Suchergebnisse

Las políticas públicas dirigidas al sector apícola se apoyaron en la implementación de una serie de regulaciones – instrumentadas en reglamentaciones–, tendientes a asegurar la calidad de la miel, de acuerdo con las exigencias de los mercados internacionales. En este contexto los productores han debido enfrentar diversas dificultades para alcanzar el cumplimiento de los nuevos requerimientos, sin el cual peligraba su subsistencia productiva. Frente a esta situación apremiante surgen intervenciones municipales direccionadas a la resolución de las problemáticas apícolas territoriales, respecto a la necesidad de contar con salas de extracción de miel habilitadas como condición indispensable para la sostenibilidad del sector, a nivel local. Los municipios de la provincia de Buenos Aires representan algunos ejemplos en donde se manifiestan esas intervenciones. El conocimiento de cómo los gobiernos locales de la Provincia han participado en la problemática, no solo permite la observación de los procesos de actuación pública y sus lógicas subyacentes, sino también la aproximación a la naturaleza, funcionamiento y situación socioeconómica de las instituciones locales involucradas. La metodología de estudio utilizada para el análisis de las políticas públicas apícolas a nivel municipal fue del tipo cualitativa, con prácticas de trabajo de campo, mediante entrevistas y encuestas semiestructuradas. Las exigencias sobre salas de extracción de miel, particularmente con respecto a las condiciones edilicias y de procesado de las mismas, se han constituido como un condicionamiento para el sistema productivo apícola. Las acciones municipales que propendieron a materializar la existencia de un establecimiento extractor fueron dinamizadas a partir de la implementación de políticas de asistencia y promoción, a partir de las cuales se estimularon la instalación de salas de extracción comunitarias, de ofrecimiento de servicios a los productores apícolas de la región, o establecimientos destinados a extraer la miel de apicultores agrupados. ; Las políticas públicas dirigidas al sector apícola se apoyaron en la implementación de una serie de regulaciones – instrumentadas en reglamentaciones–, tendientes a asegurar la calidad de la miel, de acuerdo con las exigencias de los mercados internacionales. En este contexto los productores han debido enfrentar diversas dificultades para alcanzar el cumplimiento de los nuevos requerimientos, sin el cual peligraba su subsistencia productiva. Frente a esta situación apremiante surgen intervenciones municipales direccionadas a la resolución de las problemáticas apícolas territoriales, respecto a la necesidad de contar con salas de extracción de miel habilitadas como condición indispensable para la sostenibilidad del sector, a nivel local. Los municipios de la provincia de Buenos Aires representan algunos ejemplos en donde se manifiestan esas intervenciones. El conocimiento de cómo los gobiernos locales de la Provincia han participado en la problemática, no solo permite la observación de los procesos de actuación pública y sus lógicas subyacentes, sino también la aproximación a la naturaleza, funcionamiento y situación socioeconómica de las instituciones locales involucradas. La metodología de estudio utilizada para el análisis de las políticas públicas apícolas a nivel municipal fue del tipo cualitativa, con prácticas de trabajo de campo, mediante entrevistas y encuestas semiestructuradas. Las exigencias sobre salas de extracción de miel, particularmente con respecto a las condiciones edilicias y de procesado de las mismas, se han constituido como un condicionamiento para el sistema productivo apícola. Las acciones municipales que propendieron a materializar la existencia de un establecimiento extractor fueron dinamizadas a partir de la implementación de políticas de asistencia y promoción, a partir de las cuales se estimularon la instalación de salas de extracción comunitarias, de ofrecimiento de servicios a los productores apícolas de la región, o establecimientos destinados a extraer la miel de apicultores agrupados. ; En Argentine, les politiques publiques visant le secteur apicole reposent sur la mise en oeuvre d'une série de régulations et réglementations qui ont par but garantir la qualité du miel, conformément aux exigences des marchés internationaux. Dans ce contexte, les producteurs de la province ont dû faire face à diverses difficultés pour avoir de produits conformes aux exigences de ces marchés internationaux, pour ne pas mettre en risque leur subsistance productive, qui pouvait être menacée. Dans ce contexte, l'ajustement aux nouvelles normes était urgent. Par cette cause, les municipales ont conçu diverses interventions qui ont l'ambition de résoudre les problèmes apicoles territoriaux en ce qui concerne le besoin de disposer de salles d'extraction du miel, condition indispensable pour la durabilité du secteur au niveau local. Les municipalités de la province de Buenos Aires constituent un exemple de ce genre d'intervention. La connaissance de la façon dont les gouvernements locaux de la province ont participé pour faire face à la problématique expose ci-haut, permet non seulement d'observer les processus d'action publique et leurs logiques sous-jacentes, mais, également, de mieux connaître la nature, le fonctionnement et la situation socio-économique des institutions locales impliquées. La méthodologie d'étude utilisée pour l'analyse des politiques publiques apicoles à l'échelle municipale a été du type qualitatif, qu'incluent des pratiques de travail sur le terrain, au moyen d'entretiens et d'enquêtes semistructurées. Les exigences applicables aux salles d'extraction du miel, notamment en ce qui concerne les conditions de construction et du traitement pour l'obtention du produit, ont été définies comme conditionnant du système de production apicole. Les actions municipales orientées à matérialiser l'existence d'établissements d'extraction du miel ont été stimulées par la mise en place de politiques de promotion et d'assistance. Dans ce contexte, les municipalités ont réalisé l'installation de salles d'extraction communautaires offrant leurs services aux producteurs apicoles de la région, ainsi que à la construction d'établissements destinés à extraire le miel provenant d'apiculteurs groupés ou associés. ; As políticas públicas voltadas ao setor apícola foram baseadas numa série de regulamentos implementados com vistas à garantia da qualidade do mel, de acordo com as exigências dos mercados internacionais. Neste contexto, os produtores tiveram que enfrentar várias dificuldades para cumprir os novos requisitos, sem os quais sua subsistência produtiva estaria ameaçada. Nesse contexto de urgência, surgem intervenções municipais voltadas à resolução de problemas apícolas territoriais, no que diz respeito à necessidade de dispor de salas de extração de mel, como condição indispensável para a sustentabilidade do setor no nível local. Os municípios da província de Buenos Aires representam alguns exemplos onde se manifestam tais intervenções. O conhecimento de como os governos locais da província participaram no enfrentamento do problema, não só permite a observação dos processos de ação pública e suas lógicas subjacentes, mas também a abordagem da natureza, funcionamento e situação socioeconômica das instituições locais envolvidas. A metodologia de estudo utilizada para a análise das políticas públicas apícolas no nível municipal foi de tipo qualitativa, com práticas de trabalho de campo, por meio de entrevistas e pesquisas semiestruturadas. Os requisitos para as salas de extração de mel, particularmente no que diz respeito às condições do edifício e processamento da produção, foram estabelecidos como um condicionamento para o sistema de produção apícola. As ações municipais que tendiam a materializar a existência de um estabelecimento extrativista foram dinamizadas a partir do estabelecimento de políticas de assistência e promoção, a partir das quais se estimulou a instalação de salas de extração comunitárias, de oferta de serviços aos produtores apícolas da região, bem como de estruturas coletivas destinadas à extração da produção melífera dos apicultores participantes. ; 171-186 ; agroalimentaria@ula.ve / ciaal.ula@gmail.com ; mmouteira@agro.unlp.edu.ar ; ecagraria@agro.unlp.edu.ar ; Semestral ; http://erevistas.saber.ula.ve/agroalimentaria

The cooperatives are legal entities which may make contracts, appear in trial and act on everything that is in accordance whit its social and economic nature. These acts are from trade on the form, but not in the essence, because in the cooperatives don´t exist the profit, the trade act haven´t all its form characteristics.It differs between internal and external acts. The first one is celebrating between the members and the cooperative; the second, the celebrating with third no members, but for benefic of its members, or rather, to comply the social goal.What is intended to recognize the spirit of cooperation, leading to the central point of this work: "The cooperative act" from the viewpoint of its rules.The organizations of the solidarity economy, have been created, as the name implies, with the spirit to protect to the most neediest, providing more access to the most vulnerable populations; but this has been disproved by these institutions to approve loans without knowing some of the rights and in turn stretch the limits of her performances, using the powers granted by law and perform sequestration pensions and salaries of persons who are not partners or who do not exercise their rights as such that we find the largest number of complaints that users on the Superintendencia de la Economía Solodaria for the issue of usury and other irregularities in the granting and debt recovery.It then suggests the regulation of cooperative action within our Colombian law through a law, decree or mandatory rule that force or tools to Colombians and control agencies to act against the administrators or solidarity organizations that make this type of acts against law.It is suggested that regulation of the cooperative act within the Colombian legislation through a law, decree or mandatory rule that gives strength or tools to Colombians and control agencies to act against the administrators or solidarity organizations who commit this type of acts against law.It is clear to see the profound importance of the proposed topic, as the cooperative and solidarity economy are the object of legal regulation widening in our country for the importance and how it affects decisions at national level in terms of work and a lot other aspects that initially developed without any regulatory framework, as is the case with several of the forms of association that were designed to solve economic, social, cultural and environmental eventually be regulated legally (Sarmiento & Guarín, 1999). ; Las cooperativas son personas jurídicas que pueden realizar contratos, comparecer en juicio y actuar en todo aquello que esté conforme con su índole social y económica. Sus actos son de comercio en la forma, pero no en la esencia, por no existir el lucro, por no reunir todas sus características formales.Se distinguen entre actos internos y externos. Los primeros son los celebrados entre los asociados y la cooperativa; los segundos, los celebrados con terceros no asociados, pero para beneficio de sus asociados, o mejor dicho, para poder cumplir el fin social. Lo que se pretende en reconocer el espíritu del cooperativismo, lo que conduce al punto central de este trabajo: "El acto cooperativo" desde la perspectiva de su reglamentación.Las organizaciones de la economía solidaria, han sido creadas, como su nombre lo indica, con el espíritu de protección hacia los más necesitados, ofreciendo servicios de mayor acceso a las poblaciones más vulnerables; pero esto se ha desvirtuado por estas entidades al aprobar créditos desconociendo algunos de los derechos y a su vez excediendo los límites de sus actuaciones, al usar las prerrogativas otorgadas por la ley y realizar embargo de pensiones y salarios de personas que no son asociados o que no ejercen sus derechos como tal, lo que constatamos con el mayor número de quejas que presentan los usuarios en la Superintendencia de la Economía Solidaria por el tema de Usura y otras irregularidades en el otorgamiento y cobro de créditos.Se sugiere entonces la reglamentación del acto cooperativo dentro de nuestra legislación colombiana a través de una Ley, Decreto o norma imperativa que le de fuerza o herramientas a los colombianos y a las entidades de control para actuar en contra de los administradores o entidades solidarias que cometen este tipo de actuaciones contrarias a derecho.Es claro ver la profunda importancia del tema propuesto, dado que el cooperativismo y la economía solidaria son objeto de una regulación legal cada vez más amplia en nuestro país por la importancia y la forma como afecta las decisiones a nivel nacional en lo laboral y otro muchos aspectos que inicialmente se desarrollaron sin ningún marco normativo, como es el caso de varias de las formas asociativas que fueron ideadas para solucionar problemas económicos, sociales, culturales y ambientales, terminaron por ser reglamentados jurídicamente (Sarmiento & Guarín, 1999). ; As cooperativas são entidades jurídicas que podem fazer contratos, o seu julgamento e agir em tudo o que você está satisfeito com a sua natureza social e econômica. Suas ações são negociadas em forma, mas não a essência, porque não há lucro, não satisfazer todas as suas características formais.Ela difere entre os atos internos e externos. O primeiro está comemorando entre os membros da cooperativa e, a segunda, a celebrar com terceiros não membros, mas para benéfico dos seus membros, ou melhor, para cumprir o objetivo social.As organizações da economia solidária, foram criados, como o nome indica, com o espírito pra proteger aos mais necessitados, proporcionando mais acesso às populações mais vulneráveis , mas isso foi desmentido por estas instituições por aprovar empréstimos sem conhecer alguns dos os direitos e por sua vez, ampliar os limites de suas performances, no uso das atribuições conferidas por lei e executar o sequestro pensões e salários de pessoas que não sejam parceiros ou que não exercer os seus direitos como tal, que encontramos o maior número de reclamações que os usuários em a Superintendência de la Economía Solodaria para a questão da usura e outras irregularidades na concessão e recuperação de dívidas.Em seguida, sugere a regulamentação da ação cooperativa dentro do nosso direito colombiano através de uma regra lei, decreto ou obrigatório que a força ou as ferramentas para os colombianos e agências de controle para agir contra os administradores ou organizações de solidariedade que fazem este tipo de actos contra a lei.É claro, para ver a profunda importância do tema proposto, como a economia cooperativa e solidária são objecto de alargamento na regulamentação legal no nosso país por causa da importância e como ela afeta as decisões a nível nacional em termos de trabalho e muito aspectos que, inicialmente, desenvolvidos sem qualquer marco regulatório, como é o caso de várias das formas de associação que foram projetados para resolver econômica, social, cultural e ambiental, eventualmente, ser regulado legalmente (Sarmiento & Guarín, 1999).

