Suchergebnisse

Стаття присвячена дослідженню взаємовідносин між засобами масової інформації і громадянським суспільством. Особлива увага звертається на визначення ролі ЗМІ в контексті сучасної теорії громадянського суспільства. ; The article investigates the relationship between themedia and civil society. Particular attention is drawn to determine the role ofmedia in the context of the modern theory of civil society

В статті розглядаються питання трансформації громадянського суспільства під впливом розгортання волонтерського руху на підтримку Революції гідності та АТО. Зокрема, відмічається що громадянське суспільство стало більш активним, набуло політичної суб'єктності. Народ зрозумів, що у справжній демократичній країні громадяни повинні своїми руками формувати державу, у якій вони хочуть жити та розвиватися. Бездіяння та пасивність, щодо творення державної політики залишилися в минулому. Суспільство стало важливим чинником державотворення, партнером держави у вирішенні воєнних і соціальних проблем АТО, здобуло повагу з боку населення. ; The article deals with the transformation of the civil society under the influence volunteering deployment in support of the Revolution of dignity and ATO. In particular, observed that civil society has become more active, gained political subjectivity. The people realized that they must form a government with their own hands in true democratic country, which they want to live and develop. Inefficiency and passivity of people about the politi thing of the past. Society has become an important factor in the state, stalls States in addressing military and social problems of ATO, has earned respect from the population.

У статті проаналізовано стандарти співпраці влади і громадянського суспільства, визначено сутність, завдання і форми взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства.
Висвітлено регламентуючі документи Європейського Союзу щодо взаємодії органів публічної влади та громадянського суспільства.
Окреслено принципи та стандарти взаємодії влади та інститутів громадянського суспільства.
Проаналізовано особливості, специфіку та умови ефективної взаємодії громадянського суспільства й органів публічної влади в країнах-членах ЄС.
Показано що у більшості країн ЄС законодавство передбачає створення спеціальних органів, які діють на постійній основі, наприклад, консультативні органи з питань захисту прав споживачів та довкілля, охорони здоров'я за участю відповідних інститутів громадянського суспільства, що відіграють ключову роль у процесах прийняття рішень органами публічної влади у визначених їх компетенціями сферах.
Встановлено, що ефективною моделлю взаємодії громадянського суспільства і органів публічної влади є співпраця за умов певного збігу інтересів та ціннісних установок окремих громадян і соціальних груп з органами публічної влади.

В статті розглянуто роль та значення громадянського суспільства у становленні сучасної моделі українського суспільства. Метою статті є аналіз процесів розвитку громадянського суспільства в Україні, формулювання пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення механізмів взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства. Зазначено, що основним завданням є пошук оптимального, гармонійного співвідношення участі держави у суспільних справах зі створенням комплексу таких механізмів взаємодії влади та суспільства, які б не перешкоджали, а сприяли розвитку громадянського суспільства. Запропоновано під громадянським суспільством розуміти специфічне та високоорганізоване об'єднання громадян, яке має високі економічні, соціальні, політичні та морально-культурні цінності, де на основі правових норм реалізуються відповідні обов'язки громадян, а держава виступає гарантом цих прав.
Констатовано, що метою взаємодії є підвищення якості життя, забезпечення сталого розвитку соціальних відносин та вирішення соціальних проблем, яке здійснюється у рамках законодавства на взаємовигідній основі та яке включає інформування громадян про діяльність об'єднань та влади, сприяння участі громадян при розробці, обговоренні та прийнятті державно-управлінських рішень, їх контроль та реалізацію.
Виділено такі основні види взаємодії: залучення інститутів громадянського суспільства до консультацій та прийняття владно-управлінських рішень; громадський контроль за діяльністю органів виконавчої влади; інформаційна публічність, відкритість та прозорість; спільна реалізація соціально важливих програм. Основними засадами взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства запропоновано визначати: визнання органами державної влади прав та законних інтересів інститутів громадянського суспільства на участь у формуванні та реалізації державної політики; забезпечення органами державної влади прав та законних інтересів інститутів громадянського суспільства; невтручання органів державної влади у діяльність один одного, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством; гласність та колегіальність при виробленні спільних рішень та їх реалізації; відповідальність за виконання взятих на себе зобов'язань; рівність прав інститутів громадянського суспільства на державну підтримку у випадках, передбачених чинним законодавством; державний контроль за діяльністю інститутів громадянського суспільства, у тому числі за використанням коштів державного бюджету; громадський контроль за органами державної влади відповідно до чинного законодавства.
Рекомендовано з метою удосконалення функціонування діючого механізму взаємодії громадянського суспільства та влади здійснення наступних заходів: організація періодичних соціологічних опитувань населення щодо виявлення наявних проблем; щорічна звітність керівників державної та муніципальної влади перед громадянами; регулярні телеконференції на місцевих та державних каналах у ЗМІ; використання можливостей мережі Інтернет з метою налагодження зворотного зв'язку; проведення круглих столів за участю представників державних та місцевих органів влади і населення.

