ambiente en las condiciones modernas de Rusia determinan que la organización de una política de protección ambiental efectiva como un factor del desarrollo socioeconómico y los mecanismos de implementación sean estratégicos. objetivos en el campo del desarrollo ambiental El sistema de administración pública existente solo es posible si se crean las condiciones adecuadas para el desarrollo dinámico del sistema de educación y educación ambiental, así como la necesidad de desarrollar la implementación de un nuevo paradigma de civilización como un nuevo eco. -el paradigma del comportamiento humano. ; Экологические интересы, выступая одной из материализованных предпосылок человеческой деятельности являются также и показателем качества жизни, уровня развитости общественной морали, правовой культуры общества. В современных политических условиях первостепенное значение имеет институциализация экологических интересов в трех основных секторах общества – государство, сфера производства, общественность (в любой последовательности, но обязательно при наличии этих трех компонентов). В этом контексте интерес представляет как свойство определенной социальной общности, отдельного индивида или группы и выступает в качестве одного из самых существенных факторов, воздействующих на поведение этих социальных единиц в экологической среде, так, и определяющих их наиболее существенные поведенческие акции. и социокультурных практик в контексте глобальных проблем современности.Для установления болевых точек и определения путей решения экологических проблем необходимо знать мнение экспертов о том, какие из этих проблем волнуют людей в наибольшей степени. В связи с этим, на основе анализа материалов Всероссийской научно-практической конференции с международным участием «Защита окружающей среды как фактор социально-экономического развития территорий муниципальных образований: опыт и проблемы» (2017 год, Ростов-на-Дону, Курган), а также результатов общероссийского экспертного опроса, проведенного учеными Ростовской научной элитологической школы, были сделаны о том, что объективно назрела необходимость в создании единой структуры природоресурсного и природоохранного регулирования в территориальных образованиях. В то же время предпосылки и тенденции, проблемные аспекты развития эколого-ориентированных процессов в современных российских условиях таковы, что формирование эффективной политики защиты окружающей среды, рассматриваемой как фактор социально-экономического развития и механизмов реализации ее стратегических целей в области экологического развития в рамках функционирования действующей системы государственного управления, возможно только при создании соответствующих условий для динамичного развития системы экологического образования и воспитания, как и необходимость разработки осуществления новой цивилизационной парадигмы в качестве новой поведенческой парадигмы эко-человека в целом.В статье рассматриваются теоретико-методологические проблемы активно развивающейся в современных условиях экологической культуры, определения ее места в системе гуманитарного знания. Определено все возрастающее значение этого нового представления научных исследований

Far-right parties are gaining support across Europe. Their level of participation in national governments is increasing, and they are expected to make further gains in the European Parliament elections in June 2024. As their influence over European Union (EU) policy rises, it is imperative to assess how they are positioning themselves on crucial dimensions of EU foreign and security policy. A closer look shows that geo­strategic issues remain a cleavage point that is contributing to the fragmentation of the far-right spectrum. Their positions fluctuate between a transatlantic orientation and clear support for Ukraine among the national-conservative European Conserva­tives and Reformists (ECR), to fundamental opposition with an anti-Western stance among parts of the right-wing populist to extremist parties in the Identity and Democ­racy (ID) Group. Due to the intergovernmental nature of EU foreign and security policy, the biggest challenges will come with national elections and coalition-making. (author's abstract)

Path dependence theory determines ways in which previous decisionshave produced a set of institutions and policies and how they, in theirturn, determine future decisions. The last four years of Moldova's historytransposes a pessimistic mood among the population of the country, aswell as among the community of experts, political scientists, politicians- regarding the Moldova's "success story" and its potential to movecloser to the European Union. The current situation in the Moldovansociety is a reflection of political decisions made by the government andthe political class, which may have an impact on the EU agenda and,relatively, in one form or another, is characteristic for other countriesin this region (here Ukraine). Political analysis argues that in both statesthere is the influence and participation of the oligarchic factor on thepolitical agenda, characterized by its destructive nature as to domesticpolitics, the strengthening of pro-Russian movements and increase inthe number of sympathizers, which, in the end, "benevolently" impactsthe geopolitical orientation of the country.

