The given paper features the second part of the extended research focused on the investigation of the linguistic situation as a development factor of the English language lexicography in India. Thus, in this article the main parameters of the linguistic situation during the British Raj period, with English being the case study, are scanned. The diachronic approach used towards the analysis of the linguistic situation constituencies elicits certain stability of quantitative, qualitative and evaluative parameters as regards local languages in India and the pivotal changes as regards English. The English language quantitative parameter mirrors the fluctuation in demographic rate, national identity and professional occupancy of English speaking population in India during the Raj period. The qualitative parameter of linguistic situation being enriched by another Indo-European language, maintains its multilingual, heterogeneous and unbalanced features. The English language evaluative parameter reveals the main stages of the colonial language incorporation into the linguistic situation in the country. English in India goes through the perception as the language of traders and missionaries into its adoption as а means of education obtainment, social stability access and interaction mechanisms both with foreigners and citizenry of other multilingual country regions. Such position of English in colonial India prompts the alteration of its functional characteristics with political, pedagogical and lingua franca functions being the most essential. Their actualization is only feasible due to the flourish of lexicographic practice in colonial India. Thus, the English language serves the base for a number of glossaries, bilingual and explanatory dictionaries describing various lexical layers of English in India. ; Ця публікація продовжує цикл статей, присвячених вивченню мовної ситуації як фактору розвитку англомовної лексикографії Індії. В роботі розглядаються основні параметри мовної ситуації Індії в колоніальний період, який є визначальним для подальшого положення й розвитку англійської мови в країні. Застосування діахронного підходу при описі та аналізі складових мовної ситуації в Індії дозволяє виявити певну стабільність кількісних, якісних і оцінних параметрів щодо корінних мов країни й кардинальні зміни щодо до положення англійської мови. Так, кількісний параметр англійської мови в Індії відображає зміни демографічного показника, національної приналежності й професійної зайнятості людей, які володіють англійською мовою. На якісному рівні мовна ситуація в Індії залишається багатомовною, гетерогенною і нерівноважною та поповнюється ще однією мовою індо- європейської сім'ї – англійською. Протягом періоду колонізації англійська проходить на оцінному рівні стадії від сприйняття її як мови торговців і місіонерів до прийняття корінним населенням країни як засобу отримання знань, можливості соціального зростання в суспільстві, інструменту спілкування не тільки з британцями та іншими іноземними громадянами, а й, враховуючи багатополюсну мовну ситуацію в регіоні, з мешканцями інших регіонів країни. Таке положення англійської мови в країні веде до зміни її функціональних характеристик. Найбільш значущими виявляються політична, педагогічна функції і функція мови посередника. Їх реалізація вимагає активного розвитку лексикографічної практики, яка проявляється у створенні на матеріалі англійської мови глосаріїв, словників, як двомовних, так і тлумачних, що описують у залежності від мети упорядника, особливості лексичного складу мови в Індії.
адного поняття «соціальна стійкість людини в громаді». Розробка включає в себе аспекти дослідження соціальної стійкості людини в громаді як синергетичної системи, як одного з рівнів ієрархічної системи, як системи рішення проблем.Розглядаємо синергетичну соціальну стійкість як здатність проходження суб'єкта через потрясіння, що підсилюється здатністю до навчання та інновацій. Проаналізовано синергетичну соціальну стійкість людини в громаді як систему самоорганізації за моделями ризоми та мережі. Це включає також і доступ людини до капіталу. Разом із тим, розгляд системи як синергетичної розкриває ймовірнісний характер її розвитку. Тим самим не виключається й можливість варіанту розвитку стійкості системи за рахунок виключення вразливих її членів. Останнє зафіксовано як етична дилема. Ієрархія при розгляді соціальної стійкості виділяється на рівнях міждержавних об'єднань, держав, окремих галузей функціонування держав, територіальних громад, окремих соціальних груп, сім'ї, людини. При цьому розуміємо повноту інтердисциплінарного дослідження соціальної стійкості людини в громаді через керування принципом «нікого не залишити осторонь», заданим Цілями сталого розвитку. Також розглянуто соціальну стійкість в орієнтації на вирішення проблем. Виходимо з того, що кожен суб'єкт може стикнутися з лихом, на яке не здатний буде адекватно відповісти за наявних внутрішніх ресурсів, доступу до мереж і капіталів. Можливе рішення у цьому випадку – це звернення з більш локального на більш глобальний рівень. Орієнтованість на рішення проблеми відкривається у діалектиці ієрархічного та синергетичного аспектів соціальної стійкості: надмірність у наданні рішень з боку надсистеми вбачається шкодою для розвитку локальної системи, недостатність допомоги – можливою причиною загибелі локальної системи. У сукупності це утворює інтеграційну рамку інтердисциплінарного дослідження соціальної стійкості людини в громаді.
