OVERLOOKED AGGRESSION: PRESIDENT TRUMP'S 2019 COERCION OF UKRAINE AND THE BUDAPEST MEMORANDUM ; ПРОИГНОРИРОВАННАЯ АГРЕССИЯ: ПРИНУЖДЕНИЕ УКРАИНЫ ПРЕЗИДЕНТОМ ТРАМПОМ В 2019 ГОДУ И БУДАПЕШТСКИЙ МЕМОРАНДУМ ; ПРОІГНОРОВАНА АГРЕСІЯ: ПРИМУШЕННЯ УКРАЇНИ ПРЕЗИДЕНТОМ ТРАМПОМ В 2019 РОЦІ ТА БУДАПЕШТСЬКИЙ МЕМОРАНДУМ

Abstract

In 2019, U.S. President Donald Trump was impeached for his ongoing conduct toward the Government of Ukraine. While much has been written about the domestic implications, few have raised questions about the potential violation of standing international agreements, especially those between the U.S. and Ukraine. Based upon a close textual analysis of available government documents and the agreement itself, we conclude that President Trump's 2019 actions toward the Government of Ukraine violated the 1994 Budapest Memorandum.Based upon the available government documents and a close textual analysis of relevant sections of the agreement, we conclude that President Trump's 2019 conduct toward the Government of Ukraine violated the 1994 Budapest Memorandum.Through his conduct, President Trump and his associates used "an act of military, or of political, economic or other coercion" (CSCE Final Act, 1975, p. 4, Section VI), to "subordinate" or influence the internal affairs, "political, social, economic [or] cultural systems," or "laws and regulations" of Ukraine (CSCE Final Act, 1975, p. 4, Section VI). (Budapest Memorandum, 1994, p. 4) in order to "[serve] their own interests" or to "secure advantages of any kind" (Budapest Memorandum, 1994, p. 4).This raises critical questions going forward: what are the implications of such a violation by a president of the United States? And how far will the Trump administration go?Although it would directly contradict Ukraine's long-held strategic culture and security interests (Sinovets, Budjeryn, 2017, p. 1), had Ukraine deemed this violation "extraordinary circumstances that jeopardize its supreme interests" (Budjeryn, n.d., p. 4), the international ramifications, damage to the nonproliferation paradigm and disarmament efforts could have been immense. A more aggressive nation might be inclined to strike back at such a violation.Additionally: even though this instance of President Trump's conduct was unique in that it directly violated an agreement, detrimental foreign policy and the degradation of the nonproliferation and arms control paradigm are nothing new for the Trump administration. From the JCPOA, to declining the INF treaty, to distancing and publicly degrading long-standing NATO allies (Fisher, 2016), to growing increasingly close with and complimenting authoritarian leaders such as Vladimir Putin – who also violated the Budapest Memorandum – reckless foreign policy is a consistent, destructive practice by the Trump administration. And as demonstrated by President Trump's decision to – wittingly or unwittingly – abuse the power of his office to violate an international agreement with a strategic partner for his own political gain, there is no telling what foreign policy damage his administration could do from here. ; В 2019 году президент США Дональд Трамп был обвинен в постоянном вмешательстве в внутреннюю политику Украины. Хотя много написано о последствиях этого, мало кто поднял вопрос о возможном нарушении действующих международных соглашений, особенно тех, которые существуют между США и Украиной. Целью исследования является определение наличия политического вмешательства президента США Трампа в реализацию правительством и президентом Украины внутренней и внешней политики в 2019 году, а также в связи с этим ‒ наличия факта нарушения Будапештского меморандума со стороны США. Исследование было проведено в Одесском центре нераспространения в Одессе (Украина), где автор этой статьи провела семь месяцев на грант Фулбрайта. Методология исследования заключалась в тесном анализе текста официальных правительственных документов и международных соглашений. Документы, описывающие действия президента Трампа в отношении Украины и инициирование процедуры импичмента, включают статьи об