Front Cover -- Half Title -- Title Page -- Copyright -- Contents -- Figures -- Acknowledgements -- Beasts and Gods -- Introduction: What Is Democracy? -- Part I -- 1: Democracy in Athens: People Power is Born -- How Athenian Democracy Worked -- Random Power: The Key to Democratic Success in Athens -- 2: The Myth of Representation -- First-Past-the-Post: The Winner Takes It All -- Other Electoral Systems -- Modern Democracy as Symbolic Democracy -- 3: Buying and Selling Elections -- The High Cost of Campaigning -- You Get What You Pay for: The Vicious Circle of Political Donations and Government Action -- A Fistful of Euros: Buying Irish Local Elections -- Representative Democracy: Second Place is the First Loser -- Why Referenda Fail -- Why Regulation Fails -- Elections: The Perfect Habitat for Manipulation -- 4: Participation: Bought In or Locked Out? -- The Struggle to Participate in Modern Democracy -- Participation in Modern Democracy: Running to Stand Still -- The Athenian View on Participation -- Different But (More) Equal: Decision-Making in Athens -- From Ancient Duty to Modern Privilege -- 5: Modern Democracy and the International System: A Perfect Storm -- The United Nations -- The World Bank Group and the International Monetary Fund -- At the International Casino the House Always Wins -- 6: Non-Governmental Organizations and the Civil Society Chimera -- The Nature of Modern NGOs: Charity Begins in the Boardroom -- The Dark Underbelly of NGO Lobbying: Roundtables, Drugs and Lots of Cash -- Representative Democracy and the International System: Fertile Ground for Oligarchy -- 7: How Did Things Get to Be This Way? The Roman Republican System and the Founding Fathers of America -- Roman Politics: Déjà Vu -- All Sizzle and No Steak: The Roman System Rots at the Core.

L'aprofitament de les possibilitats que les TIC proporcionen als ciutadans per a participar en els processos de presa de decisions dels governs constitueix un debat de primer ordre en el context actual. Aquestes noves formes de relació entre la ciutadania i els poders públics sembla que promouen una evolució d'un sistema democràtic representatiu a una democràcia conversacional i oberta que el complementa i perfecciona. El propòsit d'aquest treball és analitzar la progressiva assumpció normativa, i també l'aplicació i els efectes polítics i socials de la participació electrònica en les estratègies recents impulsades en l'àmbit autonòmic. Aquestes reflexions són una aportació parcial a la realitat global que les TIC generen, atès que aquí s'estudien les iniciatives institucionals, sens perjudici del sorgiment d'altres moviments que s'impulsen des de la mateixa ciutadania i al marge d'aquest marc institucionalitzat. La conclusió principal d'aquest repàs és que les TIC són un instrument més per a aprofundir en el dret de participació, entenent que la democràcia electrònica consisteix primer de tot en democràcia. ; One of the leading debates today centers on how citizens can make the most of the possibilities offered by ICTs to take part in governmental decision-making processes. These new forms of relationship linking citizens and public power would seem to promote an evolution from a representative democratic system to a conversational and open democracy that complements and perfects it. The aim of this paper is to analyze the regulations on electronic participation adopted in the Spanish autonomous communities, their application, and the political and social effects. These reflections are on part of the global reality that ICTs are generating. They focus on institutional initiatives, leaving to one side other movements arising from the citizens themselves beyond the scope of the institutional framework. The main conclusion reached in this review is that ICTs are another tool for increasing the right to participation, bearing in mind that e-democracy is, above all else, democracy. ; El aprovechamiento de las posibilidades que las TIC proporcionan a los ciudadanos para participar en los procesos de toma de decisiones de los gobiernos constituye un debate de primer orden en el contexto actual. Estas nuevas formas de relación entre la ciudadanía y los poderes públicos parecen promover una evolución de un sistema democrático representativo a una democracia conversacional y abierta que la complementa y perfecciona. El propósito del presente trabajo es analizar la progresiva asunción normativa, así como la aplicación y los efectos políticos y sociales, de la participación electrónica en las recientes estrategias impulsadas en el ámbito autonómico. Estas reflexiones son una aportación parcial a la realidad global que están generando las TIC, dado que aquí se estudian las iniciativas institucionales, sin perjuicio del surgimiento de otros movimientos que se vienen impulsando desde la propia ciudadanía y al margen de este marco institucionalizado. La conclusión principal de este repaso es que las TIC son un instrumento más para profundizar en el derecho de participación, entendiendo que la e-democracia consiste ante todo en democracia.