Цілями статті є дослідження теоретичних інтерпретацій концепту «соціальна безпека» в українському науковому дискурсі, підходів до розуміння його сутності, аналіз ґенези його становлення, що дасть змогу розвинути понятійно-категоріальний апарат дослідження, надати авторське обґрунтування його сутності, враховуючи наявне теоретичне підґрунтя, а також розвинути теоретичний базис дослідження соціальної безпеки та дефініцій, що визначають її сутність. Дослідження пропонує як систематичний огляд літератури щодо концепцій соціальної безпеки, так і емпіричний аналіз. Дані емпіричного дослідження були проаналізовані за допомогою контент-аналізу, аналізу та синтезу, індукції та дедукції тощо. Об'єднані висновки огляду літератури та емпіричного дослідження зумовили обґрунтування концепції соціальної безпеки, яка свідчить про багатовимірний склад понять і тісно пов'язаний характер понятійно-категорійного апарату системи соціальної безпеки. Здійснено огляд наявних визначень соціальної безпеки та їх застосування в науковому дискурсі, з'ясовано базові структурні елементи системи соціальної безпеки. Теоретичний внесок статті полягає в її підході до концептуалізації та узгодження взаємопов'язаної та багатовимірної природи концепцій соціальної безпеки для подальшого розвитку та розширення концептуальних підходів. Досліджено, що концепція соціальної безпеки стосується таких питань, як ідентичність, соціальна узгодженість, включення, виключення та дилема безпеки. Виокремлено два напрями досліджень концепту «соціальна безпека»: перший вивчає суб'єктивну конструкцію та захист ідентичності, другий розвивається відповідно до об'єктивістських онтологій, зосереджених на неминучих загрозах ззовні та важливості захисту соціальних систем, що підтримують життєдіяльність. Методологічний внесок – це чіткий і систематичний дизайн якісного дослідження, щоб сприяти прозорості, структурі та уявленню про майбутні дослідження концепцій безпеки. Хоча висновки статті в певних аспектах збігаються з більшою частиною джерел, що існують, у ній пропонуються нові ідеї та виміри для цих концепцій та подальших досліджень. За результатами дослідження варіантів дефініцій можна стверджувати, що концепт «соціальна безпека» є комплексним, містить економічні, політичні, соціальні, гуманітарні та ціннісні аспекти, відображає все те, що впливає на життєдіяльність, зокрема на середовище існування людини, на якість життя людей, робить суспільство стійким, здатним до розвитку.На підставі аналізу визначень, запропонованих провідними науковцями, удосконалено, сформовано та надано авторське визначення концепту «соціальна безпека», що, на відміну від наявних, розглядається як цілісна система взаємопов'язаних елементів, побудована на взаєминах соціальної системи і середовища з метою запобігання негативним впливам соціальних ризиків та зниження рівня небезпек, а також убезпечення від загроз соціального характеру людини, держави, суспільства, їх соціальних інтересів, цінностей і потреб.
In the article the author explored social responsibility as a component of the legal model of sustainable development of Ukraine. The author decided that the triune issue of sustainable development concerns economic and legal means to the greatest extent. The balance of environmental, economic and social components is a fundamental principle of the Sustainable Development Goals. The implementation of these principles in economic legislation, for the most part, focuses on the environmental component: the use of natural resources and the peculiarities of the ecology of economic activity. The author concluded that the social component of sustainable development is not given enough attention, however, according to the author, it is the most promising area. The unity of economic, social and environmental interests must be realized through an appropriate system of mutual responsibility of people, the state, society and business. The author believes that to ensure sustainable development, corporate social responsibility is no less important than a developed economic infrastructure. The article notes that most companies are focused on achieving financial results, rather than on the social perspective, because it is the financial feasibility of enterprises determines the possibilities of their existence and functioning. The popularity of corporate social responsibility, according to the author, is closely linked to the economic benefits that are achieved through the formation of socially responsible business reputation. The article analyzes the nature of social responsibility as a voluntary initiative to do more than required by law. The author believes that social responsibility is a unique phenomenon that can unite the state, society and business. The article concludes that the institution of social responsibility has the greatest impact on public relations, which are related to the UN Sustainable Development Goals, and therefore has a key role in the formation of the legal model of sustainable development of Ukraine. ; Статтю присвячено дослідженню соціальної відповідальності як складника правової моделі сталого розвит- ку України. Встановлено, що найбільшою мірою триєдина проблематика сталого розвитку стосується господар- сько-правових засобів. Баланс екологічного, економічного та соціального компонентів є основним принципом Цілей сталого розвитку. Визначено, що реалізація зазначених принципів у господарському законодавстві зде- більшого концентрується на екологічному складнику – використанні природних ресурсів та особливостей еколо- гізації господарської діяльності. Зроблено висновок, що соціальному компонентові сталого розвитку не приділено достатньої уваги, втім, саме він, на думку автора, є найбільш перспективним напрямом. Встановлено, що єдність економічних, соціальних та екологічних інтересів має реалізовуватись через відпо- відну систему взаємної відповідальності людини, держави, суспільства й бізнесу. Автором зроблено висновок, що для забезпечення сталого розвитку соціальна відповідальність бізнесу має не менше значення, ніж розви- нена економічна інфраструктура. Встановлено, що більшість підприємств орієнтовані на досягнення фінансових результатів, а не на соціальну перспективу, оскільки саме фінансова доцільність діяльності підприємств визначає можливості їх існування та функціонування. Визначено, що популяризація корпоративно-соціальної відповідальності тісно пов'язана з економічними перевагами, які досягаються завдяки побудові соціально відповідальної ділової репутації. У роботі проаналізовано природу соціальної відповідальності як добровільної ініціативи робити більше, ніж зобов'язаний за законом. Визначено, що соціальна відповідальність – це унікальний феномен, який здатен поєднати державу, суспільство та бізнес. Автором зроблено висновок, що саме інститут соціальної відповідальності найбільшою мірою впливає на суспільні відносини, які належать до Цілей сталого розвитку ООН, а тому відіграє ключову роль у процесі формування правової моделі сталого розвитку України.