International trade is one of the key factors that have deeply reorganized the world economy. This thesis addresses three different topics in the field of international economics. It firstly brings new insights on the contribution of international trade to the geographical distribution of populations in countries and secondly, determines trade effect on ethnic conflicts. Afterwards, this document examines the reaction of world trade to international water agreements that increasingly emerged in recent decades as a tool for sustainable and socially equitable development. The contributions of this document stem not only from the originality of the topics discussed and the methodologies adopted, but it also proposes and builds more appropriate indicators that are better suited to capturing the issues under analysis.Thus, the first chapter assesses whether international trade is relevant in explaining the development of large cities in past European colonies. We argue that trade restrictions can provide an advantage to one city, which may become the platform for exports and catastrophically attracts people. By contrast, trade liberalization, by providing market access to other cities, fosters the dispersion of economic activities and consequently a dispersion of the population. The empirical investigations have led to the conclusion that international trade does not drive the size of large cities in the former colonized countries. Only institutions drive the size of primate cities: democracy goes hand in hand with agglomeration.The second chapter analyses the relationship between trade and insecurity in African countries. Focusing on ethnic conflicts, this part of the thesis argues that the type of trading partners determines the opportunity cost of an ethnic conflict. The international trade of ethnic groups, the regional trade and countries' internal trade may have heterogeneous effects on peace. The data analyses results support this prediction by pointing out that international ethnic trade and countries' internal trade are peace-promoting tools unlike trade between countries that share at least one ethnic group, which appears as a factor of ethnic conflicts. However, only international ethnic trade seems to reshape the national identity of countries, which in turn reduces the likelihood of ethnic conflicts.In the last chapter of the thesis, we discuss the growing concern about the international management of shared water resources. As water constitutes an important input in the production of goods, it seems necessary to assess the effectiveness of international water agreements with regards to trade after several decades of implementation. One can argue that these agreements are just "cheap talk", or rather pragmatic attempts to meet the sustainable development objectives to take actions for better water management. Conversely, these agreements, by allowing a better allocation of water resources between countries, can also stimulate production (especially agricultural production) and ultimately trade. Thus, this chapter firstly sheds light on the climate change indicators that are the main drivers of the increasing implementation of shared water resources' agreements. Secondly, it examines whether these agreements affect international trade before proposing their overall effects on countries. In general, the study reveals that water agreements, motivated in particular by high temperature signals, represent a cost to free trade in Europe, Asia and the Americas, except in Africa. Therefore, it seems that these water agreements have substantial environmental protection contents that restrict trade. ; Le commerce international est l'un des éléments majeurs qui a restructuré profondément la vie des nations et de l'économie mondiale. Cette thèse aborde trois sujets différents dans le domaine du commerce international. Elle apporte en premier lieu, de nouveaux développements sur la contribution du commerce international à la répartition géographique des populations au sein des nations et détermine en second lieu son influence sur les conflits ethniques. Ensuite, elle analyse la réaction des échanges mondiaux aux accords internationaux sur l'eau qui s'érigent ces dernières années comme un outil important du développement durable et socialement équitable. Les contributions de ce document, tiennent non seulement de l'originalité des questions traitées et des méthodes utilisées, tout en proposant et en exploitant des mesures mieux indiquées pour capter les faits analysés.Dans le premier chapitre, nous analysons si le commerce international a eu un rôle dans le développement des grandes villes des anciens pays colonisés. D'un point de vue théorique, un accès difficile au marché mondial de biens pourrait amener la principale ville à devenir la plateforme des exportations, attirant ainsi les populations. Dans le cas contraire, il y aura une meilleure répartition de l'activité économique dans le pays, et par conséquent moins d'incitation des populations à s'agglomérer dans la capitale. Notre analyse montre que le commerce international semble ne pas affecter la taille des grandes villes dans les anciens pays colonisés. Les institutions restent par contre déterminantes pour expliquer la taille des villes : la démocratie est source de concentration des populations dans les grands centres urbains des pays en développement.Le second chapitre examine la relation entre le commerce et l'insécurité dans les pays africains. En nous concentrant sur les conflits ethniques, cette partie met en avant le fait que le type de partenaires à l'échange déterminerait le coût d'opportunité à un conflit ethnique. Les résultats obtenus valident cette intuition en démontrant que les échanges internationaux des ethnies, le commerce régional et le commerce interne d'un pays ont des effets hétérogènes sur la promotion de la paix. Ainsi, il ressort que le commerce international des ethnies et le commerce interne des pays ont des effets pacificateurs contrairement au commerce entre pays qui partagent au moins un groupe ethnique. Cependant, seul le commerciale international des ethnies semble remodeler l'identité nationale qui à son tour réduit la probabilité de conflits ethniques.Le dernier chapitre se concentre sur la fulgurante augmentation des coopérations internationales concernant la gestion des bassins d'eau communs. L'eau étant un élément essentiel des processus de production des biens, il conviendrait de savoir, après plusieurs décennies d'implémentation, l'impact de ces accords sur le commerce. En effet, trois hypothèses concurrentes peuvent être émises. Il se pourrait que ces accords ne soient que des discours politiques sans conséquences réelles n'impactant pas le commerce. Il est aussi possible que ces accords se matérialisent par des tentatives pragmatiques visant à respecter les objectifs de développement durable et dans ce cas, il est probable que ces accords ont un effet négatif sur le commerce. A l'inverse, ces accords permettant une meilleure allocation des ressources en eau entre pays, peut aussi stimuler la production (notamment agricole) et in fine les échanges commerciaux. En général, les résultats révèlent que les accords sur l'eau, motivés en particulier par les hausses de température, représentent un coût au libre-échange en Europe, en Asie et en Amérique (mais pas en Afrique), il semble donc que ces accords sur l'eau ont un contenu de protection environnementale important qui limitent les échanges commerciaux.

Background: Pollution - unwanted waste released to air, water, and land by human activity - is the largest environmental cause of disease in the world today. It is responsible for an estimated nine million premature deaths per year, enormous economic losses, erosion of human capital, and degradation of ecosystems. Ocean pollution is an important, but insufficiently recognized and inadequately controlled component of global pollution. It poses serious threats to human health and well-being. The nature and magnitude of these impacts are only beginning to be understood. Goals: (1) Broadly examine the known and potential impacts of ocean pollution on human health. (2) Inform policy makers, government leaders, international organizations, civil society, and the global public of these threats. (3) Propose priorities for interventions to control and prevent pollution of the seas and safeguard human health. Methods: Topic-focused reviews that examine the effects of ocean pollution on human health, identify gaps in knowledge, project future trends, and offer evidence-based guidance for effective intervention. Environmental Findings: Pollution of the oceans is widespread, worsening, and in most countries poorly controlled. It is a complex mixture of toxic metals, plastics, manufactured chemicals, petroleum, urban and industrial wastes, pesticides, fertilizers, pharmaceutical chemicals, agricultural runoff, and sewage. More than 80% arises from land-based sources. It reaches the oceans through rivers, runoff, atmospheric deposition and direct discharges. It is often heaviest near the coasts and most highly concentrated along the coasts of low- and middle-income countries. Plastic is a rapidly increasing and highly visible component of ocean pollution, and an estimated 10 million metric tons of plastic waste enter the seas each year. Mercury is the metal pollutant of greatest concern in the oceans; it is released from two main sources - coal combustion and small-scale gold mining. Global spread of industrialized agriculture with increasing use of chemical fertilizer leads to extension of Harmful Algal Blooms (HABs) to previously unaffected regions. Chemical pollutants are ubiquitous and contaminate seas and marine organisms from the high Arctic to the abyssal depths. Ecosystem Findings: Ocean pollution has multiple negative impacts on marine ecosystems, and these impacts are exacerbated by global climate change. Petroleum-based pollutants reduce photosynthesis in marine microorganisms that generate oxygen. Increasing absorption of carbon dioxide into the seas causes ocean acidification, which destroys coral reefs, impairs shellfish development, dissolves calcium-containing microorganisms at the base of the marine food web, and increases the toxicity of some pollutants. Plastic pollution threatens marine mammals, fish, and seabirds and accumulates in large mid-ocean gyres. It breaks down into microplastic and nanoplastic particles containing multiple manufactured chemicals that can enter the tissues of marine organisms, including species consumed by humans. Industrial releases, runoff, and sewage increase frequency and severity of HABs, bacterial pollution, and anti-microbial resistance. Pollution and sea surface warming are triggering poleward migration of dangerous pathogens such as the Vibrio species. Industrial discharges, pharmaceutical wastes, pesticides, and sewage contribute to global declines in fish stocks. Human Health Findings: Methylmercury and PCBs are the ocean pollutants whose human health effects are best understood. Exposures of infants in utero to these pollutants through maternal consumption of contaminated seafood can damage developing brains, reduce IQ and increase children's risks for autism, ADHD and learning disorders. Adult exposures to methylmercury increase risks for cardiovascular disease and dementia. Manufactured chemicals - phthalates, bisphenol A, flame retardants, and perfluorinated chemicals, many of them released into the seas from plastic waste - can disrupt endocrine signaling, reduce male fertility, damage the nervous system, and increase risk of cancer. HABs produce potent toxins that accumulate in fish and shellfish. When ingested, these toxins can cause severe neurological impairment and rapid death. HAB toxins can also become airborne and cause respiratory disease. Pathogenic marine bacteria cause gastrointestinal diseases and deep wound infections. With climate change and increasing pollution, risk is high that Vibrio infections, including cholera, will increase in frequency and extend to new areas. All of the health impacts of ocean pollution fall disproportionately on vulnerable populations in the Global South - environmental injustice on a planetary scale. Conclusions: Ocean pollution is a global problem. It arises from multiple sources and crosses national boundaries. It is the consequence of reckless, shortsighted, and unsustainable exploitation of the earth's resources. It endangers marine ecosystems. It impedes the production of atmospheric oxygen. Its threats to human health are great and growing, but still incompletely understood. Its economic costs are only beginning to be counted. Ocean pollution can be prevented. Like all forms of pollution, ocean pollution can be controlled by deploying data-driven strategies based on law, policy, technology, and enforcement that target priority pollution sources. Many countries have used these tools to control air and water pollution and are now applying them to ocean pollution. Successes achieved to date demonstrate that broader control is feasible. Heavily polluted harbors have been cleaned, estuaries rejuvenated, and coral reefs restored. Prevention of ocean pollution creates many benefits. It boosts economies, increases tourism, helps restore fisheries, and improves human health and well-being. It advances the Sustainable Development Goals (SDG). These benefits will last for centuries. Recommendations: World leaders who recognize the gravity of ocean pollution, acknowledge its growing dangers, engage civil society and the global public, and take bold, evidence-based action to stop pollution at source will be critical to preventing ocean pollution and safeguarding human health. Prevention of pollution from land-based sources is key. Eliminating coal combustion and banning all uses of mercury will reduce mercury pollution. Bans on single-use plastic and better management of plastic waste reduce plastic pollution. Bans on persistent organic pollutants (POPs) have reduced pollution by PCBs and DDT. Control of industrial discharges, treatment of sewage, and reduced applications of fertilizers have mitigated coastal pollution and are reducing frequency of HABs. National, regional and international marine pollution control programs that are adequately funded and backed by strong enforcement have been shown to be effective. Robust monitoring is essential to track progress. Further interventions that hold great promise include wide-scale transition to renewable fuels; transition to a circular economy that creates little waste and focuses on equity rather than on endless growth; embracing the principles of green chemistry; and building scientific capacity in all countries. Designation of Marine Protected Areas (MPAs) will safeguard critical ecosystems, protect vulnerable fish stocks, and enhance human health and well-being. Creation of MPAs is an important manifestation of national and international commitment to protecting the health of the seas.