The purpose the research is to determine the characteristics of political ethics in the reformation doctrine using the example of late Protestantism history in Ukraine. The research methodology is based on: general scientific methods (analytical, synthetic, paradigmatic, holistic), general historical (system chronological, historical and comparative), sociological method (content analysis). The scientific novelty consists in the fact that for the first time there has been made the attempt of a comprehensive analysis of the external factors influence on the political ethics of Protestants on the history example of the Protestantism in Ukraine during the 20th – beginning of the 21st century in modern Ukrainian historiography and philosophical science. The Conclusions. The Reformation Doctrine was formed 500 years ago. It passed the test of time during this period. Having examined political ethics as a separate component of the doctrine, the authors of the article came to the conclusion that its key points were formed during the period of early Protestantism and have remained unchanged up to this day. Expressive specificity is the reaction to the historical conditions of existence and demonstration of ethno-confessional differences. Genesis of Protestants in Soviet Ukraine is an example. Referring to the biblical thesis "All authority comes from God", the Protestants accepted all the slogans of the Soviet power. At their congresses, they even approved a military service. Afterwards the atheistic experiment in the Ukrainian SSR gained momentum and the representatives of theomachistic authorities resorted to repressions, in the society with a dominant hostile worldview believers tried to use various survival strategies starting with the insistent demands of communities registration ending with sit-in strikes and emigration attempts to "any non-socialist country". The Christians came to the conclusion that power from God also serves a good cause. The Protestants in modern Ukraine entered a political life slowly. Evangelical Christians most clearly demonstrate solidarity with public sentiments (participation in the Orange Revolution, the Revolution of Dignity, chaplaincy service). In the modern Protestant milieu, a blind submission to any authority is questioned therefore changes are made to pacifist sentiments and prerequisites for the formation of socio-political theology arise. Of particular values are the categories of truth, freedom and responsibility (which is the manifestation of ethno-confessional differences), and non-cult services are organized in compliance with orthodoxy and orthopraxy. ; Мета дослідження – на прикладі історії пізнього протестантизму в Україні визначити особливості політичної етики в реформаційній доктрині. Методологія дослідження спирається на методи: загальнонаукові (аналітичний, синтетичний, парадигмальний, холістичний); загальноісторичні (системно-хронологічний, історико-порівняльний); та соціологічний (контент-аналіз). Наукова новизна полягає у тому, що вперше в новітній українській історіографії і філософській науці зроблена спроба комплексного аналізу впливу зовнішніх чинників на політичну етику протестантів на прикладі історії протестантизму в Україні ХХ – початку ХХІст. Висновки. Реформаційна доктрина була сформована 500 років тому. За цей період вона пройшла випробування часом. Дослідивши окрему складову доктрини – політичну етику, автори статті дійшли висновку, що її ключові тези були сформовані в період раннього протестантизму і залишаються незмінними до сьогодні. Виразні специфічності є реакцією на історичні умови існування та проявом етноконфесійних відмінностей. Прикладом слугує буття протестантів у радянській Україні. Посилаючись на біблійну тезу "всяка влада від Бога", протестанти сприйняли всі гасла радянської влади. На своїх з'їздах вони висловили бажання навіть проходити службу в армії. Згодом, коли атеїстичний експеримент в УРСР набрав обертів і представники богоборчої влади вдалися до репресій, віруючі намагалися використати різні стратегії виживання в суспільстві з панівним ворожим світоглядом: від наполегливих вимог реєстрації громад до оголошення сидячих страйків і намагання емігрувати в "будь-яку несоціалістичну країну". Так, християни дійшли висновку, що та влада від Бога, яка слугує добрій справі. Протестанти в сучасній Україні повільно включилися до політичного життя. Християни віри євангельської найбільш виразно демонструють солідарність із суспільними настроями (участь в Помаранчевій революції, Революції Гідності, капеланському служінні). У сучасному протестантському середовищі піддається сумніву сліпе підпорядкування будь-якій владі, вносяться зміни в пацифістські настрої, виникають передумови до зародження соціально-політичного богослов'я. Особливою цінністю для нього є категорії правди, свободи і відповідальності (що є проявом етноконфесійних відмінностей), а позакультове служіння організоване із дотриманням ортодоксії та ортопраксії.