The article is aimed at investigation of social effectiveness of business entities. Social aspect of business is becoming a necessary component of success, increase of profitability and competitiveness as well as minimization of risks. Social effectiveness is referred to as correspondence between economic activity and main social needs and aims of society, interests of the staff and interests of a certain person. Investigation of social effectiveness of business entities is suggested to analyze with the help of social factors. Social factors are characterized by variability of expectations, relations and interests of society, staff and individuals. We suggest generalized classification of factors which have an impact on social effectiveness of business, we single out external and internal factors. To external factors belong: income of the population, differentiation of population according to income, migration, level of salaries, level of legality of income of population, family status of population, employment rate, age structure of population etc. As for internal factors we single out the following: low level of basic professional training, use of unskilled workers, absence of conditions for creativity, imperfection of system of motivation of professional growth, absence of specialized centers for certification training etc. Quantity and quality analysis of the above mentioned factors will enable to determine the level of social effectiveness of business entities. For analyses of degree of influence of factors on effectiveness we worked out a questionnaire of expert assessment which is represented in the form of assessment scale. We conducted a questionnaire and analyzed expert results and determined degree of influence of factors on social effectiveness of business. Assessment of level of social effectiveness of business entities was carried out by expert method of certain factor and was represented by a formula. The scale of assessment of level of social effectiveness of business entities in percentage by separate factors: 100-90 – high level, 89-75 – middle level, 74-60 – satisfactory level, 39-40 – low level, 30-0 – absent level. In the article we calculated separately levels of social effectiveness of business entities for external and internal factors. We found out that both external and internal factors are on the middle level, between 79-85%. The given calculations demonstrate reserve for increase of social effectiveness of business entities. Main measures for increase of social effectiveness of business entities are logically united into the following groups: science and technology group; management and economic group; social and psychological group; foreign group. These provisions allow to minimize the social impact of reserve businesses, which, in turn, increase their efficiency and competitiveness, and reduce business risks. Thus growth of effectiveness reveals itself in maximization of social and economic effect and minimization of working hours. Social effect of business entities expresses itself in providing better conditions of life, preconditions are created for further development of the staff in general as well as individual. Mechanism of social effectiveness of business entities is the basis for development, transition from simple to complex needs, from materialistic to spiritual, from economic to political and thus to fully developed personality. Meanwhile higher needs should be considered as main wealth of the society, main factor of social and economic progress. Contradiction between endless growth of social and economic needs and limited resourses of additional time, which can be aimed at satisfaction of them at every certain period of time appears as a driving force of social and economic development. JEL:M 20 ; Стаття спрямована на дослідження соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності. Соціальний аспект підприємництва стає необхідною компонентою ділового успіху, зростання прибутковості та конкурентоспроможності, а також мінімізації ризиків. Соціальна результативності представлена як відповідність розвитку господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам трудового колективу і окремої людини. Дослідження соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності запропоновано аналізувати за допомогою соціальних факторів. Соціальні фактори характеризуються мінливістю очікувань, відносин та інтересам суспільства, колективу чи індивіда. Запропонована узагальнена класифікація факторів, що здійснюють вплив на соціальну результативність підприємницької діяльності, виділено зовнішні та внутрішні фактори. До зовнішніх факторів віднесли: рівень доходів населення; диференціація населення за доходами; міграційні процеси; рівень заробітної плати; рівень легалізованості доходів населення; сімейний статус населення; рівень зайнятості населення; вікова структура населення тощо. Стосовно внутрішніх факторів, то доцільно виділити наступні: низький рівень професійної базової підготовки, використання низько кваліфікованих працівників, відсутність умов для застосування креативних здібностей, недосконалість ефективної системи мотивації професійного зростання, відсутність спеціалізованих центрів для підвищення кваліфікації тощо. Кількісний та якісний аналіз вище зазначених факторів дасть змогу визначити рівень соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності. Для аналізу ступеня впливу факторів на результативність діяльності розроблена анкета експертного оцінювання, яка представлена у вигляді оціночної шкали. Проведене анкетування та оброблення думок експертів і визначений ступінь впливу факторів на соціальну результативність підприємницької діяльності. Оцінка рівня соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності експортним методом конкретного фактора і представлена формулою. Шкала оцінки рівня соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності у відсотковому еквіваленті за окремими факторами: 100-90 – високий рівень; 89-75 – середній рівень; 74-60 – задовільний рівень; 59-40 – низький рівень; 30-0 – відсутній рівень. В статті окремо розраховані рівні соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності для зовнішніх та внутрішніх факторів. Встановлено, що і зовнішні, і внутрішні фактори знаходяться на середньому рівні, тобто попадають в проміжок 89%-75%. Дані розрахунки демонструють резерв для підвищення соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності. Основні заходи щодо підвищення соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності доцільно об'єднати в наступні групи: науково-технічна група; організаційно-економічна група; соціально-психологічна група; зовнішньоекономічна група. Дані резерви дозволяють максимально скоротити резерв рівня соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності, що, у свою чергу, підвищить їхню ефективність і конкурентоспроможність, а також знизить підприємницькі ризики. Отже, зростання результативності виявляється в максимізації соціального та економічного ефекту і мінімізації робочого часу. Соціальний результат суб'єктів підприємницької діяльності знаходить вираження у забезпеченні кращих умов життя створюються передумови для майбутнього розвитку як колективу, так і індивіда загалом. Механізм соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності є основою розвитку, переходу від простих до складних потреб, від матеріальних до духовних, від економічних до політичних, отже, до всебічно розвиненої індивідуальності. При цьому вищі потреби повинні розглядатись як головне багатство суспільства, головний чинник його економічного і соціального прогресу. Суперечність між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмеженими ресурсами додаткового часу, який може бути спрямований для задоволення їх в кожний певний момент, виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.
The problems of constitutional and legal support and implementation of the principle of social inclusion in Ukraine are considered. In the modern world, social inclusion is seen as the process of bringing into society the groups of people who have features that impede adaptation and full functioning. The study developed recommendations for improving the mechanism of inclusive policy implementation in Ukraine, thelegal provision of constitutional rights of people with special needs, and also on improving the constitutional legislation of Ukraine. ; Рассматривается проблематика конституционно-правового обеспечения и реализации принципа социальной инклюзии в Украине. В современном мире социальная инклюзия рассматривается как процесс вовлечения в жизнь социума тех групп людей, которые имеют особенности, препятствующие адаптации и полноценному функционированию. В исследовании разработаны рекомендации по совершенствованию механизма осуществления инклюзивной политики в Украине, правового обеспечения конституционных прав людей с особыми потребностями, а также по совершенствованию конституционного законодательства Украины. ; Розглядається проблематика конституційно-правового забезпечення та реалізації принципу соціальної інклюзії в Україні. У сучасному світі соціальна інклюзія розглядається як процес залучення в життя соціуму тих груп людей, які мають особливості, що перешкоджають адаптації та повноцінному функціонуванню. У дослідженні розроблені рекомендацій щодо вдосконалення механізму здійснення інклюзивної політики в Україні, правового забезпечення конституційних прав людей з особливими потребами, а також щодо вдосконалення конституційного законодавства України.