In 2019, U.S. President Donald Trump was impeached for his ongoing conduct toward the Government of Ukraine. While much has been written about the domestic implications, few have raised questions about the potential violation of standing international agreements, especially those between the U.S. and Ukraine. Based upon a close textual analysis of available government documents and the agreement itself, we conclude that President Trump's 2019 actions toward the Government of Ukraine violated the 1994 Budapest Memorandum.Based upon the available government documents and a close textual analysis of relevant sections of the agreement, we conclude that President Trump's 2019 conduct toward the Government of Ukraine violated the 1994 Budapest Memorandum.Through his conduct, President Trump and his associates used "an act of military, or of political, economic or other coercion" (CSCE Final Act, 1975, p. 4, Section VI), to "subordinate" or influence the internal affairs, "political, social, economic [or] cultural systems," or "laws and regulations" of Ukraine (CSCE Final Act, 1975, p. 4, Section VI). (Budapest Memorandum, 1994, p. 4) in order to "[serve] their own interests" or to "secure advantages of any kind" (Budapest Memorandum, 1994, p. 4).This raises critical questions going forward: what are the implications of such a violation by a president of the United States? And how far will the Trump administration go?Although it would directly contradict Ukraine's long-held strategic culture and security interests (Sinovets, Budjeryn, 2017, p. 1), had Ukraine deemed this violation "extraordinary circumstances that jeopardize its supreme interests" (Budjeryn, n.d., p. 4), the international ramifications, damage to the nonproliferation paradigm and disarmament efforts could have been immense. A more aggressive nation might be inclined to strike back at such a violation.Additionally: even though this instance of President Trump's conduct was unique in that it directly violated an agreement, detrimental foreign policy and the degradation of the nonproliferation and arms control paradigm are nothing new for the Trump administration. From the JCPOA, to declining the INF treaty, to distancing and publicly degrading long-standing NATO allies (Fisher, 2016), to growing increasingly close with and complimenting authoritarian leaders such as Vladimir Putin – who also violated the Budapest Memorandum – reckless foreign policy is a consistent, destructive practice by the Trump administration. And as demonstrated by President Trump's decision to – wittingly or unwittingly – abuse the power of his office to violate an international agreement with a strategic partner for his own political gain, there is no telling what foreign policy damage his administration could do from here. ; В 2019 году президент США Дональд Трамп был обвинен в постоянном вмешательстве в внутреннюю политику Украины. Хотя много написано о последствиях этого, мало кто поднял вопрос о возможном нарушении действующих международных соглашений, особенно тех, которые существуют между США и Украиной. Целью исследования является определение наличия политического вмешательства президента США Трампа в реализацию правительством и президентом Украины внутренней и внешней политики в 2019 году, а также в связи с этим ‒ наличия факта нарушения Будапештского меморандума со стороны США. Исследование было проведено в Одесском центре нераспространения в Одессе (Украина), где автор этой статьи провела семь месяцев на грант Фулбрайта. Методология исследования заключалась в тесном анализе текста официальных правительственных документов и международных соглашений. Документы, описывающие действия президента Трампа в отношении Украины и инициирование процедуры импичмента, включают статьи об импичменте, рассекреченную жалобу на службу вызова в 2019 году и Меморандум о телефонном разговоре от 25 июля 2019. Автор проанализировала тексты Будапештского меморандума и Заключительного акта Конференции по безопасности и сотрудничеству в Европе (СБСЕ), известного как Хельсинкские соглашения. Автор установила, что грамматически одна фраза в заключительном предложении раздела 3 Будапештского меморандума несколько искажена на английском языке; поэтому рассмотрела её перевод в официальном русскоязычныом контексте для дополнительной ясности. С помощью этого тщательного анализа текста Будапештского меморандума и Заключительного акта СБСЕ автор определила три критерия, которые являются нарушением раздела 3 Будапештского меморандума: 1) актор использует «военное или политическое, экономическое или иное принуждение» (Заключительный акт СБСЕ, 1975, стр. 4, раздел VI); 2) актор «подчиняет, влияет на внутренние дела, политическую, социальную, экономическую [или] культурную систему» или «законы и правила» Украины (Заключительный акт СБСЕ, 1975, стр. 4, раздел VI). (Будапештский меморандум, 1994, стр. 4) 3) актор сделал это для «[служения] собственным интересам» или для «обеспечения каких-либо преимуществ» (Будапештский меморандум, 1994, стр. 4). Затем автор применила эти критерии при анализе официальных отчетов о поведении президента Трампа, чтобы определить, является ли его действия нарушением Будапештского меморандума. Опираясь на текстовый анализ имеющихся правительственных документов и самого договора, автор доказывает, что действия Президента Трампа в 2019 году по отношению к правительству Украины нарушили Будапештские соглашения. ; У 2019 році президент США Дональд Трамп був звинувачений у постійному втручанні у внутрішню політику України. Хоча багато написано про внутрішні наслідки, мало хто порушив питання щодо можливого порушення діючих міжнародних угод, особливо тих, що існують між США та Україною. Метою дослідження є визначення наявності політичного втручання президента США Трампа у реалізацію урядом та президентом України внутрішньої та зовнішньої політики у 2019 році, а також, у звязку з цим ‒ наявності порушення Будапештського меморандуму з боку США. Дослідження було проведено в Одеському центрі нерозповсюдження в Одесі (Україна), де автор цієї статті провела сім місяців на грант Фулбрайта. Методологія дослідження полягала в тісному аналізі тексту офіційних урядових документів та міжнародних угод. Документи, що описують поведінку президента Трампа щодо України та його подальший імпічмент, включають статті про імпічмент, розсекречену скаргу на службу виклику в 2019 році та некласифікований Меморандум про телефонну розмову від 25 липня 2019 року та інші. Автор проаналізувала тексти Будапештського меморандуму та Заключного акту Конференції з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), відомого як Гельсінські угоди. Граматично одна фраза в заключному реченні розділу 3 Будапештського меморандуму злегка перекручена англійською мовою; тому автор перекладаємо її на офіційний російськомовний текст для додаткової ясності. За допомогою цього ретельного аналізу тексту Будапештського меморандуму та Заключного акту НБСЄ автор визначає три критерії, які є порушенням розділу 3 Будапештського меморандуму: 1) актор використовує «військовий або політичний, економічний чи інший примус» (Заключний акт НБСЄ, 1975, стор. 4, розділ VI); 2) актор «підпорядковує чи впливає на внутрішні справи, політичну, соціальну, економічну [або] культурну систему» або «закони та правила» України (Заключний акт НБСЄ, 1975, стор. 4, розділ VI). (Будапештський меморандум, 1994, стор. 4); 3) актор зробив це для «[служіння] власним інтересам» або для «забезпечення будь-яких переваг» (Будапештський меморандум, 1994, стор. 4). Потім авторка застосовує ці критерії до офіційних звітів про поведінку президента Трампа, щоб визначити, чи є його дії порушенням Будапештського меморандуму. Спираючись на текстовий аналіз наявних урядових документів та самої угоди, авторка доводить, що дії Президента Трампа у 2019 році щодо уряду України порушили Будапештські угоди.

The intensification of processes of change in vegetation cover, accompanied by an increase in fragmentation and reduction of forest patches, is without doubt, one of the factors that has driven ecosystems to a critical state, compromising multiple ecological interactions, both naturally and socio-economically important and the ecosystemic services they provide. Pollination is one of these ecosystem services, which has shown a decline worldwide as a result of human actions, with a greater and growing concern for the bee-plant interrelationship. For this reason, the response of two stingless bee species (Hymenoptera: Apidae: Meliponini): Tetragonisca angustula (Latreille, 1811) y Melipona costaricensis (Cockerell, 1919), to the effects of changes in vegetation cover and fragmentation processes, both on a temporal and spatial scale, is evaluated in this work. Seasonal variation was analyzed during 15 months, with a monthly melitopalinological monitoring of six colonies per species and which were located near three environments with contrasting degrees of anthropic intervention: forest, fallow, and pasture, located in the Colombian Central Cordillera. The environment with intermediate disturbance (fallow), presented the greatest richness of accumulated taxa for both species, (with 33 and 40 taxa, for Melipona costaricensis and Tetragonisca angustula, respectively), in response to the floral diversity presented in this site. Both species presented a high preference, directed to species of the families Melastomataceae, Sapindaceae, Peraceae and Asteraceae. Highlighting the first of these, with Miconia minutiflora (Bonpl. DC, 1828) y Miconia prasina ((Sw.) DC., 1828), which were the most representative, with an alternation in its use between the dry and wet seasons. Also, throughout the sample, other species such as Clethra sp. (Clethraceae), Pera arbórea (Mutis, 1784), Ilex laureola (Triana, 1872) y Vochysia ferruginea (Mart., 1826). are also highlighted. For Melipona costaricensis, the greatest pollen richness in honey occurred in the months with the least precipitation, when the greatest number of flowering species were present, in response to the effect of climatic conditions on the phenology of the plants, and lastly on the foraging behavior of this bee species. On the other hand, despite both bee species are politics, Tetragonisca angustula, had a greater pollen richness in the humid periods and transition between wet and dry periods, periods in which it diversified in the selected resources, reflected in a greater amplitude of its trophic niche, cataloguing this bee species, as more generalist in comparison to Melipona costaricensis. Both species showed a greater preference for plant species typical of forest environments, exalting meliponiculture as an economically sustainable practice that can promote forest conservation. In the case of the influence of fragmentation and spatial structure on the bees' diet, it was found that both species responded at a more local scale, and dispite of the differences between their flight rang, pollen richness and equity were positive related to the degree of conservation and connection between forest patches. It was found that the permanence of forest fragments interconnected between each other, and immersed in a matrix little anthropized and little contrasted, favors the development of these bees, in response to present a more diverse range in the resources available to stingless bees. The latter favours the health of the hives and the maintenance of the interrelations with the forest flora, and ultimately promoting their conservation. ; La intensificación de procesos de cambio de cobertura vegetal, acompañados de un incremento de la fragmentación y reducción de parches boscosos, son sin duda uno de los factores que han llevado a los ecosistemas a un estado crítico, comprometiendo múltiples interacciones ecológicas, de importancia tanto natural como socio-económicas y de los servicios ecosistémicos que prestan. La polinización es sin duda uno de dichos servicios ecosistémicos, que a nivel global ha presentado un decline en respuesta a la intervención antrópica, con una mayor y creciente preocupación en la interrelación abeja-planta. Por esto, se evalúa la respuesta de dos especies de abejas sin aguijón (Hymenoptera: Apidae: Meliponini): Tetragonisca angustula (Latreille, 1811) y Melipona costaricensis (Cockerell, 1919), a efectos de cambios de cobertura vegetal y procesos de fragmentación, tanto a una escala temporal como espacial. La variación estacional fue analizada durante 15 meses, con el monitoreo melitopalinológico mensual, de seis colmenas por especie, instaladas en tres ambientes con grados de intervención antrópica contrastantes: bosque, rastrojo, y pastos, ubicados en la Cordillera Central Colombiana. El ambiente con perturbación intermedia (rastrojo), presentó la mayor riqueza de taxa acumuladas para ambas especies, (con 33 y 40 tipos polínicos para Melipona costaricensis y Tetragonisca angustula, respectivamente), en respuesta a la diversidad floral presentada en este sitio. Ambas especies presentaron una alta preferencia, direccionada a especies de las familias Melastomataceae, Sapindaceae, Peraceae y Asteraceae. Resaltando la primera de éstas, con Miconia minutiflora (Bonpl. DC, 1828) y Miconia prasina ((Sw.) DC., 1828), las cuales fueron las más representativas, con una alternancia en su utilización entre la época seca y húmeda. También, a lo largo del muestro, se resaltan otras especies como Clethra sp. (Clethraceae), Pera arbórea (Mutis, 1784), Ilex laureola (Triana, 1872) y Vochysia ferruginea (Mart., 1826). Para Melipona costaricensis, la mayor riqueza polínica en la miel se presentó en los meses con menor precipitación, cuando se presentó el mayor número de especies florecidas, en respuesta al efecto de las condiciones climáticas sobre la fenología de las plantas, y en ultimas sobre el comportamiento de forrajeo de esta especie de abeja. Por otro lado, a pesar de que ambas especies son consideraras polilécticas, Tetragonisca angustula, contó con una mayor riqueza polínica en las épocas húmedas y de transición entre periodos húmedos y secos, periodos en los cuales se diversifico en los recursos seleccionados, reflejado en una mayor amplitud de su nicho trófico, catalogando dicha especie de abeja, como más generalista en comparación a Melipona costaricensis. Ambas especies presentaron mayor preferencia hacia especies vegetales típicas de ambientes boscosos, exaltando la meliponicultura como una práctica económicamente sustentable que puede impulsar la conservación de los bosques. Para el caso de la influencia de la fragmentación y la estructura espacial sobre la dieta de las abejas, se encontró que ambas especies respondieron a una escala más local, y a pesar de las diferencias entre sus rangos de vuelo, la riqueza y equidad polínica se relacionaron positivamente con el grado de conservación y conexión entre los parches boscosos. Se encontró que la permanencia de fragmentos de bosques interconectados entre sí, e inmersos en una matriz poco antropizada y poco contrastante, favorece el establecimiento de estas abejas, en respuesta a presentar una gama más diversa en los recursos disponibles para las abejas sin aguijón. Esto último, favorece la salud de las colmenas y el mantenimiento de las interrelaciones con la flora del bosque, y en últimas promoviendo la conservación de los mismos. ; CORNARE, ISAGEN, EPM ; "Identificación de las relaciones que establecen las abejas Melipona eburnea y Tetragonisca angustula con la flora local y con microorganismos asociados a la miel, su calidad físico-química y la variación temporal de las mieles asociada a las variables climáticas de los municipios de San Carlos y San Rafael" ; Maestría