The purpose the research is to determine the characteristics of political ethics in the reformation doctrine using the example of late Protestantism history in Ukraine. The research methodology is based on: general scientific methods (analytical, synthetic, paradigmatic, holistic), general historical (system chronological, historical and comparative), sociological method (content analysis). The scientific novelty consists in the fact that for the first time there has been made the attempt of a comprehensive analysis of the external factors influence on the political ethics of Protestants on the history example of the Protestantism in Ukraine during the 20th – beginning of the 21st century in modern Ukrainian historiography and philosophical science. The Conclusions. The Reformation Doctrine was formed 500 years ago. It passed the test of time during this period. Having examined political ethics as a separate component of the doctrine, the authors of the article came to the conclusion that its key points were formed during the period of early Protestantism and have remained unchanged up to this day. Expressive specificity is the reaction to the historical conditions of existence and demonstration of ethno-confessional differences. Genesis of Protestants in Soviet Ukraine is an example. Referring to the biblical thesis "All authority comes from God", the Protestants accepted all the slogans of the Soviet power. At their congresses, they even approved a military service. Afterwards the atheistic experiment in the Ukrainian SSR gained momentum and the representatives of theomachistic authorities resorted to repressions, in the society with a dominant hostile worldview believers tried to use various survival strategies starting with the insistent demands of communities registration ending with sit-in strikes and emigration attempts to "any non-socialist country". The Christians came to the conclusion that power from God also serves a good cause. The Protestants in modern Ukraine entered a political life slowly. Evangelical Christians most clearly demonstrate solidarity with public sentiments (participation in the Orange Revolution, the Revolution of Dignity, chaplaincy service). In the modern Protestant milieu, a blind submission to any authority is questioned therefore changes are made to pacifist sentiments and prerequisites for the formation of socio-political theology arise. Of particular values are the categories of truth, freedom and responsibility (which is the manifestation of ethno-confessional differences), and non-cult services are organized in compliance with orthodoxy and orthopraxy. ; Мета дослідження – на прикладі історії пізнього протестантизму в Україні визначити особливості політичної етики в реформаційній доктрині. Методологія дослідження спирається на методи: загальнонаукові (аналітичний, синтетичний, парадигмальний, холістичний); загальноісторичні (системно-хронологічний, історико-порівняльний); та соціологічний (контент-аналіз). Наукова новизна полягає у тому, що вперше в новітній українській історіографії і філософській науці зроблена спроба комплексного аналізу впливу зовнішніх чинників на політичну етику протестантів на прикладі історії протестантизму в Україні ХХ – початку ХХІст. Висновки. Реформаційна доктрина була сформована 500 років тому. За цей період вона пройшла випробування часом. Дослідивши окрему складову доктрини – політичну етику, автори статті дійшли висновку, що її ключові тези були сформовані в період раннього протестантизму і залишаються незмінними до сьогодні. Виразні специфічності є реакцією на історичні умови існування та проявом етноконфесійних відмінностей. Прикладом слугує буття протестантів у радянській Україні. Посилаючись на біблійну тезу "всяка влада від Бога", протестанти сприйняли всі гасла радянської влади. На своїх з'їздах вони висловили бажання навіть проходити службу в армії. Згодом, коли атеїстичний експеримент в УРСР набрав обертів і представники богоборчої влади вдалися до репресій, віруючі намагалися використати різні стратегії виживання в суспільстві з панівним ворожим світоглядом: від наполегливих вимог реєстрації громад до оголошення сидячих страйків і намагання емігрувати в "будь-яку несоціалістичну країну". Так, християни дійшли висновку, що та влада від Бога, яка слугує добрій справі. Протестанти в сучасній Україні повільно включилися до політичного життя. Християни віри євангельської найбільш виразно демонструють солідарність із суспільними настроями (участь в Помаранчевій революції, Революції Гідності, капеланському служінні). У сучасному протестантському середовищі піддається сумніву сліпе підпорядкування будь-якій владі, вносяться зміни в пацифістські настрої, виникають передумови до зародження соціально-політичного богослов'я. Особливою цінністю для нього є категорії правди, свободи і відповідальності (що є проявом етноконфесійних відмінностей), а позакультове служіння організоване із дотриманням ортодоксії та ортопраксії.