In this work, an attempt is made to find the ideological and chronologic connection between the studies of the problem of inequality of profits of population by Nobel Laureate in economics, Semen Kuznets, a young French economist Thomas Piketti, and other modern scientists, and by previous experiments of the prominent Ukrainian economist Mykhajlo Tugan-Baranovsky and his direct Russian students Nikolai Kondratieff and Pitirim Sorokin, who first examined the problems of social policy of the State aimed at overcoming the crisis. Sorokin was the first scientist in the world who in details investigated the dynamics of changes in social and cultural stratification and mobility of society. As a result, our research hypothesis is about the sixth empiric accuracy of Kondratieff's K-wave, in which the descending (downward) componentincreased the economic contradictions of society, which exploded in social disasters and wars in its upward component, marked by Kondratieff in the second empiric accuracy. It should be noted that at this time the inequality in profits is being increased between developed countries and developing countries, which today include the countries of the CIS; and above all in Ukraine and Russia there is an explosive military-political situation that really threatens the safety not only of these countries, but also of the world.Article received 24.03.2016 ; У статті зроблено спробу знайти ідейно-хронологічний зв'язок між вивченнями проблеми нерівності доходів населення нобелівським лауреатом з економіки Семеном Кузнецем, молодим французьким економістом Томасом Пікетті та іншими сучасними вченими – й ранішими дослідженнями видатного українського економіста Михайла Туган-Барановського та його безпосередніх російських учнів Миколи Кондратьєва і Питирима Сорокіна, що першими розглядали проблеми соціальної політики держави, спрямованої на подолання кризових явищ. Сорокін першим у світі детально досліджував динаміку змін соціальної та культурної стратифікації та мобільності суспільства. Висунуто гіпотезу про шосту емпіричну правильність кондратьєвської К-хвилі, в якій на низхідній (понижувальній) її складовій нарощуються економічні суперечності суспільства, що вибухають соціальними катаклізмами та війнами вже на її підвищувальній складовій, що зауважив у другій емпіричній правильності Кондратьєв. Слід зазначити, що в цей час збільшується й різниця у нерівності в доходах між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, до яких сьогодні належать і країни СНД, у яких, перш за все в Україні та Росії спостерігається вибухова воєнно-політична ситуація, що реально загрожує безпеці не тільки цих країн, а й усього світу.Матеріал надійшов 24.03.2016
In this work, an attempt is made to find the ideological and chronologic connection between the studies of the problem of inequality of profits of population by Nobel Laureate in economics, Semen Kuznets, a young French economist Thomas Piketti, and other modern scientists, and by previous experiments of the prominent Ukrainian economist Mykhajlo Tugan-Baranovsky and his direct Russian students Nikolai Kondratieff and Pitirim Sorokin, who first examined the problems of social policy of the State aimed at overcoming the crisis. Sorokin was the first scientist in the world who in details investigated the dynamics of changes in social and cultural stratification and mobility of society. As a result, our research hypothesis is about the sixth empiric accuracy of Kondratieff's K-wave, in which the descending (downward) componentincreased the economic contradictions of society, which exploded in social disasters and wars in its upward component, marked by Kondratieff in the second empiric accuracy. It should be noted that at this time the inequality in profits is being increased between developed countries and developing countries, which today include the countries of the CIS; and above all in Ukraine and Russia there is an explosive military-political situation that really threatens the safety not only of these countries, but also of the world.Article received 24.03.2016 ; У статті зроблено спробу знайти ідейно-хронологічний зв'язок між вивченнями проблеми нерівності доходів населення нобелівським лауреатом з економіки Семеном Кузнецем, молодим французьким економістом Томасом Пікетті та іншими сучасними вченими – й ранішими дослідженнями видатного українського економіста Михайла Туган-Барановського та його безпосередніх російських учнів Миколи Кондратьєва і Питирима Сорокіна, що першими розглядали проблеми соціальної політики держави, спрямованої на подолання кризових явищ. Сорокін першим у світі детально досліджував динаміку змін соціальної та культурної стратифікації та мобільності суспільства. Висунуто гіпотезу про шосту емпіричну правильність кондратьєвської К-хвилі, в якій на низхідній (понижувальній) її складовій нарощуються економічні суперечності суспільства, що вибухають соціальними катаклізмами та війнами вже на її підвищувальній складовій, що зауважив у другій емпіричній правильності Кондратьєв. Слід зазначити, що в цей час збільшується й різниця у нерівності в доходах між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, до яких сьогодні належать і країни СНД, у яких, перш за все в Україні та Росії спостерігається вибухова воєнно-політична ситуація, що реально загрожує безпеці не тільки цих країн, а й усього світу.Матеріал надійшов 24.03.2016