The article analyzes the dynamics of the COVID-19 pandemic, measures to resist its spread in the world and Ukraine, and also considers its economic consequences. The concept of trust and its impact on the economy are considered in detail, and indicators of trust in state and local authorities in conditions of a pandemic are analyzed. The points of view of users of social networks on the economic consequences of the pandemic are determined. The sample of publications was collected for the April-May 2020 period using 360 unique searches at the crossroads of coronavirus and government topics, including 6,726 posts from Ukrainian Facebook users. The words used in the resulting corpus of texts turned out to be: coronavirus, epidemic, quarantine, mask, government, state, president. The semantic analysis of the corpus, carried out using the Word2Vec toolkit, showed that the posts about coronavirus often discuss the state budget, measures to combat the epidemic and the incidence rate, in connection with quarantine - fines and violations, infographics on anti-epidemiological measures. To analyze user sentiment, dictionaries of positive and negative words were built and analyzed, comparing which, it can be noted that, on average, words with an optimistic tone are used 30% more often than with pessimistic ones. Analysis of the reaction to publications by number and type showed that the word "coronavirus" evokes very contradictory emotions, "laughter" and "anger" are practically on the same level. At the same time, the mention of the words "government" and "quarantine" most often causes "anger" and "sadness", "president" and "economy" - "laughter" and "anger" ("contempt" and "aggression" according to Plutchik's methodology). The article suggests a method for assessing attitudes towards anti-epidemiological measures based on the analysis of the content of social networks, including: 1) collection of data on a selected topic from the Facebook network, 2) initial training and statistical analysis of the text corpus, 3) semantic analysis of the text corpus, 4) analysis of user attitudes. The assessment obtained by the proposed method is confirmed by the results of a survey in support of the government's work to counter the spread of coronavirus, according to which only about 10% of respondents speak positively about its actions, more than 60% negatively. Thus, the method for assessing attitudes towards anti-epidemiological measures based on the analysis of the content of social networks is implemented as a set of SQL and Python scripts. This method can be used for the regular monitoring of public opinion regarding the assessment of work to counter the spread of coronavirus. ; В работе проанализирована динамика развития пандемии COVID-19, меры по противодействию ее распространения в мире и Украине, уделено внимание экономическим последствиям. Подробно рассмотрено понятие доверия и его влияние на экономику, проведен анализ показателей доверия к государственной и местной власти в условиях пандемии. Определены точки зрения пользователей социальных сетей по экономическим последствиям пандемии. Выборка постов, была собрана за период апрель-май 2020 года с использованием 360 уникальных поисковых запросов на перекрестке тем по коронавирусу и государственной власти, включает 6726 публикаций украинских пользователей Facebook. Употребляемыми словами полученного корпуса текстов оказались такие как: коронавирус, эпидемия, карантин, маска, власть, государство, президент. Семантический анализ корпуса, проведен с использованием инструментария Word2Vec, он показал, что в постах о коронавирусе чаще обсуждается госбюджет, меры борьбы с эпидемией и уровень заболеваемости, в связи с карантином - штрафы и нарушения, инфографику по противо-эпидемиологическим мероприятиям. Для анализа настроений пользователей были построены и проанализированы словари положительных и отрицательных слов, сравнивая которые можно отметить, что в среднем слова с оптимистичным оттенком используются на 30% чаще, чем с пессимистичными оттенками. Анализ реакций на публикации по количеству и типам показал, что слово «коронавирус» вызывает очень спорные эмоции, «смех» и «злость» находятся почти на одном уровне. В то же время упоминание слов «правительство» и «карантин» чаще всего вызывает «злость» и «печаль», «президент» и «экономика» - «смех» и «злость» ( «презрение» и «агрессию» по методологии Плутчика). В работе предложен метод оценки отношения к проводимым антиэпидемиологическим мероприятиям на основе анализа контента социальных сетей, включая: 1) сбор данных по выбранной тематике из сети Facebook, 2) первичную подготовку и статистический анализ корпуса текстов, 3) семантический анализ корпуса текстов, 4) анализ настроений пользователей. Полученная по предложенному методу оценка подтверждаются результатами опроса по поддержке работы правительства по противодействию распространению коронавируса, согласно которому положительно к его действиям относятся только примерно 10% респондентов, отрицательно - более 60%. Таким образом, метод оценки отношения к антиэпидемиологическим мероприятиям на основе анализа контента социальных сетей, реализовано в виде набора SQL и Python скриптов. Этот метод может быть использован для регулярного мониторинга общественного мнения относительно оценки работы по противодействию распространению коронавируса. ; У роботі проаналізовано динаміку розвитку пандемії COVID-19, заходи з протидії її поширення в світі та Україні, приділена увага економічним наслідкам. Детально розглянуто поняття довіри та її вплив на економіку, проведений аналіз показників довіри до державної і місцевої влади в умовах пандемії. Визначені точки зору користувачів соціальних мереж щодо економічних наслідків пандемії. Вибірка постів, що була зібрана за період квітень-травень 2020 року з використанням 360 унікальних пошукових запитів на перехресті тем щодо коронавірусу та державної влади, включає 6726 публікацій українських користувачів Facebook. Найуживанішими словами отриманого корпусу текстів виявилися такі як: коронавірус, епідемія, карантин, маска, влада, держава, президент. Семантичний аналіз корпусу, проведений з використанням інструментарію Word2Vec, показав, що в постах про коронавірус найчастіше обговорюється держбюджет, заходи боротьби з епідемією та рівень захворюваності, у зв'язку з карантином – штрафи та порушення, коли говориться про уряд, йдеться про опір пандемії та інфографіку щодо проти-епідеміологічних заходів. Для аналізу настроїв користувачів було побудовано та проаналізовано словники позитивних та негативних слів, порівнюючи які можна відмітити, що в середньому, слова з позитивним відтінком вживаються на 30% частіше за песимістичні. Аналіз реакцій на публікації за кількістю та типами показав, що слово «коронавірус» викликає дуже спірні емоції, «сміх» та «злість» знаходяться майже на одному рівні. В той же час згадування слів «уряд» та «карантин» найчастіше викликає «злість» та «сум», «президент» та «економіка» – «сміх» та «злість» («презирство» та «агресію» за методологією Плутчика). В роботі запропоновано метод оцінки ставлення до державних антиепідеміологічних заходів на основі аналізу контенту соціальних мереж, що включає: 1) збір даних за обраною тематикою у мережі Facebook, 2) первинну підготовку та статистичний аналіз корпусу текстів, 3) семантичний аналіз корпусу текстів, 4) аналіз настроїв користувачів. Отримана за запропонованим методом оцінка підтверджуються результатами опитування щодо підтримки роботи уряду з протидії поширенню коронавірусу, згідно якому позитивно до його дій ставляться лише приблизно 10% респондентів, негативно – більш 60%. Таким чином, метод оцінки ставлення до антиепідеміологічних заходів на основі аналізу контенту соціальних мереж, що реалізовано у вигляді набору SQL та Python скриптів, може бути використаний для регулярного моніторингу громадської думки щодо оцінки роботи державних установ з протидії поширенню коронавірусу.

Abstract: The article is devoted to the analysis of administrative proceedings structure concerning the ownership of land plots, which are implemented in the local government authorities' activity process. The theoretical basis of the article are the traditional for the science of administrative law views upon administrative process and administrative proceedings gist and content, as well as the views upon the administrative process structure in terms of such its feature as staging. It is shown that the difficulty of administrative proceedings structure determining on free land plots ownership for citizens is that each of its stages has features of separate administrative proceedings. This is a proceeding for granting permission for the development of a land management project as for land allotment, a proceeding for the development and approval of a land management project for the land plot allotment, a procedure for approving a land management project and providing a land plot for ownership. It is suggested to refer to such proceedings as "stage proceedings" or "sub-proceedings". Stage proceedings or sub-proceedings can be defined as a substantively separated, time-bound and logically related set of procedural actions that, in the aggregate, constitute independent administrative proceeding within the framework of higher-level administrative proceeding. A characteristic feature of sub-proceeding is that they are implemented in a clearly defined sequence and have no independent value beyond the general administrative proceeding for the land plots ownership granting. The procedural purpose of each sub-proceeding is related to the ultimate procedural purpose of the general administrative proceeding. Each of the sub-proceedings results in the adoption of an administrative act, namely the decision of the local council to grant permission for the development of land management for allotment of land plot; act of the land management project approval by the executive power authorized body; the decision of the local council to approve the project of land management and allotment of the land plot in ownership. It is concluded that there is no stage of decision execution for the provision of land plots in the administrative proceedings structure, since the decision of the local council as for approval of land management project on the land allotment and the provision of the land plot to the property do not require activity for its implementation. The legal consequences of this decision arise automatically and consist in the person's having ownership of the land plot. As for the subsequent registration of ownership right, it is carried out according to independent administrative registration proceeding. Keywords: Administrative procedure, administrative proceeding, stage proceeding, sub-proceedings, land plot, local authorities. ; Аннотация: Статья посвящена анализу структуры административных производств по предоставлению в собственность земельных участков, реализуемых в процессе деятельности органов местного самоуправления. Теоретической основой статьи являются традиционные для науки административного права представление о сущность и содержании административного процесса и административного производства, а также на структуру административного процесса в контексте такого его признака, как стадийность. Показано, что сложность определения структуры административного производства по бесплатному предоставлению гражданам земельных участков в собственность заключается в том, что каждая из его стадий имеет признаки отдельного административного производства. Это производство по предоставлению разрешения на разработку проекта землеустройства относительно отвода земельного участка, производства с разработки и согласования проекта землеустройства по отводу земельного участка, производство по утверждению проекта землеустройства и предоставления земельного участка в собственность. Предложено называть такие производства «стадийными производствами» или «субпроизводствами». Стадийные производства или субпроизводства можно определить как содержательно обособленную, ограниченную временем и логически связанную совокупность процессуальных действий, которые в совокупности образуют самостоятельное административное производство в рамках административного производства высшего порядка. Характерным свойством субпроизводств является то, что они реализуются в строго определенной последовательности и не имеют самостоятельного значения вне границ общего административного производства по предоставлению земельных участков в собственность. Процессуальная цель каждого из субпроизводств связана с конечной процессуальной целью общего административного производства. Каждое из субпроизводств завершается принятием административного акта, а именно решения местного совета о предоставлении разрешения на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка; акта согласования проекта землеустройства уполномоченным органом исполнительной власти; решение местного совета об утверждении проекта землеустройства и предоставления земельного участка в собственность. Сделан вывод о том, что в структуре административного производства по предоставлению земельных участков в собственность отсутствует стадия исполнения решения, поскольку решение местного совета об утверждении проекта землеустройства по отводу земельного участка и предоставления земельного участка в собственность не нуждаются в деятельности по его выполнению. Правовые последствия этого решения возникают автоматически и состоят в возникновении у лица права собственности на земельный участок. Что же касается дальнейшей регистрации права собственности, то она осуществляется в порядке самостоятельного административного регистрационного производства. Ключевые слова: Административный процесс, административное производство, стадийные производства, субпроизводства, земельный участок, органы местного самоуправления. ; Анотація: Статтю присвячено аналізу структури адміністративних проваджень щодо надання у власність земельних ділянок, що реалізуються у процесі діяльності органів місцевого самоврядування. Теоретичною основою статті є традиційні для науки адміністративного права уявлення про сутність та зміст адміністративного процесу та адміністративного провадження, а також на структуру адміністративного процесу у контексті такої його ознаки, як стадійність. Показано,що складність визначення структури адміністративного провадження з безоплатного надання громадянам земельних ділянок у власність полягає в тому, що кожна з його стадій має ознаки окремого адміністративного провадження. Це провадження з надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, провадження з розробки та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, провадження із затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність. Запропоновано називати такі провадження «стадійними провадженнями» або «субпровадженнями». Стадійне провадження або субпровадження можна визначити як змістовно відокремлену, обмежену часом і логічно пов'язану сукупність процесуальних дій, які у сукупності утворюють самостійне адміністративне провадження в межах адміністративного провадження вищого порядку. Характерною властивістю субпроваджень є те, що вони реалізуються у чітко визначеній послідовності і не мають самостійного значення поза межами загального адміністративного провадження з надання земельних ділянок у власність. Процесуальна мета кожного із субпроваджень пов'язана із кінцевою процесуальною метою загального адміністративного провадження. Кожне із субпроваджень завершується прийняттям адміністративного акту, а саме рішення місцевої ради про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки; акту погодження проекту землеустрою уповноваженим органом виконавчої влади; рішення місцевої ради щодо затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність. Зроблено висновок про те, що у структурі адміністративного провадження з надання земельних ділянок у власність відсутня стадія виконання рішення, оскільки рішення місцевої ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у власність не потребують діяльності з його виконання. Правові наслідки цього рішення виникають автоматично і полягають у виникненні у особи права власності на земельну ділянку. Що ж стосується подальшої реєстрації права власності, то вона здійснюється в порядку самостійного адміністративного реєстраційного провадження. Ключові слова: Адміністративний процес, адміністративне провадження, стадійне провадження, субпровадження, земельна ділянка, органи місцевого самоврядування.