The purpose the research is to determine the characteristics of political ethics in the reformation doctrine using the example of late Protestantism history in Ukraine. The research methodology is based on: general scientific methods (analytical, synthetic, paradigmatic, holistic), general historical (system chronological, historical and comparative), sociological method (content analysis). The scientific novelty consists in the fact that for the first time there has been made the attempt of a comprehensive analysis of the external factors influence on the political ethics of Protestants on the history example of the Protestantism in Ukraine during the 20th – beginning of the 21st century in modern Ukrainian historiography and philosophical science. The Conclusions. The Reformation Doctrine was formed 500 years ago. It passed the test of time during this period. Having examined political ethics as a separate component of the doctrine, the authors of the article came to the conclusion that its key points were formed during the period of early Protestantism and have remained unchanged up to this day. Expressive specificity is the reaction to the historical conditions of existence and demonstration of ethno-confessional differences. Genesis of Protestants in Soviet Ukraine is an example. Referring to the biblical thesis "All authority comes from God", the Protestants accepted all the slogans of the Soviet power. At their congresses, they even approved a military service. Afterwards the atheistic experiment in the Ukrainian SSR gained momentum and the representatives of theomachistic authorities resorted to repressions, in the society with a dominant hostile worldview believers tried to use various survival strategies starting with the insistent demands of communities registration ending with sit-in strikes and emigration attempts to "any non-socialist country". The Christians came to the conclusion that power from God also serves a good cause. The Protestants in modern Ukraine entered a political life slowly. Evangelical Christians most clearly demonstrate solidarity with public sentiments (participation in the Orange Revolution, the Revolution of Dignity, chaplaincy service). In the modern Protestant milieu, a blind submission to any authority is questioned therefore changes are made to pacifist sentiments and prerequisites for the formation of socio-political theology arise. Of particular values are the categories of truth, freedom and responsibility (which is the manifestation of ethno-confessional differences), and non-cult services are organized in compliance with orthodoxy and orthopraxy. ; Мета дослідження – на прикладі історії пізнього протестантизму в Україні визначити особливості політичної етики в реформаційній доктрині. Методологія дослідження спирається на методи: загальнонаукові (аналітичний, синтетичний, парадигмальний, холістичний); загальноісторичні (системно-хронологічний, історико-порівняльний); та соціологічний (контент-аналіз). Наукова новизна полягає у тому, що вперше в новітній українській історіографії і філософській науці зроблена спроба комплексного аналізу впливу зовнішніх чинників на політичну етику протестантів на прикладі історії протестантизму в Україні ХХ – початку ХХІст. Висновки. Реформаційна доктрина була сформована 500 років тому. За цей період вона пройшла випробування часом. Дослідивши окрему складову доктрини – політичну етику, автори статті дійшли висновку, що її ключові тези були сформовані в період раннього протестантизму і залишаються незмінними до сьогодні. Виразні специфічності є реакцією на історичні умови існування та проявом етноконфесійних відмінностей. Прикладом слугує буття протестантів у радянській Україні. Посилаючись на біблійну тезу "всяка