Role of social media in formation and functioning of civil society Civil Society is the self-organized and self-regulated area of public relations in the state, that unites many institutes – subjects, that in the process of their activity form public relations aimed at strengthening civil society. One ofthese institutions is the means of mass media (media). The most part of media are non-governmental, private, and therefore are perceived as special – information – commercial projects designed to bring profits to owners. But media is a powerful institute of civil society, their purpose is to inform the public about current events as objectively as possible, to evaluate events. Their ultimate goal is to promote public control over the government. We have witnessed fundamental changes in the communication model, because anyone can become a "small" media. Electronic technologies created new possibilities for reproduction of image or text: sign, sound, motion, picture and text are combined. "New Media" is all forms of data transmission via the Internet, it covers all of the new technologies in communications, such as: web-sites, e-mail and etc., and "social media" such as services where users interact with content (e.g., communication in blogs or social networks). Thus, new media includes social media. Social Media is Internet services designed for mass distribution of content, where the content is generated by users themselves. An author may be any one, and that is opposed to traditional media, where the author is the preselected and limited number of people. If you use a typology of media space by H. McLuhan ("hot" and "cold" – by the degree of activity and of the audience feedback presence), then social media is the hottest type. There are following types of social media: social networks; blogs and microblogs; forums; feedback-sites; photo and video sharing; geo-social services. Social networking and blogging are the most effective among social media. In 2014 there were approx. 862 million websites and personal ...

У статті розглянуто питання взаємодії держави та громадянського суспільства в контексті досвіду європейських країн, визначено форми такої взаємодії, можливість застосування європейського досвіду в Україні.
Вказано на те що розбудова демократичної, правової, соціальної держави є ключовим та важливим пріоритетом, а реалізація надважливого стратегічного курсу на інтеграцію з Європейським Союзом – є кінцевою метою цього процесу, цьому сприяє також забезпечення всебічного входження України у європейський політичний, економічний і правовий простір.
Розкрито взаємодію інститутів громадянського суспільства і держави яка має формуватися на європейських загальноприйнятих засадах, таких як взаємна співпраця, партнерство.
Показано що держава формуючи інституційно-правове середовище всебічно сприяє взаємодії та розвитку громадянського суспільства.
Зазначено що сучасною тенденцією у відносинах державних органів та інститутів громадянського суспільства є трансформація системи грантів у систему контрактів, яка посилює скорочення фінансової залежності громадянського суспільства від державної влади.
Констатовано що загалом, у країнах ЄС поступово відмовляються від формату засідань консультативно-дорадчих органів на користь онлайн-консультацій з громадськістю.