импичменте, рассекреченную жалобу на службу вызова в 2019 году и Меморандум о телефонном разговоре от 25 июля 2019. Автор проанализировала тексты Будапештского меморандума и Заключительного акта Конференции по безопасности и сотрудничеству в Европе (СБСЕ), известного как Хельсинкские соглашения. Автор установила, что грамматически одна фраза в заключительном предложении раздела 3 Будапештского меморандума несколько искажена на английском языке; поэтому рассмотрела её перевод в официальном русскоязычныом контексте для дополнительной ясности. С помощью этого тщательного анализа текста Будапештского меморандума и Заключительного акта СБСЕ автор определила три критерия, которые являются нарушением раздела 3 Будапештского меморандума: 1) актор использует «военное или политическое, экономическое или иное принуждение» (Заключительный акт СБСЕ, 1975, стр. 4, раздел VI); 2) актор «подчиняет, влияет на внутренние дела, политическую, социальную, экономическую [или] культурную систему» или «законы и правила» Украины (Заключительный акт СБСЕ, 1975, стр. 4, раздел VI). (Будапештский меморандум, 1994, стр. 4) 3) актор сделал это для «[служения] собственным интересам» или для «обеспечения каких-либо преимуществ» (Будапештский меморандум, 1994, стр. 4). Затем автор применила эти критерии при анализе официальных отчетов о поведении президента Трампа, чтобы определить, является ли его действия нарушением Будапештского меморандума. Опираясь на текстовый анализ имеющихся правительственных документов и самого договора, автор доказывает, что действия Президента Трампа в 2019 году по отношению к правительству Украины нарушили Будапештские соглашения. ; У 2019 році президент США Дональд Трамп був звинувачений у постійному втручанні у внутрішню політику України. Хоча багато написано про внутрішні наслідки, мало хто порушив питання щодо можливого порушення діючих міжнародних угод, особливо тих, що існують між США та Україною. Метою дослідження є визначення наявності політичного втручання президента США Трампа у реалізацію урядом та президентом України внутрішньої та зовнішньої політики у 2019 році, а також, у звязку з цим ‒ наявності порушення Будапештського меморандуму з боку США. Дослідження було проведено в Одеському центрі нерозповсюдження в Одесі (Україна), де автор цієї статті провела сім місяців на грант Фулбрайта. Методологія дослідження полягала в тісному аналізі тексту офіційних урядових документів та міжнародних угод. Документи, що описують поведінку президента Трампа щодо України та його подальший імпічмент, включають статті про імпічмент, розсекречену скаргу на службу виклику в 2019 році та некласифікований Меморандум про телефонну розмову від 25 липня 2019 року та інші. Автор проаналізувала тексти Будапештського меморандуму та Заключного акту Конференції з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), відомого як Гельсінські угоди. Граматично одна фраза в заключному реченні розділу 3 Будапештського меморандуму злегка перекручена англійською мовою; тому автор перекладаємо її на офіційний російськомовний текст для додаткової ясності. За допомогою цього ретельного аналізу тексту Будапештського меморандуму та Заключного акту НБСЄ автор визначає три критерії, які є порушенням розділу 3 Будапештського меморандуму: 1) актор використовує «військовий або політичний, економічний чи інший примус» (Заключний акт НБСЄ, 1975, стор. 4, розділ VI); 2) актор «підпорядковує чи впливає на внутрішні справи, політичну, соціальну, економічну [або] культурну систему» або «закони та правила» України (Заключний акт НБСЄ, 1975, стор. 4, розділ VI). (Будапештський меморандум, 1994, стор. 4); 3) актор зробив це для «[служіння] власним інтересам» або для «забезпечення будь-яких переваг» (Будапештський меморандум, 1994, стор. 4). Потім авторка застосовує ці критерії до офіційних звітів про поведінку президента Трампа, щоб визначити, чи є його дії порушенням Будапештського меморандуму. Спираючись на текстовий аналіз наявних урядових документів та самої угоди, авторка доводить, що дії Президента Трампа у 2019 році щодо уряду України порушили Будапештські угоди.