Economics of values and philosophy of economics ; Экономика ценностей и философия экономики ; Економіка цінностей та філософія економіки
The article is dedicated to the analysis of axiological ideas lying in the foundation of the modern economic science in general and theory of finances in particular. The concept of homo economicus and its origins are considered. Concept of the "homo economicus" is used in the modern philosophic and methodologic literature on methodologic questions of economical science is used in two meanings. The first considers homo economicus only as a technical construct or model created in the form of certain hypotheses and suppositions set taken in their limit form as an idealization. The second takes it as a certain anthropologic type characterized with according values and behavior. It was demonstrated that the concept of homo economicus has a long before-history consisting in gradual break-up between economical theory and ethics. The homo economicus is a person who build his behavior through calculation of his profit. The latter is a form of his self-discipline that forms a new system of norms free from moral and other similar things. The new system of norms suppose no stable tenets and axioms as it takes place in ethics but remains rational and is based on probabilities calculations. The evolution of economical science is regarded as well as its division into political philosophy and proper economic theory in the end of the XIX century, the role of the growth principle, the growth in spite of anything that stood to the first place in the time of the Great Depression and goes on occupying this place till now. It is demonstrated that the essence of money consists in being a symbol and sign of debt obligations, that the capital is representation of their accumulated form and moving power that makes market economics to move. It is shown also that namely the ideas of capital as well as labour compound axiological foundation of modern economical ideas. The homo economicus or economical man, that means individualistic and egotistic psychotype oriented onto profit and satisfaction of his desires, becomes conceptual ideal. ; Статья посвящена анализу аксиологических представлений, которые лежат в основе теорий современной экономической науки вообще и теории финансов в частности. Рассматриваются истоки концепта homo economicus'a или человека экономического. В современной литературе, посвященной философским и методологическим проблемам экономической теории, термин «homo economicus» употребляется в двух основных значениях. Первое – чисто технический конструкт или модель, образованную в виде суммы определенных предположений, взятых в их предельной форме, или, если проще, как определенную идеализацию. Второе рассматривает «homo economicus» как определенный антропологический тип, который характеризуется соответствующими ценностными и поведенческими особенностями. Показано, что конструкт homo economicus возник не в результате умозрительных рассуждений, а имеет довольно-таки длинную предысторию, суть которой заключается в постепенном отрыве экономической теории от этики. Человек экономический – это человек, который выстраивает свое поведение через подсчет выгоды. Постоянное ведение таких подсчетов является самодисциплиной человека экономического. Такая самодисциплина формирует новую систему норм, свободную от морали или других подобного рода вещей. Новая система норм не предусматривает каких-либо устоявшихся догматов или аксиом (как это обычай имеет место в этике), но является полностью рациональной и опирается на подсчет вероятностей тех или иных вариантов развития событий.Показана эволюция экономической науки. В ее основу после разделения политической экономии на политическую философию и собственно экономическую науку в конце XIX в. был положен принцип роста. Этот принцип выходит на первый план во времена Великой депрессии, но продолжает свое господство по сей день. Показано, что сущность денег заключается в том, что они являются символом или знаком долговых обязательств, тогда как их концептуальной формой, выражением их количественного аспекта является капитал. Именно капитал является тем двигателем, той движущей силой, которая заставляет двигаться рыночную экономику.Показано, что труд и капитал становятся основополагающими аксиологическими принципами современных экономических представлений. Идеалом становится человек экономический, то есть индивидуалистический и эгоистический тип, ориентированный на поиск выгоды, которая заключается в удовлетворении желаний. ; Стаття присвячена аналізу аксіологічних уявлень, які лежать в основі теорій сучасної економічної науки взагалі та теорії фінансів зокрема. Розглядаються витоки концепту homo economicus'a чи людини економічної. У сучасній літературі, присвяченій філософським і методологічним проблемам економічної теорії, термін «homo economicus» вживається в двох основних значеннях. Перше – як суто технічний конструкт чи модель, утворену у вигляді суми певних припущень та уявлень, узятих у їхній граничній формі, або, якщо простіше, як певну ідеалізацію. Друге розглядає «homo economicus» як певний антропологічний тип, який характеризується відповідними ціннісними та поведінковими особливостями. Показано, що конструкт homo economicus'у виник не в результаті умоглядних міркувань, а має досить-таки довгу передісторію, суть якої полягає у поступовому відриві економічної теорії від етики. Людина економічна – це людина, яка вибудовує свою поведінку через підрахунок вигоди. Постійне ведення таких підрахунків є самодисципліною людини економічної. Така самодисципліна формує нову систему норм, вільну від моралі чи інших подібного роду речей. Нова система норм не передбачає якихось сталих догматів чи аксіом (як це звичай має місце в етиці), але є повністю раціональною і спирається на підрахунок імовірностей тих чи інших варіантів розвитку подій.Показано еволюцію економічної науки. В її основу після розділення політичної економії на політичну філософію та власне економічну науку наприкінці ХІХ ст. був покладений принцип зростання, зростання не зважаючи ні на що. Цей принцип виходить на перший план у часи Великої депресії, але продовжує своє панування донині.Показано, що сутність грошей полягає в тому, що вони є символом чи знаком боргових зобов'язань, тоді як їх концептуальною формою, вираженням їх кількісного аспекту є капітал. Саме капітал є тим двигуном, тією рушійною силою, яка змушує рухатися ринкова економіку.Показано, що праця та капітал стають основоположними аксіологічними принципами сучасних економічних уявлень. Ідеалом стає людина економічна, тобто індивідуалістичний та егоїстичний тип, орієнтований на пошук вигоди, яка полягає в задоволенні бажань.