In this work, an attempt is made to find the ideological and chronologic connection between the studies of the problem of inequality of profits of population by Nobel Laureate in economics, Semen Kuznets, a young French economist Thomas Piketti, and other modern scientists, and by previous experiments of the prominent Ukrainian economist Mykhajlo Tugan-Baranovsky and his direct Russian students Nikolai Kondratieff and Pitirim Sorokin, who first examined the problems of social policy of the State aimed at overcoming the crisis. Sorokin was the first scientist in the world who in details investigated the dynamics of changes in social and cultural stratification and mobility of society. As a result, our research hypothesis is about the sixth empiric accuracy of Kondratieff's K-wave, in which the descending (downward) componentincreased the economic contradictions of society, which exploded in social disasters and wars in its upward component, marked by Kondratieff in the second empiric accuracy. It should be noted that at this time the inequality in profits is being increased between developed countries and developing countries, which today include the countries of the CIS; and above all in Ukraine and Russia there is an explosive military-political situation that really threatens the safety not only of these countries, but also of the world.Article received 24.03.2016 ; У статті зроблено спробу знайти ідейно-хронологічний зв'язок між вивченнями проблеми нерівності доходів населення нобелівським лауреатом з економіки Семеном Кузнецем, молодим французьким економістом Томасом Пікетті та іншими сучасними вченими – й ранішими дослідженнями видатного українського економіста Михайла Туган-Барановського та його безпосередніх російських учнів Миколи Кондратьєва і Питирима Сорокіна, що першими розглядали проблеми соціальної політики держави, спрямованої на подолання кризових явищ. Сорокін першим у світі детально досліджував динаміку змін соціальної та культурної стратифікації та мобільності суспільства. Висунуто гіпотезу про шосту емпіричну правильність кондратьєвської К-хвилі, в якій на низхідній (понижувальній) її складовій нарощуються економічні суперечності суспільства, що вибухають соціальними катаклізмами та війнами вже на її підвищувальній складовій, що зауважив у другій емпіричній правильності Кондратьєв. Слід зазначити, що в цей час збільшується й різниця у нерівності в доходах між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, до яких сьогодні належать і країни СНД, у яких, перш за все в Україні та Росії спостерігається вибухова воєнно-політична ситуація, що реально загрожує безпеці не тільки цих країн, а й усього світу.Матеріал надійшов 24.03.2016
Сучков А. В. Соціальна відповідальність бізнесу як складова його конкурентоспроможностіУ статті розглядається важлива тема, що набуває все більшої актуальності у сучасних умовах господарювання – соціальна відповідальність бізнесу. Питання впровадження соціальної відповідальності бізнесу, або корпоративної соціальної відповідальності розглядається не тільки з точки зору проблем соціальної сфери суспільства та необхідності забезпечення соціальних гарантій працюючого населення, а й з позиції використання соціальної відповідальності бізнесу для створення конкурентних переваг для окремого підприємства, налагодження зв'язків з громадськістю та органами центральної і місцевої влади, підтримання позитивного іміджу компанії. Визначено важливість впровадження концепції соціальної відповідальності бізнесу у сучасній кризовій економічній ситуації. Наголошено на необхідності дотримання балансу соціальних зобов'язань підприємства, тому що вони можуть бути як позитивними, так і негативним складовими конкурентоспроможності компанії. Автор дає визначення конкурентоспроможності та конкурентним перевагам, описує фактори, що обумовлюють конкурентоспроможність кожного підприємства. Проаналізовано склад техніко – економічних, комерційних та нормативно – правових факторів. У статті висвітлено роль соціальної відповідальності бізнесу як для поліпшення стосунків з громадськістю та органами влади, так і для залучення висококваліфікованих працівників, тобто для отримання конкурентних переваг на ринку праці. Дано опис базового інструментарію впровадження концепції соціальної відповідальності бізнесу, використання якого у різних комбінаціях дозволить кожному управлінцю знайти необхідну комбінацію дій та мотивів створення соціально відповідально бізнесу свого підприємства. Наведено основні типи соціальних програм, базові мотиви їх впровадження та інструменти реалізації. Також описані найбільш поширенні шаблони впровадження соціальних програм на підприємствах, що дозволить спростити процедуру використання концепції соціальної відповідальності бізнесу для підвищення конкурентоспроможності будь-яких підприємств.