The article focuses on the information disclosure's impact concerning the COVID-19 on fundamental human rights, comparing the experience of different countries around the world. The authors analyse how preventive ac-tion by governments has affected the fundamental rights and freedoms of the population, including working capac-ity, the right to work as well as the employment in condi-tions of COVID-19. It has been defined that informing the population about restrictions on movement should be mitigated by providing information on recommendations for com-pliance with the safety of their health, as well as social assistance to those who, due to the suspension of public transport, have lost their ability to get to work or estab-lishments of necessity (food shops, hospitals, pharmacies, etc.). To help the society with the transition to remote communication, it is proposed to create initiatives to im-prove the skills of using telecommunication systems, con-ferences, telecommunication services. It is proved that in the quarantine conditions it is im-possible to ignore the principle of "right to life – above all". That's why, under the influence of the COVID-19 epidemic, countries must place human rights on the first stage. The authors proved that the regulation of complex modern labour relations requires the state to introduce a comprehensive approach, through the creation of eco-nomic and financial conditions, increasing the amount of unemployment assistance to the subsistence level, provid-ing subsidies and social benefits to workers, assistance to families, and those sections of the population who need it most because of the loss of earnings, the introduction of controls on the wrongful dismissal of employees, the im-provement of the labour safety system and the control of injuries, diseases among employees, including by improv-ing labour legislation as well as by the implementation of preventive programs.It is proposed to implement the experience of France in creating the safest possible conditions for those working under the usual schedule during the COVID-19 period: to apply legally prescribed limits on allowable distance, pro-tective ammunition, etc. Taking into account the actions of the German Gov-ernment, the authors are also proposed to apply subsidies and benefits to those employers who will pay wages to their employees during teleworking. The implementation of the proposed measures in practice can be an optional method of overcoming the effects of isolation in business relationships, as well as overcoming human rights re-strictions in the COVID-19 pandemic. ; Стаття присвячена дослідженню впливу оприлюд-нення інформації щодо пандемії COVID-19 на основопо-ложні права людини, порівнянню досвіду різних кра-їн світу з цього питання. Авторами проаналізовано, як превентивна діяльність урядів вплинула на основні права та свободи населення, включаючи працездат-ність і право людини на працю й зайнятість у ситуації, яка склалася з хворобою COVID-19. Встановлено, що інформування населення стосовно обмеження у пересуванні мають бути пом'якшені шля-хом надання інформації щодо рекомендацій про до-тримання безпеки власного здоров'я, а також повинна надаватися соціальна допомога тим, хто через призупи-нення громадського транспортного сполучення втратив можливість дістатися роботи або закладів першої необ-хідності (продуктові магазини, лікарні, аптеки). Для допомоги суспільству з переходом у дистанцій-ний спосіб спілкування запропоновано створити ініці-ативи з підвищення навичок користування системами відеозв'язку, конференцій, служб телероботи. Дове-дено, що в умовах карантину не можливо ігнорувати принцип «право на життя – понад усе». Саме тому під впливом епідемії COVID-19 країни повинні на перше місце ставити права людини. Авторами доведено, що регулювання складних су-часних трудових відносин вимагає від держави вве-дення комплексного підходу за допомогою створення економічних і фінансових умов, підвищення розміру допомоги по безробіттю до розміру прожиткового мі-німуму, надання субсидій і соціальних виплат праців-никам, допомоги сім'ям і тим верствам населення, які потребують цього найбільше через втрату заробітку, введення контролю за протиправним звільненням пра-цівників, покращення системи трудової безпеки і кон-троль за травмами і захворюваннями серед працівників, в тому числі шляхом удосконалення трудового законо- давства, а також здійснення профілактичних програм. Запропоновано імплементувати досвід Франції щодо створення максимально можливих безпечних умов для тих, хто в період COVID-19 працює за звич-ним графіком: застосувати визначені законодавством обмеження щодо допустимої дистанції, захисної амуні-ції тощо. З урахуванням дій уряду Німеччини автора-ми також запропоновано застосувати субсидії та пільги для тих роботодавців, які платитимуть заробітну плату своїм працівникам при дистанційній роботі. Впрова-дження запропонованих заходів на практиці можуть стати виборним методом подолання наслідків ізоляції в ділових відносинах, методом подолання обмежень щодо прав людини під час пандемії COVID-19. ; Стаття присвячена дослідженню впливу оприлюд-нення інформації щодо пандемії COVID-19 на основопо-ложні права людини, порівнянню досвіду різних кра-їн світу з цього питання. Авторами проаналізовано, як превентивна діяльність урядів вплинула на основні права та свободи населення, включаючи працездат-ність і право людини на працю й зайнятість у ситуації, яка склалася з хворобою COVID-19. Встановлено, що інформування населення стосовно обмеження у пересуванні мають бути пом'якшені шля-хом надання інформації щодо рекомендацій про до-тримання безпеки власного здоров'я, а також повинна надаватися соціальна допомога тим, хто через призупи-нення громадського транспортного сполучення втратив можливість дістатися роботи або закладів першої необ-хідності (продуктові магазини, лікарні, аптеки). Для допомоги суспільству з переходом у дистанцій-ний спосіб спілкування запропоновано створити ініці-ативи з підвищення навичок користування системами відеозв'язку, конференцій, служб телероботи. Дове-дено, що в умовах карантину не можливо ігнорувати принцип «право на життя – понад усе». Саме тому під впливом епідемії COVID-19 країни повинні на перше місце ставити права людини. Авторами доведено, що регулювання складних су-часних трудових відносин вимагає від держави вве-дення комплексного підходу за допомогою створення економічних і фінансових умов, підвищення розміру допомоги по безробіттю до розміру прожиткового мі-німуму, надання субсидій і соціальних виплат праців-никам, допомоги сім'ям і тим верствам населення, які потребують цього найбільше через втрату заробітку, введення контролю за протиправним звільненням пра-цівників, покращення системи трудової безпеки і кон-троль за травмами і захворюваннями серед працівників, в тому числі шляхом удосконалення трудового законо- давства, а також здійснення профілактичних програм. Запропоновано імплементувати досвід Франції щодо створення максимально можливих безпечних умов для тих, хто в період COVID-19 працює за звич-ним графіком: застосувати визначені законодавством обмеження щодо допустимої дистанції, захисної амуні-ції тощо. З урахуванням дій уряду Німеччини автора-ми також запропоновано застосувати субсидії та пільги для тих роботодавців, які платитимуть заробітну плату своїм працівникам при дистанційній роботі. Впрова-дження запропонованих заходів на практиці можуть стати виборним методом подолання наслідків ізоляції в ділових відносинах, методом подолання обмежень щодо прав людини під час пандемії COVID-19.

"Language policy" is studied as a phenomenon and category that is closely related: with the self-awareness of both the subject of policy that implements it and the scientist who studies it; with state and political ideologies, which are closely related to the identity of the subjects of language policy, understanding the history of the state, its inhabitants, their language and culture; with which state studies the language policy as it was in the past and is now (independent, occupied, postcolonial), what legacy it has received from its metropolis; with what the state is at the present stage of development: monolingual / multilingual, democratic or totalitarian-authoritarian; with the language policy pursued by the state or political forces in relation to its own people, and especially to a national minority, an indigenous nation, an ethnic group, and so on.Emphasis is placed on the definition of the term "language policy", which was first used by the Polish politician J. Tsebollero, which is, in his opinion, a contradictory and extremely complex concept in the area of categorical definition, as this term has such properties that determine its role and place in socio-political relations. In this sense, it is noted that the term "language policy" is actively developed and used in the 1960s-1980s, and also spread in the early and late 1990s, which, according to O. Danilevskaya, should be understood as a set ideological postulates and practical actions aimed at regulating language relations in the state [8, p. 25].It is determined that "language policy" is a category that reflects network, inter-network, institutional, etc. communication and political relations; a phenomenon that is closely related to state, opposition, public and civic policies; public policy, which implements language policy based on formal and informal institutions, which often conflict, thus gaining for their language more living space and opportunities to fully function, develop, spread in all spheres of socio-political life and compete with other languages; logical concept, which is actively used, according to I. Plotnytska, on the territory of Soviet Ukraine in the 20s of the XX century, which marked the purposeful intervention of society in the spontaneous process of language development and organized management of this process "[21, p. 47]. It is proved that the peculiarity of the language policy of independent Ukraine is that it inherited from the USSR the postcolonial language situation, where the ratio of Ukrainian and Russian speakers did not correspond to the percentage of ethnic Ukrainians and Russians, as the colonizers turned the Ukrainian language state. It is noted that the model of relations between the Russian and Ukrainian languages in Soviet Ukraine was formed by the authorities so that they were perceived in society not as equal, but as a relationship between language and dialect. It was found that the peculiarity of language policy is also that its implementation is divided between two political forces, which, on the one hand, are national democratic institutions operating on the basis of pro-Ukrainian political forces, on the other – pro-Russian politicians (communists, socialists, social democrats, etc.) who defend the interests and values of Russia in Ukraine.logical concept, which is actively used, according to I. Plotnytska, on the territory of Soviet Ukraine in the 20s of the XX century, which marked the purposeful intervention of society in the spontaneous process of language development and organized management of this process "[21, p. 47].It is proved that the peculiarity of the language policy of independent Ukraine is that it inherited from the USSR the postcolonial language situation, where the ratio of Ukrainian and Russian speakers did not correspond to the percentage of ethnic Ukrainians and Russians, as the colonizers turned the Ukrainian language state. It is noted that the model of relations between the Russian and Ukrainian languages in Soviet Ukraine was formed by the authorities so that they were perceived in society not as equal, but as a relationship between language and dialect. It was found that the peculiarity of language policy is also that its implementation is divided between two political forces, which, on the one hand, are national democratic institutions operating on the basis of pro-Ukrainian political forces, on the other – pro-Russian politicians (communists, socialists, social democrats, etc.) who defend the interests and values of Russia in Ukraine. ; Досліджується «мовна політика» як явище і категорія, яка тісно пов'язана: з самоусвідомленням як суб'єкта політики, який її здійснює, так і науковця, який її досліджує; з державною та політичною ідеологіями, з чим тісно пов'язані ідентичність суб'єктів мовної політики, розуміння історії розвитку держави, її мешканців, їх мови і культури; з тим, у якій державі досліджується мовна політика, якою вона була у минулому та є наразі (незалежною, окупованою, постколоніальною), яку спадщину вона отримала від своєї метрополії; з тим, якою є держава на сучасному етапі розвитку: одномовною/багатомовною, демократичною чи тоталітарно-авторитарною; з тією мовною політикою, яку держава чи політичні сили проводять по відношенню до власного народу, а особливо – національної меншини, корінної нації, етнічної групи та ін.Акцентовано увагу на визначенні терміну «мовна політика», яке уперше використав польський політичний діяч Дж. Цеболлєро, який є, на його думку, суперечливим і надзвичайно складним поняттям у ділянці категоріального визначення, оскільки цей термін має такі властивості, які визначають його роль і місце у соціально-політичних відносинах. У цьому сенсі зазначено, що термін «мовна політика» активно розвивається та використовується у 1960-1980-х рр., а також поширюється у 1990-х рр., що варто розуміти як сукупність ідеологічних постулатів та практичних дій, спрямованих на регулювання мовних відносин у державі [8, c. 25].Визначено, що «мовна політика» – це категорія, яка відображає мережеві, міжмережеві, інституційні ін. комунікаційні зв'язки та політичні відносини; явище, яке тісно пов'язане з державною, опозиційною та громадянською політикою; державна політика, яка здійснює мовну політику, спираючись на формальні та неформальні інституції, які нерідко конфліктують, виборюючи таким чином для своєї мови більше життєвого простору і можливостей повноцінно функціонувати, розвиватися, поширюватися в усіх сферах суспільно-політичного життя та конкурувати з іншими мовами; логічне поняття, яке активно використовується на території Радянської України у 20-х рр. XX ст., яким позначалося цілеспрямоване втручання суспільства у стихійний процес мовного розвитку й організоване керування цим процесом» [21, c. 47].Доведено, що особливістю мовної політики незалежної України є те, що вона успадкувала від СРСР постколоніальну мовну ситуацію, де співвідношення носіїв української і російської мов не відповідало відсотку етнічних українців і росіян, позаяк колонізатори перетворили українську мову у допоміжний засіб комунікації, чим порушили її природний функціональний стан. Зазначено, що модель стосунків між російською та українською мовами в Радянській Україні формувалася владою так, щоб вони сприймалися у суспільстві не як рівноправні, а як відносини між мовою і діалектом. Виявлено, що особливістю мовної політики є також і те, що її проведення розділене між двома політичними силами, якими, з одного боку, є національно-демократичні інституції, що діють на основі проукраїнських політичних сил, з іншого, – проросійськи налаштовані політики (комуністи, соціалісти, соціал-демократи та ін.), які захищають в Україні інтереси і цінності Росії.