влада від Бога", протестанти сприйняли всі гасла радянської влади. На своїх з'їздах вони висловили бажання навіть проходити службу в армії. Згодом, коли атеїстичний експеримент в УРСР набрав обертів і представники богоборчої влади вдалися до репресій, віруючі намагалися використати різні стратегії виживання в суспільстві з панівним ворожим світоглядом: від наполегливих вимог реєстрації громад до оголошення сидячих страйків і намагання емігрувати в "будь-яку несоціалістичну країну". Так, християни дійшли висновку, що та влада від Бога, яка слугує добрій справі. Протестанти в сучасній Україні повільно включилися до політичного життя. Християни віри євангельської найбільш виразно демонструють солідарність із суспільними настроями (участь в Помаранчевій революції, Революції Гідності, капеланському служінні). У сучасному протестантському середовищі піддається сумніву сліпе підпорядкування будь-якій владі, вносяться зміни в пацифістські настрої, виникають передумови до зародження соціально-політичного богослов'я. Особливою цінністю для нього є категорії правди, свободи і відповідальності (що є проявом етноконфесійних відмінностей), а позакультове служіння організоване із дотриманням ортодоксії та ортопраксії.

Despite extensive enquiry into the socio-political aspects of environmental impact assessments (EIA), empirical material from east- and south-east Asia remains underrepresented in English-language scholarship. This is notable given increasing infrastructural developments and interest in environmental justice in the region. We contribute to this field by evaluating the Miramar Resort EIA controversy in Taitung County, Taiwan, to assess how a developer and a local government conspired to circumvent an EIA process. Through documentary analysis and stakeholder interviews, we assess the argumentation used by different actors to articulate their support for or opposition to the development. We find that much contention rests on claims to economic benefit and environmental protection that cannot be verified, and on limited participation opportunities. We call for further research into strategies used by proponents to discredit the knowledge and experience of opponents within EIA processes, especially given rising global interest in traditional, local and indigenous knowledge.

The historical period we are living leads to a serious reflection on future programmatic lines of planning. The use of classical planning is insufficient with respect to the needs of citizens. It is necessary to undertake really effective paths, to finalize the limited economic resources towards shared and useful projects - to know how to listen to the desiree of citizens, especially those related to places. Our attention is turned to Agrigento city, where the almost twenty-year recourse to some attempts at participatory planning, even in strategic planning, is as appreciable as it is objectively sterile, inadequate to address issues of utmost importance. The survey we propose returns the results of a research conducted following the participation in the tables of the Strategic Plan of the city and proposes to update and improve participatory theory and practice as an innovative approach to address the unprecedented scenarios of social, cultural and political conflict

The paper discusses the theoretical concepts, design considerations and preliminary findings from Smart Mobility, a research project currently being undertaken with the City of St. Gallen. The project aims at designing measures to encourage the increased use of public and non-motorised transport by integrating behavioural economic principles into public policy. The extensive involvement of citizens and their participation in the design of the measures are to support their democratic legitimization and later acceptance. The paper describes the energy policies behind the project and outlines the theoretical framework for integrating behavioural insights into public policy. The strategies envisaged include participatory instruments and methods, especially the use of existing social media channels, capitalizing on social processes and norms to increase the motivation of individuals to use public transport, creating an open innovation space by means of crowdsourcing as well as the proper framing of political communication to achieve changes in mobility patterns.