Сучков А. В. Социальная ответственность бизнеса как составляющая его конкурентоспособности.В статье рассматривается важная тема, приобретающая все большую актуальность в современных условиях хозяйствования - социальная ответственность бизнеса. Вопросы внедрения социальной ответственности бизнеса или корпоративной социальной ответственности рассматриваются не только с точки зрения проблем социальной сферы общества и необходимости обеспечения социальных гарантий работающего населения, но и с позиции использования социальной ответственности бизнеса для создания конкурентных преимуществ для отдельного предприятия, налаживания связей с общественностью и органами центральной и местной власти, поддержания положительного имиджа компании. Описана важность внедрения концепции социальной ответственности бизнеса в современной кризисной экономической ситуации. Отмечена необходимость соблюдения баланса социальных обязательств предприятия, потому что они могут быть как положительными, так и отрицательным составляющим конкурентоспособности компании. Автор дает определение конкурентоспособности и конкурентным преимуществам, описывает факторы, обусловливающие конкурентоспособность каждого предприятия. Проанализирован состав технико-экономических, коммерческих и нормативно - правовых факторов. В статье освещена роль социальной ответственности бизнеса как для улучшения отношений с общественностью и органами власти, так и для привлечения высококвалифицированных работников, т.е. для получения конкурентных преимуществ на рынке труда. Дано описание базового инструментария внедрения концепции социальной ответственности бизнеса, использование которого в различных комбинациях позволит каждому управленцу найти необходимую комбинацию действий и мотивов создания социально ответственно бизнеса своего предприятия. Приведены основные типы социальных программ, базовые мотивы их внедрения и инструменты реализации. Также описаны наиболее распространенные шаблоны внедрения социальных программ на предприятиях, что позволит упростить процедуру использования концепции социальной ответственности бизнеса для повышения конкурентоспособности любых предприятий.Suchkov A. Social responsibility of business as part of its competitiveness. The article deals with an important topic that has become increasingly important in the current economic conditions - social responsibility of business. Implementation Issues of corporate social responsibility or CSR is seen not only in terms of the social problems of society and the need for social protection of the working population, but also from the standpoint of using CSR to create a competitive advantage for an enterprise, establishing public relations and central and local government, maintaining a positive image of the company. The author has determined the importance of introducing the concept of corporate social responsibility in contemporary critical economic situation. The necessity of balancing the social obligations of the enterprise is highlighted, so that they can be both positive and negative components of competitiveness. The author gives the definition of competitiveness and competitive advantage, describes the factors that contribute to the competitiveness of each company. The composition of the technical - economic, commercial and legal - legal factors has been analyzed. The article highlights the role of social responsibility for improving public relations and government cooperation and to attract highly skilled workers to gain competitive advantage in the job market. A description of the basic tools of implementing corporate social responsibility, the use of which in various combinations will allow each manager to find the necessary combination of actions and motives of creating a socially responsible business enterprise. The basic types of social programs, the basic reasons for its introduction and implementation tools are determined. The author also describes the most distributing templates implementing social programs in enterprises, which will simplify the use of corporate social responsibility to improve the competitiveness of any enterprise.