Este proyecto de investigación se propuso en primer lugar, identificar un método de valoración de los diferentes conceptos de gasto que pueden ser objeto de aplicación por parte de las empresas para determinar los beneficios y deducciones tributarias por Investigación, Desarrollo Tecnológico e Innovación regulados en Colombia. Los profesionales del área contable, financiera y tributaria así como los empresarios han tenido dificultades, necesidades, oportunidades y dudas para aplicar los lineamientos de política para estimular la inversión privada en Ciencia, Tecnología e Innovación a través de deducciones tributarias denominados sistemas de financiación indirecta, en este caso el mecanismo de incentivo fiscal propuesto por el Gobierno Nacional direccionado por el CONPES 3834 de 2015 y que está enmarcado en la convocatoria de COLCIENCIAS ahora MINCIENCIAS. Así mismo, este proyecto tuvo el propósito de diseñar y desarrollar una herramienta para valorar los beneficios tributarios que la empresa puede obtener al aplicar este tipo de mecanismos y poder determinar el impacto dentro de las inversiones realizadas durante un año fiscal y que fue validada en tres (3) empresas santandereanas y tres (3) asesores tributarios. Lo anterior se basó en los requerimientos y normativas colombianas, y el diseño de un método de valoración para las empresas, esto con el fin de dar una herramienta que permita articular las acciones de la gerencia y las áreas contable, financiera y tributaria, para este tipo de ejercicios. La investigación realizada es de tipo mixto, y en el marco de la investigación es de tipo acción; se obtuvieron los siguientes productos: una revisión bibliográfica de herramientas y estrategias para aplicar a estos mecanismos, el diagnóstico a tres empresas de Santander y una herramienta para valoración de beneficios tributarios. Como conclusión principal el estudio permite por medio de la herramienta llevar un control de las inversiones por I+D+i, de una empresa y poder medir el impacto de ahorro que tendrá al hacer los respectivos tramites de pago de impuesto de renta ante la Dirección de Impuestos y Aduanas nacionales DIAN. ; CORE School of Management ; Introducción . 1 Capítulo 1. Descripción General Inicial del Proyecto . 3 Antecedentes del Problema . 3 Problema de Investigación . 11 Objetivos de la Investigación . 15 Objetivo General . 15 Objetivos Específicos. 15 Hipótesis . 16 Justificación . 16 Limitación . 18 Delimitación . 19 Capítulo 2. Revisión de la Literatura . 20 Marco Conceptual . 20 Investigación, Desarrollo Tecnológico e Innovación . 20 Tipos de Innovación Según su Naturaleza . 22 Marco Legal para los Estímulos Tributarios . 27 Marco referencial . 32 Políticas de Oferta. . 32 Políticas de Demanda . 33 Políticas Orientadas a la Estrategia. . 33 Antecedentes Nacionales . 35 Dinámica de los Incentivos Tributarios . 38 Análisis en Colombia . 41 Capítulo 3. Descripción del Proceso Investigativo . 50 Enfoque . 50 Marco Contextual . 56 Población y Selección de la Muestra . 57 Fuente: Elaboración Propia . 58 Técnicas de Recolección de Información . 58 Instrumentos de Recolección de Datos . 60 Observación directa. . 60 Actividades realizadas en la investigación . 60 Revisión del mecanismo que ofrece MinCiencias referente a los beneficios tributarios a los cuales pueden acceder las empresas colombianas por inversión en proyectos de Investigación, Desarrollo Tecnológico e Innovación (I+D+i). . 62 Estudio de la regulación de los beneficios tributarios que contextualizan los cupos de deducibilidad y descuento tributario para los proyectos de desarrollo tecnológico e innovación dentro de las empresas colombianas. . 71 Diseño de una herramienta que permita llevar control a proyectos de Investigación, Desarrollo e Innovación (I+D+i), que sirva como guía para la gestión de proyectos que aspiran a un cupo de deducibilidad. . 75 Levantamiento de requerimientos según los criterios tenidos en cuenta por Minciencias, para aplicar a convocatorias de Beneficios Tributarios por inversión en I+D+i. . 77 Desarrollo de un proceso metodológico para la gestión del proyecto y la información que asegura la obtención del beneficio tributario . 79 Estructuración de una herramienta que soporte los proyectos de I+D+i que permita obtener el máximo valor de beneficio tributario . 84 Identificación de tres (3) empresas para la validación del método propuesto en busca de obtener el máximo descuento tributario. . 96 Capítulo 4. Resultados y Productos . 108 Resultados Esperados . 108 Documento que contenga el análisis de los requerimientos solicitados por Minciencias para aplicar en proyectos de Beneficios tributarios (Relación de la normativa aplicable a beneficios tributarios actualizada con la ley 1943 de 2018 Ley de financiamiento y 2010 de 2019 Ley Crecimiento y ley 1955 de 2019, Ley Plan Desarrollo 2018 – 2022 y términos de referencia). . 108 Descripción requerimientos y los procedimientos que deben ser atendidos por el contribuyente para la formulación y radicación de proyectos ser beneficiario del incentivo tributario para las vigencias fiscales. . 109 Características, resultados esperados y ejemplos particulares para los proyectos de desarrollo tecnológico e innovación, que sirvan como insumo el desarrollo del método de validación. . 123 Documento que contenga el procedimiento y la metodología para el uso de la herramienta. . 126 Documento descriptivo que contenga la validación en tres (3) empresas que mida el beneficio obtenido al obtener beneficios tributarios por proyectos de I+D+i. . 127 Capítulo 5. Conclusiones y Recomendaciones . 137 Bibliografía . 146 ANEXOS . 156 ; Maestría ; This research was first proposed to collect and diagnose the difficulties, needs, opportunities and doubts that exist for employers to apply an indirect financing system, in this case the fiscal incentive mechanism proposed by the National Government led by CONPES 3834 where the guidelines are given to obtain tax deductions for investment in science, technology and innovation (CTeI), and which is framed in the call for COLCIENCIAS now MINCIENCIAS. Likewise, this project had the purpose of designing and developing a tool to assess the tax benefits that the company can obtain by applying this type of mechanisms and to determine the impact within the investments made during a fiscal year and which was validated in three (3) companies from Santander and by three (3) accounting advisers. The above was based on the colombian requirements and regulations, the construction of a state of the art and the design of a valuation method for companies, this in order to provide a monitoring tool for the accounting and financial area in this type of exercises The research carried out is of a quantitative type, and in the framework of the research it is of an action type; The following products were obtained: diagnosis of three (3) companies in Bucaramanga against R + D + i projects and their impact on obtaining tax benefits, a bibliographic review of tools and strategies to apply these mechanisms. As a main conclusion, the study allows by means of the tool to carry out a control of the investments by R + D + i, of a company and to be able to measure the impact of savings that will have when making the procedures of payment of rent before the DIAN.

ABSTRAKTesis ini membahas tentang Tinjauan Yuridis Surat Keterangan Kepala Desa Tentang Penyalur Bahan Bakar Minyak Di Tinjau Dari Peraturan BPH Migas Nomor 06 Tahun 2015 Tentang Penyaluran Jenis Bahan Bakar Minyak Tertentu Dan Jenis Bahan Bakar Khusus Penugasan Pada Daerah Yang Belum Terdapat Penyalur (Studi Di Kecamatan Pemangkat Kabupaten Sambas). Metode yang digunakan dalam penelitian ini adalaha pendekatan Normatif Sosiologis. Kesimpulan dari tesis ini adalah Surat Keterangan Kepada Desa Tentang Penyalur BBM. Dapat Menjadi Dasar Bagi Seseorang Untuk Mendapatkan Kuota BBM Berdasarkan Peraturan BPH Migas Nomor 06 Tahun 2015 Tentang Penyaluran Jenis Bahan Bakar Minyak Tertentu Dan Jenis Bahan Bakar Khusus Penugasan Pada Daerah Yang Belum Terdapat Penyalur, Surat Keterangan Kepala Desa Harapan Pemerintahan Kabupaten Sambas di Kecamatan Pemangkat, Nomor 145/72/2/SK/II/2018, tertanggal 7 Februari 2018, Surat Keterangan Kepada Desa tentang penyalur BBM dapat menjadi dasar bagi seseorang untuk mendapatkan kuota BBM berdasarkan Peraturan BPH Migas Nomor 06 Tahun 2015 Tentang Penyaluran Jenis Bahan Bakar Minyak Tertentu Dan Jenis Bahan Bakar khusus penugasan pada daerah yang belum terdapat penyalur. Terbitnya Peraturan BPH Migas Nomor 06 tahun 2015 tentang Penyaluran Jenis BBM Tertentu dan Jenis BBM Khusus Penugasan pada Daerah yang Belum Terdapat Penyalur diharapkan dapat menjadi solusi masyarakat khususnya yang berada pada wilayah terpencil di Kecamatan Pemangkat Kabupaten Sambas guna mendapatkan BBM dengan harga yang terjangkau sesuai dengan ketentuan pemerintah. Langkah-langkah yang seharusnya dilakukan Pemerintah Daerah untuk menertibkan Surat Keterangan Penyalur yang di keluarkan oleh Kepada Desa sebagai berikut Pemerintah Daerah memberikan kewenangan kepada kepala desa dalam menerbitkan Surat Keterangan Penyalur : Dalam menjalan tugas administrasi negara, kepada organ atau pejabat administrasi negara diberikan kewenangan untuk melakukan suatu tindakan. Kewenangan adalah kekuasaan yang diformalkan baik terhadap segolongan orang tertentu, Dalam kaitannya dengan Kebijakan yang dikeluarkan oleh pemerintah (baik pusat maupun daerah) seperti pengaturan mengenai Surat Keterangan Kepala Desa Tentang Penyalur Bahan Bakar Minyak Di Tinjau Dari Peraturan BPH Migas Nomor 06 Tahun 2015 Tentang Penyaluran Jenis Bahan Bakar Minyak Tertentu Dan Jenis Bahan Bakar Khusus Penugasan Pada Daerah Yang Belum Terdapat Penyalur, merupakan hukum dalam suatu wilayah negara/daerah. Untuk menangani penjualan minyak eceran Pertamini, Pemerintah melalui Badan Pengawas Hilir Minyak dan Gas (BPH Migas) memberikan peluang usaha kepada penjual minyak eceran Pertamini agar memiliki usaha yang legal dan memenuhi kriteria dalam melakukan penjualan minyak. Dasar Hukum Pemerintah Daerah Untuk Menertibkan Surat Keterangan Penyalur Yang Di Keluarkan Oleh Kepada Desa : Sesuai ketentuan Pasal 8 ayat (2) Undang-Undang Nomor 22 Tahun 2001 tentang Minyak dan Gas Bumi, Pemerintah wajib untuk menjamin ketersediaan dan kelancaran pendistribusian Bahan Bakar Minyak di seluruh wilayah Negara Kesatuan Republik Indonesia. Peraturan BPH Migas Nomor 06 Tahun 2015 Tentang Penyaluran Jenis Bahan Bakar Minyak Tertentu Dan Jenis Bahan Bakar Khusus Penugasan Pada Daerah Yang Belum Terdapat Penyalur, Peraturan ini memberikan kesempatan kepada pengusaha kecil untuk menjadi penyalur BBM secara legal. Pasal 1 angka 5 Peraturan BPH Migas No. 06 Tahun 2015 menyebutkan; "Penyalur adalah koperasi, usaha kecil, Badan Usaha Milik Daerah atau Badan Usaha Swasta Nasional yang ditunjuk oleh Badan Usaha untuk melakukan kegiatan penyaluran Jenis BBM Tertentu dan/atau Jenis BBM Khusus Penugasan".Kata Kunci: Surat Keterangan, Kepala Desa, Penyalur, Bahan Bakar Minyak. ABSTRACTThis thesis discusses the Juridical Review Letter of Head of the Village Regarding Oil Fuel Distributors In Review Of BPH Migas Regulation Number 06 of 2015 concerning Distribution of Specific Types of Fuel Oil and Types of Fuels Specifically for Assignments in Regions that Are Not Available (Study in District of Pemangkat District Sambas). The method used in this study is the Sociological Normative approach. The conclusion of this thesis is a Certificate to the Village About BBM Distributors. Can be a Basis for Someone to Obtain Fuel Quota Based on BPH Migas Regulation Number 06 of 2015 concerning Distribution of Specific Types of Fuel Oil and Types of Fuel Special Assignments in Regions that Have Not Available Distributors, Statement of Head of Village Hope of Sambas Regency in Pemangkat District, Number 145/72/2 / SK / II / 2018, dated February 7, 2018, a Certificate to the Village regarding BBM distributor can be the basis for someone to get a fuel quota based on BPH Migas Regulation Number 06 of 2015 concerning Distribution of Specific Types of Fuel Oil and Types Special fuel assignments in areas where there are no suppliers. The issuance of BPH Migas Regulation Number 06 of 2015 concerning Distribution of Specific Types of Oil and Special Types of BBM Assignments to Regions that Have Not Available Distributors is expected to be a solution for the community, especially those in remote areas of Pemangkat Subdistrict, Sambas Regency to obtain fuel at affordable prices in accordance with the provisions government. The steps that should be taken by the Regional Government to regulate the Distributor Certificate issued by the Village as follows: The Regional Government gives authority to the village head to issue a Distributor Certificate: In carrying out the tasks of state administration, the organs or officials of the state administration are given the authority to take an action. Authority is formalized power both to a certain group of people, in relation to the policies issued by the government (both central and regional) such as arrangements regarding the Letter of Statement of the Village Head concerning Oil Fuel Distributors in Review of BPH Migas Regulation Number 06 of 2015 concerning Distribution of Types Specific Oil Fuels and Types of Fuels Special Assignments in Regions that Have Not Available Distributors, are laws within a region of the country / region. To handle Pertamini's retail oil sales, the Government through the Downstream Oil and Gas Supervisory Agency (BPH Migas) provides a business opportunity for Pertamini retail oil sellers to have a business that is legal and meets the criteria for conducting oil sales. Legal Basis of Local Government to Curb Certificates of Distributors Issued by Villages: In accordance with the provisions of Article 8 paragraph (2) of Law Number 22 Year 2001 concerning Oil and Gas, the Government is obliged to guarantee the availability and smooth distribution of Oil Fuels throughout territory of the Unitary State of the Republic of Indonesia. BPH Migas Regulation Number 06 of 2015 concerning Distribution of Specific Types of Oil Fuels and Types of Fuels Specifically for Assignments in Regions that Have Not Available Distributors, This regulation provides opportunities for small entrepreneurs to become legal fuel suppliers. Article 1 number 5 BPH Migas Regulation No. 06 of 2015 states; "Distributors are cooperatives, small businesses, Regional-Owned Enterprises or National Private Business Entities appointed by the Business Entity to carry out activities for the distribution of Specific Fuel Types and / or Special Types of BBM Assignments".Keywords: Certificate, Village Head, Distributor, Oil Fuel.