Розглянуто теоретичні аспекти лобіювання в процесі взаємодії влади, бізнесу і громадських об'єднань. Здійснено теоретико-методологічне обґрунтування його сутності в контексті забезпечення реалізації конституційного права громадян брати участь в управлінні державними справами, ефективності та раціональності політики держави через сприяння активному залученню громадян, інститутів громадянського суспільства та суб'єктів господарювання до процесу прийняття нормативно-правових актів. Визначено проблеми та питання подальших наукових досліджень.Рассмотрены теоретические аспекты лоббирования в процессе взаимодействия бизнеса и власти. Осуществлено теоретикометодологическое обоснование его сущности в контексте обеспечения эффективности и рациональности политики государства. Определены проблемы и вопросы дальнейших научных исследований.The theoretical aspects of lobbying in the process of interaction between business and government. Done theoretical and methodological basis of its nature in the context of effectiveness and efficiency policy. Outlines the problems and issues for further research.

The author of the article made an investigation on Ukrainian and international aspects of the civil society institutions' role in the activities of public administra-tion. Essentially, civil society institutions serve as the in-struments of civil society required to provide democracy, represent different views, participate in the political pro-cess, and others. Accordingly, civil society institutions participate in different fields of public relations, namely: healthcare, justice, finance, education, ecology, interna-tional relations, safety, social politics. Public administra-tion is an institute, by which the stated is governed with. In addition, there is a necessity for a dialogue between these institutes. In this vein, the author gives examples of the legal regulation of the relations between civil soci-ety institutions and public administration, thus focusing on the problems of such relations. Among the main prob-lems are the lack of civic culture, the fact that people are generally hesitant to the possibility of influencing state and political processes, credibility gap, legal nihilism, bu-reaucratic obstacles.Thus, different ways of the stimulation for public ad-ministration synergy within the civil society institutions are represented and characterized. Civil society institu-tions, including public organizations, play an important role in providing the rule of law. This is being done par-ticularly via the public control, audit, legal protection, analysis, and many other methods. Thus, it is the crucial task of the public administration to promote the activities of civil society institutions in various ways.The author therefore concludes that the most essential prerequisite of the rule of law state is the formation of a civil society in which the free and comprehensive develop-ment of each person, the functioning of democratic civil institutions that ensure freedom of speech and informa-tion, are guaranteed though the power of public opinion and public morality, free elections, existence of the le-gal opposition and multi-party system. All the foregoing makes the usurpation of power impossible.The author offers the ways to solve the problematic aspects of public participation in government, especially by improving the regulatory framework, providing an ef-fective mechanism for citizens to appeal, simplifying and ensuring transparency of mechanisms for public partici-pation in public administration, establishing the respon-sibility of public administration entities for avoiding par-ticipation of civil society institutions in activities where it is provided by law, etc. ; Автором статті було проведено дослідження ролі інститутів громадянського суспільства в діяльності пу-блічної адміністрації крізь призму українського та між-народного досвіду. По суті, інститути громадянського суспільства виступають інструментами, необхідними для забезпечення демократії в державі, представляють різні погляди, захищають інтереси громадян, беруть участь у політичних процесах тощо. Відповідно, інсти-тути громадянського суспільства задіяні в різних сфе-рах суспільних відносин, таких як: охорона здоров'я, правосуддя, фінанси, освіта, екологія, міжнародні від-носини, безпека, соціальна політика тощо. Автор наводить приклади правового регулювання відносин між інститутами громадянського суспільства та суб'єктами публічного адміністрування, акцентую-чи увагу на проблемах таких відносин. Серед основних із них: відсутність громадянської культури; слабке інформування людей про можливість впливати на дер-жавні та політичні процеси; брак довіри; правовий нігілізм; бюрократичні перешкоди. Інститути грома-дянського суспільства, в тому числі громадські орга-нізації, відіграють важливу роль у забезпеченні верхо-венства права. Цьому сприяють, зокрема, громадський контроль, аудит, правовий захист, аналіз та багато інших методів. Отже, вирішальним завданням публіч-ного адміністрування є сприяння діяльності інститутів громадянського суспільства різними способами.Автор робить висновок, що найважливішою переду-мовою верховенства права є формування громадян-ського суспільства, в якому гарантується вільний та всебічний розвиток кожної людини, функціонування демократичних інститутів, що забезпечують свободу слова та інформації, сила громадської думки і суспіль-ної моралі, вільні вибори, існування легальної опозиції та багатопартійності. Усе сказане вище робить узурпа-цію влади неможливою.