Розглянуто сутність соціальної відповідальності в сучасних умовах розвитку економіки країни. Зроблено висновки щодо особливостей розвитку соціальної відповідальності підприємств на рівні регіонів. Виявлено показники, що впливають на соціально-економічний розвиток регіонів присутності підприємств. На основі SWOT-аналізу виявлено слабкі та сильні сторони, можливості та загрози розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Донецькому регіоні. ; The paper focuses on the essence of social responsibility in the current conditions of the economy. The conclusions are made that corporate social responsibility at the regional level has a specific character. Identified are the parameters that affect the socio-economic development of regions' enterprises. Based on the SWOT-analysis, identified are the strong and weak points, opportunities and threats to the social responsibility of business in Donetsk region. At the regional level a detailed concept of development of social partnership between enterprises and regional authorities is needed, which would take into account the specific socio-economic development of each region, availability of the necessary material resources and specialists on social responsibility in the region. High expectations of companies implementing CSR principles are connected with the fact that the activities on social responsibility provide improved reputation, more information about the brand, establishment of relationships with the government, increased products quality, competitive advantages, innovation attractiveness, productivity, sales and other indicators of enterprises' efficiency.
The article reveals the social role of justice in administrative law. It has been established that the judiciary is identified not only with the functioning of the system of public authorities, whose activities are aimed at the administration of justice, but also with deep historical processes and objective social reality. The social understanding of the judiciary has been clarified, which represents a much wider and more diverse range in comparison with its state-legal interpretation and represents one of the most important components of the whole system of social power. The social and legal nature of the judiciary, which has a dualistic character, is revealed, because on the one hand the judiciary is a kind of state power, the need to respect and ensure its protection is defined at the highest constitutional level, and on the other - as a social institution resolution of social conflicts through legal mechanisms. It is proved that the judiciary acts as a fundamental basis and multifaceted legal phenomenon of public life. The essence of justice is clarified, which is manifested in the exercise of judicial power of direct influence not only on individuals but also on society as a whole, which makes it a unique sociolegal phenomenon. Emphasis is placed on the need to develop new approaches to ensuring the protection of the judiciary by administrative means, determined by the specific historical situation, the specifics of the legal and political regime established in the state, as well as the state of public, professional, group and individual legal awareness. It is established that the judiciary acts as a fundamental basis and multifaceted legal phenomenon of public life. Its uniqueness and social content lie in the direct impact not only on individuals but also on society as a whole, which makes the judiciary, aimed at resolving social conflicts by legal means, a unique socio-legal phenomenon. ; У статті розкрито соціальну роль охорони правосуддя в адміністративному праві. Встановлено, що судова влада ототожнюється не тільки з функціонуванням системи органів державної влади, діяльність яких спрямована на здійснення судочинства, але й глибинними історичними процесами та об'єктивною соціальною дійсністю. З'ясовано соціальне розуміння судової влади, яка являє собою набагато ширший та різнобічніший діапазон у порівнянні із її державно-правовою інтерпретацією та представляє одну з найважливіших складових всієї системи соціальної влади. Розкрито соціально-правову природу судової влади, яка має дуалістичний характер, оскільки з одного боку судова влада є різновидом влади державної, необхідність дотримання поваги до якої та забезпечення її захисту визначені на найвищому, конституційному рівні, а з іншого – як соціальний інститут, націлений на вирішення соціальних конфліктів за допомогою правових механізмів. Доведено, що судова влада виступає в якості фундаментальної основи і багатогранного правового явища суспільного життя. З'ясовано сутність правосуддя, яка проявляється в здійсненні судової владою безпосереднього впливу не тільки на окремих осіб, а й на суспільство в цілому, що робить її неповторною соціально-правовим феноменом. Наголошено на необхідності вироблення нових підходів до забезпечення охорони судової влади адміністративно-правовими засобами, що визначається з конкретною історичною обстановкою, специфікою встановленого в державі правового і політичного режиму, а також станом громадського, професійного, групового та індивідуального правосвідомості. Встановлено, що судова влада виступає в якості фундаментальної основи та багатогранного правового явища суспільного життя. Її унікальність та соціальне наповнення полягають у здійсненні безпосереднього впливу не тільки на окремих осіб, але й на суспільство, в цілому, що робить судову владу, націлену на вирішення соціальних конфліктів юридичним засобами, неповторним соціально-правовим феноменом.