L'élevage représente une activité importante dans l'économie du Mali où la production bovine est destinée tant à la consommation interne qu'à l'exportation vers certains pays de la sous-région. Actuellement, l'élevage périurbain se développe autour des grandes villes, notamment de Bamako. Ainsi, dans le souci d'assurer une autosuffisance en lait et le développement de cette filière, l'État du Mali a encouragé la constitution d'un réseau de collecte et accompagné la construction d'unités de transformation du lait. A ces actions s'ajoutent l'importation de génisses et/ou de taureaux à haut potentiel laitier et la promotion de l'insémination artificielle (IA). Malgré ces efforts, le secteur laitier est confronté à des difficultés telles que la faible productivité des animaux, la faiblesse des investissements, l'insuffisance de ressources fourragères et la récurrence de problèmes sanitaires. Les présents travaux de thèse doctorale s'intéressent à deux systèmes d'élevage au Mali: la production laitière périurbaine autour de Bamako et l'élevage extensif bovin au Nord du Mali. Ils partagent les défis mentionnés plus haut mais diffèrent par l'implication des acteurs, l'orientation économique des productions et la disponibilité des intrants (infrastructures, ressources financières, alimentaires et vétérinaires). Ces différents contextes nécessitent des besoins distincts en matière de gestion des ressources génétiques. Dans l'objectif de compréhension et d'amélioration de ces systèmes, le présent travail se propose de caractériser les races bovines élevées au Mali en vue de leurs valorisations. Pour ce faire, deux entités géographiques ont été concernées par cette étude: - La zone périurbaine de Bamako dans le but de déterminer (i) la typologie des élevages bovins, (ii) les performances de production et de reproduction des animaux (iii) et les préférences relatives des éleveurs pour certains caractères phénotypiques guidant le choix des races. - La zone sahélienne au Nord du Mali afin (iv) d'évaluer les performances zootechniques de la race zébu Azawak afin d'envisager son éventuelle spécialisation en race locale laitière. Afin de caractériser l'élevage des bovins dans la zone périurbaine de Bamako en termes de motivations socio-économiques, de pratiques d'élevage et de gestion des ressources génétiques, une enquête a été conduite auprès de 52 exploitations. Dans cette étude, une Analyse en Composante Principale (ACP) et une Classification Ascendante Hiérarchique (CAH) ont permis de dégager trois groupes d'éleveurs selon les modes de conduite des troupeaux. Un premier groupe mène de petits élevages pastoraux (50% de l'échantillon). Il est principalement constitué d'élevages traditionnels recourant aux races locales. Près de 95% des éleveurs de ce groupe sont analphabètes et la grande majorité d'entre eux (90%) ne pratique pas d'autres activités économiques non agricoles. Les animaux sont élevés dans des parcs communautaires sans aucun suivi des services vétérinaires. Le deuxième groupe présente un profil intermédiaire avec un système agropastoral dominant (40% de l'échantillon). Une intensification de la production laitière caractérisée par l'utilisation de meilleures infrastructures (parc individuel), de l'IA et/ou du croisement, et le recours aux services vétérinaires (88,5% des éleveurs) sont observés dans ce groupe. L'objectif principal des éleveurs de ce groupe est la production laitière. Le troisième groupe est caractérisé par de grands troupeaux mobiles (10% de l'échantillon). Les éleveurs de ce groupe présentent une orientation plus économique de leurs activités, qui se caractérise par la recherche d'une production laitière, la pratique de l'embouche bovine, la vente d'animaux sur pieds et l'exportation vers d'autres pays. Dans le but d'approfondir cette étude typologique, une analyse zootechnique a été réalisée sur les pratiques d'élevage. Ainsi, une seconde étude a été conduite dans la même zone entre janvier 2012 et décembre 2015 auprès des 17 éleveurs disposant d'un registre de suivi des activités d'élevage. Cette étude a permis de caractériser les performances de production et de reproduction des races bovines du système périurbain de Bamako. Les résultats ont montré une durée de l'intervalle entre les vêlages de 433 ± 115 jours pour les vaches de races locales Peul et Maure, contre 460 ± 80 jours pour les vaches issues de croisements avec les races exotiques. Cependant, la race locale zébu Azawak, dont le berceau se situe au nord du Mali, conduite dans les conditions d'élevage périurbaines, présente des performances de production inférieure à celles des autres races bovines locales. Sa production laitière par lactation a été de 636 ± 433 kg contre 681 ± 411 kg pour le zébu Peul. En vue de proposer une stratégie d'amélioration de la production laitière des races bovines au Mali, une troisième étude a été menée. Elle a permis d'estimer les valeurs que les éleveurs attribuent à différents critères d'élevage par la méthode d'analyse conjointe multi-attributs. Cette étude a concerné 120 éleveurs bovins dans la région périurbaine de Bamako. L'estimation économétrique de la fonction d'utilité des éleveurs a été réalisée à l'aide d'un modèle Logit conditionnel et la disposition à payer pour certains attributs a été calculée par le rapport entre chaque coefficient d'utilité des caractères et celle de l'unité monétaire. Le « consentement à payer » le plus élevé a été observé pour la race adaptée au système de production à faible niveaux d'intrants avec une valeur supplémentaire de 163€, composée de 70€ pour la forte résistance aux maladies, 69€ pour la faible demande alimentaire et 24€ pour une production laitière jugée supérieure. Pour investiguer davantage la possibilité pour le milieu périurbain d'opérer une sélection phénotypique sur une race pure de vache locale à tendance laitière (zébu Azawak), une autre enquête a été conduite dans cinq communes rurales du cercle de Ménaka en zone sahélienne du Mali. La collecte des données a porté sur 1129 animaux. L'âge au premier vêlage a été de 50 ± 11 mois avec un intervalle entre vêlages de 16 ± 4 mois. Afin de s'affranchir de l'usage de systèmes de pesée dans d'éventuels processus de sélection, des systèmes barymétriques ont été évalués. Les corrélations du poids avec le périmètre thoracique (r = 0,95) et la hauteur au garrot (r = 0,94) ont été les plus élevées. Des équations barymétriques ont été établies pour chaque catégorie animale (veau/velle, génisse/taurillon, vache/taureau) au moyen de régressions polynomiales du poids (y) sur le périmètre thoracique (x). Dans le cadre de la diffusion et du suivi des performances pondérales du zébu Azawak, cette mensuration mériterait d'être considérée à l'avenir. Cette étude a montré l'importance de l'élevage des bovins du type traditionnel dans ce milieu. Elle a caractérisé les performances de production et de reproduction de la race zébu Azawak. La compréhension des caractéristiques de ce système d'élevage permettra leur prise en compte au niveau des programmes d'amélioration génétique. Au regard des paramètres de reproduction intéressants du zébu Azawak, son introduction en milieu périurbain de Bamako pourrait servir de tremplin pour stimuler l'élevage bovin laitier surtout pour le type extensif traditionnel. En conclusion, l'ensemble des études permet d'avancer que le recours aux vaches croisées et/ou des races exotiques ne permet pas d'améliorer à elles seules la productivité des exploitations bovines au Mali. Il est dès lors nécessaire de développer une politique appropriée pour mieux planifier une stratégie adéquate d'amélioration de la production laitière par de croisements favorables à un développement durable de la production. La mise en place d'un schéma de croisement des races locales avec des races laitières étrangères impliquant tous les acteurs de la filière constituerait une stratégie possible à la gestion durable des races locales comme un pilier essentiel de ce schéma.