Автор пропонує шляхи вирішення проблемних аспектів участі громадськості в публічному адміні-струванні, зокрема шляхом вдосконалення норматив-но-правової бази, забезпечення ефективного механізму оскарження, забезпечення прозорості механізмів уча-сті громадськості в публічному адмініструванні та їх спрощення, встановлення відповідальності суб'єктів публічного адміністрування за ухилення від сприяння участі інститутів громадянського суспільства в їхній діяльності та процесах прийняття рішень, якщо це передбачено законом тощо.Автором статті було проведено дослідження ролі інститутів громадянського суспільства в діяльності пу-блічної адміністрації крізь призму українського та між-народного досвіду. По суті, інститути громадянського суспільства виступають інструментами, необхідними для забезпечення демократії в державі, представляють різні погляди, захищають інтереси громадян, беруть участь у політичних процесах тощо. Відповідно, інсти-тути громадянського суспільства задіяні в різних сфе-рах суспільних відносин, таких як: охорона здоров'я, правосуддя, фінанси, освіта, екологія, міжнародні від-носини, безпека, соціальна політика тощо. Автор наводить приклади правового регулювання відносин між інститутами громадянського суспільства та суб'єктами публічного адміністрування, акцентую-чи увагу на проблемах таких відносин. Серед основних із них: відсутність громадянської культури; слабке інформування людей про можливість впливати на дер-жавні та політичні процеси; брак довіри; правовий нігілізм; бюрократичні перешкоди. Інститути грома-дянського суспільства, в тому числі громадські орга-нізації, відіграють важливу роль у забезпеченні верхо-венства права. Цьому сприяють, зокрема, громадський контроль, аудит, правовий захист, аналіз та багато інших методів. Отже, вирішальним завданням публіч-ного адміністрування є сприяння діяльності інститутів громадянського суспільства різними способами.Автор робить висновок, що найважливішою переду-мовою верховенства права є формування громадян-ського суспільства, в якому гарантується вільний та всебічний розвиток кожної людини, функціонування демократичних інститутів, що забезпечують свободу слова та інформації, сила громадської думки і суспіль-ної моралі, вільні вибори, існування легальної опозиції та багатопартійності. Усе сказане вище робить узурпа-цію влади неможливою.Автор пропонує шляхи вирішення проблемних аспектів участі громадськості в публічному адміні-струванні, зокрема шляхом вдосконалення норматив-но-правової бази, забезпечення ефективного механізму оскарження, забезпечення прозорості механізмів уча-сті громадськості в публічному адмініструванні та їх спрощення, встановлення відповідальності суб'єктів публічного адміністрування за ухилення від сприяння участі інститутів громадянського суспільства в їхній діяльності та процесах прийняття рішень, якщо це передбачено законом тощо. ; Автором статті було проведено дослідження ролі інститутів громадянського суспільства в діяльності пу-блічної адміністрації крізь призму українського та між-народного досвіду. По суті, інститути громадянського суспільства виступають інструментами, необхідними для забезпечення демократії в державі, представляють різні погляди, захищають інтереси громадян, беруть участь у політичних процесах тощо. Відповідно, інсти-тути громадянського суспільства задіяні в різних сфе-рах суспільних відносин, таких як: охорона здоров'я, правосуддя, фінанси, освіта, екологія, міжнародні від-носини, безпека, соціальна політика тощо. Автор наводить приклади правового регулювання відносин між інститутами громадянського суспільства та суб'єктами публічного адміністрування, акцентую-чи увагу на проблемах таких відносин. Серед основних із них: відсутність громадянської культури; слабке інформування людей про можливість впливати на дер-жавні та політичні процеси; брак довіри; правовий нігілізм; бюрократичні перешкоди. Інститути грома-дянського суспільства, в тому числі громадські орга-нізації, відіграють важливу роль у забезпеченні верхо-венства права. Цьому сприяють, зокрема, громадський контроль, аудит, правовий захист, аналіз та багато інших методів. Отже, вирішальним завданням публіч-ного адміністрування є сприяння діяльності інститутів громадянського суспільства різними способами.Автор робить висновок, що найважливішою переду-мовою верховенства права є формування громадян-ського суспільства, в якому гарантується вільний та всебічний розвиток кожної людини, функціонування демократичних інститутів, що забезпечують свободу слова та інформації, сила громадської думки і суспіль-ної моралі, вільні вибори, існування легальної опозиції та багатопартійності. Усе сказане вище робить узурпа-цію влади неможливою.Автор пропонує шляхи вирішення проблемних аспектів участі громадськості в публічному адміні-струванні, зокрема шляхом вдосконалення норматив-но-правової бази, забезпечення ефективного механізму оскарження, забезпечення прозорості механізмів уча-сті громадськості в публічному адмініструванні та їх спрощення, встановлення відповідальності суб'єктів публічного адміністрування за ухилення від сприяння участі інститутів громадянського суспільства в їхній діяльності та процесах прийняття рішень, якщо це передбачено законом тощо.