Метою статті є вивчення комплексу проблем інтолерантності у соціально-політичному житті Литви та оцінка відповідності політики цієї держави Балтії взятим на себе зобов'язанням, як члена ЄС. Методологічною основою дослідження виступає аксіологічний та інституційний аналіз. За допомогою аксіологічного аналізу з'ясовано місце цінності толерантності в політико-правовій культурі населення Литви та відповідність характеристик цієї культури ціннісній парадигмі ЄС. На основі неоінституціоналізму вивчається протидія Литви широкому спектру проявів інтолерантності, а також дана оцінка відповідності національної політики з утвердження принципу толерантності стратегії ЄС. У статті розглянуто нормативно-правові особливості, характеристики політико-правової культури населення, які перешкоджають або ж сприяють інтолерантності в Литві. Проаналізовано інституційні реформи Литви, спрямовані на зміцнення цінності толерантності та запобігання деструктивним інтолерантним практикам. Теоретичне значення дослідження полягає в з'ясуванні основних загроз, зумовлених проблемами на ціннісному та інституційному рівні в «молодих» демократіях ЄС, які підривають стійкість ліберально-демократичних принципів, зокрема принципу толерантності. Дослідження значуще в частині оцінки відповідності Литви політиці ЄС зі зміцнення толерантності в різних сферах суспільно-політичного життя. Практична цінність дослідження полягає в можливостях подальшого порівняльного аналізу широкого комплексу проблем інтолерантності в Литві зі схожими проблемами та механізмами їх розв'язання в інших країнах пострадянського простору, зокрема й Україні. Дана стаття є першою в українській політичній науці спробою дослідження кейсу Литви на предмет проявів інтолерантності та оцінкою виконання Литвою вимог європейських інституцій щодо відповідності принципу толерантності. У статті окреслено основні прояви інтолерантності у формі різноманітних соціальних фобій (ксенофобія, ромофобія, ісламофобія, гомофобія, мігрантофобія), однак їх перелік нині є ширшим і кожна з них потребує подальшого поглибленого вивчення з прогнозом перспективи поглиблення або ж послаблення. Стаття має емпіричний характер.
The author investigates corporate socialresponsibility aspart of national business. It is found the definition of corporate social responsibility. The basic problem of social responsibility in Ukraine are: limited practical mechanisms for promoting corporate social responsibility; society and government are in opposition to the business; lack of finance to participate in social investment; low level of legal awareness of business; companies closedto the public; distrust cooperation; incorrect information on the social responsibility of business; the need to adapt TNCs CSR in Ukraine. The prospects of development of CSR in Ukraine. The measures to enhance corporate social responsibility in Ukraine from the government, businesses and households.
У статті проаналізовано значення креативності як складової розвитку музейної комунікації. Висвітлено вплив демократичних змін у музейній справі на розвиток креативних музейних практик та розробку нових моделей музейної комунікації. Систематизовано та узагальнено основні теоретичні здобутки ХХ-го ст., які заклали підґрунтя для розвитку сучасних креативних музейних практик. З'ясовано, що для ХХ ст. була характерна ситуація, коли в певні періоди теоретична думка випереджала музейну практику; на сучасному етапі розвитку інноваційні проекти минулого сторіччя багато в чому реалізовані, а в музейній сфері настав період, коли не теорія випереджає практику, а практика стає локомотивом розвитку і породжує нові форми і методи роботи. Конкретизовано поняття «креативна музейна практика». Доведено, що на сучасному етапі одним із комунікативних завдань музейної діяльності є створення продукту на основі нових знань та інновацій; проектна ідеологія в музейній сфері набуває все більшого розмаху та демонструє значну комунікативну ефективність порівняно з традиційними формами музейної діяльності. Визначено, що на сьогодні одним із пріоритетних завдань музейної галузі України є розроблення таких механізмів розвитку, які б адаптували її до сучасних умов, сформували якісно нову систему, здатну оперативно і адекватно реагувати на виклики часу та перетворили музеї на одну з провідних соціальних інституцій у системі гуманітарного розвитку країни; музеям варто створювати події та програми з глибоким задумом і креативною подачею, формувати музейних менеджерів «нового покоління», які, відповідно до загальносвітових тенденцій, здатні впроваджувати інновації у сфері управління колекціями та їх презентації публіці.