2-s2.0-85078042459 ; Over the course of its history, the Milky Way has ingested multiple smaller satellite galaxies1. Although these accreted stellar populations can be forensically identified as kinematically distinct structures within the Galaxy, it is difficult in general to date precisely the age at which any one merger occurred. Recent results have revealed a population of stars that were accreted via the collision of a dwarf galaxy, called Gaia–Enceladus1, leading to substantial pollution of the chemical and dynamical properties of the Milky Way. Here we identify the very bright, naked-eye star ? Indi as an indicator of the age of the early in situ population of the Galaxy. We combine asteroseismic, spectroscopic, astrometric and kinematic observations to show that this metal-poor, alpha-element-rich star was an indigenous member of the halo, and we measure its age to be 11.0 ± 0.7 (stat) ± 0.8 (sys) billion years. The star bears hallmarks consistent with having been kinematically heated by the Gaia–Enceladus collision. Its age implies that the earliest the merger could have begun was 11.6 and 13.2 billion years ago, at 68% and 95% confidence, respectively. Computations based on hierarchical cosmological models slightly reduce the above limits. © 2020, The Author(s), under exclusive licence to Springer Nature Limited. ; 12-R&D-TFR-6.04-0600 2018-7/2019, 51424 749962 ESP2017-82674-R RYC-2015-17697 :118F352 National Science Foundation, NSF: 1903828, AST-1514676, AST-1717000, AST-1903828, NSF PHY-1748958, PHY-1748958 National Aeronautics and Space Administration, NASA: 80NSSC18K1585, 80NSSC19K0374, 80NSSC19K0379, Hubble Fellowship 51424, NNX16AB76G Kavli Institute for Theoretical Physics, University of California, Santa Barbara, KITP New York University, NYU: G1502 Ohio State University, OSU Magyar Tudományos Akadémia Számítástechnikai és Automatizálási Kutatóintézet, MTA, SZTAKI: 2018-7/2018 Horizon 2020 Framework Programme, H2020 H2020 European Research Council, ERC: 664931 H2020 Marie Sk?odowska-Curie Actions, MSCA: 792848 Seventh Framework Programme, FP7: 338251 FP7 Ideas: European Research Council, IDEAS-ERC: FP7/2007-2013 UK Space Agency, UKSA Space Telescope Science Institute, STScI: NAS5-26555, POCI-01-0145-FEDER-030389 Science and Technology Facilities Council, STFC: ST/L000733/1 European Research Council, ERC: 772293 Danmarks Grundforskningsfond, DNRF: DNRF106 Carlsbergfondet: CF17-076 Generalitat de Catalunya: 2017-SGR-1131 Deutsches Zentrum für Luft- und Raumfahrt, DLR: 50OO1501 Ministerio de Economía y Competitividad, MINECO: BES-2017-082610 Türkiye Bilimsel ve Teknolojik Araştirma Kurumu, TÜBITAK: ITAK:118F352 European Social Fund, ESF: 09.3.3-LMT-K-712-01-0103 Seventh Framework Programme, FP7 Ministério da Ciência, Tecnologia e Ensino Superior, MCTES: UID/FIS/04434/2019 Fundació Catalana de Trasplantament, FCT Nemzeti Kutatási Fejlesztési és Innovációs Hivatal, NKFIH: K-115709 Danmarks Frie Forskningsfond, DFF: 7027-00096B ; This paper includes data collected by the TESS mission, which are publicly available from the Mikulski Archive for Space Telescopes (MAST). Resources supporting this work were provided by the NASA High-End Computing (HEC) Program through the NASA Advanced Supercomputing (NAS) Division at Ames Research Center for the production of the SPOC data products. W.J.C. acknowledges support from the UK Science and Technology Facilities Council (STFC) and UK Space Agency. Funding for the Stellar Astrophysics Centre is provided by The Danish National Research Foundation (grant agreement number DNRF106). This research was partially conducted during the Exostar19 programme at the Kavli Institute for Theoretical Physics at UC Santa Barbara, which was supported in part by the National Science Foundation under grant number NSF PHY-1748958. A.M., J.T.M., F.V. and J.M. acknowledge support from the ERC Consolidator Grant funding scheme (project ASTEROCHRONOMETRY, grant agreement number 772293). F.V. acknowledges the support of a Fellowship from the Center for Cosmology and AstroParticle Physics at The Ohio State University. W.H.B. and M.B.N. acknowledge support from the UK Space Agency. K.J.B. is supported by the National Science Foundation under award AST-1903828. M.B.N. acknowledges partial support from the NYU Abu Dhabi Center for Space Science under grant number G1502. A.M.S. is partially supported by the Spanish Government (ESP2017-82674-R) and Generalitat de Catalunya (2017-SGR-1131). T.M. acknowledges financial support from Belspo for contract PRODEX PLATO. H.K. acknowledges support from the European Social Fund via the Lithuanian Science Council grant number 09.3.3-LMT-K-712-01-0103. S.B. acknowledges support from NSF grant AST-1514676 and NASA grant 80NSSC19K0374. V.S.A. acknowledges support from the Independent Research Fund Denmark (research grant 7027-00096B). D.H. acknowledges support by the National Aeronautics and Space Administration (80NSSC18K1585, 80NSSC19K0379) awarded through the TESS Guest Investigator Program and by the National Science Foundation (AST-1717000). T.S.M. acknowledges support from a visiting fellowship at the Max Planck Institute for Solar System Research. Computational resources were provided through XSEDE allocation TG-AST090107. D.L.B. acknowledges support from NASA under grant NNX16AB76G. T.L.C. acknowledges support from the European Union's Horizon 2020 research and innovation programme under the Marie Sk?odowska-Curie grant agreement number 792848 (PULSATION). This work was supported by FCT/ MCTES through national funds (PIDDAC) by means of grant UID/FIS/04434/2019. K.J.B., S.H., J.S.K. and N.T. are supported by the European Research Council under the European Community's Seventh Framework Programme (FP7/2007-2013)/ERC grant agreement number 338251 (StellarAges). E.C. is funded by the European Union's Horizon 2020 research and innovation program under the Marie Sklodowska-Curie grant agreement number 664931. L.G.-C. acknowledges support from the MINECO FPI-SO doctoral research project SEV-2015-0548-17-2 and predoctoral contract BES-2017-082610. P.G. is supported by the German space agency (Deutsches Zentrum für Luft-und Raumfahrt) under PLATO data grant 50OO1501. R.K. acknowledges support from the UK Science and Technology Facilities Council (STFC), under consolidated grant ST/L000733/1. M.S.L. is supported by the Carlsberg Foundation (grant agreement number CF17-076). Z.C.O., S.O. and M.Y. acknowledge support from the Scientific and Technological Research Council of Turkey (TÜBİTAK:118F352). S.M. acknowledges support from the Spanish ministry through the Ramon y Cajal fellowship number RYC-2015-17697. T.S.R. acknowledges financial support from Premiale 2015 MITiC (PI B. Garilli). R.Sz. acknowledges the support from NKFIH grant project No. K-115709, and the Lendület program of the Hungarian Academy of Science (project number 2018-7/2019). J.T. acknowledges support was provided by NASA through the NASA Hubble Fellowship grant number 51424 awarded by the Space Telescope Science Institute, which is operated by the Association of Universities for Research in Astronomy, Inc., for NASA, under contract NAS5-26555. This work was supported by FEDER through COMPETE2020 (POCI-01-0145-FEDER-030389. A.M.B. acknowledges funding from the European Union's Horizon 2020 research and innovation program under the Marie Sklodowska-Curie grant agreement No 749962 (project THOT). A.M. and P.R. acknowledge the support of the Government of India, Department of Atomic Energy, under Project No. 12-R&D-TFR-6.04-0600. K.J.B. is an NSF Astronomy and Astrophysics Postdoctoral Fellow and DIRAC Fellow.

Dans la foulée de la Déclaration universelle des droits de l'homme et l'adoption du Civil Rights Act aux États-Unis, une tradition de recherche originale s'est construite autour de la méthode du testing. Combinant offres d'emploi réelles et CV fictifs construits par les chercheurs, celle-ci permet de mesurer précisément l'ampleur de la discrimination survenant à l'étape du tri des CV. Affectant autant les immigrants que leurs descendants, l'ethnicité en soi serait le principal facteur à l'origine de ce fait social qui est désormais largement documenté dans les sociétés occidentales. Malgré l'adoption d'une pluralité de lois, de chartes, de politiques et de programmes d'accès à l'égalité pour contrer cette discrimination structurelle, les auteurs des méta-analyses estiment que les candidats minoritaires doivent envoyer 50% plus de CV afin d'accéder à autant d'entrevues que les postulants majoritaires. Cet enjeu serait d'une moindre ampleur au Canada. Selon la première enquête par testing menée à Montréal par la Commission des droits de la personne et des droits de la jeunesse (CDPDJ), un majoritaire dénommé Tremblay avait un avantage à l'embauche de plus de 60% sur les Québécois arabes, latino-américains et noirs. Cela confirme les conclusions d'autres études ayant montré que certaines personnes nées, entièrement socialisées et scolarisées au Québec subissent souvent du profilage, des actes haineux, de la discrimination ou du racisme. En ce sens, l'hypothèse du caractère systémique de ces traitements inégaux – partiellement confirmée par les résultats et les analyses de cette enquête – est vivement débattue sur la place publique et divise la population québécoise. Inscrits malgré eux dans un rapport social leur assignant le statut de minoritaire en raison de la consonance de leur nom rappelant une origine ethnique autre que celle du groupe majoritaire, ces personnes peinent à se trouver un emploi décent. Leurs compétences sont souvent occultées par les préjugés, les stéréotypes et les biais inconscients. Qui plus est, les femmes des groupes racisés seraient davantage préjudiciables en raison des effets croisés négatifs de leur genre, leur origine nationale et leur appartenance ethnique qui contribueraient à les invisibiliser. Malgré l'évidence apportée par les récents tests de correspondance menés au Québec, ayant montré que le phénomène est omniprésent et persistant, il demeure ardu de cerner si le fondement de la discrimination à l'embauche est rationnel ou implicite, universaliste ou particulariste. Nuisant à l'intégration socioprofessionnelle des minorités, cette barrière symbolique et structurelle interroge l'effectivité du principe de l'égalité des chances sur les marchés de l'emploi. Or, dans la région métropolitaine de Québec, depuis longtemps caractérisée par une faible diversité ethnique et plus récemment par une rareté de la main-d'œuvre, qu'en est-il de la discrimination à l'embauche des minorités ethnoraciales? Est-ce un fait social plus substantiel que dans la métropole québécoise? Avec une méthodologie novatrice inspirée de l'approche intersectionnelle, nous avons effectué un test de correspondance à Québec. Si l'objectif de cette enquête était davantage empirique - soit de colliger un large échantillon de données afin d'analyser l'impact croisé du genre et de l'ethnicité à l'embauche, l'insertion de cette étude dans les débats théoriques représentait également un objectif essentiel de cette thèse. Avec un échantillon totalisant près de 2 000 CV et plus de 700 offres d'emploi en administration et en informatique, les résultats ont montré que la discrimination est marquée par une hiérarchie ethnique affectant particulièrement certaines minorités. Ainsi, la discrimination ethnoraciale à l'embauche est dorénavant documentée tant à Montréal qu'à Québec et, fait étonnant, elle est globalement d'une ampleur équivalente dans ces deux régions métropolitaines. Si la situation est préoccupante pour les Arabo- et les Afro-Québécois, elle semble favorable pour les Latinos-Québécois qui ne sont pas discriminés significativement. Pour toutes les minoritaires féminines, la compétition contre l'unique candidat majoritaire – aussi dénommé Tremblay – s'est soldée par une discrimination moins substantielle que prévue. Lueur d'espoir s'il en est, l'effet modérateur du genre confère un avantage relatif aux femmes racisées, lesquelles sont souvent traitées plus inégalement que leurs confrères au Québec. Néanmoins, la persistance de la discrimination systémique à l'égard des minorités québécoises, soit-elle rationnelle ou implicite, demeure un enjeu d'actualité complexe. Avec la rareté de la main-d'œuvre, les employeurs s'ouvriront-ils davantage aux Québécoises et Québécois dont le nom signale une ethnicité autre que celle du groupe majoritaire? ; Following the adoption of the Universal Declaration of Human Rights by the United Nations and Civil Rights Act in the United States, a tradition of research was built around the testing method. Combining real job offers and fictitious resumes made by the researchers, the original device allows to measure precisely the extent of employment discrimination at the CV screening stage. Affecting both immigrants and their descendants, ethnicity per se is seen as the main factor driving such unequal treatment, a social fact that is now well-documented in most of western societies. Nonetheless the adoption of laws, charts, public policies and affirmative action programs to counteract this structural discrimination, authors of metaanalyses estimate that minority applicants need to send 50% more resume in order to access equal amount of job interview than majority candidate. This specific issue appears to be smaller in Canada. Inquiry presented below aims to expand the analysis of this issue by providing empirical insights about how ethnic minorities face varying degrees of employment discrimination in Quebec City. In this metropolitan area, a cultural context characterized by low ethnic diversity and a large French-Canadian majority, issue is assumed larger than in cosmopolitan Montreal. Also, in an unorthodox approach, the intersection of ethnic minority and Female gender is being explored. The inquiry is based on a correspondence test including almost 2 000 resumes and more than 700 job offers. Comprising mostly business administration jobs of various qualification levels, sample also contains a proportion of computer science jobs. On a positive note, results suggest Latin-American Female and Male are not significantly discriminated. In contrast, Arab and African minorities endure a persisting and high level of unequal treatment, especially Males. Research results show various barriers in the hiring process and an ethnic hierarchy appearing to be moderated by Female gender. To deepen further this analysis, researchers are encouraged to replicate similar audit study with a White Female majority candidate. This thesis fulfils three identified gaps in the literature. First, by studying employment discrimination of the three largest ethnic minorities in Quebec metropolitan area. Second, inspired by the intersectional approach, by implementing an audit study for analysing the intersection of Female gender with ethnic minority origin. Last, by targeting computer science jobs. The enduring systemic discrimination hampering Quebec's minorities in their access to decent jobs, be it rational or implicit, remains a complex and an urgent issue. Yet, minority applicants used in this testing – possibly born, entirely raised and schooled in Quebec society – are often subject to profiling, heinous acts, discrimination and racism. Because of the persistent scarcity of human resources, will employers get more engaged toward qualified Quebecers which names are signalling an origin different from the French-Canadian majority?