The reciprocal influence of civil society and public authority are discussed in the article. It is shown that gradual transition from vertical structure of bureaucratic administration to horizontal managerial system occurs during the development of civil society. The institute of local government develops, which is a necessary condition for the formation and development of civil society in Ukraine ; Рассматривается взаимовлияние гражданского общества и публичной власти. Показано, что в условиях развития гражданского общества происходит постепенный переход от вертикальной структуры бюрократического администрирования к горизонтальной системе управления. Развивается институт местного самоуправления, который является необходимым условием формирования и развития гражданского общества в Украине ; Розглядається взаємовплив громадянського суспільства і публічної влади. Показано, що в умовах розбудови громадянського суспільства відбувається поступовий перехід від вертикальної структури бюрократичного адміністрування до горизонтальної системи управління. Розвивається інститут місцевого самоврядування, який є необхідною умовою формування і розвитку громадянського суспільства в Україні.

У статті зроблено історичний аналіз етапів еволюції поняття «громадянське суспільство», починаючи з епохи Платона та Аристотеля – до сучасних підходів формування й розвитку громадянського суспільства на засадах демократичної держави. Визначено ознаки побудови громадянського суспільства в Україні, що спрямовані на подолання відчуження особистості від влади; перетворення держави в соціально відповідальний інструмент громадянського суспільства, що здійснює активну соціальну політику в інтересах усіх категорій та верств населення на основі принципів відкритості, прозорості, демократичності влади, соціальної справедливості, згоди, взаємовигідного співробітництва та соціального партнерства, а також можливість громадського контролю.

The study of society in the legal aspect is related to the question of the state, as the latter is a form of organization of society. The state acts as an institution of society management. In this context, the relationship between society and the state is one of the complex problems of jurisprudence. It's about establishing effective ways and channels of communication. In the theory of management of socio-economic processes, control is considered as one of the main functions. The National Strategy for Civil Society Development for 2016–2020 contains the thesis that there is no effective public control over the activities of public authorities and local self-government bodies. Given this, the legal basis of the relationship between society and the state, the search for the most effective forms of public control over the state are urgent tasks of legal science. Control as a legal form of interaction between civil society and state bodies has been investigated. The theoretical, legal and practical principles of public control over the exercise of state power in Ukraine from the point of view of political science, economic and legal science are considered. The socio-economic and legal nature of the controlling function of public administration and the influence of control on the effectiveness of the activity of state bodies are analyzed. It has been found out that the control of civil society by the activity of state bodies is feedback between society and the state. The factors that influence the effectiveness of public control and the interaction of civil society institutions and state bodies are identified. Thus, civil society is a real social phenomenon that has a complex socio-political nature. Civil society carries out the social determination of many elements of people's way of life. Its role in a concentrated form is manifested in the demarcation of the legal means of all spheres of public life. The condition of public control is the transparency of government and the guarantee of the right to information. ...